CC BY
22
Т.К. Хрмл^ В.В. Павлова
ПОЛ1ПШЕННЯ Ф1НАНСОВОГО СТАНУ ПЩПРИеМСТВА В РЕЗУЛЬТАТ1 РЕАЛ1ЗАЦП 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЕКТУ
Фiнансовий стан тдприемства - це складна, iнтегрована за багатьма показниками характеристика якосп його дiяльностi. У найконцентрованiшому виглядi фшансовий стан пiдприeмства можна визначити як мiру забезпеченостi пiдприeмства необхiдними фшансовими ресурсами i ступiнь рацiональностi !х розмiщення для здiйснення ефективно'1 господарсько'1 дiяльностi та своечасного проведення грошових розрахункiв за сво'1'ми зобов'язаннями [1].
У свою чергу, фшансовий стан тдприемства формуеться в процес його взаемовщносин iз постачальниками, покупцями, акщонерами, податковими органами, банками та шшими партнерами, результати яких знаходять свое вiдображення на показниках фшансового стану. Саме вiд цих показниюв i залежить подальше функцiонування тдприемства, його конкурентоспроможнють поряд з шшими суб'ектами пщприемницько! дiяльностi. Тому дуже важливо полшшувати показники фiнансового стану
пщприемств.
У науковiй лiтературi пропонуеться достатня кшькють заходiв щодо полшшення фiнансового стану пiдприемств, проте для кожного тдприемства вони встановлюються шдивщуально, на пiдставi результатiв проведеного фшансового аналiзу i специфiки галузi тдприемства.
У ходi науково-дослщниць^' роботи нами було взято за об'ект дослiдження одне з пщприемств металургiйноi галузi, а саме хiмiко-металургiйна фабрика ВАТ "ММК iм.
Глшча". Був проведений фшансовий аналiз фабрики за три останш роки (20022004), який виявив збитковють пiдприeмства, отриману в результат зменшення обсягiв виробництва i реалiзацii товарно! продукци, i обумовив необхщнють залучення iнвестицiйних коштiв. У зв'язку з цим стае важливою розробка швестицшного проекту.
Для розв'язання ще! проблеми знадобяться науково обгрунтоваш методичнi пiдходи, спрямованi як на встановлення параметрiв iнвестицiйного проекту, так i на оцiнку ефективностi i доцiльностi здiйснення проекту. Саме тому в основу роботи були покладен розробки колективу кафедри "Економжа тдприемства" Донецького нацюнального технiчного унiверситету, а також науковi труди 1.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, I.A. Бланка.
Оскшьки фшансовий аналiз виявив, що фабрика мае значну кшькють законсервованих об'екпв, доцшьним було б, перш за все, ощнити виробничi потужностi тдприемства, а потсм уже використовувати ix для здшснення iнвестицiйного проекту.
Проведене дослщження показало, що таким об'ектом е законсервована ниш дшьниця з виробництва керамiчноi цегли, яка користуеться попитом як з боку комбiнату, так i iншиx споживачiв.
З оперативно'!' документаци фабрики вiдомо, що для поновлення виробництва керамiчноi цегли i досягнення ii бiльш високо! якосп (марки М-150) необxiдно провести
реконструкцш дiльницi, яка передбачае придбання преса СМК - 491 за вартютю
© Хр1мт Тетяна Костянтишвна - кандидат економ1чних наук; Павлова В1ктор1я Валерп'вна - студентка. Нацюнальний техшчний ушверситет, Донецьк.
ISSN 1562-109X
490 тис.грн. та шшого обладнання i проведення будiвельно-монтажних робiт на суму 341 тис.грн. Тодi витрати на створення швестицшного проекту будуть складати 831 тис.грн.
Виходячи з виробничо! потужносп преса i попита на керамiчну цеглу фабрикою було встановлено необхщний обсяг виробництва: за перший рж - 3200 тис. штук, а за подальшi - 4800 тис. штук на рж при щш 530 грн. за 1 тис. штук без врахування ПДВ i повнiй собiвартостi 460 грн. за 1 тис. штук.
Тодi стае необхщним сформувати платiжнi потоки прибутюв i iнвестицiйних витрат, на основi яких виконуеться оцiнка ефективносп здiйснення iнвестицiйного проекту. Згiдно з методикою розробки та оцшки швестицшного проекту швестицшш витрати i одержат прибутки об'еднують у такi групи:
1) витрати на створення (придбання) швестицшного об'екта - це одночасш витрати, що здшснюються на початку швестицшного перюду й обумовлюють наступш надходження прибуткiв i витрат. При оцшюванш розмiру цих витрат ^м прямо! вартостi iнвестицiйного об'екту необхщно враховувати супутнi капiтальнi вкладення;
2) поточш витрати - це перюдич-но повторюванi витрати, що призначе-нi для компенсаци споживаних ресурав у процесi використання iнвестицiйного об'екту;
3) поточш доходи - це доходи вщ реалiзацii утворювано! продукци або отриманi за рахунок зниження собiвартостi продукцп [2].
Тодi схему швестицшного процесу можна подати так:
1696 2544 2544 2544 2544 тис.грн.
04 1 2 3"1 4^ 5 ^ рокш
-831 -1472 -2208 -2208 -2208 -2208
Рисунок. Плат1жн1 потоки прибутк1в I витрат
На основi сформованого потоку платежiв було оцшено ефективнiсть iнвестицiй статичними i динамiчними методами. Статичнi методи, а саме метод зютавлення iнвестицiйних витрат, метод зютавлення доходiв, метод окупностi, метод рентабельности, базуються на усередненнi поточних платежiв за рiзнi перiоди юнування об'екта, що i е головним недолшом цих методiв. Тому розглянемо один з найважливших -метод окупносп. Даний метод передбачае визначення термшу окупностi по наявних характеристиках об'екта та порiвняння його з установленим критерiем.
Критерiй методу: доцшьно реалiзувати тi iнвестицiйнi об'екти, по яких фактичний час (*) окупносп не
перевищуе максимально допустимий (Г ), тобто (Г < I ) [4].
^ тах '' ^ тах / I- J
Максимально допустимий час окупностi встановлюеться при плануваннi iнвестицiйного проекту, а фактичний перюд окупностi можна визначити усередненим i накопичуваним способами.
Усереднений споаб передбачае зiставлення iнвестицiйних витрат з величиною середньорiчного чистого доходу. При цьому фактичний перюд окупносп необхщно визначити за формулою [2]:
А , „ ч
*=—, (1) е - а
де А - витрати на придбання (створення) швестицшного об'екта, грн.;
е - щорiчнi доходи, грн.;
а - щорiчнi витрати, грн.
Тодi згiдно схеми iнвестицiйного процесу фактичний перюд окупностi за усередненим способом становитиме:
831
I =-= 2,65 року.
2374,4 - 2060,8
Оскшьки 2,65 < 5, то згщно критерш метода окупностi iнвестицiя вважаеться ефективною.
Накопичуваний споаб визначення фактичного перiоду окупностi передба-
чае зiставлення iнвестицiйних витрат з накопичуваною сумою чистого доходу. Вш ураховуе розходження в доходах, одержуваних у рiзнi перiоди юнування iнвестицiйного об'екта, тим i вiдрiзняеться вiд попереднього способу. При цьому фактичний перюд окупносп iнвестицiйного проекту накопичуваним способом необхщно визначити за допомогою розрахункiв, наведених у табл. 1.
Таблиця 1. Накопичуваний спосгб окупностг
Роки Рiчна сума амортизаци, тис.грн. Накопичувана сума амортизаци, тис.грн.
2005 224 224
2006 336 560
2007 336 896 ^ф< 5 роюв)
2008 336 1232
2009 336 1568
Таким чином, фактичний перюд окупносп швестицшного проекту, визначений як усередненим, так i накопичуваним способами, значно менше максимально допустимого перюду. Отже, згщно критерш метода окупносп швестицшний проект е вигщним.
Динамiчнi методи: метод чисто! дисконтовано! вартостi, метод внутршньо! норми рентабельностi, метод аннугге^в, побудованi на урахуваннi декiлькох перiодiв iснування
iнвестицiйних об'ектiв. Цi об'екти характеризуются платiжними рядами надходжень i виплат, що очiкуються впродовж аналiзованого часу, при цьому традицiйно виходять iз того, що всi платежi здiйснюються наприкiнцi визначеного перiоду, часпше року. В ходi дослiдження було розглянуто першi два методи.
Метод чисто! дисконтовано! вартостi полягае у розрахунку показника чисто! дисконтовано! вартостi капiталу
(Со), який визначаеться зiставленням дисконтованих величин доходiв (Ео) i витрат (Ао) i розраховуеться за формулою [2]:
С = К - А .
(2)
Критерiй методу: iнвестицiя е вигщною при обранiй вiдсотковiй ставщ на капiтал, якщо чиста дисконтована вартють капiталу бiльша або дорiвнюе нулевi Со > 0. При Со = 0 iнвестор тшьки вiдшкодовуе сво! витрати [4].
Визначення показника чисто! дисконтовано! вартостi капiталу передбачае використання коефщента дисконтування, що розраховуеться за формулою:
1
КД =
= (1 + /')-
(3)
(1 + /)и
де / - вiдсоткова ставка на капiтал; п - перiод експлуатацii, роюв. Тодi Со для рiвномiрних пла^жних рядiв визначаеться так [2]:
_ , .(1 + i)n -1 .
Co = (е - а) ——---A ;
i(1 + i)n
0 '
(4)
для нершномфних чином:
наступним
Для спрощення розрахунюв доцiльно використовувати програму Microsoft Excel. Тодi при обраних вщсоткових ставках (i) чиста дисконтована вартють становитиме
Со =Z (Ъ - ак ) х (1 +О" - Ао. (5) (табл2):
n=1
Таблиця 2. Варт1сть капталу та вгдсотковг ставки
Вiдсотковi ставки, i (%) Чиста дисконтована вартють, Со (тис.грн.)
0,21 59,57
0,22 39,38
0,24 1,13
0,25 -17,00
0,26 -34,51
При цьому розрахунок чисто! ли (5) в програмi Excel можна подати дисконтовано! вартост (Со) згiдно наступним чином (табл.3 i 4). форму-
Таблиця 3. Розрахунок чистог дисконтованог вартост1 в режимi формул
ек = 1696 ак = 1472 i = 0,21 Со1 =
2544 2208
Со= =(B1-D1> стутнь (1+F1 ;-1) =(B2-D2) • стyпiнь (1+F1;-2) =(B2-D2) • стyпiнь (1+F1;-3) =(B2-D2) • стутнь (1+F1;-4) =(B2-D2) • стyпiнь (1+F1;-5) =сумм (B3:F3)--831
Таблиця 4. Результат розрахунку чисто! дисконтованог вартоат
ек = 1696 ак = 1472 i = 0,21 Со1 =
2544 2208
Со= 185,12 229,49 189,66 156,75 129,54 59,57
Отже, при обранш фабрикою ставщ 21% чиста дисконтова вартють складатиме 59,57 тис.грн., що значно бшьше 0, тому швестицшний проект за цим методом вважаеться ефективним.
Метод внутршньо'1 норми рентабельностi базуеться на визначенш вщсотково'1 ставки на каттал, при якiй чиста дисконтована вартють дорiвнюе 0.
Критерiй методу внутршньо'1 ренти: iнвестицiя е вигщною, коли внутрiшня вiдсоткова ставка (г)
принаймш мае таку ж величину, як запропоноваш до iнвестицiйного об'екта вимоги мЫмального вiдсотку г > i.
Визначення мЫмально'1 вщсотково'1 ставки здшснюеться з урахуванням можливостi використання рiзних джерел фiнансування iнвестицiй. Оскшьки швестицшний проект фшансуеться цiлком власним капиталом комбiнату, до якого належить фабрика, то необхщно розглядати альтернативну можливють використання сво'1'х коштiв швестором на
ринку катталу. Тодi мiнiмальна вимога вщсотка, запропонованого до швестици, згiдно формули (6), становитиме [2]:
;=+ ^, (6)
де г вн - вщсоток, який виплачуеться банком по внесках (приймаемо г вн в середньому 18 %);
2 - добавка, обумовлена ступенем ризику (приймаемо 2=3 %).
Тод7=18+3=21%.
Якщо iнвестицiя фiнансуеться цiлком позиковим катталом, то мiнiмальна вiдсоткова ставка буде розраховуватися за формулою
¡=1кр+2, (7)
де / кр - вiдсоткова ставка кредитора, що
надае каттал.
У випадку, коли швестищя фiнансуеться частково власним (Вк) та частково позиковим капiталом (Пк), мiнiмальна вiдсоткова ставка розраховуеться так:
Вк • ¡т + Пк • ¡кр
. =-ей-кр . (8)
Вк + Пк
Внутрiшню вiдсоткову ставку (г) визначимо за формулою [2]:
К{г) =2qt • (1 + г)-t = 0,
(9)
t=i
де qt - iнвестицiйнi платежi в t-му перiодi.
Тодi мехашзм розрахунку можна подати таким чином: К(г) =-831+224(1+г)-1 + 336(1 + г) -2 +
+ 336(1 + г) -3 + 336(1 + г) -4 + 336(1 + г) -5 = 0.
Позначимо, що 1 + г = х, тодi рГвняння можна записати наступним чином:
К (г ) =-831 + 224х- + 336х +
+ 336х + 336х + 336х = 0. Помножимо кожний доданок
5
piвняння на х :
К (г ) = -831х5 + 224х4 + 336х3 +
+336х2 +336х+336=0. Для визначення внутршньо!' вщсотково! ставки необхщно провести додатковi розрахунки синтетично! складово! х 1+1, використовуючи наступну формулу:
xi+1 = xi
f ( х ) f'( хг )
(10)
де х i - додаткова змшна величина;
f(x i), f'(x 1 ) - вщповщно функцiя piвняння i похщна функци piвняння. f ( х) = -831х5 + 224х 4 + 336х3 + + 336х2 + 336х + 336. f '(х) = -4155х4 + 896х3 +
+ 1008Х2 + 672х + 336. Для спрощення подальших pозpахункiв доцГльно використовувати програму Microsoft Excel. При цьому вщправну точку х0 приймаемо рГвною 1,1, то-
дГ розрахунок внутршньо! вщсотково! ставки можна подати так (табл. 5).
Таблиця 5. Розрахунок внутр1шньо1 в1дсотково1 ставки в режимi формул
Хо= 1,1
Хi = =В1-(-831-стутнь (В1;5)+224-стутнь (В1;4)+336-стутнь (B1;3)+ +336хтутнь B1;2)+336-B1+ 336)/(-4155хтутнь (В1;4)+896хтутнь (B1;3)+ +1008хтутнь (B 1;2)+672^B 1+336)
Таблиця 6. Результат розрахунку eHymp^rnoï eidœmmeoï ставки
Ггерацп Значення х
хо 1,1
XI 1,311489243
X2 1,250147898
X3 1,240811448
х4 1,240611337
X5 1,240611247
Таким чином, отримане в результат п'ято'1 ггераци значення х5 практично не вiдрiзняeться вiд х4, тому х варто прий-няти рiвним 1,2406, тодк
r = x -1 = 1,2406 - 1 = 0,2406. Отже, внутрiшня норма
рентабельности дорiвнюe 24,06 %. В результат можна зробити висновок, що критерш методу виконуеться, оскiльки r > i або 24,06 > 21, тому швестицшний проект за методом внутршньо1 норми рентабельности е вигщним.
Беручи до уваги отримаш результати за вама використаними в робот методами оцiнки ефективностi швестицшного проекту, важливо визначити, що швестищя е вигiдною.
Збiльшуючи обсяги товарно1 продукцп, фабрика мае можливiсть не тшьки збiльшити дохiд вiд реалiзацiï продукцп, але i зменшити собiвартiсть за рахунок зниження умовно-постiйних витрат на одиницю виробу, що дозволить 'й збiльшити розмiр прибутку.
Для досягнення щв1 мети в робот був використаний iндексний метод визначення змши собiвартостi одиницi продукцп при змЫ обсягу ïï виробництва, який полягае в наступному:
(
ASV =
J
Л
V Jv
-1
уф S
1уп °Ф-
(11)
де ASV - змша собiвартостi одиницi продукцп при змЫ обсягу виробництва, грн./од.;
Jyn - шдекс змiни умовно-постш-них витрат;
JV- iндекс змiни обсягу
виробництва;
ф
УУП - питома вага умовно-постшних витрат у собiвартостi продукцп, частки одинищ;
8Ф - собiвартiсть одинищ продукцп до збiльшення обсягу виробництва, грн./од.[5].
При цьому iндекс змiни умовно-постiйних витрат був визначений за формулою [5]:
U"p иф +AUnp
J уп уп уп
уп иф
уп
иф
уп
(12)
де иур - величина умовно-постшних
витрат тсля здшснення намiчених заходiв щодо змши обсягу виробництва, грн.;
ифп - величина умовно-постiйних
витрат до здшснення намiчених заходiв, грн.;
Аиур - збшьшення умовно-постш-
них витрат при збшьшенш рiчного обсягу виробництва, грн.
1ндекс змiни обсягу виробництва визначаеться за наступною формулою:
= Vпр = Уф +АУр (13)
Jv = Vф = Vф , (13)
де V'гр, - вщповщно обсяги
виробництва пiсля i до здшснення проекту, од. обсягу виробництва1;
1 Якщо продукщя наводиться в р1зних
одиницях вим1ру, для розрахунку 1ндексу змши
обсягу виробництва допускаеться виражати ïï в умовно-натуральних одиницях вим1ру. В даному випадку - метри куб1чш (м3).
АУпр - збшьшення рiчного обсягу виробництва при реалiзацii проекту, од.
Згщно з оперативною
документацiею фабрики було
встановлено, що високу собiвартiсть мають залiзобетоннi вироби. Оскiльки залiзобетоннi вироби i керамiчна цегла виготовляються в одному цеху, то величина умовно-постшних витрат за рахунок вiдновлення нового виробництва на одиницю виробу буде меншою.
Тод^ використовуючи формулу (11), змшу собiвартостi 1м3 залiзобетонних виробiв можна розрахувати наступним чином:
(
АХ, =
1,14230 ч 1,76139
Л
-1
0,241 777,65 = -65,87грн.
Отже, за рахунок вiдновлення виробництва керамiчноi цегли фабрика може зменшити собiвартiсть 1м3 залiзобетонних виробiв на 65,87 грн., що вщкривае для не! новi ринки збуту.
Аналопчно можна розрахувати змшу собiвартостi i для керамiчноi цегли. Тод^ згiдно оперативним даним, змша собiвартостi 1тис. цеглин становитиме:
(
А&, =
1,14230 ч 1,76139
Л
-1
• 0,167 • 460,00 = -27,00грн.
Таким чином, збiльшуючи обсяги продукцп в одному цеху, було встановлено, що фабрика може зменшити собiвартiсть 1 тис. цеглин на 27 грн., а 1м3 залiзобетонних виробiв на 65,87 грн., що дозволить 1'й як зменшити цiну, так i збiльшити розмiр прибутку. Проте, при збшьшенш прибутку, отриманого в результат реалiзацii керамiчноi цегли, швестицшний проект буде ще вигщшшим. Але ми не можемо з абсолютною точнютю розрахувати, наскiльки полшшиться фiнансовий стан фабрики, оскiльки в ходi дослiджень
були врахованi далеко не вс мiкро- та макроекономiчнi фактори
життедiяльностi пiдприемства. Проте чгт-ко можна визначити, що в результат реалiзацii розглянутого iнвестицiйного проекту фабрика отримае зменшення собiвартостi, яке призведе до збiльшення прибутку - основного показника фшансового стану пiдприемства.
Крiм того, проведена в робот спроба детального розрахунку iнвестицiйного проекту мае велику кориснють для пiдприемств
металургшно'1 галузi, якi в сучасних умовах намагаються знайти засоби полшшення свого фшансового стану для того, щоб вижити у конкурентнш боротьбь
Лггература
1. Коробов М.Я. Фiнансово-еконо-мiчний аналiз дiяльностi пiдприемства: Навч. поабник. - К. : Т-во "Знання", 2002. -378с.
2. Методичнi рекомендаци до виконання курсово! роботи з дисциплши "Iнвестицiйна дiяльнiсть" / В.М. Хобта, О.М. Фщенко, С.1. Кравченко. -Донецьк: Новий свгт, 2001. - 35с.
3. Ковалев В.В. Финансовый анализ. Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 512с.
4. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 312с.
5. Економжа промислового тдприемства: Навч. поабник / За ред. Ф.1. Свдокимова, Т.Б. Надтоки. -Донецьк: Новий свгт, 2003. - 358с.
