CC BY
23
performed resuscitation procedure that can yield good results / G.E. Davies, D.J. Lockey // J. Trauma Acute Care Surg. - 2011, Vol. 70, N 5. - P. 75-78.
4. Grant P. Emergency management of the morbidly obese / P. Grant, M. Newcombe // Emerg. Med. - 2004. -Vol. 16, N4. - P. 309-317.
5. Humphreys S.L. Obesity in patients and nurses increases the nurse's risk of injury lifting patients / S.L. Humphreys // Bariatric Nurs Surg Patient Care. -2007. - Vol. 2,N1.- P. 3-6.
6. Jeevanandam M. Obesity and the metabolic response to severe multiple trauma in man / M. Jeevanandam, D.H. Young, W.R. Schiller // J. Clin Invest. - 1991. -Vol. 87, N 1. - P. 262-269.
7. Khimich S.D. The scale of assessment the severity of injuries of the patients with the polytrauma suffering from obesity / S.D. Khimich, O.M. Chemerys, E.S. Varyvoda // Eur. J. Medical Technologies. - 2018. -Vol. 1, N 18. -P. 16-20.
8. Llullaku SS. Evaluation of trauma care using TRISS method: the role of adjusted misclassification rate and adjusted w-statistic / S.S. Llullaku, N.Sh. Hyseni, C.I. Bytyci // World J. Emer. Surg. - 2009. - Vol. 1, N4. -P. 22-28.
9. Trauma and Injury Severity Score (TRISS) Coefficients 2009 Revision / P.J. Schlüter, A. Nathens, M.L. Neal [et al ] // Trauma. - 2010. - Vol. 68. - P. 761-770.
♦
УДК 617.586:616.379-008.64-073.432.19 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.4(partl).145714
УЛЬТРАЗВУКОВЕ ДУПЛЕКСНЕ СКАНУВАННЯ ЯК СТАНДАРТ Д1АГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕРИФЕРИЧНИХ АРТЕР1Й НИЖН1Х К1НЦ1ВОК У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ ПРИ РОЗВИТКУ ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ
ДЗ «Запоргзька медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu МОЗ Укра'ти» бул. Вттера, 20, Запоргжжя, 69096, Украта
SE «Zaporizhzhia medical academy for post-graduate education Ministry of Health of Ukraine» Vinter boul., 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключов! слова: dia6emu4Ha стопа, гншно-некротичн1 ускладнення, шем1я, улътразеукоее дуплексне сканування
Ключевые слова: диабетическая стопа, гнойно-некротические осложнения, ишемия, ультразвуковое дуплексное сканирование
Key words: diabetic foot, purulent-necrotic complications, ischemia, ultrasound duplex scanning
Реферат. Ультразвуковое дуплексное сканирование как стандарт диагностики заболеваний периферических артерий нижних конечностей у больных сахарным диабетом при развитии гнойно-некротических осложнений. Шаповал С.Д., Савон И.Л., Рязанов Д.Ю., Максимова О.О., Слободченко Л.Ю.
Диабетическая стопа или синдром диабетической стопы (СДС) является значительной проблемой из-за высокой частоты ампутаций нижних конечностей со значительными социальными, психологическими и экономическими последствиями. Цель исследования - оценить диагностические возможности ультразвукового допплеровского сканирования (УЗДС) артерий нижних конечностей у пациентов сахарным диабетом (СД) при развитии гнойно-некротических осложнений. Основную группу составил 141 пациент с СД, находящийся на лечении в гнойно-септическом центре КУ «Городская клиническая больница № 3» г. Запорожье, за период 2017-2018 гг. Контрольная группа - 274 больных, находившихся на лечении за период 2009-2013 гг. Средняя продолжительность СД составила 12,8±2,9 года. Средний возраст пациентов составлял 56,3±5,3 года. Мужчин было 63 (44,7%), женщин - 78 (53,3%). По основным показателям и сопутствующей патологии группы были репрезентативны. При госпитализации пациенты имели признаки гнойно-некротического поражения нижней конечности. Комплекс диагностических мероприятий включал обязательную диагностику
С.Д. Шаповал, 1.Л. Савон, Д.Ю. Рязанов, О. О. Максимова, Л.Ю. Слободченко
18/ Том XXIII/ 4 ч. 1
119
сосудистого русла нижних конечностей с помощью УЗДС. При сопоставлении с ретроспективными данными определено, что количество больных СД с сосудистыми проблемами при развитии гнойно-некротических осложнений возросло. Если раньше процентное соотношение распределения на этиологические формы составляло: нейропатическая - 36,9%, ишемическая - 23,4%, смешанная - 39,7%, то на сегодняшний день на смешанную форму достоверно (р<0,05) приходится больший процент больных - 51,1%. Лучшим скринингом сосудистой патологии у больных СД при развитии гнойно-некротических осложнений является УЗДС, с помощью которого можно обнаружить гемодинамически значимый или критический стеноз сосудов и своевременно предложить больному один из вариантов восстановления кровоснабжения.
Abstract. Ultrasonic duplex scanning as the standard for diagnostics of periphery arterial diseases of lower limbs in patients with diabetes mellitus in the development of purulent-necrotic complications. Shapoval S.D., Savon I.L., Ryazanov D.Yu., Maksimova O.O., Slobodchenko L.Yu. Diabetic foot or the syndrome of diabetic foot (SDF) is the problem due to a high frequency of ablations of the lower extremities followed with a significant social, psychological and economic consequences. The research objective is to estimate diagnostic opportunities of ultrasound doppler scanning (UDS) of arteries of lower extremities in the patients with diabetes mellitus (DM) in development of purulent-necrotic complications. The main group consisted of 141 patients with DM who were treated at purulent-septic center «City Hospital N 3» in Zaporizhzhya, during 2017-2018. Control group - 274patients who were receiving treatment during 2009-2013. The average duration of DM was 12,8±2,9 years. Average age of patients was 56,3±5,3 years. 63 (44,7%) were men, women - 78 (53,3%). The groups were representative by key indicators and the accompanying pathology. During hospitalization patients had signs of purulent-necrotic lesion of the lower extremity. The complex of diagnostic actions included obligatory diagnostics of a vascular bed of the lower extremities by means of UDS. By comparison with retrospective data it was defined that the number of DM patients with vascular problems in development ofpurulent-necrotic complications has increased. If earlier the percentage of distribution to etiological forms made up: neuropathic - 36,9%, ischemic - 23,4%, mixed - 39,7%, currently, mixed form (p<0,05) is noted in larger percent of patients - 51%. UDS is the best screening of vascular pathology in patients with DM in development of purulent-necrotic complications by means of which it is possible to find hemodynamically significant or critical stenosis of vessels and in due time to offer the patient one of blood supply restoration options.
Д1абетична стопа або синдром д1абетично! стопи (СДС) - проблема в1тчизняних 1 св1тових заклащв охорони здоров'я через високу частоту ампутацш нижшх кшщвок ¿з подальшими значними сощальними, психолопчними та еко-ном1чними наслщками [5, 6, 8].
Низький р1вень надання допомоги 1 не-достатня д1агностика призводять до того, що ускладнення, викликаш цукровим д1абетом (ЦД), мають незворотний характер. Щодня тисячам пащенпв на ЦД виконують ампутацн на р1вш стопи, гомшки або стегна. Ризик ампутацн нижшх кшщвках у хворих на ЦД у 15-30 раз1в вище, шж у загальнш популяцй [2, 3].
В основ1 патогенезу СДС лежать полшей-ропапя, ангюпапя, яю можуть призвести до втрати кшщвки 1 представляють реальну загрозу життю хворого. За визначенням ВООЗ, шд ангюпапею розум1ють наявшсть таких ктшчних ознак, як вщсутшсть пульсу на артер1ях стопи, кульгавють в анамнез^ наявшсть болю спокою 1 / або змши, що виявляються при нешвазивному судинному обстеженш, що вказують на пору-шення кровообпу [1, 7].
Приеднання шфекцн е причиною генерат-зацн процесу 1 виникнення поширеного гншно-некротичного ураження тканин стопи, а сенсорна нейропапя - одна з причин шзнього звернення пащенпв зах1рурпчною допомогою [4, 9, 10].
Дослщження артер1ального русла за допомогою ультразвукового допплер1вського скану-вання е не тшьки першим етапом обстеження артерш нижшх кшщвок для верифшацп д1абе-тично1 ангюпатн, але й важливим шструментом при прийнятп ршень у плануванш терапп.
Мета дослщження - ощнити д1агностичш можливосп ультразвукового допплер1вського сканування артерш нижшх кшщвок у пащенпв на ЦД при розвитку гншно-некротичних ускладнень.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Основну групу склав 141 пащент на ЦД, що перебував на лшуванш в гншно-септичному центр1 з л1жками д1абетично! стопи КУ «Мюька ктшчна лшарня № 3» м. Запор1жжя за перюд 2017-2018 рр.
Середня тривалють ЦД становила 12,8±2,9 року, мшмальний термш - 3 роки, максимальний -38 (хворий з I типом ЦД). 3 ЦД I типу - 4 (2,8%), ЦД II типу - 137 (97,2%). Середнш в1к пащенпв дор1внював 56,3±5,3 року, мшмальний в1к- 31 р1к, максимальний - 82. Чоловшв було 63 (44,7%), жшок - 78 (53,3%). Ураження право! кшщвки спостер1гали в 73 (51,8%), л1во! - 68 (48,2%).
Контрольна (ретроспективна) група - 274 хворих, що знаходились на лшуванш в нашому заклащ за перюд 2009-2013 рр. За основними показниками та супутньою патолопею групи були репрезентативш.
При госштал1заци пащенти мали ознаки гншно-некротичного ураження нижньо! кшщвки. Клшчна картина мала вигляд абсцесу, флег-мони, гншного тендовапшту, гншного артриту, остеом1ел1ту, гаигреии стопи. Мюцева реакщя характеризувалася озиаками заиаления: гншним вщокремлюваним, почервоншням шюри, болем, иабряком, локальною гшертерм1ею, л1мфангп'том.
Комплекс д1агностичних заход1в включав обов'язкову д1агностику судинного русла нижшх кшщвок за допомогою ультразвукового дуплексного сканування (УЗДС) за допомогою ультразвукового апарата «Logiq С-5», виробництва General Electric (США), з плануванням алгоритму л1кувально1 програми.
Обстеження артерш включало i'x оцшку в стандартних д1агностичних точках з розширен-ням зони обстеження при патолопчних змшах. Прохщнють судин, i'x геометрда, д1аметр, стан судинно! стАнки, просвпу судини та стан пери-васкулярних тканин сканували у В-режим. У кольоровому допплер1вському режим1 дослщжу-вали колАрну картограму потоку, однорщшсть та piBHOMipHicTb заповнення просвпу судини, наяв-HicTb зон турбулентносн, дефекнв заповнення або патолопчного розширення.
Для оцшки стенозу артерш нижшх кшщвок застосовували критерн лер1вського сигналу, розроблеш JagerTa сшвавт. (1985).
Визначали систол1чний артер1альний тиск (CAT) на piBHi плеча, литки та першого пальця стопи.
Для визначення стадн ¿шемй використовували критерн' класифшацп PEDIS (2003) роздш Perfusion.
Кшьюсну оцшку вираженосн симптом1в дАабетично! нейропатп проводили за допомогою шкали дисфункщонального розрахунку - Neuropathie Disability Score (NDS) M.J. Young (1986).
Для розподшу пащенпв за етюлопчними факторами використовували класифшащю М1ж-народно! робочо! групи з проблем д1абетично! стопи (1991).
Для статистичного анал1зу застосовували методи описово! статистики. Перев1рку даних на нормальшеть розподшу проводили з використан-ням тесту Колмогорова-Смирнова. Враховуючи нормальний розподш в анал1зованих вибАрках, обчислювали показники параметрично! описово! статистики у формат! М±т (середне значения ± стандартна помилка середньо! величини). Досто-BipHicTb вщмшностей ощнювали залежно вщ анал1зованих даних з використанням парамет-ричних та непараметричних критерй'в. Вщмш-HOCTi вважали достов1рними при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТА ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
УЗДС артерш нижшх кшщвок виконано yciM хворим на ЦД для визначення ураження Mari-стральних артерш.
Основним критер1ем, за яким розподшяли хворих, були переважаюч1 внутршньосудинш зм1ни, що призводили до гемодинам1чних по-рушень (табл. 1).
Т аблиця 1
Характер та локал1защя уражень артерш нижшх кшщвок у хворих на ЦД (п= =141)
Характер ураження судин
Назва apTepüi стеноз 1-19% стеноз 20-49% стеноз 50-74% стеноз 75-99% оклюз1я
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
ЗСА 3 2,1 8 5,7 8 5,7 4 2,8 3 2,1
ПкА 1 0,7 2 1,4 7 5,0 5 3,5 5 3,5
ПВГА 6 4,2 5 3,5 8 5,7 13 9,2 8 5,7
ЗВГА 8 5,7 8 5,7 11 7,8 16 11,4 12 8,5
Дослщження загально! стегново! apTepii' (ЗСА) показало, що достатньо велика кшьюсть хворих мала ознаки ураження вже на такому piBHi. Гемодинам1чно значущий стеноз (50-74% вщ д1аметра судини) виявлено у 8 (5,7%) пащенпв,
стеноз (75-99% д1аметра судини) у 4 (2,8%), ок-люзда судини в 3 (2,1%). Незначний стеноз (стеноз apTepii' 1-19%) виявлено лише в 3 (2,1%) хворих, гемодинам1чно незначущий стеноз (стеноз apTepii' становив 20-49%) у 8 (5,7%) пащенпв.
18/ Том XXIII/ 4 ч. 1
121
На р1вш шдколшно! артери (ПкА) змши, що вщиовщали гемодинам1чно значущому стенозу, малн 7 (5,0%) хворнх, критичному стенозу - 5 (3,5%), оклюзн - 5 (3,5%). Незначний стеноз виявлено в 1 (0,7%) хворого, гемодинам1чно незначний -у2 (1,4%).
Ознаки гемодинам1чно значущого стенозу передньо! великогомшково! артери (ПВГА) мали 8 (5,7%) хворих, критичного стенозу - 13 (9,2%), оклюзн - 8 (5,7%). Незначний стеноз та гемоди-нам1чно незначш змши д1агностовано в 6 (4,2%) та 5 (3,5%) хворих вщповщно.
Гемодинам1чно значущий стеноз по заднш великогомшковш артери (ЗВГА) д1агностовано в 16(11,4%) хворих, критичний стеноз - у 16, оклюзда - у 12 (8,5%). Достатнш кровоток мали 8 (5,7%) хворих, гемодинам1чно незначний стеноз - 8 (5,7%).
Хворим з ¿шем1чною та змшаною формами проводили розрахунок CAT на piBHi плеча, CAT литки, CAT пальця, для визначення стадй ¿шемй зпдно з критер1ями за класифшащею PEDIS.
Пюля реваскуляризацп при другш стадй imeMii' пащенти мали бшьш низький ризик ампу-тацй, також швидше вщбувалося загоення ран.
Критичний р1вень тиску на piBHi I пальця ступт у хворих на ЦД вщповщав <50 мм рт. ст. Але навпъ у критичному сташ, 3i значною ¿шем1ею, xBopi не пред'являли «класичш» скарги, наприклад на кульгавють або бшь юнщвки в спокою.
Гемодинам1чно значущий стеноз та критичний стеноз - це найбшьш1 групи за характером ураження ЗСА, по 5,7% кожний. За нашими спостереженнями, критична ¿шем1я, що викли-кана локальним стенозом ЗСА, потребуе негай-ного втручання судинних xipypriB (ендартерек-том1я, пластика, ендопротезування судини), по-г1ршення стану пащента в1дбуваеться досить швидко. Наростання симптом1в критично! imeMii
Гемодинам1чно значущ1 стенози ЗСА \ ПкА у комбшацп з1 стенозами дистальних в1дд1л1в д1агностовано в 16 (11,34%) хворих, стеноз та оклюз1я ПВГА або ЗВГА поеднувались ¿з ура-женням шшо! гом1лково1 артер11 в 17 (12,0 5) хворих, що посилювало р1вень ¿шемн.
Найб1льш характерною ознакою при ультразвуковому дослщженш хворих на ЦД було подовжене та багатор1вневе ураження судин. У 63 (44,7%) хворих виявлено двоб1чне ураження нижшх кшщвок. Мед1акальциноз Менкеберга виявлено в 95 (67,4 %) пащенпв.
Не встановлено критичних порушень гемоди-нашки на досл1джених р1внях у 18 (12,8%) хворих.
Дослщження артер1й нижн1х кшщвок та невролопчного статусу дозволило розподшити хворих за ет1олог1чними критер1ями на форми СДС (табл. 2).
Таблиця 2
p-value
0,1509 0,3264 0,0281
за один-два тижш у хворих на ЦД призводить до розвитку волого1 гангрени к1нц1вки.
При дослщженш ПкА найб1льшими були групи, що мали ознаки гемодинам1чно значущого та критичного стеноз1в -5%таЗ,5%.
На piBHi ПВГА та ЗВГА не достов1рно, але все ж таки бшьшими були групи пац1ент1в, що мали критичний стеноз - 9,2% та 11,4%.
Критичний стеноз в однш з артерш гомшки зазвичай компенсуеться за рахунок ¿ншо! артери. Близько 30% хворих мали розвинений колате-ральний кровоток, якого достатньо для забезпе-чення нормального р1вня м1кроциркуляцй в дистальн1й частин1 кшщвки. Тому при розвитку гострого гншного процесу, нав1ть при оклюзй одше! з артер1й гом1лки, у цих хворих в1д-бувалося загоення рани.
Зашдозрити ироблеми ¿з иорушенням крово-o6iry можливо вже и1сля огляду хворого, наприклад: коли вщсутня пульсащя на a. tibialis anterior та a. tibialis posterior, але за допомогою
Розподш хворих за класифжащсю МлжнародноТ робочоУ групи з проблем д1абетично! стопи (1991)
Кжтчна форма СДС Основна група(п =141) Контрольна трупа (п=274) х2
п % п %
Нейропатична форма 42 29,8 101 36,9 2,06
1шем1чна форма 27 19,1 64 23,4 0,96
Зм1шана форма 72 51,1 109* 39,7 4,82
Прим1тка. * - вщмшносп м1ж основною i контрольною групою статистично достов1рш (р<0,05).
УЗДС можливо документально зафшсувати р1вень ураження.
Д1агностика артерш нижшх кшщвок за допомогою УЗДС дозволяе визначити порушен-ня кровотоку мапстральних артерш нижшх кшщвок: ЗСА, ПкА, ПВГА, ЗВГА. Також встано-вити тип, р1вень та кшыасть уражених артерш, вимряти стушнь стенозу та об'ем кровотоку.
За допомогою допплеру можна визначити тиск на р1вш гомшки та пальщв стопи, що значно спрощуе процедуру обстеження та дозволяе отримати точш цифри артер1ального тиску 1 визначити стушнь ¿шеми.
При зютавленш з ретроспективними даними мусимо визнати, що кшькють хворих на ЦД та судинними ускладненнями при розвитку гншно-некротичних ускладнень зросла. Якщо рашше процентний вщсоток розиодшу на етюлопчш форми становив: нейроиатичну - 36,9%, ¿шем1ч-ну - 23,4%, змшану - 39,7%, то на сьогодшшнш час на змшану форму достов1рно (р<0,05) ири-падае бшьший вщсоток хворих -51,1%.
Це змушуе нас бшьш ретельно обстежувати хворих та виявляти змши артерш у тих хворих, що трацицшно вщносили до нейроиатично! форми.
Дуже часто хвор1 звертаються за медичною допомогою вже з клшшою ¿шеми та вологою гангреною стопи, при УЗДС д1агностуемо оклю-
з1ю артерш гомшки, в такому випадку часу на вщновлення кровопостачання вже немае.
Вважаемо, що найбшьш ефективною методикою покращення кровопостачання е ендоваску-лярне втручання (балонна ангюпластика або стентування), яке виконуеться на еташ гемоди-нам1чно значущого або критичного стеноз1в. А найкращим скриншгом судинно! патологи при наявност1 ЦД е УЗДС.
висновки
1. Д1агностика артерш нижшх кшщвок за допомогою УЗДС дозволяе визначити порушен-ня кровотоку мапстральних артерш нижшх кшщвок: ЗСА, ПкА, ПВГА, ЗВГА; встановити тип, р1вень та кшькють уражених артер1й, ви-м1ряти ступ1нь стенозу та об'ем кровотоку; визначити тиск на р1вш гомшки та пальщв стопи, розрахувати стушнь ¿шемп.
2. При зютавленш з ретроспективними даними визначено, що к1льк1сть хворих на ЦД ¿з судинними проблемами при розвитку гншно-некротичних ускладнень зросла (р<0,05).
3. Найкращим скрин1нгом судинно! патологи у хворих на ЦД при розвитку гншно-некротичних ускладнень е УЗДС, за допомогою якого можливо виявити гемодинам1чно значущий або критичний стеноз судии та своечасно запропонувати хворому один з вар1ант1в вщновлення кровопостачання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Breen Peripheral vascular disease assessment in the lower limb: a review of current and emerging noninvasive diagnostic methods / Elham Shabani Varaki, Gaetano D. Gargiulo, Stefania Penkala [et al.] // BioMed. Engineering. OnLine. - 2018. https://doi.org/10.1186/-S12938-018-0494-4
2. Dattilo R. The COMPLIANCE 360 trial: a randomized, prospective, multicenter, pilot study comparing acute and long-term results of orbital atherectomy to balloon angioplasty for calcified femoropopliteal disease / R. Dattilo, S.I.Himmelstein, R.F.Cuff// J. Invas. Cardiol. - 2014. - Vol. 26. - P. 355-360.
3. Davies J.H. Automated plethysmography measurement of the ankle-brachial index: a comparison with the Doppler ultrasound method / J.H. Davies, E.M. Williams // Hypert. Res. - 2016. - Vol. 39, N 2,- P. 100-106.
4. Effectiveness of bedside investigations to diagnose peripheral arteiy disease among people with diabetes mel-litus: a systematic review / J.R. Brownrigg, R.J. Hinchliffe, J. Apelqvist [et al.] // Diabet. Metab. Res. Rev. - 2016. -Vol. 32, Suppl 1. -P. 119-127. doi: 10.1002/dmrr.2703
5. Comparison of global estimates of prevalence and risk factors for peripheral artery disease in 2000 and 2010: a systematic review and analysis / F.G.R. Fowkes,
D. Rudan, I. Rudan [et al.] // Lancet. - 2013. - Vol. 382. -P. 1329-1340. [PubMed]
6. Jaipersad A.S. Peripheral artery disease: appreciating the asymptomatic yet lethal epidemic /A.S. Jaipersad, S.H. Silverman, G.Y.H. Lip // J. Clin. Pract. -2010. - Vol. 64, N 7. - P. 832-835.
7. Hwang Ji Young. Doppler ultrasonography of the lower extremity arteries: anatomy and scanning guidelines / Ji Young Hwang // Ultrasonography. - 2017. - Vol. 36, N2. - P. 111-119. doi: 10.14366/usg.l6054. PMID: 28219004
8. Rocha-Singh K.J. Peripheral arterial calcification: prevalence, mechanism, detection and clinical implications / K.J. Rocha-Singh, T. Zeller, M.R. Jaff // Catheter Cardiovasc. Interv. - 2014. - Vol. 83.-P. E212-220.
9. Walking impairment questionnaire improves mortality risk prediction models in a high-risk cohort independent of peripheral arterial disease status / K.T. Nead, M. Zhou, R. Diaz Caceres [et al.] // Circ. Cardiovasc. Qua.l Outcomes. -2013. - Vol. 6.-P. 255-261.
10. Williams D.T. An evaluation of the efficacy of methods used in screening for lower-limb arterial disease in diabetes / D.T. Williams, K.G. Harding, P. Price // Diabetes Care. - 2005. - Vol. 28. - P. 2206-2210.
18/ Том XXIII/ 4 ч. 1
123
REFERENCES
1. Elham Shabani Varaki, Gaetano D. Gargiulo, Ste-fania Penkala, Paul P. Breen Peripheral vascular disease assessment in the lower limb: a review of current and emerging non-invasive diagnostic methods. BioMedical Engineering OnLine; 2018. https://doi.org/10.1186/-S12938-018-0494-4
2. Dattilo R, Himmelstein SI, CuffRF. The COMPLfANCE 360 trial: a randomized, prospective, multicenter, pilot study comparing acute and long-term results of orbital atherectomy to balloon angioplasty for calcified femoropopliteal disease. J Invasive Cardiol. 2014;26:355-60.
3. Davies JH, Williams EM. Automated Plethysmographie measurement of the ankle-brachial index: a comparison with the Doppler ultrasound method. Hy-pertens Res. 2016;39(2):100-6.
4. Brownrigg JR, Hinchliffe RJ, Apelqvist J, et al. Effectiveness of bedside investigations to diagnose peripheral artery disease among people with diabetes mellitus: a systematic review Diabetes Metab Res Rev. 2016;32(l):119-27. doi: 10.1002/dmrr.2703
5. Fowkes FGR, Rudan D, Rudan I, et al. Comparison of global estimates of prevalence and risk factors
for peripheral artery disease in 2000 and 2010: a systematic review and analysis. Lancet. 2013;382:1329-40. [PubMed],
6. Jaipersad AS, Silverman SH, Lip GYH. Peripheral artery disease: appreciating the asymptomatic yet lethal epidemic. Int. J. Clin. Pract. 2010;64(7):832-5.
7. Ji Young Hwang. Doppler ultrasonography of the lower extremity arteries: anatomy and scanning guidelines. Ultrasonography. 2017;36(2):lll-9. doi: 10.14366/usg.l6054. PMID: 28219004
8. Rocha-Singh KJ, Zeller T, Jaff MR. Peripheral arterial calcification: prevalence, mechanism, detection and clinical implications. Catheter Cardiovasc Interv. 2014;83:E212-20.
9. Nead KT, Zhou M, Diaz Caceres R, et al. Walking impairment questionnaire improves mortality risk prediction models in a high-risk cohort independent of peripheral arterial disease status. Circ Cardiovasc Qual Outcomes. 2013;6:255-61.
10. Williams DT, Harding KG, Price P. An evaluation of the efficacy of methods used in screening for lower-limb arterial disease in diabetes. Diabetes Care 2005;28:2206-10.
♦
УДК 616.37-006.2-035-07-089 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.4(partl).145718
B.Г. Ярешко, ДИФЕРЕНЦ1ЙОВАНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИБОРУ
C.Г Живиця, МЕТОДУ Л1КУВАННЯ ПСЕВДОК1СТ ШО.М1хеев, П1ДШЛУНК0В01ЗАЛОЗИ
1.В. Криворучко
ДЗ «Запоргзька медична академ1я п1слядипломно'1 oceimu МОЗ Укра'ти» кафедра xipypzii та малотвазивних технологт бул. Вттера, 20, Запоргжжя, 69096, Украта
SE «Zaporizhzhia medical academy for post-graduate education Ministry of Health of Ukraine» Department of surgery and minimally invasive technologies Vinter boul., 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключов! слова: nceedoKicmu тдшлункоеоХ залози, гострий панкреатит, хрон1чний панкреатит, diaznocmuKa, xipypzinna тактика
Ключевые слова: псевдокисты поджелудочной железы, острый панкреатит, хронический панкреатит, диагностика, хирургическая тактика
Key words: pancreatic pseudocyst, acute pancreatitis, chronic pancreatitis, diagnosis, surgical tactics
Реферат. Дифференцированный подход к выбору метода лечения псевдокист поджелудочной железы. Ярешко В.Г., Живица С.Г., Михеев Ю.А., Криворучко И.В. Проведено проспективное исследование 182 больных с псевдокистами поджелудочной железы. На основании изучения изменений ионно-кислотно-щелоч-ного состояния содержимого полости кист установлены корреляционные связи между этими показателями,
