CC BY
191
УДК 728.61:821.161.2
УКРАШСЬКА ХАТА ЯК АРХЕТИПНА МОДЕЛЬ У ТВОРЧОСТ1
ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА
СВСССВА Г. П.1 , д-р н. управл., проф., БОГУСЛАВСЬКА Л. Г.2, к. фглол. н.
1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академiя будiвництва та архпектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днтропетровськ, Укра!на, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Кафедра укра!нознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна академш будшництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншропетровськ, Укра!на, тел. +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
Анотащя. Постановка проблеми. Архетипна модель нацюнально! оселi - це базовй i визначальний елементом матерiальноi та духовно! культури, адже конструктивнi особливостi, декоративно-художне оздоблення, орнаментащя житла, оберегова символiка елементiв штер'еру хати структурують свiтоглядну систему i виступають як своерiдний код для розумшня первинних знаковых об'ектiв народного свггосприйнштя. Мета cmammi - визначити головш складовi конструктивних особливостей зображення украшсько! хати на матерiалi оповщання «Хата» та кiноповiстi «Зачарована Десна» Олександра Довженка. Висновки. Дослiдження особливостей ввдтворення образу украшсько! хати художньому свiтi Олександра Довженка дозволило структурувати архетипiчну модель нацiональноi оселi, що постае як центр свгтобудови i як органiчне першоджерело всiх життевих форм. Антагонiзм профанного i сакральноговиршуеться через парадоксальну загостренiсть таких бшарних опозицiй як влада/духовна мiць, тюнота/ввдкрипсть. Важливим засобом розкриття сутнiсних характеристик образу хати е прийом апофатизму.
Ключовi слова: укратська хата, архетипна модель, градацгя, прийом апофатизму
УКРАИНСКАЯ ХАТА КАК АРХЕТИПНАЯ МОДЕЛЬ В ТВОРЧЕСТВЕ АЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКО
ЕВСЕЕВА Г. П.1 , д. н. госуд. управл., проф., БОГУСЛАВСКАЯ Л. Г.2, к. филол. н.
'Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул.Чернышевского, 24-а, 49600, Днепропетровск, Украина, тел. +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
Аннотация. Постановка проблемы. Архетипная модель национального жилища является базовым и определяющим элементом материальной и духовной культуры, ведь конструктивные особенности, декоративно-художественное оформление, орнаментация жилья, символика оберегов как элементов интерьера дома структурируют мировоззренческую систему и выступают в качестве своеобразного кода для понимания первичных знаковых объектов народного мировосприятия. Цель статьи - определить главные составляющие конструктивных особенностей изображения украинской хаты на материале рассказа «Хата» и киноповести «Зачарованная Десна» Александра Довженко. Выводы. Исследование особенностей воспроизведения образа украинской хаты в художественном мире Александра Довженко позволило структурировать архетипную модель национального жилища, которое предстает как центр мироздания и как органический первоисточник всех жизненных форм. Антагонизм профанного и сакрального решается через парадоксальную заостренность таких бинарных оппозиций как власть/духовная мощь, теснота/открытость. Важным средством раскрытия сущностных характеристик образа хаты является прием апофатизма.
Ключевые слова: украинская хата, архетипная модель, градация, прием апофатизма
UKRAINIAN HUT AS THE ARCHETYPAL MODEL IN THE WORKS OF ALEXANDER DOVZHENKO
YEVSEYEVA H. P.1*Dr. Sc.(State management), Prof., BOGUSLAVSKA L. H.2, Cand. Sc. (Philol.)
1Department of Ukrainian studies, State Higher Education Establishment "Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk 49600, Ukraine, tel. +38 (0562) 46-94-98, e-mail: evseeva@i.ua, ORCID ID: 0000-0001-9207-6333
2Departament of Ukrainian studies, State Higher Educational Establishment "Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture", 24-A, Chernyshevskogo str., Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine, tel +38 (056) 47-03-93, e-mail: liolka1167@gmail.com, ORCID ID: 0000-0003-1872-6064
Abstract. Raising of problem. Archetypal model of national dwelling is the basic and determining element of material and spiritual culture, because design features, decorative artwork, ornamentation housing, amulet symbols as elements of the home's interior structure the ideological system and act as a kind of code for understanding the primary landmark of the national worldview. The purpose. Identify the main components of the design features of the Ukrainian house image on the material of the story "Izba" and the tale "the Enchanted Desna" Alexander Dovzhenko. Conclusions. Research of reproduction features of the Ukrainian hut image in the art world of Alexander Dovzhenko allowed to structure arhetipo model of national dwelling, which appears as the center of the universe and as the source of all organic life forms. Antagonism of the profane and of the sacred can be solved through a paradoxical focus of such binary oppositions as power/spiritual strength, closeness/openness. An important means of the essential characteristics revealing of the house image is the apophaticism device.
Keywords: Ukrainian house, archetypal model, graduation, apophaticism device
Постановка проблеми. Архетипш моделi лежать в основi творення нащональних способiв св^обачення, а тому визначають i структурують базовi символи та первообрази, в яких кодусться досвщ життя етносу на свош землг Для творчосп Олександра Довженка архетипна модель украшсько'! оселi найповшше висв^лена i рiзнобiчно представлена у таких творах як оповщання «Хата» та кшоповют «Зачарована Десна».
Анал1з публжацш. Особливосп художнього св^ Олександра Довженка, значущють його слова як джерела розумшня глибинних основ народного св^обачення розглядалися як у контекст св^ово'! культури [3], так i в багатовимiрнiй системi мiфологiчного мислення [6; 7], проте аналiз украшсько'! хати як архетипно'! моделi у творчосп митця здшснюеться вперше.
Мета статт1 - визначити основш складовi архетипу украшсько'! хати на матерiалi оповiдання «Хата» та кiноповiстi «Зачарована Десна» Олександра Довженка.
Мета роботи зумовлюе виконання таких завдань: проаналiзувати систему образiв, за допомогою яких Олександр Довженко створюе архетипну модель украшсько'! хати; розглянути просторову структуру та символiчну наповнешсть базового нацiонального архетипу оселi.
Виклад основного матер1алу. Культура украшщв за суттю своею завжди була осшою, аграрною, тому основним типом поселення були села та хутори. На думку сучасних дослщниюв укра'нсько'! культури, саме слово «хата», яке впродовж столт всюди на етнiчнiй територп украшщв вживаеться для позначення народного житла, цшком можливо, залишили нам у спадщину скiфи [5; с. 114].
Вироблеш колись на великш територп Украши моделi споруд не зникли, а продовжували iснувати в практищ пiзнiших культур аж до початку ХХ столбя. Давнi аналоги украшсько1 хати можна знайти у пам'ятках багатьох археолопчних культур, починаючи з тритльсько1, що iснувала на територп нишшнього Правобережжя вiд Киева до Кременчука, захоплюючи середню i нижню течп пiвденного Бугу, Дшстра й Пруту.
Украшська хата, безперечно, -самобутне явище в нащональнш свiдомостi народу. За вае1 рiзноманiтностi окремих деталей оформлення та декорування житла, вона, як слушно зауважив львiвський дослiдник Архип Данилюк, «майже всюди однакова в основних формах i планi [...]. Вiдчуваеться, що при будiвництвi народнi майстри завжди тяжши до симетрп, до певних ритмiв i пропорцiй. Це видно по розташуванню вiкон, головного входу. Будiвлi скомпонованi з почуттям пропорцп, а окремi форми не порушують гармони. Велике значення мають свiтлотiньовi властивостi. Освiченасонцем хата дае мальовничу гру св^ло'!, темно! i аро'1 площин. А бiлизна стiн на арому фонi землi сприяе видшенню будiвлi з навколишнього ландшафту [2; с. 129].
Житло завжди не просто було невщ'емною частиною культури нашого народу, а й поставало як матерiальне втiлення уявлень та вiрувань украшщв, розкривало основи 1хнього життя, побуту та яскраво втшювало розматсть естетичних уподобань. Ось чому практично кожен украшський письменник у свош творчосп торкався образу украшсько1 хати, увиразнюючи i глибоко
осмислюючи т чи шш1 сторони народного буття.
Особливе мюце серед майстр1в слова, яю тонко вщчували потужш, можна сказати, родов1 зв'язки народного духу з духом рщно! земл1, належить Олександру Довженку. Найповшше образ рщно! осел1 письменник розкривае у двох сво!х творах - оповщанш «Хата», написаному у 1945 рощ, та автобюграф1чнш повют «Зачарована Десна». Кожне з мистецьких прозршь по-своему виокремлюе сутшсш ознаки укра!нсько! хати. Довженювське оповщання, написане у знаковий для Укра!ни час вщродження з1 страшних ру!н вшни, поеднуе в соб1 як давш мапчш форми словесного дшства, характеры для прадавнього мислення (замовляння, голосшня, величання), так 1 фшософськи заглиблене споглядання неминучих життевих метаморфоз, яю приходили на укра!нську землю разом з юторичною змшою форм, ритм1в 1 способ1в буття людини у нових умовах.
Вистраждана 1 виношена тд серцем кшоповють зршого майстра дае можливють поеднати дитинно-св1же бачення рщно! осел1 як колиски творчосп 1 життево! наснаги родини, з яко! тшьки 1 може починатися сила роду, що живить 1 наснажуе нацюнальне цше.
Ось чому пристрасне довженювське бачення рщного житла задае таку велику 1 значиму юторичну перспективу. У кшоповют «Зачарована Десна» письменник звертаеться до украшсько! хати як до живо! духовно! сутносп. «Напишу я слово про хату за тисячу верст I за тисячу л1т в1д далеченних сивих давен аж до великого мого часу всесвтньо-атомног бомби. На Украгт й поза Вкрагною сущу» [4; с. 661]. Довженко своерщно закодовуе у цьому опис хату як центр св1ту, де проспр (тисячу верст) 1 час (тисячу лт) стввщносяться з традицшним у народнш свщомосп образом безкшечносп, бо тисяча вказуе не на числову конкретику, а на вщкритють 1 минулого, 1 майбутнього, в яких жила 1 буде продовжувати жити нацюнальна оселя. Проте трапчною пересторогою звучить ч1тке вказання на причини
перервано! тяглост в1чних закошв життя. Настае час «всесвтньо-атомног бомби» -час, якого ще школи не знала планета, бо реальна можливють знищення цшого людства вперше входить у людську свщомють. В усш вщразливш жахливост смертельного небуття така цившзацшна катастрофа особливо гостро бачиться саме в Укрш'ш, що у часи Друго! св1тово! вшни зазнала найбшьшо! руйнацп 1 страшно! загрози повного знищення як держави, так 1 цшого народу.
Укра!нська хата належить до тих архетитв, що з плином часу ускладнюються 1 вибудовуються в систему духовност цшого етносу. Довженко створюе надзвичайно сильний образ «арх1тектурно! праматер1 пристанища людського» [4; с. 661], у якому простота форм вивищуеться до первинних начал буття людини. Хата не тшьки сто!ть поза часом, а й дор1внюеться першоджерелу життя: «незамкнена, вгчно вгдкрита для вс1х [...] високонравственна людська оселя» наповнена насшням 1 готова знову й знову щедро зааювати св1т, знову 1 знову вщновлювати повноту 1 красу. Сила берегиш 1 мат1рного лона у хат поеднуеться у своерщну першостих1ю буття, бо в самш хат1, як у казковому яйць райщ, немовбито з1брано все с1м'я свгту: «Настня у нт i на нт од стрiхи до самого долу. Здаеться, щезни вона, i спустie земля, заросте бур'яном, спогате, i свт стане чорний вiд голоду й злоби» [4; с. 661].
Поставивши хату у таю вим1ри в1чносп, стввщносш з вим1рами життя 1 смерти, Довженко цшком зримо 1 наповнено позначае хату як «сущу на Украгт й поза Вкрагною». У р1зш часи 1 з р1зних причин украшщ залишали свою рщну землю, але незмшно вщтворювали на новому мющ проживання успадкований споаб життя, який насамперед реал1зовувався у формах спорудження та оргашзаци житла. Зокрема, яскраво вщтворив цю характерну нацюнальну особливють 1ван Багряний у своему пригодницькому ромаш «Тигролови», де серед нескшченних простор1в Сиб1ру з'являються традицшш украшсью назви.
«Це була наша друга Украгна, синку, але щасливша», - говорить представниця старшого поколшня родини Орюв. I продовжуе розповщь, наголошуючи на вiдтвореннi не лише традицшносп у зведеннi житла, а й на тяжшш знову органiзовувати рiдний св^ у його цiлiсностi: «Тут де не погдеш - то з Киева вигдеш. А в Чернтвку пригдеш, з Чернтвки вигдеш - в Полтавку пригдеш» [1; с. 114].
Повертаючись до довженювського опису украшсько! хати, слщ наголосити на тому, що письменник особливо тонко вщчувае багатограннiсть i архетипну значущiсть, що мiстяться за зовшшньою простотою оселi. «Архтектурна прамат1р пристанища людського» у баченш письменника е оргашчною складовою те! земл^ на якiй вона зводиться. Ось чому Олександр Довженко говорить про хату в однойменному оповiданнi як про «бгдну г ясну, як добре слово, I просту, тби створили гг не робоч1 людськг руки, а сама природа, немовби виросла вона, мов сирогжка в зеленгй трав1» [4; с. 661].
У кшоповют «Зачарована Десна» письменник подае бшьш розгорнутий опис рщно! оселг «Хто й коли збудував нашу хату, як1 майстри, нев1домо. Здавалось нам, тби гг зовс1м тхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, мгж грушею г погребом, г схожа була також на стареньку б1лу печерицю. Дуже мальовнича була хата» [4; с. 433]. Змшюючи масштабшсть зображення вщ хати як центру св^обудови до невеличко!', але тепло!' i затишно!' рщно!' осел^ письменник вводить деталiзацiю, в якш контрастують доросле страждання вiд бщносп та дитяча всеохопна радiсть св^оспоглядання, посилена ще не виокремленим вщ великого сiмейного «ми» дитини, що зростае в багатод^нш родинi.
Продовжуючи опис хати, митець зазначае: «Одне, що не подобалося в н1й, / то не нам, а матер\, вшна повростали в землю г не було замкгв. У нгй нщо не замикалось. Заходьте, будь ласка, не питаючись можна? Милостг просимо! Мати жалыася на тгсноту, ну, нам,
малим, простору й краси вистачало, а ще коли глянуть у вгконце, так видно й соняшник, г грушг, й небо» [4; с. 433]. Дитинне цшокупне перебування у рщнш оселi як у головному i единому мющ життя ще не розмежовуе проспр на рiзнi зони перебування, i тому там широко i безмежно розпросторюеться св^ вщ тiсноi i досить убого!' хатини до неба, де сходинками до небесних висот е рослинний св^.
Традицiйним для слов'янського св^у завжди було ставлення до рщно!' землi як до живо!' ютоти, як до матерьгодувальнищ. Образ рiдноi землi, що тужить i сповнюеться то сльозами у часи лихолт, то радiстю у часи звитяги, яскраво вимальовано в такш пам'ятщ давньо!' лiтератури як «Слово про похщ Iгорiв». Шевченювська творчiсть наснажуеться трагiчно-щемливим образом неньки-Укра!'ни, яку зраджують власнi д^и. Довженко творчо осмислюе i розвивае зазначену особливiсть художнього мислення, ось чому в оповщанш «Хата» вш розкривае образ оселi таким чином: «Опишу гг неповторну зовнгшнгсть, привгтну й веселу, часом сумну, молоду й стареньку вдовицю, чепурну г убогу, журливу г нгколи не горду» [4; с. 661].
Таке своерщне бачення допомагае письменниковi поеднати в архетит хати материнське начало, образ рщно!' землi та образ Укра'!ни. Художнiй прийом градацii, за допомогою якого Довженко наповнюе i увиразнюе первозданну щедротнiсть укра'!нсько'! хати, контрастно поеднуеться з апофатичним способом розкриття, коли письменник переходить до опису внутршнього образу оселi. Апофатизм -досить давнш спосiб наведення характеристики Бога i божественно! сутносп життя, коли не пiдвладну жодному словесному формулюванню ютину сакрального передають як перелiк того, чим не е i школи не може бути природа Бога. Таке розгортання художнього цшого посилюеться ще одним звертанням до безкшечносп, проте тепер така безкшечшсть вказуе на полюс аморальностi i на абсолютну неможливiсть
наповнення духовно! сутност хати подiбними вимiрами зла.
Олександр Довженко тдносить силу свого слова до л^описного суворого фiксування найвагомших ознак, i на цьому тл магiчним заклинанням звучить багаторазове «немае», обiгране через народне розумiння одвiчного порядку (не було, нема й не буде). «Опишу гг внутр1шшй образ. Все, що в н1й е й чого нема й не буде нгколи, хоч г могло би бути. А не було й немае в н1йбезл1ч1 речей. Нема в н1й челядг, немае гайдутв, прислужництва нема. Немае кабгнетгв, вгталень, спалень, де довго сплять, I не було в н1й розпусти й лтощ1в паразитизму» [4; с. 661].
Вся трапчно означена iсторiя народу наповнюе зсередини стши рщно! осел^ а вщлуння кривавих боршь за право мати рщний дiм письменник знову передае через прийом апофатизму. Але тепер вщсутнють у внутршньому просторi хати знакових форм влади та войовничосп Речi Посполито! прочитуеться як великий i незаплямований безмiр духовно! мщносп тих людей, що народжувалися в оселг «Немае в стгнах фамшьних портретгв г скарбгв нема в сундуках, г коваш панцирг предтв не красуються по гг кутках, бо билися гаразд лицарг дгдки небораки без панциргв з одверто голими грудьми. А пот1м погнили онуч1, пострухли клейноди до нитки, не стало й сл1ду на землг» [4; с. 661].
Ще одна лЫя беззаперечного й абсолютного «шхто й школи» розгортаеться для митця як глибинне переосмислення поняття тюноти. Тюш стши, як справдi у «Зачарованш Десш» пов'язувалися з пригшченням величi духу дорослих, поки що не зрозумших дитинi, в оповщанш «Хата» Довженко розкривае як проспр гранично! вiдкритостi, де душа мешканщв завжди вiдкрита назустрiч одне одному. Таким чином, тюний проспр хати постае як священне мюце для однодумцiв, де неприпустимий найменший натяк на фальшування та нещирють: «Не змовлявся в п1й nixmo й школи заволод1вати свтом чи попеволювати cycida, не було в шй бучпих беnкеmiв, ni великих урочистих зycmрiчей, пе грали оргапи, ni оркестри в ii micnrn cminax i школи пе заЫдали далекорозумш дипломами» [4; с. 662].
Висновок. Архетитчна модель укряхнсько'! хати у творчосп Олександра Довженка постае як центр св^обудови, де синкретична едшсть часу i простору перетворюе образ оселi на первинний символ насшини, що мютить начала вах життевих форм. У вщтворенш внутршньо! наповненосп рiдноi оселi письменник зшмае розподiл мiж профанним i сакральним шляхом розгляду низки бшарних опозицiй: влада/духовна мiць, тiснота/вiдкритiсть. Важливим засобом розкриття сутнiсних характеристик образу хати е прийом апофатизму.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Багряний I. П. Тигролови : роман та оповвдання / 1ван Багряний. - Ки'в : Молодь, 1991. - 264 с. : ш.
2. Данилюк А. Т. Укра!нська хата / А. Т. Данилюк // Дзвш. - 1991. - № 4. - С. 129-136.
3. Довженко i свгг. Творч1сть О.П. Довженка в контекст1 св1тово! культури : [статп, есе, рецензй, спогади, доп., вщгуки, листи, телеграми] / [упоряд. С. П. Плачинда ; передм. О. Гончара]. - Ки!в : Рад. письменник, 1984. - 222 с.
4. Довженко О. П. Кшоповюп ; Оповщання / Олександр Довженко ; [упоряд. i прим. Ю. Е. Григор'ева ; ред. та авт. вступ. ст. Б. С. Буряк]. - Ки!в : Наук. думка, 1986. - 710 с. : портр. - (Б1блютека укра!нсько! лгге-ратури. Радянська укра!нська л1тература).
5. 1стор1я укра!нсько! культури : у 5 т. / голов. ред. Б. £. Патон ; Нац. акад. наук Укра!ни. - Ки!в : Наукова думка, 2001. - Т. 2 : Укра!нська культура ХШ-першо! половини XVII столиъ / В. С. Александрович [та ш.] ; голов. ред. Я. Д. 1саевич. - 848 с.: ш.
6. Паасниченко Г. М. М1фопоетичне мислення i художня творч1сть Олександра Довженка / Г. М. Пааченко // Укра!нська мова i л1тература в школ! - 2007. - № 4. - C. 53-56. - Б1блюгр.: 8 назв.
7. Царинник М. Плянетне видиво: мгготворче свгговвдчування Олександра Довженка / Марко Царинник // Сучасшсть. - 1973. - Ч. 10(154). - С. 49-67.
REFERENCES
1. Bahrianyi I.P. Tryholovy: roman ta opovidannia [Three heads: noval and short stories]. Kyiv: Molod, 1991, 264 p. (in Ukrainian).
2. Danyliuk A.T. Ukrainska hata [Ukrainian Hut]. Dzvin [Bell]. 1991, no. 4, pp. 129-136. (in Ukrainian).
3. Plachynda S.P. Dovzhenko i svit. Tvorchist O.P. Dovzhenka v konteksti svitovoi kultury [Dovzhenko and the world. Dovzhenko O.P. Creativity in the context of world culture]. Kyiv: Rad. pysmennyk, 1984, 222 p. (in Ukrainian).
4. Dovzhenko O. Kinopovisti; Opovidannia [Movie-essay, Short stories]. Kyiv: Nauk. dumka, 1986, 710 p. (in Ukrainian).
5. Aleksandrovych V.S. Istoriia ukrainskoi kultury. T. 2: Ukrainska kultura XIII-pershoi polovyny XVII stolit [History of Ukrainian culture. Volume 2: Ukrainian culture of XIII-first half XVII centures]. NAN Ukrainy. [National Academy of Sciences of Ukraine.]. Kyiv: Naukova dumka, 2001, 848 p. (in Ukrainian).
6. Pasisnychenko G.M. Mifopoetychne myslennia i hudozhnia tvorchist Oleksandra Dovzhenka [Mythical and poetical thinking and artistic creativity of Alexander Dovzhenko]. Ukrainska mova i literatura v shkoli [Ukrainian language and literature in the school]. 2007, no. 4, pp. 53-56. (in Ukrainian).
7. Tsarynnyk M. Plianetne vydyvo: mitotvorche svitovidchuvannia Oleksandra Dovzhenka [Planetary view: peacemaking attitude of Olexander Dovzhenko]. Suchasnist [Modernity]. 1973, iss. 10(154), pp. 49-67. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р фшол. н., проф. Поповський А. М.
Надшшла до редколеги: 10.01.2016 р. Прийнята до друку: 20.03.2016 р.
