CC BY
691
УДК 728.61.03.12(477)"18/19"
ТРАДИЦ1ЙНА УКРАШСЬКА САДИБА В К1НЦ1 Х1Х ст. - НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
ПЕРЕТОК1Н А. Г. \ к. i. н, доц., АКСЬОНОВ М.2, студ, ОЧЕРЕТЬКО М.3, студ,
1 Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академiя 6уд1вництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на, тел. +38(0562)47-39-56, e-mail: a.peretokin@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024 '
2 Механiчний факультет, група БМО-15, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дтпро, Укра!на
3. Механiчний факультет, група БМО-15, Державний вищий навчальний заклад «Придншровська державна академ1я будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпро, Укра!на
Анотащя. Постановка проблеми. Стають надбанням ютори типи сiльського житла, поширенi в кiнцi XIX - на початку XX столптя. Вивчення традицшно! укра!нсько! садиби, народних архiтектурно-будiвельних i декоративно-художнiх традицiй мае не лише теоретичне, а й практичне значення. Використання всього кращого, прогресивного з вiкового народного досвiду допоможе архитекторам створювати новi села, що будуть вiдповiдати не лише сучасним вимогам життя, а й кращим нацiональним традицiям та естетичним уподобанням народу. Аналгз публшацш. В дослвдженнях сучасних етнографiв, iсторикiв, краезнавцiв знаходимо вщомосл про традицiйне укра!нське житло, двiр, садибу. Вiдомi дослiдники А. П. Данилюк, Т. Космiна, М. С. Дшстрянський, В. П. Самойловича, Г. Ю. Стельмах, Г. С. Лозко вивчають традицiйну архiтектуру регюшв Укра!ни, особливостi поселень i титв садиб. Мета cmammi - проаналiзувати особливостi традицiйного укра!нського житла, двору та садиби; утверджувати нащональну свщомють, зберiгати нацiональнi традицп, виховувати молодь у патрютичному дусi, поширювати знания про культурну спадщину Укра!ни. Висновок. Укра!нське народне житло створювалось протягом столiть шляхом безперервного вдосконалення прийомiв i форм, що вiдповiдали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу. Традицшшсть народно! архiтектури зумовлювалась тим, що сiльське житло споруджувалось не за проектом, а за кращими типовими зразками, якi були характернi для того чи шшого району Укра!ни.
Ключовi слова: Украта, регюн, традицтна укратська садиба, хата, deip, сыьське житло, народний побут
ТРАДИЦИОННАЯ УКРАИНСКАЯ УСАДЬБА В КОНЦЕ Х1Х - НАЧАЛЕ ХХ в.
ПЕРЕТОКИН А. Г. L, к. и. н, доц., АКСЁНОВ М.% студ., ОЧЕРЕТЬКО M.студ.,
'. Кафедра украиноведения, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина, тел. +38(0562)47-39-56, e-mail: a.peretokin@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024
2. Механический факультет, группа БМО-15, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина
3. Механический факультет, группа БМО-15, Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул.Чернышевского, 24-а, 49600, Днепр, Украина
Аннотация. Постановка проблемы. Становятся достоянием истории типы сельского жилища, которое было распространено в конце Х1Х - начале ХХ века. Изучение традиционной украинской усадьбы, народных архитектурно-строительных и декоративно-художественных традиций имеет не только теоретическое, но и практическое значение. Использование всего лучшего, прогресивного из столетнего народного опыта поможет архитекторам создавать новые сёла, которые будут соответствовать не только современным требованиям жизни, а и лучшим национальным традициям и эстетическим требованиям народа. Анализ публикаций. В исследованиях современных этнографов, историков, краеведов находим сведения о традиционном украинском жилище, дворе, усадьбе. Известные исследователи А. П. Данилюк, Т. Космина, М. С. Днистрянский, В. П. Самойлович, Г. Ю. Стельмах, Г. С. Лозко изучают традиционную архитектуру регионов Украины, особенности поселений и типов усадеб. Цель статьи - проанализировать особенности традиционного украинского жилища, двора и усадьбы; утверждать национальное сознание, сохранять национальные традиции, воспитывать молодёжь в патриотическом духе, распространять знания о культурном наследии Украины. Вывод. Украинское народное жилище создавалось на протяжении столетий путем беспрерывного усовершенствования приёмов и форм, которые соответствуют условиям жизни, быту и эстетическим требованиям народа. Традиционность народной архитектуры обусловлена тем, что сельское жилище создавалось не по проекту, а согласно типовым образцам, которые были характерны для того или иного района Украины.
Ключевые слова: Украина, регион, традиционная украинская усадьба, хата, двор, сельское жилище, народный
быт
TRADITIONAL UKRAINIAN FARMSTEAD AT THE END OF THE 19th - AT THE BEGINNING OF THE 20th CENTURY
PERETOKIN A. G. 1, Cand. Sc. (Hist.), Ass. Prof, AKSONOV M. 2, student, OCHERETKO M. 3, student.
'Department of the Ukrainian Studies, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskyi str., 49600, Dnipro, Ukraine, tel. +38(0562)47-39-56, e-mail: a.peretokin@ukr.net, ORCID ID: 0000-0001-8881-1024
2Mechanical Department, group ВМО-15, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskyi str., 49600, Dnipro, Ukraine
3Mechanical Department, group ВМО-15, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskyi str., 49600, Dnipro, Ukraine
Abstract. The problem of the article. The types of rural dwelling that were spread at the end of the 19th - the beginning of the 20th century become the heritage of history. Studying of the traditional Ukrainian farmstead, folk architectural and building, decorative and artistic traditions is not only of the theoretical, but also of the practical importance. The usage of the best progressive folk experience will help architects create new villages which will meet the needs of people and correspond to the best national traditions and aesthetic criteria of the Ukrainian people. Analysis of the sources. We find data on traditional Ukrainian dwelling, homestead and farmstead in the researches of modern ethnographers, historians, specialists of local lore. Well-known scholars A. P. Danyluk., T. Kosmina, M. S. Dnistriansky, V. P. Samoilovich, G. Yu. Stelmakh, G. S. Lozko studied the traditional architecture of the Ukrainian regions, peculiarities of the settlements and the types of farmstead. The purpose of the article is to analyze the peculiarities of traditional Ukrainian dwelling, homestead and farmstead, to assert national consciousness, to keep national traditions, bring up young people to be patriots, to spread the knowledge about cultural heritage of Ukraine. Conclusion. The Ukrainian folk dwelling was created for centuries by constant improving devices and forms according to the conditions, way of life and aesthetic criteria of people. The traditional nature of the folk architecture was caused by the fact that rural dwelling was built not according to the project but was based on the best typical samples characteristic of this or that region of Ukraine.
Keywords: Ukraine, region, traditional Ukrainian farmstead, hut, homestead, rural dwelling, folk way of life
Постановка проблеми. Стають надбанням юторп типи сшьського житла, поширеш в кшщ XIX - на початку XX столбя. Вже сьогодш в Укршш не часто можна зустр^и типову стару хату, той чи шший тип господарських споруд, традицшну украшську садибу. Мине небагато часу, й окремi пам'ятки народно! архиектури важко буде знайти. Мiж тим, сшьське житло було найбшьш масовим об'ектом народного будiвництва. В ньому втшеш кращi надбання i досвщ народних зодчих, воно становить велику щннють для ютори культури украшського народу, юторп украшського мистецтва, архиектури та етнографп. Вивчення народних архiтектурно-будiвельних i декоративно-художшх традицш мае не лише теоретичне, а й практичне значення. Використання всього кращого, прогресивного з вшового народного досвщу допоможе арх^екторам створювати новi села, що будуть вщповщати не лише сучасним вимогам життя, а й кращим нащональним традищям та естетичним уподобанням народу.
Практичну цшшсть народна арх1тектура мае також для творчого використання художниками кшо i театру, монументалютами, мистецтвознавцями, юториками, а особливо широким колом пращвниюв музе1в народно! архиектури i побуту, так званих музе!в просто неба, що зараз будуються в низщ мют Укра'ши.
Анал1з публжацш. В дослщженнях сучасних етногрaфiв, юториюв, краезнавщв знаходимо вщомосп про традицшне украшське житло, двiр, садибу. В моногрaфiях львiвського дослщника А. П. Данилюка розглядаеться традицшна арх^ектура репошв Укра'ши, особливосп украшсько! хати, поселень i титв садиб [1; 2]. В шюстрованому етногрaфiчному довщнику «Украшська минувшина» е роздш, присвячений традицшному житлу, його ролi в житп селянина (автор цього розд^ Т. Космша) [8]. Структурно-територiaльнa оргaнiзaцiя
етнонащональних спiльнот i груп Укра'ши aнaлiзуеться в роботi М. С. Днютрянського «Етногеогрaфiя Укра'ши» [3]. Проблеми
традицшно! укра!нсько! садиби вивчались у дослщженнях В. П. Самойловича, Г. Ю. Стельмаха, С. А. Макарчука, Г. С. Лозко, та шших вчених [4 - 7].
Мета статт - проанал1зувати особливосп традицшного укра!нського житла, даору та садиби; утверджувати нащональну свщомгеть, збер1гати
нащональш традицп, виховувати молодь у патрютичному дус1, поширювати знання про культурну спадщину Укра!ни.
Виклад основного матер1алу. Укра!нське народне житло створювалось протягом стол1ть шляхом безперервного вдосконалення прийом1в 1 форм, що вщповщали умовам життя, побуту й естетичним уподобанням народу. Те, що не виправдало себе з тих чи шших причин, вщмирало, а все краще, повторюючись багато раз1в, поступово вдосконалювалось. Вщ поколшня до поколшня, вщ одного майстра до шшого, вщ батька до сина передавався буд1вельний досвщ, професшш й техшчш навики, художня майстершсть, створювались народш арх1тектурно-буд1вельш традицп. Застосування у практичнш д1яльносп давало можливють народним майстрам створювати типи сшьського житла, що вщзначались не лише доцшьшстю планування, простотою конструктивного р1шення, розумним використанням кошт1в 1 матер1ал1в, а й художньою довершешстю. Традицшшсть народно! арх1тектури зумовлювалась значною м1рою 1 методом, що лежав в основ1 народного буд1вництва, коли сшьське житло споруджувалось не за проектом, а за кращими типовими зразками, яю були характерш для того чи шшого району Укра!ни.
На формування 1 розвиток народного житла впливали особливосп юторичного, сощально-економ1чного та культурного розвитку окремих частин Укра'ни, !х пол1тичного становища, обставин заселення, взаемозв'язюв 1 взаемовщносинь м1ж сусщшми народами, природно-кл1матичш умови, наявшсть тих чи шших буд1вельних матер1ал1в, побутовий устрш тощо. В сшьському житл особливо пом1тш впливи сощальних умов того чи шшого перюду. Так, у кшщ XIX - на початку XX ст. особливо штенсивно вщбувалася
класова диференщащя селянства 1 належшсть до т1е! чи шшо! сощально! групи зумовила значною м1рою структуры риси 1 характерш особливосп сшьського житла.
В народному буд1вницта
дореволюцшного перюду, яке формувалось 1 розвивалось в умовах феодального, а пот1м катталютичного ладу, можна простежити дв1 протилежш тенденцп. З одного боку - це постшне прагнення народу до полшшення свого житла, бажання зробити його бшьш досконалим, зручним 1 красивим, а з шшого - недостатш матер1альш можливост 1 прим1тив1зм техшчних засоб1в, що обмежували творч1 можливосп. Саме це зумовило, поряд 1з позитивними якостями народно!
арх1тектури, 1 !! ютотш недолши.
Тому, розглядаючи прогресивш народш традицп селянського житла, що виробились на основ1 народно! мудрост 1 художньо! майстерносп, слщ зважати 1 на традицп, зумовлеш пережитками сощального гшту 1 культурно! вщсталосп. Найбшьш цшним у народнш арх1тектурнш спадщиш став творчий метод народних майстр1в, визначальною рисою якого е оргашчний взаемозв'язок 1 взаемозумовлешсть функцюнальних вимог, економ1ки, конструктивного вир1шення та
арх1тектурно-художньо! форми.
Хата - загальнопоширена на територп Укра!ни назва житлово! споруди. Поряд ¡з цим термшом у захщних районах побутували назви хита, халупа, на Лхвобережж1 - хатина.
Укра!нська хата пройшла багатов1ковий шлях розвитку вщ одноподшьних до дво-, три- та багатоподшьних споруд, яким були притаманш яскрава зональна виразшсть, локальна специф1ка, р1зномаштшсть планування тощо. Поруч 1з поширенням двоподшьного житла, яке складалося з хати та неопалюваних сшей, у твшчно-схщних районах на початку ХХ ст. з'явилися споруди, в яких обидва примщення мали печ1, а на Закарпатп двоподшьне житло об'еднувало в соб1 два незалежш примщення, кожне з яких мало зовшшнш вихщ (хата 1 кл1ть), причому лише перше опалювалося тччю. Ускладнення
двоподшьного житла на Полюс та Слобожанщиш вщбувалося за рахунок або видшення в сшях ще одше! житлово! юмнати з тччю (теплушки, теплуки, кухш), або повного перетворення сшей на тепле
Найбшьш поширеною в Укршш в кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. була триподшьна хата багатьох вар1анпв. На Полюа, Швшчному Правобережш, на Полтавщиш, Слобожанщиш цей класичний тип укра!нського житла мав по центру споруди сши та розташоваш по обидва боки вщ них житлову юмнату та тдсобне примщення для збер1гання продукпв харчування, др1бного реманенту та сезонного одягу (комору, кл1ть).
Своерщшсть карпатського вар1анта полягала в тому, що вхщ до комори влаштовувався не 1з сшей, як в шших районах, а з двору. Це давало змогу прибудовувати комору не лише до сшей, а й до тильно! стши житлово! юмнати. Таким чином, остання ставала в центр1 вае! буд1вл1. В економ1чно бшьш розвинутих твденних районах переважав вар1ант, коли
примщення. У другому випадку вхщ влаштовували безпосередньо з вулищ у так званий прихаток, а заможш господар1 прибудовували перед вхщними дверима ще й сшщ, ганок [4, с. 232].
два житлов1 примщення симетрично розташовувались вщносно сшей. Вш мав назву: хата на дв1 половини, або дв1 хати через сши. Традицшним типам хат р1зних регюшв Укра!ни надавали своерщносп там елементи як ганок.
Подальше ускладнення плану хати йшло через виокремлення в сшях комори, а в примщенш - кухш. На Полюа, кр1м комори, в сшях видшяли примщення, яке використовували замють льоху (стебку, стьобку), оскшьки висок грунтов1 води заважали копанню глибоких льох1в. Традицшний план хати ускладнювався й за рахунок прибудови господарських примщень, яю розмщувались тд поздовжшм спуском даху. Таю буд1вл1 набули поширення на Волинському Полюс (хата з приб1чками, пукл1том, покл1ттю), Подшл1 (з прибоками, пригулами,
причепами), у Карпатах (з пелевною, половинком, прихатою, захатою, шатром, гадобаю), на Слобожанщиш (!з захатником, припусницею, приханабаном, сутком).
Наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст. за впливу мюьких споруд в укра!нських селах з'являеться новий тип триподшьного житла, який складаеться !з двох сум1жних хат, розташованих у ряд по один бш сшей (одноб1чна хата). Деяю житла Полюся, Карпат 1 Швдня являли собою значно видовжену буд1влю (довга хата), в якш в одному ряд1 з типовими примщеннями тд окремим чи спшьним дахом об'еднувались господарсью прибудови [8, с.18-19].
Найбшьш заможн селяни Люостепу та шших райошв будували багатоподшьне житло !з трьох-чотирьох юмнат (кругла хата, домок). Так1 споруди виникали в результат! членування кожно! з камер триподшьного житла: в анях видшялась комора, а кожне !з житлових примщень передшялось на два - чисту хату (велику хату, залу) та кухню або кухню-спальню (хатину, ванюр, альюр).
Укра!нська хата на всш територп свого поширення являла собою наземну одноповерхову споруду, за винятком прських райошв Карпат, придшпровсько! зони Буковини та Подшля, де тд житлом, розташованим на крутих схилах, влаштовували цокольний поверх (льох, пивницю), який використовували для господарських потреб. Винятком було житло вкрай зубожшого сшьського населення деяких район1в - натвземлянки та землянки. Декоративно-художне оздоблення хати було досить р1зномаштним у р1зних районах Укра!ни. У крайн1х п1вн1чно-зах1дних районах, окр1м традиц1йно! обмазки глиною та побшки, широкого вжитку набули п1дводка кольоровими глинами та декоративний розпис.
Садиба - це земельна дшянка, яка охоплюе хату, господарсью буд1вл1 з прилеглими до них садом та городом, що становить окреме господарство. Селянська садиба являе собою сощально-економ1чну одиницю, яка дае уявлення про побут !! мешканщв з ус1ма деталями та взаемозв'язками. Садибу треба розглядати
як единий житлово-виробничий комплекс селянина [ 1, с. 23].
Дв1р - це складний,
багатофункцюнальний утв1р, пройнятий щеею захисту житла в1д ворог1в, небезпечних людей, дикого зв1ра. П1д двором укра!нське селянство розум1ло загороджене на садиб1 м1сце, зайняте буд1влями. Дв1р був центром господарського ! побутового життя селянства. В1д характеру занять родини залежали форма, розм1ри та кшьюсть господарських буд1вель у садиб1. Основна увага п1д час буд1вництва садиби прид1лялася розм1щенню житлового будинку, причому б1к його з найбшьшою к1льк1стю в1конних прор1з1в повинен був ор1ентуватися на п1вденний сх1д та твденний зах1д, що забезпечувало хату сонячним осв1тленням. Мешканц1 ц1лий день бачили сонце, примщення були завжди гарно осв1тлеш, що створювало гарний настрш, уселяло впевнен1сть у соб1. На Пол1сс1, в Карпатах та поселеннях, розташованих у басейнах р1к, р1чок, враховувався такий важливий фактор як р1вень води п1д час паводюв.
Ор1ентац1я будинк1в значно впливала на !х розташування стосовно вулищ (залежно в1д !! напрямку). Якщо вулиця спрямована з твноч1 на твдень та з п1вденного сходу на твшчний зах1д або з твденного заходу на п1вн1чний схщ, то житлов1 будинки розташовувалися перпендикулярно до вулищ, тобто вузькою стороною (торцем). Коли ж вулиця йшла з1 сходу на захщ, то будинки споруджувалися паралельно вулищ довгим фасадом або напшьною стороною.
У розташуванш хати ! господарських буд1вель щодо вулищ чи дороги (у вуличних ! рядових поселеннях) побутувало три вар1анти: житло розмщувалось ближче до комушкацп, а господарськ буд1вл1 - в глибин1 двору; житло розташовувалось у глибиш двору, а господарськ1 буд1вл1 -ближче до вулищ; житло - на одному бощ вулищ, а на шшому - господарсью буд1вл1. Коли в низинних районах житло та господарськ1 буд1вл1 розташовували, ор1ентуючись переважно на вулицю, то в прських мюцевостях буд1вництво
зумовлювалося природними факторами - двором утворювалася дорога. У деяких
рельефом мюцевосп. Якщо у вузькш долиш пот1к чи р1чка текли близько гори, житло будували на тому бощ потоку, де був широкий npocTip, - тод1 Mi ж потоком та
селах забудова проводилася вздовж р1ки, з обох боюв потоку, зрвдка - з обох одночасно.
I ПЛАН1Р0ВКА НАРОДНОГО ЖИТЛА 3 ОДНИ» ЖИЛИН ПРЛН1ЩЕННЯ1
«в
ОДНОКАЯЕРНЕ ЖИТЛО
ДВОКАМКРНБ ЖИТЛО ТРИКАМЕРНЕ ЖИТЛО
II ПЛАН1РОВКА НАРОДНОГО ЖИТЛА 3ДВОИА ЖИЛННИ ИРИИЕЩЕННЛКН
«ХАТА 1 ХЛТИНЛ
«ДВ1 ХАТИ П1ДРЯД*
«ХАТА ЧЕРЕЗ 01НИ« «ХАТА НА ДВ1 ПОЛОВИ НИ»
Рис. 2. Основт варганти планування укратського народного житла Наддтпрянщини
(тнецъ Х1Х- початок ХХ ст.) Умовн1 позначення : 1 - хата; 2 - хатина; 3 - кухня-гдальня; 4 - свтлиця; 5 - сти; 6 - комора
Залежно ввд напрямку течи ставилося житло i завжди з ор1ентащею на твденш румби. Зрщка, коли ширина дшянки була бшьшою за довжину або дорiвнювaлa !й, житло орiентувaли до вулищ довгим боком (здебшьшого передшм фасадом). У долинах i низовинах, де переважали вуличш поселення, розташування будинку залежало
вiд локально! морфологи (напрямок вулиць, форми земельних дшянок тощо). Тут переважала орiентaцiя жител вузьким торцевим боком до вулиш. Причина цього -подальше дрiбнeння внутрiшнiх (садибних) нaдiлiв i звуження будiвeльних дiлянок, внaслiдок чого проводити забудову у бшьшосп випадюв iнaкшe було неможливо.
1нод1, як наслщок малоземелля, на однш вузькш садиб1 розмщувалися витягнут в лш1ю двьтри 1 бшьше хат, залежно вщ батька. Умови однооспбного
сшьського господарства вимагали простого, зручного й короткого зв'язку житла з господарськими буд1влями.
д - пе
Розташування житлових 1
господарських будинюв на присадибних дшянках залежало вщ розм1ру площ1, мюця розташування вулиц1, р1ки, ландшафту 1 т. д. За формою взаеморозташування житла 1 господарських споруд укра!нськш дв1р мав ш1сть титв забудови. При в1льн1й забудов1 господарсью буд1вл1 й хата розташовувалися без певно! системи, п1дпорядковуючись рельефу садиби та господарським вимогам !! хазя!на. Однорядна забудова передбачала розмщення господарських споруд на однш лшп з хатою. При цьому елементи
забудови могли бути зовам не зв'язаними м1ж собою, зв'язаними частково або об'еднаними спшьним дахом. При дворяднш забудов1 господарськ1 буд1вл1 й хата утворювали два паралельш ряди 1 також могли бути зовам не зв'язаш, зв'язан1 частково або суцшьно. При Г-под1бнш та П-под1бн1й забудов1 !! елементи в плаш утворювали в1дпов1дну л1теру, а при периметральн1й - розташовувалися по периметру садиби. Ц1 типи також мали три форми взаемозв'язку - вщсутнш, частковий 1 суцшьний [8, с.15-16].
В Укра!т юнувало три форми забудови двор1в: вшьний, з1мкнутий та замкнутий.
За твердженням деяких дослщниюв, до найдавшшого типу забудови належить замкнутий, де господарсью та житлов1 примщення споруджували компактно чотирикутником, з об'еднаними стшами 1 дахом. Для пщварюв характеры двое вор1т. Побутував ще один вар1ант замкнутих господарських буд1вель (клуш, стайня тощо), яю розмщувались окремо вщ хати.
З1мкнутий тип двору, де вс буд1вл1 розташовувались пщ одним дахом, поширений майже по всш Укра!ш. Така система залежала переважно вщ того, чи далеко проходила дорога або вулиця. У вуличних та рядових поселеннях побутували два вар1анти: житло розташовувалось ближче до комушкацш, а господарсью буд1вл1 - у дворц житло в глибиш двору, а господарсью будови -ближче до вулищ. Обидва вар1анти вщносять до давшх.
З1мкнутий тип побудови двору мае однорщш або видовжеш - Г-под1бш, П-под1бш вар1анти. При однорщнш забудов1 житло часпше ставилося ближче до вулищ, а господарсью буд1вл1 - за ним, пщ одним дахом. Найпоширешший вар1ант: хата + с1ни + комора + стайня + стодола + шопа. Були й так1 вар1анти: хата + сши + хата + комора + стайня + стодола. Такий однорщний тип побудови на Бойювщиш, менше - в шших районах Укра!ни. Окремий вар1ант цього типу забудови двору побутував на Лемювщиш: хата + сши + комора + стодола + стайня .
У деяких районах Полюся, Волиш та Подшля житло розташовували з одного боку вулищ, а господарсью споруди - з шшого. При р1зномаштних вар1антах житлов1 прим1щення завжди ор1ентували на сонячний б1к.
В Укра!н1 вс1 двори, а також садиби були огороджеш. Спец1ально перед хатою видшяли м1сце на город - невеликий клаптик земл1 для кв1т1в, що теж огороджували. Найстар1ш1 форми огорож -частоколи - збереглися на Полюс1 до кшця Х1Х сташття. Вони походять в1д оборонних споруд Ки!всько! Рус1. Балки д1аметром 10-15 см 1з гострою к1нц1вкою закопували
одну коло одно!. Верх та низ цього частоколу скр1плювали з внутр1шнього боку поперечними балками. Висота частоколу - 2,5-3 м. У деяких районах огорож1 мали стовпову конф1гуращю (вкопаш стовпи з пазами) 1 заповнювалися, наприклад, крупним деревом. Ворота та хв1ртки були на б1гунах, робились за конструкщею дверей. На Полюа, у Карпатах та в мюьких районах б1дн1ше населення ставило паркани, пл1т 1з л1щини, плетений горизонтально. З арх1вних матер1ал1в вщомо, що бойк1вськ1 садиби мали й огорож1 з кругляк1в. Шляхетськ1 садиби огороджувалися частоколами, нав1ть кам'яними мурами. Широко побутували огорож1, виготовлен1 з плетеного хворосту, штахетники з р1зного матер1алу, прим1тивн1 огорож1 - з двох-трьох укршлених горизонтально жердин.
На Под1лл1, Покутп, у деяких районах Карпат огорож1 робили з каменю, влаштовуючи дерев'яш ворота, стовпи яких багато орнаментоваш геометричною р1зьбою (р1дше - рослинною).
У сприятливих природно-кл1матичних умовах Укра!ни на вс1й територ1х сформувався так званий вщкритий тип двору. Це означае, що земельна дшянка, прилегла до хати та господарських споруд, завжди лишалась просто неба - на вщмшу вщ закритого типу, що побутував в шших схщнослов'янських народ1в, коли пщ сп1льним дахом 1з житлом м1стилася певна площа двору.
За типом взаемозв'язку житлового будинку з господарськими спорудами укра!нський вщкритий дв1р у Х1Х - на початку ХХ ст. характеризувався переважно незалежним розташуванням житла.
В умовах народно! колошзацп земель виникали садиби переважно з вщдаленим розташуванням хати в1дносно про!зних шлях1в, постановкою !! в середин! двору. Дв1р ¿з про!здом набув значного поширення на початку ХХ ст. майже по всш Укра!ш, особливо в умовах ново! садибно! забудови вуличних поселень Люостепу та Степу.
Застосування тих чи шших конструкцш в народному буд!вницта - один ¿з основних фактор1в, що впливае на формування
планувально'' оргашзаци, об'емно-просторово! композици та арх1тектурно-художнього р1шення сшьського житла. Особливо велику роль при цьому ввдграють стши, конструктивне р1шення яких залежить передуам вщ буд1вельних матер1ал1в, що застосовуються для !'х спорудження.
У твшчних, люових районах Укра'ни, а також прських районах Карпат, основним буд1вельним матер1алом для стш було дерево. В люостепових, менш багатих на лю районах, кр1м дерева, використовували глину. В твденних, степових районах, де лю був в основному привозним, дефщитним матер1алом, стши будували переважно з глини або з природного каменю.
Застосування мюцевих матер1ал1в зумовило типи стшових конструкцш. Так, на Швноч1, в Карпатах, а також в окремих районах Слобожанщини, Полтавщини, Кшвщини, Подшля стши роблять 1з зрубу, в люостеповш смуз1 переважно каркасш, а на твдт здебшьшого монол1тш.
Таке зонування конструкцш притаманне в основному для народного буд1вництва Укра'ни кшця XIX стол1ття. У зв'язку з нестачею люоматер1алу, буд1вництво рублених хат уже на початку XX ст. поступово зменшуеться в Карпатах 1 особливо на твноч1 Укра'ни, поступаючись конструкшям, в яких використовуеться менше дерева.
У зв'язку з цим, рублен хати, що потребують особливо яюсного люу, будували в цей перюд переважно заможш селяни.
Наддншрянщина - одна з тих територш, де розвивалася схщнослов'янська культура, де нашнтенсившше вщбувався процес формування укра'нсько!' народносп, а пот1м наци. Саме в цьому район найяскрав1ше виявились основш ознаки культури 1 побуту укра'нського народу. Характерне для середньо'' Наддншрянщини старе селянське житло з традицшними бшими стшами, пофарбованою глиною призьбою та чотирисхилим солом'яним дахом, що ховаеться в зелен садюв, узагальнюе в соб1 основн 1 найбшьш типов1 риси украшсько' народно'' арх1тектури.
Наддншрянщина, яка подшяеться на л1вобережну 1 правобережну частини, розташована територ1ально м1ж схщними 1 захщними районами Укра'ни. Це позначалось якоюсь м1рою 1 на народному жит, яке мае риси, що поеднують його в одних випадках 1з житлом Полтавщини (Швобережне Подшпров'я), а в шших - 1з Подшлям (правобережна частина). Особливо яскраво це можна простежити в тих районах Наддншрянщини, що межують 1з Полтавщиною 1 Подшлям.
Найбшьш поширена конструкшя в цих районах - каркас 1з дерев'яною закидкою, а подекуди 1 зруб. Стши сшьського житла, як правило, обмазуються глиною, причому на Правобережж1 обмазуються стши жилих 1 господарських примщень, а на Лхвобережш лише стши жилих примщень. Дахи на л1вобережнш частит р1вш, без вистутв, м'яко'' обычно'' форми, на Правобережж мають шод1 пластичну обробку солом'яно'' стр1хи (гребшь даху, а подекуди 1 кутов1 стр1хач1).
Характерна ознака житла цих райошв, особливо на Правобережш, - фарбування натльно'' стши глинами р1зномаштних вщтшюв. 1нод1 так само фарбують 1 стши господарських примщень (сши, комора). Особливо щкаво з художньо'' точки зору використовуеться кол1р в арх1тектур1 народного житла твденних райошв правобережно'' частини Наддншрянщини. Напшьш стши фарбуються тут в штенсивш цеглясто-червош, жовтогаряч1 тони в поеднанш з настшним розписом та декоративними тдводками.
Висновок. Сшьське житло було найбшьш масовим об'ектом народного буд1вництва. В ньому втшеш кращ1 надбання { досвщ народних зодчих, воно становить велику цшшсть для юторп культури укра'нського народу, юторп укра'нського мистецтва, архггектури та етнографи.
Селянська садиба являе собою сошально-економ1чну одиницю, яка дае уявлення про побут и мешканшв з ус1ма деталями та взаемозв'язками. Садибу треба розглядати як единий житлово-виробничий комплекс селянина. Дв1р - це складний, багатофункцюнальний утв1р. Дв1р був центром господарського 1 побутового життя селянства. Вщ характеру занять родини
залежали форма, розм1ри та кшьюсть придшялася розмщенню житлового
господарських буд1вель у садиб1. Основна будинку.
увага тд час 6уд1вництва садиби
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Данилюк А. Г. Трaдицiйнa aрхiтeктурa репошв Укра!ни. Полiсся : моногрaфiя / А. Г. Данилюк. - Львiв : ЛНУ iM. 1вана Франка, 2001. - 147 с.
2. Данилюк А. Г. Укра!нська хата / А. Г. Данилюк. - Ки!в : Наукова думка, 1991. - 110 с.
3. Дшстрянський М. С. Етногeогрaфiя Укра!ни / М. С. Днютрянський. - Львiв : ЛНУ iM. 1вана Франка, 2008. -232 с.
4. Етногрaфiя Укра!ни / за ред. С. А. Макарчука. - Вид. 2-ге, перероб. i доп. - Львiв : Свiт, 1994.- 520 с.
5. Лозко Г. С. Укра!нське народознавство / Г. С. Лозко. - Вид. 2-е доп. та перероб. - Харшв: Диво, 2005. -472 с.
6. Самойлович В. П. Укра!нське народне житло (кшець Х1Х - початок ХХ ст.) / В. П. Самойлович. - Ки!в : Наукова думка, 1972. - 24 с.
7. Стельмах Г. Ю 1сторичний розвиток сшьських поселень на Укра!ш : iст.-eтногр. дослiдж. / Г. Ю. Стельмах. - Ки!в : Наукова думка, 1964. - 230 с.
8. Укра!нська минувшина: 1люстрований eтногрaфiчний довiдник / Пономарьов А. П., Артюх Л. Ф., Бетехть на Т., Боряк О., Горленко В. - Ки!в : Либвдь, 1993.- 256 с.
REFERENCES
1. Danyliuk A.G. Tradytsiina amhitectura regioniv Ukrainy. Polissya [Traditional architecture of the regions of Ukraine. Forest area]. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 2001, 147 p. (in Ukrainian).
2. Danyliuk A.G. Ukrainska khata [Ukrainian hut]. Kyiv: Naukova dumka, 1991, 242 p. (in Ukrainian).
3. Dnistryanskyi M.S. Etnografiia Ukrainy [Ethnography of Ukraine]. Lviv: LNU im. Ivana Franka, 2008, 232 p. (in Ukrainian).
4. Makarchuk S.A., eds. Etnografiia Ukrainy [Ethnography of Ukraine]. Lviv: Svit, 1994, 520 p. (in Ukrainian).
5. Lozko G.S. Ukrainske narodoznavstvo [Ukrainian folk studies]. - Kharkiv: Dyvo, 2003, 472 p. (in Ukrainian).
6. Samoilovich V.P. Ukrainske narodne zhytlo (kinetsХ1Х-pochatokХХstolittia) [Ukrainian folk dwelling (the end of the 19th - the beginning of the 20th century)]. Kyiv: Naukova dumka, 1972, 256 p. (in Ukrainian).
7. Stelmakh G.Yu. Istorychnyi rozvytok silskih poselen Ukraini: ist.-etnohr. doslidzh. [Historical development of the rural settlements in Ukraine: hist.-ethnogr. researches]. Kyiv: Naukova dumka, 1964, 284 p. (in Ukrainian).
8. Ponomarov A.P., Artiukh L.F., Betekhtina T., Boriak O. and Horlenko V. Ukrainska mynuvshyna: Ilustrovanyi etnografichnyi dovidnyk [Ukrainian Past: Illustrated ethnographic reference book]. - Kyiv: Lybid, 1993, 256 p. (in Ukrainian).
Рецензент: д-р ют. н., проф Кривчик Г. Г.
Надшшла до редколегп: 16.05.2016 р. Прийнята до друку: 12.06.2016 р.
