CC BY
16
Korolenko, V. "Franchayzing v biznese: samostoiatelno, no ne v odinochku" [Franchise business: their own, but not alone]. Fin-ansovyy direktor, no. 2 (6) (2002).
Makhnusha, S. M. "Franchaizynhova forma vykorystannia brendu: pohliad z pozytsii marketynhu innovatsii" [Franchise form of the brand: a view from the perspective of marketing innovation]. Marketynh imenedzhment innovatsii, no. 2 (2010): 26-33.
Novoseltsev, O. "Otsenka kommercheskoy kontsessii" [Evaluation of commercial concession]. Biznes Gid, no. 4-6 (2003).
Ofitsiinyi sait Mizhnarodnoi franshyznoi asotsiatsii (International Franchising Association). www.franchise.org
Rohliev, Kh. I. Osnovy hotelnoho menedzhmentu [Basics of Hotel Management]. Kyiv: Kondor, 2005.
Sokovnina, D. M. "Franchaizynh na rynku intelektualnoi vlas-nosti v Ukraini" [Franchising in the market of intellectual property in Ukraine]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Eko-nomichni nauky, vol. 1, no. 6 (2005): 108-111.
Smyrnov, V. V. "Alternatyvni dzherela investuvannia" [Alternative sources of investment]. Aktualni problemy ekonomichnoho i sotsialnoho rozvytku rehionu, vol. 1 (2012): 175-178.
УДК 33S.4S
TУРИCTИЧНИЙ ПOTЕНЦIАЛ НАЦ!ОНАЛЬНИХ ПРИРOДНИX ПАРК1В
(на приклад! закарпатськоТ ОБлАСТ1)
© 2015
папп в. в.
УДК 338.48
Папп В. В. Туристичний потенщал нацiональних природних napKiB (на прикладi ЗакарпатськоТ обласп)
У статт'1 досл'джено теоретико-методичн питання сучасного розвитку туризму на природно-запов'дних територ'ях. Проведено анал'в стану та перспектив розвитку природних парт Закарпатсько} облает/ в напрямку туристично-рекреацйноi д'яльност'!. Окреслено низку проблем, що ускладнюють розвиток туризму в нацональних парках, а саме: в'дсутшсть единих метод'в визначення рекреацйних навантажень i монто-рингу, а також чiткого правового забезпечення рекреацИв заповiдниках i нацюнальних парках; зношешсть iнфраструктури; вiдсутнiсть яксних рекламночнформацшнихматер'шл'в iможливостi виходу на мiжнародний ринок екотуризму. Обфунтовано, що комплексне виршення проблем, пов'язаних з розвитком туризму на територи нацональних парт, потребуе залучення зовшшшх ресурав (нтелектуальних, матер'шльних i ф'шансових), а також побудови партнерських в'дносин з мщевими органами влади, рзними комер^йними i некомерцйними органiзацiями, мс-цевим населенням. Запропоновано заходи щодо вдосконалення д'яльностi туристично-рекреацшних установ природно-запов'дного фонду рег'ю-ну шляхом ефективного використання шх ресурав, розробки екологiчних i еколого-культурних туристичних маршрут'в, а також планування, управл'шня та мошторингу туристичноi д'шльности
Кпючов'1 слова: природно-ресурсний потенц'шл, нацональний природний парк, природт ресурси, туристсько-рекреацiйнi ресурси, регон, розви-ток, туристичний маршрут. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Папп Василь Васильович - доктор економiчних наук, доцент, професор кафедри туризму i рекреацИ, Мукач'юський державний ушверситет (вул. Ужгородська, 26, Мукачево, 89600, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 338.48
Папп В. В. Туристический потенциал национальных природных парков (на примере Закарпатской области)
В статье исследованы теоретико-методические вопросы современного развития туризма на природно-заповедных территориях. Проведен анализ состояния и перспектив развития природных парков Закарпатской области в направлении туристско-рекреационной деятельности. Определены ряд проблем, затрудняющих развитие туризма в национальных парках, а именно: отсутствие единых методов определения рекреационных нагрузок и мониторинга, а также четкого правового обеспечения рекреации в заповедниках и национальных парках; изношенность инфраструктуры; отсутствие качественных рекламно-информационных материалов и возможности выхода на международный рынок экотуризма. Обосновано, что комплексное решение проблем, связанных с развитием туризма на территории национальных парков требует привлечения внешних ресурсов (интеллектуальных, материальных и финансовых), а также построения партнерских отношений с местными органами власти, различными коммерческими и некоммерческими организациями, местным населением. Предложены меры по совершенствованию деятельности туристско-рекреационных учреждений природно-заповедного фонда региона путем эффективного использования их ресурсов, разработки экологических и эколого-культурных туристических маршрутов, а также планирования, управления и мониторинга туристической деятельности. Ключевые слова: природно-ресурсный потенциал, национальный природный парк, природные ресурсы, туристско-рекреационные ресурсы, регион, развитие, туристический маршрут. Табл.: 1. Библ.: 12.
Папп Василий Васильевич - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры туризма и рекреации, Мукачевский государственный университет (ул. Ужгородская, 26, Мукачево, 89600, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338.48
Papp V. V. The Tourism Potential of the National Nature Parks (by the Example of Zakarpattia Region)
The article examines the theoretical-methodical questions of the contemporary development of tourism in the protected natural territories. An analysis of both the status and the prospects of development of natural parks in the Zakarpattia Region in the direction of tourist-and-recreational activities was conducted. A number of problems that hamper the development of tourism in the national parks has been identified, such as lack of common methods for determining the recreational charge and monitoring, as well as a clear legal provision of recreation in the nature reserves and national parks; worn-out infrastructure; lack of quality promotional materials, no opportunities for entering the international market of ecotourism. It has been proved that a complex solution to the problems related to the development of tourism in national parks requires attraction of external resources (intellectual, material and financial), as well as building partnerships with local authorities, various commercial and non-profit organizations, local residents. Measures to improve the activities of tourist-and-recreational institutions related to the protected natural fund of the region, which can be implemented through the effective use of their resources, development of environmental and ecological-cultural tourist routes, as well as planning, managing and monitoring of the tourism activity, has been proposed.
Key words: natural-resource potential, national nature park, natural resources, tourist-and-recreational resources, region, development, tourist route. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Papp Vasyl V. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Tourism and Recreation, Mukachevo State University (vul. Uzhgorodska, 26, Mukachevo, 89600, Ukraine) E-mail: [email protected]
Упродовж останнього десятилитя у свiтi динамiч-но розвиваеться екологiчний туризм. За деякими оцшками, частка екотуризму вже становить май-же 20 % вц усього ринку свiтового туризму. Закарпат-ська область мае значний потенщал для того, щоб стати важливим осередком еколопчного туризму. Запорукою дково! й швестицшно! активностi розвитку туризму е ефективне рекреацшне освоення та використання значно'1 кiлькостi природоохоронних територiй. Це сприятиме штенсифжаци розвитку туристично'1 шфра-структури та вдосконаленню територiальноí оргашза-цИ туристично'1 дшльносй. Практика роботи багатьох заповiдникiв i нацiональних паркiв свiту засвiдчуе, на-сккьки важливою е роль туризму для досягнення !хньо-го фшансового самозабезпечення за умови збереження еколопчно! рiвноваги.
Питання перспектив використання природно-ре-сурсного потенцiалу природно-запов1дних територш у ту-ристично-рекреацiйних цкях досиджувалися такими на-уковцями, як Арсеньева 6. I. [1], Важинський Ф. А. [2], Во-робйова О. А. [3], Зшько Ю. В. [4], Левицький О. [5] та ш.
Проте низка питань щодо ефективно'1 оргашзаци туристично'1 дiяльностi на природно-заповцних об'ек-тах е недостатньо вивченими.
Метою стати е дослдження особливостей розвитку туризму на природно-заповцних територшх як важливого чинника активiзацil соцiально-економiчного розвитку регiону.
Природоохоронш територи в усьому свiтi широко використовують для оргашзаци туризму. В УкраМ тер-мiн «природоохороннi територи» вперше з'явився в Закон Украши «Про охорону навколишнього середовища» № 1268-Х11 вiд 26 червня 1991 р. [6] У Закош зазначено, що природнi територи й об'екти, яю пiдлягають особли-вш охоронi, утворюють едину територiальну систему й охоплюють територи та об'екти природно-запов^ного фонду, курортнi та лжувально-оздоровч^ рекреацш-нi, водозахиснi, полезахиснi й iншi типи територiй та об'ектш, визначених законодавством Украши. Усi природоохоронш територи неоднорцш за природоохорон-ним режимом i виконуваними функцшми. Нацiональнi природнi парки Закарпаття вщграють особливу роль у системi природоохоронних територш. На в1дмшу вiд за-повiдникiв, вони мають не ткьки природоохоронну, а й рекреацiйну функцш, осккьки мають у розпорядженнi значш природнi й iсторико-культурнi ресурси. У 1992 р. ухвалено Закон Украши «Про природно-заповiдний фонд» [7], який регулюе дiяльнiсть нацiональних при-родних парив та шших природно-заповiдних установ. У документа визначено статус нащональних природних паркiв i наголошено, що це природоохоронш, рекреа-цiйнi, культурно-освиш, науково-дослiднi установи загальнодержавного значення, яю створюють з метою збереження, вцтворення й ефективного використання природних комплекйв та об'ектiв, що мають особливу природоохоронну, оздоровчу, кторико-культурну, на-укову, освиню й естетичну цiннiсть.
У концепци збереження бiологiчного рiзноманiт-тя Украши (№ 439 вiд 12 травня 1997 р.) зазначено, що серед основних напрямiв дiяльностi у сферi збережен-
ня 6ioAori4Horo р1зномашття е створення нацюнально! eK0A0ri4H0'i мережi для вiдновлення природних середо-вищ iснування дико! флори та фауни, полшшення стану збереження окремих компоненпв бiологiчного рiзнома-нiття, змiцнення еколопчних зв'язкiв та цiлiсностi еко-систем [8].
У 2010 р. внесено змши до Закону Украши «Про природно-заповцний фонд Украши», де зазначено, що «Природш заповедники, бiосфернi заповедники, нацю-нальнi природнi парки, боташчш сади, дендрологiчнi парки, зоологiчнi парки загальнодержавного значення, а також регюнальш ландшафтш парки е юридичними особами». У Закош чггко обумовлено, що спещальне використання природних ресурсiв у межах територш та об'екпв природно-заповцного фонду вцбуваеть-ся в межах лiмiту та на пiдставi дозволу на !хне спещ-альне використання. Також наведено перелж видiв використання природних ресурав у межах територш та об'екпв природно-заповцного фонду, порядок !х використання, який визначають режимом територiй та об'ектiв природно-заповцного фонду.
Загалом у Закарпатськiй област нараховуеться
415 об'ектш природно-заповiдного фонду держа-
ви сумарною площею 1,54 тис. кв. км. Серед них: Карпатський бюсферний запов1дник, НПП «Синевир», Ужанський нацiональний природний парк, Нацюнальний природний парк «Зачарований край», 38 заказникв державного та мкцевого значення, 349 пам'яток природи, 22 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 3 запов1дш урочища тощо.
Карпатський бiосферний заповiдник створений у 1968 р., з 1992 р. входить до мережi бюсферних резерва-тiв ЮНЕСКО, з 2000 р. виступае украшським партнером проекту WWF «Шщатива Карпатського Екорейону». Загальна площа заповiдника становить 57 880 га.
Розподк територи заповiдника, яка знаходиться у постшному користуваннi (31977 га), такий: f заповiдна зона - 15872 га (49,6 %); f буферна зона - 9351 га (29,3 %); f зона регульованого заповедного режиму - 2074 га (6,5 %);
f зона антропогенних ландшафтiв - 4680 га (14,6 %) [9].
Карпатський бюсферний заповедник володiе вели-чезним туристично-рекреацiйним потенщалом. Це обумовлено як наявнктю на його територи значно'1 ккько-стi природних феноменiв, так i великою представлеш-стю тут культурно'! та кторично! спадщини.
У Карпатському бiосферному заповiднику створено шформацшний еколого-освiтнiй та кторико-куль-турний осередок — Музей екологи гiр та ктори при-родокористування в Украшських Карпатах, дiяльнiсть якого спрямовуеться на збереження природно'1 та культурно'! спадщини регюну. Особливе значення територ1я КБЗ представляе для збереження культури укра'1нських горян - гуцулiв, бойюв та лемкiв. Окремi елементи мк-цевого природокористування, наприклад, високогiрне молочне вiвчарство та пов'язанi з ним промисли i тради-цГ1, мають на сьогодш унiкальний для бвропи характер.
Поряд з Музеем на територи заповедника створюеться ряд вiзит-центрiв, зокрема в ушкальнш «Долинi нарци-сiв» та в географiчному центрi бвропи.
У Карпатському бюсферному заповiднику функ-цюнуе розгорнута мережа туристичних маршрутiв, яю прокладенi через найцiкавiшi та найпривабливШ запо-вiднi територи, де сконцентрована значна кГльюсть ви-значних природних, культурних та iсторичних об'ектiв. Зокрема:
1. Туристичний маршрут «На Соколине бердо».
2. Туристичний маршрут «Буковими пралками Мало! Угольки».
3. Туристичний маршрут «Буковими пралками Велико! Угольки».
4. Туристичний маршрут «Кевелiвським пралка-ми на Петрос».
5. Туристичний маршрут «Пралками Чорногори на Говерлу».
Укра!нськi Карпати володшть значним курортно-рекреацiйним потенцiалом. Всупереч цьому, сучасна господарсько-виробнича оршнтацш ре-гiону полягае в екстенсивному використанш мiсцевих ресурсiв. Розроблена науково обгрунтована модель ста-лого розвитку гГрських районiв передбачае екологiчно зорiентовану переоркнтацш економiки Укра!нських Карпат на розвиток туристично-рекреацiйно! iндустрi!. У всьому св1т1 ефективно! альтернативи туризму 1 рекреаци в г1рських рег1онах не 1снуе.
В останнi десятилiття у всьому свт активно роз-виваеться i пропагуеться екологiчний туризм. У Карпатському заповеднику, завдяки природним особливостям, а також функцюнальному зонуванню територи, пред-ставленi сприятливi умови саме для розвитку цього на-прямку рекреаци.
У цьому контекст перспективним напрямком подальшого розвитку Карпатського бюсферного запо-вiдника повинно стати, поряд з охороною та виченням ун1кальних природних екосистем, використання потуж-ного рекреац1йного потенц1алу.
Ужанський нацюнальний природний парк (НПП) створено з метою збереження, вiдтворення та ефектив-ного використання типових та ушкальних природних комплексiв Схiдних Карпат, що мають важливе приро-доохоронне, естетичне, наукове, освiтне, рекреацшне та оздоровче значення.
Ужанський НПП розташований у захiднiй частинi Закарпаття в басейш рiчки Уж i простягаеться з швден-ного заходу вiд с. Забродь (226 м н. р. м.) на швшчний схiд до Ужоцького перевалу (852 м н. р. м.). Площа його становить 39159 га [10].
Функцiональне зонування розроблене для територи, що надана парку в постшне користування. Згiдно з Проектом оргашзаци територи заповiдна зона займае 3530,5 га (23,7 % загально! площГ парку). Зона регульова-но! рекреаци займае 5146,4 га (34,5 %), зона стацюнарно! рекреаци займае 89,1 га (0,6 %), господарська зона займае 6138,6 га (41,2 %). Територш, що надана парку без вилучення в землекористувачiв, тобто 24254,7 га (62 %), зарахована до господарсько! зони.
РекреацГйно-туристичний потенщал Ужанського парку досить великий. Населен пункти розташоваш в
мальовничих гГрських долинах, сполучеш залГзни-цею г шосейними дорогами г тому легкодоступнi, а також вiддаленi вГд промислових пГдприемств. У гГрських селах збереглися традицшний побут, ремесла, культура, кухня.
У зимовий перюд любителям гГрськолижного вед-починку пропонуються прськолижш бази Гз сучасними кркельними та бугельними витягами. Останшм часом активно розвиваються туристичнГ готелГ, бази вГдпо-чинку, садиби сГльського туризму, вживаються заходи для вГдкриття пГших транскордонних переходГв з Поль-щею та Словаччиною.
До визначних пам'яток заповедника вГдносять:
1. ТисячолГтш Дуби в селГ Стужиця.
2. Дерев'янГ церкви - пам'ятки архГтектури.
3. Урочище «Чорш млаки».
4. МГсце падГння Княгинянського метеориту.
На територи парку вГдновлено давш туристичнГ маршрути, створено еколопчш стежки, органГзовуеться низка нових. Також на територи парку облаштована мережа рекреацшних зон з мкцями вГдпочинку та намето-вими полями, збудоваш навГси, бесГдки, колиби.
На територи парку розроблено таю еколопчш стежки:
+ екологГчна стежка «ПасГки»; + екологГчна стежка «ЛГн1я Арпада»; ^ екологГчна стежка «Близня»; ^ екологГчна стежка «1рташЬ>; ^ екологГчна стежка «Ужок».
До туристичних маршрутГв Ужанського НПП вед-носять:
1. ЕкологГчний маршрут с. Княгиня - ур. Чорш млаки - турбаза «Дубовий Гай» (протяжнкть 14 км).
2. Туристичний маршрут с. Кострино - г. ЯвГрник -с. Руський Мочар (протяжнкть 8 км).
3. ЕкологГчний маршрут Турбаза «Дубовий Гай» -г. Голаня - с. Кострино (протяжнкть 8 км).
4. ЕкологГчний маршрут с. Жорнава - урочище Па-рашинський - с. Жорнава (протяжнкть 8 км).
5. ЕкологГчний маршрут с. Жорнава - ур. Педзвон-ний - с. Стужиця (протяжнкть 5 км).
6. ЕкологГчний маршрут с. Жорнава - г. Голаня -с. Жорнава (протяжнкть 4 км).
7. Екотуристичний маршрут с. Вишка - г. Красш -с. Вишка (протяжнкть 7 км) та ш.
Нацюнальний природний парк «Синевир» е одним Гз ушкальних об'ектГв Карпат, що знаходиться в центральнш частиш Укра!нських Карпат Г е своередною зв'язуючою ланкою мГж Карпатським бюсферним заповедником, заповедником Горгани, Горганським нацю-нальним парком «СколГвсью бескиди».
Створення у 1989 р. нацюнального природного парку «Синевир» пов'язане з прським озером Гз назвою Синевир. Воно розташоване на висотГ 989 метрГв над рГвнем моря Г е найбГльшим озером Укра!нських Карпат. Краевиди озера ведзначаються надзвичайною мальов-ничктю й величнктю. Саме щ мкця е осередком, що привертають до себе туристГв.
Нацюнальний природний парк «Синевир» е непри-бутковою природоохоронною, науково-дослiдною рекре-ацЬйною, культурно-освiтньою установою загальнодер-жавного значення. Вш розташований на територи МЬж-гiрського та Хустського районЬв Закарпатсько! областi. Територiя парку вiдноситься до Горганського високогiр'я Схiдних Карпат, де переважае гЬрський рельеф. Загальна площа НПП «Синевир» становить 43 000 га [11].
На територи парку розроблено численнi маршрути для кЬнного, велосипедного, автомобЬльного та пЬшохЬд-ного туризму - як одноденнЬ, так i дводеннi з ночiвлями в наметах або лЬсових будиночках. Маршрути охоплюють практично все ландшафтне рiзноманiття територи парку, включають пам'ятки архггектури, культури та природи.
На територи парку працюють три канатнi дороги: с. Синевирська Поляна та с. Синевир. На даний час на територи НПП «Синевир» дiють 3 еколопчш, 2 науково-пiзнавальнi стежки та 5 туристичних маршрутiв. Проек-туються ще два дводеннi туристичш маршрути.
До екологiчних стежок вЬдносять:
+ Синевирське озеро;
+ Музей лЬсу i сплаву - Озiрце;
+ Колочава.
Науково-пiзнавальнi стежки:
+ Кичера;
+ Березовець.
Туристичнi маршрути:
+ Лiнiя Арпада;
+ ОстрЬки - Плотина;
+ Острiки - г. Гребшь;
+ Синевирський перевал - г. Кам'янка - Сине-вирське озеро;
+ Колочава - г. Стримба.
Буковi пралiси Карпат, у т. ч. нацюнального природного парку «Синевир», е природною пам'яткою i спадщиною не лише Карпат, але i Украши в цЬлому, а та-кож Всесвiтньою природною спадщиною.
1нтерес туристiв до нацiонального природного парку «Синевир» спонукае активно дбати про розвиток туристично'1 галузi, яка е прюритетом цього регiону. Вже зараз тут е всЬ умови для рiзнопланового вЬдпочин-ку. Ряд готелiв готовi задовольнити потреби туристiв, а хто надае перевагу зеленому туризму, легко може зна-йти садибу i зупинитися в нЬй за помiрну плату. Набувае обертiв активний туризм, зокрема велосипедний, кш-ний, лижний.
Об'ектом уваги вiдвiдувачiв також стають давнЬ дерев'янi церкви - пам'ятки архиектури мюцево! ет-нЬчно! групи бойкЬв. Детальнiше про унiкальну природу i культурну спадщину регiону вiдвiдувачiв знайомить екологЬчний вiзит-центр нацiонального природного парку «Синевир». Отже, рекреацЬя - не лише перспективна галузь нацюнального парку «Синевир», це ще й найгуманнЬший вид природокористування, який сприяе формуванню у туристЬв екологiчного свЬтогляду, любовi до навколишнього середовища.
У музе! лiсосплаву можна ознайомитись з макетами вузлiв, споруд i пристосувань всього технологЬчного
процесу заготiвлi, сортування, зберiгання i транспорту-вання деревини у виглядi плотiв-бокорiв.
На територи парку функцюнуе Реабiлiтацiйний центр бурого ведмедя.
За 2014 р. НПП «Синевир» вЬдвЬдали 55,1 тис. ту-ристiв. Пiк туристично'1 активностi припадае на перюд з травня по серпень.
Рекреацшна дiяльнiсть у межах територи нацюнального природного парку «Синевир» здшснюеться за такими основними видами:
1. ВЬдпочинок (загальнооздоровчий вiдпочинок; культурно-пiзнавальний вiдпочинок; короткостроковий вЬдпочинок; розбиття наметiв i розкладання вогнищ у спецiально обладнаних та вЬдведених для цього мiсцях.
2. Екскурсшна дiяльнiсть: екскурси (прогулянки) маркованими екологЬчними стежками, у музе'1 установи, а також музе'1, засновниками яких е iншi суб'екти рекре-ацшно! дiяльностi.
3. Туристична дiяльнiсть: науково-шзнавальний пiшохiдний туризм; орнiтологiчний туризм; етногра-фiчний туризм (кантрi-туризм); лижний туризм; велосипедний туризм; кшний туризм.
4. Оздоровлення: використання рекреантами при-родних лiкувальних ресурсiв установи з метою вЬднов-лення розумових, духовних i фiзичних сил людини.
Оргашзацшними формами здiйснення в межах територи нацюнального природного парку «Синевир» рекреащйно'1 дЬяльностЬ, пов'язано'1 з туризмом, е вну-трiшнiй i мiжнародний туризм.
Нацюнальний природний парк «Зачарований край» створено Указом Президента Украши вЬд 21.05.2009 р. № 343, на територи 1ршавського району Закарпатсько'1 областi, загально площею 6101,0 га. Парк е природоохоронною, рекреацшною, культурно-освiтньою, науково-дослiдною установою загальнодер-жавного значення 1 входить до складу природно-запо-в1дного фонду Укра'1ни.
Територш «Зачарованого краю» приурочена до центрально'1 частини Вигорлат-Гутинсько'1 Вулканiчно! гряди передпрш Схiдних Карпат, а саме - до хребта Великий ДЬл, який в адмшстративному вiдношеннi розташований у межах 1ршавського району Закарпатсько'1 область Цей масив вЬддЬлений вЬд iнших частин Вулкашч-но'1 гряди долинами рiчок Латориця з швтчного заходу i Боржава з швденного сходу. НайбЬльшою вершиною парку е гора Бужора, висота яко'1 становить 1085 м [12].
Нацюнальний природний парк «Зачарований край» славиться сво'1ми ушкальними гiрськими ландшафтами, кришталево-чистими рiками i потоками, мЬ-неральним джерелом, багатою Ь унiкальною флорою Ь фауною. Це один Ьз перспективних куточкЬв Украши для будЬвництва Ь розширення Ьснуючих оздоровчо-вЬдпочинкових комплексЬв. Однак розвиток цЬе'1 галузЬ повинен забезпечуватися транспортним сполученням, зв'язком, сервЬсним обслуговуванням, що мае виняткове значення особливо для мЬжнародного туризму, Ьнфор-мацшними матерЬалами та рекламою.
У табл. 1 наведено порЬвняльну характеристику туристично'1 спроможностЬ нацюнальних природних парив Закарпатсько! областЬ.
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика туристичноТ спроможност нацiональних природних napKiB ЗакарпатськоТ областi
Назва об'екта Терт^я Наявна шфраструктура Основнi пам'ятки арх^ектури, мiсця туристичноТ привабливостi тощо Туристичж марш-рути Наближенiсть до основних транспортних вузлiв
Карпатський бiосферний заповiдник 58 035 га Готель садиби, мiсця вiдпочинку, вiзит-центри Гори Говерла, Драго-брат, печери «Дружба» та «Молочний камшь», Долина нарциав, заказники «Чорна гора» та «1^вська гора», Географiчний «Центр ёвропи», старовиннi церкви 18 маршрутiв загальною протяжнiстю 215 км Ст. Рахiв
Ужанський нацюнальний природний парк 39159 га Готелi, садиби, мiсця вiдпочинку, прсько-лижш бази, мiнеральнi джерела Музей екологп гiр та кторп природокори-стування в УкраТнських Карпатах, лемкiвський музей, регiональний ландшафтний парк «Зачарована Долина», Буковi пралiси, Тисячолiтнi Дуби в селi Стужиця, урочище «Чорнi млаки», мкце падiння Княги-нянського метеориту, стародавнi дерев'ян храми та дзвiнницi 5 еколопчних стежок, 17 туристичних маршру^в Ст. Ужгород -65 км
Нацюнальний природний парк «Синевир» 43000 га Екологiчний вiзит-центр, готель садиби, мiсця вiдпочинку Буковi пралки, Музей лiсосплаву, музеТ Коло-чави, давн дерев'янi церкви, Колочавсь-ка вузькоколшка, реабiлiтацiйний центр для бурих ведмедiв 5 екологiчних стежок, 5 туристич-них маршру^в, 2 туристичнi марш-рути проектуються Ж/д ст. Воловець -60 км, ст. Хуст - 70 км
НПП «Зачарова-ний край» 6101 га 3 альтанки, 10 мкць вiдпочинку Геологiчний заказник «Зачарована долина», гiдрологiчна пам'ятка природи болото «Чорне багно», буковi пралiси 5 еколого-тзна-вальних маршрутiв загальною протяжного територi£ю парку 22 км 8 км до м. 1ршава, 45 км до м. Мука-чево
Джерело: [7, 8, 9, 10].
<С
Отже, розвиток туризму в нацюнальних парках Закарпатсько'1 област потребуе ретельно про-думаного шдходу до використання цiнних i вразливих природних ресурсiв. Комплексне вирiшення проблем, пов'язаних з розвитком туризму на територи нацюнального парку i в його охороннш зонi, потребуе за-лучення зовншнк ресурсiв (iнтелектуальних, матерiаль-них i фшансових), а також побудови партнерських в^дно-син з мюцевими органами влади, рiзними комерцшними i некомерцшними органiзацiями, мiсцевим населенням. Крiм того, розвиток туризму в нацюнальних природних парках повинен Грунтуватися на таких принципах:
f туризм треба розвивати на головних досягнен-нях заповiдноï науки i практики, вш не повинен суперечити засадам заповцно'1 справи;
f не для кожного нацюнального парку розвиток
туризму виправданий i рентабельний; f для нацюнальних паркш неприйнятнi масовi види туризму; потiк туристiв у нацюнальш парки мае бути обмеженим i ретельно регульованим; f цей вид дiяльностi не повинен бути збитковим
для нацюнальних парив; f нацюнальш парки можуть отримувати прибу-ток як оргашзатори туристичних програм на мюцях, надаючи вiдвiдувачам рiзнi послуги; f отримання доходiв вiд туризму не е основною
метою туризму в нацюнальних парках; f поеднання еколого-просвггницько'1 й турист-сько'1 дiяльностi значно пiдвищить ефектив-нiсть еколопчно"! освiти й дасть змогу привер-
О
<
О ш
нути увагу широко1 громадськостг до питань охорони природи.
Проте е певнЬ проблеми, що ускладнюють розви-ток туризму в нацюнальних парках, а саме:
+ вЬдсутнЬ единЬ методи визначення рекреацЬйних навантажень Ь монЬторингу, а також чЬтке пра-вове забезпечення рекреаци в заповЬдниках Ь нацюнальних парках; + низька комфортшсть шфраструктури; + недостатня ккьисть детально! шформацГ1 про райони проведення еколого-шзнавальних турЬв Ь програм, а також спещалшовано! шформаци; + немае маршрутЬв Ь програм, розроблених для рЬз-них категорий туристЬв, а також турпродукту, який вЬдповЬдае стандартам мЬжнародного ринку; + у персоналу природоохоронних закладЬв мало досвЬду Ь знань, необхЬдних для усшшно! орга-шзацГ1 туризму; + немае ршноматтностЬ платних послуг Ь продук-цГ1, а також единих стандартЬв формування цЬн на послуги, якЬ надають туристам; + вГдсутшсть якЬсних рекламно-шформацшних матерЬалЬв Г можливостЬ виходу на мЬжнарод-ний ринок екотуризму; + немае механЬзмЬв, за яких частина фшансових надходжень вЬд туризму була б спрямована на потреби мЬсцевих жителЬв, а також недооцЬнена необхГдшсть участЬ мЬсцевого населення в роз-витку туризму.
Зазначимо, що туристичний потенщал природ-них парив Закарпаття значний. Грамотне Г водночас немарнотратне використання туристичного потенщалу заповЬдниив Г нацюнальних парив - запорука 1хнього подальшого успЬшного розвитку. Нацюнальш природ-нЬ парки можуть вЬдЬгравати провЬдну роль у сталому розвитку туризму. СталЬсть у туризмЬ передбачае пози-тивний загальний баланс екологЬчного, соцЬально-куль-турного та економЬчного впливЬв туризму. Отже, тЬ види туристично! дЬяльностЬ, яи мають найвищий сумарний позитивний ефект з погляду екологГ1, економЬки Г соцЬ-ального розвитку, е сталЬшими.
ВИСНОВКИ
Туристичш перспективи нацюнальних парив Г заповЬдниив Закарпатсько! областЬ треба вбачати в планомЬрному використаннЬ 1хнГх ресурсЬв, що виража-еться в проектуваннЬ й розробщ екологЬчних Г еколого-культурних туристичних маршрут, а також плануван-нЬ, управлшт та монЬторингу туристично! дЬяльностЬ. Це зумовлюе високу перспектившсть нацюнальних парив для органГзацГ1 туризму. Також очевидно, що го-ловними характерними видами туристичних послуг для нацюнальних парив можуть бути: розроблеш, облашто-ванЬ й контрольоват парком постшш маршрути; освЬтнЬ та консультацшт послуги найрЬзномаштшших типЬв; оргашзацЬя спортивного, пригодницького, зеленого сГльського, лЬкувального та реабштацшного туризму; спещальт еколопчт та еколого-культурш тури; екскур-сшт послуги, у тому числЬ екскурсГ1 по околицях парку,
проведення спещальних заходЬв та акцЬй (ярмаркЬв, аук-цюшв, фестивалЬв, конкурсЬв, виставок тощо); контро-льована заготЬвля туристами «дарЬв природи»; продаж екологЬчно чистих мЬсцевих продуктЬв харчування; еко-технолопчт послуги розмЬщення й транспорты послуги; прокат туристського спорядження; виготовлення Г продаж сувенЬрЬв; продаж торгових знакЬв з екологЬчною символЬкою парку, рекламнЬ послуги, виготовлення та продаж спещально! аудЬо-, вЬдео-, фото- Г кГнопродукцГ1.
СвЬтовий досвЬд засвЬдчуе, що найвища ефектив-шсть екологЬчного туризму досягаеться на мЬсце-вому Г регЬональному рЬвнях. Тому природоохо-роннЬ територГ1 можуть стати джерелом робочих мЬсць Г доходЬв у мЬсцеву економЬку. ТЬльки з усвЬдомленням того, що туризм е важливим компонентом сталого роз-витку природоохоронних територЬй можна подолати проблеми та перешкоди на шляху його розвитку.
ДоцЬльним е бЬльш Грунтовний аналЬз фЬнансових можливостей нацюнальних природних парив щодо про-вадження туристично-рекреацшно! дЬяльностЬ, що може стати об'ектом подальших наукових дослЬджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Арсеньева Е. И. Экологический туризм как концепция икомпонент имиджевой политикитуристского региона / Е. И. Арсеньева, А. С. Кусков, Л. К. Жданова [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://tourlib.net/statti_tourism/arsenjeva4.htm
2. Важинський Ф. А. Розвинута еколопчна шфраструк-тура - показник конкурентоспроможносп регюшв / Ф. А. Важинський, В. М. Черторижський [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/ nvnltu/166/212_Wazynski_166.pdf
3. Воробйова О. А. Розвиток рекреацшно-туристично!' дiяльностi на теритсрях природно-заповщного фонду Укра'ни : наукова доповщь / О. А. Воробйова, С. К. Харiчков. - О. : 1ПРЕЕД НАНУ, 2009. - 36 с.
4. Зшько Ю. В. Проблеми зрiвноваженого туризму у нацюнальних парках Укра'ни / Ю. В. ЗЫько, В. I. Гетьман [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://tourlib.net/statti_ukr/ zinko5.htm
5. Левицький О. Роль та значення природно-заповщних територш для розвитку рекреацшного природокористування 1вано-Франшсько''' областi / О. Левицький // Науковi записки Терноптьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Сер. Географiя. - Тернопть : Тайп, 2013. - Вип. 2 (35). - С. 246-253.
6. Закон Укра'ни «Про охорону навколишнього середо-вища» № 1268-Х11 вiд 26 червня 1991 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12
7. Закон Укра'ни «Про природно-заповщний фонд» № 2456-Х11 вщ 16.06.1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12
8. Постанова КМУ «Про Концеп^ю збереження бюлопч-ного рiзноманiття Укра'ши» № 439 вщ 12 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ ^Л1^/439-97-%00%БР
9. Офщмний сайт Карпатського бюсферного заповiдника [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://cbr.nature.org.ua
10. Офщшний сайт НПП «Синевир» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.npp-synevyr.net.ua
11. Офщшний сайт Ужанського НПП [Електронний ресурс]. - Режим доступу : unpp.com.ua
12. Офщшний сайт НПП «Зачарований край» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : nppzk.info
REFERENCES
Arseneva, E. I., Kuskov, A. S., and Zhdanova, L. K. "Ekolog-icheskiy turizm kak kontseptsiia i komponent imidzhevoy politiki turistskogo regiona" [Ecotourism as a concept and image policy component of the tourist region]. http://tourlib.net/statti_tourism/ arsenjeva4.htm
Levytskyi, O. "Rol ta znachennia pryrodno-zapovidnykh terytorii dlia rozvytku rekreatsiinoho pryrodokorystuvannia Ivano-Frankivskoi oblasti" [The role and importance of protected areas for recreational nature of the Ivano-Frankivsk region]. Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia "Heohrafiia", no. 2 (35) (2013): 246-253.
[Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1264-12
[Legal Act of Ukraine] (1992). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2456-12
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/439-97-%D0%BF
Ofitsiinyi sait Karpatskoho biosfernoho zapovidnyka. http:// cbr.nature.org.ua
Ofitsiinyi sait NPP «Synevyr». www.npp-synevyr.net.ua Ofitsiinyi sait Uzhanskoho NPP. unpp.com.ua Ofitsiinyi sait NPP «Zacharovanyi krai». nppzk.info Vazhynskyi, F. A., and Chertoryzhskyi, V. M. "Rozvynuta ekolohichna infrastruktura - pokaznyk konkurentospromozhnosti rehioniv" [Developed ecological infrastructure - an indicator of regional competitiveness]. http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_ biol/nvnltu/166/212_Wazynski_166.pdf
Vorobiova, O. A., and Kharichkov, S. K. Rozvytok rekreatsiino-turystychnoi diialnosti na terytoriiakh pryrodno-zapovidnoho fondu Ukrainy [The development of recreational and tourism activities in the territories of nature reserve fund of Ukraine]. Odesa: IPREED NANU, 2009.
Zinko, Yu. V., and Hetman, V. I. "Problemy zrivnovazhenoho turyzmu u natsionalnykh parkakh Ukrainy" [Problems of a balanced tourism in the national parks of Ukraine]. http://tourlib.net/statti_ ukr/zinko5.htm
УДК 332.Î
ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ НАКОПИЧУВАЛЬНИХ ФОНД1В
ОБ'еднднь сшввлАСниюв багатоквартирних будинк1в
© 2015
гелеверя е. м.
УДК 332.8
Гелеверя €. М. Економшо-правове забезпечення формування накопичувальних фондiв об'еднань спiввласникiв
багатоквартирних будинкiв
Метою cmammi е досл'дження нормативно-правового забезпечення з питань формування накопичувальних фондв та розробка пропозицш щодо вдо-сконалення економiко-правового й iнcmиmуцiйного забезпечення дiяльноcmi об'еднань cпiввлаcникiв багатоквартирних будин^в (ОСББ). Проаналiзовано сучасну нормативно-правову базу щодо формування та викориcmання ремонтного, резервного та cпецiального фонд'ю об'еднань cпiввлаcникiв багатоквартирних будинк'т. Установлено економiко-правовi засади та особливостi визначення розмiрiв внеск'т до ремонтного i резервного фонд'т ОСББ. Об-фунтовано цiлi та призначення створення кожного з накопичувальних фонд'в об'еднань cпiввлаcникiв багатоквартирних будинюв. Визначено пiдcmави створення спе^ального фонду таких об'еднань. З'ясовано, що незалежно вiд того, чи складався кошторис при визначеннi розмiру внесшв до ремонтного i резервного фонд'ю, для здйснення витрат iз них наявнicmь кошторису е обов'язковою. Визначено суперечки тарозроблено напрями подальшого вдоскона-лення економiко-правового забезпечення формування накопичувальних фонд'ю об'еднань cпiввлаcникiв багатоквартирних будинюв з урахуванням снуючих реалiй розвитку житлово-комунального сектора.
Ключовiслова: нормативно-правове забезпечення, об'еднання стввласник'ю багатоквартирних будинкiв, накопичувальнiфонди, кошторис. Рис.: 1. Б'бл.: 9.
Гелеверя бвгетй Михайлович - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економти, Харкiвcький нацюнальний унiверcиmеm будiвницmва та арх/'тектури (вул. Сумська, 40, Харшв, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
УДК 332.8
Гелеверя Е. М. Экономико-правовое обеспечение формирования накопительных фондов объединений совладельцев многоквартирных домов
Целью статьи является исследование нормативно-правового обеспечения по вопросам формирования накопительных фондов и разработка предложений по совершенствованию экономико-правового и институционального обеспечения деятельности объединений совладельцев многоквартирных домов (ОСМД). Проанализирована современная нормативно-правовая база по вопросам формирования и использования ремонтного, резервного и специального фондов объединений совладельцев многоквартирных домов. Установлены экономико-правовые основы и особенности определения размеров взносов в ремонтный и резервный фонды ОСМД. Обоснованы цели и назначения создания каждого из накопительных фондов объединений совладельцев многоквартирных домов. Определены основания создания специального фонда. Обосновано, что независимо от того, составлялась ли смета при определении размера взносов в ремонтный и резервный фонды, для осуществления затрат из них наличие сметы является обязательным. Выяснены противоречия и разработаны направления дальнейшего совершенствования экономико-правового обеспечения формирования накопительных фондов объединений совладельцев многоквартирных домов с учетом существующих реалий развития жилищно-коммунального сектора. Ключевые слова: нормативно-правовое обеспечение, объединение совладельцев многоквартирных домов, накопительные фонды, смета. Рис.: 1. Библ.: 9.
Гелеверя Евгений Михайлович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 332.8
Geleverya Ye. M. Economic-Legal Provision for Establishing the Accumulative Funds of Condominium Owners Associations
The article is aimed at studying the regulatory-legal provision on issues of establishing accumulative funds and elaboration of proposals to improve both the economic-legal and the institutional provision of activities of condominium owners associations (COA). The current legal framework on issues of establishing and operation of repair, reserve and special funds of condominium owners associations has been analyzed. The economic-legal framework and specific features of determining the amounts of contributions to the repair and reserve funds of COA have been identified. Purposes and destinations of each of the cumulative funds of condominium owners associations have been substantiated. Grounds for the establishment of a special fund have been defined. It has been proved that regardless whether a cost estimate was prepared when determining the amount of contributions to the repair and reserve funds, implementing a cost outlay will require a cost estimate prepared. Contradictions have been identified and directions for further improvement of economic-legal provision for establishing the accumulative funds of condominium owners associations have been elaborated, taking into account the present realities of development of the housing-and-utilities sector. Key words: regulatory-legal support, condominium owners association, accumulative funds, cost estimate. Pic.: 1. Bibl.: 9.
Geleverya Yevgeniy M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economics, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (vul. Sumska, 40, Kharkiv, 61002, Ukraine)
E-mail: [email protected]
