CC BY
13
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький, канд. екон. наук
- ЛНУ iM. 1вана Франка
ЦИВ1Л1ЗАЦ1ЙНА СТРАТЕГ1Я ТИПОЛОГ1ЗАЦП СУСП1ЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ У КОНТЕКСТ1 ПР1ОРИТЕТНИХ КОНЦЕПЦ1Й EKOHOMI4HOÏ ЕВОЛЮЦIÏ
Аналiзуються методолопчш проблеми cbîtoboï eK0H0MÎ4H0Ï еволюцп у контекст типологiзадiï суспiльних eKOHOMÎ4rnx систем. Зокрема, розглядаються прюритет-ш концепцп економiчноï еволюцп, етапи еволюцп економiчних i соцiальних вщно-син. Значну увагу придiлено дослiдженню i щ^внянню формацiйного i цившза-цшного пiдходiв до розумшня економiчноï еволюцп i прогресу.
Doct. Bohdan Kul'chyts'kyi - Ivan Franko LNU
Civilization strategy of typologization of society economic systems in context the main conceptions of economic evolution
Analyse the methodological problems of world economic evolution in context typo-logization of society economic systems. Specifically, consider the main conceptions of economic evolution, evolution stages of economic and social relations. Considerable attention spared to research and to comparison formation and approaches civilization to understanding of economic evolution and progress.
Key words: economic systems of society, methodological approaches, methods, systematic transformation, world economic evolution, civilization strategy, the main conceptions.
Типолопзащя eKOHOMÎ4Hnx систем сусшльства фшсуе у певний момент кторичного процесу рiзновиди сусшльних MexaHi3MiB життедiяльностi, виходячи i3 загального вектора свиово!' економiчноï еволюцiï. Це означае, що наукова потреба з'ясувати цивiлiзацiйну стратегда типологiзацiï економiчних систем суспiльства передбачае насамперед ан^з прiоритетних концепцiй економiчноï еволюцл. Нинi, на порозi ХХ1 ст., все бiльша увага учених зосе-реджуеться на формуваннi методологи вивчення економiчноï еволюцiï. Передуем йдеться про те, що розробка моделей нащональних економiчних систем, ïx науково обфунтована типолопзащя неможливi без усвiдомлення i розумшня економiчноï цiлiсностi свiту, його окремих регiонiв, з'ясування за-гальних тенденцш економiчноï еволюцiï, обмiну теоретико-економiчними надбаннями у масштабах планети. Серед дослвднитв цих актуальних проблем видшжться панорамнiстю аналiзу i новизною узагальнень сучасний украшський теоретик нащонально!' та свiтовоï економiки, економiчний фшософ А. Фiлiпенко, методологiю якого ми повнктю подаляемо. У сво!'х численних працях вiн видiляе три головних пiдxоди до еволюцiï економiчниx систем у кторичнш протяжностi, ретро- i перспектив! По-перше, це прогресивно-пос-тупальний шлях розвитку, суть якого полягае в ускладненш сощально-еконо-мiчниx систем, у змМ перiодiв революцшного та еволюцшного розвитку, в якiсному удосконаленш одних елементш та вiдмираннi шших. Загалом систе-ми змiнюються i розвиваються в односпрямованому прогресивному напряш, що прийнято називати "стршою розвитку". Незважаючи на те, що уявлення про лiнiйнiсть економiчного розвитку i прогресу у переважнш бiльшостi су-
часно1 науково1 лiтератури вважаеться утошею, деяш автори продовжують вiдстоювати такий методолопчний пiдхiд. Так, наприклад, iндiйський учений С. Радхакришнан доводить, що "...течи прогресу i регресу змiшуються. На однш стадií сили прогресу рухаються вперед з поспйним розмахом,- крива цього руху йде то вниз, то вгору, i школи здаеться, що сили занепаду руйну-ють сили прогресу, але в цшому iсторiя рухаеться вперед" [5].
1нший пiдхiд, про який ми говорили вище у нашому дослiдженнi, гру-нтуеться на циклiчному характерi руху соцiально-економiчних систем. Дане трактування виходить з того, що поряд з поступально-прогресивним розвит-ком проявляеться i зворотний рух не тшьки окремих елементiв, а й цших систем, що переживають стадо стагнацп й занепаду, повернення до вихщного рiвня. Розвиток уявляеться у виглядi приблизно однотипних цикл1в, ят по-виннi пройти окремi цившзацп, етноси та держави. 1нтегральна динамжа такого розвитку мае характер великого кола, орбта якого визначае мкце i роль тих чи шших соцiальних утворень.
Нарештi, третш пiдхiд намагаеться подолати обмеженостi перших двох i розв'язати суперечностi, що закладеш у них. Вiн розглядае розвиток як хвилеподiбну структуру з безлiччю переход1в та критичних поворотних "мь ток бiфуркацií", у яких подальша еволюцiя видаеться невизначеною, стохас-тичною, недетермiнованою, як у перших двох випадках, що й становить го-ловну "таемницю" розвитку, його непередбачуванкть, нелiнiйнiсть. Це, у свою чергу, унеможливлюе соцiально-економiчне проектування на вiдмiну, скажiмо, вiд техшко-технолопчного [8].
Як слушно пiдкреслюе А. Фшпенко, принциповий характер мають три основоположш питания, вiд вiдповiдi на ят вирiшальною мiрою зале-жить структура економiчного дискурсу, а також характер i вектор сучасно!' економiчноí еволюцií. По-перше, йдеться про рiзноманiтнi трактування всь-ого процесу економiчного розвитку; по-друге, про ресурси, джерела розвитку; по-трете, про цившзацшну економiчну субстанцию, першооснову еконо-мiчноí матерií [6]. У цьому контекста важливо зазначити, що процес еволюцií економiчних i соцiальних вщносин характеризуеться фазами íх вiдносноí ста-бiльностi й розвитку, а також вiдповiдними трансформацiйними перiодами. З цього приводу щкавими видаються iдеí польського ученого В. Кваснщького щодо еташв еволюцií економiчних та соцiальних ввдносин (табл. 1).
Табл. 1. Фази еволюцп економiчних i сощально-пол 'ипичних в'кдносин
Вид об'екта Фаза замши (роюв) Фаза вщносного розвитку (роюв)
Свiтова цивiлiзацiя 100 - 300 400 - 1000
Полiтична система суспшьства 50 - 100 200 - 300
Економiчна система 30 - 60 100 - 150
Епiстемологiчна i технолопчна система 10 - 30 40 - 120
Наукова i технологiчна парадигма 5 - 10 30 - 60
Джерело: КдаазшсИ Knowledge, Тппоуайоп and Economy.-Wroclaw, 1994.-Р. 44.
Наведена схема важлива для оцiнки процеав, якi вiдбуваються у нащ-ональних та регiональних економiчних системах, у т.ч. в перехвдних економь
4. Економшка, планування i управлiння в лгсовиробничому комплекс
237
ках, особливо у частиш, що стосуеться фази замши економiчних i полiтичних систем, яка тривае вiд 30 до 100 ротв. Як справедливо наголошуе А. Фшпен-ко, очевидною е необхвднкть розробки для цiеí фази ввдповвдно1 теорií, виз-начення основних параметрiв трансформацií та формування на цш основi ко-нтурiв адекватно!' економiчноí полiтики [7].
1дея прогресу в тому значеннi, яке ш надала попередня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формацшний пiдхiд до аналiзу сустль-но-економiчного розвитку змiнився у ХХ ст. на цившзацшний. З висоти ни-нiшнього дня основною вадою формацшного пiдходу багато дослiдникiв на-зивають ту, що теоретичний аналiз на базi суспiльно-економiчноí формацií та И визначально1 складово1 - способу виробництва - не дозволяе пояснити роз-майтя реальних економiчних процесiв та змш, що вiдбуваються за сучасних умов. 1стотними недолiками формацiйного шдходу е iгнорування суб'ективно-го чинника економiчноí еволюцií, залишення поза увагою аналiзу ролi людей в економiчних процесах, вiдсутнiсть можливосп розгляду варiативностi розвитку цiлей та мотивш люд^^ даяльносп як рушiйних сил сучасного виробництва, надшрна абстрактнкть економiчних дослiджень, !х однобiчнiсть та ввдр-ванiсть вiд реальноí практики, що призводить до випадання з поля зору цiлоí низки вкрай важливих проблем економiчного життя сустльства i т.п. [4].
З позицш цивiлiзацiйного пiдходу людина розглядаеться не тшьки як головний суб'ект виробництва, а й як його безпосередня самоцшь. Саме зав-дяки цьому цивiлiзацiйний пiдхiд до розвитку сусшльства вiдображае люди-ноутверджуючу лiнiю кторичного процесу. Сам термiн " цившзащя" (вiд лат. сivilis - громадянський, цивiльний) означае сукупнiсть матерiальних i духов-них досягнень суспшьства на певному етапi його iсторичного буття. При цьому розвиток особи визначаеться свободою реалiзацií п внутрiшнiх потен-цiй. При цьому поняття свободи постае необхiдною умовою самостверджен-ня особи, реалiзацií 11 здабностей, творчого потенщалу, про що ми вище говорили докладнiше. Ступiнь свободи, яку сустльство здатне забезпечити особ^ детермiнуеться складним комплексом об'ективних i суб'ективних чинникiв, якi у сукупносп визначають цивiлiзацiйний процес. Таким чином, основним критерiем розвитку цившзацц е свобода, яку сусшльство здатне забезпечити особi у процесi п саморозвитку [2, ст. 40].
Поняття цившзацп передбачае розгляд кторц не тшьки як кторц еко-номiки, а як кторц людей у едносп !х матерiального i духовного життя. Основу цивiлiзацiй складають певш культурнi цiнностi i кожна епоха е воображениям неповторноí, ушкально! культури, яка е самоцiнною, не тдлягае по-рiвнянню, а тому не може вишрюватися критер1ями прогресу. При цьому роль цшностей настшьки вагома, що деякi автори шдкреслюють !х визна-чальну функщю щодо iнших складових соцiуму. Так, Б. Гаврилишин у свош "прагматичнiй теоретичнш моделi", аналiзуючи арх1тектуру суспiльного ладу, називае три його складов! 1) пашвш цiнностi, 2) полиичне правлiння, З) економiчна система. При цьому, як бачимо, цiнностям вдаодиться прюритет-не значення у концепцц цього вiдомого мислителя [1].
Зараз у науковш i науково-публiцистичнiй лiтературi часто говориться про загальнолюдськi цшносп. З економiчноí точки зору до них необхiдно на-самперед вiднести ринковий механiзм. Цей механiзм, вiдшлiфований тисячо-лiтнiм досвiдом людства, е ткю загальнолюдською цiннiстю, яка стоить поза часом чи iдеологiчними уподобаннями та е складовою iдеí прогресу та цивь лiзацiйного розвитку. Безперечно, ринковий мехашзм не е вдеальним, мае своí негативнi риси, зокрема, соцiальне розшарування, безробiття, банкрут-ства. Але весь свгговий досвiд доводить, що недолiки рииковоí економiки значно перекриваються 11 перевагами. До того ж сучасне сусшльство навчи-лося виправляти цi недолiки i нейтралiзувати негативнi сторони ринку.
Таким чином, змкт поняття "цивiлiзацiя" включае все те, що характе-ризуе, з одного боку, едшсть сусшльства i суспiльно-iсторичного прогресу, з iншого, - змкт матерiальних i духовних щнностей, якi людство успадкувало вiд попередшх поколiнь i використовуе на кожному еташ подальшого розвитку з метою забезпечення розширеного вiдтворения. Саме цшносп у кшце-вому шдсумку визначають об'ективнi умови i можливосп, що зумовлюють виникнення i розвиток вiдповiдних соцiальних утворень.
У зарубiжнiй соцiально-економiчнiй теорп сучасний етап розвитку людства характеризуеться настанням техиогенноí цившзацп, коли розвиток економiки на основi техиiки, технологи, науки перетворюеться на проввдну детермiнанту сусшльного розвитку. 1дея перетворення свiту стае провiдною в культурi техиогенноí цившзацп. Принципово змшюеться становище шдивь да: утверджуеться цшнкть свободи, "автономнiсть" особистостi. Особливого значення набувають цiнностi демократп, зокрема, принцип недоторканосп прав i свобод людини. Техногенна цивiлiзацiя не тiльки динамiчна, рухлива, але й досить агресивна. Вона пригнiчуе традицiйнi суспiльства та !х культуру, бо серед провiдних цiнностей цiеí цивiлiзацií не останне мкце належить цiнностям влади, сили. Саме на цьому грунтуеться культ корисностi i спрямо-ванкть на володiния товарами (речами, людськими здiбностями, iнформа-цiею як товарною цшнктю). Еволюцiя зах1дного суспiльства у XX ст. вияви-ла важливу суперечнiсть техиогенноí цивiлiзацií. З одного боку, ц вища мета - збiльшения матерiального багатства на основi постiйного оновлення технi-ко-технологiчних систем - перетворюе людину на зааб економiчноí сфери. Збiльшилась частка оргашзованих зв'язкiв у суспiльствi, духовне виробниц-тво перетворилося на складну "шдустрда свiдомостi". Людина, громадянин часто стае об'ектом машпулювання з боку масово! культури, електронних за-собiв шформацц (реклама, радiо, телебачення, вiдео, комп'ютерш iгри, 1нтер-нет). Але з шшого боку, - та ж техногенна цившзащя орiентуеться на свободу шдивща, мобiлiзуе людську активнкть, стимулюе розвиток здiбностей i системи потреб, внаслщок чого вiдбуваеться гумашзащя суспiльства, засно-ваного на ринковш економiчнiй системi.
Таким чином, техногенна цившзащя породжуе новiтню економiчну систему i новий тип людини, яка здатна гуманiзувати цю систему. На практи-цi це виявляеться у розвитку економiчного i полiтичного лiбералiзму, що ба-зуеться на мехашзмах демократií, соцiального захисту, охорони довкшля.
4. £кономiка, планування i управлшня в лiсовиробничому комплексi
239
Принципова новизна сучасно'' цившзацп полягае у тому, що ii розви-ток здшснюеться у напрям1 поступового переростання сумарно'' цшсносп свиу в структурну цшснкть. Йдеться про те, що формування структурно!' щ-лкносп сучасного свггового процесу супроводжуеться подальшим посилен-ням рол1 та значення загальноцившзащйних принцишв розвитку. При цьому поступове подолання нер1вном1рностей сусшльного розвитку окремих нацш не виключае, а навпаки, передбачае широкий розвиток 'хшх нащональних особливостей [2, ст. 50-51].
У цьому контекста щкаву концепщю пропонуе С. Кримський. На його думку, цившзацшний процес е багатоповерховим. "Верхт поверхи" цивш-зацшного процесу становить науково-техшчний прогрес, сощально-еконо-м1чн1 шновацп та полггичт реалп м1жнародного значення. Базовий же рь вень, як шдгрунтя цившзацшного процесу, визначаеться нащонально-еттч-ними ценностями, ментал1тетом людських сшльнот, традицшною культурою та стереотипами побуту, звича'в, укладу буття. Якщо "верхт поверхи" цивь л1зац1йного процесу знаходяться шд владою штегращйних тенденцш св1тово'' кторп i, отже, машфестують загальнолюдське, то "базовГ р1вн1 працюють на нащонально-культурну диферениiаиiю людства [3].
Проте в щлому у даний час формуються пiдxоди, за якими иивiлiзаиiя уявляеться як щось едине, що перебувае поза межами нащональних еконо-мiчниx i полiтичниx систем, спiльне для всього людства. Таю погляди грун-туються на вде!' едностi, цшсносп та взаемопов'язаностi сучасного свiту, сш-льностi для всього людства, наявносп глобальних проблем та загальнолюдсь-ко'' системи иiнностей.
Лiтература
1. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: До ефектившших суспшьств. - К.: Ос-нови, 1993. - C. 12-15.
2. Гальчинський А.С., Сщенко П.С., Палкш Ю.1. Основи економ1чно! теори. - К.: Вища школа, 1995. - 471 с.
3. Кримський С.Б. Глобал1стика та регюнально-нащональний чинник в 1ерархи ци-вшзацшних процесш// Еволющя економ1чного розвитку та економ1чних теорш (Проблеми дослщження та викладання): Матер1али м1жнар. наук. - метод. конф., 26-27 кв1тня 2000 р/ Вщп. ред. I.e. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. - C. 39.
4. Погорслов С.Б. Особливост цившзацшного шдходу до анал1зу сусшльного розвитку// Еволющя економ1чного розвитку та економ1чних теорш (Проблеми дослщження та викладання): Матер1али м1жнар. наук. - метод. конф., 26-27 квггня 2000 р/ Вщп. ред. I.e. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. - C. 61.
5. Радхакришнан С. Индийская философия/ Пер. с англ. - СПб, 1994, т. 3. - C. 715.
6. Фщшенко А. С. Головш елементи м1жнародно! економ1чно! системи// Свггова еко-номша: Шдручник/ А.С. Фщшенко, O.I. Рогач, O.I. Шнирков та ш. - К.: Либщь, 2000. - C. 22-23.
7. Фщшенко А. С. Загальноцившзацшш економ1чш ознаки та критерй'// Св1това еко-номша: Щцручник/ А.С. Фшпенко, O.I. Рогач, O.I. Шнирков та ш. - К.: Либщь, 2000. - C. 16.
8. Фщшенко А. С. Концепцн економ1чно! еволюци// Еволющя економ1чного розвитку та економ1чних теорш (Проблеми дослщження та викладання): Матер1али м1жнар. наук. -метод. конф., 26-27 кв1тня 2000 р/ В1дп. ред. I.e. Малий, Н.О. Татаренко. - К.: КНЕУ, 2000. -C. 28-29.
