Цитрати біогенних металів — перспективне Джерело збагачення їстівних та лікарських грибів мінеральними речовинами Текст научной статьи по специальности «Промышленные биотехнологии»

ществ на основе биотестирования / Рожнов ГИ., Пройно-ва В.А., Лиманцев А.В. и др. // Токсикол. вестн. — 1995. — № 6. — С. 27-29.

6. Дурнев А.Д. Продукты питания и индуцированный мутагенез / А.Д. Дурнев, А.В. Орещен-ко, Н.Г Саришвили // Хранение и переработка сельхозсырья. —

1995. — № 5. — С. 21-23.

7. Принципы оценки безопасности пищевых добавок и компонентов в продуктах питания // Генетические критерии состояния окружающей среды. ВОЗ. — М., 1991. — 120 с.

8. Орещенко А.В. О пищевых добавках в продуктах питания / А.В. Орещенко, И.Ф. Беристель // Пищевая промышленность. —

1996. — № 6. — 1996. — С. 4-6.

9. Орещенко А.В. Пищевая комбЫаторика и генетическое здоровье человека / А.В. Орещенко. — М.: Пищепромиз-дат, 1999. — 20 с.

10. Стрижельчик Н.Г. Мутагенные и антимутагенные свойства пищевых добавок / Н.Г. Стрижельчик, И.Р. Бари-ляк. — Харьков: ХНУ им. Кармазина, 2009. — 152 с.

11. Закон УкраТни "Про без-печнють та якють харчових продук^в". Документ 771/97-вр вщ 15.10.2010. [Електрон-ний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=771% 2F97-%E2%F0&fpage=1&text

12. Хейфиц Л.А. Душистые вещества и другие продукты для парфюмерии: Справ. изд. / Л.А. Хейфиц, В.М. Дашунин. — М.: Химия, 1994. — 256 с.

13. Булдаков А.С. Пищевые добавки. Справочник. / А.С. Булдаков. — Санкт-Петербург: Ut, 1996. — 240 с.

14. Тихомирова М.М. Генетический анализ. — Л.: Наука, 1990. — 270 с.

15. Федоренко В.О. Великий практикум з генетики, генетич-ноТ Ыженерп та анал™чноТ бю-технологп мiкроорганiзмiв [Навчальний поабник для студенев бюлопчних факульте^в уыверсите^в] / В.О. Федоренко, Б.О. Осташ, М.В. Гончар, Ю.В. Ребець. — Львiв, 2005.

16. Дуган А.М. Критерии учета мутагенных эффекторов в тесте Еймса / А.М. Дуган, В.С. Сурков, С.К. Абилев // Генетика и цитология. — 1990. — Т. 24, № 6. — С. 41-45. Надiйшла до редакцп 01.11.2011.

CITRATES OF BIOGENIC METALS - THE PERSPECTIVE SOURCES FOR THE ENRICHMENT WITH MINERAL SUBSTANCES OF EATABLE AND MEDICINAL FUNGI

Gulich M.P., Bisko N.A., Kaplunenko V.G., Yermolenko V.P., Yashchenko O.V., Kharchenko O.O., Mitropolska N.Yu.

UMTPATM ElOrEHHMK METAflIB - AEPCflEKTMBHE flMEPEflO 3EAiAMEHHn ÏGTIBHMK TA flIKAPCbKMK ÎPNEIB MIHEPAflbHMMM PEHOBMHAMM

м1ни у структур| харчування су-часноТ людини призводять на-самперед до розвитку так званого "прихованого голоду", а саме: дефщиту м1кронутр1ен-т1в: м1неральних речовин I в1та-м1н1в [1-4].

Найб1льш перспективний на-прямок у вир1шенн1 проблеми лквщацп деф1циту макро- I м1кроелемент1в у харчуванн1 населення — збагачення м1не-ральними речовинами продук-т1в харчування [5, 6].

Останшм часом великий н терес викликае використання у харчуванн1 людини та медичнм практиц1 вищих базид1альних Т'ст1вних та л1карських гриб1в як дуже вдалого збалансованого природного комплексу бюло-пчно активних речовин [7-13].

Сучасне промислове виро-щування лкарських та лкарсь-ко-Т'ст1вних гриб1в спрямоване на оптим1зац1ю способ1в Тх культивування для збТпьшення виходу б1омаси та отримання грибноТ сировини з високою б1олог1чною активн1стю, яку забезпечують у тому числ1 макро- та м1кроелементи,

ГУЛ1Ч М.П., Б1СЬКО Н.А., КАПЛУНЕНКО В.Г. , ЕРМОЛЕНКО В.П., ЯЩЕНКО О.В., ХАРЧЕНКО О.О., МИТРОПОЛЬСЬКА Н.Ю. ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiТ iм. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", 1нститут ботанiки iм. М.Г Холодного нАн УкраТни, ТОВ "Наноматерiали i нанотехнологiТ"

УДК 613.2 : 635.8 : 543.632.512

Ключовi слова: цитрати бiометалiв, аквананотехнологiя, мiцелiй лшарсько-'Гс^вних грибiв, поживне середовище, сорбцiя.

ЦИТРАТЫ БИОГЕННЫХ МЕТАЛЛОВ — ПЕРСПЕКТИВНЫЙ ИСТОЧНИК ОБОГАЩЕНИЯ СЪЕДОБНЫХ И ЛЕКАРСТВЕННЫХ ГРИБОВ МИНЕРАЛЬНЫМИ ВЕЩЕСТВАМИ

Гулич М.П., Бисько Н.А., Каплуненко В.Г., Ермоленко В.П., Ященко О.В., Харченко О.О., Митропольская Н.Ю.

Проведены сравнительные исследования влияния цитратов биогенных металлов, полученных с помощью нанотехнологии, на рост мицелия и минеральный состав биомассы лекарственно-съедобных грибов при культивировании их на жидкой среде. Впервые установлена закономерность интенсивности сорбции Cu, Zn и Fe из растворов цитратов этих биометаллов биомассой лекарственных и съедобных грибов P. ostreatus, G. lucidum, C. sinensis, C. militaris. Показано, что 100% поглощение цитратов Cu, Zn и Fe биомассой съедобных и лекарственных грибов происходит при концентрации этих металлов в исходной среде в диапазоне 0,14-0,40 мг/кг. Использование нанокарбоксилатов эссенциальных биометаллов в питательных средах при выращивании съедобных и лекарственных грибов открывает реальную перспективу возможности модифицирования макро-и микроэлементного состава мицелия грибов.

Ключевые слова: цитраты биометаллов, аквананотехнология, мицелий лекарственно-съедобных грибов, питательная среда, сорбция.

© Гулiч М.П., Б'юько Н.А., Каплуненко В.Г., Ермоленко В.П., Ященко О.В., Харченко О.О., Митропольська Н.Ю. СТАТТЯ, 2012.

особливо есенцiальнi бюмета-ли [14-16].

Добре вiдома здатнiсть ви-щих грибiв накопичувати ток-сичш мiкроелементи (Мд, Cd, Ав) [17-20]. При цьому вважа-лося, що вони не здатш акуму-лювати есенцiальнi метали [18, 21]. Проте дослщженнями [22, 23] показано високий рiвень бiоакумуляцií плодовими тша-ми бази^альних (у тому числi болетальних) грибiв фiзюлоriч-но важливих для людини мiкро-елементiв Zn, Fe, Си, Мп, Мо, Se, Ge, якi водночас е ключови-ми елементами у фiзiологií рослин i грибiв.

Вирощування грибного мще-лю на рiдких поживних сере-довищах надае можливiсть зми нювати та моделювати мше-ральний склад культурально'' рщини i отримувати грибний мщелм з оптимальним рiвнем того чи шшого мiкроелементу або 'х комплексу.

Однак необхщно враховува-ти, що мшеральш речовини, якi використовуються у поживних середовищах для вирощування грибiв, повиннi бути чисти-ми у хiмiчному вщношены i ми стити мiнiмум токсичних речо-вин, оскiльки у грибiв ступiнь поглинання токсичних елемен-лв (Нд, Cd) значно вищий, шж есенцiальних. Тому, окрiм хiмiч-но) чистоти, есенцiальнi бюме-тали повинн мати таку хiмiчну форму, яка б добре акумулюва-лася грибним мiцелiем. До цього часу мщелм грибiв виро-щувався на культуральних середовищах з використанням неоргашчних солей бiометалiв. Але вiдомо, що грибами най-краще засвоюються добре розчинн форми елемен^в та íхнi хелатнi сполуки. Перспективы у цьому вщношенш ком-плекси бiометалiв з харчовими кислотами (карбоксилатами), зокрема 'хш цитрати, якi дозволен до застосування у хар-човм промисловостi [24-27].

Проте традицiйнi хiмiчнi технологи отримання карбоксила-лв харчових кислот трудо-мютю, енерго- та матерiалови-тратнi, а отримаш карбоксила-ти не вiдрiзняються особливою хiмiчною чистотою.

Можливiсть отримання вщно-сно дешевих i значно бтьш хи мiчно чистих карбоксилатiв бю-металiв з'явилась як результат Ытенсивного розвитку нанотех-нологiй. Так, за допомогою аквананотехнологп отримано розчини цитралв, сукцина^в, лактатiв i карбоксилатiв прак-

тично ycix есенц1альних макро-i м1кроелемент1в [28, 29].

Використання нанокарбокси-латiв есенцiальних бiометалiв у поживних середовищах при вирощуванш íстiвних та лкар-ських грибiв вiдкриваe реальну перспективу можливостi моди-фiкувати макро- та мiкроеле-ментний склад мщелю грибiв.

Зважаючи на вищенаведене метою дано'|' роботи була оцш-ка впливу цитра^в бiогенних металiв, отриманих за аквана-нотехнологieю, на рют мiцелiю лiкарсько-íстiвних грибiв та ми неральний склад íхньоí бiомаси при культивуванш ix у рiдкому поживному середовищк

Матерiали i методи. Об'ек-тами дослiджень були види з колекцп культур шапинкових грибiв (1ВК) 1нституту ботанiки iм. М.Г Холодного НАН Укра'|-ни: Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr)Kumm. 453, Ganoder-ma lucidum (Curt.:Fr.)P.Karst. 1900, Cordyceps militaris (L.:Fr.)Link. 1862, Cordyceps sinensis (Berk.)Sacc. 1928.

Мщелш зазначених видiв вирощували поверхневим методом на поживному середо-вищi такого складу (контроль), г/л: глюкоза — 30, аспарапн — 1,2, K2HPO — 1, KH2PO — 1, MgSO4 х 7H2O — 0,5, ZnSO4 х 7H2O — 0,3, CuSO4 х 5H2O —

0,07, FeSO4 0,2, MnCl2 х 4H2O — 0,24, CoSO4 х 7H2O — 15 мг, MoO3

х 7H2O

— 10 мг, вода дистильована — 1 л. Вихщний розчин сумш цитратiв бiогенних металiв вми щував (мг/л): Мд — 500, Zn — 300, Си — 70, Fe — 200, Мп — 240, Со — 15, Мо — 10.

У дослщних варiантах цитрати бюгенних металiв вносили у поживне середовище замiсть солей MgSO4 х 7Н2О, ZnSO4 х 7Н2О, CuSO4 х 5Н2О, FeSO4 х 7Н2О, МпС12 х 4Н2О, CoSO4 х 7Н2О, Мо03, розводячи вихд ний розчин сумш цитратiв ме-талiв у 100, 200, 500, 1000 та 1500 разiв.

Мщелм вирощували за тем-ператури 24-26оС протягом 30 дiб. 1нокулюм отримували при вирощуванн мiцелiю дослiдних видiв глибинним методом на качалцк Кiлькiсть iнокулюму — 5% до об'ему поживного сере-довища. Бiомасу фiльтрували через капроновий фтьтр та ви-сушували до постмно'' маси за температури 105оС.

Для дослiдження вмiсту бю-генних металiв Си та Zn у бю-масi сухого мiцелiю ю^вних та лiкарських грибiв використову-вали Ыверсмний вольтамперо-метричний метод [30-32], для доотдження Fe — спектрофо-тометричний [33]. Коефiцiент бiологiчного поглинання (КБП) металiв бiомасою грибiв виз-начали за формулою Б. Б. Полинова [34].

КБП =

концентрац1я елемент1в у б1омас1 гриб1в концентрац1я елемента у вих1дному середовищ1

Рисунок 1

Вплив рiзних концентрацiй цитрату бiометалу Cu у середовищi на концентращю Cu у бiомасi P. ostreatus

I

120

CQ

О

£ 100

ф

о >

'н

о о

V _Q 5

V

80

о я 5

о

Ю >

Ü

5

60

40

20

М00

Г71,2 V 40

20

>•5,3

Концентра^я цитрату Cu

Концентра^я Cu у виглядi CuSO4

0,05 0,07 0,14 0,35 0,7 16

Концентра^я Cu у середовище мг/кг

0

CITRATES OF BIOGENIC METALS — THE PERSPECTIVE SOURCES FOR THE ENRICHMENT WITH MINERAL SUBSTANCES OF EATABLE AND MEDICINAL FUNGI Gulich M.P., Bisko N.A., Kaplunenko V.G., Yermolenko V.P., Yashchenko O.V., Kharchenko O.O., Mitropolska N.Yu. A comparative study of the impact of citrates of biogenic metals, obtained with the help of nanotechnology, on the growth of mycelium and mineral composition of biomass of medicinal-and-eatable fungi at their cultivation in a liquid medium has been carried out. For the first time a regularity of the intensity of Cu, Zn and Fe from the solution of biometal citrates of medicinal and eatable fungi

P. ostreatus, G. lucidum, C. sinensis, C. militaris has been determined at the cultivation in the liquid medium. It is shown that 100% absorption of the citrates of Cu, Zn, and Fe by the biomass of eatable fungi takes place at the concentrations of these metals in a range of 0,14-0,40 mg/kg in the initial medium. Application of nanocarboxylates of the essential biometals in nutrient medium in the production of eatable and medicinal fungi opens a real perspective for the possibility of the modification of macro- and microelementary content of fungi mycelium.

Keywords: biometal citrates, aquananotechnology, medicinal-and-eatable fungi mycelium, nutrient medium, sorption.

Дослщження проводили у 5 повторностях. Статистичну об-робку згщно з [35] проводили за допомогою комп'ютерних паке^в Microsoft office Excell та Stat Soft Statistika 6.0. У таб-лицях та рисунках представлено середш статистично досто-вiрнi дан за 95% ймовiрностi.

Результати дослщжень. Дослщження накопичення бю-маси рiзних видiв грибiв показало, що порiвняно з контролем при культивуванш на по-живному середовищi з комплексом цитралв бiометалiв значно збшьшувалася кшькють бюмаси мщелю гливи (P. ostreatus) при використанш розчину цитра^в у розведенш 1:200 на 33%, 1:500 — на 77%, 1:1000 — на 71%. При культивуванш ш-ших видiв грибiв бюмаса практично не в^^знялася вщ контролю (табл. 1).

Результати наших дослщ-жень з впливу концентраци су-мш цитралв бюгенних мета-лiв на поглинання Cu, Zn та Fe бюмасою рiзних видiв грибiв свщчать про те, що Тхня сорб-щя в уах дослщних варiантах порiвняно з контролем значно пщвищуеться (табл. 2-5). Залежно вiд концентраци цитрату Cu у вихщному середо-виш^ вмiст цього металу у бю-масi P. ostreatus порiвняно з вихiдним середовищем зрос-тае у 172-818 разiв (у контрольному варiантi — у 40 ра-зiв). Причому максимальну сорбцю вiдзначено у варiантi вирощування гриба на середо-вищi сумш цитратiв металiв у розведеннi 1:1000. Аналопчна закономiрнiсть вiдзначена для сорбци бiомасою P. ostreatus цитрату Zn. Особливють накопичення цитрату Fe у бюмас гливи полягала у тому, що його максимальне поглинання м^ целiем гриба помiчено на по-

живному середовищi з розчи-ном цитратiв бiометалiв у розведеннi 1:500 (табл. 2).

^м того, концентрацiя Fe у бюмаа P. ostreatus, що була ви-рощена на середовищi з розчи-ном цитратiв бiометалiв, у 4000-6800 разiв перевищувала концентрацию цього елемента у середовищi (у контролi переви-щення у 30 разiв) (табл. 2).

Отриманi нами результати свщчать про те, що максимальне поглинання вивче-них бiометалiв бiомасою G. lucidum, C. sinensis та C. militaris вщбуваеться у варiантах вирощування цих видiв на середовищах з роз-чином цитралв металiв у розведеннi 1:500 або 1:1000 (табл. 3-5).

Рисунок 2

Вплив рiзних концентрацiй цитрату бiометалу Zn у середовищi на концентрацiю Zn у 6ioMaci P. ostreatus

■ Концентра^я Zn

Концентра^я у виглядi ZnSO4

Рисунок 3

Вплив рiзних концентрацш цитрату бiометалу Fe у середовищi на концентрацiю Fe у бюмас P. ostreatus

у 120

1с

S 100

et m ^ s 80

—~ Cû сов ¡5 60

40

e F л 20

т о

-û К 0

,100

*"82,6

►91,5

*

75

*51

Концентрацiя Fe

Концентра^я у виглядi FeSO4

0,13

0,2

0,4

1

2

40

Концентра^я Zn у середовищ^ мг/кг

-о-

Порiвняння коефiцieнтiв бю-логiчного поглинання цитратiв Cu, Zn та Fe бюмасою 4-х дослiджених B^njB грибiв свщ-чить про те, що G. lucidum ха-рактеризуеться найвищим по-казником КБП Cu (1064), C. sinensis — найвищим показ-ником КБП Zn (2393), а КБП Fe бюмасою P. ostreatus, С. sinensis та C. militaris (у розведенш

Вплив розведення сумш

1:1000) практично однаковi (4100-4500) (табл. 2-5).

Дослщжеы нами цитрати бю-металiв Cu, Zn та Fe за ступе-нем збшьшення поглинання рiзними видами грибiв можна розташувати у такий ряд: для P. ostreatus — Fe> Cu « Zn; для G. lucidum — Zn> Cu; для C. sinensis — Fe> Zn> Cu; для C. militaris — Fe> Zn> Cu.

Водночас для сорбцií суль-фатiв цих металiв дослщжени-ми видами грибiв iснуe iнша закономiрнiсть: для P. ostreatus — Cu> Fe> Zn; для G. lucidum — Cu>Zn; для C. sinensis — Zn> Cu> Fe; для C. militaris — Cu>Zn >Fe. Аналiз цих рядiв поглинання металiв бiомасою рiзних видiв грибiв свiдчить про наявнють за-

Таблиця 1

цитратiв бiометалiв на накопичення бiомаси рiзними видами Гслвних та лiкарських грибiв

Вар1ант середовища ВИД, ШТАМ

P. ostreatus 453 G. lucidum 1900 C. militaris 1862 C. sinensis 1928

г/л % до контролю г/л % до контролю г/л % до контролю г/л % до контролю

Контроль 1,32±0,04 100 2,67±0,09 100 3,52±0,12 100 8,76±0,20 100

З цитратами бюметатв у розведенн1

1 100 1,28±0,02 96,96 1,86±0,08 69,66 3,49±0,11 99,09 4,16±0,15 47,49

1 200 1,76±0,05 133,33 2,7±0,09 101,50 3,49±0,11 98,97 5,31±0,12 60,62

1 500 2,34±0,08 177,73 2,19±0,07 82,0 3,53±0,10 100,11 4,79±0,13 54,60

1 1000 2,26±0,10 171,21 2,22±0,07 83,1 3,37±0,11 95,59 5,26±0,14 60,05

1 1500 1,28±0,04 96,96 - - 3,29±0,10 93,40 4,72±0,14 53,88

Примтки: — не визначали.

Таблиця 2

Вплив рiзних концентрацiй цитратiв бiометалiв Cu, Zn та Fe у поживному середовищi

на 'Гх поглинання бюмасою P. ostreatus

0

Вар1ант середовища Концентрац1я Cu, мг/кг Концентрац1я Zn, мг/кг Концентрац1я Fe, мг/кг

Вихщне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о Ъ._ ЗоЭ -0 |- О О ^(Р ■S ° 8 i -&0 Ц о°о Вихщне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о с о| -0 Е;0 О ^(р .5 ° 8 CÖ -&OS о.о0 Вих1дне поживне середовище а с а м о ш о а м о > од-e ои -0 Е;0 О ^(Р .5 ° 8 CÖ -&OS (Р^Е о.о0

Контроль 16,00 641,0 5,3 40,1 68,00 405 0,8 6,0 40,0 1217,5 4,0 30,4

З цитратами б1ометал1в у розведенн1

1 100 0,70 121,0 20,0 172,9 3,00 422 18,0 140,7 2,00 808,8 51,8 404,4

1 200 0,35 80,9 40,0 231,1 1,50 300 35,2 200,0 1,00 753,0 75,1 753,0

1 500 0,14 66,8 100,0 477,1 0,60 254 99,1 423,3 0,40 596,6 100,0 1491,5

1 1000 0,07 57,3 92,0 818,6 0,30 170 100,0 566.7 0,20 833,3 91,5 4166,5

1 1500 0,05 28,0 71,7 560,0 0,20 164 100,0 820,0 0,13 892,8 82,6 6867,7

е

Таблиця 3

Вплив рiзних концентрацш цитратiв бiометалiв Cu та Zn у поживному середовищi

на Гх поглинання бюмасою G. lucidum

Вар1ант середовища Концентрац1я Cu, мг/кг Концентрац1я Zn, мг/кг

Вихщне поживне середовище а с а м о ш =3 -S ' й ^ °8 m £ з! - £ .Е Ч о ^ >, 'т >, ■=:гСС фо * о°о Вих1дне поживне середовище а с а м о i_Q * '! ^ £ з! .Е ю Ч о ^ >, 'сп >, ■=:rCÖ фо * (Р^Е 0°0

Контроль 16,00 293,4 4,9 18,3 68,00 413,0 1,6 6,12

З цитратами б1ометал1в у розведенн1

1:500 0,14 237,0 35,5 1692,8 0,6 63,2 19,6 105,3

1:1000 0,07 74,5 17,4 1064,3 0,3 84,0 61,3 280

гальних законом.рностей: для цитратiв бiометалiв найбiльша сорбцiя характерна для Fe, най-менша — для Cu, а для сульфа-TiB металiв найбiльшу сорбцiю встановлено для Cu та Zn, а най-меншу — для Fe (табл. 2-5).

Отримаш нами результати свщчать про те, що 100% по-глинання цитратiв бiометалiв з поживного середовища бюма-сою P. ostreatus вiдбуваeться за концентрацií цитратiв бюмета-лiв у середовищi, що дорiвнюe для Cu 0,14 мг/кг, для Zn — 0,20,3 мг/кг, для Fe — 0,4 мг/кг (рис. 1-3). Бюмаса P. ostreatus, що була вирощена на контрольному середовищi з сульфатами цих металiв, мiстила лише 5,3% Cu, 4% Fe та 0,8% Zn вщ кшькост цих металiв у вихiдному середовищi (рис. 13, табл. 2).

Висновки

1. Вперше встановлено зако-номiрнiсть Ытенсивност сорбцií Cu, Zn та Fe з розчину цитра^в цих бiометалiв бiомасою лкар-ських та (слвних грибiв P. ostreatus, G. lucidum, C. sinensis,

C. militaris при культивуванн на рщкому середовищк

Отриман результати свiдчать про те, що концентра^я Cu, Zn та Fe у бюмаа дослiджених ви-дiв у 170-6000 разiв вища, нiж у вихiдному середовищi з розчи-ном цитратiв бiометалiв. При ви-рощуваннi на контрольному се-редовищi з сульфатами цих бюметатв бiомаса грибiв мюти-ла лише у 4-40 разiв бiльше Cu, Zn та Fe за вихщне середовище.

2. Встановлено, що 100% по-глинання цитратiв Cu, Zn та Fe бюмасою íстiвних та лкарських грибiв вiдбуваeться за концен-трацiй цих металiв у вихщному середовищi у дiапазонi 0,140,40 мг/кг

3. На вщмшу вщ сульфатiв Cu, Zn та Fe за наявност у се-редовищi цитратiв бiометалiв бiомаса грибiв бтьш Ытенсив-но поглинае Fe.

Л1ТЕРАТУРА 1. Питание и здоровье в Европе: резюме [Электронный ресурс] / Под ред. A. Robertson, C. Tirabo, T Lobetein et al. Европейское региональное бюро ВОЗ. — Копен-

гаген, 2003. — 38 с. — Режим доступа: http: // www. euro. who.int/ document/e78578r. pdf.

2. Diet, nutrition and the prevention of chronic diseases. Report of a Joint WHO/FAO Expert Consultation [Электронный ресурс]. — Женева: ВОЗ, 2003. — 149 с. — Режим доступа — http: //whglibdoc. who.int/ trs/ WHO TRS 916. pdf.

3. Руководство по профилактике в практическом здравоохранении: адаптированный вариант рекомендаций ВОЗ "Prevention in primary care" / ВОЗ. — М., 2000. — 216 с.

4. Сердюк А.М. Пол^ика у га-лузi харчування населення — головний прюритет держави / А.М. Сердюк, М.П. ^ч // Дов-юлля та здоров'я. — 2003. — № 3. — C. 8-11.

5. Спиричев В. Б. Обогащение пищевых продуктов витаминами и минеральными веществами / В.Б. Спиричев, Л.Н. Шатнюк, В.М. Позняков-ский. — Новосибирск: Наука и технология, 2004. — 547 с.

6. Коденцова В.М. Пищевые продукты, обогащенные вита-

Таблиця 4

Вплив рiзних концентрацш цитралв бiометалiв Cu, Zn та Fe у поживному середовищi

на 'i'x поглинання бюмасою C. militaris

0

Концентрац1я Cu, мг/кг Концентрац1я Zn, мг/кг Концентрац1я Fe, мг/кг

Вар1ант середовища Вихщне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о ю._ □ оЭ -0 I-O О ^(Р .5 ° 8 IOI ■=:гСС ■&OS о°о УЮС Вих1дне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о с о| -0 О О ^(Р .5 ° 8 -&OS о°о УЮС Вих1дне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о > о J e ои -0 О О ^(Р .5 ° 8 ■=.ХС0 фо S о°о

Контроль 16 339,0 7,5 21,18 68 1931 10,0 28,39 40 376,2 3,3 9,4

З цитратами бюметал1в у розведенн1

1:500 0,14 65,1 100,0 465,00 0,600 260 94,9 433,33 0,4 7,5 24,1 18,75

1:1000 0,07 20,0 96,3 285,71 0,300 218,8 100,0 729,33 0,2 912,2 100,0 4561

е

Таблиця 5

Вплив рiзниx концентрацш цитралв бiометалiв Cu, Zn та Fe у поживному середовищi

на ix поглинання бюмасою C. sinensis

Концентрац1я Cu, мг/кг Концентрац1я Zn, мг/кг Концентрац1я Fe, мг/кг

Вар1ант середовища Вих1дне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о Ъ._ ЗоЭ -0 ^О .5 ° 8 ■=.ХС0 о°о Вихщне поживне середовище а с а м о ш 'о а м о > 5 д. с о| N^i -0 ^О Ь "ig .5 » 8 ■=.хС0 (P^i^ o.i^o УЮС Вих1дне поживне середовище а с а м о ш 'CJ а м > ^^ (Р о^ -0 ^О ■=.ХС0 -&0 ^ o.i^o

Контроль 16 841,0 7,0 52,56 68 2030 26,2 29,85 40 158,6 3,5 3,96

З цитратами бюметал1в у розведенн1

1:500 0,14 37,9 100,0 270,71 0,600 427 98,2 711,66 0,4 157,0 80,3 392,5

1:1000 0,07 21,5 46,0 307,14 0,300 718 100,0 2393,33 0,2 820,9 100,0 4104,5

минами и минеральными веществами: их роль в обеспечении организма микронутриентами / В.М. Коденцова, О.А. Вржесин-ская // Вопросы питания. —

2008. — Т. 77, № 4. — С. 16-25.

7. Гарибова Л.В. Пищевая и лечебно-профилактическая ценность съедобных грибов / Л.В. Гарибова // Успехи медицинской микологии: матер. XI Всерос. конгр. по мед. микологии / Национальная академия микологии. — М., 2004, т. 111. — С. 236-237.

8. Бисько Н.А. БАДы "Микос-вит", полученные из высших базидиальных грибов / Н.А. Бисько // Перспективы использования лекарственных грибов при решении медико-экологических проблем: матер. Междунар. науч.-практ. конф. — К., 2004. — C. 14-15.

9. Бабицкая В.Г. Базидиаль-ные грибы — субстанция для получения функциональных препаратов / В.Г. Бабицкая, В.В. Щерба // Соврем. состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии: матер. Междунар. конф. — Минск, 2004. — С. 230-232.

10. Грибы рода Вешенка — ингредиенты новых физиологических функциональных пищевых продуктов / В.В. Щерба, И.И. Паромчук, Т.А. Пучкова и др. // Успехи медицинской микологии: матер. V Всерос. конгр. по мед. микологии. — М., 2007, т. IX. — C. 270-272.

11. Оценка возможности использования базидиальных грибов в качестве источников биоактивных липидных компонентов / Т.С. Гвоздкова, Т.В. Черноок, Т.В. Филимонова и др. // Успехи медицинской микологии: матер. V Всерос. конгр. по мед. микологии. — М., 2007, т. IX. — C. 151-154.

12. Бабицкая В.Г. Грибы рода CORDYCEPS — продуценты биологически активных соединений / В.Г. Бабицкая, В.В. Щерба, Н.А. Бисько Н.А. // Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии: матер. VI Междунар. науч. конф. — Минск, 2008, т. 1. — C. 284-286.

13. Бисько Н.А. Диетические добавки серии "Мико" — новые функциональные продукты на основе лекарственных грибов / Н.А. Бисько, Н.И. Джуренко, Е.П. Паламарчук // Иммунология, аллергология, инфектология. —

2009. — № 2. — С. 163-164.

14. Иммунофармакология микроэлементов / А.В. Кудрин,

А. В. Скальный, А. А. Жаворонков и др. — М.: Изд-во МКК, 2000. — 537 с.

15. Дадали В.А. Минеральные компоненты пищевых растений как регуляторы детоксикацион-ных и метаболических систем организма / В.А. Дадали // Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской академии им. И.И. Мечникова.

— 2001. — № 1. — С. 24-30.

16. Шабров А.В. Биохимические основы действия микрокомпонентов пищи / А.В. Шабров, В.А. Дадали, В.Г. Макаров.

— М.: Авваллон, 2003. — 166 с.

17. Иванов А.И. О роли бази-диальных макромицетов в трансформации ультрамикроэлементов в экосистемах. Биосорбция селена / А.И. Иванов, А.Ф. Блинохватова // Микология и фитопатология. — 2003.

— Т. 37, вып. 1. — С. 70-75.

18. Gad G.M. Interaction of fungi with toxic metals /

G.M. Gad // New phytol. — 1993. — Vol. 124. — P. 25-60.

19. Влияние ионов меди, свинца и кадмия на рост мицелия и состав липидов PLEURO-TUS OSTREATUS / Л.Ф. Нико-лайчук, Е.Е. Шубина, О.А. Ро-зенцвет и др. // Микология и фитопатология. — К., 2004. — Т. 39, вып. 2. — С. 56-61.

20. Ровбель Н.М. Протекторные свойства грибов при хроническом поступлении в организм тяжелых металлов / Н.М. Ровбель, И.А. Гончарова // Перспективы использования лекарственных грибов при решении медико-экологических проблем: матер. Междунар. науч.-практ. конф. — К., 2004. — C. 63-67.

21. Гончарова И.А. Влияние присутствия органических и минеральных веществ на эффективность связывания ионов меди биосистемой медицинских грибов / И.А. Гончарова, Н.М. Ровбель, Н.В. Иконникова // Перспективы использования лекарственных грибов при решении медико-экологических проблем: матер. Междунар. науч.-практ. конф. — К., 2004. — C. 21-26.

22. Бисько Н.А. Биология и культивирование съедобных грибов рода Вешенка /

H.А. Бисько, И.А. Дудка. — К.: Наукова думка, 1987. — 145 с.

23. Минеральный состав некоторых видов культивируемых и дикорастущих грибов класса Basidiomycetes / Э.Ф. Солом-ко, А.А. Гродзинская, Л.А. Пащенко и др. // Мколопя и ф^о-патолопя. — 1986. — Т. 20, № 6. — С. 474-478.

24. Новинюк Л.В. Цитраты — безопасные нутриенты / Л.В. Новинюк // Пищевые ингредиенты. Сырье и добавки.

— 2009. — № 3. — C. 70-71.

25. Новинюк Л.В. Железосодержащие соли лимонной кислоты для обогащения продуктов ценными нутриентами / Л.В. Новинюк // Пищевые ингредиенты: сырье и добавки. — 2008. — № 2. — С. 64-66.

26. Молочная кислота и лак-таты в пищевой промышленности / В.В. Евелева, Д.Х. Кулев, Т.М. Черпалина, И.Н. Филимонова // Пищевые ингредиенты: сырье и добавки. — 2009. — № 2. — С. 52-53.

27. Сравнительная оценка биодоступности органических и неорганических форм цинка in vivo / М. Баяржаргал, И.С. Зилова, С.Н. Зорин и др. // Вопросы питания. — 2008. — Т. 77, № 1. — С. 34— 37.

28. Патент УкраТни № 39392, МПК (2006): C07C 51/41, C07F 5/00, C07F 15/00, B82B 3/00. Споаб отримання карбоксила^в харчових кислот з використан-ням нанотехнологп / М.В. Косн нов, В.Г. Каплуненко; Опубл. 25.02.2009. — Бюл. № 4/2009.

29. Нанотехнологп мiкронутрi-ен^в: проблеми, перспективи та шляхи виршення лквщацп дефщиту макро- та мкроеле-мен^в / А.М. Сердюк, М.П. Гу-лiч, В.Г Каплуненко, М.В. Коси нов // Журнал Академи медич-них наук УкраТни. — 2010. — Т. 16, № 1. — С. 107-114.

30. Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди. ГОСТ 26931-86. — М.: Изд-во стандартов, 1986. — 14 с.

31. Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка. ГОСТ 26934-86. — М.: Изд-во стандартов, 1986. — 8 с.

32. Методика выполнения измерений содержания цинка в водных растворах методом инверсионной вольтамперо-метрии: метод. выполнения МВВ № 081-12/04-98 / НПП "Буревестник". — Санкт-Петербург, 1995. — 21 с.

33. Сырье и продукты пищевые. Методы определения железа: ГОСТ 26928-86. — М.: Изд-во стандартов, 1986. — 5 с.

34. Перельман А.И. Геохимия ландшафта / А.И. Перельман.

— М.: Высшая школа, 1966.

35. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антомонов. — К., 2006.

— 558 с.

Надiйшла до редакцИ 04.04.2011.