CC BY
42
Бюлоггчний вгсник МДПУ iмет Богдана Хмельницького 6 (2), стор. 158-165, 2016 Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), pp. 158-165, 2016
ARTICLE УДК 581.192:582.287.37
ЗАГАЛЬНА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВН1СТЬ ДЕЯКИХ ШТАМ1В БАЗИД1АЛЬНИХ ГРИБ1В В ДИНАМЩ1 РОСТУ
О.В. Федотов
Донецький нацюнальнийутверситет, м. Втниця, Украта. Email: [email protected]
Робота присвячена дослвдженню загально! антиоксидантно! активносл (АОА) в динамщ росту штам1в базидюмщепв при !х поверхневому перюдичному культивуванн на глюкозо-пептонному середовищг Матер1ал дослвдження - мщелш та культуральний фшьтрат (КФ) 57 шташв, 5 i3 яких належать до 5 вид1в порядку Polyporales, а 52 - до 7 видiв порядку Agaricales. З метою вивчення динашки росту використано ваговий метод визначення накопичення абсолютно сухо! бюмаси (АСБ). Загальну АОА мшэлопчного матерiалу оцiнювали за штенсившстю гальмування накопичення продуктiв ПОЛ в модельнш реакцп окиснення Твiн-80 киснем повиря. Встановлено, що найбiльш продуктивними за показником накопичення АСБ е штам F. velutipes F-610 та штам P. eryngii P-er. Найнижчi значения накопичення АСБ зафiксованi для штамiв P. ostreatus Р-14 i P-192 та штаму P. citrinopileatus Р-ritr. Вiдiбранi найпродуктивнiшi штами базидюмщепв за рiвнем загально! АОА мщелш: P. eryngii P-er, P. citrinopileatus Р-ritr, P. ostreatus P-035, F. hepatica Fh-08, А. cylindracea 960 та КФ: P. ostreatus Р-081, Р-082, Р-087, P. citrinopileatus Р-ritr. Не встановлено залежносп мгж реестрованими показни-ками росту та антиоксидантно! активносп 9-ти та 12-ти денних культур грибiв. Вiдiбранi штами - продуцента природних антиоксиданлв можуть бути використан в якостi бiологiчних агенпв у бютехнологп.
Ключовi слова: бiотехнологiя, антиоксидантна активтсть, базидюмщети, поверхневе культивування, глюкозо-пептонне середовище.
ОБЩАЯ АНТИОКСИДАНТНАЯ АКТИВНОСТЬ НЕКОТОРЫХ ШТАММОВ БАЗИДИАЛЬНЫХ ГРИБОВ В ДИНАМИКЕ РОСТА
О.В. Федотов
Донецкий национальный университет, г. Винница, Украина. Email: [email protected]
Работа посвящена исследованию общей антиоксидантной активности (АОА) в динамике роста штаммов базидиомицетов при их периодическом поверхностном культивировании на глюкозо-пептонной среде. Материал исследования - мицелий и культуральный фильтрат (КФ) 57 штаммов, 5 из которых относятся к 5 видам порядка Polyporales, а 52 - к 7 видам порядка Agaricales. С целью изучения динамики роста использован весовой метод определения накопления абсолютно сухой биомассы (АСБ). Общую АОА микологического материала оценивали по интенсивности торможения накопления продуктов ПОЛ в модельной реакции окисления Твин-80 кислородом воздуха. Установлено, что наиболее продуктивными по показателю накопления АСБ являются штамм F. velutipes F-610 и штамм P. eryngii P-er. Самые низкие значения накопления АСБ зафиксированы для штаммов P. ostreatus Р-14 и P-192 и штамма P. citrinopileatus Р-ritr. Отобраны самые продуктивные штаммы базидиомицетов за уровнем общей АОА мицелия: P. eryngii P-er, P. citrinopileatus Р-ritr, P. ostreatus P-035, F. hepatica Fh-08, А. cylindracea 960 и КФ: P. ostreatus Р-081, Р-082, Р-087, P. citrinopileatus Р-ritr. Не установлено зависимости между регистрируемым показателям роста и антиоксидантной активности 9-ти и 12-ти дневных культур грибов. Отобранные штаммы - продуценты природных антиоксидантов могут быть использованы в качестве биологических агентов в биотехнологии.
Ключевые слова: биотехнология, антиоксидантная активность, базидиомицеты, поверхностное культивирование, глюкозо-пептонная середа.
Citation:
Fedotov, O.V. (2016). Total antioxidant activity of some Basidiomycetes strains in growth dynamic. Biological Bulletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University, 6 (2), 158-165.
Поступило в редакцию / Submitted: 10.06.2016 Принято к публикации / Accepted: 27.07.2016
http://dx.doi.org/10.15421/201647
© Fedotov, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
Загальна антиоксидантна активнють деяких штамiв базищальних грибiв
159
TOTAL ANTIOXIDANT ACTIVITY OF SOME BASIDIOMYCETES STRAINS IN GROWTH DYNAMIC
O.V. Fedotov
Donetsk National University, Vinnytsia, Ukraine. Email: [email protected]
The work is devoted to the study of total antioxidant activity (AOA) in the growth dynamics of basidiomycetes strains in their periodic surface cultivation on glucose-peptone medium. Subjects of research are mycelium and culture filtrate (CF) from 57 strains, 5 of which are belong to 5 types of Polyporales order, and 52 of which are belong to the 7 types of Agaricales order. In order to study the dynamics of growth used method for determining the weight of absolutely dry biomass accumulation (ADB). Total AOA of mycological material was evaluated by inhibition of lipid peroxidation products accumulation intensity in the model oxidation reaction of Tween-80 by air oxygen. It was found that the most productive in terms of the accumulation of ADB are strains F. velutipes F-610 and P. eryngii P-er. Lowest values of ADB accumulation recorded for strains P. ostreatus P-14 and P-192 and P. citrinopileatus P sitr. Were selected the most productive strains of Basidiomycetes for the level of total AOA in mycelium and CF. There are strains P. eryngii P-er, P. citrinopileatus P sitr, P. ostreatus P-035, F. hepatica Fh-08, A. cylindracea 960, P. ostreatus P-081, P-082, P-087, P. citrinopileatus P sitr. Has not been established the dependence between the growth and the antioxidant activity of the 9- and 12-day fungal cultures. Selected producers of natural antioxidants may be used as biological agents in biotechnology.
Key words: biotechnology, antioxidant activity, basidiomycetes, surface cultivation carotenoids, glucose-peptone medium.
ВСТУП
Гомеостаз та фiзiологiчний стан аеробних opram3MiB визначаються сталим розвитком проокси-дантно-антиоксидантного балансу - взаeмодieю активних форм кисню (АФК) i антиоксиданпв. По-рушення цього балансу в бш активаци процешв перекисного окислення лшщв (ПОЛ) та зниження антиоксидантного захисту (АОЗ) веде до розвитку певних патолопчних сташв (Владимиров, 2000). Швидюсть утворення i накопичення прооксиданпв врiвноважуються на певному рiвнi синтезом та актившстю ендо- i екзогенних антиоксиданпв. Через те, для характеристики органiзмiв чи !х сташв використовусться поняття антиоксидантний статус. Для його вимiру застосовують таю показники, як активнють оксидоредуктаз, вмют окремих антиоксиданпв чи продукпв ПОЛ, склад лшдав чи сшввщношення окремих фракцш фосфолшщв та iншi даш. Узагальнюючим показником антиоксидантного статусу е рiвень загально! антиоксидантно! активносп (АОА) (Владимиров, 2000; Сирчш, 2015). Цей показник може характеризувати не тшьки певш оргашзми чи !х групи, а й шформувати про стан екологiчних систем чи бютехнолопчних процесiв.
Корекцiя прооксидантно-антиоксидантного балансу шляхом поповнення запасiв антиоксиданпв ззовнi певними продуктами харчування чи лшувально-профшактичними препаратами може значно знизити стутнь прояви оксидантного стресу. Однак, перелш природних продуктiв (natural product-based drug discovery - NPDD), багатих на антиокисш речовини обмежений. У зв'язку з цим, доцiльним е пошук нових активних продуцентiв природних антиоксиданпв.
Доведено, що базидiальнi гриби здатш до синтезу та накопичення повноцшного проте!ну та численних бюлопчно активних речовин. Примiром, !х складш ензимнi комплекси прооксидант-но-антиоксидантно! системи задiянi в бютрансформаци складних та хiмiчно стiйких бiополiмерiв, що мае промислове та еколопчне значення (Белозерская, 2007; Winquist, 2008; Капич, 2011). Роз-робляються способи культивування !спвних i лiкарських видiв макромiцетiв та видшення !х ме-таболiтiв (Fedotov, 2007; Asatiani et al., 2010; Вассер, 2012). Це полщукри, полiфеноли i терпени, полiкетиди i стеро!ди, вiтамiни i вiтамiноподiбнi речовини, тощо (Mau, 2002; Kalac, 2013; Сирчш, 2015). 1х терапевтична дiя, в першу чергу, обумовлена антиоксидантною актившстю - здатнютю до поглинання (scavenging) вшьних радикалiв, модуляци активностi фермеш!в шляхом хелатуван-ня металiв та шпбування окислення лiпiдiв (Selvi, 2007; Radzki, 2014; Сирчiн, 2015). Дослщження показали, що грибнi метаболiти, в т.ч. антиоксиданти мають високий рiвень бiодоступностi i здатнi швидко метаболiзуватися в органiзмi (Вассер, 2012). Вживання грибiв з великою концентрацiею антиоксиданпв зумовлюе появу в плазмi кровi бiоактивних метаболiтiв, що, в свою чергу, тдвищуе !! антиоксидантну активнiсть (Сирчiн, 2015).
160
Федотов О.В.
Виходячи з вищезазначеного, метою роботи було встановлення та nopÎB^HM загально1' антиоксидантно!' активност в динамiцi росту штамiв базидюмщепв при ïx поверхневому перiодичному культивуванш на глюкозо-пептонному середовищi.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Об'ектами дослiдження були 57 штамiв з колекцiï культур шапинкових грибiв кафедри фiзiологiï та бiоxiмiï рослин Донецького нацiонального ушверситету (Федотов, 2012), що належать до 12 вцщв вiддiлу Basidiomycota, порядку Polyporales: штами Daedalea quercina Fr. Dq-08, Fomes fomentarius (L. ex Fr.) Gill. T-10, Ganoderma lucidum (Curt.: Fr.) P. Karst. Gl-2, Irpex lacteus Fr. Il-4k, Laetiporus sulphureus (Bull.) Murrill. Ls-08; порядку Agaricales: штами Agrocybe cylindracea (DC.) Gillet. 167, 218, 960, Fistulina hepatica Schff. ex Fr. Fh-08, Flammulina velutipes (Curt.: Fr.) Sing. F-03, F-06, F-073, F-1, F-10, F-102, F-104, F-107, F-112, F-2, F-202, F-204, F-vv, F-610, Pleurotus citrinopileatus Singer. Р-сitr., Pleurotus eryngii (DC.: Fr.) Quél. P-er, Pleurotus ostreatus (Jacq.: Fr.) P. Kumm. D-140, Hk-35, P-004, P-01, P-035, P-039, P-081, P-082, P-083, P-087, P-088, P-089, P-105, P-107, Р-12к, P-191, P-192, P-203, P-206, P-208, P-209, P-210, P-6v, P-кл, Р-14, Р-4к, Р-91, Р-94, Р-998, P-447, P-2175, Schizophyllum commune Fr.: Fr. Sc-10. Систематичне положення дослщжуваних видiв встановлено згiдно сучасних лтературних джерел (Kirk et al., 2008).
З метою вивчення динамши росту i штенсивност процесiв перекисного окислення лшщв, дослiднi штами культивували поверхнево, перюдично в колбах Ерленмеера емнютю 250 мл на глю-козо-пептонному живильному середовищi (ГПС, рН0 6,5±0,2) об'емом 50 мл наступного складу, г/л: глюкоза - 10,0; пептон - 3,0; КН2РО4 - 0,6; К2НРО4 - 0,4; MgSO4 • 7H2O - 0,5; CaCl2 - 0,05; ZnSO4 • 7H2O - 0,001. 1нокулюмом (0,5±0,01 г/л) слугували 10-ти денш мiцелiальнi культури штамiв на сусло-агарi. Термiн культивування при 27,5°С складав 12 дiб. Параметри ферментаци зумовленi теxнологiчною i економiчною недоцiльнiстю довгострокового культивування та тривалютю фази експоненцiального росту продуцентiв (Fedotov, 2007).
Матерiалами дослiджень були гомогешзований мiцелiй (МГ) та культуральний фшьтрат (КФ), якi готували наступним чином. Мщелш при 5±1°С вiддiляли вщ культуральноï рiдини шляхом фiльтрування. Отриманий мщелш промивали дистильованою водою, шдсушували на фiльтрувальному паперi, гомогенiзували шляхом розтирання в оxолодженiй до 1±0,5°С ступцi. МГ використовували для приготування водно1' витяжки та визначення рiвня загально1' АОА. Залишок мiцелiю зважували у вiдкалiброваниx бюксах i висушували при +105°С до постiйноï маси для роз-рахунку його вологосп i абсолютно сухо1' бiомаси (АСБ) (Дудка, 1982; Чайка, 2014).
Загальну АОА мшолопчного матерiалу оцiнювали за штенсивнютю гальмування накопичення продуктiв ПОЛ в модельнш реакцiï окиснення Твш-80 киснем повiтря. При цьому до мшолопчного матерiалу (контроль - дистильована вода) додавали 110-3 моль/л розчин арчанокислого залiза, 1102 моль/л аскорбшово1' кислоти та 1% водний розчин Твш-80. Iнкубацiю проводили в герметичних емностях об'емом 100 мл при 40°С протягом 24 годин. Поим в реакцiйнiй сумiшi визначали вмют продукпв ПОЛ, активних до тюбарб^рово1' кислоти (ТБК-АП). АОА розраховували за формулою (Чайка, 2014):
ЛОЛ = A - A
A ,
де A Ад - вмют ТБК-АП в контрольному i дослщному зразках вщповщно.
Дослiди проводили у трикратнш повторностi. Статистичний аналiз експериментальних даних здiйснювали з використанням Microsoft Excel та пакету програм для обробки результапв бiологiчниx експерименпв. З метою визначення впливу термiну культивування та речовин-iндукторiв на активнють процешв ПОЛ був проведений однофакторний дисперсшний аналiз, порiвняння дат здшснювали за методом Дункана. Достовiрною вважалася рiзниця за рiвня вiрогiдностi Р>0,95 (Приседський, 1999).
3aranbHa amuoKCugaHTHa aKTHBHicTb geaKux mTaMiB 6a3ugianbHux rpu6iB
161
PE3XnbTATH TA IX OETOBOPEHHfl
Pe3ynbTaTH HaKonuneHHa 6ioMacn (pnc. 1) mTaMaMH 6a3HgioM^eriB Ha 9-Ty Ta 12-Ty go6y KynbTHByBaHHa (flK) nigTBepg^yroTb nonepegHbo OTpHMaHi gam Ta TepMiHH $a3 lx eKcnoHeH^anbHoro pocTy (Fedotov, 2007; BonomKO, 2011; OegoTOB, 2012). Bci gocnig^em mTaMH gocararoTb MaKCHMyMy HaKO-nuneHHa 6ioMacu 3a 3HaneHHaMH ACE Ha 12-Ty go6y KynbTHByBaHHa i yMOBHO po3noginaroTbca Ha Tpu rpynu.
nepma, HaM6inbm nucenbHa rpyna - 32 mTaMH Dq-08, T-10, Gl-2, Il-4k, Ls-08; 167, Fh-08, F-06, F-10, F-104, F-107, F-112, F-2, F-vv, P-citr., Hk-35, P-01, P-039, P-081, P-082, P-083, P-087, P-088, P-089, P-105, P-192, P-209, P-210, P-14, P-91, P-94 Ta Sc-10 - xapaKTeproyroTbca noBinbHHM poctom i HaKonunyroTb b 3anponoHOBaHux yMOBax KynbTHByBaHHa go 4 r ACE Ha n rnC.
flo gpyroi rpynu BigHOCHTbca 20 mTaMiB - 218, 960, F-03, F-073, F-1, F-102, F-202, F-204, P-004, P-035, P-107, P-191, P-206, P-208, P-6v, P-Kn, P-4k, P-998, P-447 Ta P-2175 - 3i 3HaneHHaMH ACE Big 4 go 8 r/n.
B TpeTiM rpyni HapaxoByeTbca 5 mBugKO 3pocTaK>Hux mTaMiB - P. ostreatus (mT. P-12k, P-203, D-140), P eryngii (mT. P-er) Ta F. velutipes (mT. F-610) - aKi po3TamoBaHi b nopagKy HapocTaHHa ACE Big 8 go 17 r/n.
Y3aranbHroK>HH pe3ynbTaTH HaKonuneHHa ACE gocnig^eHHMH 57 mTaMaMH, 3a3HanuMO Haciyn-He. HaM6inbm npogyKTHBHHMu y BigHomeHHi pocTOBoro noKa3HHKy e mTaM F. velutipes F-610 Ta mTaM P eryngii P-er. HaHHH^ni 3HaneHHa HaKonuneHHa 6ioMacu 3a$iKCOBam gna mTaMiB P ostreatus P-14 i P-192 Ta mTaMy P citrinopileatus P-citr.
flocnig^em mTaMH MaroTb iHguBigyanbHi 3HaneHHa pocTy - HaKonuneHHa 6ioMacu b 3acTOCOBa-hhx yMOBax KynbTHByBaHHa. BuaBneHO 3Hanm KonuBaHHa цbого noKa3HHKa i b Me^ax ogHoro Bugy, ^o noacHroeTbca iHguBigyanbHoro MiHnHBicTro mTaMiB. TaK, mBugKicTb HaKonuneHHa ACE gna mTaMiB P ostreatus pi3Hunacb b 27,6 pa3iB Ha 9-Ty go6y KynbTHByBaHHa Ta y 14,3 pa3H - Ha 12-Ty, a gna mTaMiB F. velutipes - y 13,4 pa3iB Ha 9-Ty go6y Ta 7,2 pa3H - Ha 12-Ty go6y ^epMem-a^i (BonomKO, 2011).
Pa3OM i3 BcTaHOBneHHaM HaKonuneHHa 6ioMacH, BH3HananH 3aranbHy aHTHOKcHgaHTHy aKTHBHicTb MiKonorinHoro MaTepiany 57 mTaMiB: M^eniro (phc. 2) Ta KO (phc. 3).
3a 3HaneHHaMH 3aranbHOi AOA M^eniro Ha 12-Ty go6y pocTy, mTaMH yMOBHO noginaroTbca Ha HacTynHi TpH rpynH.
IUtom
Phc. 1. HaKonnHeHHa 6ioMacH mTaMaMH 6aзнgiомiцeтiв Ha 9-Ty (9 flK) Ta 12-Ty (12 flK) go6y KynbTHByBaHHa.
162
Фeдoтoв O.B.
Рис. 2. Зaгaльнa aнтиoкcидaнтнa aктивнicть мiцeлiю штaмiв бaзидioмiцeтiв Ha 9-ту (9 ДК) тa 12-ту (12 ДК) дoбy культивування.
Риc. 3. Загальна aнтиoкcидaнтнa aктивнicть КФ штaмiв бaзидioмiцeтiв на 9-ту (9 ДК) та 12-ту (12 ДК) дoбy культивування.
Дo пeршoï групи, з рiвнeм АОА гонад 20%, вiднocятьcя 18 штaмiв: Dq-08, T-10, 960, Fh-08, F-202, Р-citr, P-er, P-035, D-140, P-089, P-191, P-209, P-кл, Р-14, Р-94, Р-447, Р-2175 та Sc-10. Лiдeрoм тут e штам P. eryngii P-er (31,2±1,14%), дaлi в пoрядкy знижeння АОА йдуть штами P citrinopileatus Р-citr (28,5±1,25%), P ostreatus P-035 (28,3±2,07%), F. hepatica Fh-08 (26,6±2,45%), А. cylindracea 960 (26,4±1,86%) i iн.
Загальна антиоксидантна активнють деяких штамiв базищальних грибiв
163
Другу найбiльшу групу, 3i значеннями АОА мiцелiю вщ 10 до 20%, складають 32 штами: Gl-2, Il-4k, Ls-08; 167, 218, F-03, F-06, F-073, F-10, F-102, F-107, F-112, F-202, F-vv, Hk-35, P-004, P-01, P-035, P-039, P-081, P-082, P-083, P-105, P-107, P-191, P-206, P-208, P-210, Р-91, P-6v, Р-4к та Р-998.
В групу з низьким, до 10% piB^M АОА мщелда, вiдносяться 8 штамiв: Р-004, Р-087, Р-088, Р-192 гливи звичайно! та F-1, F-104, F-2, F-204 зимового опенька. Для штаму F-104 зафшсоване най-нижче значення загально! АОА мiцелiю, яке доpiвнюe 5,4±0,57%.
Зафiксовано значну загальну антиоксидантну активнiсть культурального фiльтpату (рис. 3), яка обумовлена екзогенними метабол^ами штамiв базидiомiцетiв.
Розподiл штамiв за цим показником наступний.
У групу з найбшьшими значеннями АОА КФ - понад 20%, входять 15 штамiв: T-10, 960, Fh-08, Р-titr, P-er, P-01, Р-081, Р-082, Р-087, P-089, P-105, P-кл, Р-14, Р-4к та Sc-10. Лiдеpами тут е штами роду гливи: Р-081 (29,9±2,34%), Р-082 (29,5±2,25%), Р-087 (29,0±1,05%) та Р-titr (26,6±1,36%). Вар-то вiдмiтити, що в цю групу не входить жодний штам виду F. velutipes.
Найбшьшу групу, з середшми значеннями АОА КФ вiд 10 до 20%, складае 31 штам: Dq-08, Gl-2, Il-4k, Ls-08; 167, 218, F-03, F-06, F-10, F-102, F-112, F-2, F-202, F-vv, D-140, P-035, P-039, P-083, P-107, Р-12к, P-191, P-192, P-203, P-206, P-208, P-209, P-210, P-6v, Р-91, Р-94 та Р-2175.
Одинадцять культур iз загальною АОА КФ на 12-ту добу росту, що менше чи доpiвнюе 10% складають третю групу штамiв: F-073, F-1, F-104, F-107, F-204, F-610, Hk-35, P-004, P-088, P-447 та P-998.
У всiх ваpiантах дослiдiвспостеpiгаливiкове зростання реестрованихпоказниюв,щопояснюеться знаходженням культур в експоненцiальнiй фазi росту. При цьому фiксували шдивщуальне для кожного штаму зниження рН культурально! piдини. Це вiдбуваеться внаслщок декiлькох причин: по-перше, поглинанням оксигену та видшенням СО2 культурою i утворенням H2CO3, по-друге, бiосинтезом сполук кисло! природи (Fedotov, 2007), по-трете, вичерпанням з piзною швидкiстю по-живних речовин та поступовим накопиченням в культуpальнiй piдинi пpодуктiв метаболiзму. В по-дальшому, вказанi процеси негативно впливатимуть на рют та продуктивнють мiцелiальних культур базидiомiцетiв, чого можна уникнути переходом на керований глибинний спосiб !х культивування.
ВИСНОВКИ
Таким чином, визначення та поpiвняння загально! антиоксидантно! активностi в динамщ росту деяких штамiв базидiомiцетiв при !х поверхневому пеpiодичному культивуваннi на глюкозо-пептон-ному сеpедовищi дозволяе стверджувати наступне.
Найбiльш продуктивними за показником накопичення абсолютно сухо! бюмаси е штам F. velutipes F-610 та штам P. eryngii P-er. Найнижчi значення накопичення бюмаси зафшсоваш для штамiв P ostreatus Р-14 i P-192 та штаму P citrinopileatus Р-titr.
Найпpодуктивнiшi штами базидюмщепв за piвнем загально! антиоксидантно! активностi мщелда можна представити у виглядi послщовносп: P. eryngii P-er, > P. citrinopileatus Р-titr, > P. ostreatus P-035, > F. hepatica Fh-08 > А. cylindracea 960.
За найвищим piвнем загально! АОА культурального фшьтрату дослщжеш штами базидюмщепв розташовуються у послiдовностi: P. ostreatus Р-081 > Р-082 > Р-087 > P. citrinopileatus Р-titr.
Не встановлено залежносп мiж реестрованими показниками росту та антиоксидантно! активносп 9-ти та 12-ти денних культур гpибiв.
Бюсинтетично активш штами базидiомiцетiв - продуценти природних антиоксидантiв можуть бути використаш в якостi бiологiчних агентiв у бютехнологи.
Дослiдження виконано в рамках програми прикладних дослiджень Мiнiстеpства осв^и i науки Укра!ни (проект № 0115U000090). Висловлюемо щиру подяку науковим спiвpобiтникам вiддiлу мiкологi! 1нституту ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра!ни за спiвпpацю, наданi матеpiали Колекцi! культур шапинкових гpибiв (1ВК), що мае статус Нацiонального надбання Укра!ни.
ПЕРЕЛ1К ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
Белозерская Т.А. Активные формы кислорода и стратегия антиоксидантной защиты у грибов / Т. А. Белозерская, Н.Н. Гесслер // Прикладная биохимия и микробиология. - 2007. - Т.43, №5. - С. 565-575.
164
Федотов О.В.
Вассер С.П. Лекарственные шляпочные грибы: история, современное состояние, тенденции и нерешенные проблемы в их изучении / С.П. Вассер. // Макромицеты: лекарственные свойства и биологические особенности. - К., 2012. - С. 5-45.
Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах // Сорос. образоват. журн. - 2000. - N° 12. -С. 13-19.
Волошко Т.£. Скриншг шташв базидюмщепв за актившстю антиоксидантних оксидоредуктаз / Т.£. Волошко, О.В. Федотов // Мшробюлопя i бiотехнологiя. - Одеса: ОНУ iм.. I.I. Мечнiкова, 2011. - №. 4(16). - С. 69-81.
Дудка И.А. Методы экспериментальной микологии. / И.А. Дудка, С.П. Вассер, И.А. Элланская. - К.: Наук. думка, 1982. - 550 с.
Капич А.Н. Сопряжение перекисного окисления липидов с деградацией лигнина у дереворазрушающих бази-диомицетов / А.Н. Капич. // Микробные биотехнологии: фундаментальные и прикладные аспекты : сб. науч. тр. - 2011. - Т. 3. - С. 316-335.
Приседський Ю.Г. Статистична обробка результата бюлопчних експерименлв / Ю.Г. Приседський. - До-нецьк: Кассиопея, 1999. - 210 с.
Сирчш С.О. Оцiнка антиоксидантно! активностi деяких дикорослих макромiцетiв. / С.О. Сирчш, Г. А. Грод-зинська. // Укр. ботан. журн. - 2015. - 72(3). - C. 257-260.
Федотов О.В. Колекщя культур шапинкових грибiв - основа мжолопчних дослiджень та стратеги збереження бiорiзноманiття базидiомiцетiв / О.В. Федотов, О.В. Чайка, Т.£. Волошко, А.К. Велигодська // Вюник До-нецького ушверситету, Сер. А: Природничi науки, вип. 1. - Донецьк: ДонНУ, 2012. - С. 209-213.
Чайка О.В. Оцшка еколопчного стану довк1лля з використанням прооксидантно-антиоксидантно! активностi культур базидюмщепв / О.В. Чайка, О.В. Федотов. // Бюресурси i природокористування. - Т. 6. - № 1-2, 2014. - С. 5-11.
Asatiani M.D. Higher basidiomycetes mushrooms as a source of antioxidants / M.D. Asatiani, V. Elisashvili, G. Songulashvil, A.Z. Reznick, S.P. Wasser. // Progress in Mycology / Eds M. Rai, G. Kovics. - Springer, 2010. -P. 311-326.
Fedotov O.V. Wood-destroying fungi as bio-sources of ferments for medicinal and nutritional purposes / O.V. Fedotov -Plant and Microbial Enzymes: isolation, characterization and biotechnology applications - Tbilisi: Myza, 2007. - P. 125-129.
Kalac P. A review of chemical composition and nutritional value of wild-growing and cultivated mushroom / P. KalaC. // J. Sci Food Agric. - 2013. - 93. - P. 209-218.
Kirk P.M. Ainsworth & Bisby's Dictionary of the fungi. 9th ed. / P.M. Kirk, P.F. Cannon, J.C. David, J.A. Stalpers -Wallingford, CAB International, 2001. - 655 р.
Mau J.L. Antioxidant properties of several medicinal mushrooms / J.L. Mau, H.C. Lin, C.C. Chen. // J. Agr. Food Chem. - 2002. - 50(21). - P. 6072-6077.
Radzki W. Antioxidant capacity and polyphenolic content of dried wild edible mushrooms from Poland / W. Radzki, A. Slawinska, E. Jablonska-Rys, W. Gustaw. // Int. J. Med. Mushrooms. - 2014. - 16(1). - P. 65-75.
Selvi S. In vitro Antioxidant and Antilipidperoxidative potential of Pleurotus florida / S. Selvi, P. Chinnaswamy. // Anc. Sci. Life. - 2007. - 26(4). - P. 11-17.
Winquist E. Production of lignin modifying enzymes on industrial waste material by solid-state cultivation of fungi / E. Winquist, U. Moilanen, А. Mettala. // Biochem. Eng. J. - 2008. - V. 42. - Р. 128-132.
REFERENCES
Asatiani, M.D., Elisashvili, V., Songulashvil, G., Reznick, A.Z., Wasser, S.P. (2010). Higher basidiomycetes mushrooms as a source of antioxidants. Progress in Mycology, 311-326.
Baraboy, V.A., Orel, VE., Karnaukh, I.M. (1991). Perekisnoye okisleniye i radiatsiya. Naukova Dumka, Kiev. (in Russian).
Belozerskaya, T.A., Gessler, N.N. (2007). Aktivnyye formy kisloroda i strategiya antioksidantnoy zashchity u. Prikladnaya Biokhimiya i Mikrobiologiya, 43(5), 565-575. (in Russian).
Chayka, O.V., Fedotov, O.V (2014). Otsinka ekolohichnoho stanu dovkillya z vykorystannyam prooksydantno-an-tyoksydantnoyi aktyvnosti kultur bazydiomitsetiv. Bioresursy i Pryrodokorystuvannya, 6(1-2), 5-11. (in Ukrainian).
Dudka, Y.A., Vasser, S.P., Ellanskaya, Y.A. (2003). Metody eksperimental'noy mikologii. Nauk. dumka, Kiev. (in Russian).
Fedotov, O.V. (2009). Wood-destroying fungi as bio-sources of ferments for medicinal and nutritional purposes. Plant and Microbial Enzymes: isolation, characterization and biotechnology applications, 125-129.
3aranbHa amuoKCugaHTHa aKTHBHicTb geaKux mTaMiB 6a3ugianbHux rpu6iB
165
Fedotov, O.V, Chayka, O.V., Voloshko, T.E., Velyhods'ka, A.K. (2012). Kolektsiya kultur shapynkovykh hrybiv - os-nova mikolohichnykh doslidzhen ta stratehiyi zberezhennya bioriznomanittya bazydiomitsetiv. Visnyk Donets-koho universytetu, 1, 209-213. (in Ukrainian).
Kalac, P. (2013). A review of chemical composition and nutritional value of wild-growing and cultivated mushroom. J. Sci Food Agric, 93, 209-218.
Kapich, A.N. (2011). Sopryazheniye perekisnogo okisleniya lipidov s degradatsiyey lignina u derevorazrushayushchikh bazidiomitsetov. Mikrobnyye biotekhnologii: fundamental'nyye iprikladnyye aspekty, 3, 316-335. (in Russian).
Kirk, P.M., Cannon, P.F., Minter, D.W., Stalpers, J.A. (2008). Dictionary of the fungi. CABI, Wallingford, 655.
Mau, J.L., Lin, H.C., Chen, C.C. (2002). Antioxidant properties of several medicinal mushrooms. J. Agr. Food Chem., 50(21), 6072-6077.
Prisedskiy, Y.G. (1999). Statystychna obrobka rezul'tativ biolohichnykh eksperymentiv. Kassiopeya, Donetsk, 210. (in Ukrainian).
Radzki, W., Slawinska. A., Jablonska-Rys, E., Gustaw, W. (2014). Antioxidant capacity and polyphenolic content of dried wild edible mushrooms from Poland. Int. J. Med. Mushrooms, 16(1), 65-75.
Selvi, S., Chinnaswamy, P. (2007). In vitro Antioxidant and Antilipidperoxidative potential of Pleurotus florida. Anc. Sci. Life, 26(4), 11-17.
Syrchin, S.O., Hrodzynska, H.A (2015). Otsinka antyoksydantnoyi aktyvnosti deyakykh dykoroslykh makromitsetiv. Ukr. botan. Zhurn, 72(3), 257-260. (in Ukrainian).
Vladimirov, Y.A., Archakov, A.I. (1972). Perekisnoye okisleniye lipidov v biologicheskikh membranakh [Lipid peroxidation in biological membranes]. Nauka, Moskva. (in Russian).
Voloshko, T.E., Fedotov, O.V. (2011). Skryninh shtamiv bazydiomitsetiv za aktyvnistyu antyoksydantnykh oksydoreduktaz, Microbiology & Biotechnology, 4(16), 69-81. (in Ukrainian).
Wasser, S.P. (2011). Current findings, future trends, and unsolved problems in studies of medicinal mushrooms. Appl. Microbiol. Biotechnol, 89, 1323-1332.
Winquist, E., Moilanen, U., Mettala, A. (2008), Production of lignin modifying enzymes on industrial waste material by solid-state cultivation of fungi. Biochem. Eng. J., 42, 128-132.
