CC BY
32
iE!
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
Шсляоперацшний перюд — без ускладнень. Хворий у задовтьному сташ виписаний за мiсцем проживання, вщшчае покращення зору.
Пацieнт визнаний швалщом III групи; знаходиться пiд спостереженням невролога, окулюта та ендокрино-лога.
УДК 616-0996546.175]:616.15-019 Степанчук В.В.
Кафедра медично! бюлогИ генетики та фармацевтично! ботаники Буковинський державний медичний ун'юерситет, м. Чернiвцi
ЦИРКАДiАННi ХРОНОРИТМИ ФУНКЦЮНАЛЬНОТ АКТИВНОСП НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗ ПРИ СВИНЦЕВОМУ ОТРУеНШ
Постiйний вплив на людину рiзних ксенобiотикiв до-вкшля, зокрема солей важких металiв, призводить до роз-витку рiзних патологiчних процесiв. Серед них — пору-шення морфоструктури та дiяльностi надниркових залоз.
Участь гормошв наднирнитв у реакцй' оргашзму на рiзнi зовнiшнi впливи e предметом активного вивчення. Зокрема, досл!джуються добовi, сезоннi та iншi хроно-ритми фiзiологiчних функцiй в адреналектомованих тварин. Водночас вiдомостi щодо циркадiанних змiн функцiонування надниркових залоз мають фрагментар-ний характер.
Матерiал i методи дослдження. Дослiдження вико-наш на 96 статевозртих нелiнiйних бших щурах-самцях масою тiла 0,20—0,25 кг. Утримували тварин за звичай-них умов вiварiю на стандартному харчовому рацюш з вiльним доступом до води та гш, при температурi при-мiщення 20—22 °С.
Проведено дв серй' експериментiв: I серiя — визна-чення показнитв циркадiанних ритмiв функцiонального стану надниркових залоз в штактних щурiв; II серiя — ви-значення показнитв циркащанних ритмiв функцiональ-ного стану надниркових залоз в умовах одноразового вливу свинцю хлориду. Тварин обох серш розподтяли на шють груп по вiсiм щурiв у кожнiй. Для встановлення циркащанних особливостей функцiонування надниркових залоз у кожнш з серiй експерименлв проводили до-слщження о 08:00, 12:00, 16:00, 20:00, 24:00 та 04:00.
Дослщним групам щурiв упродовж 14 дiб внутрiш-ньошлунково вводили водний розчин свинцю хлориду в дозi 50 мг/кг, контрольним групам — водопровщну воду.
Дослщження вмiсту адреналiну та норадреналшу в плазмi кровi виконували за допомогою !мунофер-ментного аналiзу з використанням набору реагентiв CatCombi ELISA фiрми IBL (Гамбург, Шмеччина); рь вень кортикостерону в плазмi кровi щурiв встановлюва-ли за допомогою радЫмунного методу з використанням набору реагенпв Corticosterone RIA (for rats and mice) фiрми IBL (Гамбург, Шмеччина).
Отримаш цифровi даш обробляли методами вар!а-цшно! статистики за допомогою пакета програм Biostat
та Excel iз використанням для оцшки вiрогiдностi р!з-ниць окремих груп даних критерш Стьюдента.
Результата дослдження та ix обговорення. У результат проведених дослiджень встановлено, що ка-техоламiнам та кортикостерону характерна добова секреторна динамша, причому фазова структура цир-кащанних ршшв адреналiну та норадреналiну вияви-лася однаковою. Пiк секрецй' катехоламiнiв припадае на деннi години доби: о 12:00 концентращя адреналiну в плазмi кровi дор!внювала (16,50 ± 0,74) нмоль/л, а норадреналшу — (55,80 ± 1,03) нмоль/л. Батифаза вмюту цих гормонiв у плазмi кровi спостерiгалася о 04:00, у цей час рiвень адреналiну становив (11,10 ± 0,20) нмоль/л, норадреналiну — (33,80 ± 1,10) нмоль/л. Амплггуда секрецй' норадреналшу становила (43,10 ± 3,17) %, адре-налiну — (17,50 ± 4,35) %.
Отримаш нами даш збтаються з ведомостями лгге-ратури щодо добових ритмiв секрецй' катехоламiнiв, а також корелюють з описаними морфометричними до-слщженнями. В останнiх саме в шчних серiях дослiдiв вщшчено посилення обмiнних та синтетичних процешв у тканинi, що проявлялося збшьшенням розмiрiв ядер, виявленням велико'' юлькосп еухроматину в них, роз-ширенням ядерних пор, збiльшенням числа мггохонд-рiй та рибосом.
У результата проведених експериментав встановлено, що чита циркадiаннi характеристики мае й концентращя в плазмi кровi основного гормону пучково'' зони кори надниркових залоз щурiв — кортикостерону. Але його добова динамша мае iншi характеристики, нiж циркадь аннi хроноритми катехоламИв. Так, максимальна концентращя кортикостерону у плазмi кров! контрольних тварин спостер!галася в ранковий перюд доби й о 08:00 дор!внювала (119,20 ± 9,70) нмоль/л. Батифаза ритму припадала на 20:00 ((42,30 ± 3,84) нмоль/л). Амплпуда секрецй' гормону — (43,50 ± 3,17) %.
Одноразове введення водного розчину свинцю хлориду в доз! 50 мг/кг призводило до активаци секреторно'' дальноста клгган мозково'' речовини надниркових залоз у вшх досл!джених часових пром!жках доби, що супро-воджувалося збшьшенням викиду катехоламшш у кров.
Акрофазу концентрацй' адреналшу у плазм! кров! ре-естрували о 16:00 ((31,30 ± 0,67) нмоль/л), батифазу — о 08:00 ((22,40 ± 0,48) нмоль/л). Максимальну величину норадреналшу зафшсовано о 20:00 — (92,20 ± 1,12) нмоль/л, мЫмальну — о 12:00 ((58,6- ± 1,34) нмоль/л).
Амплпуда ритму секрецй' адреналшу доследних щу-р!в знизилася з 17,5 до 14,8 %, норадреналшу — !з 43,1 до 38,2 %. Хоча так! змши не мали в!ропдного характеру, вони е свщченням функционального виснаження кль тин, вщповщальних за секрецш катехоламшв.
Свинцеве отруення тварин викликало й шдвищення концентрацй' кортикостерону в плазм! кров! впродовж доби. Разом з цим архлектошка ритму цього показ-ника в досл!дних щур!в не в!др!знялася в!д штактних: акрофаза припадала на 08:00, батифаза — на 20:00. О 08:00 концентращя кортикостерону в плазм! кров! становила (192,40 ± 5,38) нмоль/л проти (119,00 ± 9,71) нмоль/л у контроль О 20:00 цей показник у доследних
№ 6(54) • 2013
www.mif-ua.com
129
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
iE!
тварин зростав бтьше н1ж у два рази 1 становив (95,30 ± ± 5,82) нмоль/л. Ампл1туда секреци кортикостерону знижувалася з 43,5 до 24,7 %, що вказуе на напружене функц1онування вщповщно! тканини надниркових за-лоз в умовах свинцевого отруення.
Висновки. За умов свинцево! штоксикаци вщбува-ються порушення гормонально! активност1 надниркових залоз та розвиток десинхронозу !х д1яльност1. Зру-шення у функцюнуванш надниркових залоз у н1чний перюд менш виражен1, що, ймов1рно, пояснюеться збтьшенням у цей час доби концентрацй мелатон1ну в плазм1 кровь
УДК 616.233-002-056.52:616.379-008.64+616-08-039.73
Ступницька Г.Я.1, Федiв О.1.1, Притуляк О.В.2, Юхимчук В.В.2
1 Кафедра внутршньо/ медицини Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернiвцi
2 КУ «Обласна l<лiнiчна лкарня», м. Черывц
ЕФЕКТИВНЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАШ ЦИНКУ У ХВОРИХ НА ХРОЫЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ, ПОеДНАНЕ З АБДОМШАЛЬНИМ ОЖИРiННЯМ ТА ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ II ТИПУ
Вивченню рол1 макро- та м1кроелемент1в, зокрема цинку, в патогенез! хрошчних захворювань внутршшх орган!в (хрон!чного обструктивного захворювання ле-гень (ХОЗЛ), ожир!ння, цукрового даабету (ЦД) тощо) придтяеться велика увага. Дослщження показали, що деф!цит цинку може асоцшватися з шсулшорезистент-нютю, г1пертригл1церидем1ею, зниженням толерант-ност1 до глюкози. Також доведено, що цинк клшчно та патоф1з1олог1чно пов'язаний 1з запальними захворюван-нями легень, зокрема з бронх1альною астмою та ХОЗЛ. Пащенти з ХОЗЛ мають нижчий р1вень цинку в плазм1 кров1, н]ж здоров1 особи. Основними причинами недо-статност1 цинку вважаються неадекватне надходження його з !жею та штучний (антропогенний) деф1цит жит-тево необидного м1кроелементу внаслщок 1стотного шдустр1ального навантаження та забруднення навко-лишнього середовища ксеноб1отиками. Досл1дження, проведен1 на щурах, продемонстрували антиоксидантн1 та протизапальш властивост1 цинку.
Мета дослщження — вивчити ефективнють вико-ристання препаратав цинку у хворих на хрошчне об-структивне захворювання легень 1з супутн1м цукровим д1абетом та абдомшальним ожир1нням.
Матер1ал 1 методи дослщження. У досл1дженн1 взяли участь 20 хворих на ХОЗЛ, 10 пащентав з ожиршням та ЦД, 15 хворих на ХОЗЛ 1з супутшм ожир1нням та ЦД, 10 практично здорових ос1б. Визначення концентрацй' цинку в сироватщ кров1 проводили за допомогою атомно-абсорбц1йного спектрофотометра в центр1 мо-лекулярно! д1агностики ФГУН ЦНД1 епщемюлоги Рос-потребнадзору.
Результати дослщження та ¡х обговорення. За результатами нашого дослщження, у хворих на ХОЗЛ без супутнього ожиршня та ЦД р1вень цинку в сироватщ кров1 становив (11,06 ± 0,91) мкмоль/л, що було на 25,7 % нижчим за вщповщш показники у здорових ошб (р < 0,05). У хворих на ХОЗЛ 1з супутшм ожиршням та ЦД показник р1вня цинку знижувався на 22,1 % (р < 0,05). При застосуванш 4-тижневого курсу цинк-тералу у хворих на ХОЗЛ, поеднане з абдомшальним ожиршням та ЦД, вщзначалось покращення клИчно! симптоматики (зменшення об'ему харкотиння, полег-шення його вщходження, зниження юлькосп сухих хри-п1в у легенях), а також спостерйалась позитивна динамь ка показниюв вуглеводного та л1п1дного спектра кровь Р1вень цинку кров1 через мюяць п1сля початку л1кування у хворих на ХОЗЛ з ожиршням та ЦД в1ропдно зростав та наближався до вщповщних показниюв у практично здорових ошб.
Висновок. Використання препаратав цинку у хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень 1з супутшм ожиршням та цукровим д1абетом позитивно впли-вае на перебй зазначено! коморбщно! патологи.
УДК 616.379-008.65+616-056.52)-092:612.7 Суслик Г.1.
Кафедра ендокринолог'И
Льв'юський нашональний медичний унверситет
¡м. Данила Галицького
ПОРУШЕННЯ МАКРО- ТА МкРОЕЛЕМЕНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДiАБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИРШНЯМ
Макро- та мшроелементний гомеостаз як часткова форма загально! гомеостатично! системи вщграе важ-ливу роль у процесах життед1яльност1 оргашзму. Спектр бюлопчних функц1й м1кроелемент1в дуже широкий. У склад1 металофермент1в або у вигляд1 катал1затор1в вони активують бтьшють ензимних систем оргашзму, сти-мулюють процеси тканинного дихання, енергетичного обмшу, кровотворення, 1мунолопчш реакцН, синтез бю-лопчно активних речовин, гормон1в, метабол1зм бтюв, вуглевод1в, лшщв, а також корегують р1вень процес1в втьнорадикального окислення. Зазвичай дослщники оминали увагою питання участ макро-/м1кроелемен-т1в у регуляци вуглеводного, лшщного, б1лкового обмь ну при цукровому д1абет1 (ЦД) 2-го типу з ожиршням. До сьогодш практична медицина мае недостатньо ш-формаци про особливост1 вм1сту магн1ю (Mg2+), цинку (7п2+), хрому (Сг3+), марганцю (Мп) та мщ (Си) в кров1 хворих на ЦД 2-го типу з ожиршням та вплив !х концен-траци на формування та прогресування шсулшорезис-тентност1 (1Р). Це есенц1альн1 макро- та мшроелементи, як1 беруть безпосередню участь у регулюванш вуглеводного обм1ну.
Мета дослщження — вивчення особливостей концентрацй Mg2+, /п2+, Сг3+, Мп та Си в еритроцитах 1 сироватщ кров1 та вплив отриманих показниюв на пара-
130
Международный эндокринологический журнал, ISSN 2224-0721
№ 6(54) • 2013
