CC BY
18
7 Mechanisms
Regulatory Mechanisms
in Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(1), 58-65 doi: 10.15421/021711
Three-dimensional structure of the lingual papillae
of healthy rats and rats with experimental diabetes mellitus
(in the context of mechanism of development of diabetic glossitis)
S. L. Popel'*, O. V. Baskevich*, V. M. Zhurakivskyi**, O. Y. Zhurakivska**, I. V. Melnik**, S. Z. Krasnopolskiij*
O. V. Atamanchuk*
*Precarpatian National University named after V. Stefanik, Ivano-Frankivsk, Ukraine **Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Article info
Received 18.01.2016 Received in revised form
10.02.2017 Accepted 12.02.2017
Precarpatian National University named after V. Stefanik, Shevchenko str, 57, Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine Tel.: +38-097-87-41-446 E-mail: [email protected]
Ivano-Frankivsk National Medical University, Galitcka Str., 2,
Ivano-Frankivsk, 76000, Ukraine
Popel', S. L, Baskevich, O. V., Zhurakivskyi, V. M., Zhurakivska, O. Y., Melnik, I. V., Krasnopolskiij, S. Z., & Atamanchuk, O. V. (2017). Three-dimensional structure of the lingual papillae of healthy rats and rats with experimental diabetes mellitus (in the context of mechanism of development of diabetic glossitis). Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(1), 58-65. doi: 10.15421/021711
We studied the three-dimensional structure and patterns of distribution of the lingual papillae of healthy rats (the norm) and their changes in the process of development of diabetes mellitus I type. The research was conducted on 65 laboratory rats of the Weestar line. The research investigated the mucus shell and the microcirculatory network of the tongue. The distribution and three-dimensional structure of the papillae of the tongue were studied using a scanning electron microscope. It was found that there are 5 morphological subspecies of filiform papillae on the dorsal surface of body of the tongue: true filifom, flattened, thin and giant conical and brush-like. Isolated fungiform papillae are unevenly distributed between filiform papillae. The dorso-lateral edge of the dorsal lingual surface is covered by foliate papillae. The unique oval papilla vallate is located in the back-end of the middle line of the root of the tongue. The far back of the root of the tongue lacks papillae, is flattened and covered by squamous formations. The distribution and types of lingual papillae is similar in rats to other rodents. In the process of development of diabetic glossitis a reduction in the height of different types of papillae of the tongue was observed, and an increase in the amount of keratinized mass, which plays a role in the fixation of microflora on the surface of the mucus shell, which as a result may lead to development of inflammatory process in the tongues of rats with experimental diabetes mellitus. The stages of morphological and morphometric changes in the mucus shell and microcirculatory network of the tongues of rats with diabetes mellitus were investigated, the characteristic signs of these changes were marked. On the basis of morpho-functional changes of the tongues of rats with experimental streptozotocin induced diabetes mellitus, two stages of development of pathomorphological changes were distinguished: 1) reactive changes (2-4th week) and 2) destructive processes (6-8th week). At the end of the first stage there was a reduction in height of the filiform papillae and width of mushroom-like papillae in the mucus shell of the tongue, an increase in its keratinization, a considerable reduction in the number of cells in the deeper layers of the epithelium of the tongue and the adsorption capacity of superficial epitheliocites diminished, a significant reduction in the diameter of path clearance of all departments of the microcirculatory network is traced here. At the end of the secondary stage, there was a reduction in the sizes of all papillae of the back of the tongue, in all links of the microcirculatory network there was a development of diabetic microangiopathy which is characterized: by narrowing of the arterial and exchange links on a background expansion of capacity link. The question of influencing the pathological process in the vessels of the microcirculatory network on the state of the mucus shell of the tongue in animals with experimental streptozotocin induced diabetes mellitus is discussed.
Keywords: lingual papillae; diabetes mellitus; diabetic glossitis; rat
Тривимiрна CTpyKTypa coco4kíb язика щyрiв y иормм та при експерименталь-HOMy цукровому дiабетi (до механiзмy розвитку дiабетичного глоситу)
С. Л. Попель*, О. В. Баскевич*, В. М. Жураювський**,
О. Я. Жураювська**, I. В. Мельник**, С. З. Краснопольський**, О. В. Атаманчук**
^ршарпат^кш нацюналънш утверттет теш Вастя Стефанжа, 1вано-Франювсък, Украша **1вано-Франювсъкш нацюналънш медтнш утверттет, 1вано-Франювсък, Украша
Brnqeno тpивимipнy cтpyктypy та виявлeнo закoнoмipнocтi poзпoдiлy cocoчкiв язика у щypiв у нopмi та ïx змши у пpoцeci poзвиткy цyкpoвoгo д1абету I типу. Дocлiджeння викoнанi на 45 cтатeвoзpiлиx бiлиx щypаx-cамцяx лши Bicтаp. Дocлiджeнo cлизoвy oбoлoнкy та мiкpoциpкyлятopнe pycлo язика. Рoзпoдiл та тpивимipнy cтpyктypy cocoчкiв язика вивчeнo за дoпoмoгoю cканyвальнoгo eлeктpoннoгo мiкpocкoпа. На дopзальнiй пoвepxнi тша язика впepшe виявлeнo п'ять мopфoлoгiчниx тдвид1в ниткoпoдiбниx cocoчкiв: cплoщeнi, cпpавжнi ншжтэдбш, кoнycoпoдiбнi, гiгантcькi кoнiчнi та poзщeплeнi на вepxiвцi (щiткoнoдiбнi). Пooдинoкi TpH6oœOT6rn cocoчки нepiвнoмipнo poзнoдiлeнi мiж ниткoнoдiбними cocoчками. Tiлo язика в заднш чаcтинi бiчнoгo к^аю мicтить лиcткoнoдiбнi cocoчки. Сдиний oвальний валикoнoдiбний cocoчoк poзташoвyетьcя на мeжi тша та rape™ язика. Задня чаcтина rape™ язика нoзбавлeна cocoчкiв, cнлoщeна та вкуита лycoчкoнoдiбними yтвopeннями. Рoзнoдiл i види cocoчкiв язика, щo c^crep^^^a у щypiв, нoдiбнi дo так™ в iншиx piзнoвидiв гpизyнiв. Дocлiджeнo нoeтаннi мopфoлoгiчнi та мopфoмeтpичнi змши cлизoвoï oбoлoнки та мiкpoциpкyляropнoгo pycла язика за цyкpoвoгo дiабeтy, вiдмiчeнo xаpактepнi oзнаки циx змiн. На ocнoвi мopфoфyнкцioнальниx змiн язика за EСЦД видiлeнo двi стади poзвиrкy в ньoмy наroмopфoлoгiчниx змiн: 1) peактивниx змiн (2-4-й m^ern) i 2) дecтpyктивниx нpoцeciв (б-В-й rn^ern). У нpoцeci poзвиrкy дiабeтичнoгo raocrny cнocrepiгаеrьcя змeншeння виcorи piзниx видiв cocoчкiв язика, збiльшyеrьcя кiлькicrь кepатинoвиx маc, щo вiдiгpае poль у заrpиманнi мiкpoфлopи на нoвepxнi cлизoвoï oбoлoнки i як наcлiдoк cнpичинюе poзвиroк занальнoгo нpoцecy в язищ за eкcнepимeнrальнoгo цyкpoвoгo дiабeтy.
Ключовi слова: отточки язика; цyкpoвий дiабeт; дiабeтичний глocиr; щypi
Вступ
Bивчeння мopфoлoгiï язика, ocoбливo cтpyктypи cлизoвoï oбoлoнки з ïï cocoчками на дopзальнiй пoвepxнi, вказуе на знач-ну мiнливicть ций yтвopeнь у piзниx xpeбeтниx тваpин (Abuman-dour, 2Q14). Дocлiджeння мiкpocтpyктypи язика нpoвeдeнi, в ocнoвнoмy, з викopиcтанням cвiтлooнrичнoï мiкpocкoнiï та здiйcнюетьcя, нepш за вге, на лабopатopниx твapинax (Can et al., 2Q16). Tari дocлiджeння нpoвeдeнi такoж у дикиx видв гpизyнiв (Jackowiak et al., 2Q14; Goodarzi and Hoseini, 2Q15). У науюэвш лiтepатypi oпиcанo xаpактepнi pncn язика гpизyнiв - значнo ви-дoвжeнe тiлo та дoбpe виpажeна вигнyтicть cпинки язика (Toprak and Yilmaz, 2Q16). Дopзальна нoвepxня cлизoвoï oбoлoнки язика нoкpиrа cocoчками, для якж xаpактepнe нeвнe piзнoманiтrя, piз-на кiлькicть i c^y^pa, залeжнo вiд типу живлeння, нoвeдiнки та crn>co6y нepeжoвyвання ïжi (Reginato et al., 2Q14; Can et al., 2Q16). О^м автopи (Jackowiak et al., 2Q14; Wolczuk, 2Q14) у cвoïx дocлiджeнняx poзpiзняють cocoчки, яю викoнyють cyтo мс-xанiчнy функщю (ниrкoнoдiбнi, кoнiчнi) та тpи види cмакoвиx cocoчкiв (гpибoнoдiбнi, валикoнoдiбнi, лиcткoнoдiбm), якi cнocтepiгаютьcя в ycix cca^m (Kilinc et al., 2Q1Q). Heoбxiднicть icнyвання цик видiв cocoчкiв нpoдиктoвана тим, щo cлизoва o6o-лoнка язика (СОЯ) yнpoдoвж життя зазнае до piзниx мexaнiчниx, тepмiчниx, xiмiчниx фактopiв та внливу нpoдyктiв життедяль-нocтi мiкpoopганiзмiв (Westfall et al., 2Q15).
Остант poки oзнамeнoванi значним нiдвищeнням iнrepecy дo «нeтpaднцшниx функцш» eнiтeлiю СОЯ. Цe нoв'язанo з ви-знанням йoгo poлi в peакцiяx мicцeвoгo iмyнiтeтy та шща-лiзaцiï та cтaбiлiзaцiï запальнж нpoцeciв, яю нociдають нpoвiд-нe мю^ у натoлoгiï шлyнкoвo-кишкoвoгo тpактy (Ding et al., 2Q16). Eнiтeлioцити вoлoдiють значним eфeктopним нoтeнцia-лoм тд чаc здiйcнeння iмyнoкoмнeтeнтниx peакцiй, peaлiзy-ючи йoгo у вiдпoвiдь на стимулювальний внлив eкзoгeннoï та eндoгeннoï нpиpoди (Gouri et al., 2Q13). Eнiтeлioцити кoнcтитy-тивнo eкcнpecyють, а за активацп - нocилюють ce^euro шп-бiтopiв нpoтизанальниx нeнrидниx мeдiатopiв, цитoкiнoвиx pe-цeнropiв тoщo (Rukavina, 2Q16). Завдяки цызму вoни набува-ють здатнocтi активнo взаемoдiяrи з iндyктopами та eфeктopa-ми заналeння та iмyнiтeтy (нeйтpoфiлами, eoзинoфiлами, ла-бpoциraмн, макpoфагами, Т- i B-лiмфoциraмн). Однак нpo ïx мopфoмeтpичнi шказники у щypiв вiдoмo малo, а вiдoмocтi нpo кiлькicнi змши лeйкoциrapниx eлeмeнтiв СОЯ за erare-pимeнтальнoгo cтpeнтoзoтoцинoвoгo цyкpoвoгo дiабeтy (БСДИ) взагалi вiдcyтнi. Tакoж залишаетьcя нeвивчeнoю нpoблeма вза-емoзв'язкy мiж нepeбyдoвoю СОЯ та гeмoмiкpoциpкyлятop-нoгo pycла (ГМЦР) язика за E^A (Rezki et al., 2Q16).
Мета дocлiджeння - вивчити ocoбливocтi cтpyктypи cлизoвoï oбoлoнки cпинки язика шypiв та ïï гeмoмiкpoциpкyляropнoгo pyc-ла в ж^м та закoнoмipнocтeй ïx змш за цyкpoвoгo дiабeтy I тину.
MaTepiai i методи дослвджень
Снocтepeжeння нpoвoдилиcя на 45 дopocлиx бiлиx щypаx лiнiï Bicтаp, маcoю 15Q-2QQ г. Язик вiднpeнаpoвyвали вiд ниж-
ньoï щeлeпи та фiкcyвали в 1Q% нeЙIpальнoмy фopмалiнi, зн&-вoднювали в cepiяx eтанoлy та ацeтoнy зpocтаючoï кoнцeнтpа-цц. Пicля H^ore виcyшyвали мeтoдoм нepexoдy кpитичнoï точки. Зpазки напилювали вyглeцeм (нiд кyтoм 9Q°), вщиняли алюмiнiем (нiд кутом 15°) i cтвopювали eлeкrpoнpoвiдний шаp cpiбла (15 нм). Зpазки нepeглядали в cканyвальнoмy rae^o»-нoмy мiкpocкoнi JEOL-25A-T3225 (Янoнiя) з нpиcкopювальнoю нанpyгoю 2Q кВ. Tваpин yтpимyвали за yмoв вiваpiю згiднo з нopмативними дoкyмeнтами. EG^ мoдeлювали за мeтoдикoю Abdel-Reheim et al. (2Q14). Tваpин дocлiднoï гpyпи (4Q шypiв) вивoдили з eкcнepимemy чepeз 2, 4, б i В тижшв в!д шчатку мoдeлювання EСЦД iз дoтpиманням загальнoнpийняrиx нpавил. КoнIpoльнy гpyнy (КГ) жладали н'ять iнrактниx тваpин. Tкани-ни язика нicля фiкcацiï у 12% нeЙIpальнoмy фopмалiнi занypю-вали у наpафiн. Зpiзи тoвшинoю 15-2Q мкм забаpвлювали гeма-тoкcилiнoм i eoзинoм, фyкceлiн-нiкpoфyкcинoм i за Рoманoв-а>ким - Гiмзa.
Рoзмip, виcoтa та шiльнicть poзтaшyвaння cocoчкiв язика, товщину eнiтeлiaльнoгo шapy та дiaмeтp cyдин гeмoмiкpoциp-
кyляropнoгo pycлa (ГМЦР) СОЯ визначали за дoнoмoгoю кoмн'ютepнoï нpoгpaми Biovision 4.Q1.
Для тpaнcмiciйнoï eлeктpoннoï мiкpocкoнiï мaтepiaл фiкcy-вали у 2,4% глютapaльдeгiдi, дoфiкcoвyвaли в 1,Q% poзчинi OsO4, знeвoднювaли в cepiï cпиpтiв i aцeтoнiв, нoмiшaли в cyмiш eнoкcидниx cмoл Eнoн-B12-Аpaлдит. Нашвтоню зpiзи зaбapвлювaли мeтилeнoвим cинiм, yльтpaтoнкi - кoнтpacтyвa-ли за Рeйнoльдc за зaгaльнoнpийняroю мeтoдикoю та нepeгля-дали в eлeктpoннoмy мiкpocкoнi ПБМ-125К Сyмcькoгo ПО «Eлeкrpoн^» (Укpaïнa).
Кoмн'ютepнe oнpaцювaння дaниx нpoвoдили за дoнoмo-гoю cтaтиcтичнoгo накста Statistica б (StatSoft Inc., USA). Виюэ-pиcтoвyвaли нeнapaмeтpичнi мeтoди дocлiджeння (кpитepiй Утюжена, Манна - Уïтнi). Bибipкoвi нapaмeтpи, нaвeдeнi дaлi в тaблицяx i тeкcтi, мають тaкi нoзнaчeння: x - вибipкoвe cepeдне, SE - cтaндapтнa нoмилкa cepeдньoгo. Стaтиcтичнi вiдмiннocтi вважали дocтoвipними, кoли oтpимaний pibe^ в!д-мiннocтi для тecтoвoï був мсншим P = Q,Q5.
Результати
Язик шypiв мае l,5-2,Q cм у дoвжинy та близью 7-1Q мм в шиpинy в дшянщ кopeня. На дopзaльнiй ^m^x^ язика cнocтe-piгaли глибoкy cepeдиннy бopoзнy, дoвжинoю 3-4 мм. У ети-зoвiй oбoлoнцi cпинки язика poзpiзняють чoтиpи види cocoч-юв: ниткo-, лиcткo-, гpибo- та вaликoнoдiбm.
Meтoдoм cкaнyвaльнoï eлeктpoннoï мiкpocкoнiï внepшe ди-фepeнцiйoвaнo н'ять piзнoвидiв ниткoнoдiбниx cocoчкiв. Снpaв-жнi ниткoнoдiбнi cocoчки на вepxiвцi язика мають нeнpaвильнy цилiндpичнy a6o cнлoшeнy фopмy та вигинaютьcя у нaнpямкy дo ropern язика (pHc. la). Ocнoва cocoчкiв мае 2Q-3Q мкм ши-pинy за виcoти 6Q-75 мкм. Щiльmcть poзтaшyвaння кoливa-етьcя вiд BQ дo 11Q cocoчкiв на 1 мм2 плoщi нoвepxнi язика. Дpyгий piзнoвид - cнлoшeнi cocoчки, яю poзтaшoвyютьcя нo cepeдиннiй лiнiï тла язика (pHc. 1б). Ocнoвa тaкиx cocoчкiв мае
40-50 мкм ширину, тодi як 1х довжина складае 90-120 мкм. 1х поверхня часто покрита кератиновими лусочками. Щ1ль-нiсть розташування сплощених сосочк1в вища на тiлi, нiж на верхiвцi язика: 290-320 на 1 мм2. По краях тша язика спосте-рiгаються тоншi конiчнi сосочки (рис. 2а), яких у цш частинi значно бiльше, н1ж в iнших вiддiлах. Це третiй рiзновид нит-коподiбних сосочкiв язика. Ширина цих сосочкiв поблизу 1х основи складае 20 мкм, тод1 як довжина дорiвнюе 130-140 мкм. Щшьшсть конiчних сосочкiв на краях язика складае 330-340 на 1 мм2. На валикопод1бних пщвищеннях дорзально!' поверхш язика по обидва боки серединно!' лшй' розташовуються велик1 конiчнi сосочки, часто вiдомi як «пгантсью» (рис. 26). 1х верх1в-ки направлен! вертикально у фронтальнш площин1.
Найб1льш1 кон1чн1 сосочки м1стяться в середнш частин1 т1ла язика, тод1 як на його краях вони поступово зменшуються
у розм1р1. Основа найбшьших кон1чних сосочк1в становить 180-200 мкм в шириш, а довжина - 100-135 мкм. В окремих д1лянках на дорзальн1й поверхн1 задньо1 частини т1ла язика зустр1чаються розщеплен1 на верх1вц1 ниткопод1бн1 сосочки (рис. 3), тому 1х ще можна назвати «щ1ткопод1бними». Ширина основи цих сосочк1в складае 40-50 мкм, тод1 як довжина -близько 60 мкм, а !х щшьнють розташування - 120 на 1 мм2. Другий вид сосочк1в слизово!' оболонки язика - грибопод1бш, як1 р1вном1рно розподшяються м1ж ниткопод1бними (рис. 4а). Щ1ль-н1сть грибопод1бних сосочк1в складае 3-5 на 1 мм2. Кожен 1з них -округла структура д1аметром 98-124 мкм. На плоскш поверхш кожного сосочка розташована едина пора смаково!' цибулини. Сл1д наголосити, що смаков1 пори ми виявляли також в основ1 цих сосочк1в (рис. 46). Розпод1л грибопод1бних сосочк1в у тш язика нер1вном1рний.
Рис. 1. Структура ниткопод1бних (а) 1 сплощених (6) ниткопод1бних сосочк1в язика щура в норм1
ш
т 1 я
ш
щ
\шм
1 20 кУ Х350
(50 ^000^2
60
Рис. 2. Структура тонких (а) 1 пгантських (6) кошчних сосочк1в язика щура в норм1
Regul. Ивек. Вюзуз1., 8(1)
а
б I
а
Рис. 3. Тривимiрна структура розщеплених на верхiвцi ниткоподiбних сосочюв язика щура в нормi (показано стрiлкою)
б
Рис. 4. Тривимiрна структура грибоподiбного сосочка язика у щура в нормi (а) i смакова пора (показана стршкою) в його основi (б): сканувальна електронна мiкроскопiя, збшьшення а - х300, б - х1200
Листкоподiбнi сосочки (4-5) розташовуються по краях зад-ньо! частини тiла язика (рис. 5). Ширина кожного становить 300 мкм. По серединнш лни язика на меж тша та кореня язика розташовуеться единий валикоподiбний сосочок (рис. 6). Вш мае цилiндричну форму та оточений валиком. 1х роздiляе чггка безперервна циркулярна борозна. Спереду вщ нього розташо-ванi ниткоподiбнi, а позаду - сплощений вiддiл слизовоi оболон-ки кореня язика. Диаметр валикоподiбних сосочюв коливаеться в широкому дiапазонi - 240-720 мкм.
Вивчення гiстологiчних зрiзiв показало, що еттелш слизо-воi оболонки спинки язика мае чотири шари: базальний, остис-тий, зернистий i роговий. На пстолопчних препаратах у рiзних
напрямках перерiзу язика виявляються окремi види сосочюв, побудованi за загальним планом: зовш розташована еттель альна вистилка, що лежить на базальнiй мембраш. Вона мае вигляд безперервно'1' рiвномiрно забарвлено'1' л1ни. Пхд нею розташований власний сполучнотканинний шар слизово'1' оболонки. Цей шар вщдае 5-20 тонших сполучнотканинних сосочюв, яю вдаються в еттелш i мiстять значну юльюсть кровоносних судин. Сполучнотканиннi сосочки проникають в епiтелiальний шар на глибину 68,9 ± 6,7 мкм. У товщi сполу-чнотканинного сосочка та власно'1' пластинки пiд сосочками у пухюй сполучнiй тканинi мiститься щшьна мiкрогемосудинна сiтка - джерело кровопостачання СОЯ. Данi морфометричного дослiдження СОЯ штактних тварин i в рiзнi термiни вiд початку моделювання ЕСЦД наведено в таблицi 1. На пстолопчних препаратах власноi пластинки СОЯ ^актних щурiв у кожному полi зору визначаються 1,3 ± 0,23 тканинних базофiлiв, 0,9 ± 0,15 лiмфоцитiв, 1,1 ± 0,31 макрофапв i 0,4 ± 0,18 плазма-тичних клiтин (табл. 2).
Рис. 5. Структура листкоподiбних сосочюв язика щура в нормi
Рис. 6. Структура валикоподiбних сосочкiв язика щура в нормк стрiлкою показана пора смаково'1' цибулини
Гемомiкроциркуляторне русло (ГМЦР) СОЯ (табл. 3) представлено артерюлами (ё = 14,8 ± 1,12), прекапiлярами (ё = 9,6 ± 0,82), капiлярами (ё = 5,9 ± 0,53), посткапiлярами (ё = 11,3 ± 0,81) i венулами (ё = 17,3 ± 1,25).
Через два тижнi тсля початку моделювання ЕСЦД визна-чаеться досить строката будова епiтелiальних сосочюв язика. Висота бшьшосп з них зменшуеться на 10,8% (Р < 0,05), в шших - незначно збшьшуеться (на 3,6%) за рахунок нашару-вання зроговiлих мас (рис. 7). У цшому, порiвняно з показни-ками тварин КГ, абсолютна величина вах сосочк1в зменшуеться. При цьому кiлькiсть клiтин у базальному шарi зменшуеться на 6,3%, в остистому - на 8,8%, у зернистому шарi - на 8,0% (Р <
а
0,05). Кшьюсть кттин у роговому шар1 СОЯ, навпаки, збшь-шуеться на 12,5% (табл. 1). Результати дослвдження ГМЦР СОЯ показали, що середнш д1аметр мжросудин приносно'1 ланки зменшуеться на 5,3%, обмшно! - на 8,4%, тод1 як просвгт об'ем-но! ланки в1рог1дно (P < 0,05) збшьшуеться на 10,9% (табл. 3). У цей термш пор1вняно з групою 1нтактних тварин на 20,6% (P < 0,05) збшьшуеться кшьюсть ввдкритих артерюло-венулярних анастомоз1в (АВА). Незважаючи на явища повнокр1в'я в цей термш дослщження, кшьюсть кттин лейкоцитарного ряду ввдповвдае значениям групи 1нтактних тварин (табл. 2).
Через чотири тижт ввд початку моделювання ЕСЦД зберь гаеться тендентя до зменшення висоти сосочкiв СОЯ, середт значення в1рог1дно в1др1зняються ввд показниюв у контрольнш
i попередтй експериментальнш грут (табл. 1). Кiлькiсть шар1в клiтин базального шару порiвняно з iнтакгними тваринами зменшуеться на 18,8% i на 13,3% з попередтм термшом спосте-реження (P < 0,05). В остистому шарi кшьюсть клiтин зменшуеться ввдповвдно на 14,7% i 6,5%, а в зернистому - на 12,0% i 4,3% (P < 0,05). У роговому шарi кшьюсть кттин збшьшуеться ввдповщно на 43,8% i 27,8%. Це добре корелюе зi зменшенням кровопостачання СОЯ, на що вказують результати дослiдження мiкрогемосудин (табл. 3). Середнш дiаметр просвiту гемока-пiлярiв зменшуеться на 8,1%, а венул, навпаки, збiльшуеться на 16,2% (P < 0,05). Таке незначне збiльшення об'емно! ланки ГМЦР сввдчить про зменшення, порiвняно з попередтм терм> ном експерименту, кiлькостi АВА.
Таблиця 1
Морфометричт показники (х ± SE) слизово! оболонки спинки язика щурiв у нормi та у рiзнi термiни пiсля початку моделювання ЕСЦД
Термш Висота епiгелiальиих К1льк1сть шар1в кттин в ештели
сосочюв, мкм базальних шипуБатих зернистих рогових
Контрольна група 562,0 ± 40,2 1,62 ± 0,48 3,41 ± 0,63 2,52 ± 0,26 3,22 ± 0,52
2 тижш 501,0 ± 34,1 1,51 ± 0,33 3,17 ± 0,53 2,36 ± 0,26 3,61 ± 0,43
4 тижш 439,3 ± 30,9* 1,30 ± 0,22** 2,93 ± 0,27* 2,23 ± 0,27* 4,62 ± 0,42*
6 тижнш 333,1 ± 25,9** 1,22 ± 0,26* 2,51 ± 0,23* 2,11 ± 0,21* 4,84 ± 0,32*
8 тижшв 226,7 ± 20,3** 1,21 ± 0,23* 2,25 ± 0,23** 2,02 ± 0,24* 4,71 ± 0,33*
Примтки: * - P < 0,05 пор1вняно з контрольною групою тварин, ** - P < 0,05 пор1вняно з попередтм терм1ном спостереження; n = 45. Таблиця 2
Склад лейкоципв (х ± SE) у слизовш оболонцi спинки язика щурiв у нормi та у рiзнi термiни пiсля початку моделювання ЕСЦД
Термш Тканинм базофiли .Шмфоцити Макрофаги Плазмоцити
Контрольна група 1,31 ± 0,23 0,91 ± 0,15 1,11 ± 0,31 0,42 ± 0,18
2 тижш 1,32 ± 0,18 1,03 ± 0,21 1,12 ± 0,16 0,41 ± 0,21
4 тижш 1,62 ± 0,14 1,25 ± 0,19 1,44 ± 0,16* 0,51 ± 0,03
6 тижЩв 2,24 ± 0,16* 1,72 ± 0,04 2,62 ± 0,02* 1,34 ± 0,02*
8 тижиiБ 1,22 ± 0,02* 0,64 ± 0,01 0,31 ± 0,01** 0,21 ± 0,01**
Прим1тки: див. табл. 1.
Таблиця 3
Морфометричт показники (х ± SE) елеменив гемомкроциркулягорного русла в норм та у рiзиi термни тсля початку моделювання ЕСЦД
Термш
Середин дааметр, мкм
артерюла
ирекапiляр
капiляр
иосткапiляр
венула
Контрольна група 14,80 ± 1,12 9,64 ± 0,82 5,91 ± 0,53 11,33 ± 0,81 17,31 ± 1,25
2 тижш 14,02 ± 0,88* 9,11 ± 0,63 5,46 ± 0,38* 14,51 ± 0,97 19,22 ± 1,44*
4 тижш 13,64 ± 0,76** 8,62 ± 0,52 5,11 ± 0,33** 11,35 ± 0,81 20,17 ± 1,51**
6 тижЩв 12,46 ± 0,62 8,04 ± 0,48 4,93 ± 0,23** 11,31 ± 0,81 14,12 ± 1,14*
8 тижиiБ 11,23 ± 0,54 7,82 ± 0,44 4,02 ± 0,16 11,37 ± 0,81 13,71 ± 1,63**
Примтки\ див. табл. 1.
Проте з'являються морфолопчт ознаки набряку сполучно'1' тканини, який проявляеться лише в глибоких шарах власно'1' пластинки СОЯ. При цьому в 11 товщi виявляеться пвдвищена кшьюсть клiтин лейкоцитарного ряду: на 23,1% збшьшуеться число тканинних базофшв, на 33,3% - лiмфоцитiв. Приблизно однаковою мiрою (в середньому на 26,1%) збшьшуеться кшьюсть макрофапв i плазмоцитiв (Р < 0,05).
Через шють тижнiв пiсля початку моделювання ЕСЦД ви-сота сосочюв зменшуеться на 59,3% (табл. 1). У цей термш порiвняно з групою ^актних тварин кiлькiсть кттинних (базального, остистого та зернистого) шарiв епiтелiальноi пластинки СОЯ зменшуеться ввдповвдно на 25,0%, 26,4% i 16,0% (Р < 0,05). При цьому на 50,0% збшьшуеться товщина рогового шару, що проявляеться накопиченням значних мас зроговiлого еттелш на вершинах сосочюв.
У цей термш середнш дааметр артерiол i прекапiлярiв зменшуеться на 16,4%, гемокапiлярiв - на 16,9% (Р < 0,05). Якщо дiамегр просв^ венул у першi чотири тижт дослiду збiльшу-еться, то починаючи з шостого тижня пiсля початку моделювання ЕСЦД вш зменшуеться на 18,5% (табл. 3). При цьому просв^ судин об'емно! ланки ГМЦР стае нерiвномiрним: в одних донках однiеi i тiеi само! судини просв^ залишаеться дещо розширеним, в шших - виявляеться запустшня, iнодi до повного зникнення просвпу.
Рис. 7. Вiдклади кератинових мас на ниткоподiбних сосочках слизово! оболонки язика через два тижт тсля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дiабету
Через вiсiм тижиiв тсля початку моделювання ЕСЦД ва вивчет показники епiтелiальноi пластинки СОЯ значно вiдрiз-
няються в1д значень групи 1нтактних тварин (табл. 1). Бшьше н1ж удв1ч1 зменшуеться висота еп1тел1альних сосочк1в (Р < 0,05). При цьому знижуеться м1тотична активн1сть базальних кл1тин, тому базальний шар СОЯ, особливо на верх1вках сполучнотка-нинних сосочк1в, р1зко витончений. Це п1дтверджуеться дани-ми морфометричного анал1зу (табл. 1). На 35,3% зменшуеться товщина шару остистих кттин. У зернистому шар1 кшьюсть кттин зменшуеться на 20,0%, а кшьюсть кштин рогового шару, навпаки, збшьшуеться в 1,5 раза (Р < 0,05).
У цей термш визначаються морфолопчт ознаки набряку сполучно! тканини власно! пластинки СОЯ, що проявляеться зменшенням оптично! щшьносп сполучнотканинних сосочюв на пстолопчних препаратах. Однак сканувальною електрон-ною мшроскотею визначаеться ютотне зменшення висоти еттел1альних сосочк1в СОЯ, а бшьшють 1з них повнютю окуташ роговими масами (рис. 8), що сввдчить про глибоке порушення троф1ки СОЯ у цей термш досшдження.
<■ * f ;
'ЧАч^ t
ь >
20 J<U s X Й00 ч
|AV 1
0 MID 000003
Рис. 8. Будова сосочюв слизово1' оболонки язика щура через BiciM тижтв тсля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цукрового дiабету
У цей термш кшьюсть уах вивчених iмунокомпетентних кттин вiрогiдно (P < 0,05) зменшуеться, особливо макрофапв i плазмоцитiв (табл. 2). На нашу думку, це пов'язано зi склеро-тичними змшами стiнки судин артерiальноï ланки ГМЦР i зву-женням ïx просв^, що тдтверджуеться морфометричними показниками (див. табл. 3). У базальному та, найбiльше, в остистому шарах майже зникають лiмфоцити: ïx кшьюсть стано-вить тiльки 33,3% вщ початкових значень (табл. 2).
Обговорення
Результати нашого дослiдження розкривають жв дат про топографiю, розподiл та тривимiрну мiкроскопiчну структуру сосочюв дорзально'1' поверxнi СОЯ у щурiв. Загальн морфолопчт особливостi язика щурiв показують значну подiбнiсть до структури язика iншиx представниюв класу гризутв, до-слiджениx i описаних у рантх публiкацiяx (Emura et al., 1999, 2000, 2001; Iwasaki, 2002). Проте результати нашого дослвд-ження роблять можливим видiлити деяю особливосп триви-мiрноï мiкроскопiчноï структури сосочюв язика щурiв. Для язика щурiв характерн риси - наявтсть чггко'1 серединно'1 бо-розни, яка дшить язик на двi половини, i значне звуження тiла язика, яке розташоване за його верxiвкою. Серединна борозна на верxiвцi язика - характерна риса, описана у багатьох гризутв, хоча ïï довжина та ширина мають значну варiабельнiсть (Iwasaki, 2002; Kilinc et al., 2010). При цьому Jackowiak et al. (2005, 2014) повщомляе про ввдсуттсть тако!' борозни в мор-ських свинок. Ширина тiла язика у гризутв звичайно однакова або незначно вiдрiзняеться, що не можна стверджувати ввдно-сно iншиx частин язика. Морфолопя задньоï частини тша язика у щурiв визначаеться наявтстю високого валико-
подiбного пiдвищення, що характерно для шших гризунiв, а також для жуйних тварин, мавп i японських макак (Iwasaki, 2002; Emura et al., 2001, 2002; Goodarzi et al., 2015).
Результати мшроскотчних спостережень сосочкiв язика у щурiв показали, що ниткоподiбнi сосочки найчисленн^ серед усiх сосочюв язика. Зображення у сканувальному електронно-му мiкроскопi свiдчать, що тривимiрна структура, метричний розподiл та змiна щшьносп ix розташування вздовж язика дають можливiсть роздiлити ниткоподiбнi сосочки на окремi морфологiчнi пiдтипи. Це широко розповсюджеш сосочки, як1 покривають усю поверхню язика за винятком його кореня. Вони разом iз тднебшням залучаються до проштовхування iжi у правильному фiзiологiчному напрямку (Iwasaki, 2002; Koba-yashi et al., 2006; Masuko et al., 2007; Kulawik et al., 2015).
Miyawaki et al. (2010) i Abumandour (2014) ниткоподiбнi сосочки под^ють на власне ниткоподiбнi та конусоподiбнi. Ми також спостер^али конусоподiбнi сосочки на СОЯ щурiв. Однак Torpak еt al. (2016) вказуе, що так1 сосочки характеры для щурiв у вщ до одного мiсяця. Тому в дорослих щурiв бiль-шiсть авторiв схильнi розглядати ix як елементи реактивноi перебудови, що виникае внаслвдок атрофii ниткоподiбниx сосочк1в, нiж як окремий тип мжрорельефу СОЯ (Goodarzi et al., 2015; Can et al., 2016). Треба звернути увагу також на те, що конусоподiбнi сосочки школи не розташовуються дифузно, вони згруповаш, як правило, на тих донках СОЯ, на яких звичайно локалiзованi ниткоподiбнi сосочки. Ввдомо, що топографiя сосочк1в язика мае ч^ку функцiональну залежнiсть (Reginato et al., 2014), тому ми схильш вважати, що конусо-подiбнi сосочки - окремий тип сосочюв СОЯ в нормь Тим бшьше, власна пластинка СОЯ з пухко'1' сполучно'1' тканини на меж1 з еплешем формуе сосочки однаковоi величини та фор-ми, незалежно вiд ниткоподiбного чи конусоподiбного типу епiтелiальниx сосочюв, яю спостерiгаються на поверxнi СОЯ.
Характерна риса язика щурiв - звичайно сплощена група ниткоподiбниx сосочюв по серединнш лiнii тiла язика. 1х по-верхня частково вкрита лусочками внаслiдок процесiв керати-шзаци поверхневих клiтин покривного епiтелiю слизовоi оболонки язика.
Ще одна особливють - розподiл г1гантських кошчних i щiткоподiбниx сосочкiв на поверхш валикоподiбниx потов-щень т1ла язика. Ui результати показують рiзноманiття нитко-подiбниx сосочк1в у зв'язку з процесом кератишзаци та узгоджуються зi спостереженнями, проведеними на iншиx гризунах (Doran, 1995; Emura et al., 1999, 2000; Toprak et al., 2016). Результати дослщжень про такий розподш сосочюв язика близью до даних авторiв, як1 проводили ix вивчення в iншиx тварин (Benetti et al., 2009; Can et al., 2016). У миш^ опо-сума, кроля та морсько'1' свинки поверхня валикоподiбниx по-товщень тша язика вкрита кошчними сосочками (Okada et al., 2005; Kilinc et al., 2010; Kulawik et al., 2015). Присутнють щiткоподiбниx сосочкiв також знайдена у летючих бiлок, кроля та кота (Ojima et al., 2000; Emura et al., 2002; Nonaka et al., 2008).
Ми вважаемо, що утворення морфолопчних рiзновидiв ниткоподiбниx сосочкiв пов'язане з особливостями розвитку язика як органа початкового ввдд^ травного тракту, який першим контактуе з рiзними фiзико-xiмiчними подразниками та вiдiграе важливу роль у формуваннi специфiчниx умовно-реф-лекторних взаемозв'язкiв з iншими органами в цшому органiз-мi (Iwasaki, 2002; Toprak et al., 2016). У зв'язку з цим окремо хочемо звернути увагу на процеси розвитку та диференщаци сосочюв СОЯ у гризутв протягом усього онтогенезу. Так, El-Bakry (2009) i Wolczuk (2014) у новонароджених щурiв вцщля-ють тiльки три види сосочюв язика (грибо-, нитко- та конусо-подiбнi), якi мають специфiчну топографш. Першi два види локалiзуються тшьки на кiнчику язика, а третш - на переднiй частинi тша язика. При цьому саме ниткоподiбнi сосочки на перших етапах постнатального онтогенезу дуже дрiбнi i не мають типово!.' структури. У подальшому ix трансформацiя набувае найрiзноманiтнiшиx форм: вони змiнюються з низьких призма-
тичних до коротких, а поттм високих, конусоподiбних чи «дуго-подбних», а в окремих випадках - до невизначено! цилшдрич-но! форми. На нашу думку, саме таи змши у форм нитко-подбних сосочюв на р1зних етапах онтогенезу - причина вияв-лення р1зних щдвидав цих сосочыв. Под!бт, але менш виражен конформац1йн1 зм1ни стосуються також грибо- та конусоподб-них сосочкв. Беручи до уваги пращ Iwasaki (2002) i Toprak et al. (2016), що стосуються дослщжень нершномрного розвитку ме-хано- та хеморецепторного апарату язика, можна !х екстраполю-вати на данi, отриманi нами як закономрне сгпвдружне станов-лення рiзних морфолопчних утворень, об'еднаних сильною фун-кщею. У даному випадку, для забезпечення оптимальних умов фор-мування та просування харчового клубка у ротовш порожнит
Наш! дат показали, що у щургв гснують три види смако-вих сосочюв, якi диференцтоються на основi виявлення смако-вих пор. Це числент грибоподабн сосочки у передтй частит язика, два валики з листкоподабними сосочками, яю роз-ташовуються симетрично на краях задньо! частини тша язика, та один валикоподабний сосочок поблизу кореня язика. Такий тип смакових сосочыв спостерггаеться також у мишей, летючо! полiвки та монгольсько! пщанки (Emura, 2002; Iwasaki, 2002). Грибоподабт сосочки у щурiв розташован на верх1вщ та liii язика. Акумулящя грибопод1бних сосочыв на верх1вщ язика виявляеться в японсько! макаки та нутрii (Emura et al., 2001, 2002; Goodarzi et al., 2015; Toprak, 2016). Порiвняння щшьноста розташування грибопод1бннх сосочыв на верх1вщ язика у щурiв 1з результатами, одержаними Okada et al. (2005) у р1зних тдвидав пщанок, вказуе на !х значну схожють. В ш-ших гризун1в розподш грибоподбних сосочкiв зм1нюеться. Як по-вiдомляють El-Bakry (2009) i Goodarzi et al. (2015), у морсько! свинки та летючо! бшки грибоподабт сосочки локалiзуються на верх!вщ язика, а також на бiчних краях тша язика. Ц сосочки у представникв роду сiрих пол!вок рiвномiрно розпо-дiляються на тл та коренi язика. У щурiв, як i в iнших гризу-нiв, грибоподабн сосочки мають по однш смаковiй пор1 на !х «шапцт (Kilinc et al., 2010). 1нший вид смакових сосочыв у щурiв, як i у пол!вок i мишей, представлений единим валико-подабним сосочком, розташованим по серединнш лшл язика. Число валикоподбних сосочыв, знайдених на коренi язика, досить вар1абельне у р1зних гризуив. Як повщомляеться в окремих статтях (Emura et al., 1999; 2001), у нутри е два овальт валикоподбт сосочки на коренi язика, тод як у летючо! бiлки !х три. У морсько! свинки валикоподбт сосочки вщсутт, на !х мкщ розташованi грибоподабн! сосочки (Iwasaki, 2002).
Третш вид смакових сосочыв язика щургв - листкопод1бн1 сосочки, розташован уздовж латерального краю тiла язика. Вони складаються у вигляд 4-5 валиыв, вщокремлених глибо-кими жолобками. Як розташування, так i структура цих сосочыв щур!в подабн до таких у арих пол!вок, нутри та мишей. Число валиыв у деяких р!зновид!в гризуЩв може бути ще бшьшим. Як повщомляе Emura et al. (2001), у летючо! бшки кожен листко-подбний сосочок складаеться бiльше нж 1з 34 валиыв.
Про затримання десквамащ! рогового шару з поверхт ет-телга в р!зн термши вщ початку моделювання ЕСЦД свщчать морфометричнi дат про зменшення клпин глибше розташова-них шарiв та збiльшення поверхневих клпин. Цей процес особливо актив1зуеться за шемц та е проявом тканинно! гшо-кси (O'Reilly and Long, 2008).
Пщтвердження цього - результати дослщження ГМЦР СОЯ, яю вказують на зменшення середнього диаметра мжро-судин приносно! та обмшно! ланки, тод як просви об'емно! ланки в1ропдно (P < 0,05) збшьшуеться, чим визначаються явища повнокр!в'я. Такий процес можливий за умов вщкриття артерюло-венулярних анастомозiв, кшьысть яких збiльшуеться пропорцшно до термшу експерименту та вказуе на тдвище-ний скид артер1ально! кров! у венозне русло поза капшярами, що посилюе явища iшемi! та гшокси СОЯ.
Установлен нами змши просвну венозно! ланки ГМЦР 1з розширеного на звужений стан у термш 6 тижшв 1з початку
моделювання ЕСЦД супроводжуються нерiвномiрнiстю про-свпу судин об'емно! ланки ГМЦР 1з дшянками запустшня та повного зникнення просвпу. Так явища, на думку окремих до-слщниыв (Uemura et al., 2009), обов'язково супроводжуються шдвищенням проникносп судинно! стшки, що пояснюе ге-матогенне походження iмунокомпетентних клпин, яю у шдви-щенш кшькосп виявляються в СОЯ. Таке явище - стартовий механiзм для розвитку асептичного запалення в СОЯ.
Для встановлення характеристик, як! забезпечують захис-ну функцто слизово! оболонки порожнини рота у склад! етте-тально! пластинки, прийнято досл!джувати к1льк!сть кл1тин Лангерганса, макрофаг1в, л1мфоци11в та гнших клпин лейкоцитарного ряду (O'Reilly and Long, 2008). Про !х походження в СОЯ дониш в лп>ератур1 немае спшьно! думки. Одн1 автори вважають !х винятково власною топограф1чною особлив1стю СОЯ (Iwasaki, 2002; Mistretta and Liu, 2006). 1нш1 досл^ники вказують на !х гематогенне походження (Doran, 1995; Scardina and Messina, 2006). Трет! дотримуються комплексно! теори морфолог!чного забезпечення м!сцево! резистентност! СОЯ (O'Reilly and Long, 2008; Meo, 2009).
Ми встановили, що у власшй пластинщ СОЯ !нтактних шу-р!в система !мунного захисту представлена макрофагами, тканин-ними базоф!лами, л1мфоцигами та плазматичними кл!тинами.
Висновки
Виявлено п'ять п!дтип!в ниткопод^бних сосочкгв язика у щур!в (справжн! ниткопод!бн!, сплощет, конусопод!бн!, вели-к1 кон!чн! («т1гантськ!^>) та розщеплен! на верхтвп! («щпкопо-д!бн!»), кожен з яких мае власт характеристики.
За експериментального стрептозотоцинового цукрового д!абету виникають зм1ни в уск структурних компонентах слизово! оболонки дорзально! поверхн! язика. Реакц!я ештель ально! пластинки проявляеться зниженням прол1феративних процес!в у глибоких шарах епггелга, п!двищенням зроговгння поверхневого шару та затриманням зрогов!лих мас на поверхт еп1тел1альних сосочк!в.
У ранн! термши у власн1й пластинц! слизово! оболонки дорзально! поверхт язика спостер!гаються реактивт зм1ни, що проявляються зб!льшенням кшькост! кл1тин лейкоцитарного ряду та набряком м1жкл1тинно! речовини. В м!крогемосудинах виявляеться р1зке звуження артер1ально! ланки ГМЦР протягом усього термтну спостереження. В рант термши дослщження (до двох тижтв) в1дбуваеться розширення емн!сно! ланки ГМЦР, яке у подальшому (на четвертий - восьмий тижт) змшюеться зменшенням i запустгванням просв1ту бшьшосп венул СОЯ.
У п1зн1 термши (шостий - восьмий тижн1 псля початку моделювання експериментального стрептозотоцинового цук-рового д!абету) зменшуеться кшькють !мунокомпетентних кл1-тин - морфолопчного субстрату порушення м!сцево! резис-тентност! СОЯ.
References
Abdel-Reheim, E. S., Abd-Elmoneim A. A., & Hosni, A. A. (2014). Fatty-sucrosed diet/minimal dose of streptozotocin-treated rat: A novel model of gestational diabetes mellitus, metabolic and inflammatory insight. Journal of Diabetes and Metabolism, 5(9), 430-435. Abumandour, M. M. A. (2014). Morphological comparison of the filiform papillae of New Zealand white rabbits (Oryctolagus cuniculus) as domestic mammals and Egyptian fruit bat (Rousettus aegyptiacus) as wild mammals using scanning electron microscopic specimens. International Journal of Morphology, 32, 1407-1417. Benetti, E. J., Picoli, L. C., Guimaraes, J. P., Motoyama, A. A., Miglino, M. A., & Watanabe, L.-S. (2009) Characteristics of filiform, fungiform and vallate papillae and surface of interface epithelium-connective tissue of the maned sloth tongue mucosa (Bradypus torquatus, Iliger, 1811): Light and scanning electron microscopy study. Anatomia, Histologia, Embryologia, 38, 42-48. Can, M., Atalgin, H., Ates, S., & Takci, L. (2016). Scanning electron microscopic study on the structure of the lingual papillae of the Karacabey Merino sheep. Eurasian Journal of Veterinary Sciences, 32, 130-130.
Ding, Y., Yu, S., & Shao, B. (2016). Anatomical and histological characteristic of the tongue and tongue mucosa linguae in the cattle-yak (Bos taurus x Bos grunniens). Frontiers in Biology, 11(2), 141-148.
Doran, G. A. (1995). Review of the evolution and phylogeny of the mammalian tongue. Acta Anatomica, 91, 118-129.
El-Bakry, A. M. (2009). Study by transmission and scanning electron microscopy of the morphogenesis of three types of lingual papillae in the albino rat (Rattus rattus). Zoologica (Stockholm), 91, 267-278.
Emura, S. A., Tamada, D., & Hayakawa, D. (1999). SEM study on the dorsal lingual surface of Microtus montebelli. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 76, 171-177.
Emura, S., Hayakawa, D., Chen, H., & Shoumura, S. (2002). Morphology of the dorsal lingual papillae in the Japanese macaque and Savanna monkey. Anatomia, Histologia, Embryologia, 31, 313-316.
Emura, S., Tamada, A., & Hayakawa, D. (2000). Morphology of the dorsal lingual papillae in the black rhinoceros (Diceros bicornis). Anatomia, Histologia, Embryologia, 29, 371-374.
Emura, S., Tamada, A., & Hayakawa, D. (2001). SEM study on the dorsal lingual surface of the nutria Myocastor coypus. Acta Anatomica Nipponica, 76, 233-238.
Emura, S., Tamada, A., & Hayakawa, D. (2002). SEM Study on the dorsal lingual surface of the large flying fox, Pteropus vampyrus. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 79(4), 113-119.
Goodarzi, N., & Hoseini, T. S. (2015). Fine structure of lingual papillae in the markhoz goat (Iranian angora): A scanning electron microscopic study. International Journal of Zoological Research, 11, 160-168.
Gouri, A., Dekaken, A., Rouabhia, S., Bentorki, A. A., & Yakhlef, A. (2013). Transaminases profile in Algerian patients with type 2 diabetes mellitus. Immuno-Analyse and Biologie Speciali, 28(1), 25-29.
Iwasaki, S. (2002). Evolution of the structure and function of the vertebrate tongue. Journal of Anatomy, 201, 1-13.
Jackowiak, H., & Godynicki, S. (2005). Light and scanning electron microscopic study ofthe tongue in the cow. Annals of Anatomy, 187, 251-259.
Jackowiak, H., & Godynicki, S. (2005). The distribution and structure of the lingual papillae on the tongue of the bank vole Clethrionomys glareolus. Folia Morphologica, 64(4), 326-333.
Jackowiak, H., Skieresz-Szewczyk, K., Kwieciriski, Z., Godynicki, S., Jackowiak, K., & Leszczyszyn, A. (2014). Light microscopy and scanning electron microscopy studies on the reduction of the tongue microstructures in the white stork (Ciconia ciconia, Aves). Acta Zoologica, 96, 436-441.
Kilinc, M., Erdogan, S., Ketani, S., & Ketani, M. A. (2010). Morphological study by scanning electron microscopy of the lingual papillae in the Middle East blind mole rat. Anatomia, Histologia, Embryologia, 39, 509-515.
Kulawik, M., Godynicki, S., & Fr^ckowiak, H. (2015). Light and scanning electron microscopic study of the filiform papillae of the tongue in adult rabbit (Oryctolagus cuniculus f. domestica, Linnaeus 1758). Nauka Przyroda Technologie, 9, 1-12.
Kurtul, I., & Atalgin, S. H. (2008). Scanning electron microscopic study on the structure of the lingual papillae of the Saanen goat. Small Ruminant Research, 80, 52-56.
Meo, S. A. (2009). Diabetes mellitus: Health and wealth threat. International Journal of Diabetes Mellitus, 1(1), 42.
Mistretta, C. M., & Liu, H.-X. (2006). Development of fungiform papillae: Patterned lingual gustatory organs. Archives of Histology and Cytology, 69(4), 199-208.
Miyawaki, Y., Yoshimura, K., Shindo, J., & Kageyama, I., (2010). Light and scanning electron microscopic study on the tongue and lingual papillae of the common raccoon, Procyon lotor. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 87, 65-73.
Nonaka, K., Zheng, J. H., & Kobayashi, K. (2008). Comparative morphological study on the lingual papillae and their connective tissue cores in rabbits. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 85, 57-66.
O'Reilly, D., & Long, R. G. (2008). Diabetes and the gastro-intestinal tract. Digestive Diseases, 5(1), 57-64.
Ojima, K., Mitsuhashi, F., Nasu, M., & Suzuki, Y. (2000). Angioarchitectural form, functional distributive pattern and classification of thefiliform papillae on the crossbred Japanese cat tongue anterodorsal surface in scanning electron microscopic specimens. Annals of Anatomy - Anatomischer Anzeiger, 182, 47-52.
Okada, S., & Schraufnagel, D. E. (2005). Scanning electron microscopic structure of the lingual papillae of the common opossum (Didelphis marsupialis). Microscopy and Microanalysis, 11, 319-332.
Reginato, G. de S., Bolina, C. de S., Watanabe, L., & Ciena, A. P. (2014). Three-dimensional aspects of the lingual papillae and their connective tissue cores in the tongue of rats: A scanning electron microscope study. The Scientific World Journal, 2014, 1-6.
Rezki, A., Merioud, B., Delmas, D., Cyril, C., Scheiwiller, R., Leble, R., & Valensi, P. (2016). Sequential compression/decompression by a pulsating suit increases cutaneous microcirculatory blood flow in patients with type 2 diabetes. Diabetes and Metabolism, 42(4), 298.
Rukavina, M. (2016). Typ-1-diabetes - verhaltnis proinsulin / C-peptid mit pathogenese assoziiert. Diabetologie und Stoffwechsel, 11(6), 384-396.
Scardina, G. A., & Messina, P. (2006). Microvascular characteristics of the human filiform papillae: A videocapillaroscopic study. Anatomy -Anatomischer Anzeiger, 188, 183-186.
Toprak, B., & Yilmaz, S. (2016). Light and scanning electron microscopic investigation of postnatal development of vallate papillae in the white laboratory mice. Ataturk Universitesi Veteriner Bilimleri Dergisi, 11, 131-137.
Uemura, M., Tamada, Y., & Suwa, F. (2009). Morphological study of the connective tissue papillae and the capillary loops on the lingual dorsum in the type 2 diabetes mellitus model rats. Okajimas Folia Anatomica Japonica, 85(4), 139-149.
Westfall, S., Lomis, N., Singh, S. P., Dai, S. Y., & Prakash, S. (2015). The gut microflora and its metabolites regulate the molecular crosstalk between diabetes and neurodegeneration. Journal of Diabetes and Metabolism, 6(8), 577-580.
Wolczuk, K. (2014). Dorsal surface of the tongue of the hazel dormouse muscardinus avellanarius: Scanning electron and light microscopic studies. Zoologica Poloniae, 59, 35-47.
