CC BY
11
TpMA^TupNHa icToprn MiwHapoflHMX HayKOBUx KOH^epeH^M
b Ha^OHanbHrn 6i6^ioTeui YKparnM iMeHi B. I. BepHagcbKoro
Thirty Years' History of International Scientific Conferences in the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky
Майя 1ванова 1 Maiia Ivanova
1V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine 3 Holosiivskyi ave., Kyiv, 03039, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.72-4
LCC Subject Category: Z729-875
Received 25.06.2021 Accepted 20.07.2021 Published online 31.07.2021
Corresponding Author: [email protected]
© 2021 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Починаючи з великоТ юторично'Г поди - проголошення Акту незалежност УкраТни, в державi поширюеться 1^жнародне швроб^ництво в галузi бiблiотечноï справи. Основними напрямами мiжнародного ствробгжицтва, що е прiоритетним завданням в наукових установах, в бiблiотечнiй справi е: проведення спiльних наукових дослщжень; органiзацiя мiжнародних конференцiй, симпозiумiв, конгреЫв та iнших заходiв. Науковi конференци виступають одною з форм розповсюдження новоТ iнформацГl'. В сучасному шформацшному просторi, науковi установи вiдiграють важливу роль у розвитку науки, освгги i культури. При оцiнюванi науковоТ установи береться до уваги ктькють мiжнародних науково-практичних семiнарiв, конференцiй, шших заходiв, органiзованих науковою установою, а також матерiали (у тому числГ збiрники тез доповiдей) конференцiй.
Серед науково-дослщних установ УкраТни, в яких дослщжуються проблеми бiблiотекознавства, бiблiографознавства, книгознавства, джерелознавства, документознавства, архiвознавства, бiографiстики, кодикологи та кодикографГГ, iсторiï книжковоТ культури, шформатики, соцiальних комунiкацiй, nровiдне мюце займае найбiльша бiблiотека УкраТни - Нацюнальна бiблiотека УкраТни iменi В. I. Вернадського. В статт nроаналiзовано специфiку органiзацiï проведення наукових конференцм в науковiй установi, дослiджено напрями i тематичний змют таких заходiв, форми проведення, Тх перiодичнiсть упродовж 1991 -2021 рр. Ключов1 слова: Нацiональна бiблiотека УкраТни Тмеш В. I. Вернадського; конференцiя; тези доповщей; науковi дослiдження.
Abstract. Since the great historical event - the proclamation of the Act of Independence of Ukraine, the country has been expanding international cooperation in librarianship. The main areas of international cooperation, which is a priority in research institutions in the library business, are: conducting joint research; organization of international conferences, symposia, congresses and other events. Scientific conferences are one of the forms of dissemination of new information. In the modern information space, scientific institutions play an essential role in developing science, education and culture. Therefore, when evaluating a scientific institution, the number of international scientific and practical seminars, conferences, other events organized by the scientific institution, and materials (including collections of abstracts) of conferences are considered.
Among the research institutions of Ukraine, which study the problems of library science, bibliography, bibliology, source studies, document science, archival science, biography, codicology and discography, history of book culture, computer science, social communications, the leading position is held by the most extensive library of Ukraine -the National Library of Ukraine, named after V. I. Vernadsky. Furthermore, the article analyzes the specifics of the organization of scientific conferences in a scientific institution, studies the directions and thematic content of such events, forms of conduct, their frequency during 1991-2021.
Keywords: National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky; conference; abstracts; scientific research.
ВСТУП
У Нащональнш бiблiотецi Укра'ни iменi В. I. Вернадського (НБУВ) в рамках чинно! науково' теми <^блютечно-шформацшний комплекс в умовах трансформацп наукових комушкацш» (початок I кв. 2020 р. - завер-шення IV кв. 2022 р.) вщомчо' програми «1н-телектуальнi iнформацiйнi та шформацшно-аналггичш технологи. Iнтегрованi системи баз даних та знань. Нащональш iнформацiйнi ресурси» виконуеться науково-дослiдна робота: бiблiотекознавчi дослiдження, пщгото-вка та тдвищенням квалiфiкащi наукових кадрiв як стратепчш напрями розвитку науково' бiблiотеки. В ходi виконання науково' теми для забезпечення формування компе-тентностей бiблiотечних працiвникiв вищо' квалiфiкацГi, придыяеться увага на важливо-стi учасп працiвникiв бiблiотеки в мiжнарод-них наукових конференщях, а також аналiзу-еться стан проведення мiжнародних наукових конференцш в НБУВ починаючи з велико!' вторично' поди - проголошення Акту неза-лежностi Укра'ни та створення самостшно' укра'нсько' держави - Укра'ни [1].
Метою до^дження е висв^лення юльюсно-якiсного спектру проведених мiжнародних наукових конференцiй в НБУВ з 1991 року. Визначення та аналiзування нащонального законодавства щодо важливостi проведення наукових заходiв для науково' установи, не-обхiдностi учасп науковцiв в цих заходах.
Особливо придыяли увагу необхiдностi проведення мiжнародних наукових конференцiй в НБУВ та репрезентували про це в сво'х наукових роботах таю вчеш як О. Онищенко, Л. Дубровша, О. Василенко, В. Горовий, Т. Коваль, Л. Муха, В. Попик та шшь
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Вiдповiдно до Закону Укра'ни «Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть» основною дiя-льнiстю наукових установ е проведення фун-даментальних дослiджень, прикладних наукових дослщжень i науково-техшчних (екс-периментальних) розробок, надання науко-во-технiчних послуг, проведення науково' i науково-техшчно' експертизи, розвиток i збереження науково' iнфраструктури [2]. З метою визначення ефективносп дiяльностi наукових установ проводиться 'х державна атестацiя. Для наукових установ державно'',
комунально' форм власносп, а також наукових установ, у статутних капiталах яких е час-тка, що належить державi, державна атеста-цiя проводиться в обов'язковому порядку не менше одного разу на п'ять роюв. Пщ час проведення державно'' атестацп наукових установ здiйснюеться 'х оцiнювання, зокрема, за такими напрямами, як забезпечешсть нау-ковими i науково-технiчними кадрами; стан матерiально-технiчноi бази; яюсть науково' i науково-техшчно' дiяльностi - на основi екс-пертно' оцiнки з використанням наукомет-ричних та шших показникiв, що використо-вуються в мiжнароднiй системi експертизи [3]. Результати державно'' атестацп наукових установ використовуються органами управ-лшня, до яких належать науковi установи, пщ час: планування обсягу видатюв державного бюджету для забезпечення дiяльностi таких наукових установ; формування тематики на-укових дослiджень та науково-техшчних розробок таких наукових установ.
Одним iз показниюв при державнш атестацГ' наукових установ виступае юльюсть проведених наукових конференцiй такими устано-вами. Вiдповiдно до Порядку проведення державно' атестацГ' наукових установ, який визначае мехашзм проведення державно' атестацГ' науково' (науково-дослщно', науко-во-технолопчно', науково-техшчно', науково-практично') установи з метою визначення ефективносп '' дiяльностi, для проведення державно' атестацГ' науково' установи по-виннi мiстити вщомосп про кiлькiсть мiжна-родних науково-практичних семiнарiв, кон-ференцiй, iнших заходiв проведених науко-вою установою (пщпункт п'ять пункт 9 Постанови) [4]. Результатом державно' атестацГ' науково' установи е визначення атестацшно' ощнки як характеристики ефективносп дiя-льносп науково' установи за попереднi три роки. Наказом ММстерства освiти i науки Укра'ни вiд 17 вересня 2018 року затвердже-на Методика ощнювання ефективностi науково', науково-техшчно' та шновацшно' дiя-льностi науково' установи [5]. Згщно Методики, при ощнюваш науково' установи бе-реться до уваги кiлькiсть мiжнародних нау-ково-практичних семiнарiв, конференцiй, ш-ших заходiв, органiзованих науковою установою, а також матерiали (у тому чи^ збiрни-ки тез доповщей) конференцiй. Нацiональна академiя наук Укра'ни проводить ощнювання ефективносп дiяльностi наукових установ за питомими та штегральними показниками,
зокрема враховуеться публжацшна актив-шсть в рецензованих матерiалах конферен-цiй, а також юльюсть наукових заходiв (кон-ференцiй, семiнарiв, нарад тощо) за основни-ми науковими напрямами дiяльностi установи [6]. Для наукових пращвниюв участь у наукових конференщях також е необхщним заходом [7].
Згщно ДСТУ 5034:2008, колоквiум, конгрес, консультащя, конференцiя (наукова, науко-во-техшчна, науково-практична), наукова се-сiя, науково-техшчна виставка, семiнар (нау-ково-технiчний, виробничо-техшчний, на-вчально-методичний), симпозiум, огляд-конкурс, нарада (наукова, науково-техшчна, виробничо-техшчна), реклама - е формами розповсюдження ново! шформацп [8]. В законах Укра'ни не розкриваеться поняття «кон-ференщя». Тiльки в Законi Укра'ни «Про су-доустрiй i статус суддiв» вiд 07.07.2010 № 2453-У1 вказуеться, що конференцiя суддiв - це зiбрання суддiв (делега^в) вщповщних судiв, на якому вони обговорюють питання дiяльностi цих судiв та приймають колектив-нi рiшення з обговорюваних питань [9]. В Словнику укра'нсько!' мови надаеться таке тлумачення термшам: конференцiя - збори, нарада представниюв яких-небудь держав, партiйних, громадських, наукових оргашза-цiй для обговорення та розв'язання певних питань [Том 4, 1973. - С. 273], симпозiум - нарада з певних наукових питань (звичайно за участю фахiвцiв рiзних кра'н) [Том 9, 1978. -С. 177], конгрес - з'!'зд, нарада з широким представництвом, переважно мiжнародного характеру [Том 4, 1973. - С. 257] [10]. Конфе-ренцп диференщюються за рiзними власти-востями: залежно вщ учасникiв (мiжнароднi, нащональш), залежно вщ перiодичностi (що-рiчнi, одноразов^, залежно вiд тематики про-ведення (вузькоспецiалiзованi, широко'' тематики), залежно вщ напряму (науково-теоретичнi, науково-практичш, науково-техшчш), залежно вiд форми проведення (очш, заочнi, вщдалеш). Можливi iншi форми та види проведення конференций Серед нау-ково' сшльноти пiд «науковою конференщ-ею» розумшть форму оргашзацп науково' дiяльностi, при якш вiдбуваеться обмiн мiж учасниками шформащею через представлен-ня сво'х досягнень в наукових дослiдженнях.
Мiж глобальними масивами шформацп та су-часним користувачем ефективною ланкою виступають науковi бiблiотеки як складова частина шформацшного ресурсу кра'ни. Од-
нieю з основних функцiй сучасно! науково! бiблiотеки е забезпечення яюсно! шформа-цшно! пiдтримки науковцiв, викладачiв, здо-бувачiв наукових вищо! освГти, надання !м максимально повного обсягу опублжовано! науково! iнформацГi в мшмальш термiни [11]. На задоволення шформацшних потреб користувачiв в бiблiотецi здшснюеться велика кiлькiсть комплексних шформацшних по-слуг. Серед таких послуг, спрямованих на 6i6-лiотечне обслуговування користувачiв, згiдно ДСТУ 7448:2013, виступають заходи у виглядi проведення конференцш, круглих столiв тощо [12].
НБУВ - найбiльша бiблiотека Украши, науко-во-дослiдна установа, яка вщ^рае важливу роль у розвитку науки, освп'и i культури, е шформацшним навiгатором знань в сучасно-му шформацшному суспiльствi. Академiчний науково-дослiдний шститут у галузi книгоз-навства, бiблiотекознавства, бiблiографоз-навства, бiографiстики, документознавства та архiвознавства, шформологп, наукометрп, iнших спорщнених наукових дисциплiн. Од-ночасно Бiблiотека е науково-методичним центром академiчноi бiблiотечно-шформацшно1 мережi i мережi наукових архь вiв академiчних установ НАН Украши [13, с. 8].
Щорiчно, в НБУВ органiзовуеться в середньо-му, близько 50 рiзноманiтних заходiв пщви-щення квалiфiкацii спiвробiтникiв (загально-галузевого характеру, загально-бiблiотечноi системи, мiжiнституцiйного характеру, екс-курсп-лекцп, робочi стажування у сумiжних вiддiлах бiблiотеки, семшари-практикуми з основ бiблiотечно-бiблiографiчних знань). Ефективною формою пiдвищення квалiфiка-цГ! науково1 комушкацп в галузi бiблiотечноi справи е участь фахiвцiв НБУВ у рГзних заходах - мГж^родних, всеукрашських та регю-нальних наукових конференщях, семшарах, наукових читаннях, круглих столах, презен-тацiях та виставках, присвячених рГзним мГж-народним та нащональним подГям. В нашому дослщженш представлено напрями i темати-чний змкт мiжнародних наукових заходiв в НБУВ за 30-рГчну ГсторГю украшсько1 держав-ностГ, починаючи з 1991 р., до сьогодення. В данш статп, ми розкриваемо тематику на-ступних мiжнародних наукових заходiв: «Заходи одноразов^ неперюдичш», «Читання академжа В. I. Вернадського», «День слов'янсько1 писемностi i культури», «^жна-родна наукова конференщя молодих учених».
Заходи одноразов^ неперюдичш
Тематичний спектр представлених однора-зових, неперюдичних заходiв, якi стали тра-дицiйними та проводяться щороку в НБУВ е дуже рiзноманiтним. КрГм традицiйних захо-дiв, в Бiблiотецi вiдбуваються мiжнароднi на-уковi конференций що присвячуються певним датам або певним подiям. Так, в НБУВ у 1992 р. вщбулась Перша наукова сеая 1нституту бiблiотекознaвствa «Дослщження фондiв наукових бiблiотек Украши. Сучасний стан та перспективи розвитку»; в 1993 р. - Друга наукова сеая 1нституту бiблiотекознaвствa «Удосконалення системи обслуговування чи-тaчiв науково!' бiблiотеки»; в 1994 р. - Ювь лейнi читання «Дмитро Андрiйович Балика (1894-1971)»; в 1998 р. - мiжнaроднa наукова конференщя «1000-рiччя лiтописaння i кни-жково'1 справи в Украш»; в 1999 р. - мГжнаро-дна наукова конференщя «Львiвському «Апостолу» - 425»; в 2000 р. - мiжнaродний семь нар «Електроннi бiблiотеки й aвтомaтизовaнi бiблiотечно-iнформaцiйнi технологГï» та пре-зентaцiя системи aвтомaтизaцГï бiблiотек «1РБ1С-2000»; в 2006 р. - наукова конференщя «Нащональна aкaдемiя наук Украши - Чор-нобилю»; в 2007 р. - мiжнaроднa наукова конференщя «Украша - Узбекистан: пaрaлелi Гсторичного шляху та мaгiстрaлi ствробггни-цтва в XXI столГттГ», всеукрашська наукова конференцiя «РГк книги i столггтя знань», круглий стГл «Гендерне коло Украши - 2007»; мiжнaроднa наукова конференцiя «Демокра-тГя i сощально-правова держава в Сврот», яка була присвячена 15-й рГчнищ вщ дня засну-вання Авс^йсь^ бiблiотеки в Нaцiонaльнiй бiблiотецi Украши Гмеш В.1. Вернадського; в 2008 р. - мiжнaроднa наукова конференцiя «Украша - Грещя: зрГзи епох»; в 2020 р. -«Практичш комушкацшш кейси в шклюзив-ному освГтньому середовищi» тощо.
У жовтнГ 2021 року плануеться проведення науково! конференцп «До 150-рГччя вГд дня народження академГка А. Ю. Кримського» -сходознавця, мовознавця i лГтературознавця, письменника i перекладача, громадського дь яча й оргашзатора науки. Агатангел Юхимо-вич Кримський (1871-1942) - один Гз заснов-никГв Укра^сь^ академп наук (1918), ïï не-одмшний секретар (1918-1928), директор 1нституту украись^ нaуковоï мови (19211929), фундатор академГчного сходознавства в УкраШ й украша.^ школи художнього перекладу мов Сходу. Заходи конференцп
присвячеш вщзначенню ювГлею видатного вченого органГзовуються за напрямами: жит-тевий шлях, наукова спадщина i творчий до-робок академжа А. Ю. Кримського; сходоз-навство (ГсторГя, мови, лГтератури народГв Сходу; писемнГ пам'ятки, релГгГйнГ та фГло-софськГ вчення Сходу; проблеми сучасного Сходу; Украша i Схщ; спадщина А.Ю. Кримського в парадигмГ сучасного мово-знавства; А.Ю. Кримський i проблеми сучас-ноï лiнгвiстичноï украШстики, славГстики, тюркологи, арабГстики; архГв i бГблютека
A.Ю. Кримського: ГсторГографГчнГ дослщження; кодифжащя сучaсноï кримськотaтaрськоï лiтерaтурноï мови: досвГд, проблеми, перспективи.
Читання академша В. I. Вернадського
Починаючи з 1991 року, щорГчно, як правило 12 березня, у день народження
B.1. Вернадського, проводяться читання, присвячеш пам'ятГ великого вченого - природоз-навця, мислителя, фГлософа, талановитого органГзатора науки, громадського i поличного дГяча, засновника Украша.^ академп наук. В. I. Вернадський був засновником Нащ-онaльноï бГблГотеки Украши, яка планувалася не лише як книгозбГрня, а й як наукова уста-нова з вивчення сучасно1 та давньо1 книги, бГблюграфознавства, бГблГотекознавства та бГблюграфп. Передбачалося заснування при БГблютещ наукових товариств, оргашзащя видавничо1 дГяльностГ, проведення зЧздГв з сучасних питань в бГблютечнш сферГ [14]. В першГ роки проведення читань, базовою ш-ститущею виступав 1нститут ботанГки ГменГ М. Г. Холодного НАН Украши, тзшше - щорь чнГ читаннях проводяться на базГ НБУВ. Ор-гашзаторами заходу виступають НацГональна академГя наук Украши, КомГая з розробки науково! спадщини академГка В. I. Вернадського НАН Украши [13].
Кожного року тематика читань академГка В. I. Вернадського присвячуеться актуальним проблемам сьогодення: I читання «Мораль-шсть i бюсфера» (1991), II читання «В.1. Вернадський i сьогодення Украши» (1992), III читання академГка В.1. Вернадського «Наукова думка i цивШза-щя» (1993), IV читання «Вчення В.1. Вернадського про живу речовину i ïï де-формацГя в Украш» (1994), V читання «Гео-хГмГя i екологГя» (1995), VI читання «ФГлософ-ськГ засади творчосп В.1. Вернадського»
(1996), VII читання «Проблема виникнення земно'' бюсфери у свил вчення В. I. Вернад-ського» (1997), VIII читання «В. I. Вернадсь-кий - мислитель, вчений, громадянин» (1998), IX читання «В.1. Вернадський та Нащ-ональна академiя наук Укра'ни» (1999), X читання «Державницька та пол^ична дiяль-нiсть академiка В. I. Вернадського» (2000),
XI читання «Спадщина В. I. Вернадського i охорона навколишнього середовища» (2001),
XII читання «Людина i природа» (2002), XIII читання «Учення В. I. Вернадського про бюс-феру та ноосферний прогноз й розвитку»
(2003), XIV читання «Володимир Iванович Вернадський - ноосферолог та громадянин»
(2004), XV читання «Володимир Вернадський та проблеми енергетики в сучасному свт»
(2005), XVI читання «Фыософсью та еколоп-чно-ноосферш ще! Володимира Вернадського в контекст сучасного осмислення» (2006), XVII читання «Потенщал учення В. I. Вернадського про ноосферу i роль його в наущ XXI столбя» (2007), XVIII читання «По-лiтичнi i державницькi погляди ВЛ. Вернадського: проекцiя в XXI столiття» (2008), XIX читання «Учення про ноосферу В. I. Вернадського i духовна культура XXI сто-лптя» (2009), XX читання «Актуальнi напря-ми науки XXI столiття та ноосферш ще'' Володимира Вернадського» (2010), XXI читання «Ноосфера В. I. Вернадського: новi парадигми наукових щей» (2011), XXII читання «Володимир Вернадський i сустльство знань XXI столггтя» (2012), XXIII читання «Визначш ми-слителi людства: Володимиру Вернадському - 150» (2013), XXIV читання «Спадщина В. I. Вернадського - невичерпне джерело сучасного наукового пошуку i цивШзацшного поступу» (2014), XXV читання «Незмшш ще'', що змiнюють свiт» (2015), XXVI читання «Ро-звиток науки - стратепя забезпечення май-бутнього» (2016), XXVII читання «Ноосферна цивiлiзацiя - свгг науки, шженерп, техноло-гш» (2017), XXVIII читання «В. I. Вернадський i становлення фундаментально'' науки в Укра-!ш» (2018), XXIX читання «Розвинуте наукове середовище - неодмшна умова формування креативного вченого» (2019), XXX читання, присвяченi академжу Б. 6. Патону на тему «Розвиток науки як продуктивно'' сили - не-змiнна академiчна традищя» (2020), XXXI читання академжа В. I. Вернадського «Розвиток бюсферних iдей В.I. Вернадського в сучасних науках про життя» (2021). У рамках заходiв
традицiйно презентувалися документи Гз фо-ндГв НБУВ, присвячеш дГяльностГ та пам'ятГ великого вченого В. I. Вернадського.
День слов'янськоУ nисемностi i культури
Враховуючи Гсторичне та просвГтницьке зна-чення свггово! спадщини слов'янських перво-учителГв у здобутку нащонально! культури Укра'ни, 26 травня 2004 р. в Нащональнш бь блГотецГ Укра'ни ГменГ В. I. Вернадського, пщ патронатом НацГонально! академГ! наук Укра-!ни, за участю представникГв дипломатичного корпусу, вщомих громадських дГячГв та вчених, спГльно з Укра'нським комГтетом сла-вГстГв було проведено урочисте засщання Укра'нського комГтету славГстГв та Першу мГжнародну наукову конференцГю в НБУВ «Слов'янськ культури XIX-XX столГття: стан i перспективи розвитку», приурочену до Дшв слов'янсько! писемностГ i культури - дня вшанування пам'ятГ святих рГвноапостольних Кирила i МефодГя - слов'янських просвГтите-лГв та провщниюв християнства. Кирило (мирське Гм'я Костянтин) i його найстарший брат Мефодш, народились у IX столГттГ в мГстГ Солунь (нинГ СалонГки, Грещя) в ам'! военачальника. Кирило, тривалий час працював бГблГотекаром, створив слов'янську абетку на основГ грецько!, яку, щоб передати фонетичнГ особливосп слов'янсько! звуково! системи, суттево змшив, доповнивши новими буквами, запозиченими з глаголищ. Цей алфавГт поширився у схГдних i пГвденних слов'ян, отримавши в честь засновника назву «кири-лиця».
В подальшГ роки, органГзаторами конференцГ! виступали 1нститут археологГ! НАН Укра'ни, 1нститут ГсторГ! Укра'ни НАН Укра'ни, Укра'н-ський комГтет славГстГв. Створгашзаторами в рГзнГ роки виступали 1нститут мистецтвоз-навства, фольклористики та етнологГ! ГменГ М. Т. Рильського; 1нститут укра'нсько! мови; 1нститут мовознавства ГменГ О. О. Потебш; Укра'нський мовно-шформацшний фонд; Ки-!вський нацГональний ушверситет ГменГ Тараса Шевченка, 1нститут фГлологГ! та ГншГ. До учасп в конференцГ! запрошувались предста-вники дипломатичного корпусу, народы депутата Укра'ни, вщомГ громадськГ дГячГ, укра-!нсью та зарубГжнГ дослГдники з уах напрямГв слов'янознавства, Гсторики, мовознавщ, лгге-ратурознавцГ, фольклористи, етнологи, археологи, бГблютекознавщ, книгознавцГ, бГблюг-рафознавщ, документознавцГ, бГблГотекари,
видавщ, пращвники комунГкацГйно1 сфери. Пщ час конференцп пщшмалися та обгово-рювалися проблеми дослщжень цившзацш-них та соцГокультурних особливостей слов'янського ствтовариства; потенцГйнГ можливостГ подальшого змГцнення комуш-кацГйних зв'язкГв та поглиблення ствробгг-ництва славГстичних центрГв свГту; питання вдосконалення дослГдницького апарату слов'янознавства; вивчення Гсторико-культурних фондГв бГблГотек свГту та 1х штег-рацп; проблеми мовознавства, лГтературоз-навства, фольклористики, культурологи, Гстори славГстики.
В УкрашГ згГдно з Указом Президента Украь ни «Про День слов'янсько1 писемностГ i куль-тури» вГд 17 вересня 2004 р. № 1096/2004 щорГчно 24 травня - в день вшанування пам'ятГ святих рГвноапостольних Кирила i МефодГя, вГдзначаеться День слов'янсько1 писемностГ i культури. Для НБУВ ця подГя стала важливою та знаковою. Тематика конференций проблеми дослщжень i питання що пщш-малися та обговорювалися на засГданнях пщ час конференцп, кожного року змшювалась.
2005 р. - «Проблеми етносощального та ет-нокультурного розвитку Ки1всько1 РусГ та слов'янський свГт»: теоретичш аспекти вивчення етнГчно1 Гстори Ки1всько1 РусГ; проблеми шформацшного забезпечення розвитку славГстики; Кшвська Русь як етнокультур-не явище; енциклопедГя сербсько-украшських зв'язкГв: модель i проект ство-рення; о роли сарматов в этногенезе славян на юге Восточной Европы; конфесшний стиль у контекст комунГкативно1 компетентности сучасно1 укра1нсько1 лГтературно1 мови тощо.
2006 р. - «Слов'янство i нащонально-культурнГ процеси XXI столГття»: Фонди 1н-ституту рукопису НацГонально1 бГблГотеки Украши ГменГ В. I. Вернадського як джерело славГстичних дослщжень; сарматизм як явище едносп слов'янських культур; «Русь» та «Украша» в тсля монгольський час; феномен княжого двору на РусГ; проблеми мГжс-лов'янських взаемин на мГжнародних украь нознавчих конференщях в 1ллшойському ушверситет (США); Фонд БГблГотеки Ярослава Мудрого як вщтворення динамжи ку-льтурних форм i конфГгурацш у масштабГ часу; маловщоме до академГчне середовище та мистецьке оточення Тараса Шевченка як
компонент Гстори укра1нсько1 культури; ака-демж Я. Д. 1саевич - украшський Гсторик, культуролог, енциклопедист; мехашзми украш-ського культурного самовизначення у прос-торГ «linqua sacra»; духовно-мистецька спадщина слов'ян у фондових зГбраннях церков i релМйних оргашзацш Украши; бГблютекоз-навчГ аспекти дГяльносп 1вана Франка; Укра-шське лГтописання в науковГй спадщинГ 1вана Франка тощо.
2007 р. - «Слов'янське слово i культура в контекст свГтового розвитку»: Слов'янськГ мови та лГтератури i фольклор у процес ïx станов-лення i розвитку; 1сторГя i суспГльство. Поль тичш проблеми епохи; БГлоруська бГблютеч-на наука та бГблГотеки на сучасному етат; КнигознавчГ читання присвяченГ видатному украшському лГтературо та книгознавцю Серию 1вановичу Маслову. Розглядалися ак-туальш для науки та суспГльства Украши проблеми: слов'янська спадщина у фондах 1нституту рукопису НБУВ та ïï дослщження; украшська комп'ютерна лексикографГя на тлГ слов'яшзаци; Кирило-Мефодивське товарис-тво - Гдея слов'янськоï едностГ в ретроспек-тивГ i перспективГ; ретроспективна нащональна бГблюграфГя: слов'янознавчий аспект; вивчення слов'янськоï фольклорноï творчостГ у сучасних умовах трансформаци суспГльства; «Дмитро Ревуцький - учитель словесностГ»; «Василь Доманицький як етнолог, текстолог i лГтературознавець»; свГтло слов'янськоï науки (Микола 1ванович Кравцов); «Спочатку було Слово...»; «Остромирове бвангелГе (1056-1057) - слов'янська пам'ятка книжного мистецтва» тощо.
2008 р. - «Слов'янознавство та мГжкультур-ний дГалог»: Проект унiверсaльноï системи слов'янськоï лексикографи «Лексика-СлавГка»; створення «Етимолопчного словника украша.^ мови»; украшсько-пГвденнослов'янськГ лексичнГ паралелГ як джерело реконструкци рaнньоï Гстори слов'янських племен; чеська паремюлопя, ïï концептуальний прост1р i культурнГ домшан-ти; масова культура як елемент модершзаци в слов'янських литературах; новГтнГ англомо-вш запозичення в украшськш, росГйськГй i чеськш мовах; гГдронГмГкон Прaвобережноï Украши та проблема слов'янськоï прабатью-вщини; активш процеси в розмовному стилГ укра^сь^ мови як вербалГзацГя слов'янського культурного простору i мовноï свщомост соцГуму; украшська унГверситет-
ська славктика в контексп нащонально'' к-торп; рукописи твденнослов'янського похо-дження в зiбраннi Одесько'' державно'' науко-во'' бiблiотеки iменi О. М. Горького; болгарсь-ко-укра'нсью музичнi зв'язки XVI-XVII ст. (болгарський наств в укра'нських нотолшш-них iрмолоях); православ'я i слов'янство: до проблеми етшчно'' щентифшацп; головш етапи та особливостi розвитку укра'нсько'' вторично' славiстики нового часу та багато шшого.
2009 р. - «Слов'янський iдентитет: спiльнi корiння i спiльне майбутне - парадигма XXI столггтя»: збереження нащонально'' самобут-носп слов'янських мов у добу глобалiзащi; закономiрностi та модифжацп сучасного фу-нкцiонування фольклору в схiдних слов'ян; лнературна мова в 'х культурнш щентифжа-цп; напрями змiн щентичност слов'ян; взае-модiя «ново'» слов'янсько'' та стльно'' евро-пейсько'' щентичносп в процесi розширення бвропейського Союзу (на матерiалi народiв Швденно-Схщно'' бвропи); сучасна укра'нська словотворчiсть у загальнослов'янському контексп; iдентичнiсть слов'янських народних традищй та сучасна европейська цивШзащя; нащонально'' специфiки укра'нського фольклору; особливосп укра'нського менталiтету та його вплив на економiчну трансформацiю; музична творчкть слов'янських композито-рiв у XX ст. як рефлекс культурно'' щентичносп; вщстоювання щей слов'янсько'' едносп на шпальтах схщноукра'нських часопиав початку XX ст.; ядро фондiв давнiх слов'янських бiблiотек як пщГрунтя формування слов'янського нацiонального щентитету; на-цiонально-мовна болгарська iдентичнiсть пщ кутом зору ново'' кторп та шше.
2010 р. - «Славктика: образи минулого та нова вторична ситуацiя»: лiнгвiстичне картог-рафування i проблеми словотворення; пи-тання вщбиття в словотвореннi явищ реального свггу; сiмейно-родинна лексика - стль-нiсть i нацiональна специфжа в слов'янському словотвореннi; вiддзеркален-ня гендерних проблем у слов'янському сло-вотворенш; деякi особливостi росiйського менталiтету, вщображеш в словотвореннi; арго i культура: словотвiрний аспект; нащо-нально-мовнi ресурси вiдображення сощоди-намiки; словотворення як еволютивний про-цес; вiртуальна система загальнослов'янсько'' лексикографп; сучасна соцiокультурна дина-мiка схiднослов'янських кра'н у контексп ди-
хотомного зiставлення цивiлiзацiй; семантика свободи в лексикографп: слов'янсью пара-лелi тощо.
2011 р. - «Слов'янознавство XXI столiття: те-нденцГ' штеграцп i диференщацп»: лшгвогео-графiчне вiдтворення укра'нсько-iнослов'янських зв'язюв; приоритеты развития славяноведения во втором десятилетии XXI века; проблеми сучасно' тлумачно' лексикографп; укра'нське слов'янознавство як на-укова галузь та освння дисциплiна на порозi тисячолiть: звершення i виклики; бГля дже-рел слов'янсько'' писемностi: Св. Наум Охрид-ський (830-23.12.910 рр.); академiк В. М. Ру-санiвський як людина i вчений (до 80-лГгтя вiд дня народження); рэпянальна-лакальныя асаблiвасцi радзiнна-хрэсьбiннай абраднасцi; етнiчний поступ укра'нщв у працях М. П. Дра-гоманова; схiднослов'янська фраземiка та ïï новогрецькi паралелi; лексiка вясельнай аб-раднасцi у гаворках Гомельшчыны; штерна-цiональний ресурс у сучаснш слов'янськiй номшацп: тенденцГ' засвоення; лшгвктична iнтерпретацiя кольорових домiнант у сучас-них слов'янських мас-медiа; етнонацiональнi процеси серед бГлоруав Укра'ни; православна жона у слов'ян: спiльна iконографiчна основа, окремшш стильовГ i мистецькi засоби; слов'янсью вГзГ' в iсторико-лiтературних дос-лiдженнях Дмитра Чижевського; слов'янськГ мови в ТуреччинГ лГнгвоГсторичний та куль-турний аспекти тощо.
2012 р. - «ТрадицГ' слов'янсько' писемностi i культури: трансформацГ' в XXI сголгтп»: духовна культура слов'ян; слов'янознавство як наука; сучасний дисциплiнарний контекст та шститущональний статус; ГсторГя славктики та слов'янознавства; мiжнароднi з''зди славь стГв та ГншГ слов'янознавчi форуми: традицп, стан, перспективи; слов'янський свГт у дав-нину i сьогодш; слов'янська мовна еднiсть; слов'янська етнокультурна цГлГснГсть; сучасна лiнгвославiстика; лшгвокраезнавство та мГжкультурнГ комунжацп; ГсторГя слов'янських мов; мовш контакти; трансфор-мування слов'янських стандартних мов; ГсторГя розвитку укра'нсько' мови в контексп розвитку слов'янських мов; укра'нська вторична граматика; укра'нська лшгвктика (фоно-логГя, граматика, лексикологГя, дГалектоло-гГя); граматика слов'янських мов; ономастика; сощолшгвГстика; лГнгвГстика у вищих на-вчальних закладах; пГдручник творення; лш-гво-фольклористика; лшгво-укра'шстика i
лшгво-русистика; слов'янська лшгвогеогра-фiя; особливосп викладання слов'янських мов; лшгво-укра'шстика в науковш спадщинi славктв свiту тощо.
2013 р. - «Сучасна славiстика: ключовi про-блеми та тенденцп розвитку» (приуроченi до 1150^ччя створення слов'янсько' азбуки просветителями Кирилом i Мефодiем): сучас-ний дисциплшарний контекст та шститущо-нальний статус слов'янознавства; iсторiя сла-вютики та слов'янознавства; iсторiя слов'янознавчих форумiв: слов'янський свiт у давнину i сьогоднi; полi функцiональнiсть слов'янознавства; слов'янська мовна едшсть; слов'янська етнокультурна цшсшсть; сучасна лiнгвославiстика; iсторiя слов'янських мов; колористика в слов'янських мовах; кто-рiя розвитку укра'нсько' мови в контексп розвитку слов'янських мов; слов'янськ iзогло-си: типи, тенденцп; тенденцп розвитку слов'янсько' сощолшгвктично' термшологп; укра'нська термiнографiя в слов'янському контексп; стилiстичнi системи слов'янських лнературних мов; розвиток концепцiй пере-кладних словниюв; сучасне слов'янське тер-мшознавство; слов'янськi фольклорнi тради-цГ' в локальних регюнах; слов'янська лшгво-географiя; слов'янська компаративiстика; слов'янська дiалектна фразеолопя; вiртуаль-нi лексикографiчнi лабораторГ' в славктищ; лiнгвальний унiверсум перiоду слов'янського нащонального вiдродження; дослiдження да-вньослов'янських та давньоруських книжних пам'яток; рукописна спадщина; слов'янськi стародруки; дослщження кторп та сучасних проблем церковнослов'янсько' мови; ктори-чне слов'янознавство та археолопя; слов'янськi народи в европейському штегра-цiйному процесi: типи мовно' поведiнки в су-часному слов'янському бышгвальному мега-полiсi; слов'янськi мови i мовна ситуацiя в слов'янських кра'нах; проблема етно- i глот-тогенезу в контекстi ранньо' кторп слов'янських племен; iсторiя слов'янських лнератур; дискусiйнi питання в слов'янських лнературах; теоретичнi аспекти дослiдження слов'янського фольклору; сучасш фолькло-ристичнi дослiдження; бiблiографiя слов'янознавства; новий погляд на проблему: мiжнародна слов'янознавча бiблiографiя (за-гальна, поточна, ретроспективна); литература та юномистецтво; видатнi слов'янознавцi; преса слов'янських кра'н; лiтературнi журна-ли та професшна критика тощо.
2014 р. - «Тарас Григорович Шевченко в слов'янському свт» та «Слов'янський свн у культурному просторi XXI столiття». Конфе-ренцiю «Тарас Григорович Шевченко в слов'янському свт» було присвячено досль дженню визначно' ролi Великого Кобзаря в кторп укра'нства, його нащонального вщро-дження. На конференцГ' «Слов'янський свтт у культурному просторi XXI столптя» обгово-рювалися проблеми дослщжень: цивiлiзацiй-них та соцiокультурних особливостей слов'янського ствтовариства; потенцiйнi можливостi подальшого змiцнення комунi-кацiйних зв'язкiв та поглиблення ствробн-ництва славiстичних центрiв свiту; питання вдосконалення дослiдницького апарату слов'янознавства; вивчення iсторико-культурних фондiв бiблiотек свiту та 'х штег-рацГ'.
2015 р. - «Науковий потенцiал славiстики: iсторичнi здобутки та тенденцп розвитку»: 1200^ччя вiд дня народження святого Ме-фодiя, творця, стльно зi сво'м братом Костя-нтином, першого слов'янського алфавiту; 1000^ччю вiд часу створення «Русько' Пра-вди»; Максим Рильський - учений-славкт: до 120-рiччя вiд дня народження; Перший переклад Нового Завтту та Псалтиря укра'нською лiтературною мовою Пилипа Морачевського: до 150^ччя завершення працi.
2016 р. - «Глобалiзацiя / европеiзацiя i розвиток нащональних слов'янських культур»: глобалiзацiя i соцiокультурна трансформацiя слов'янських культур; слов'янська культурна спадщина i нащональний ренесанс; слов'янськi мови в порiвняльно-iсторичному та ареальному аспектах; вивчення та збере-ження слов'янських культурних традицiй; мiжслов'янськi мовнi та культурнi зв'язки; лттературознавство, фольклористика та мис-тецтвознавство; здобутки вторично' славiс-тики; славiстичне кторичне пам'яткознавство; iсторiографiя славiстичних дослiджень; науковий спадок славктв в архi-вах вттчизняних та зарубiжних кра'н; зрос-тання ролi iнформацiйних технологiй у славь стичних дослiдженнях.
2017 р. - «Слов'янознавство i новi парадигми та напрями сощогумаштарних дослiджень»: глобалiзацiя i соцiокультурна трансформацiя слов'янських культур; слов'янська культурна спадщина i нацiональний ренесанс; слов'янськi мови в порiвняльно-iсторичному
та реальному аспектах; вивчення та збере-ження слов'янських культурних традицш; мiжслов'янськi мовш та культурш зв'язки; лiтературознавство, фольклористика та мис-тецтвознавство; здобутки вторично' славк-тики; славктичне iсторичне
пам'яткознавство; iсторiографiя славктичних дослiджень; науковий спадок славiстiв в архь вах вiтчизняних та зарубiжних кра'н; зрос-тання ролi шформацшних технологiй у славь стичних дослщженнях; вiдмiнностi мiж писе-мними й фольклорними джерелами балтв i слов'ян тощо.
2018 р. - «Сто роюв академiчноi славiстики в Укра'ш: здобутки i перспективи»: розвиток славiстики у НАН Укра'ни (1918-2018); гло-балiзацiя i соцiокультурна трансформацiя слов'янських культур; слов'янська культурна спадщина i нацюнальний ренесанс; вивчення та збереження слов'янських культурних традицш; мiжслов'янськi мовш та культурш зв'язки; лгтературознавство, фольклористика та мистецтвознавство; здобутки вторично' славктики та iсторiографiя славiстичних до-слщжень; славiстичне iсторичне пам'яткознавство; науковий спадок славктв в архiвах вiтчизняних та зарубiжних кра'н; бiографiчна славiстика: вторична спадщина i тенденцГ' розвитку тощо.
2019 р. - «Славiстика й укра'шстика: взаемне посилення розвитку»: мiжслов'янськi мовнi зв'язки; взаемозв'язок укра'нського i слов'янського лiтературознавства; фольклористика та мистецтвознавство: стльне i вщ-мшне у слов'янському свiтi; слов'янська архе-ологiя. Iсторiя Укра'ни в контексп взаемодГ' з iншими слов'янськими народами; кторюгра-фiя славiстичних дослiджень. Науковий спадок славктв в архiвах вiтчизняних та зарубь жних кра'н; бiографiчна славiстика: укра'нщ, внесок яких у слов'янознавчий контекст пот-ребуе мiжнародного резонансу; книжкове пам'яткознавство в контексп славiстики й укра'шстики; славiстична спадщина Пантелеймона Кулша i сучасшсть (до 200-рiччя вiд дня народження) тощо.
2020 р. - «Слов'янсью мови, лiтератури i ку-льтури в умовах глобально' цифровiзацii» в зв'язку з загальнодержавними заходами, спрямованими на запоб^ання поширенню вiрусу COVID-19, мiжнародна наукова конфе-ренцiя була перенесена на шший перiод.
2021 р. - «Слов'янсью мови, лгтератури i ку-льтури в умовах глобально' цифровiзацii»: основнi напрями розвитку славiстики в контексп цифрово' науки та культури; вiхи жит-тя та славктично' дiяльностi академiка В.М. Русашвського; шновацп у дослiдженнях фольклорних текспв схiднослов'янськими вченими, що проявилися в епоху цифровiза-цГ'; найяскравiшi моменти розвитку медiаку-льтури у вимiрах бiблiотечних, архiвних i ми-стецьких проектв на прикладi здобуткiв слов'янських кра'н; «укра'нська славiстична фольклористика в мiжнародних наукових проектах; видання Укра'нсько' Вiльноi Ака-демГ' Наук першого десятилiття '' функцiону-вання (1945-1955); стввщношення понять «слов'янофiльство» i «панславiзм»; цiкавi моменти бiографii та дiяльностi Максима Риль-ського; питання славктики у часописi «Рiдна мова» 1вана Огiенка; деякi новi факти для бю-графiчноi «iнсталяцii» письменнищ СофГ' За-кревсько' (1796? - тсля 1865); основнi моменти державного регулювання дiяльностi громадських оргашзацш у Канадi; легенди про Варлаама та Йоасафа в гербовому вiршi з ки'вського видання «Дiалоrисм духовный» (1714) Варлаама Голенковського; риси укра'нсько' мови в ушвських лнургшних книгах (на прикладi Служебника святительського 1740 р.); фольклористика та мистецтвознавс-тво: стльне i вiдмiнне у славктищ; тлума-чення поширено' фрази на рушниках «Як се-рденько б'еться, тшов милий у Китай, певно, не вернеться; л^ературний твiр i його екра-нiзацiя: до проблеми iнтермедiальностi; iсто-рiя запиав, публiкaцii, дослiджень обрядового фольклору Швденно-Схщно' Волинi кiнця XIX - початку XX ст.; внесок вщомого культу-рно-освiтнього дiячa Ки'всько' старо' грома-ди, економiстa, етнографа Тадея Рильського (1841-1902) в розвиток укра'нсько' фольклористики. 180 роюв вщ Дня народження до-слщника; теми-табу i теми-фаворити в оповi-дях про примусове переселення; фольклорш записи студентв Одеського унiверситету за мaтерiaлaми КолекцГ' П.Т. Маркушевського, якi збер^аються в Державному aрхiвi Одесь-ко' облaстi; змiй/змiя у народних вiрувaннях i баладах пiвденних слов'ян; розшифровка знаюв над словами у слов'янських текстах Вщенського Окто'ха, який е важливим дже-релом лiтургiйних текспв Ки'всько' Церкви XII-XIV ст.; робота над каталогом рушниюв iз вишитими словами; студентсью записи дру-го' половини ХХ столiття.
Мiжнародна наукова конференщя молодих учених
З 2010 р. в НБУВ проводились мiжнароднi на-yKOBi конференцй молодих учених. Оргашза-торами конференцй' виступали: Рада молодих учених НБУВ, Комiсiя по робот з науковою молоддю при Вченш радi НБУВ, Фонд Президент Укра'ни, 1нститут бiблiотекознавства.
На першу мiжнародну наукову конференцiю молодих учених «Дослщник i вiртуальне се-редовище» (2010) виносились наступнi пи-тання: сощальш мережi - новий вид наукових зв'язюв; наука on-line: ресурси i проекти; роз-виток креативних технологш у науково-iнформацiйному просторi Укра'ни; корпоративна культура дослщжень в електронну еру; ефективнiсть шформацшних технологiй у до-слiдницькiй дiяльностi наукових установ; роль i мкце бiблiотек в формуваннi шформацшного суспiльства; iмiдж молодого науков-ця-дослщника та мотивацп науково'' дiяльно-сп молодi; семiнар-презентацiя «iнформацiя органiв влади для громадян: пошук, доступ».
Друга мiжнародна наукова конференцiя молодих учених «Наукова молодь у системi об-мiну знаннями» (2011) проводилась одночас-но з всеукра'нською 1нтернет-конференщею «Iмiдж наукових та бiблiотечно-шформацшних установ - 2011», де виносились наступш питання: соцiальнi мережi i на-уковий простiр (Facebook, SciPeople, LinkedIn та iн.); технологи популяризацп наукових знань (Флешмоб, Буккроссинг); ефектившсть iнформацiйних технологiй у дослщницькш дiяльностi (веб 2.0 та 3.0); мережевi шщати-ви в укра'нськш науцi; корпоративнi проекти бiблiотечно-iнформащйноi сфери; сощальш комушкацп i медiа-простiр сучасно'' науки; молодий дослiдник у св^овому науковому просторi.
В 2012 р. захщ об'еднував III мiжнародну наукову конференщю молодих учених «Учений шформацшного поколiння: шновацп, тради-цп та перспективи», прес-конференцiю «Еле-ктронш бiблiотеки Укра'ни: технологи, що об'еднають людство», мiжнародну наукову конференцiю «Украша-Авс^я: кторико-культурнi взаемозв'язки», на який виносились наступш питання: шновацшш ще'' молодих учених у розвитку бiблiотеки XXI ст.; ре-презентацiя учених нового поколiння в сощ-альних мережах; ефективнiсть науково'' дiя-льностi у сучасному шформацшному сусшль-
ствi; мережевi iнiцiативи в укра'нськш науцi; бiблiотеки i науковi установи в системi сучас-них сощальних комунiкацiях.
В 2013 р. проводились IV мiжнародна наукова конференщя молодих учених «Наукова молодь в умовах розвитку сощокомушкацшно'' сфери» та VII Наукова конференщя «Китайсь-ка цивШзащя: традицп та сучасшсть», куди виносились наступнi питання: бiблiотеки i науковi установи в системi сучасних сощаль-них комунiкацiй; репрезентащя учених нового поколiння в сощальних мережах; роль мо-лодiжних наукових об'еднань у представлен-ш укра'нсько'' науки у вiтчизняному та мiж-народному iнформацiйному просторi; ефектившсть науково'' дiяльностi у сучасному ш-формацiйному суспiльствi.
В 2014 р. проводилась V мiжнародна наукова конференщя молодих учених «Молодь. Наука. Ыновацп», Мiжнародна конференцiя «Вщен-ський модерн / Укра'нський авангард», К-а Мiжнародна науково-практична конференцiя «Вища освгга Укра'ни у контекстi штеграцп до европейського освггнього простору», на як виносились наступнi питання: iнновацiйнi технологи у науково-шформацшному прос-торi Укра'ни; репрезентацiя учених нового поколiння в сощальних мережах; розвиток бiблiотечноi осв^и та шформацшно'' грамот-ностi; роль молодiжних наукових об'еднань у представленш укра'нсько'' науки у внчизня-ному та мiжнародному iнформацiйному про-сторь
В 2015 р. проводилась VI мiжнародна наукова конференцiя молодих учених «Молодь. Наука. Ыновацп: Роль та мкце бiблiотек в модерш-зацп науково-освiтнього простору», XXV чи-тання академша В. I. Вернадського «Незмшш ще'', що змiнюють свiт», на яких виносились наступш питання: мережевi технологи в розвитку сучасного шформацшного простору; бiблiотечна освгга в умовах розвитку сусшль-ства знань; iмiдж молодого науковця та мо-тиващя науково'' дiяльностi молодi; молодiж-нi науковi об'еднання у реалiзащi корпорати-вних проектiв. Пiсля 2015 року змшився формат проведення конференцй.
ВИСНОВКИ
За 30^чну кторш укра'нсько'' державностi, щороку, починаючи з 1991 р. до сьогодення, в Бiблiотецi було проведено велику юльюсть
мГжнародних наукових заходГв, присвячених рГзним свпювим та всеукрашським подГям: «Заходи одноразовГ, неперГодичнГ», «Читання академГка В. I. Вернадського», «День слов'янсько1 писемностГ i культури», «МГжна-родна наукова конференцГя молодих учених».
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
В наступнш статтГ, буде проаналГзовано на-прями i тематичний змГст мГжнародних наукових заходГв НБУВ (1991-2021 рр.) таких як: «Чишювсью читання» та «МГжнародна наукова конференцГя «БГблютека. Наука. Комуш-кащя»».
1. Pro proholoshennia nezalezhnosti Ukrainy [On the proclamation of Ukraine's independence]
Ukraine), 24.08.1991, No 1427-XII. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1427-12#Text (in Ukrainian)
[Про проголошення незалежносп Украши (Украша), 24.08.1991, № 1427-XII. Актуально на 10.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1427-12#Text].
2. Pro naukovu i naukovo-tekhnichnu diialnist [About scientific and scientific-technical activity]
(Ukraine), 26.11.2015, No 848-VIII. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (in Ukrainian)
[Про наукову i науково-техшчну дГяльшсть (Украша), 26.11.2015, № 848-VIII. Актуально на 10.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19].
3. Ivanova, M. (2020). Bibliometric Research as a Subject of Copyright in the Activities of Scientific
Libraries. Path of Science, 6(2), 2001-2011. doi: 10.22178/pos.55-2.
4. Poriadok provedennia derzhavnoi atestatsii naukovykh ustanov [The procedure for conducting state
certification of scientific institutions] (Ukraine), 19.07.2017, No 540. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-2017-%D0%BF (in Ukrainian) [Порядок проведення державно1 атестацп наукових установ (Украша), 19.07.2017, № 540. Актуально на 10.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-2017-%D0%BF].
5. Deiaki pytannia derzhavnoi atestatsii naukovykh ustanov [Some issues of state certification of
scientific institutions (Ukraine), 17.09.2018, No 1008. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-18#Text (in Ukrainian) [Деяк питання державно1 атестацп наукових установ (Украша), 17.09.2018, № 1008. Актуально на 10.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1504-18#Text].
6. Metodyka otsiniuvannia efektyvnosti diialnosti naukovykh ustanov Natsionalnoi akademii nauk
Ukrainy [Methods of assessing the effectiveness of the activities of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine] (Ukraine), 15.03.2017, No 75. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-2017-%D0%BF (in Ukrainian) [Методика оцшювання ефективностГ дГяльносп наукових установ Нацюнально1 академп наук Украши (Украша), 15.03.2017, № 75. Актуально на 10.06.2021. URL: http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-180711-241-1.pdf].
7. Poriadok prysudzhennia naukovykh stupeniv [The order of awarding scientific degrees] (Ukraine),
24.07.2013, No 567. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/567-2013-%>D0%>BF (in Ukrainian)
[Порядок присудження наукових ступешв (Украша), 24.07.2013, № 567. Актуально на 10.06.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/567-2013-%D0%BF].
8. Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii. (2013). Informatsiia ta
dokumentatsiia. Naukovo-informatsiina diialnist. Terminy ta vyznachennia poniat[Information and documentation. Scientific and information activities. Terms and definitions] (DSTU 5034:2008). Kyiv: Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii (in Ukrainian)
[Украшський шститут науково-техшчно1 i економГчно1 шформацп. (2008). Шформащя i документащя. Науково-шформацшна дiяльнiсть. Термни та визначення понять (ДСТУ 5034:2008). Кшв: Украшський шститут науково-техшчно1 i економГчно1 шформацп].
9. Pro sudoustrii i status suddiv [On the judiciary and the status of judges] (Ukraine), 07.07.2010,
No 2453-VI. Retrieved June 10, 2021, from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2453-17#Text (in Ukrainian)
[Про судоустрш i статус суддГв (Укра'на), 07.07.2010, № 2453-VI. Актуально на 10.06.2021. https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2453-17#Text].
10. Slovnyk ukrainskoi movy. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk (1970-1980). Section 1, 2. Retrieved
June 10, 2021, from http://sum.in.Ua/s/sekcija (in Ukrainian)
[Словник укра'нсько' мови. АкадемГчний тлумачний словник (1970-1980). Секцiя 1,2. Актуально на 10.06.2021. URL: http://sum.in.ua/s/sekcija].
11. Ivanova, M. (2017). Informatsiia yak obiekt intelektualnoi vlasnosti v diialnosti bibliotek
[Information as an Intellectual Property Object in the Activities of Libraries]. Bulletin of the Book Chamber, 8, 7-11 (in Ukrainian)
[1ванова, М. (2017). 1нформащя як об'ект штелектуально' власностГ в дГяльносп бГблютек. BicHUK Книжково1'палаты, 8, 7-11].
12. Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii. (2013). Informatsiia ta
dokumentatsiia. Bibliotechno-informatsiina diialnist. Terminy ta vyznachennia poniat [Information and documentation. Library and information activities. Terms and definitions] (DSTU 7448:2013). Kyiv: Ukrainskyi instytut naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii (in Ukrainian)
[Укра'нський шститут науково-техшчно' i економГчно' шформацп. (2013). 1нформащя i документащя. Науково-шформацшна дiяльнicть. Термни та визначення понять (ДСТУ 7448:2013). Ки'в: Укра'нський шститут науково-техшчно' i економГчно' шформацп].
13. Dubrovina, L. (Ed.) (2019). Natsionalna biblioteka Ukrainy imeni V. I. Vernadskoho u pershe
desiatylittia nezalezhnosti Ukrainy (1991-2002) [National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky in the first decade of independence of Ukraine (1991-2002). Kyiv (in Ukrainian) [Дубровша, Л. (Ред.). (2019). Нацюнальна бiблiотека Украни теш В. I. Вернадськогоу перше десятилття незалежноcтi Украти (1991-2002). Ки'в].
14. Ivanova, M. (2019). V. I. Vernadsky National Library of Ukraine as a Century-long Repository of
Intellectual Property of the Ukrainian People. Naukovi Praci Nacional'noïBiblioteki Ukraïni imeni Vi Vernads'kogo, 50, 429-440. doi: 10.15407/np.50.429
