CC BY
11
cultural progress, which included the creation of conditions for the development of culture and its study. In a study researched creative legacy of a scientist. The role in maintaining and attracting in the scientific use of national cultural values was defined. Exploring the sights of the historical past, he opened the unknown and little-known phenomenon of the historical facts of the national culture, including the ancient Ukrainian literature. In the scientific revolution were introduced numerous facts of history and theory of literary criticism. Over a lifetime, the researcher has accumulated and processed the vast documentary material.
Significant role in the investigation of a large array cultural and historical material played «seminaries Russian philology under the guidance of professor V. N. Peretz' and activism scientist in scientific societies.
In this way, considered by scientific and pedagogical practice scientist and its impact on the scientific potential and achievements in the process of cultural development. His contribution was set to the cultural heritage of the nation, the development of spiritual values (language, literature, art, science, education, etc.). The role of V. N Peretz in the revival of Ukrainian culture and transfer of intellectual and cultural treasures for future generations has shown.
Chronological principle of presentation allowed the most complete to recreate life path V. N. Peretz, to evaluate its contribution to science and culture of the late XIX - early XX century.
Keywords: science, culture, philological seminary, ancient monuments of literature, cultural values.
УДК 130.2
О. В. Яковлев
ФОРМУВАННЯ ШФОРМАЦШНОГО СЕРЕДОВИЩА КУЛЬТУРНО!
СПАДЩИНИ УКРА1НИ: CULTURAL HERITAGE PROJECTS
У cmammi представлене до^дження шл^в включения украгнськог культурног спадщини у загальносвтовий культурний npocmip. Визначен шляхи i засоби введення пам'яток украгнськог культури i спадщини у свтовий цифровий та культурний контекст засобами тновацтних тформацтних технологт, а саме - через тформацтне середовище електронних носив. Розглянуто значення Мiжнародних конференци сери EVA Conferences International тд загальною назвою «Electronic Imaging & the Visual Arts» («Електронш зображення та вiзуальнi мистецтва»), як1 присвячен питанням використання сучасних тформацтних технологт в галузi культури та мистецтва й поширенню можливостей для мiжнародного ствробтництва в галузi наукових до^джень та культурного обмту. Доведена перспективтсть науково-технологiчних до^джень з цифровог мультимедтно'г презентаци музичних рукопиЫв та стародруюв, що е перспективним напрямком цифровог презентацИ свтовог культурног спадщини.
Клю^о^^ слова: украгнська культура, пам 'ятки культури, культурна спадщина, свтовий тформацтний проcтiр, тформацтне середовище, електронна енциклопедiя.
Украша знаходиться в перехщнш стадп свого розвитку i ця «системна перехщшсть» характеризуе практично yd сфери життeдiяльностi людини, виявлясться на рiзних рiвнях культури, створюючи в суспшьсга ситуащю невизначеносп та
нестшкосп. Усвiдомлення перехщносп соцiокультурного розвитку, безперечно характеризуеться наявшстю певних потенцiйних можливостей, е найважлившим механiзмом самооргашзацп, стимулюючим активнiсть сустльства в напрямку досягнення нового порядку.
Становлення будь-яко'1 культури пов'язано не тшьки з народженням нового, але i неможливе без засвоення культурно'! спадщини, частина яко'!, трансформуючись, знаходить iншi смисли, включаеться в новий соцiальний контекст i утворюе новi цiннiснi поля. Перехщ iнновацiй в традицп займае, як правило, тривалий час, бо вiдбiр та проектування е складним процесом, характерним для перiодiв пошуку динамiчноi рiвноваги мiж стiйкiстю i нестшюстю, стабiльнiстю i нестабiльнiстю культури як системи.
Слщ звернути увагу, що при вах декларованих принципових розбiжностях, сучасне трактування культури значно вiдрiзняеться вщ класичних зразкiв, бо сучасне сощально-гумаштарне знання вже не може не враховувати основних положень синергетики. Глибоке шзнання конкретних станiв культури в рiзнi iсторичнi перiоди (у тому чист i в перiоди фазових переходiв) пов'язане з необхiднiстю зрозум^и логiку 11 загального розвитку, для того щоб не коректувати юторико-культурний процес пiд iснуючi схеми, а на цш основi досягти рiвня переконливого узагальнення.
Не випадково, перехщ до нового типу культури - шформацшно! культури в чомусь пов'язуеться з породженням штерактивних шформацшно-комушкативних середовищ, що трансформують духовно-ментальнi коди i мови культури. Тотальна технологiзацiя буття людини, вiртуалiзацiя соцiокультурного простору змшюе канали передачi соцiокультурного досвiду, можливосп адаптацп людини до нових умов, перспективи творчо'1 самореалiзацii. За явними досягненнями не менш помiтнi i наслiдки такого швидкого включення величезного масиву техшчних засобiв в життя людини, якiсна змiна сощокультурно'! реальность Вщео, комп'ютери, цифрове телебачення, мас-медiа, електроннi мереж утворюють вiртуальнi простори, в яких людина черпае новi iнформацiйнi ресурси, впiзнае себе i людей, що його оточують. З одного боку, це, дшсно, вщкривае широкi перспективи розвитку людини, що усвщомлюе множиннiсть реальностей i свою включешсть до них. З шшого боку, комп'ютерна вiртуальна реальнiсть, що формуеться за допомогою техшчних засобiв, залежно вщ контексту i мети породження, може виступати як шформацшно-комушкативна середа, як художньо-естетичний проспр, як iгрова ситуацiя, як складний психолопчний стан, як перспективна осв^ня або медiйна технология, i, нарешт^ -квазiсоцiум - особливий тип сощокультурного простору.
Значне коло дослщниюв минулого i сучасностi зверталось до вивчення проблем виведення нащонально'! культури у св^овий iнформацiйний простiр шляхом розроблення теори та практики нацiональноi бiблiографii. Серед них - Михайло Грушевський як голова Наукового товариства iменi Т. Шевченка (НТШ), Юрш Меженко як керiвник Укр^'^ського науково-дослщного iнституту книги (УН1К), сучаснi вчеш Нацiональноi бiблiотеки Укра'1ни iменi В. I. Вернадського (НБУВ) Любов Дубровша, Галина Ковальчук, Олександр Омельчук, Тетяна Павлуша у межах проектiв «Рукописна Укршшка», укра'1нська книга кириличного друку ХVI-ХVП ст., укра'1номовна книга (1798-1916), «Музична Украiнiка» та iншi [1; 2; 3; 4; 5]. Укршшка повинна концентрувати в собi масив первинно'1 шформацп (ориг1нали документiв чи 1х копiй - рукописи, видання, аудiовiзуальнi матерiали), а також масив вторинно'1 iнформацii (систему каталог1в, реес^в, довiдникiв, покажчикiв, бiблiографiчних словникiв, енциклопедш, зведених у загальну електронну базу даних).
Визначальною основою шформацшного сустльства е знання та шформащя,
штелектуальш технологи та новий cnociô оргашзацп технолоriчноï сфери, коли перетворення в цифровий формат будь-яко'1' шформацп е оптимальним та ушверсальним засобом ïï трансляцп. Що стосуеться комушкацп, то найбiльш ефективним е мережевий споаб взаемодп. Зазначеш фактори розвитку iнформацiйноï доби викликають трансформацп в соцiокультурному середовищi, яю потребують уваги з боку анал^июв через свою неоднозначнiсть.
Електронний споаб передачi шформацп, що функцiонуе в мереж з особливим вимiром простору та часу, взагалi ставить тд питання такий принцип культурного наслщування, як традицiя. Символи сучасно! специфiчноï глобально!, iнтернацiонально культури свiдчать про певну щентичтсть, пов'язану з гомогенним простором iнформацiйноï культури. Соцiальним простором стае глобальний цифровий проспр, що визначаеться доступом кожного до шформацп, а значить, до ушверсальносп культури, твелювання культурних меж, ушфшацп символiчного оточення.
Мiжнароднi конференцп серп EVA Conferences International тд загальною назвою «Electronic Imaging & the Visual Arts» («Електронт зображення та вiзуальнi мистецтва») присвяченi питанням використання сучасних шформацшних технологiй в галузi культури та мистецтва й поширенню можливостей для мiжнародного спiвробiтництва в галузi наукових дослiджень та культурного обмшу. Головна мета цих конференцiй - забезпечення форуму для користувачiв, розробниюв та дослiдникiв, для зустрiч, обмшу досвщом, iдеями та планами. Учасники отримують iнформацiю про новi европейсью та мiжнароднi iнiцiативи у галузi комп'ютерних мистецтв та комунiкацiй, таю як проекти у галузi вiзуального мистецтва, археологи та юторп. Ыщюються новi проекти, яким надаеться наукова i фiнансова пiдтримка.
Конференцп серп EVA оргатзуються компанiею VASARI Enterprises (Великобриташя) з 1990 року за дорученням та фшансовою пiдтримкою €вропейськоï Комюп (European Commission, GC) щорiчно у рiзних крашах свiту. Постшними мiсцями проведення цих конференцiй е культурш, науковi та освiтянськi центри Gвропи (Лондон, Берлiн, Флоренцiя, Варшава, Москва, Вщень), також Японп, Китаю, США.
Основн завдання конференцiй EVA:
- розповсюдження сучасних iнформацiйних технологий у галузi культури i мистецтва;
- оргатзащя форумiв в Gвропi та в iнших континентах для користувачiв, виробникiв та науково-дослiдних спшок, що забезпечують зустрiчi та обмш досвiдом, iдеями та планами фахiвцiв з рiзних краш свiту;
- сприяння розвитку Культурного сектора як сукупносп вiзуальних мистецтв, що вмщуе музе", бiблiотеки, археологiчнi та iншi гуманiтарнi дослiдження, освiту.
Органiзацiя EVA - багатопрофшьна i включае таю напрямки дiяльностi: високi технологи, мас-медiа, науковi дослiдження у галузi вiзуального зображення, туризм, спiвпраця з державними установами. Так сектор високих технологий (the Hi-Tech Industry) працюе в системi мультимедiа, створення та аналiзу зображень, баз даних, вiдображення та друку, телекомушкацп та виробництва шформацшних систем, он-лайнових iнформацiйних сервiсiв.
У секторi мас-медiа та суспшьних зв'язкiв вирiшуються питання видавництва, преси, юнематографа, телебачення, фотографп, друку, реклами, графiчного дизайну. Сектор наукових дослщжень у галузi систем зображень займаеться створенням та обробкою зображень, трьохвимiрним реконструюванням та презентуванням артефактiв.
Державний сектор здшснюе зв'язок EVA з Мшютерством культури та iншими установами, яю мають вiдношення до культурноï спадщини (Cultural Heritage), освiти i науки.
В оpганiзацiï та фшансово'1 пiдтpимцi конфеpенцiй ^pií EVA беpyть yчасть мiжнаpоднi оpганiзацiï свiтового та eвpопейського piвнiв, мiнiстеpства та вiдомства пpиймаючиx ^^rn, piзноманiтнi асощаци, спiлки, оpганiзацiï-yчасники eвpопейськиx пpоектiв, комеpцiйнi стpyктypи, iншi деpжавнi та сyспiльнi yстанови, меценати, а також pегiональнi пpедставництва ЮНЕСКО.
Учасниками конфеpенцiï e пpедставники мiжнаpодниx оpганiзацiй та пpоектiв, ypядовиx CTpy^yp та мiсцевиx оpганiв, кеpiвники та фаxiвцi музе'1'в, бiблiотек, аpxiвiв, наyково-дослiдницькиx оpганiзацiï та навчальниx закладiв, pозpобники та виpобники комп'ютеpного та телекомyнiкацiйного обладнання, пpогpамного забезпечення, iнфоpмацiйниx ^одукпв тощо - як вiдомi компанп, так й окpемi особи, а також галеpеï мистецтв та аукцюни, аpтисти та колекцiонеpи, жypналiсти, юpисти, наyковi спiвpобiтники, викладачi та фаxiвцi в галyзi побудови iнфоpмацiйного суспшьства. Таке piзноманiття установ та фаxiвцiв з piзниx галузей дiяльностi вiдбиваe основну мету конфеpенцiй EVA - об^днання y глобальному iнфоpмацiйномy пpостоpi зусиль yсix, xто пpагне за допомогою сyчасниx iнфоpмацiйниx теxнологiй вщ^ити сучасникам i збеpегти для нащадюв кyльтypнy спадщину людства.
Головними темами конфеpенцiй ^pií EVA e стpатегiчнi, теxнологiчнi, юpидичнi та iншi питання ствоpення цифpовиx pесypсiв iстоpико-кyльтypного надбання людства, ^облеми доступу до цифpовоï кyльтypноï спадщини: цифpовi музе'1 та елек^онш бiблiотеки, мiльтимедiйнi теxнологiï, елек^онш додатки та пpодyкти, вiддаленi цифpовi аpxiви та викоpистання зобpажень, стандаpти та метаданi для опису вiзyальниx об'eктiв, iнтелектyальнi теxнологiï для о^ацювання обpазiв тощо. За останнi pоки тематика конфеpенцiй ^pií EVA стала значно ш^ше, нiж назва «Eлектpоннi зобpаження та вiзyальнi мистецтва» й оxоплюe загальнi питання застосування новик теxнологiй y кyльтypi, мистецтвi та наущ, мyльтимедiйнi теxнологiï в освт, вiзyальнi мистецтва та гyманiтаpне навчання y глобальнш меpежi (е-навчання), pозвиток iнфоpмацiйноï iнфpастpyктypи та комyнiкацiй в цж галyзяx, пpоблеми пpав на штелектуальну власнiсть та автоpськиx ^ав, piзнi аспекти ^авовох та офщшно!' iнфоpмацiï (еколопчно'1, мунщипально'1, дитячо'1, юнацько'1 тощо), питання pозвиткy е-ypядiв, глобальнi завдання pозвиткy i пiдтpимки багатомовлення в кiбеpпpостоpi.
У xодi конфеpенцiй ^pií EVA пpоводяться навчальш семiнаpи, тpенiнги, pобочi гpyпи, ^yrai столи, виставки та фестивалi, яю спpияють бiльш поглибленому знайомству фаxiвцiв iз науковими pезyльтатами y галyзi новиx iнфоpмацiйниx теxнологiй, пpомисловими та теxнологiчними pозpобками, тiсномy спiлкyванню, детальному обговоpенню доповiдей, встановленню контактiв i зв'язюв за пpофесiйними iнтеpесами. Заxоди y pамкаx конфеpенцiï EVA с^ияють взаeмодiï кyльтypного, наукового, деpжавного сектоpiв та бiзнесy на шляxy до pеалiзацiï меpежевого доступу до iнфоpмацiï, що e сyспiльним надбанням.
Найважлившою метою та аспектом значення конфеpенцiй ^pií EVA e pозpобка кон^етн^ пpоектiв та iнiцiатив, налагодження мiжнаpодниx зв'язкiв в науковому, кyльтypномy та осв^янському сектоpаx, pезyльтатами чого erae мiжнаpодна спiвпpаця та участь y конкypсаx пpоектiв мiжнаpодного спiвpобiтництва в pамкаx пpогpам GC, Нацюнально'1 бiблiотеки У^аши iменi Г. В. Веpнадського i Нацюнально'1 академп кеpiвниx кадpiв кyльтypи i мистецтв.
Отже, конфеpенцiï ^pií EVA являють собою мiжнаpоднy, мiжгалyзевy та мyльтидисциплiнаpнy сyкyпнiсть локальниx та глобальниx заxодiв для фаxiвцiв з новиx теxнологiй в кyльтypномy, науковому, освiтянськомy та пpомисловомy сектоpаx сyспiльства, y xодi якиx iнiцiюeться мiжнаpодне спiвpобiтництво, активiзyeться та пiдтpимyeться участь pегiонiв y спiльниx пpоектаx, здiйснюeться ознайомлення з
культурним надбанням рiзних краш CBiTy. Для Укра!'ни, яка бере участь в проведенш мiжнародних конференцiй серп EVA, цi заходи мають велике теоретичне i практичне значення у двох аспектах:
перший - регюнальне значення, яке полягае у консолщацп зусиль фахiвцiв рiзних сфер дiяльностi та штеграцп наукових i практичних досягнень та уах видiв наукових, освiтянських, виробничих ресурав i технологи з метою гармошчного розвитку в електронному середовищi нацюнально!' складово!' культурно!' спадщини;
другий - глобальнш рiвень, який передбачае цифрову презентащю свiтовiй спiльнотi нацюнально!' юторико-культурно!' спадщини, сприяння мiжнародномy культурному обмшу, штегращю нацiональних ресyрсiв, технолопчних розробок та суспшьно!' дiяльностi в глобальний електронний шформацшний простiр, i мае потенщальну реалiзацiю у виглядi yчастi в наyково-технiчних i технолопчних проектах i програмах GC з культурного, сощального, гyманiтарного напрямкiв, мiжнародних навчальних програмах i тренiнгах.
Слщ вiдзначити також роль конференцiй EVA для розвитку мiжнародноi спiвпрацi в таких напрямках, як розвиток уах видiв е-ресyрсiв, е-навчання та е-yрядiв рiзних рiвнiв.
Участь Нацюнально!' академп у проектi «Мшерва», що започаткований Мiжнародною органiзацiею EVA сприяв формуванню електронно!' бази даних укра!'нських раритетсв, що зберiгаються у фондах НБУВ, тобто створення тематичних цифрових колекцш (зокрема, стародрyкiв, рyкописiв та музичних матерiалiв) у складi науково!' електронно'1 бiблiотеки. Пiдсyмками ще!' роботи е результати дослщжень та практичних напрацювань, що проводилися сyмiсно з фахiвцями iз Центру бiблiотечно-iнформацiйних технологш, Вiддiлy стародрyкiв, Вiддiлy музичних фошв (НБУВ), а також Нацюнально!' академп керiвних кадрiв культури i мистецтв (HAKKKiM).
Наприклад у «Презентацп укра!'нських стародрyкiв та музичних рyкописiв православно! церкви в цифровому середовищЬ» подаш результати попереднiх наукових дослiджень, технолопчних розробок та практичних напрацювань у напрямку оцифровки стародруюв та музичних матерiалiв, представлено концепщю комплексного формування тематичних цифрових колекцш у складi Нацюнально!' електронно!' бiблiотеки, розкритi проблеми та визначеш перспективи робiт з оцифровки джерел нацюнально!' юторико-культурно!' спадщини, що збер^аються у фондах НБУВ.
Перший досвщ оцифровування стародрyкiв набуто тд час створення електронно!' копп першо!' укра!'нсько!' друковано!' книги - Львiвський Апостол. Електронна копiя цього раритету розмщена у фондi Науково!' електронно'1 бiблiотеки Укра!'ни у вшьному достyпi. Дослiдження з цифрово!' презентацп музичних матерiалiв розпочались з цифрово!' презентацп' нотних концертiв iз авторсько!' рукописно!' спадщини Артема Веделя, що видана тд загальною назвою «Божественна Лтурпя святого 1оанна Золотоустого та 12 духовних хорових концертсв» у 2000 рощ та е результатом ствпращ НБУВ iз Укра!'нським музичним товариством Альберти (Канада) та Нацюнальною музичною академiею Укра!'ни iменi П. I. Чайковського. Потйм, у ходi робiт в рамках Проекту «Кобзарське мистецтво», що був розпочатий НБУВ спшьно з Мiжнародним фондом «Золотий акорд», було створено проект тематично!' добiрки музичних матерiалiв у складi Науково!' електронно!' бiблiотеки, який вщбився на Web-сторiнцi за попередньою назвою «Укршшка музична», де започаткованi цифровi колекцп з музично!' тематики.
Останш дослiдження були присвяченi презентацп в електронному середовищi музичних рyкописiв православно!' церкви, зокрема iрмологiонам та партесним концертам. Робота з цими джерелами передбачае значш попередш iсторичнi,
бiблiографознавчi та музикознавчi дослiдження, включаючи iдентифiкацiю джерела, науковий опис рукописних 3i6paHb, переведення стародавшх нот (наприклад, так звано'' «ки'всько'' квадратно'' ноти») на сучасну нотащю, зведення окремих голосiв до партитур, реконструкщю втрачених частин тощо. Цифрова презентащя таких джерел мае вмщувати не тiльки вiзуальне (графiчне) вщображення саме рукописiв, але й наукове шформацшне супроводження, також звукове вщтворення музичного твору або його шщтту, що забезпечуе найповнiше уявлення про музичний раритет. Для апробацп мультимедшно'' презентаци музичних рукописiв було обраш партеснi концерти Миколи Дiлецького, найвидатшшо'' постатi в слов'янському музичному свт друго'' половини XVII ст., дiяльнiсть кого великою мiрою визначила розвиток музики на територп, що охоплювала Украшу, Бiлорусь та Росiю, i заклала фундамент для формування ново'' композиторсько'' школи того часу. «Ниш вщома творчiсть Дилецького, вiдкрита переважно в 70-т роки XX ст., представлена як багатохорними восьмиголосними композищями европейського зразка, причому в традищях римсько'' та польсько'' шкiл, так i бшьш камерними чотириголосними творами, пов'язаними з ^алшським i, можливо, нiмецьким духовним стилями».
Отже, цифрова презентащя музичних колекцш в складi науково'' електронно'' бiблiотеки поряд iз iсторичними, мистецтвознавчими та бiблiографiчними дослщженнями передбачае розробку технологiй створення цифрових копш та мультимедiйних додаткiв, що забезпечать не тшьки вiзуальне вщображення рукописних нот i друкованих музичних матерiалiв в електронному середовищ^ а також звукове вщтворення фрагмешив (музичних шщптв) та деяких повних творiв з укра'нсько'' музично'' спадщини. Музичш iнцiпiти розглядаються як елементи пошукового образу музичних матерiалiв у пошуковому апаратi Науково'1 електронно'1 бiблiотеки, а звукове вщтворення певного перелшу музичних творiв - як мережева цифрова фонотека музичних матерiалiв.
На сьогодш оцифрованi нотнi матерiали та музичш документи розташоваш в онлайновому фондi Науково'1 електронно'1 бiблiотеки, а результати дослщжень з цифрово'' презентаци нащонально'' музично'1 спадщини вiдбити на Web-сторшщ «Укра'шка музична» у виглядi проектiв цифрових музичних колекцiй iз мультимедiйними додатками за наступними напрямками:
- нотш видання нащонально'' музично'1 спадщини;
- рукописш духовнi твори зiбрань православно'' церкви (партеснi концерти, iрмологiони);
- iсторико-бiблiографiчне дослiдження бандурного мистецтва «Кобзарське мистецтво»;
- тематична добiрка публiкацiй з наукових дослщжень укра'нсько'' музично'1' спадщини.
Представленi результати оцифровки укра'нських стародрукiв та музичних рукопиав викликали жвавий iнтерес аудитори у ходi 'х презентаци на конференщях EVA в Киевi та Берлшь Така увага пов'язана з тим, що:
- по-перше, були вiзуально презентованi матерiали, що е складовою саме Нащонально'' Укра'нсько'' Культурно'' Спадщини, яка е предметом штересу значного колу представниюв св^ово'' культурно'', науково'' та осв^янсько'' спiльноти;
- по-друге, представлено перспективне науково-технолопчне дослiдження з цифрово'' мультимедшно'' презентаци музичних рукопиав та стародрукiв, що е новим напрямком цифрово'' презентаци св^ово'' культурно'' спадщини;
- трете, запропонований комплексний пщхщ до формування цифрових юторико-культурних колекцш в складi науково'' електронно'' бiблiотеки забезпечуе iнтеграцiю
наукових дослiджень, технолопчних розробок i практичне вирiшення низки завдань з забезпечення доступу i збереження юторико-культурних фондiв бiблiотек, також дозволяе здшснювати цi роботи у рамках кооперативних мiжнародних проектiв.
Практичними результатом проекту стала домовлешсть iз iталiйськими, польськими та британськими фахiвцями про розробку мiжнародних проектiв з цифровоï презентацп Gвропейськоï Музичноï Спадщини, про ствпрацю в галузi науково-технолопчних дослiджень i розробки нових шформацшних технологий та органiзацiю практичних семiнарiв з обмiну досвiдом з оцифровки та забезпечення доступу до об'екпв Культурноï Спадщини.
Позитивне прийняття матерiалiв Web-сторiнки «Укршшка музична» пiдтверджуе доцшьнють подальшоï розробки цiеï тематичноï цифровоï колекцп та активiзацiï робiт з ïï iнформацiйного наповнення i включення у склад Науковоï електронноï бiблiотеки НБУВ.
Список використаноУ л1тератури
1. Грушевський М. Про укршнську мову i укршнську школу / М. Грушевський. -Кшв, 1917. - 532 с. ; Hrushevskyi M. Pro ukrainsku movu i ukrainsku shkolu / M. Hrushevskyi. - Kyiv, 1917. - 532 s.
2. Дзюба I. Мiж культурою i пол^икою / I. Дзюба. - Кшв : Сфера, 1998. - 374 с. ; Dziuba I. Mizh kulturoiu i politykoiu / I. Dziuba. - Kyiv : Sfera, 1998. - 374 s.
3. Дубровша Л. А. Книжкова спадщина Украши: електронна енциклопедiя / Л. А. Дубровша, Л. Й. Костенко, Т. П. Павлуша // Нацюнальна архiвна шформацшна система «Архiвна та рукописна укршшка» i комп'ютеризащя архiвноï справи в Укршш.
- Кшв, 1996. - Вип. 1. - С. 181-188 ; Dubrovina L. A. Knyzhkova spadshchyna Ukrainy: elektronna entsyklopediia / L. A. Dubrovina, L. Y. Kostenko, T. P. Pavlusha // Natsionalna arkhivna informatsiina systema «Arkhivna ta rukopysna ukrainika» i kompiuteryzatsiia arkhivnoi spravy v Ukraini. - Kyiv, 1996. - Vyp. 1. - S. 181-188
4. Меженко Ю. О. Бiблiографiя украïнськоï книги, ïï завдання i методи ïï створення / Ю. О. Меженко // Науковий збiрник Бiблiотеки АН УРСР.. - К., 1946. -Ч. 1. - С. 4-14 ; Mezhenko Yu. O. Bibliohrafiia ukrainskoi knyhy, yii zavdannia i metody yii stvorennia / Yu. O. Mezhenko // Naukovyi zbirnyk Biblioteky AN URSR.. - K., 1946. -Ch. 1. - S. 4-14
5. Павлуша Т. П. Електронний довщник з книжковоï спадщини Украши / Т. П. Павлуша, Л. Й. Костенко // Архiвознавство. Археографiя. Джерелознавство: Мiжвiд. зб. наук. пр. - 2011. - Вип. 3 :Джерелознавчi дисциплши. - С. 142-147 ; Pavlusha T. P. Elektronnyi dovidnyk z knyzhkovoi spadshchyny Ukrainy / T. P. Pavlusha, L. Y. Kostenko // Arkhivoznavstvo. Arkheohrafiia. Dzhereloznavstvo: Mizhvid. zb. nauk. pr. -2011. - Vyp. 3 :Dzhereloznavchi dystsypliny. - S. 142-147
6. Яковлев О. Реалiзацiя мiжнародних гумаштарних стратегш НАККЮМ / О. В. Яковлев // Вюник ДАККЮМ. - 2013. - № 1. - С. 86-89 ; Yakovlev O. Realizatsiia mizhnarodnykh humanitarnykh stratehii NAKKKiM / O. V. Yakovlev // Visnyk DAKKKiM.
- 2013. - № 1. - S. 86-89
7. Shulgina V. Presentation of Ukrainian Old Printed Book and Music Manuscripts of the Orthodox Church in the Digital Space / V. Shulgina, O. Yakovlev, O. Barkova // Electronic Imaging & the Visual Arts. EVA 2004 Florence. - Bologna : Pitagora Editrice, 2004. - P. 8.
Стаття надшшла до редакцп 19.10.2015
O. Yakovlev
FORMATION OF UKRAINE CULTURAL HERITAGE INFORMATION ENVIRONMENT: CULTURAL HERITAGE PROJECTS
The article presents the research of including Ukrainian cultural heritage in the global cultural space. The ways and means of introducing monuments of Ukrainian culture and heritage in the digital world and cultural context by means of innovative information technologies - namely information environment through electronic media. Rozhlyato important international conference series EVA Conferences International under the title «Electronic Imaging & the Visual Arts» («Electronic image and visual art»), which are devoted to the use of modern information technology in the field of culture and art and spread opportunities for international cooperation in research and cultural exchange. Proved promising scientific and technological research on digital multimedia presentation of music manuscripts and early printed books, which is a promising area of digital presentations of world cultural heritage.
It is necessary to note, that EVA conferences play significant role for the development of international cooperation in such areas as development of all types of e-resources, e-learning and e-government at different levels.
Participation of the National Academy of Managerial Personnel of Culture and Art (NAKKKiM) in the project «Minerva», which was launched by the International Organization EVA contributed to the formation of an electronic database of Ukrainian rarities stored in the Vernadsky National Library of funds, in the creation of thematic digital collections (including old books, manuscripts and musical material) in the scientific electronic library. The result of this work is to research results and practical findings, conductedjointly with specialists of the Center for Library and Information Technology, Department of old, the Department of musical backgrounds (Vernadsky National Library) and the NAKKKiM.
Digital music collections presented at the scientific electronic library includes the development of digital technology and copies of multimedia applications that provide not only a visual display handwritten notes and printed music in the electronic environment, and audio reproduction of fragments and complete works of Ukrainian musical heritage
The practical result of the project was agreed with the Italian, Polish and British experts to develop international projects with digital presentation of European musical heritage, cooperation in scientific and technological research and development of new information technologies and the organization of workshops to exchange experiences with digitization and access to about of objects of cultural heritage.
Key words: Ukrainian culture, cultural monuments, cultural heritage, global information space, information environment, e encyclopedia.
