CC BY
13
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcHrery BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonoriH iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7304
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:615.1:615.9:636.5
Токсикокшетика наночасток металiв у добових курчат за умов введення курям-несучкам з кормом нанокомпозиту металiв (Ag, Fe, Cu i двоокис Mn)
О.Л. Оробченко1, ОТ. Куцан1, О.О. Шматко2 [email protected]
1 Нацюналъний науковий центр «1нститут експерименталъног i клтчноi ветеринарног медицини»,
вул. Пушктсъка, 83, м. Харк1в, 61023, Украгна;
2Нацюналъний аерокосмiчнийуниверситет iM. М.С. Жуковсъкого «Хартвсъкий авiацiйний тститут»,
вул. Чкалова, 17, м. Харюв, 61023, Украгна
У статт1 наведет дат щодо токсикоктетики наночасток (Нч) металгв у оргатзмг добових курчат за умов введення курям-несучкам iз кормом нанокомпозиту (Ag, Cu, Fe, двоокис Mn). Дослгдний зразок нанокомпозиту металгв (НкМе) мктив наночастки Аргентуму (31,5 ± 0,9 нм), Феруму (100,0 ± 10,0 нм), Купруму (70,0 ± 4,0 нм) i двоокису мангану (50,0 ± 3,0 нм) в алжвотному ствв1дношенш з юнцевою концентращею 100 мкг/см3 за кожним металом. Експеримент був проведений на твнях та курях-несучках кросу Хайсекс Уайт. Курям контролъног групи додатково в комбгкорм додавали дистилъовану воду, птиц дослгдних груп упродовж 37 д1б щодня задавали добавки до комбжорму: I груп1 - НкМе в бютичнш дозг (0,3 мг/кг) i II - НкМе в токсичнш дозг (4,0 мг/кг маси тма). Починаючи з 30-г доби в1д птиц кожног групи протягом тижня збирали знесет яйця та закладали гх на шкубащю. Пкля вилуплювання курчат проводили гх евтаназю та в1дб1р оргатв i тканин: жовткового мшка, м 'язового шлунку, травного тракту, печiнки, легенъ, серця, головного мозку, м 'язiв iз юстками та тр 'я зi шмрою. Визначення наночасток та iдентифiкацiю вiдповiдних металiв проводили за допомогою растрового електронного мжроскопа РЕМ-106. Установлено, що наночастки металiв розподыялися у органах i тканинах курчат iз максималъною концентращею у печтщ за введення дози 4,0мг/кг маси тыа (max Ферум 139,71 нч/кг, Купрум 71,78 i двоокису мангану 13,21 нч/кг) та серц (max Ферум 217,07 нч/кг, Купрум 100,89 i двоокису мангану 3,84 нч/кг). За цихумов Нч незалежно вiд дози майже однаково (за виключенням мангану) використовувалися iз жовткового мшка. Значна концентраця Нч визначена також в головному мозку та легенях добових курчат, що може вказувати про троптстъ Нч до даних тканин. Не виключено, що накопичення Нч Феруму, Купруму та двоокису мангану в тстках з м 'язами та тр 'г зi шмрою курчат (доза 4,0 мг/кг маси тма) призвело до порушенъ опорно-рухового апарату, встановлених нами в попередтх до^дженнях.
Knmnoei слова: токсикокшетика, нанокомпозит металiв, доза, кури-несучки, добовi курчата, растрова електронна мi-кроскотя.
Токсикокинетика наночастиц металлов у суточных цыплят при условии введения курам-несушкам с кормом нанокомпозита металлов
(Ag, Fe, Cu и двуокись Mn)
А.Л. Оробченко1, А.Т. Куцан1, А.А. Шматко2 [email protected]
1 Националъный научный центр «Институт эксперименталъной и клинической ветеринарной медицины»,
ул. Пушкинская, 83, г. Харъков, 61023, Украина;
2Националъний аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «Харъковский авиационный институт»,
Citation:
Orobchenko, A.L., Kutsan, A.T., Shmatko, A.A. (2017). Toxicokinetics metal nanoparticles in day-old chicks provided administration laying hens with feed nanocomposite metals (Ag, Fe, Cu and Mn dioxide). Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 19-24.
Науковий вкник ЛНУВМБТ iMeHi С.З. Гжицького, 2017, т 19, № 73 ул. Чкалова, 17, г. Харьков, 61023, Украина
В статье представлены данные о токсикокинетике наночастиц (НЧ) металлов в организме суточных цыплят в условиях введения курам-несушкам с кормом нанокомпозита (Ag, Cu, Fe, двуокись Mn). Опытный образец нанокомпозита металлов (НкМе) содержал наночастицы серебра (31,5 ± 0,9 нм), железа (100,0 ± 10,0 нм), меди (70,0 ± 4,0 нм) и двуокиси марганца (50,0 ± 3,0 нм) в аликвотном соотношении с конечной концентрацией 100 мкг/см3 по каждому металлу. Эксперимент был проведен на петухах и курах-несушках кросса Хайсекс Уайт. Курам контрольной группы дополнительно в комбикорм вводили дистиллированную воду, птице опытных групп в течение 37 суток ежедневно задавали добавки в комбикорм: первой группе - НкМе в биотической дозе (0,3 мг/кг) и II - НкМе в токсической дозе (4,0 мг/кг массы тела). Начиная с 30-х суток от птицы каждой группы в течение недели собирали снесенные яйца и закладывали их на инкубацию. После вылупле-ния цыплят проводили их эвтаназию, отбор органов и тканей: желточного мешка, мышечного желудка, желудочно-кишечного тракта, печени, легких, сердца, головного мозга, мышц с костями и пера с кожей. Определение наночастиц и идентификацию соответствующих металлов проводили с помощью растрового электронного микроскопа РЭМ-106. При этом установлено, что наночастицы металлов распределялись по органам и тканям цыплят с максимальной концентрацией в печени при введении дозы 4,0 мг/кг массы тела (max железо 139,71 нч/кг, медь 71,78 и двуокись марганца 13,21 нч/кг) и сердце (max железо 217,07 нч/кг, медь 100,89 и двуокиси марганца 3,84 нч/кг). При этом Нч независимо от дозы почти одинаково (кроме марганца) использовались с желточного мешка. Значительная концентрация Нч была определена также в головном мозге и легких суточных цыплят, что может свидетельствовать о тропности Нч к данным тканям. Не исключено, что накопление Нч железа, меди и двуокиси марганца в костях с мышцами и перье с кожей цыплят (доза 4,0 мг/кг массы тела) привело к нарушениям опорно-двигательного аппарата, установленных нами в предыдущих исследованиях.
Ключевые слова: токсикокинетика, нанокомпозит металлов, доза, куры-несушки, суточные цыплята, растровая электронная микроскопия.
Toxicokinetics metal nanoparticles in day-old chicks provided administration laying hens with feed nanocomposite metals (Ag, Fe, Cu and Mn dioxide)
A.L. Orobchenko1, A T. Kutsan1, A.A. Shmatko2 [email protected]
'National Scientific Center «Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine», Pushkinskaya, Str., 83, Kharkov, 61023, Ukraine;
2National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute», Chkalova, Str., 17, Kharkov, 61023, Ukraine
The article presents data on the toxicokinetics of nanoparticles (NP) of metals in the body day-old chicks in the conditions of introduction of laying hens with feed nanocomposite (Ag, Cu, Fe, Mn dioxide). The sample of nanocomposite comprises metal nanoparticles (NрMe) of silver (31.5 ± 0.9 nm), iron (100.0 ± 10.0 nm), copper (70.0 ± 4.0 nm) and manganese dioxide (50.0 ± 3.0 nm) in relation to aliquot at a final concentration of 100 mg/sm3 for each metal. The experiment was conducted on roosters and laying hens breed Hajseks White. By the principle of analogues 3 groups were formed of birds with a sex ratio of roosters to hens 1:6. Laying hens in the control group was further introduced the saline into feed, birds of experimental groups for 37 days had been administered daily feed additive: the first group - in the biotic Nf.'Me dose (0.3 mg/kg), II - Nf.-Me in toxic dose (4.0 mg/kg). Starting from the 30th day of the birds in each group during the week laid eggs were collected and laid them on the incubation. After hatching performed euthanasia and selection of organs and tissues: yolk sac, muscular stomach, gastrointestinal tract, liver, lungs, heart, brain, muscles, bones and skin with a pen. Determination of nanoparticles and corresponding metal identification performed by the scanning electron microscope. It is found that the metal nanoparticles distributed in organs and tissues of chickens with the highest concentration in liver at a dose 4.0 mg/kg body weight (max iron 139.71 пр/kg, copper 71.78 and manganese dioxide 13.21 пр/kg) and heart (max iron 217.07 пр/kg, copper 100.89 and manganese dioxide 3.84 пр/kg). Thus, regardless of the dose NP almost identically (except manganese) used with the yolk sac. A large concentration of NP has been identified in the brain and lungs day-old chicks, which may indicate a tropism NP to these tissues. It is possible that the accumulation of iron NP, copper, and manganese dioxide in the bones with muscles and skin with a pen (dose of 4.0 mg/kg body weight) resulted in violations of the musculoskeletal system, installed by us in previous studies.
Key words: toxicokinetics, nanocomposite metal dose, laying hens, day-old chicks, scanning electron microscopy.
Вступ
На сучасному етат розвитку нанотехнологш ставиться завдання атестацп й апробацп нанометал1в на живому оргашзмг Це пояснюеться особливютю до наночасток (Нч), як1 здатш легко проникати в уа органи й тканини оргашзму й у бютичних дозах сти-мулювати процеси обмшу речовин. У той же час пе-рераховаш особливосп наночасток можуть чинити на жит системи таку ж дио, яка буде сприяти розвитку р1зних патолопчних сташв i навгть призводити до
1хньо1 загибелi (Sizova, 2010; Vishnjakov et al., 2011; Sizova, 2012). У сучаенш ветеринарнш медициш вже розроблеш та апробоваш першi наноматерiали (нано-частки металiв), як джерела мшроелеменпв для тва-рин (Jausheva, 2013; Busol and Sitnik, 2013; Jausheva and Miroshnikovа, 2014; Polishhuk et al., 2015). Зокре-ма, у промисловому твариннищга та птахiвництвi за виготовлення кормiв використання нанотехнологш забезпечуе тдвищення у птиц продуктивное^, отр-носп до сгреав та шфекцш i зменшення загибелi у 2 рази, пвдвищенням життездатносп молодняка
(Kaplunenko, 2008). Попередшми нашими дослщжен-нями встановлено позитивний вплив нанокомпозиту метал1в (Ag, Cu, Fe, двоокис Mn) на шкубацшт якосл яець, що виявлялося тдвищенням заплвднюваносп яець, виведенням кондицшного молодняку, маси ви-ведених курчат, а також вивчено ембрютоксичтсть препарату (Orobchenko, 2015). Окр1м цього дослщже-но фармакодинам1ку нанокомпозиту та розподш ме-тал1в в организм добових курчат (Kucan, 2016; Orobchenko, 2016).
Однак, вищевказан дослщження повшстю не мо-жуть повшстю показати повноц1нно1 картини впливу наночасток на оргашзм, оск1льки в результатах досль джень ввдсутня токсикок1нетика, власне наночасток. Враховуючи незначш розм1ри Нч (1-100 нм), одним 1з основних шструменпв для визначення 1х у р1зних об'ектах е електронна м1кроскоп1я.
Тому метою нашо1 подальшо1 роботи стало ви-вчення токсикок1нетики наночасток метал1в у добових курчат за умов введення курям-несучкам з кормом нанокомпозиту метал1в (Ag, Fe, Cu i двоокис Mn).
MaTepiai i методи дослвдження
Дослiд був проведений в умовах вiварiю ННЦ «1ЕКВМ» на твнях та курях-несучках кросу Хайсекс Уайт, вжом 365 дiб, масою 1,2-1,6 кг. За принципом аналопв було сформовано 3 групи птищ зi статевим спiввiдношeнням пiвнiв до курей 1:6.
Експeримeнтальнi дослвдження на птищ були провeдeнi з урахуванням основних принцитв бiоeтики, норм утримання, догляду та годiвлi.
Композицiйну сумiш з наночасток мeталiв було складено на пiдставi отриманих нами рeзультатiв дослвдження з урахуванням 1х бiобeзпeки, а саме: генотоксичносп, мутагeнностi i загально1 токсичностi - в умовах in vitro. Дослвдний зразок нанокомпозиту мeталiв мiстив наночастинки Аргентуму (31,5 ± 0,9 нм), Феруму (100,0 ± 10,0 нм), Купруму (70,0 ± 4,0 нм) i двоокису мангану (50,0 ± 3,0 нм) в
алшвотному
спiввiдношeннi
,3 .
кшцевою
пeчiнка, лeгeнi, серце, головний мозок, м язи з шстками, тр'я зi шкурою) для визначення вмюту Нч.
Визначення наночасток та щентифжащю вiдповiдних мeталiв проводили на базi лабораторiï електронно1 мiкроскопiï Нацiонального
аeрокосмiчного университету iм. М.£. Жуковського «Харшвський авiацiйний шститут» за допомогою растрового електронного мжроскопа РЕМ-106 («SELMI», Украша) зпдно з розробленою методикою (Orobchenko, 2015). Результата дослвджень оброблeнi iз використанням пакeтiв програм ImageJ 1.46r (Ferreira and Rasband, 2012) та Microsoft Exœl.
Результати та ïx обговорення
Для визначення наночасток мeталiв спочатку проводили пiдготовку проб: бюлопчний матeрiал (збiрнi проби) тддавали озоленню за температури 350 °С в муфeльнiй пeчi протягом 2-3 годин, попередньо фгк-суючи натуральну масу зразкiв. Золу переносили в кeрамiчну ступку i перетирали до утворення однорвд-ноï маси, яку попм зсипали в склянi флакони. Золу помiщали на предметний столик растрового електронного мжроскопа i дослвджували. При дослiджeннi продивлялися не менше 30-ти випадкових полiв видимости Виявлення наночасток мeталiв серед сумiшi компонeнтiв у зразку проводили за хх високою елект-ронною щшьшстю (свiтлiшi дiлянки), а також прави-льнiстю повeрхнi (округла форма). За допомогою програми ImageJ 1.46r розраховували кiлькiсть та розмiр наночасток на фотографп (полi зору мкроско-па). Для приблизно1 оцiнки об'емно1 концентрацп наночасток обчислювали 1х середню щiльнiсть у полi зору за формулою (1), як описано в: IN,
а =-
IS,
(1),
концeнтрацiею 100 мкг/см за кожним металом.
Дослiднi зразки наночасток мeталiв отримували методом хiмiчноï кондeнсацiï шляхом вiдновлeння вiдповiдних солей мeталiв у водному сeрeдовищi (Percov, 1976).
Пiсля витримування експериментальних курей усiх груп на стандартному рацюш протягом 15 дiб (вирiвнювальний перюд), курям контрольноï групи додатково в комбжорм додавали дистильовану воду, птищ дослвдних груп упродовж 37 дiб щодня задавали добавки до комбшэрму: I групi - НкМе в бютичнш дозi (0,3 мг/кг маси тша) i II - НкМе в токсичнш дозi (4,0 мг/кг маси тша) (встановлеш нами у попередшх дослiджeннях (Orobchenko, 2014)).
Починаючи з 30-ï доби вiд птищ кожно1' групи протягом тижня збирали знeсeнi яйця та закладали 1'х на iнкубацiю. Пiсля вилуплювання проводили клшчний огляд добових курчат та зважування, а потiм пiд час легкого eфiрного наркозу дeкапiтували 1'х з послiдуючим вiдбором проб оргашв i тканин (жовтковий мiшок, м'язовий шлунок, травний тракт,
де Ni - сумарна кшьшсть наночасток на фотографп (в шш зору мжроскопа) i, Si - сумарна площа фотографiï (поля) i.
Об'емну концeнтрацiю оцiнювали за формулою (2), з поправкою на натуральну масу наважки перед озоленням:
у = -
а2 х 1000
(2),
де с - середня щшьшсть наночасток у полп зору; 1000 - коефйцент переводу в кг; т,р. - маса зразка перед озоленням, г; у - приблизна об'емна концентра-щя наночасток в бюлопчному матeрiалi, нч/кг.
Iдeнтифiкацiю наночасток проводили як вiзуально - за розмПром у порПвняннП зП стандартом (рис.), так i за допомогою рентгешвського енерго-дисперсшного спектрометра (ЕДС), що входить в комплектацш електронного мiкроскопа.
Результати визначення наночасток мeталiв в органах i тканинах добових курчат зведеш в табл.
Слад зазначити, що в органах i тканинах добових курчат, отриманих ввд курей контрольно! групи не було виявлено наночасток, яш вшповвдають введеним з НкМе.
з
3
m
cd
А)
Б)
В)
Рис. Електронограми золи: (А) нанокомпозиту (Ag, Cu, Fe i двоокис Mn); Б) печшки курчат (контрольна група); В) печшки курчат (II дослвдна група) (цифрами наведенi розмiри наночасток мета™)
У добових курчат, отриманих вИд курей, яким вводили бИотичну дозу НкМе (0,3 мг/кг маси тИла), мак-симальну концентрацию наночасток Купруму виявили в печИнцИ та серцИ, що становило 27,5 та 26,0% вИд загально1 концентрацй' Нч у дослИджуваних органах i тканинах, дещо нижчою концентрацiя була в легенях
- 22,2 та тр'1 3i шкурою - 9,5%, ще нижчою у шлунку
- 3,7, жовтковому мiшку - 3,6, кишечнику - 3,2 та у м'язах з кИстками 2,7% i найнижчою концентрация Нч Купруму була у головному мозку курчат, що станови-
ло 1,6% вИд загальног У добових курчат, отриманих вИд курей, яким вводили токсичну дозу НкМе (4,0 мг/кг маси тша) максимальна концентращя Нч Феруму була в серщ - 35,0% вИд загально1 концентраций дещо нижчою - в печИнцИ (25,0), перi зi шкурою (16,3), головному мозку - 8,0, м'язах з шстками (7,4), ще нижчою - у шлунку (2,5), кишечнику (2,3) та легенях (1,8%) i найнижчою концентращя Нч Купруму була в жовтковому мИшку, що становило 1,7% вИднос-но загально! концентрацй.
Таблиця
Концентращя наночасток MeTaiiB в органах i тканинах добових курчат за умов введення курям з кормом
Орган, тканина Концентрация наночасток металИв, нч/кг сиро1 маси
Ферум Купрум Двоокис мангану Аргентум
I дослИдна група 0,3 мг/кг II дослИдна група 4,0 мг/кг I дослИдна група 0,3 мг/кг II дослИдна група 4,0 мг/кг I дослИдна група 0,3 мг/кг II дослИдна група 4,0 мг/кг I дослИдна група 0,3 мг/кг [I дослИдна група 4,0 мг/кг
Жовтковий мИшок 8,79 8,82 4,78 4,80 0,33 1,70 0 0
Шлунок 4,96 20,61 4,96 7,29 0 0,91 0,34 0
Кишечник 13,84 26,68 4,34 6,75 0 0,30 0 0
Головний мозок 17,39 107,53 2,17 23,33 0 5,57 0 0
ЛегенИ 34,84 47,37 29,75 5,25 1,10 1,01 0 0
М'язи + кИстки 30,27 57,82 3,56 21,24 0 0,24 0 0,24
ПИр'я + шкИра 70,68 111,48 12,69 46,89 0,68 0,26 0 0
ПечИнка 90,52 139,71 36,92 71,78 6,63 13,21 0 0
Серце 41,67 217,07 34,92 100,89 1,54 3,74 0 0
Загальна концентрация 312,96 737,09 134,09 288,22 10,28 26,94 0,34 0,24
У добових курчат, отриманих вИд курей, яким вводили НкМе (0,3 мг/кг маси тша) у бютичнш дозИ, мак-симальну концентрацию наночасток Феруму спостерИ-гали в печшщ, що становило 28,9% вИд загально1 концентрацй Нч у дослИджуваних органах i тканинах, дещо нижчою концентращя була в шр'1 зi шкИрою -22,6%, серщ - 13,3, легенях - 11,1 та м'язах iз кИстка-ми - 9,7%, ще нижчою у головному мозку - в 5,6, кишечнику - 4,4, та жовтковому мИшку - у 2,8% i найнижчою концентращя Нч Феруму була у шлунку, що становило 1,6% вИд загальшн. У добових курчат, отриманих вИд курей, яким вводили токсичну дозу НкМе (4,0 мг/кг маси тИла) максимальна концентрация Нч Феруму була в серцИ - 29,4% вИд загально1 концентраций дещо нижчою - в печшщ (19,0), перИ зИ шкИрою (15,1), головному мозку - 14,6%, м'язах з кИстками (7,8), легенях (6,4) та кишечнику - 3,6%, в шлунку -2,9% i найнижчою концентрация Нч Феруму була в жовтковому мИшку, що становило 1,2% вИдносно зага-льно1 концентрацй'. СлИд вИдзначити, що за умов введення Нч Феруму у токсичнИй дозИ концентрация була суттево вищою, нИж за введення бютично1 в усИх дос-лИджуваних органах окрИм жовткового мИшка, в якому не встановили значних вИдхилень концентрацй Нч Феруму мИж групами.
СлИд зазначити, що за умов введення бютично1 до-зи концентрация Нч Купруму була суттево вищою, нИж за введення токсично1, у таких органах добових курчат як легенИ та кишечник. ТодИ як за токсично1 дози спостерИгали перевищення концентрацй' Нч Купруму у шлунку, головному мозку, м'язах Из кИстками, пИр'1 зИ шкИрою, печИнцИ та серцИ. А в жовтковому мИшку обох дослИдних груп не встановили значних вИдхилень
концентрацй Нч Купруму мИж групами.
У добових курчат, отриманих вИд курей, яким вводили бИотичну дозу НкМе (0,3 мг/кг маси тИла), мак-симальну концентрацИю наночасток двоокису мангану виявили в печИнцИ, що становило 64,5% вИд загально1 концентрацй Нч у дослИджуваних органах i тканинах, дещо нижчою концентрация була в серцИ (15,0), легенях - 10,7 та тр'1 зИ шкИрою - 6,6%, ще нижчою у жовтковому мИшку - 3,2% вИд загально1 концентрация Нч двоокису мангану, тодИ як у шлунку, кишечнику, головному мозку та у м'язах з кИстками Нч двоокису мангану виявлено не було. У добових курчат, отрима-них вИд курей, яким вводили токсичну дозу НкМе (4,0 мг/кг маси тИла) максимальна концентрацИя Нч двоокису мангану була в печшщ - 49,0% вИд загально1 концентрацй, дещо нижчою - в головному мозку (20,7), серцИ (13,9), жовтковому мИшку (6,3%), ще нижчою - в легенях (3,7), шлунку (3,4), кишечнику (1,1), в шр'1 зИ шкИрою (1,0%) i найнижчою концентрация Нч двоокису мангану була в м'язах Из кИстками, що становило 0,9% вИдносно загально1 концентрацй.
СлИд зазначити, що за умов введення бютично1 до-зи концентрацИя Нч двоокису мангану була суттево вищою, нИж за введення токсично1, у пИр' зИ шкИрою. ТодИ як за токсично1 дози виявили перевищення концентрацй' Нч двоокису мангану у рештИ органИв окрИм легенИв, у яких в обох дослИдних групах не встановили значних вИдхилень концентрацй' Нч мИж групами.
Наночастки Аргентуму у курчат I дослИдно1 групи були виявленИ лише в шлунку - 0,34 нч/кг, а II дослИд-но1 - лише в м'язах Из кИстками - 0,24 нч/кг.
Отже, наночастки металИв Из жовтка та бИлка яець розподИлялися по органам И тканинам курчат з макси-
мальною концeнтрацiею у пeчiнцi та серщ. За цих умов Нч незалежно вщ дози майже однаково (за ви-ключенням мангану) використовувалися Пз жовткового мiшка. Значну концeнтрацiю Нч виявили також у головному мозку та легенях добових курчат, що може вказувати про тропшсть Нч до даних тканин. ОкрПм цього накопичення Нч Феруму, Купруму та двоокису мангану в шстках з м'язами та пiр'ï зП шкрою може призводити до тих змш, як встановлeнi нами у добових курчат, отриманих ввд курей, яким вводили ток-сичну дозу НкМе (порушення опорно-рухового апа-рату). Про надходження Нч мeталiв в органiзм ембрь ону з бшком може вказувати на хх наявнiсть у травному трактi курчат.
Висновки
За умов введення з кормом НкМе курям-несучкам (в дозах 0,3 i 4,0 мг/кг маси тша) наночастки мeталiв розподмлися по органам i тканинам отриманих вщ них добових курчат Пз максимальною концентращею у пeчiнцi за введення дози 4,0 мг/кг маси тша (max Ферум 139,71 нч/кг, Купрум 71,78 i двоокису мангану 13,21 нч/кг) та серщ (max Ферум 217,07 нч/кг, Купрум 100,89 i двоокису мангану 3,84 нч/кг). За цих умов Нч незалежно вщ дози майже однаково (за виключенням мангану) використовувалися Пз жовткового мшка. Значна концентращя Нч визначена також у головному мозку та легенях добових курчат, що може вказувати про тропшсть Нч до даних тканин. Не виключено, що накопичення Нч Феруму, Купруму та двоокису мангану в шстках з м'язами та пр' зП шшрою курчат (доза 4,0 мг/кг маси тша) призвело до порушень опо-рно-рухового апарату, встановлених нами в поперед-шх дослщженнях.
Перспективи подальших до^джень. Дослщити вплив нанокомпозиту мeталiв (Ag, Cu, Fe, двоокис Mn) на оргашзм водоплавноï птищ.
Бiблiогpaфiчнi посилання
Vishnjakov, A.I. Ushakov, A.S., Lebedev, S.V. (2011). Osobennosti kostnomozgovogo krovetvorenija pri vvedenie nanochastic medi per os i intramuscularly. Vestnik mjasnogo skotovodstva. 64(2), 96-102 (in Russian).
Sizova, E.A. (2010). Strukturno-funkcional'naja reorganizacija selezenki krys pri vnutrimyshechnom vvedenii nanochastic medi tipa Cu10x. Izvestija Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 2, 129-133 (in Russian). Sizova, E.A. (2012). Vlijanie mnogokratnogo vvedenija nanochastic medi na jelementnyj sostav pecheni krys. Izvestija Orenburgskogo gosudarstvennogo universiteta. 6, 1-3 (in Russian). Jausheva, E.V. (2013). Issledovanie nanochastic metallov v kachestve istochnika mikrojelementov dlja zhivotnyh. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 5, 470 (in Russian). Jausheva, E.V., Miroshnikovа, S.A. (2014). Issledovanie vlijanija vysokodispersnyh chastic metallov na gomeostaz pokazatelej obshhego belka i intensivnosti
rosta cypljat-brojlerov. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2, 508 (in Russian).
Polishhuk, S.D., Ampleeva, L.E., Kon'kov, A.A. (2015). Biohimicheskij status krovi cypljat-brojlerov pri vvedenii v racion suspenzii nanochastic selena. Vestnik Rjazanskogo gosudarstvennogo
agrotehnologicheskogo universiteta im.
P.A. Kostycheva. 1(25), 36-39 (in Russian).
Busol, V.O., Sitnik, M.G. (2013). Vpliv spozhivannja nanokarboksilativ germaniju i zaliza na gematologichni ta biohimichni pokazniki krovi kurchat-brojleriv. Naukovi praci Pivdennogo filialu Nacional'nogo universitetu bioresursiv i. prirodokoristuvannja Ukrayini «Krims'kij agrotehnologichnij universitet». Serija «Veterinarni nauki». 151, 160-165 (in Ukrainian).
Kaplunenko, V.G. (2008). Nanotehnologii v sel'skom hozjajstve. Zerno. 4, http://www.zerno-ua.com/?p=2025 (in Russian).
Orobchenko, O.L. (2015). Embriotoksichnist' nanokompozitu (Ag, Cu, Fe i dvookis Mn) i solej metaliv za umov hronichnogo jih nadhodzhennja z kormom v organizm kurej-nesuchok. «Veterinarna medicina» mizhvidomchij tematichnij naukovij zbirnik. 100, 187-190 (in Ukrainian).
Kucan, O.T. (2016). Toksiko-biohimichna ocinka nanometaliv za sistemnimi markerami pri zastosuvanni u veterinarnij medicini. Harkiv (in Ukrainian).
Orobchenko, O.L. (2016). Toksikokinetika Kuprumu, Ferumu ta Manganu v organizmi dobovih kurchat za umov vvedennja kurjam-nesuchkam z kormom nanokompozitu (Ag, Cu, Fe, dvookis Mn). Sumskogo nacional'nogo agrarnogo universitetu; Serija «Veterinarna medicina». 6(38), 193-197 (in Ukrainian).
Percov, A.V. (1976). Metodicheskie razrabotki k praktikumu po kolloidnoj himii (in Russian).
Orobchenko, A.L. (2014). Jeksperimental'no-teoreticheskoe obosnovanie primenenija
nanokompozita metallov (Ag, Cu, Fe i dvuokis' Mn) dlja kur-nesushek pri uslovii hronicheskogo postuplenija s kormom (obobshhenie jeksperimental'nyh issledovanij). Veterinarija, zootehnija i biotehnologija. 12, 32-40 (in Russian).
Orobchenko, O.L. (2015). Deklaracijnij patent Ukrayini na korisnu model' № 98542 MPK (2006.01) G01N 33/48/ Sposib viznachennja ta identifikaciï nanochastok metaliv u kormah dlja tvarin i biologichnih objektah. 8, 4 (in Ukrainian).
Orobchenko, A.L. (2015). Razrabotka metodiki opredelenija i identifikacii nanochastic metallov v biologicheskih ob'ektah s pomoshh'ju rastrovoj jelektronnoj mikroskopii. Veterinarija, zootehnija i biotehnologija. 9, 18-22 (in Russian).
Ferreira, T., Rasband, W. (2012). Image J User Guide. IJ 1.46r. Tuesday 2nd October. - 198 r.
MR 1.2.2639-10 Ispol'zovanie metodov kolichestvennogo opredelenija nanomaterialov na predprijatijah nanoindustrii (2010). M.: Federal'nyj Centr gigieny i jepidemiologii Rospotrebnadzora, 79 (in Russian).
Стаття над1йшла до редакцИ' 1б. 0S. 2017
