CC BY
13
7. Поиск фено- и генотипических соотношений при дефектах фолатного цикла за пределами обычной генетики (часть II) / Е. Я. Гречанина, Р. Маталон, Ю. Б. Гречанина [и др.] // Ультразвукова перинатальна дiагностика. - 2008. - № 26. - C. 3-14.
8. A second common mutation in the methy-lenetetrahydrofolate reductase gene: an additional risk factor for neural-tube defects? / N. M. van der Put, F. Gabreëls, E. M. Stevens [et al.] // Amer. J. Human Genetics. - 1998. - Vol. 62, N 5. - P.1044-1051.
9. Bailey L. B. Folic acid supplements and fortification affect the risk for neural tube defects, vascular disease and cancer: evolving science / L. B. Bailey, G. C. Rampersaud, G. P. A. Kauwell // J. Nutrition. - 2003. - Vol. 133, N 6. - P. 1961S-1968S.
10. Haploview: analysis and visualization of LD and haplotype maps / J. C. Barrett B. Fry , J. Maller, M. J. Daly // Bioinformatics. - 2005. -Vol. 2, N2. - P. 263 -265.
11. Linkage Disequilibrium and Association Mapping / edited by A. R. Collins. - Totowa: Humana Press Inc. - Series: Methods in Molecular Biology.- 2007. -Vol. 376. - 255 p.
12. Maternal Homocysteine before Conception and throughout Pregnancy Predicts Fetal Homocysteine and Birth Weight / M. M. Murphy, J. M. Scott, V. Arija [et al.] // Clinical Chemistry. - 2004. - Vol. 50, N 4. - P.1406-1412.
13. Maternal MTHFR polymorphism and risk of spontaneous abortion / M. d. R. Rodrígues-Guíllen, L. Torres-Sanches, J. Chen [et al. ] // Salud Pública de México. - 2009. - Vol. 51, N 1. - P. 19-25.
14. Medina M. Roles of homocysteine in cell metabolism: old and new functions. / M. Medina, J.Uradiales, M. Amores-Sauches // Eur. J. Biochemistry. - 2001. - Vol. 268, N 14. - P. 3871-3882.
15. Miller M. S. Genetic polymorphisms and susceptibility to disease / M. S. Miller, M. T. Cronin. -Boca Raton : CRC Press, 2000. - 266 p.
16. Mills J. L. Fortification of foods with folic acid -how much is enough? / J. L. Mills // New Engl. J. Medicine. - 2000. - Vol. 342, N 19. - P. 1442-1445.
17. Plasma total homocysteine, pregnancy complications, and adverse pregnancy outcomes: the Hordaland Homocysteine Study / S. E. Vollset, H. Refsum, L. M. Irgens [et al.] // Amer. J. Clinical Nutrition . - 2000. -Vol. 71. - P. 962-968.
18. Wilkins-Haug L. Inherited thrombophilia and adverse pregnancy out-comes: What the evidence shows. / L. Wilkins-Haug // OBG Management. - 2003. - April Issue. -P. 34 - 48.
19. Zintzaras E. Maternal gene polymorphisms involved in folate metabolism and risk of Down syndrome offspring: a meta-analysis / E. Zintzaras // J. Human Genetics. - 2007. - Vol.52, N 11. - P. 1434 - 1461.
♦
ТОКСИЧН1СТЬ ТА ДЕЯК1 СТОРОНИ ТОКСИКОДИНАМ1КИ КОМБ1НОВАНОГО ФУНГЩИДУ СУЛЬФОКАРБАТЮНУ ПК
УДК 632.952: 615.9
1.М. Пельо Л.М. Шкарапута , С. Т. Омельчук,
Л.М. Састович ,
**
В.В. Даниленко , Л. О. Тищенко , Л.А. Шевченко
1нститут гтени та екологи Нацюнального медичного ymíeepcumemy ÍMern О. О.Богомольця м. Kuie
1нститут бюоргатчно'1 xímíí та нафтохiмii НАН Украши м. Kuie
Ключовi слова: сульфокарбатюн ПК, токсичтсть, подразнююча дiя, алергент властивостi, геnатотоксичнiсть Key words: sulfocarbatione PK, toxicity, irritant action, allergic properties, hepatotoxicity
Резюме. В результате токсикологического изучения установлено, что новый комбинированный фунгицид Сульфокарбатион ПК умеренно опасен при поступлении в организм животных различными путями, не оказывает выраженного местно-раздражающего действия, не аллерген. При повторном введении оказывает слабое гепатотоксическое действие.
Summary. As the result of toxicologic study it was determined that a new combined fungicide Sulphocarbatione PK is moderately dangerous on entry by means of different ways into animals' organism, does not cause marked locally-irritating effect, it is not an allergen. On repeated introduction it causes a slight hepatotoxic action.
У лiтературi наявш численнi данi [7,10,11] стосовно застосування комбшованих пестицидiв, що вiдносяться як до одного, так i до рiзних за хiмiчною структурою класiв. Це сприяе запоб> ганню розвитку резистентностi шкодочинних агентов до хiмiчних засобiв захисту рослин, що дозволяе в певнiй мiрi зменшувати норми витрати пестицидiв, а отже, супроводжуеться зниженням пестицидного навантаження на нав-колишне середовище.
1нтенсивне використання комбiнованих пре-паратiв потребуе вивчення особливостей дп на органiзм одночасно кiлькох факторiв, оскiльки в цих випадках можна очiкувати потенщювання комбшовано! дп, яка може проявитись при всiх шляхах надходження на будь-яких рiвнях дп.
У зв'язку з цим комбшоваш препарати перед впровадженням у практику тдлягають обов'яз-ковому токсикологiчному вивченню, зокрема виявленню можливо! комбiнованоl дп.
Мета роботи - ощнка потенцiйноl небезпеки для здоров'я людей застосування комбшованого препарату Сульфокарбатюну ПК, з.п., дiючими речовинами якого е сульфокарбатюн-К i карбендазим.
Основна задача: токсиколопчна оцiнка препарату Сульфокарбатюн ПК, з.п., основана на результатах дослщження гостро! токсичностi при надходженш в органiзм через шлунково-кишковий тракт, дихальнi шляхи i шкiру, под-разнюючо1 дп на шюру та слизовi оболонки, алергенно1 активностi, кумулятивних власти-востей та характеру дп в субхронiчному експе-риментi.
Одержанi результати дозволять визначити клас небезпечносп Сульфокарбатiону ПК, з.п. i розробити профiлактичнi заходи щодо безпеч-ного застосування його у сшьському госпо-дарствi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiджували комбiнований препарат Сульфокарбатюн ПК, з.п. (порошок, що змочуеться) наступного складу:
- сульфокарбатюн-К - 14,2%
- карбендазим - 42,9%
- лп-носульфонат - 42,9%
Сульфокарбатюн ПК, з.п. являе собою порошок коричневого кольору з запахом шрки. Щшь-шсть - 0,8 г/см3.
Дiючi речовини:
- сульфокарбатюн-К: ^(1,1-диоксотюлан-3-ш) дитiокарбамат калiю
- карбендазим: метил 1Н-бензiмiдазол-2-iл-карбамат.
У токсиколопчних дослiдженнях використанi щурi п. Wistar, гвiнейськi свинки, кролi п. шиншилла.
Тварин протягом 14 дшв утримували у BiBapii' Нацiонального медичного ушверситету. Температура повiтря в примщенш - 21±20С, вщ-носна волопсть 40-60%. Рацiон тварин складався з концентрованого гранульованого комбiкорму та овочiв. Тваринам давали вiдстояну водо-провiдну воду (ГОСТ 2874-82) i3 скляних по!лок [4]. Експерименти проводили зпдно з мето-дичними вказiвками [14].
Основним критерieм перорально!, через-шюрно! та шгаляцшно! токсичностi була доза, що призводила до загибелi 50% пiддослiдних тварин (ЛД50), яку визначали за методом [16]. Протягом 14 дiб проводили клiнiчне обстеження динамiки маси тiла тварин, що вижили, в кiнцi вiдновного перюду - макроскопiю внутрiшнiх органiв.
Подразнюючу дiю на шкiру та слизовi оболонки вивчали на кролях, ощнку ушкодження здiйснювали у вщповщносп до [8,13,21,27].
Експерименти по виявленню алергенних влас-тивостей препарату виконували на гвшейських свинках за методами [1,2,18]. Реакщю шкiри оцiнювали через 1, 3, 48 та 72 год. за шкалою
[21,24].
Кумулятивш властивост дослщжували на щурах при щоденному, протягом 3 мiсяцiв, введенш у шлунок препарату в дозi 150 мг/кг, що становить 1/20 частину вщ максимально! дози, що дослщжувалась. Такий пiдхiд до вивчення кумулятивних властивостей вщповщае мето-дичним вказiвкам [14], а також не суперечить принципам «добро! лабораторно! практики», чинним у всьому свт [26]. В динамщ ощню-вали поведшку тварин, споживання корму, реестрували масу i прирiст маси тiла, в кшщ експерименту проводили макроскопiчне дослщ-ження внутрiшнiх органiв, визначали вщносну масу внутрiшнiх органiв.
Оцiнку кумулятивних властивостей здшсню-вали за критерiем «загибель тварин», а також за функцюнальними змiнами в органiзмi [6,7]. Дослщжували показники, як були шформатив-ними при вивченнi iндивiдуальних компонентов i в той же час вщображали стан основних функцiй оргашзму.
Функцiональний стан печiнки оцiнювали за актившстю ферментiв: аланiн- та аспартатамшо-трансферази, вiдповiдно АЛТ (К.Ф.2.6.1.2) та АСТ (К.Ф.2.6.1.1), лужно! фосфатази - ЛФ (К.Ф.3.1.3.1), холiнестерази (К.Ф.3.1.1.3), яку визначали вщповщно за методами [19,23,28]. Як
показники стану обмiну проте!шв дослщжували вмiст загального бiлку в сироватщ кровi за методом [3] та сечовини, що являеться кшцевим продуктом !х обмiну за методом [12]. Про стан процешв детоксикаци в печiнцi судили за вмютом сульфгiдрильних груп (SH-груп) [22] та актившстю деметилази амiдопiрину [25]. Дослщ-жували також вмiст загального холестерину та бiлiрубiну в сироватцi кровi за методами [9].
Одержат результата тддавали статистичнiй обробцi за методом варiацiйноl статистики з розрахунком середшх арифметичних вибiрки, середнiх квадратичних вiдхилень i ступеня вiро-пдносп р < 0,05 [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Пiсля введення препарату в шлунок, нане-сення на шюру та шгаляцшно! ди всi щурi залишились живими. Споживання корму, води та прирiст маси тiла у пiддослiдних тварин були на рiвнi контролю. Симптоми штоксикаци (гшоди-
намiя, пiлоерекцiя) проявились лише у щурiв, що одержували Сульфокарбатiон ПК, з.п. через рот в максимальних дозах. Макроскошчно при розтинi тварин у кшщ експерименту патологи внутршшх органiв не знайдено.
Протягом усього перюду спостереження подразнюючого ефекту на шюру не вiдмiчено. Слизовi оболонки очей кролiв препарат подраз-нював слабко. Алергеннi властивостi у Сульфо-карбатiона ПК, з.п. не встановлеш.
Результати дослiдiв, наведенi в таблиц 1, свiдчать про те, що за параметрами гостро! токсичностi, виражешстю подразнюючих та алергенних властивостей комбшований препарат Сульфокарбатiон ПК, з.п., як i його дiючi речовини, у вщповщносп до ДСанПiН 8.8.1.00298 [15] вщноситься до III класу небезпечносп (помiрно небезпечний). Комбiнована дiя, що проявлялась би по типу потенщювання токсичного ефекту, не виявлена.
Таблиця 1
Параметри токсичност комб1нованого препарату Сульфокарбат1ону ПК
та його д1ючих речовин
Параметри токсичносп
Об'скти досл1дження
ЛД50 при введент в шлунок, мг/кг (щур1) ЛД50 кр1(ьшк1рио, мг/кг (щур1) ЛК50 , мг/м3 (щур1) Подразнююча д1я (крол)
- на шк1ру
- на слизов1 оболонки
Сенсиб1л1зуюча д1я (гвшейсью свинки клас ) Клас небезпечносп за ДСанШН8.8.1.002-98
Сульфокарбат1он ПК >3000 >2000 >890** Ввдсутня Слабка В1дсутня III
Сульфокарбат1он-К*
3950 — самц1 2133 — самки
> 2000
>677** Ввдсутня Ввдсутня Ввдсутня III
Карбендазим >1500 >2000 >5900 Ввдсутня Слабка Ввдсутня III
Прим1тка: * - за даними лггератури [26,27], ** - максимальш концентраци, яю вдалось створити, не викликали загибел1 тварин [ не супроводжувались ознаками отруення
У субхронiчному дослiдi вш тварини зали-шились живими. Споживання корму та води у пiддослiдних тварин було таким же, як у контрольних. Проте прирют маси тiла зменшу-вався, особливо у самок (рис.). Зниження приросту маси тша було найбiльш значущим у самок, починаючи з 30-го дня, а у самщв - з 60-го дня дослщу. При тестуваннi в кшщ експерименту (90 дшв) щ змiни були менше вираженi, але дослщ-жуванi показники ще вiдрiзнялись вiд контролю.
При розтиш тварин у кiнцi експерименту очевидних ознак патологil внутрiшнiх органiв не спостериали.
Вiдносна маса печiнки у щурiв, самцiв i самок, була збшьшена на 23%. Вiдносна маса шших органiв була, навпаки, зменшена в порiв-няннi з цим показником у контрольних щурiв: мозку - на 23%, легешв - на 36%, селезшки - на 30%, серця - на 37%, нирок - на 23%.
Дослвд
Контроль
100 80 60 40 20 0 -20 -40
20
18
16
я 14
12
си
ас 10
м
т у 8
и 6
р
П 4
2
0
Термш дослвдження, доба
15 30 45 60 75 90 Термш досл1дження, доба
Прим1тка:
□
□
Прир1ст маси тша у тдщослвдних 1 контрольних щур1в
Результаты дослщження бюх1м1чних показ- протягом 90 дшв Сульфокарбатюн ПК, з.п. в доз1 ниюв стану оргашзму щур1в, яю одержували 150 мг/кг наведеш у таблиц 2.
Таблиця 2
Деяк1 показники стану оргашзму щур1в, яким протягом 13 тижшв вводили в шлунок
Сульфкарбатюн-ПК у доз1 150 мг/кг
Досл1д Контроль
Дослвджуваш показники X 8 X р у % до контролю X 8 X
- АЛТ, ммоль/сек,л,г
сироватка 0,43 0,04 >0,05 93 0,46 0,04
печiнка 200,4 43,8 >0,05 114 176,0 18,6
- АСТ, ммоль/сек,л,г
сироватка 0,79 0,05 >0,05 95 0,89 0,04
печiнка 199,0 31,3 >0,05 104 190,6 16,3
- ЛФ, ммоль/л, год
сироватка 1,37 0,20 <0,05 137 1,00 0,14
- ХЕ, ммоль/л, сек 29,20 2,41 >0,05 100 29,04 4,31
- 1нтенсивтсть деметилювання ам1допирину, мкм/г год 1,42 0,15 >0,05 109 1,30 0,05
Вм1сх.у..£ироваш1 - Быку загального, мкмоль/л 90,8 6,90 >0,05 97 93,2 0,70
- Сечовини, ммоль/л 5,83 0,59 >0,05 91 6,38 0,70
- Холестерину загального, мкмоль/л 1,60 0,15 >0,05 110 1,40 0,14
- БШрубшу загального, мкмоль/л 23,80 1,1 <0,05 116 20,30 0,14
- 8Н-груп в кров1, мМ/л
сами) 0,48 0,01 >0,05 94 0,51 0,05
самки 0,36 0,04 <0,05 72 0,51 0,04
Активнють ферменпв переамiнування - АЛТ i АСТ практично не змшювалась, активнiсть ЛФ була достовiрно пiдвищена (на 37%), активнiсть холшестерази не змiнювалась. Достовiрних змiн вмюту загального бiлку, сечовини загального холестерину в сироватщ кровi не виявлено. Незначне зниження концентрацi! SH-груп свщчить про деяке ослаблення детоксикацiйно! функци печiнки.
ВИСНОВКИ
1. Препарат Сульфокарбатюн ПК, з.п. за параметрами гостро! токсичностi у вiдповiдностi до [15] вщноситься до III класу небезпечност (помiрно небезпечний). Подразнююча дiя на шкiру - вiдсутня, на слизовi оболонки - слабка. Не алерген.
2. Кумулятивш властивостi за критерiем «загибель тварин» не вираженi, на функщональ-ному рiвнi - вираженi слабко.
3. Вплив Сульфокарбатюну ПК, з.п. на орга-
HÍ3M щурiв за субхрошчно! ди обмежуеться нез-начним зменшенням приросту маси тiла та порушенням показникiв (збiльшення вщносно! маси печшки, пiдвищення активностi лужно! фосфатази та вмюту загального бшрубшу в сироватщ кров1), що свiдчать про змши в печiнцi по типу холестазу.
4. Токсиколопчна характеристика комбшова-ного препарату Сульфокарбатiону ПК, з.п. у порiвняннi з дiючими речовинами - сульфо-карбатiоном-К i карбендазимом свiдчить про вiдсутнiсть комбшовано! дп по типу потен-цiювання.
5. Таким чином, грунтуючись на токсиколо-гiчних властивостях Сульфокарбатiону ПК, з.п. та беручи до уваги те, що на основi його ддачих речовин - сульфокарбатюну-К та карбендазиму зареестрований ряд препара^в, вважаемо можли-вим використання Сульфокарбатiону ПК, з.п. у сшьському господарствi Укра!ни.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алексеева О.Г., Петкевич А.И. К методике определения аллергенных свойств химических веществ // Гигиена и санитария. - 1973. - №3. - С.64-67.
2. Алексеева О.Г., Дуева Л.Ф. Аллергия к промышленным соединениям. - М.: Медицина, 1978. -С.235-240.
3. Биохимические, иммунологические и биофизические методы в токсикологическом эксперименте: Метод. руководство. - Киев: 1989 - 184с.
4. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. - М: Издательство стандартов, 1993. - 8с.
5. Иванов Ю.И., Погорелюк О.Н. Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам. -М.: Медицина, 1990. - 224 с.
6. Каган Ю.С. Общая токсикология пестицидов. - Киев.: Здоровье, 1981. - 174 с.
7. Каган Ю.С., Штабский Б.М. Проблема изучения и оценки комбинированного действия ксенобиотиков // Токсикологический вестник. - 1996. - №5. -С.2-9.
8. Кожно-раздражающее, сенсибилизирующее и кожно-резорбтивное действие веществ // Токсикометрия химических веществ, загрязняющих окружающую среду. - М.: Центр международных проектов ГКНТ, 1986. - С. 188-198.
9. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. - Минск: Беларусь, 1976 - С. 114-158.
10. Комбинированное действие синтетических пиретроидов и фосфорорганических соединений / Каган Ю.С., Леоненко О.Б., Сасинович Л.М. и др. // Токсикологический вестник. - 1993. - №3. - С.15-16.
11. Коршун М.М. До питания про комбшовану дю на оргашзм теплокровних тварин прюритетних
полютанпв грунту // Ппена населених м1сць. - 2003. - С.119-128.
12. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования в клинике. - М.: Медицина, 1987. - 175 с.
13. Методические указания к постановке исследований по изучению раздражающих свойств и обоснованию предельно-допустимой концентрации избирательно действующих раздражающих веществ в воздухе рабочей зоны. - М.: 1980. - 18с.
14. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов. - К.: 1998. - 209с.
15. Пестициди. Класиф1кац1я за ступенем небез-печносп: ДСанШН8.8.1.002-98 // Важлив1 офщшш матер1али з санггарних i протиешдемюлопчних пи-тань. - Ки!в, 2000, - Т.9, ч.1. - С.249-266.
16. Прозоровский В.Б., Прозоровская М.П., Демченко В.М. Экспресс метод определения эффективной дозы и ее ошибки // Фармакология и токсикология 1978. - Вып.4. - С.497-512.
17. Токсиколого-гигиеническая характеристика нового отечественного фунгицида Сульфокарбатиона-К / Сасинович Л.М., Шкарапута Л.М., Рязанова Р.Ф. и др. // Современные проблемы токсикологи. - 2002 -№2. - С.15-16.
18. Требования к постановке экспериментальных исследований по обоснованию предельно-допустимых концентраций промышленных химических аллергенов в воздухе рабочей зоны и атмосферы: Методические указания 1.1.578-96. - М., 1997. - 31с.
19. Bodansky V. Serum phasphohexose isomerase // Biol. Chem. - 1953.-Vol. 202. - P.829.
20. Carbendazim. Enviromental Health Criteria 149, JPCS/ World Health Organization. - Geneva: 1993.
21. Draize J.H., Woodward G., Calvery H.O. // J.Pharmacol. Exp. Then. - Vol. 82. - P. 377-390.
22. Elman J. Tissue sulphydryl groups // Arch. Biophys. - 1995.- Vol. 82. - P.70-71.
23. Hestrein S. The reaction of acetylcholine and ether carboxylic acid derivatives with hydroxylamine and its analytical application // J.Biol.Chem. - 1949. - P.180-186.
24. Magnusson B., Kligman A.M. The Gwinea Pig Maximization Test // J. Investigative Dermatology. -1968.-Vol.52, Issue 3. - P.268-277.
25. Nash T. The colorimetric estimation of formaldehyde by means of the Hantsech reaction // Biochem. J. - 1953. - Vol. 55, N 3. - P.416-421.
26. OECD Principles of Good Laboratory Practice" concerning Mutual Acceptance of Data in the Assessment of Chemicals dated 26 November. - 1997. - 186p.
27. Patrick E., H.Maibach. Dermatotoxicology in Principles and Method of Toxicology. - Edited by A.W.Hayes - 3rd edition. - New York. USA: Raven Press, Ltd New York, 1994. - P.767-803.
28. Reitman S., Frankel S. A colorimetric method for the determination of serum glutamicoxal-acetic and gluta-mic-piruvic transminases// Amer. J. Clin. Pathol. - 1957. - Vol.28.-P.56.
УДК 614.7:502.5(477.62)
С.В. Грищенко, Ю. 0.1щейкта
Г1ГЕН1ЧНА ОЦ1НКА СТАНУ ДОВК1ЛЛЯ ДОНЕЦЬКШ ОБЛАСТ1: ПРОБЛЕМИ, ЧИННИКИ РИЗИКУ I ТЕРИТОРП ПIДВИЩЕНОÏ ЕКОЛОГIЧНОÏ НЕБЕЗПЕКИ
Донецькш на^ональний медичний yuieepcumemM iM.M.Горького
Ключовi слова: гтена довюлля, екологiчна небезпека, Донецька область
Key words: environmental hygiene, ecologic safety, Donetsk region
Резюме. Работа посвящена гигиенической оценке состояния экологической среды в экокризисном регионе Украины - Донецкой области, определению приоритетов в области охраны окружающей среды, экзогенных факторов риска и территорий повышенной экологической опасности.
Summary. The article is devoted to hygienic estimation of ecological condition of the most polluted region of Ukraine - Donetsk region and to determination ofpriorities in protection of environment, exogenic risk factors and highly polluted areas.
Анатз лтературних джерел i3 ппени та екологи [1,2,3,4] дае Bei шдстави стверджувати, що гшешчна оцшка стану довкшля е обо-в'язковою атрибутикою системного еколопчного управлшня i, зокрема, результатом одше1 з його головних функцш - стратеНчного еколопчного планування. Особливу актуальшсть проблема удосконалення управлшня еколопчною ситу-ащею набувае в екокризових репонах, до яких, насамперед, вщноситься Донецька область Украши [5,6]. У зв'язку з цим, метою дано1 ро-боти було визначення провщних репональних екологiчних проблем, чинниюв ризику та тер-риторш пiдвищеноï екологiчноï небезпеки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Гiгiенiчнa характеристика забруднення пов№ ряного басейну проводилася за допомогою уза-гальнення даних стaцiонaрних поста спосте-реження Держкомгiдромету, а також санешд-
служби у вщповщносп до вимог «Державних саштарних правил охорони атмосферного по-в1тря населених мюць вщ забруднення х1м1чними 1 бюлопчними речовинами» ДСП-201-97 вщ 9 червня 1997р. за перюд з 1980р.до 2007р. У вщбраних пробах амтосферного повггря визна-чалися концентраци (середньодобов1, середньо-мюячш { середньор1чш) наступних ксенобюти-юв: багатокомпонентного пилу, оксид1в вуглецю та азоту, формальдепду, ам1аку, фенолу, с1рко-водню, 3,4 бензшрену, саж та важких метал1в. Всього було проанал1зовано понад 43000 проб атмосферного пов1тря. Яюсть питно! води ощ-нювалася за х1м1чним складом, мшерал1защею 1 загальною жорстюстю у вщповщносп до вимог ДержСанПш «Вода питна. Ппешчш вимоги до якосп води централ1зованого господарсько-питного водопостачання» (1996р.). У питнш вод1 за стандартними методиками визначалися: за-
