CC BY
42
Науковий тсиик НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.10
Sischuk N.M., Yatsyk R.M. Characterization of plus-trees of european larch in silvicultural biocenoses of north megaslope of the Ukrainian Carpathians
Characterization of plus-trees of European larch in the forests of north megaslope of the Ukrainian Carpathians. The features of their distribution, modern state and energy of growth, and also such important mold-baked signs as types and colourings of bark and forms of crowns of trees, are analysed.
Keywords: european larch, plus-trees, phenotype characteristics, bark typr, form of crown.
УДК 634.51 Магктр В.В. Шлапак1, лкничий лкового господарства -
Кримтвське лкництво ДП "Олександрiвське лкове господарство "
ТИПОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАВ'ЯНО1
РОСЛИННОСТ1 ЧИГИРИНСЬКОГО ТА ОЛЕКСАНДР1ВСЬКОГО П1ЩАНИХ МАСИВ1В
Дослщжено структурний склад трав'яного вкриття Притясминських тсюв. Встановлено взаемозв'язки за типами едафототв мiж зональним типом деревно! рос-линносп та комплексами трав'яно! рослинносп. Запропоновано цшсне уявлення про рослинне вкриття та формування штучних фiтоценозiв на колишшх рухомих тсках.
Вступ. Агротехшчш прийоми створення i вирощування стшких i ви-сокопродуктивних культур сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) в умовах Притясминських шсюв значною мiрою пов,язанi з ростом i розвитком трав'яно! рослинностi. Першi дат, як в загальних рисах описують мiсце розташування видiв трав'яно! i деревно! рослинностi, можна знайти в працях Г. Матиськша [1], А.Н. Краснова [2], Н. Бажанова [3], А.Л. Бельгарда [4] та шших. Але в них докладшше дослщжено Середньодншров'я i значно менше - Черкаськ та Чигиринськi пiщанi тераси. У роботах Й.К. Пачоського [5], М.1. Косець [6], П.С. Погребняка [7], I.I. Гордieнка [8], П.1. Мороза [9], В.П. Шлапака, I.I. Логвiненка [10], П.1. Мороза, В.П. Шлапака [11, 12] та шших наведено опис рослинносп Придншровських шсюв, але цi роботи е загальними i не де-талiзованi до конкретного шщаного масиву. Дослiдження трав'яно! рослин-ностi пiщаних терас Олександрiвських пiскiв взагалi не здiйснювали. Тому знайомство з вказаними працями не дае повно! уяви про характер трав'яно! рослинносп Чигиринських та Олександрiвських пiскiв, якi е складовою частиною Притясминських пiщаних терас i об'ектом наших дослiджень.
Мета роботи полягае у з'ясуванш домiнуючого систематичного складу трав'яно! рослинностi на шщаних терасах рiчки Тясмин i його фггомель оративно! дй.
Методи дослвдження. Польовi (маршрутно-експедицiйний), каме-ральнi методи флористики та популяцшно! екологй.
Виклад результатiв дослiдження. Чигиринський i Олександрiвський сосновi бори, на вiдмiну вщ iнших вiдомих борiв Укра!ни, на карп лiсiв
1 Наук. KepiBHm: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук - НУБ1П
з'явилися зовЫм недавно, до того ж у мюцевост з досить жорсткими умовами мюцезростання. Так, бори розташованi в зош нестiйкого водного режиму. Кшьюсть посушливих днiв за перiод з квггня по жовтень становить 40-50. Максимальна кшьюсть дшв без опадiв простежуеться в межах 80-120, а вiро-гiднiсть лiтнiх посух перебувае на рiвнi 20-35 %. Середня багаторiчна кшь-кiсть опадiв дорiвнюе 553,9 мм, а середня температура за перюд 1945-2009 рр. становить + 7,9 0С. Тривалiсть вегетацшного перiоду 206 днiв. Пiзнi весняш заморозки спостерiгаються майже щорiчно в третш декадi квгг-ня. Притясминськ бори сформованi на пiщаних терасах (горбах) Притяс-минсько! гряди, що тягнуться острiвними смугами довжиною близько 100 i шириною вiд 1,5 до 3,0 км вздовж рiчки Тясмин, яка бере початок в Олексан-дрiвському районi Юровоградсько! област i до мiста Смiли протжае помiж високих берегiв. Нижче Смши лiвий берег рiчки представлений широкою заплавою, а правий зберiгае налрш риси. Загальна довжина рiчки Тясмин -161 кшометр, швидюсть течи - 0,2-0,4 м/сек, площа водозбирання - 4540 км . Доречно, що висота мюця витжання рiчки - 124 м н.р.м., а впадання у рiчку Дншро - 73 м, що на 15 м нижче Кременчукського водосховища, через що вода з рiчки Тясмина перекачуеться водонасосною станщею бшя с. Стецiвки. Боровi тераси рiчки Тясмина впродовж тисяч рокiв представляли собою пере-важно слабо та зовшм незадернiлi пiски, на яких шд дiею вiтрiв сформувався своерщний горбистий мезорельеф. За рельефом та геолопчною будовою ви-дiляють двi дуже вiдмiннi частини: горбиста i рiвнинна. Горбиста територiя правого берега рiчки Тясмина - це напрне плато, поверхня якого характери-зуеться наявшстю пологих, часто глибоких ярiв та балок i представлена гра-бово-дубовими насадженнями з домiшкою клена, липи, ясена, як сформува-лися на Ырих лiсових опiдзолених суглинках. Лiвий горбистий берег утво-рився внаслщок нагромадження на боровiй терас рiчки стародавньо-алювь альних вiдкладiв, де як грунтоутворюючi породи виступають перевщкладеш, перевiянi еоловi пiски. З врахуванням одномаштност механiчного складу грунтоутворюючих порщ та вiдсутностi рослинного покриву на них впродовж тривалого часу грунтоутворюючi процеси перебувають практично у за-родковому станi. До того ж на голих перевшваних шсках такi процеси взага-лi не вщбуваються, а грунтовий профiль як такий вщсутнш. У мiсцях, де три-валий час росли трав'яш чи дерев,янистi рослини, почали формуватись спо-чатку дерновi боровi слаборозвинеш грунти, потiм з часом i дерновослабо-опiдзоленi, часто дефльованi грунти. При цьому дерновi боровi слаборозвинеш грунти сформувались на середньогорбистих слабозадернших пiсках, а дерново-слабоопiдзоленi, часто дефльоваш- на дрiбногорбистих середньоза-дернших пiсках. Грунтовий покрив вершин горбiв та кучугур та 1'х схилiв представлений навiяними пiсками. Крiм названих грунлв, у заплавi рiчки Тясмина на невеликих площах у мюцях надмiрного зволоження трапляються лучно-болотнi грунти, а серед масиву дерново-слабоотдзолених тщаних грунтiв невеликими плямами е i дерново-слабоопiдзоленi супiщанi грунти. Такi грунти мютять незначну кiлькiсть поживних речовин, через що культури сосни вщносно зрщжеш i ростуть у сухих пгротопах за II та III боштетами.
Шуковий вкиик НЛТУ yKpa'1'ни. - 2G1G. - Вип. 2G.1G
Люова шдстилка, яка спочатку з'являеться у рядах, а по^м i мiжряддях, через сухють повiтря i грунту у л^нш перiод слабо заселяеться мшрофлорою, мж-ро- та мезофауною, через що ïï мiнералiзацiя вiдбуваeться дуже повшьно. Трав'яна рослиннiсть бiльш розвинена, густша i представлена злаковими видами - кострицею Беккера (Festuca Beckeri Hock.), куничником наземним (Calamagrostis epigeios L.J, келерieю сизою (Koeleria glauca DC.), житняком пухнастокв^ковим (Agropyrum dasyanthum Ledeb..), тонконогом бульбистим (Poa bulbosa L.). 1з рiзнотравних трапляеться полин пiщаний (Artemisia arenaria DC.j i гвоздика пiщана (Dianthus arenarius L.). Свiжосуборовi едатопи займають хвилястi та бiльш вирiвнянi шщаш масиви терас. На них ростуть культури сосни 20-60 рiчного вжу Ia та i6 бонiтетiв. ПiдГрунтовi води заляга-ють на глибиш вiд 4 до 6 м. Основними насадженнями свiжого субору е культури сосни у вщ вщ 20 до 100 роюв та насадження сосни природного похо-дження у вiцi вщ 60 до 120 рокiв. Повнота насаджень значно вища, внaслiдок чого i маса люово1" пiдстилки у насадженнях теж бшьша, тому простежуеться штенсивна ïï мiнерaлiзaцiя. Трав'яний покрив бшьш розвинений, проте по плошд розташований дуже нерiвномiрно. У рядах культур його немае, а в мiжряддях розташований окремими плямами та групами залежно вщ ступеня освгглюваност поверхнi грунту. У трав'яному покрив^ крiм рaнiше згадува-них видiв, особливо у насадженнях старшого вжу, мiсцями з'являеться ме-дунка вузьколиста (Pulmonaria angustifolia L.), сунищ лiсовi (Fragaria ves-ca L.), сон-трава (Pulsatilla latifola L.). У шдлюку з'являються зiновaть днш-ровська та росшська (Cytisus borysthenicjum та С. ruthenicus Fisch. ex Bess.).
Рiвниннa частина рельефу, яка вщдшяе Притясминсью пiски вiд ^е-менчукського водосховища, досить вирiвнянa.
Як бачимо, умови мюцезростання як у Чигиринському, так i в Олек-сaндрiвському борах е досить жорсткими, де на дуже сухi i сухi пгротопи бо-рiв припадае вiдповiдно до 5 i 60 % площд, а на свiжi до 40 %.
Найбшьшими острiвними масивами е Чигиринський на Черкащиш та Олексaндрiвський на Kiровогрaдщинi бори, територiя яких становить до 15 тис. га. Трав'яна рослиншсть Чигиринських i Олексaндрiвських тщаних мaсивiв складаеться з рiзних за походженням видiв, однак у свош бiльшостi тут явно переважають псамоф^и. Це надае рослинностi шсюв, якi постiйно пiддaнi перевiювaнню, своерщний профiль, що вiдрiзняe ïï вщ рослинностi лi-су i степу. При цьому руйнуються окремi бугри й одночасно утворюються нов^ шсок вiдклaдaeться в пониженнях мiж буграми, частково зноситься на сусщш (меншого розмiру) кучугури, а тi i зовЫм виносяться за межi тераси. Тут спостер^аеться явище сучaсноï вторинноï дефляцiï, тому i рослиннiсть мае перехщний склад.
Рослинний аспект становлять таю трав'яш рослини пiщaних терас, як: вшиччя пiщaне (Kochia arenaria Roth.), гвоздика змшна (Dianthus commutatus Klok.), горобейник польовий (Lithospermum arvense L.), жито дике (Secale sylvestre Host.), житняк пухнатоквггковий (Agropyrum dasyanthum Ledebr.), жов-тозiлля весняне (Senecio vernalis Waldst. et Kit.), костриця борозниста (Festuca sulcata Hack.), люцерна голуба (Medicago coerulea Less. ex Ledeb.), миколайчи-
ки польов1 (Eryngium campestre L.) миколайчики сиш (Eryngium planum L.), мишш зелений (Setaria viridis (L.) Beauv.) молочай Ceriepa (Euphorbia seguieri-ana Neck.) незабудка борова (Myosotis pineticola Klok. et Shost.) осока кол-хщська (Carex colchica J. Gay.), пирш повзучий (Agropyrum repens L.) подорожник азiатський (Plantago asiatica L.) полин пiщаний (Artemisia arenaria DC.), роман польовий (Anthemis arvensis L.) ромашка лiкаpська (Matricaria chamomilla L.), сокирки польовi (Delphinium regalis S.F. Gray) спориш шско-вий (Polygonum arenarium Waldst. et Kit.), стоколос безостий (Bromus inermis Leys.), тонкошг бульбистий (Poa bulbosa L.), чебрець днiпpовський (Thymus borysthenicus Klok et Schost.) чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.J, чебрець Палласа (Thymus Pallasianus H. Braun.), куничник наземний (Calamagrostis epi-geios (L.) Roth), ковила днiпpовська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) верба гостролиста (шелюга) (Salix acutifolia Willd.) та деякi ш
Зеленi кущики Thymus Pallasianus i Thymus borysthenicus утворюють довгi пагони, якi легко вкоpiнюються, що i дае 1м змогу успiшно боротись iз засипанням пiском.
На вершинах кучугур можна бачити тшьки веpхiвки засипаних кущiв Salix acutifolia або, навпаки, оголеш коpенi там, де кучугури розвдаються. Це наслiдок масово! посадки !! пiд час залюнення Чигиринських та Олексан-дpiвських шщаних арен у минулi десятилiття. Рослиншсть з поверхневою ко-реневою системою на таких шсках рости не може через оголення i висихання коренево! системи, а зустpiчаються тут довгокоpеневi багатоpiчники-лiтники, як, наприклад, Calamagrostis epigeios та Stipa borysthenica. Щ рослини мають властивiсть утворювати новi пагони, тому переносять як видування, так i, особливо, засипання тском. До групи довгокореневих рослин належить ще Carex colchica L. Jay, що тут трапляеться переважно в понижених мюцях.
Висновки. 1. Умови мюця зростання трав'яно! рослинносп як у Чиги-ринському та Олександpiвському борах, так i в шших менше значущих е до-сить жорсткими, оскiльки на дуже сухi i сухi гiгpотопи боpiв припадае вщпо-вiдно до 5 i 60 % площi, а на свiжi до 40 %.
2. Склад трав'яно! pослинностi - синузiя III порядку, що поеднуе види piзних життевих форм за характером пристосування до сипучого субстрату. Щ жип^ форми варто розглядати як еколопчно piвноцiннi. Однi з них утворюють довп пагони, що вкоршюються, iншi - пpидатковi коpенi з подов-женого кореня, що майже однаковою мipою забезпечуе можливють перено-сити й оголення, i засипання пiском.
3. Трав'яна рослиншсть на сипучих шсках розмщена рщко. Взаемов-пливу мiж piзними видами немае, тому вони не утворюють асощацш. Упро-довж вегетацшного пеpiоду pослиннiсть пiскiв увесь час змшюеться у своему аспектi. Весною на нерухомих шсках трапляються ефемеро!дш рослини, якi покривають до 40-70 % поверхш грунту. Пiсля ефемеpiв з'являються багато-piчнi трави, вегетащя яких продовжуеться до пiзньо! осеш В окремих мiсцях трав'яна рослиншсть мае плямистий характер покриття, тобто окpемi рослин-нi угруповання (фггоценози), якi pозмiщенi невеликими дiлянками (плямами), що пов'язано зi змiною форм рельефу.
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.10
Л1тература
1. Матыскин Г. Нерубаевская лесная дача имения М.Н. Раевского, уезда Чигиринского, Киевской губернии / Г. Матыскин. Заметка о главнейших породах, произрастающих в лесу // Сельское хоз-во и лесоводство : журн. Минист. гос. имущ. - СПб., 1882. - № 190. - С. 73-92.
2. Краснов А.Н. Материалы для флоры Полтавской губернии / А.Н. Краснов // Труды общ. испитат. природы при Харьковском ун-те. - Харьков, 1891. - № 24. - С. 55-81.
3. Бажанов Н. Смелянские леса / Н. Бажанов // Лесной журнал. - 1882. - № 6. -С. 534-540.
4. Бельгард О. Л. Геоботашчний нарис Новомосковського бору / О. Л. Бельгард // В кн.: Науковi записки Дншропетровського ун-ту. - Дншропетровськ : Вид-во ДДУ, 1938. - № 1. -С. 107-132.
5. Пачоский И.К. Описание растительности Херсонской губернии (плавни, пески, солончаки). - Херсон, 1927. - 128 с.
6. Косець М.1. Рослиншсть Козачо-Лагерсько'1 арени Нижньодншров'я // Журнал шституту боташки АН УРСР. - 1936. - № 9/17. - С. 24-33.
7. Погребняк П.С. Новые способы облесения бугристых песков. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1961. - 127 с.
8. Гордиенко И.И. Олешские пески и биогеоценотические связи в процессе их зарастания. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1969. - 244 с.
9. Мороз П.И. Динамика травянистой растительности бывших в сельскохозяйственном пользовании песчаных земель в связи с их облесением // Материалы по динамике растительности : доклады на межвузовской конференции в сентябре - 1968 г. - Владимир, 1968. - С. 80-84.
10. Шлапак В.П. Чигиринський бiр : монографiя / Шлапак В.П., Логвшенко 1.1. - Львiв : Вид-во "Престиж 1нформ", 1999. - 110 с.
11. Мороз П.И. Комплексное освоение Среднеднепровских песчаных массивов : монография / П.И. Мороз, В.П. Шлапак. - Львов : Вид-во "Престиж 1нформ", 2000. - 265 с.
12. Мороз П.И. Приднепровские песчаные массивы: природные условия и проблем рационального использования : монография / П.И. Мороз, В.П Шлапак. - Львов : Вид-во "Престиж 1нформ", 2001. - 265 с.
Шлапак В.В. Типологическая характеристика травяной растительности Чигиринского и Олександривского песчаных массивов
Исследован структурный состав травяного накрытия Притясминских песков. Установлены взаимосвязи по типам едафотопив между зональным типом древесной растительности и комплексами травяной растительности. Предложено целостное представление о растительном накрытии и формировании искусственных фитоцено-зов на прежних подвижных песках.
Shlapak V. V. Typological description of the herbaceous vegetation over Chygyryn and Oleksandrivka sandy tract
The structure of herbaceous vegetation over the sands near the Tiasmyn river is researched. The interconnection of zonal sylva type and herbaceous vegetation complexes is established by edatope classes. The integral conception of the herbaceous vegetation and artificial phytocenosis formation over former blown sands is suggested.
