CC BY
73
УДК 133.2
Костенко В.Г., доктор фшософй',професор Федишин Я.1., доктор фшософй',професор ® Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
Iм. С.З.Гжицького
ПРОБЛЕМА 1СТИНИ В СУЧАСН1Й Ф1ЛОСОФП I НАУЦ1
Проблема ¡стини заежди була серцееиною теорп тзнання, до яког спрямоеана вся гносеологтна проблематика. Тому ес фыософсью напрями I школи е ус часи намагалися сформульоеати свое розумтня природи I сутност1 Iстини
Ключовi слова: "об'ектиена ¡стина", "абсолютна ¡стина", "егдносна ¡стина", "конкреттсть ¡стини".
Об'ективна ктина визначаеться як такий змкт людських знань про дшсшсть, який не залежить ш вщ людини, нi вщ людства. Слiд звернути увагу на те, що в цьому визначенш наголошуеться на незалежностi вiд суб'екта саме змкту iстини. Але будучи характеристикою людського знання, iстина не може бути абсолютно незалежною вщ суб'екта пiзнання. На всiх етапах свого розвитку людське пiзнання та його результат - знання, було i буде дiалектичною еднiстю об'ективного i суб'ективного, оскiльки на вЫх етапах картина свiту сво!м джерелом мае той чи шший рiвень розвитку практики i створюеться за образом i подобою засобiв, форм та способiв людського впливу на дшсшсть.
Положення про об'ективнкть ктини не означае, що вона е елементом об'ективного св^у. 1стина - це теоретична форма розв'язання суперечност мiж суб'ектом та об'ектом у процес пiзнання. Будучи результатом суб'ективно! дiяльностi людини, iстина в той же час у своему змкт вщтворюе дiйснiсть i тим самим не залежить вщ суб'екта. З шшого боку, будучи характеристикою знання i завжди iснуючи в суб'ективнш формi, вона характеризуе знання не з його суб'ективного боку, а з точки зору його об'ективного змкту.
Сучасна гносеолопя, розглядаючи тзнання як суспшьно-кторичний процес, наголошуе, що ктина також е iсторично зумовленим процесом. Тому аналiз iстини вона не обмежуе характеристикою И лише як об'ективно! за змктом, а доповнюе аналiзом дiалектики абсолютно! та вщносно! iстини або, точнiше, дiалектикою абсолютного та вiдносного в ктиш.
Пiзнання свiту нiколи не може бути абсолютно завершеним, воно постшно удосконалюеться, збагачуючись усе новим i новим змiстом. В цьому плаш будь-яке знання, зафiксоване на тому чи шшому конкретно-iсторичному етат, е неповним, неточним, певною мiрою однобiчним, тобто на кожному конкретно-iсторичному рiвнi розвитку пiзнання ми маемо справу лише з вщносною ктиною.
® Костенко В.Г., Федишин Я.1., 2011
Вщносна ктина - це таке знання, яке в принцип правильно, але не повно вщображае дшстсть, не дае И всебiчного вичерпного образу. Вiдносна ктина включае i такi моменти, яю в процесi подальшого розвитку тзнання i практики будуть змiнюватись, поглиблюватись, уточнюватись, замiнюючись новими. 1сторичний процес розвитку тзнання саме в тому i полягае, що неповне, однобiчне знання замiнюеться бiльш точним, всебiчнiшим. Проте вiдноснiсть наших знань, !х незавершенiсть не означае, що в них вщсутнш об'ективний змiст. У тш мiрi, у якiй картина св^у визначаеться не волею i бажанням суб'екта, а реальним становищем речей, вона е об'ективною ктиною.
В той же час не кнуе неперехщно! межi мiж вщносною та абсолютною iстиною.
Абсолютна ктина - це такий змiст людських знань, який тотожний своему предмету i який не буде спростований подальшим розвитком пiзнання та практики. Абсолюттсть iстини пов'язана з й об'ективнктю. Оскiльки iстина об'ективна за змктом, вона одночасно е i абсолютною, але тiльки в певних межах. Саме тому об'ективна ктина неминуче не лише абсолютна, але одночасно i вщносна, тобто вона е абсолютною лише в певних межах, по вщношенню до них. Самi ж щ межi визначаються рiвнем iсторичного розвитку тзнавально! та практично! дiяльностi суб'екта
Слiд зазначити, що немае i бути не може окремо абсолютно! ктини i окремо вiдносно!. 1снуе одна ктина - об'ективна за змiстом, яка е дiалектичною еднiстю абсолютного та вщносного, тобто е iстиною абсолютною, але вщносно певних меж. Абсолютне та вщносне - це два необхщних моменти об'ективно! iстини. Вщносна ктина з необхщнктю мiстить у собi момент абсолютно!, зумовлюе i передбачае !!.
Абсолютна iстина, в свою чергу, даеться людиш лише через вщносш iстини, якi перебувають у безкшечному процесi постiйного розвитку. Вщносш ктини -це щаблi, певш етапи на шляху досягнення абсолютно! ктини. На кожному етапi тзнання ми маемо справу лише з вщносно ктинним, обмеженим знанням. Але сама здаттсть людини долати цю обмеженкть, одержувати досконалiшi знання свщчить про принципову можливiсть, рухаючись до об'ективно! ктини, досягати одночасно i абсолютно! ктини.
Практична перевiрка ктинност пiзнання е насамперед свiдомою дiяльнiстю людей, якi застосовують i втшюють у життя результати пiзнання, критично оцшюючи не лише вiдображення дшсноси, а й саму практичну дiяльнiсть. Для правильного оцiнювання теорi!, !! iстинностi практика як критерiй ктини функцюнуе в едностi з теоркю, з уже накопиченими i перевiреними практикою науковими знаннями. 1ншими словами, щоб стати критерiем iстини, практика мае осво!ти усi наявнi науковi досягнення тiе! А галузi, де вона виконуе свое призначення. Сднкть теори i практики е
необхщною умовою не лише плiдного наукового дослщження, а й дiйсного доведення ктинноси його результатiв. Проте, як уже зазначалось, вiдноснiсть iстини не виключае !! об'ективностi i абсолютности
З ан^зу дiалектики абсолютно! i вщносно! ктини виводиться й наступна !! фундаментальна характеристика — конкреттсть. I справд^ абстрактна постановка питання про ктиннкть того чи шшого твердження приводить до неозначеного (такого, що включае взаeмовиключаючi вiдповiдi) рiшення.
1ак на загальне запитання: корисний чи дощ. отримаемо таку загальну вiдповiдь: i корисний, i шкiдливий; або: плоска чи сферична поверхня Землi? Вiдповiдь: i плоска, i сферична. Звернiмося для прикладу до ощнки вiдомого вчинку гетьмана Укра!ни 1. Мазепи росшським 1мператором Петром I у лиси до полтавського полковника тсля одержання звктки про виступ Мазепи проти Москви: «Изменник, богоотступник, вор... для собственной своей тщетной славы и властолюбия учинил, а шведа для того в Украину призвал, дабы поработить сей малороссийский народ». Ц слова на стол^тя стали офщшною оцшкою укра!нського гетьмана в Росiйськiй iмперi!, а тсля краху останньо! набули статусу офщшно! оцiнки i в радянськш iсторi!. Але ж у реальному кторичному контекстi «зрадником.» був не Мазепа, а Петро I, оскшьки саме вш порушив «Березневi статп» 1654 р., пiдписанi царським урядом. 1сторично адекватною вбачаеться оцiнка маловщомого росiйського iсторика Мартинова: «Союз зi Швецiею не становив нiяко! небезпеки для полi i iншо! свободи Укра!ни... Спроба Мазепи знищити чужинське панування на Укра!нi справжня й щира»
Гаким чином, будучи об'ективною за сво!м змiстом, iстина виявляе при цьому риси абсолютност i вiдносностi, що характеризуе !! як кторично багатопланову i, отже, конкретну. Вс цi фундаментальнi характеристики ктини розкривають !! як складну, дiалектично суперечливу й водночас цiлiсну гносеолопчну конструкцiю. Така цiлiснiсть знаходить свш вияв у постiйнiй незавершеностi ктини.
Л1тература
1.Бiлодiд Ю.М. Фiлософiя. Укра!нський свiтоглядний акцент: К.: Кондор,
2006. - 356 с.
2. Кремень В.Г., 1ль!н ВЛ. Фiлософiя: мислител^ iде!, концепцi!: - К.: Книга, 2005. - 528 с.
3.Петрушенко В.Л. Iсторiя свiтово! фiлософi!. Фундаментальш проблеми фiлософi!. - Львiв:НУ «ЛП», 2002. -298с.
4. Причепiй СМ., А. М. Чернiй, Л. А. Чекаль Фiлософiя, Ки!в Академ видав
2007. - 489 с.
5.Фшософський енциклопедичний словник. - К.: Абрис, 2002. - 740 с.
Summary Kostenko V.G.,Fedyshyn Y.I. Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.
Gzhytskyj
THE PROBLEM OF TRUTH IN MODERN PHILOSOPHY AND SCIENCE
Truth-it's correct,checked with practics,the reflection in our consciousness of things and phenomenon of nature,that presents out of our consciousness and independently from it.
