CC BY
223
Висновки. Проведена оцшка
технолопчносп економiк кра1н свiту дозволила встановити типи технологш та динамiку 1х використання для створення ВВП. Загальна динамжа виробництва пiонерних технологiй в кра1нах свiту поступово скорочуеться разом з збшьшенням питомо! ваги тонерних технологiй короткотривало! дп. Розрахунок коефщенту технологiчностi регiонiв свiту засвiдчив наявшсть значного розриву мiж регiонами свиу у створеннi новiтнiх технологiй.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Туган-Барановський М. Русская фабрика в прошлом и настоящем [Текст] / М. Туган-Барановський. — Спб.: издательство Л.Ф. Пантелеева, 1898. — 496 с. (Историко— экономическое исследование)
2. Simon Kuznets. Modern Economic Growth: Rate, Structure, and Spread. [Текст] / Simon Kuznets // Yale University Press. — 1966. — P. 1— 16.
3. Хрестоматия по экономической теории [Текст] / Сост. Е.Ф. Борисов. — М.: Юристъ, 2000. — 536 с.
4. Кондратьев Н. Д. Большие циклы конъюнктуры и теория предвидения [Текст] / Н. Д. Кондратьев // избранные труды. — М., «Экономика»: 2002.—263 с.
5. Анчишкин А. И. Наука—техника— экономика [Текст] / А. И. Анчишкин // М.: Экономика—1986.—384 с.
6. Embracing Disruption: Redesigning the Future. World Economic Forum Forum's Technology Pioneers 2010 - Р. 1-38
7. The Global Agenda Web version. Режим доступу: www.weforum.org/pdf/globalagenda
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы оценки технологичности экономик регионов мира. Проведено оценку состояния технологичности регионов мира.
Ключевые слова: технология, технологичность экономик регионов мира, ВВП, пионерные технологии долгосрочного действия, пионерные технологии краткосрочного действия, оценка технологичности, конкурентоспособность.
Summary. The article deals with the assessment of technological economies of the world. Assessment technological of the world.
Keywords: technology, technological economies of the world's GDP, pioneering technology of long-term action, pioneering technology of short-term actions, assessment of technology, competitiveness.
Рецензент.д.е.н., професор УкрДАЗТДвинет О.Г. Експерт редакцшног колегИ к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 339.137.2
ОРГАН1ЗАЦ1ЙНА СТРУКТУРА Ф1НАНСОВОГО РИНКУ УКРАШИ
ТА ЧИННИКИ ÏÏ РОЗВИТКУ
Галутова М.М., астрант (ХДАК)
Розкрито чинники, що визначають спгввгдношення pi-зних munie фтансових посередниюв на нацюнальному фтансовому ринку.
Ключовi слова: фшансовий ринок, фшансовий посередник, шститути-оргатзаци, трансформацшна економта.
Постановка проблеми у загальному вигляди Важливють створення сучасно! оргашзацшно! структури фшансового ринку е очевидною, осшльки за умов панування командно! системи потреба у такому ринку була вщсутня. Не випадково у програмах фшансового сприяння
© Галутова М.М.
переходу до ринку, яш розроблялись мiжнародними фшансовими установами для постсощалютичних краш, створення сучасних фшансових риншв, саме як сукупносп фшансових установ, було одним з прюритетних завдань. Так, £вропейський банк реконструкцп та розвитку
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 35, 2011
протягом 90-х рр. минулого сторiччя розраховував параметри просування до ринку за наступними 4 напрямами, як охоплюють 4 сфери - розвиток тдприемництва (мала i велика приватизащя i реструктуризацiя пiдприeмств); ринки i торгiвля (лiбералiзацiя цiн, торгiвлi й валютно! системи та конкуренцп); розвиток фiнансових установ (банк1вська реформа й лiбералiзащя вiдсоткових ставок, ринки щнних паперiв i небанк1вськ1 фiнансовi установи); правова реформа (обсяг i дieвiсть правово! iнфраструктури) [див.: 19, с. 129].
Отже, оптимальна структура фшансового ринку, з точки зору належного рiвня розвитку вiдповiдних титв фiнансових посередник1в, е необхiдною умовою устшного розвитку ринково! економiки та ефективно! взаемодп Г! фiнансового та реального сега^в.
Анал1з до^джень i публшацш останнгх ротв. У вичизнянш науковш лiтературi до останнього часу переважали дослщження окремих iнституцiйних сегменпв фiнансового ринку. Зокрема, глибоко дослщжеш так1 його сегменти та вщповщт фiнансовi посередники, як банк1вський [7, 24, 25] та страховий ринки [1, 16], система недержавного пенсшного забезпечення [15, 31, 36], шститути спiльного iнвестування [6, 18, 22, 26, 29], небаншвсьш кредитнi установи (кредитш спiлки тощо) [30, 34, 40, 41], бюро кредитних югорш [35], фондовий ринок [2, 5]. Значна увага придметься аналiзу системи державного регулювання фiнансового ринку та його окремих сегменпв [3, 9, 11, 23, 33]. Слщ вщзначити також дослiдження впливу глобалiзацiГ та останньо! свiтовоГ фiнансовоГ кризи на динам^ фiнансового ринку [10, 13, 27], взаемодп фiнансового та реального секторiв економiки [38], iнновацiйного потенщалу фiнансових iнститутiв [42], стiйкостi фшансових ринк1в [28, 37].
Невиршеш частини загальног проблеми. На жаль, до цього часу у науковш лiтературi переважае вщокремлений аналiз
загальнотеоретичних та прикладних аспектiв формування сучасно! оргашзацшно! структури фiнансового ринку. В результата теоретичному аналiзовi бракуе прив'язки до конкретних реалш вiдповiдноГ кра!ни, а прикладний аналiз страждае на описовють та фрагментарнiсть, з яко! випадае внутрiшня еднiсть фiнансового ринку. Нечисленш дослiдження, як1 розглядають фiнансовий ринок в щлому, як внутрiшньо едину iнституцiйну систему рiзних типiв фшансових посереднишв, як1 тяж1ють до певних сегменпв цього ринку, з'явились лише нещодавно [4, 8, 12, 14, 39]. Але при цьому в них обходиться питання щодо чиннишв, як1 визначають змiни спiввiдношення рiзних типiв фiнансових посередник1в. М1ж тим, чиже уявлення щодо цих чиннишв дозволяе отримати можливiсть впливати на них засобами державного регулювання та саморегулювання, нейтралiзуючи
можливi негативнi наслщки д1!" окремих з цих чиннишв.
Мета статти Виходячи з актуальносп та ступеня науково! розробки питання створення сучасного фiнансового ринку для виршення проблем структурно! перебудови
трансформацiйноГ економiки Укра!ни, автор поставив за мету ще! статтi розкриття чинник1в впливу на змши iнституцiйно-органiзацiйноГ структури фшансового ринку Укра!ни.
Викладення основного матерiалу. За роки, що минули вщ початку створення фiнансового ринку, вш пройшов дек1лька етапiв. Фактичне формування фшансових установ в УкраТт почалось ще за чаав СРСР. Спочатку цей процес був обмежений переважно банк1вською системою, оск1льки в плановш економiцi небанк1вськ1 фiнансово-кредитнi iнститути практично не були представлен^ за винятком державних ломбардiв. Але у середиш 90-х рр. став вiдбуватись бурхливий розвиток фiнансових органiзацiй - як шльшсний, так i як1сний, тобто створювались все новi й новi !х рiзновиди. Саме формування оргашзацшно! структури фшансового ринку вщбувалось значною мiрою стихiйно, без належного впливу з боку держави та зв'язку з суспшьними потребами.
Головним (хоча i не единим) поштовхом для швидкого розвитку iнститутiв фiнансового ринку стала приватизащя, тд потреби яко! формувалась вщповщна iнфраструктура фондового ринку. Саме на середину 90-х рр. припадае перша хвиля створення шститупв спшьного iнвестування - iнвестицiйних фондiв, iнвестицiйних компанiй та взаемних фондiв iнвестицiйних компанiй. Що стосуеться ломбардiв, кредитних спiлок, страхових компанiй, довiрчих товариств, недержавних пенсiйних фондiв та шших фiнансових посередник1в, то !хнш бурхливий розвиток мае пiд собою дш дуже рiзнопланових чинник1в. Серед них варто зазначити наступш.
Ппершфлящя початку 90-х рр. минулого сторiччя стимулювала, з одного боку, бажання людей якимось чином зберегти сво! заощадження, накопиченi у радянськ1 часи, а з шшого боку, використати !х на збереження життевого рiвня в умовах рiзкого падiння ВВП. Тому, як вщповщь на перше бажання з'явились фiнансовi структури, як1 декларували можливiсть примноження
заощаджень (страховi компанп, довiрчi товариства, недержавнi пенсiйнi фонди тощо), а для забезпечення друго! потреби виявились найбiльш придатними ломбарди.
Тобто, специфжа ситуацiГ початку 90-х рр. стимулювала появу особливого рiзновиду попиту на фiнансовi послуги, який вiдрiзняеться вщ класичного випадку тим, що власники заощаджень ще не мали сформованого рацюнального бачення щодо механiзмiв перетворення !хшх заощаджень в
швестицп i дiяли у нерацюнальний cnoci6, тобто не замислюючись про джерела зростання заощаджень та ïx надiйнiсть. Зiграла свою роль i звичка до державноï тдтримки у будь-яких важких ситуацiяx, успадкована вiд радянськоï доби.
Одночасно з'явилась i пропозищя цих послуг. В результата почав бурхливо розвиватись фшансовий ринок. Але його розвиток з самого початку носив деформований характер, осшльки новонароджений ринок функцюнував в умовах рiзкого падшня реального сектору економiки, i тому не спирався на нього, а вщгак, об'ективно мав майже виключно спекулятивний характер. Саме цим пояснюються масовi скандали, пов'язанi з фiнансовими пiрамiдами середини 90-х рр. та шахрайством, осшльки фiнансовi структури не мали i не могли мати в той час реальних можливостей для швестування та забезпечення здоровоï основи для примноження капiталу.
Додатковим чинником, що стимулював цi процеси, стала вшсутшсть державного нагляду за розвитком фшансового ринку в частиш небаншвських фiнансово-кредитниx установ. Незважаючи на формальну наявнiсть такого нагляду з боку Мшютерства фiнансiв Украïни, пiд нього не було тдведене належне законодавче забезпечення, що неминуче призвело до замщення формальних норм та правил неформальними меxанiзмами органiзацiï руху фшансових потошв, включаючи тiньовi та кримшальт.
Отже, фiнансовий ринок початку 90-х рр. розвивався переважно як стихшний, тiньовий, кримiналiзований та корумпований, що в цшому було характерним для розвитку уах iншиx видiв риншв у той час. Одним iз найбiльш яскравих прикладiв такого деформованого розвитку е iсторiя з прийняттям Декрету Кабiнету Мiнiстрiв Украши «Про довiрчi товариства» у 2003 р., що докладно описана в нашш науковiй лiтературi [див. : 4, с. 4849]. Внаслiдок так i не з'ясованих дотепер обставин, цим Декретом фактично було надано дозвш довiрчим товариствам безконтрольно залучати грошовi коштi фiзичниx осiб в управлшня, що фактично призвело до створення паралельно1' баншвсько!' системи без будь - яких запобiжникiв вiд некомпетентного менеджменту, зловживань та вiдвертого шахрайства.
На жаль, у зв'язку з тим, що у цей перюд бшьш-менш упорядкований державний нагляд здшснювався за комерцiйними банками та за компашями, що створювалися пiд потреби обслуговування приватизацiï, достовiрна статистика розвитку шших фiнансовиx установ вiдсутня. Бшьш-менш систематичш порiвняльнi данi щодо розвитку небаншвських фшансово-кредитних установ та шститупв фондового ринку стали доступними починаючи, вiдповiдно, з 2003 р. та 1996 р. з щорiчниx рiчниx звiтiв Держфiнпослуг та з офщшного сайту цього регулятора, а також з
рiчних звiтiв Державно! комки з цшних паперiв та фондового ринку та 11 офщшного сайту. Але ця статистика також е недосконалою [див докладшше: 4, с. 280-288].
Завершения ваучерно! приватизацп наприкiнцi 90-х рр. уповiльнило шльшсне зростання iнституцiйних одиниць фiнансового ринку, тсля чого настав етап структурних змiн, як вiдбувались пiд впливом цшо! системи чинник1в. Однi з них зачшали ринок у цшому, iншi - його окремi сегменти. Найбшьший вплив справили так1 загальш чинники, як завершення формування системи державного регулювання фiнансового ринку; упорядкування компетенцii державних регуляторiв вiдносно його окремих сегменпв; прийняття вiдповiдних закошв, що унормували дiяльнiсть окремих фшансових посередниюв, включаючи лщензування та встановлення нормативiв дiяльностi небанк1вських установ. У свою чергу, стимулювали цi процеси гучш скандали на фiнансовому ринку усередиш 90-х рр., пов'язанi iз даяльнютю фiнансових пiрамiд. В цшому другий перiод розвитку фiнансового ринку охопив другу половину 90-х - початок 2000 рр.
Починаючи з середини першого десятирiччя 21 сторiччя, можна говорити про третш етап розвитку фiнансового ринку в Укра!ш, який тривав до 2008 -2009 р., тобто до свиово! фшансово! кризи. Для цього етапу був характерним вiдносно сталий розвиток фшансового ринку, що спирався на досягнуту макроекономiчну стабiлiзацiю. При цьому слiд зробити певнi застереження щодо вшносного характеру стабiльностi як на макрорiвнi, так i на фшансовому ринку. Слiд, перш за все, враховувати, що навиъ ззовнi позитивна економiчна динамiка в умовах збереження политично! нестабiльностi мiстить в собi прихованi загрози для само! економiчноi стабiльностi. Для Укра!ни з середини першого десятирiччя 21 сторiччя настав перюд тривало! полiтичноi нестабiльностi. Економiчнi коренi цiеi нестабiльностi мiстяться, на нашу думку, у створенш в результата приватизацii кланово-олiгархiчнiй систем^ яка законсервувала монополiзовану структуру нацюнально! економiки, пристосувала до потреб олiгархiчних кланiв механiзми державного управлiния i регулювання економiки, включаючи фiнансовий ринок, позбавивши економiчну систему стимулiв до шновацшного розвитку та адекватно! адаптацп до виклик1в та загроз, пов'язаних iз глобалiзацiею.
В цих умовах тенденцп розвитку фiнансового ринку у зростаючш мiрi знаходяться пiд впливом олiгархiчноi системи, хоча безпосередньо спостертати цей вплив, i тим бшьше його вимiрювати вкрай важко. Але зазначити це важливо, оск1льки це допомагае правильно ощнювати змiни складу та шлькосп
шституцшних одиниць фiнансового ринку. Природно, що на динамiку вшповшних показник1в справляють вплив також iншi чинники, але лише комплексне ïx врахування сприятиме адекватнiй оцiнцi змш, що фiксуються статистикою.
В цшому фшансовий ринок можна умовно подшити на три сегменти - баншвський, сегмент небанк1вських фiнансово-кредитниx установ та сегмент фондового ринку. Такий подш вiтчизняного фiнансового ринку, з одного боку, вшображуе його сьогоднiшнiй стан з точки зору головних груп його учаснишв, а з шшого боку, враховуе iсторичний процес його формування упродовж останнix 20 рошв. Крiм того, вiн дозволяе найбшьш повно використовувати доступну статистичну базу, яка спираеться саме на щ три групи фiнансовиx посередник1в, кожна з яких знаходиться у веденш вiдповiдного державного регулятора.
Такий пiдxiд в щлому кореспондуе з подiлом фiнансового ринку на ринок грошей та ринок катталу: ринок грошей представлений переважно комерцшними банками та фiнансовими компашями, а ринок капiталу - шститутами фондового ринку, а також недержавними пенсшними фондами та страховими компашями.
Стд зазначити, що такий подш е певною мiрою умовним з огляду на специфiку дiяльностi фшансових установ. Як правило, вони е високоспецiалiзованими установами, яш надають
досить вузький набiр фiнансових послуг. Виняток з цього правила становлять лише комерцшш банки.
Аналiзуючи iнституцiйну динамшу фiнансового ринку [див.: 4, с 59-60], слш звернути увагу, перш за все, на явне переважання кшькосп небанк1вських фiнансово-кредитних установ над банками, що спостертаеться протягом усього перюду незалежностi Укра!ни. На перший погляд, це нiбито свщчить про високий рiвень розвитку небанк1вського сектору фшансового ринку кра!ни. Але, з огляду на те, що для фшансового ринку характерною е бшьш висока концентращя катталу, шж в шших секторах економiки (внаслiдок найвищого рiвня мобiльностi та лiквiдностi саме грошово! форми капiталу порiвняно з шшими його формами), для порiвняння «ваги» банк1вського та небанк1вського сегменпв слiд, перш за все, порiвняти !х за розмiрами активiв (див. табл. 1). А тут картина буде зовам шшою.
За даними, що наведет у табл. 1, виходить, що баншвська система не мае конкуренпв з точки зору !! потенщалу, оскшьки на не! припадае бшьш шж 90% уах активiв фiнансового ринку, i ця частка не демонструе жодних тенденцш до зменшення на користь небаншвського сегменту, причому ця картина збертаеться упродовж усього перiоду незалежного розвитку Укра!ни.
Таблиця 1.
Динамка aKmueie фiнансового ринку Украти у 2008-2010 рр. (млрд. грн)
Рш 2008 2009 2010 Структура активiв фшансового ринку у 2010 р., %
Тип фшансового
посередника З банками Без баншв
Комерцшш банки 973,3 1001,6 942,1 92,5 -
Кредитш спшки 6, 06 4, 22 3, 43 0,3 4,5
Iншi кредитш установи 3, 25 3, 09 2, 5 0,2 3,2
Юридичш особи публiчного права 3, 27 4, 51 6, 43 0,6 8,4
Страховi компани 41, 97 45, 23 4,44 59,2
НПФ 0,61 0,86 1,14 0,1 1,5
1нститути спiльного швестування (крiм венчурних фондiв) н.д. н.д. 0,0088 0,9 11,5
Довiрчi товариства 0,0003 0,0003 0,0003 0,00 0,1
Фiнансовi компанiГ 6,01 7,3 7,9 0,8 10,4
Ломбарди 0,53 0,62 0,89 0,1 1,2
Разом 1018,39 100,0 -
У тому чи^ без банков 76,29 100,0
Складено та розраховано за даними рiчних 3eimie та офщшних сайтiв НБУ [21], ДКЦПФР [22] та Держфiнпослуг [23].
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 35, 2011
246
За нашими розрахунками, у 2010 р. частка банков у загальних активах фшансового ринку склала 92,5%. Решта 7,5% характеризуеться абсолютним домiнуванням страхових компанiй (59,2%) серед небанк1вських фшансово-кредитних установ. Питома вага iнститутiв спшьного iнвестування склала усього 0,9% вщ усiх активiв та 11,5% вщ активiв небанк1вських фшансово-кредитних установ. Така ж картина i з кредитними спшками (вiдповiдно, 0,3% та 4,5%), фшансовими компанiями (вiдповiдно 0,8% та 10,4%), недержавними пенсшними фондами (вщповщно 0,1% та 1,5%), ломбардами (вщповщно, 0,1 та 1,2%).
Неможливо пояснити цю картину виключно тим, що за чаав СРСР небаншвський сегмент практично був вiдсутнiй на фшансовому ринку, i тому домiнування банков е своерiдною iнерцiею, осшльки iсторiя вiтчизняного фiнансового ринку охоплюе перiод понад 20 рок1в. За цей перюд небанк1вський сегмент мав би наростити достатню потужнiсть, щоб устшно конкурувати на фiнансовому ринку з банками.
Чим же можна пояснити вражаючу картину к1льк1сного розростання мереж1 фiнансових посередник1в в Укра!ш? Як ми вважаемо, таке розростання обумовлено саме кланово-олiгархiчним характером украшсько! економiки. Деформована вiтчизняна економiчна структура характеризуеться, о^м усього iншого, i тим, що в нiй дотепер вщсутш належнi гарантii прав власносп. За роки незалежностi склались потужш тiньовi механiзми перерозподiлу власностi, засноваш на корупцп у владних шститутах, включаючи судовi та правоохороннi органи. В цих умовах бiзнесовi структури, як1 не входять до безпосереднього впливу провщних олiгархiчних груп, самотужки намагаються вирiшувати проблеми збереження власносп, у тому числi шляхом створення «карманних» фiнансових посередник1в - банков, торговцiв цiнними паперами, реестраторiв, зберiгачiв, iнвестицiйних компанiй та фондiв тощо, через яких протиправне позбавлення власносп конкурентами е досить утрудненим. До цього добавляеться прагнення мати «сво!х» людей в судах i правоохоронних органах.
Тiею ж самою лопкою керуються i самi олiгархiчнi угруповання, оск1льки вони теж ризикують пiддатись рейдерським атакам з боку конкуренпв пiсля !хнього приходу до влади.
Подiбний механiзм захисту власносп е реальною альтернативою вщсутносп
загальнонацюнальних механiзмiв, як1 гарантують таке збереження будь-якому власнику, хоча вш е доволi витратним та не сприяе ефективному використанню фiнансовим ринком свого потенщалу. Крiм того, вш може i не захистити
власника у випадку його полiтичного протистояння з владою, оск1льки розповсюдженiсть поза правових способiв перерозподiлу власностi, ставши звичною, закрiплюеться у суспiльнiй свщомосп як нормальне явище i чим дал^ тим менше викликае суспшьний опiр.
Незважаючи на це, держава намагаеться рiзними шляхами стимулювати оптимiзацiю органiзацiйноi структури фiнансового ринку у напрямi зменшення кiлькостi фiнансових посереднишв при одночасному зростаннi середньо! !х «потужносп». Але цей процес е досить суперечливим та неоднозначним.
З одного боку, зростання вщкритосп нацiональних фiнансових ринков, як наслщок глобалiзацii та И iмператив, е об'ективним процесом, який потребуе створення умов для ефективно! конкуренцii нацюнальних та зовнiшнiх фiнансових iнститутiв, i в цьому планi постiйне тдвищення стандартiв та нормативiв дiяльностi фшансових посередник1в з боку держави сприяе зменшенню !х кiлькостi з одночасним тдвищенням конкурентоздатностi.
Але при цьому нерщко спостерiгаеться перекос в шший бiк, а саме: передчасне тдвищення вимог щодо дiяльностi фiнансових посереднишв, не обумовлене реальними особливостями !х дiяльностi у вiдповiдний перiод. Конкретно, йдеться про те, що фшансовий ринок у своему розвитку мае вщповщати рiвню реального сектору економiки та його потребам. Самi умови ведення господарсько! дiяльностi будь-якого фшансового посередника вимагають певних витрат, включаючи певне сшввщношення постiйних та змшних витрат. Наприклад, фондова бiржа як торговельний майданчик для торгiвлi цшними паперами, вимагае для свого нормального функцюнування значних первинних витрат (техшчне обладнання, система захисту iнформацii, тдготовка персоналу тощо), а також витрат на тдтримання технiчного та оргашзацшного рiвнiв. £дине джерело покриття цих витрат - комюшш збори з учаснишв торгiвлi. Окупнiсть фондово! бiржi досягаеться при певному рiвнi (обсяз^ щоденних торгiв, який, у свою чергу, е функщею вiд рiвня розвитку фондового ринку. Природно, що розмiр витрат (в !х постшнш частинi) не залежить вiд обсяпв торгiвлi, i тому постiйнi витрати на функцiонування бiржi е однаковими, незалежно вiд того, складае щоденний обсяг торпв 1 млн. чи 1 млрд. дол.
Мiж тим, постшний перехiд до мiжнародних стандарпв дiяльностi фiнансового ринку, на нашу думку, не був випадковим, з огляду на надмiрне розповсюдження тiньових i корупцiйних механiзмiв розподiлу та перерозподiлу фiнансових потошв. В концевому пiдсумку, складаеться парадоксальна ситуащя,
коли в принципi вiрна полiтика пiдвищення рiвня вимог до професшно1' дiяльностi на фiнансовому ринку починае використовуватись для випснення менш потужних конкурентiв, що наносить шкоду сустльним iнтересам. В реальному житп вкрай важко вiдокремити позитивнi i негативш складовi цiеï полiтики, тому при оцшщ довгострокових тенденцiй розвитку оргашзацшно1' структури фiнансового ринку ri чи iншi кiлькiснi змiни складу професшних учасник1в треба враховувати конкретну специфiку того чи iншого випадку.
Висновки i перспективи подальших розробок. Отже, аналiз процесу становлення оргашзацшно1' структури фiнансового ринку Украши дозволяе зробити наступш висновки.
Поява, шльшсне зростання чи зменшення або зникнення тiеï чи iншоï групи фшансових посередниюв знаходиться тд впливом складно1' взаемодiï рiзноплановиx чинник1в, головними з яких е наступнi:
- виникнення суспiльноï потреби у певних фшансових послугах;
- суспiльнi очiкування;
- затвердження державою вiдповiдниx правових норм та регуляторних меxанiзмiв та/або ïx дiя;
- як1сть формальних норм i правил дiяльностi на фшансовому ринку;
- зовнiшнiй iдеологiчний вплив на обрання конкретно!' моделi розвитку фшансового ринку та/або його вщповщного сегменту;
- ментальш настанови переважноï бiльшостi споживачiв фiнансовиx послуг, пов'язаш, зокрема, iз ставленням до ризиюв;
- вплив зовнiшнix фiнансовиx ринюв;
- рiвень розповсюдженостi опортунiстичноï поведшки економiчниx агентiв;
- змiни рiвня довiри учасник1в ринку до вщповщних iнститутiв;
- ефективнiсть дiяльностi системи державного регулювання фiнансового ринку, включаючи ефектившсть кожноï з гiлок влади.
Цей перелiк не е вичерпним, але вiн показуе обмеженiсть пiдxодiв до формування фiнансового ринку, зосереджених виключно на започаткуваннi свiтового досвщу розвитку фiнансового ринку, без урахування реального iнституцiйного середовища краши, в яюй здiйснюеться таке формування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаманкова О. О. Ринок страхових послуг Украши: теорiя, методологiя, практика. -К.: КНЕУ, 2009. - 283 с.
2. Желixiвська А. М. Особливостi формування шфраструктури фондового ринку Украши // Науковi працi НДФ1: Збiрник наукових праць. - 2009. - Випуск 1 (46). - С. 75-81.
3. 1ваницька О. М. Державне регулювання фшансових ринюв в Укршш у посткризовий перюд // Фшанси Украши. - 2011. - № 2. - С. 35-42.
4. 1нституцшш чинники розвитку фшансового сектору економiки в умовах ринковоï трансформаций монографiя / кол. авторiв; за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В. М. Соболева. - К. : УБС НБУ, 2010.- 350 с.
5. Квасова О. П. Вплив фшансових посередниюв на розвиток ринку цшних паперiв в Украш // Науковi пращ НДФ1: Збiрник наукових праць. - 2008. - Вип. 2 (43). - С. 90-96.
6. Климова В. М., Семенча I. £. Сучаснi мехашзми фiнансування будiвництва житла в Украш [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_ 36/Zmist/ 17PDF.pdf
7. Коваленко В. В. Методологiчнi пiдxоди до створення й розвитку конкурентного середовища на ринку банювських послуг Украши// Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 87-99.
8. Коваленко Ю. М. Структуризащя сучасного фшансового ринку// Фшанси Украши. -2010. - № 9. - С. 91-99.
9. Коваль О. П. Деяю аспекти державного регулювання ринку фшансових послуг в Украш // Фшанси Украши. - 2010. - № 11. - С. 80-86.
10. Кузнецов О. В. Посткризова трансформащя глобального фшансового середовища // Науковi пращ НДФ1: Збiрник наукових праць. - 2010. - Випуск 4 (53). - С. 140147.
11. Лупенко Ю. В. Напрями удосконалення нормативно-правового регулювання ринку цшних паперiв Украши // Науковi пращ НДФ1: Збiрник наукових праць. -
2009. - Випуск 1 (46). - С. 91-98.
12. Малютш О. К. Оцшка фшансового сектору та його значення в економiчному розвитку Украши// Фшанси Украши. - 2010. - № 3. - С. 92100.
13. Мщенко В.1. Особливосп посткризового реформування фшансового сектору Украши// Фшанси Украши. - 2010. - № 10. - С. 314.
14. Науменкова С. В., Мщенко С. В. Розвиток фшансового сектору Украши в умовах формування новоï фiнансовоï архггектури: Монографiя. - К.: Ушверситет бан^сь^ справи, Центр наукових дослщжень Нацюнального банку Украши, 2009. - 384 с.
15. Науменкова С. В. Функцюнування недержавних пенсшних фондiв на ринку фшансових послуг Украши// Фшанси Украши. -
2010. - № 4. - С. 3-16.
16. Нечипорук Л. В. Страховий ринок: закономiрностi становлення та розвитку в умовах глобалiзацiï: Монографiя. - X.: Право, 2010. - 280 с.
17. Нооргард О. Економiчнi шституцп та демократична реформа. Порiвняльний аналiз посткомунiстичних кра!н / Пер. з англ.. М. Козуба та А. Галушки.- К.: Нша-Центр, 2007.- 424 с.
18. Олшник В. В. 1нститути спшьного iнвестування як посередники фiнансового ринку в Укра!ш [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.rusnauka.eom/10_NPE_2011/Economics/3 _83293.doc.htm
19. Офiцiйний сайт Державно! комки з регулювання ринк1в фшансових послуг Укра!ни [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.dfp.gov.ua.
20. Офщшний сайт Державно! комiсi! з щнних паперiв та фондового ринку [Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.ssmsc.gov.ua.
21. Офщйний сайт Нащонального банку Укра!ни[Електронний ресурс]. Режим доступу: // http://www.nbu.gov.ua.
22. Поворозник В. До питання про розвиток iнститутiв спшьного швестування та !х iнвестицiйний потенщал [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/Monitor/desember08/4.htm
23. Приказюк Н. В. Державне регулювання страхового ринку Укра!ни: тенденцii та перспективи розвитку // Фiнанси Укра!ни. - 2010. -№ 7. - С. 101-108.
24. Раквиашвили А. Современная банковская система как источник циклического развития рыночной экономики // Вопросы экономики.- 2011.- № 6.- С. 71-81.
25. Розвиток баншвсько! системи Укра!ни / За ред. д-ра екон. наук О.1.Барановського. - К.: 1н-т екон. та прогнозув., 2008. - 584 с.
26. Рябчикова С. Ю. Роль та сучасний стан шститупв спшьного швестування в Укра!ш [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.confcontact.com/2010spec_tezi/ec_ryabch ik.htm
27. Сенчагов В. Модернизация финансовой сферы // Вопросы экономики.- 2011.-№ 3.- С. 53-64.
28. Стшшсть фшансових риншв УкраТни та мехашзми !! забезпечення / [О.1.Барановський, В.Г.Барановська, £.О.Бублик та iн.] ; за ред. д-ра екон. наук О.1.Барановського.- К.: 1нститут економiки та прогнозування НАН Укра!ни. - К., 2010. - 492 а
29. Сухоребська О. Я. Ринок венчурних iнститутiв спiльного швестування в Укра!ш: стан та перспективи розвитку // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.3.- С. 260-263.
30. Терещенко Г. М. Перспективи розвитку кредитних спшок в Укра!ш // Фшанси Укра!ни. - 2009. - № 15. - С. 87-94.
31. Терещенко Г. М. Становления та розвиток системи недержавного пенсшного забезпечення в Укра!ш // Науковi пращ НДФ1: Збiрник наукових праць. - 2009. - Вип. 1 (46). - С. 51-57.
32. Терещенко Г. М. Концептуальш засади державного регулювання фондового ринку// Фшанси Украши. - 2011. - № 2. - С. 97-105.
33. Терещенко Г. М. Напрями удосконалення системи державного регулювання ринку фшансових послуг // Науковi пращ НДФ1: Збiрник наукових праць. - 2010. - Випуск 4 (53). -С. 109-114.
34. Терещенко Г. М., Луцишин О. О. Шляхи забезпечення захисту вкладiв члешв кредитних спшок // Фшанси Укра!ни. - 2010. - № 12. - С. 80-88.
35. Терещенко Г. М., Топчш Ю. В. Становлення й розвиток бюро кредитних юторш в Укра!ш // Фшанси Укра!ни. - 2010. - № 10. - С. 65-72.
36. Ткаченко Н. В., Щкановська Н. А. Роль недержавних пенсшних фондiв у розвитку фшансового ринку Укра!ни // Фшанси Укра!ни. -2010. - № 12. - С. 69-79.
37. Фшансово-монетарш важелi економiчного розвитку: В 3 т. / За ред. чл.-кор. НАН Укра!ни А.1.Даниленка. - К.: Фешкс, 2008. Т. 2: Мехашзми грошового та фондового риншв i !х вплив на розвиток економiки Укра!ни. - К.: Фенiкс, 2008. - 442 с.
38. Школьник I. О., Семеног А. Ю. Взаемодiя шститупв фiнансового посередництва з реальним сектором економiки // Фшанси Укра!ни.
- 2011. - № 1. - С. 83-93.
39. Юрш С. I., Луцишин О. О. Ринок фшансових послуг як шституцшна основа ринково! економ^ // Фшанси Украши. - 2010. -№ 11. - С. 48-59.
40. Юркевич О. М. Кредитш компанп: сутшсть, правовi засади i механiзм функцiонування // Актуальнi проблеми економiки.
- 2009. - № 12 (102). - С. 175-181;
41. Юркевич О. М. Мкце та роль кредитних компанш на фшансовому ринку Укра!ни // Фшанси Укра!ни. - 2009. - № 11. - С. 88-93.
42. Юркевич О. М. 1нновацшне спрямування швестицшного потенщалу фiнансових iнститутiв // Фшанси Укра!ни. - 2010.
- № 10. - С. 81-86.
Аннотация. Раскрыты факторы, определяющие соотношение различных типов финансовых посредников на национальном финансовом рынке.
Ключевые слова: финансовый рынок, финансовый посредник, институты-организации, трансформационная экономика.
Summary. The factors determining the ratio of different types of financial intermediaries in the national financial market are disclosed.
Keywords: financial markets, financial intermediary, institutions, organizations, transformational economy.
Рецензент д.е.н., професор ХНУ iм.В.Н.Каразта Соболев В.М. Експерт редакцшног колегИ к.е.н., доцент УкрДАЗТШраменко О.В.
УДК 338.48+379.857+005,332.4
СИСТЕМА ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ РЕШЕНИЙ В КРУИЗНОМ БИЗНЕСЕ
Голубкова И.А., к.э.н., доцент (ОНМА)
Розглядаються GCG6nueGcmi формування резульmаmiв функцiонування морських кругзних ринюв. Представлена модель формування показниюв ефекmивнGсmi крупного судноплавства. Приведена сукуптсть неGбхiдних ршень в перспективному розвитку пасажирського флоту.
Ключовi слова: кругзний б1знес, каттал1зацш, збалансовашсть, судноплавна компатя, конкуренция.
Анализ состояния проблемы.
Экстенсивное и интенсивное развитие зарубежного круизного судоходства предопределяет активность публикаций по проблемам этого вида бизнеса [1, 2, 3]. В отечественной специальной литературе раскрываются отдельные стороны круизного судоходства [4, 5]. Тем не менее, учитывая потенциальные возможности развития
Черноморского сегмента круизного судоходства необходимо обосновать ряд новых подходов к управлению эффективность морских пассажирских комплексов. Поэтому при подготовки статьи используются общетеоретические научные источники [6, 7, 8].
С экономическим ростом и повышением уровня жизни формируется тенденция перераспределения доходов между оплатой потребительских благ и сферой услуг [6]. Одновременно увеличивается подвижность людей и возрастает роль пассажирского транспорта. Эта тенденция формируется под воздействием высоких темпов роста спроса на основные виды поездок, но, особенно, с развитием туристических технологий. Туризм и его разновидность -круизное судоходство в 80-х годах ХХ века превращается в важнейшую отрасль национальных экономик промышленно развитых стран [1]. В этом процессе выделяется пассажирское судостроение и расширение зоны круизного судоходства.
Интеграционные процессы становятся важнейшим условием глобального экономического развития, что и предопределяет особые требования к управлению подсистем мирового хозяйства в целом и его региональных и отраслевых составляющих [7]. При этом одновременно формируются правила устойчивости развития и условия его дифференциации по различным признакам. Особую проблему создают задачи повышения эффективности инвестиционных проектов вследствие дифференциации развития национальных экономик. Эту дифференциацию нивелирует определенны образом морская индустрия [4].
В условиях ограниченности
инвестиционных ресурсов внимание
концентрируется на эффективности формирования чистого денежного потока [8]. Однако центральной задачей остается достижение конкурентной устойчивости отраслей национальной экономики, отражающих преимущества участия в международном разделении труда. В этом аспекте следует различать особенности внутренних рынков реализации транспортных услуг. Следует обратить внимание на характер расширения услуг круизного судоходства, отражающего уровни развития социально-экономических систем.
Анализ публикаций. К сожалению, в современных условиях состояния украинского сегмента круизной индустрии не опубликовано значительных научных работ, в статьях
© Голубкова И.А.
