CC BY
42
УДК 330.101.5
Ю. М. Коваленко,
кандидат економ!чних наук, докторант Нац1онального ун1верситету Державног податковог служби Украгни, м. 1ртнь
СУТН1СТЬ ШСТИТУЦШНОГО СЕРЕДОВИЩА Ф1НАНСОВОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. Головним уроком, який дала економiцi практика формування нових ринкових вщносин, полягае в тому, що чинник iнституцiйного сере-довища е надзвичайно важливим. Його инорування iстотно обмежуе можливост науки у формуванн адекватних уяв-лень про економчну реальнiсть. Очевидно, засвоення цього уроку в наукових колах економют!в на пострадянському просторi й стимулювало багатьох iз них до активного ово-лодiння досягненнями шституцшного напряму i проведен-ню численних дослщжень з ще! проблематики.
Ринковi перетворення в украшськш економiцi та и входження до свiтового економiчного простору надали ново! якосп i процесу розвитку вiтчизняного фшансово-го сектора. За цих обставин його аналiз дозволяе сфор-мулювати висновок про необхвдшсть послщовно! шсти-туцiоналiзацil цього сектора економши. Величезну роль ввдграе iнституцiйне середовище, яке сприятиме ефек-тивному функцiонуванню фiнансових корпорацш
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми шститущйно! складово! фiнансового розвитку не е новими для економiчноl науки. У вiтчизнянiй i заруб1жнш лiтературi iснуе велика кшьюсть праць при-свячених дослiдженню на зазначену тематику. Ваго-мий внесок у розвиток iнституцiйних iдей зробили Дж. Бьюкенен [1], М. Вебер, Т. Веблен, О. Вшьямсон [10; 11], Л. Девю [17], Т. Еггертсон, Р. Коуз, Д. Норт [7; 17], Дж. Ок^ [22], Дж. Ходжсон та iншi. Аналь зовi iнституцiйного середовища в перехiднiй економщ присвяченi дослiдження закордонних учених
A. Аслунда, В. Вольчика, М. Дерябшо! [3], Р. Капе-люшнiкова [4], С. Юрдшо!, Г. Клейнера, Я. Корна!, Я. Кузьмшова, Ю. Латова, Р. Нуреева, А. Олейника [8], В. Полтеровича, В. Радаева, А. Скоробогатова [9],
B. Тамбовцева, А. Шастпка та iнших. Серед украшсь-ких учених грунтовнi дослiдження рiзних аспекпв iнституцiйного середовища провели О. Амоша,
C. Архiереев, З. Варналш, З. Ватаманюк, Т. Гайдай, А. Гальчинський, В. Геець, А. Гриценко, В. Дементьев, М. Долшнш, В. Кредюов, В. Лагутш, А. Чухно [12], О. Яременко [13] та шш.
Невирiшенi рашше частини проблеми. Не зва-жаючи на значн науковi здобутки i можливост шститу-шонатазму, в економiчнiй лiтературi не зус^чаеться ком-плексне дослiдження шституцшного середовища фшан-сового сектора Украши. Розрiзнено аналiзуються шсти-
туцiйнi чинники розвитку суб'екпв цього сектору еко-номiки. Покищо вiдсутнiй системний аналiз становлення iнституцiйного середовища фiнансового сектору з ура-хуванням впливу глобалiзацiйних процесiв. Недостат-ньо вивченi й iншi аспекти проблеми.
Мета статт полягае у висвiтленнi сутност шституцшного середовища з погляду рiзних концепцiй iнституцiоналiзму, запропонуваннi власного тдходу щодо сутност iнституцiйного середовища фшансово-го сектора, його класифшацп, функцш, а також шсти-туцiйного забезпечення фiнансового сектора.
Виклад основного матерiалу. Дослвдження шсти-тущйного середовища в концепцях iнституцiоналiстiв розвиваються у кшькох напрямах. Так, теорiя сустль-ного вибору вивчае iнституцiйне середовище даяльносп iндивiдiв i органiзацiй у суспшьному секторi та акцентуе увагу на витратах, що пов'язанi з дальнютю держави (економiка бюрократа, пошук полпично! ренти тощо). Економiчна теорiя трансакцшних витрат розглядае вплив iнституцiйного середовища на витрати, що пов'язанi з укладанням контракпв i функцiонуванням шституцш У рамках теори прав власност дослвджуеться iнституцiйне середовище економiчних оргашзацш, причому акценти змiщуються на одержання виграшу вiд чпко! специфь каци прав власност! Теорiя контракпв також дозволяе аналiзувати вплив iнституцiйного середовища на проце-си укладання i виконання контракпв. У цьому випадку домiнуючими е „правила гри", що базуються на фор-мальних (конституцшних) правилах.
Теорiя органiзацiй хоча i вiдрiзняеться вiд iнших напрямiв, отримала свою назву завдяки iдеям О. Вть-ямсона. Так, на його думку, „шститугцйне середовище — це правила гри, що визначають контекст; в якому вiдбуваеться економiчна дiяльнiсть" [11, с. 38] i „це ос-новнi полiтичнi; соцiальнi i правовi норми, як е базою для виробництва, обмiну i споживання" [10, с. 5]. Под-iбного тдходу дотримуеться i Дж. Оксл^ який вважае, що iнституцiйне середовище необхвдно трактувати як набiр поттичних, економчних, соцiальних i юридичних (законних) погоджень, що встановлюють пiдстави для виробництва i обмiну [22], тобто вводить до цього середовища екожмчш правила, але виключае споживання.
Прихильники теори сустльного вибору i теори прав власност також вважають, що iнституцiйне середовище е фундаментальними полпичними, сощальни-
ми i юридичними правилами, в рамках яких протша-ють процеси виробництва i вiдтворення (кэнститугцйне право, виборче право, майнове право, контрактне право тощо), тобто зводять його здебiльшого до предмета дослвдження юриспруденции Такий тдхвд простежуеться i у працях росшських та укра1нських дослiдникiв [2; 3; 9], що можна пояснити розповсюдженим у лiтературi визначенням iнституцiйного середовища, запропонова-ним Л. Девiсом i Д. Нортом, яю трактують його як „су-купнiсть основоположних полгтичних, сощальних i ба-зових правових норм, що регулюють економiчну i по-лтичну даяльмсть (правила, що регулюють вибори, виз-начають права власност i контрактнi права е прикладами базових таких правил" [17, с. 133].
З урахуванням того, що шституцшне середовище здебтьшого трактуеться як формальнi правила або нор-ми, дослщниками з метою пояснення поведанки фiрм i постгйносп 1х стратегiй у визначених умовах „шститу-цшних матриць" був уведений комплекс бюрократич-них i полгтичних процесiв, як заважають фiрмам адап-туватись в iснуюче шститущйне середовище (К. Оль вер [21], П. да Маджiо i В. Пауелл [23], Дж. Гамiльтон i Н. Битарт [18] та iн.). Зв'язок стратеги фiрми, як по-хвдно! вiд iнституцiйного середовища, протюстровано в працях К. Ендрюса [15] i К. Хофера [19]. К. Барлет i С. Хошал [16] на прикладi европейських мультинацю-нальних кэмпанш довели, що стратеги поведанки фiрми, як вибудованi з одним „набором" шституцшного середовища, стають неефективними з iншим.
1нший тдхвд знаходимо у О. Втьямсона, який зап-ропонував трирiвневу модель дослiдження, де перший рiвень представлено iндивiдами (екожмчними агентами), а другий — шституцшними узгодженнями (договорами мiж суб'ектами господарювання, яю визнача-ють способи коопераци i конкуренцл), шституцшне середовище виступае як третш рiвень, що взаемодае з першими двома. Услад за Л. Девюом i Д. Нортом [17], О. Втьямсон пропонуе розрiзняти шститугцйне середовище (шституцшне оточення—institutional environment) i шституцшну впорядкованютъ (institutional arrangement) [11]. Щодо останньо!, то вона вiдображае сукупнють прав, як формально закрiпленi в контрактах, а також у численних неформальних угодах i механiзмах тдтри-мання репутацii. 1нституцшна впорядкованiстъ мае за-безпечувати единi правила i мехашзми, якi дозволяють вносити змiни у закони або систему контракпв. Про ii наявнiстъ свiдчитъ, зокрема, довiра всiх учасникiв фшан-сово! даяльносп до укладених контракпв. Оскiльки таю угоди укладаються добровiльно в iндивiдуальному порядку, то шституцшна впорядкованють являе собою,
передусiм, результат змщнення нових етичних i правових норм фшансових вiдносин.
На думку А. Олейшка, шститущйне середовище (еюжмчна конституция, iнституцiйна структура еконо-мжи, iнституцiйнi рамки)—характеристики зовмшньо-го середовища, якi е значущими для економiчноi даяль-ностi, сукупнють цшностей, формальних i неформальних норм, що впливають на ствввдношення стимулiв у дiяльностi i обумовлюють досягнення мiнiмальноi' згоди мiж людьми [8]. I як зазначае Р. Капелюшншэв, „було б помилкою протиставляти формальнi i неформальнi шсти-туци за принципом „ або-або"... в ефективно працюючiй iнституцiйнiй системi вони не виключають, а швидше, доповнюють одна одну (при цьому базовий рiвень зав-жди складають неформалiзованi ввдносини та iмплiцитнi контракти) [4, с. 139]. Тако].' позицii дотримуеться i ака-демiк А. Чухно: „.. .формальш iнститути як найбiльш за-гальнi i принциповi з точки зору функцюнування i роз-витку економiки визначають характер неформальних шститупв. Проте результат впливу неоднозначний. Якщо правовi норми вiдбивають потреби практики, то вони впливають на неформальн шститути, щоб останнi, у свою чергу, вiдповiдали потребам практики. I навпаки, якщо формальнi iнститути мають вади, то це негативно впли-вае на неформальнi шститути, сприяючи посиленню 'хньо! невадповадносп формальним шститутам [12, с. 5].
Класичнi теоретичн концепцii Т. Веблена, Д. Нор-та i Ф. фон Хайека i багатовiковий iсторичний досвiд доводять, що еволюцiя економiчних, в т. ч. i фiнансових систем, завжди визначаеться тим або iншим ствввдно-шенням формальних правил i неформальних норм, а також характером 'х змш Отже, за будь-яких реформ по-трiбно передусiм враховувати принцип так звано' комп-лементарносп iнституцiй [14], тобто iнституцii доповнюють одна одну i бажаний економiчний ефект досягаеться тiльки на основi взаемопов'язаних iнституцiйних змiн. Зауважимо, що формальнi правила можуть змiнюватись буквально „за одну шч" (змша конституци i нормативно-правових акпв, судовi рiшення тощо), а неформальм складають мщне „ядро" iнституцiй i з важко пiддаються змiнам. Останн визначають характер дш громадян, фшансових установ, органiв-регуляторiв i не випадково но-сять назву „рутина" 1.
Вищезазначене дозволяе стверджувати про акту-альнiсть i значущiсть вивчення iнституцiйного середовища фiнансового сектора з уаею рiзноманiтнiстю правил i норм, оскiльки воно визначае вектор розвитку фiнансових iнститутiв i фiнансовоi системи у цiлому.
1нститущйне середовище фiнансового сектора економiки — це сукупнють полгтичних (юридичних) i
1 Термш «рутина» вiдносно шститутш означае нормальнi i передбачуванi зразки поведшки. При цьому рутина визначае рацюнальне, але лише можливу поведшку, тодi як на реальну поведшку окрiм рутин чинить i оточуюче середовище. Принципо-во важливо те, що саме рутинами керуються шститути за вибору стратеги розв'язання проблем
Рис. 1. Складов! 1нституцшного середовища фшансового сектора
- на^дуваш генетично; - надбаш, що передаються через культуру; - освгта i грамотнiсть дорослого населення; - релЫя; - соцiальна адаптацiя населення; - професшна самосвiдомiсть; - господарська етика; - тривалiсть життя. - якiсть державних iнститутiв; - нормативно-правова база у сферi фiнансового сектора; - контроль над дотриманням правил; - введення санкцш щодо фiнансових iнститутiв; що не дотримуються правил; - свобода ведення бiзнесу; - стутнь iнтервенцil держави у фшансовий сектор; - прозорiсть дiй уряду; - право власность - ефектившсть банкiвськоl системи; - рiвень розвитку технологш; - податкова полiтика; - рiвень розвитку корупцil; - рiвень зарплат i цiн; - торговельна i бiржова полiтика; - монетарна полпика; - рiвень грошових потокiв та шоземних iнвестицiй; - тiньовий сектор; - частка кра!ни у глобальному притоку прямих iнвестицiй / частка кра!ни у глобальному ВВП.
Iнституцiйне забезпечення фiнансового сектора
економiчних правил, неформальних (традицiйних) норм, що формують умови для фшансово! дiяльностi; структурують И i е фундаментальною передумовою перетворень у фшансовому секторi (рис. 1).
Пропонуючи неформальн (традицiйнi) норми, полiтичнi (юридичнi) i економiчнi правила у складi шститущйного середовища, ми дещо вiдхилились ввд загальноприйнятого тдходу. Традицiйнi (неформальнi) норми мають глибоке iсторичне корiння в житт народу, пов'язанi зi стереотипами поведанки, що притаманнi сусптьству, i у тдсумку найбiльше впливають на мат-рицю розвитку фшансового сектора; полгтичн (юри-дичнi) правила встановлюють iерархiчну структуру сустльства, мехашзм прийняття рiшень i найбiльш важливi характеристики контролю за фiнансовою даяльшстю. Вони базуються на взаемному дотриманн зобов'язань мiж державою i домогосподарствами, фшансовими iнститутами мiж собою, мiж фшансови-ми iнститутами i домогосподарствами тощо; еко -номiчнi правила визначають форми оргашзацл i функ-щонування фiнансових iнститутiв; в рамках яких фшан-совi установи укладають iнституцiйнi угоди i прийма-ють рiшення про використання грошових ресурсiв.
Структуризацiя iнституцiйного середовища фшан-
сового сектора може бути реалiзована за просторо-вою i функцюнальною ознаками.
З погляду просторово! ознаки можна видiлити так iнституцiйнi середовища, в яких розгортаеться дiяльнiсть фшансових iнститутiв: глобальне шституц-iйне середовище, що визначае процеси у свгтовому фiнансовому секторi; макроiнституцiйне — процеси на рiвнi нацiонального фiнансового сектора (норма-тивно-правова база, нацiональнi i загальнодержавнi зви-ча! i ментальнють, органiзацiйнi структури та шституци, як забезпечують реалiзацiю iнституцiйних чиннишв в економщ краши); мiкроiнституцiйне — дiяльнiсть фiнансових iнститутiв i !х взаемозв'язок (система кон-трактних вiдносиH; зовтшнш аудит фiнансових кор-порацiй; шкасащя, рейтинговi агентства, освiта у фшансових корпоращях, фiрмИ; як1 гарантують безпеку фiнансовоl дiяльностi; структура управлшня, посадовi обов'язки, розпорядок дня, режим пращ i вiдпочин-ку), наношститущйне — прийняття рiшень окремими ментами фшансових шститупв.
З позицiй менеджменту у сферi фiнансового сектора можна видщити зовнiшне середовище (макроеко-номiчне середовище i ступiнь штегрованосп у свiтовий економiчний прост1р; обсяг валових iнвестицiй; iнсти-
туцшн бар' ери; мехашзми виникнення фiнансових шно-вацiй; полiтична система, а також спiввiдношення полгтичних сил г партш), середовище найближчого оточен-ня (доступмсть шформаци про наявн альтернативн правила Г норми, цшнють нових шституцш з погляду фшансових штересш, витрати на мониторинг) Г внутрГшне середовище (вплив груп фшансових штересш, змГни в по-ведшщ домогосподарств, ступшь активностг суб'екпв господарювання, чинний порядок змгни шституцш у фшансовому секторГ, фшансовГ стратеги, ступГнь вщпо-вГдностг ново' шституци сощально-культурному середо-вищу). Оскльки ва щ середовища мають функцюнальм вадышностт у впливГ на даяльмсть фшансового шституту, кожне з них, у рамках шституцюналГзму може бути пред-ставлене власною системою шституцш, яка е пгдсисте-мою загального шституцшного середовища економши.
Найважлившими шститущями, що формують зовшшне шституцшне середовище фшансового сектора в сучасних умовах, е:
— шститущя права, що регламентуе правовГ взае-моввдносини у сферГ фшансового сектора (сюди ж можна ввднести Г шститущю права власностт);
— шститущя фшансового ринку, що регламентуе взаемоди, що виникають мГж агентами в процес кутвльпродажу фшансових активГв;
— шститущя податкгв, що визначае взаемоввд-носини мГж фшансовими шститутами Г державою, як виникають за справляння податкгв Г зборГв;
— шститущя сустльного вибору, що регулюе процес прийняття макроекономГчних ршень в умовах представницько! демократа;
— шститущя освГти, що мае в сучасному фшан-совому секторГ статус антикризового фактора;
— шститущя зовмшньоекономчних вГдносин, що регулюе процеси взаемодii вгтчизняних фшансових шститупв зГ свГтовою фшансовою системою.
1нституцшне середовище найближчого оточення фшансового шституту також вГдчувае вплив того ж самого зовмшнього шституцшного середовища, тобто формальних Г неформальних шституцш Однак вщносно до цього середовища фшансовий шститут займае активну позицГю, в тому сена, що даяльмсть цього шституту спро-можна чинити вплив на шститущйну структуру середовища найближчого оточення, змшюючи 11 виходячи Гз сво1х власних цглей Взаемодая з партнерами регламентуеться iиституцiею контракту. Приймати суспшьм ргшення в ште-ресах защкавлено! меншостг дозволяе шститущя лобгю-вання, яка набула в Украш вражаючих масштабГв.
Як зазначае Г Клейнер, „практично кожна орган-Гзащя володге власними специфГчними культурними Г функцюнальними „мшрошститутами", комплекс яких можна Гдетифшувати за допомогою найменування даиоi' оргамзащ"" [5, с.18-19]. Вказаний комплекс шституцш визначае внутршне шститущйне середовище фшансо-
вого шституту Внутршн iнституцiï останнього пов'я-зан 3i стратегiчними задачами, Miciœ i профiлем д1яль-ностт, як визначають призначення i роль цього фшансового шституту у фшансовому cernai i економiцi за-галом. Внутршне шституцшне середовище фшансового шституту, включаючи формальну i неформальну скла-дову, е основою його корпорaтивноï культури.
Формальн правила iнcтитуцiйного середовища доз-воляють поставити питання про iнcтитущйнe проектуван-ня фiнaнcового сектора i обмiнiв у ньому. У цьому сере-довищi icтотними е аспекти впливу держави на ринковi угоди, а також визначення оптимальних напрям1в та штен-сивност державного впливу У сучасних умовах роз-витку економжи до нових функцш держави можна вщне-сти функцiï гарантування iнcтитуцiйного середовища (за-конодавча реформа, регулювання державного апарату, самообмеження держави, становлення громадянського cуcпiльcтвa), стратепчно1' участ у фшансових операщях (виконання функцiй стратепчного iнвecторa, формуван-ня структури фшансового сектора) i корегування функ-цюнування фшансового сектора (надання тдгримки сектору, формування i розподiл державних местищй, про-ведення фшансово1' полпики, встановлення caнкцiй) тощо.
Одним iз нaйвaжливiших чинниюв генерування iнcтитуцiйних диспропорцш в eкономiцi Укрaïни е ввдсутмсть нaлeжноï координаци розвитку фшансового сектора економши через його „розтягування" та сфери впливу деюлькох рeгуляторiв — Нащонального банку Украши, Державно1' котси з цiнних пaпeрiв та фондового ринку i Державно1' комси з регулювання ринюв фiнaн-сових послуг У зв'язку з цим вважаемо за доцiльнe забезпечити в Заком Укра1'ни „Про Кaбiнeт Мiнicтрiв Укра1'ни" вiдповiдну норму щодо включення до складу цього органу посади вще-прем'ера з питань розвитку фшансового сектора, головним завданням якого мае стати координащя дiяльноcтi уciх державних оргамв, що здiйcнюютъ регуляторну политику у cфeрi фiнaнcового сектора, з гарантуванням невтручання до компeтeнцiï цих орган1в, визначено1' чинним законодавством.
Отже, з одного боку, iнcтитуцiйнe середовище фшансового сектора створюе умови для вибудовування взaемодiй фiнaнcових корпорац1й з шшими акторами з приводу залучення грошових кошт^в i розмiщeння ïх на фiнaнcовому ринку; змiнюючиcь у чаа, дeтeрмiнуе по-вeдiнку фшансових корпорацш, створюючи соц1окуль-турн1 передумови, iнcтитуцiйнi i рeг^^юючi структури, яю впливають на процес прийняття ршень. З iншого боку, iнcтитуцiйнe середовище саме е „заручником" акторов фшансово1' дiяльноcтi i може змiнювaтиcь тд впливом рiзних ^,груп" iнтeрeciв, наприклад саморегул1вних орган-iзaцiй та iнших об'еднань. Можна припустити, що чим бiльшe формaлiзовaнi вiдноcини всередин1 таких груп, тим сильн1ший вплив вони чинять на iнcтитуцiйнe середовище фшансового сектора.
Найбшьш повно сутнють iнституцiйного середо-вища фiнансового сектора розкриваеться у викону-ваних ним функцiях:
1) регулюючш — забезпечення сталого функцю-нування фiнансового сектора економiки через розроб-ку нормативно-правово! бази, що регламентуе дяльмсть фiнансових корпорацiй; встановлення вимог i обмежень щодо !х дiяльностi, надання рекомендацш;
2) контролюючiй—проведення перевiрок фшан-сових корпорацш з метою дотримання вимог чинного законодавства, запоб^ання виникненню кризових си-туацiй в !х робота;
3) регламентуючш — формування структури i iерархil управлiння у фiнансовiй корпорацл, делегу-вання повноважень певним категорiям працiвникiв i визначення орiентирiв !х даяльносп;
4) iнформацiйнiй—надання домогосподарствам i корпоращям не фшансового сектора доступу до шфор-маци щодо д1яльност корпорацiй фiнансового сектора;
5) захиснш — забезпечення безпеки фшансово! дiяльностi та захист iнтересiв iнвесторiв;
6) стимулюючш — стимулювання ефективно! взае-модii фшансового сектора з шшими секторами економiки.
Наведем функци безпосередньо пов'язанi з шсти-туцiйним забезпеченням фiнансового сектора — су-купнiстю державних i недержавних iнституцiй; яш за-безпечують наявнють правових, органiзацiйних i еко -номчних умов, необх1дних для провадження i розвитку фiнансових операцiй. Воно включае так елементи:
1. Правова основа, до яко! можна вщнести так основнi акти законодавства: Конститущю Украши, Гос-подарський кодекс, Цившьний кодекс, Закони Укра!ни „Про банки та банювську дiяльнiсть"; „Про Нащональ-ний банк Укра1ни", „Про страхування", „ Дро iнститути стльного iнвестування (пайовi та корпоративнi швес-тицiйнi фонди)", „Про недержавне пенсiйне забезпечення", , Дро цiннi папери та фондовий ринок", „ Про фшан-совi послуги i державне регулювання ринюв фшансо-вих послуг", „Дро iнвестицiйну дiяльнiсть"; „Дро режим шоземного iнвестування" тощо;
2. Суб'екти: а) представницьк органи влади: Верховна Рада Укра!ни; Верховна Рада АР Крим; б) вико-навчi органи влади: Кабiнет Мiнiстрiв Украши, Рада мiнiстрiв АР Крим; в) головнi та спецiально уповнова-жен центральнi органи виконавчо! влади у сферi фшансово! дальности Мшютерство фiнансiв; Нацiональний банк, Державне казначейство, Державна податкова адшнютращя, Державна митна служба, Державна ко-мiсiя з регулювання риншв фiнансових послуг, Державна комс1я з цшних паперiв та фондового ринку, Фонд державного майна; г) дорадчо-консультативн органи при Президентовi Украши: Координацшна рада з питань функдiонування ринку цiнних паперiв в Украшц Консультативна рада з питань шоземних iнвестицiй в Ук-
рашц Нацiональна рада з питань адаптацл законодавства Укра!ни до законодавства Свропейського Союзу тощо; д) окремi науковi; громадськ та професши установи, оргашзаци та проекти у сферi фiнансового сектора: Нацюнальна академiя наук Украши, Украшський iнститут розвитку фондового ринку Украши, Украшсь-ка Асоцiацiя 1нвестищйного Бiзнесу; Професiйна асо-цiацiя реестратс^в та депозитарив, Асощащя „Украшсью фондовi торговцi" тощо; е) фiнансовi корпорацл, ство-ренi вiдповiдно до спещального законодавства:
3. Розвиток iнституцiйного середовища у сферi фiнансового сектора, що включае заходи, спрямоваш, зокрема, на удосконалення шститущйно! складово! фшансово! дяльност в Укра!нт Його реалiзацu сприя-тиме реалiзацiя державних програм, передуам: Стратеги економiчного i сощального розвитку Укра!ни на 2004-2015 рр.; Стратеги розвитку фiнансового сектора до 2015 р; Стратеги розвитку пенайно! системи; Ос-новних напрямiв розвитку фондового ринку на 20052010 рр.; Концепци розвитку страхового ринку до 2010 р.; Програми розвитку швестицшно! даяльност на 2002-2010 рр.; Програми , Днвестищйний iмiдж Укра!-ни"; Концепци державно! цшьово! екож^чно! програми модершзаци ринюв капталу в Украшц Стратегiчних напрямiв та завдань щодо залучення мiжнародно! техн-iчноl допомоги i спiвробiтниuтва з м1жнародними фшан-совими органiзацiями на 2009-2012 рр.
Висновки. Фшансовий сектор мае стати об'ектом стратегiчного управлiння в рамках економчно! полiтики держави i розглядатись як похвдна управлiння економч-ним розвитком Укра!ни на довгострокову перспективу. Отже, основним критерiем розвиненост фiнансового сектора Укра!ни, так само, як шших секторiв економши, е стабтьнють iнституцiйного регулювання, тобто спро-можнiсть виконувати функци регулювання впродовж тривалого часу. Бтьш того, на значення часу для ста-бтьност iнституцiй та !х ефективност звернув увагу ще Дж. Бьюкенен у сво!й нобелiвськiйлекцii. Його iдея „кон-ституцii економчно! полiтики" полягала саме у тому, щоб створити таю „правила гри" в економiцi ц зокрема, на фiнансових ринках, як будуть залишатись стабтьними навiть тсля того, як змiниться к1лька поколшь людей. Це i мае забезпечити стабiльнiсть правил обмiну i укла-дання угод" [1, с. 112-113]. Сьогодн потрiбно зважати i на фшансову глобалiзацiЮ; яка дае новий поштовх розвитку фiнансовому сектору, призводить до формування свiтового фшансового ринку i його iнституцiйних шно-вацш Вiд того, яким буде iнстиIуцiйне середовище фшан-сового сектора Украши, буде залежати швидюсть вхо-дження економжи кра!ни до свпового економiчного простру та ефективнють реформ у щлому.
Лiтература 1. Бьюкенен Дж. Конституция экономической
политики / Дж. Бьюкенен // Вопросы экономики. — 1994. — №6. — С. 104 — 113. 2. Гретченко А. А. Роль государственного регулирования в возрождении институциональной инвестиционной среды / А. А. Гретченко // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. — Вып. 103-3. — С. 154 — 159. 3. Дерябина М. Институциональные аспекты постсоциалистического переходного ип.сна / М. Дерябина // Вопросы экономики. — 2001. — №2. — С. 108 — 124. 4. Капе-люшников Р. „Где начало того конца?.." (к вопросу об окончании переходного периода в России) / Р. Ка-пелюшников // Вопросы экономики. — 2001. — №1.
— С. 138 — 156. 5. Клейнер Г. Б. Эволюция институциональных систем / Г. Б. Клейнер. — М. : Наука, 2004. — 240 с. 6. Лемещенко П. С. Институциональная природа денег, или к основанию тайны фшан-сового кризиса / П. С. Лемещенко // Науковi пращ ДонНТУ: Серiя: економiчна. — 2009. — ип. 37-1. — С. 114 — 129. 7. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики / Д. Норт. — М. : Фонд экономической книги Начала, 1997. — 180 с. 8. Олейник А. Институциональная экономика / А. Олейник. — М. : ИНФРА-М, 2002. — 416 с. 9. Скоробогатов А. Институты как фактор порядка и как источник хаоса: неоинституционально-по-сткейнсианский анализ / А. Скоробогатов. — Вопросы экономики. — 2006. — №8. — С. 102 — 118. 10. Уильямсон О. Частная собственность и рынок капитала / О.Уильямсон // ЭКО. — 1993. — № 5. — С. 4 — 11. 11. Уильямсон О. Экономические институты капитализма. Фирмы, рынки, отношенческая контрактация / О. Уильямсон. — СПб. : Лениздат, 1996.
— 702 с. 12. Чухно А. Iнституцiоналiзм: теорiя, мето-долопя, значення / А.Чухно // Економша Украши. — 2008. — №6. — С. 4 — 13. 13. Яременко О. Л. Институциональные характеристики финансовой глобализации / О. Л. Яременко, Т. В. Розит // Научные труды ДонНТУ Серия: экономическая. — Вып.37-1. — С. 153 — 157. 14. Amable B. Institutional Complementary and Diversity of Social Systems of Innovation and Production / B.Amable // Review of International Political Economy. — 2000. — vol.7. — №4. — Р. 645 — 687. 15. Andrews L. A. The concept of corporate strategy / L. A. Andrews. — NY : Ronald Press, 1971. — 126 р. 16. Bartlett C. A. Managing Across Borders: The Transnational Solution / C. A.Bartlett., S. Ghoshal. — Boston : Harvard University Press, 1989. — 440 p. 17. Davis L. Institutional Change and American Economic Growth: A First Step tovards a Theory of Institutional Innovation / L. Davis, D. North.
— Journal of Economic History. — 1970. — Vol.30. —
— №1. — С. 131 — 149. 18. Hamilton G. G. Market culture and authority: a comparative analysis of management in the Far East / G.G.Hamilton, N.W.Biggart
// American Journal of Sociology. — 1988. — Vol. 94.
— P. 52 — 94. 19. Hofer C. Toward a contingency theory of business strategy // Academy of Management Journal. — 1975. — Vol. 18. — P. 784 — 810. 20. Milgrom P. Economics, Organization and Management / Milgrom P., Roberts J. — Englewood Cliffs : Prentice-Hall, 1992. — 621 p. 21. Oliver C. Strategic responses to Institutional Processes // Academy of Management Review. — 1991. — Vol.16. — No.1.
— P. 145 — 179. 22. Oxley J. E. Institutional environment and the mechanism of governance: The impact of intellectual property protection on the structure of interfirm alliances / J. E.Oxley // Journal of Economic Behavior & Organization. — 1999. — No.38. — P. 283 — 309. 23. The new institutionalism in organizational analysis / Eds. P.J.Di Maggio, W.W.Powell. — Chicago: University of Chicago Press, 1991. — 119 р.
Коваленко Ю. М. Сутшсть шститущйного се-редовища фшансового сектора економжи
Висвгтлено сутнють шститущйного середовища з погляду pÍ3™x концепцш шститyщоналiзмy запро-поновано авторський тдод щодо сутностг шституцшного середовища фшансового сектора, його класи-фшацл, функцш, а також шститущйного забезпечення фшансового сектора.
Ключовi слова: фшансовий сектор, шститущйне середовище, шститущйне забезпечення, формальш правила, неформальш норми, шституцп.
Коваленко Ю. М. Сущность институциональной среды финансового сектора экономики
Отображена сущность институциональной среды с точки зрения разных концепций институциона-лизма, предложен авторский подход к сущности институциональной среды финансового сектора, ее классификации, функций, а также институционального обеспечения финансового сектора.
Ключевые слова: финансовый сектор, институциональная среда, институциональное обеспечение, формальные правила, неформальные нормы, институции.
Kovalenko Julia M. Essence of institutional environment financial sector
The essence of the institutional environment in terms of different concepts of institutionalism, the author proposed an approach to the essence of the institutional environment of the financial sector, its classification, function, and institutional support for the financial sector.
Key words: financial sector, institutional environment, institutional support, formal rules, informal norms, institutions.
Стаття надшшла до редакцл 11.10.2010
Прийнято до друку 15.03.2011
