CC BY
22
УДК 591.176 : 636.32/.38
Ладиш 1.О., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Луганський нащональний аграрный утеерситет
МОРФОЛОГ1Я ШК1РИ ОВЕЦЬ Р1ЗНИХ ГЕНОТИП1В
Виечено особлиеост1 морфологи шшри оеець аскашйськог тонкорунног i породи прекос, еирощених е рiзних природно-^матичних умоеах. Встаноелено породы i ei^ei особлиеостi морфологи шарiе шшри.
Ключоei слова: шюра, eieщ, прекос, аскатйська тонкорунна порода.
Вступ. Шюра - важливий захисний i адаптацшний орган ссавщв. Морфолопя шюри тюно пов'язана з типом конституци тварини, формуванням адаптацшних властивостей оргашзму. За допомогою морфолопчних методiв можливо обгрунтувати пiдбiр пар для пбридизаци, оцiнити породну приналежшсть в ранньому вiцi, аклiматизацiйну здатшсть сiльськогосподарських тварин i прогнозувати майбутню продуктивнiсть тварини в ранньому онтогенезi [1,2].
Метою наших дослiджень було дослщити особливостi морфологи шкiри овець тонкорунних порiд, вирощених у рiзних природно-клiматичних умовах.
Матер1ал i методи. Було вивчено гiстологiчну будову шюри у рiзних повновiкових груп овець: вiвцематок i отриманих вiд них новонароджених i ярок пiд час першо! стрижки та баранчикiв асканшсько! тонкорунно! i породи прекос, що розводяться в племiнних стадах ДПДГ «Аскашя - Нова» (Херсонська область), ДПДГ «Гонтарiвка»(Харкiвська область) i вирощених в умовах ТОВ «Айдар» (Луганська область), n=57. Гiстологiчнi дослiдження проведено за методикою Г. Д. Каци [3]. Дана робота е фрагментом науково! тематики «Розробити i впровадити у виробництво сучаснi методи л^вання i профiлактики хвороб незаразно! етюлогп i вивчити вплив чинникiв зовшшнього середовища на адаптацiйну здатнiсть овець». Номер державно! реестраци 0108U006384.
Результати дослщження. Морфометрiя структур шкiри тварин рiзних повновiкових груп асканiйсько! тонкорунно! i породи прекос представлена в табл.1.
Шюра вiвцематок асканiйсько! тонкорунно! породи, вирощених в умовах ДПДГ «Аскашя - Нова» мае товщину (вщ 2612 до 4040 мкм). Епщермш розвинений достатньо i складае 0,82 %. Товщина сосочкового шару складае 51 %, а атчастого - 46 % вiд усiе! товщини шюри. Стввщношення сосочкового до сiтчастого шарiв шкiри (1,1), що свiдчить про хорошу мiцнiсть дерми i може служити пiдтвердженням того, що у дорослих вiвцематок тонкорунного напряму продуктивной сосочковий шар вiрогiдно бiльше атчастого шару шкiри, що i визначае вовно-м'ясний напрям продуктивност даних тварин.
У вiвцематок, вирощених в умовах ТОВ «Айдар», товщина шюри однакова в порiвняннi з !х однол^ками з ДПДГ «Асканiя - Нова» (коливання складають вiд 2953 до 3143 мкм) i характеризуеться наступними показниками: епiдермiс складае
© Ладиш 1.О., 2011
0,72 %, сосочковий шар - 52 %, i атчастий - 47% вщ Bciei' товщини дерми. Стввщношення сосочкового шару до атчастого шару дерми, таке як i у BiB^MaTOK з ДПДГ «Аскашя - Нова».
Таблиця 1
МорфолоНчна характеристика структури шкчри _тонкорунних порщ овець, M ± m_
Порода/ Господарство Товщина шшри, мкм Шари шк1ри, мкм
епвдерм1с сосочковий сичастий
в1вцематки
^.сканшська Аскашя-Нова 3028±65,33 24,83±0,63* 1534 ±38,58 1397±38,09*
Айдар 3048±46,0* 21,8±0,71 1579±24,9 1447±35,5*
Прекос Гонтар1вка 2927±29,12 17,02±1,54 1550 ±23,52 1380 ±23,12
новона роджеш ярки
^.сканшська Аскашя-Нов 1857±32,90 16,1± 1,21 1086±32,00 782±16,40
Айдар 1859±24,12 24,33±1,19* 958,0 ±13,20 903,0± 16,20
Прекос Гонтар1вка 2186±22,34** 14,0±0,99 1159±11,85* 1013±11,35*
ярки у вгщ 14 - 15 мюящв
^.сканшська Аскашя-Нов 3395±50,5 26,58±0,20 1687±27,8* 1731±41,04
Айдар 3235±36,6 24,18±3,19 1440±17,8 1784±42,63
Прекос Гонтар1вка 3471±56,1* 23,51±1,00 1207±15,2 2038±40,7*
баранчики 12 м1сящв
^.сканшська Аскашя-Нова 2619±27,3* 20,33±0,23 1351,3± 21.1 1318±17,08
Айдар 2783±32,7 36,4±0,59 1433,0± 23,2 1447±27,80
Прекос Гонтар1вка 3160±32,0* 21,1±0,02 1467,0±44,92* 2016±39,40*
Примггка: *- Р<0,05
У вiвцемaток породи прекос з ДПДГ «Гонтaрiвкa» шкiрa не тонка (коливання вщ 2674 до 3446 мкм), але достовiрно тонше порiвняно з таким показником у однол^ок з ТОВ «Айдар». Нaйбiльш розвинений сосочковий шар дерми (53 %), епщермю займае 0,6 % i сiтчaстий шар - 47%. Стввщношення мiж сосочковим i сiтчaстими шарами шюри дорiвнюе 1,1. Отримaнi даш узгоджуються з отриманими рaнiше Г.А. Куц, В.В. Соколовим [4], I.A. Помином [5]. Стввщношення шaрiв шюри, виражене у вщсотках до загально! товщини, складае - 0,8 % для епщермку, 54 % для сосочкового i 45 % для атчастого шaрiв шкiри.
Слiд зазначити, що за товщиною шкiри, вiвцемaтки дослiджувaних порiд, вiдрiзняються на незначний вщсоток. У представниць породи прекос загальна товщина шкiри була достовiрно менше - на 4% в порiвняння з однолiткaми з ТОВ «Айдар» i на 3% - з «Аскатя - Нова». При цьому, по живiй мaсi першi на 5%, i другi на 25% перевершували сво!х однолiток. Потовщення товщини шкiри вiдбулося як за рахунок кращого розвитку сосочкового, так i сiтчaстого шaрiв дерми.
Aнaлiз загально! товщини шкiри у новонароджених ярок двох порщ показав, що у ярок породи прекос загальна товщина шюри достовiрно товще порiвняно з однол^ками асканшсько! тонкорунно! породи. Збшьшення товщини шкiри вiдбулося за рахунок як сосочкового, так i атчастого шaрiв дерми. Проте слщ зазначити, що на момент народження у ярок асканшсько! тонкорунно! породи з «Аскашя - Нова» стввщношення сосочкового шару до Ытчастого шару шюри (1,4) було найбшьшим, а у ярок з ТОВ «Айдар» i ДПДГ «Гонтaрiвкa» було
меншим - 1,06 i 1,14 вщповщно по групах. Встановлене стввщношення свщчить про штенсивний розвиток фол^лоутворюючого комплексу, закладеного в сосочковому шарi, над комплексом, що забезпечуе мiцнiсть дерми, який формуе сiтчастий шар шкiри.
Пщ час першо! стрижки вiк ярок був вщ 14 до 15 мюящв. Аналiз морфологiчноi характеристики шюри на момент дослщжень показав, тенденщя, що простежувалася в будовi шюри у вiвцематок пiддослiдних ярок дещо змiнилася. Так, бiльш товща шюра була у ярок асканшсько! тонкорунно! породи з ДПДГ «Аскашя - Нова» i породи прекос, вирощених в умовах ДПДГ «Гонтарiвка» Харювськш обласи, в порiвняннi з ярками з ТОВ «Айдар» Лугансько! области
Збiльшення товщини шкiри у ярок вах груп, на момент стрижки, вщбулося за рахунок збiльшення товщини, як сосочкового, так i атчастого шарiв дерми. При цьому сосочковий шар у ярок асканшсько! тонкорунно! породи обох груп збшьшився на 34%, а у ярок породи прекос тшьки на 4%.
Таким чином, вщ народження до моменту першо! стрижки у ярок вах груп загальна товщина шюри збшьшилася за рахунок штенсившшого розвитку Ытчастого шару дерми. У ярок з Херсонсько! областi товщина сiтчастого шару збшьшилася бшьш нiж в три рази, у вирощених в умовах Лугансько! област i ярок породи прекос збшьшення даного шару вщбулося майже в 2 рази.
Викладена вище морфологiчна картина шкiри тонкорунних овець вовно-м'ясного i м'ясо-вовнового напряму продуктивностi, вирощених в рiзних природно-клiматичних умовах, вказуе на те, що у овець асканшсько! тонкорунно! i породи прекос загальна товщина шюри досягае свого максимуму на момент першо! стрижки, незалежно вщ вжу ярок в цей технолопчний перiод.
Аналiз гiстологiчноi структури шюри баранчиюв двох тонкорунних порiд у вщ 12 мiсяцiв, вирощених в рiзних природно-клiматичних умовах, показав, що у тварин асканшсько! тонкорунно! породи з ДПДГ «Аскашя - Нова» Херсонсько! обласп i ТОВ «Айдар» Лугансько! обласп шюра тонша порiвняно з однол^ками породи прекос.
У баранчикiв породи прекос, вирощених в умовах Харювсько! област^ шкiра товща, i перевищуе даний показник на 17% порiвняно з баранами асканшсько! тонкорунно! породи з ДПДГ «Аскашя - Нова» i на 12 % у порiвняннi з тваринами з ТОВ «Айдар» Лугансько! области Слщ зазначити, що незважаючи, на достовiрну рiзницю, зберiгаеться еднiсть в структурнiй оргашзаци шкiри у баранчикiв асканiйськоi тонкорунно! породи. Так, стввщношення сосочкового до Ытчастого шару дерми (1,0) у тварин однакове. У баранчиюв породи прекос дане стввщношення менше (0,73) порiвняно з однол^ками асканшсько! тонкорунно! породи. Таким чином, загальне збшьшення товщини шюри у баранчиюв породи прекос вщбулося за рахунок Ытчастого шару, який визначае мщшсть дерми i вщповщае за !! технолопчш якост1
Нами також була проведена порiвняльна оцiнка фiзiологiчноi зрiлостi окремих структур шюри у овець, яка запропонована В.П. Буркат, Г.Д. Каци, М. Бащенко (2009) для ощнки зршост шюри у велико! рогато! худоби [6].
Фiзiологiчна зршсть - стутнь розвитку структури шюри у новонароджених вщносно однойменному показнику !х матерiв (табл. 2).
Таблиця 2
Порода / Господарство Товщина шшри Товщина шар1в, мкм
ешдермю сосочковий сггчастий
Асканшська Асканш-Нова 61,33 64,9 70,79 55,97
Айдар 60,99 111,6 60,67 62,4
Прекос Гонтар1вка 74,68 82,4 74,77 73,41
Ан^з даних приведених в табл. 2 показав, що найбшьше зрша шюра на момент народження у ярок породи прекос, вирощених в умовах Харювсько! областi. Менш зрiла шюра у ярок асканшсько! тонкорунно! породи, вирощених в умовах Лугансько! i Херсонсько! областей. Так, вщсоток зрiлостi, за товщиною шюри, у асканшських ярок з ДПДГ «Аскашя - Нова» на 13%, а у ярок з ТОВ «Айдар» на 14 % нижче за рiвень фiзiологiчно! зршосп у ярок породи прекос. Дана тенденция з оцшки фiзiологiчно! зрiлостi збер^аеться по всiх шарах шюри, о^м епiдермiсу.
Висновки. Встановленi породнi особливост в структурi шарiв шкiри у овець рiзного вiку зумовленi рiзними бiоритмами гiстогенезу. Найбiльшою товщиною шюри характеризувалися баранцi i ярки породи прекос, вiвцематки, навпаки, мали в перюд суягностi шкiру тоншу порiвняно з однолiтками iнших популяцiй, що на наш погляд, пов'язано з !х адаптацшними особливостями, якi зумовлеш рiзними природно-клiматичними умовами !х вирощування.
Л1тература
1. Буркат В.П. Морфология домашних животных как научная основа мероприятий по совершенствованию существующих и выведению новых пород / В.П. Буркат, Г. Д. Кацы, М.И. Бащенко // Збiрник наукових праць ЛНАУ.- 2009.-№1.- С. 61-71.
2. Кацы Г.Д. Морфо-физиологическая оценка животных / Г.Д. Кацы.-Луганск, ООО «Полиграфический центр «Максим».- 2011.- 103 с.
3. Кацы Г. Д. Методы оценки защитных систем организма млекопитающих / Г.Д. Кацы, Л И. Коюда.- Луганск. - 2003.- 95 с.
4. Куц Г.А. Мясо-шерстные овцы прекос / Г.А. Куц, В. В.Соколов.- Москва, «Колос».- 1979.-205с.
5. Пом^н 1.А. Вiковi змши пстоструктури шюри та вовново! продуктивностi у овець породи прекос та !х помшей / 1.А. Помiтун //Мiжвiдомчий тематичний науковий вкник «Вiвчарство».- № 27.-1993.-С. 41-44.
Summary
Ladysh I. A., candidate of agricultural sciences Lugansk national agrarian university, Lugansk THE MORPHOLOGY OF SKIN SHEEP OF DIFFERENT GENOTYPES
The peculiarities of the morphology by the merino sheep skin Askania and Prekos breed in the different natureclimatic conditions were studied. The breeds and age peculiarities of the morphology skin layers were established.
Key words: skin, sheep, Prekos, Askaniy merino breed
Рецензент - д.с.-г.н., проф., чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
