CC BY
30
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8420 http://nvlvet.com.ua/
UDC 543. 3: 628. 1
The investigation of the quality of water resources of decentralized water-supply of rural areas in Berezhany district
N.M. Glovyn, O.V. Pavliv
Separated subdivision of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhany Agrotechnical Institute», Berezhany, Ukraine
Article info
Received 07.02.2018 Received in revised form
06.03.2018 Accepted 09.03.2018
Separated subdivision of National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine «Berezhany Agrotechnical Institute», Academ-ichna Str., 20, Berezhany, Ternopil region, 47501, Ukraine. Tel.: +38-067-208-60-99 E-mail: nadiaglovin@gmail. com
Glovyn, N.M., & Pavliv, O. V. (2018). The investigation of the quality of water resources of decentralized water-supply of rural areas in Berezhany district. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(84), 109-114. doi: 10.15421/nvlvet8420
The main anthropogenic factors of chemical and toxicological pollution of decentralized water-supply sources in rural settlements are examined. Complex estimation of water pollution level is made and the dependence of subsoil waters quality from season changes is elicited on the example of countryside within Berezany district Ternopil region. Berezhany district is mostly agricultural and that's why agriculture becomes one of the biggest polluters of water resources especially subsoil. Dangerous source of water pollution, especially in the period of spring flooding and rainfall flooding are diffuse runoffs from agricultural areas/ in three to four times more nutrients and suspended solids are imposed from them than from natural areas. In the qualitative composition (cation and anions content mineralization ) among subsoil's waters of Ternopil region, that are used for water-supply, essentially dominate bicarbonate-sulfate calcium-sodium waters with mineralization 0.2-0.8 g/dm3. Especially in Berezhany district subsoil fresh waters have bicarbonate-sulfate calcium-sodium composition with common mineralization of 0.5-0.7 g/dm3. There are 3432 artesian wells in the region, including 2679 in the countryside and 753 in towns and 74296 mine pits. It is found that on this territory low concentrations of nitrites during the whole period of research are marked. Except for isolated cases of its growth: in the village Zhukiv (to 0.02 mg/dm3) in autumn and Po-surhiv (to 0.04 mg/dm3) in .spring, that are explained by the increasing of quantity of fall-outs and respectively, growth of runoff from agricultural lands. Small concentrations of nitrites in groundwater's on the district territory (less more than 0.01 mg/dm3) are due to their extreme instability. They are oxidized, moving to the most stable inorganic nitrogen - nitrates. Concerning nitrates, their high levels with gradual growth from spring to autumn is found. In the village Zhukiv the figure does not exceed the norm, except in autumn, where it is 52.35mg/dm3. Significant increase of nitrates concentration on the territory of these villages in autumns is explained by the fact, than during the rains polluting substances penetrated into groundwater's, that drained from fields, where nitrogen fertilizers were given. In summer this increase can be explained by fertilization. Receiver results speak about poor state of ground waters as the sources of decentralized water-supply due to increasing of nitrate contents in these objects. It is shown that effluents andfertilizers that are given into the soil, make the most influence on the quality of water from underground sources. It is also founded the increasing of contents of nitrites, nitrates, chlorides, sulphates in spring during snowmelting and in autumn during rains. Considering the excess of nitrates norm in ground water it is necessarily control making of nitrogen fertilizers into soil. It is necessary to conduct purification of drinking water before its usage. It is obviously that on the areas with higher percentage of "unstandard" water the morbidity of cancer is higher. The effect of influence of water with higher contents of nitrates increases against the background of malnutrition that is particularly in the current crisis period of life.
Key words: subsoil waters, well, chemical pollution index, toxicology pollution index, water hardness.
Дослвдження якост водних pecypciB децентралiзованого водопостачання сшьських мкцевостей у межах Бережанського району
Н.М. Гловин, О.В. Павл1в
Вгдокремлений тдроздт Нацгонального унгверситету бюресурав I природокористування Украти «Бережанський агротехнгчний тститут», м. Бережани, Украгна
Розглянуто основт антропогент чинники хмчного I токсиколог1чного забруднення джерел децентралгзованого водопоста-чання у стьських населених пунктах. Проведено комплексну оцтку р1вня забрудненост1 води I виявлено залежтсть якост1 тдзем-них вод в1д сезонних змт на приклад1 стьських м1сцевостей у межах Бережанського району Терноптьськог область Бережанський район переважно аграрний, а тому стьське господарство стало одним з найбшьших забруднювач1в водних ресурЫв, зокрема т-дземних. Небезпечним джерелом забруднення природних вод, особливо в перюди весняног повеш I зливових паводк1в, е дифузш стоки з стьськогосподарських уг1дь. З них виноситься в середньому в 3-4 рази бтьше бюгенних I завислих речовин, н1ж з природних уг1дь. За ямсним складом (вм1ст катютв I атотв, мтерал1защя) у Бережанському районI тдземш пр1сш води мають г1дрока-рбонатно-сульфатний кальщево-натр1евий склад при загальнш мтерал1заци 0,5-0,7 г/дм3. В област1 нараховуеться 3432 артез1-ансью свердловини, у т. ч. у стьськт м1сцевост1 - 2679 та 753 - у м1стах I селищах м1ського типу та 74296 шахтних колодяз(в. Встановлено, що на данш територп досл1дження в1дм1чаються низьш концентрацИ штрит1в протягом усього перюду досл1-дження. Вони окислюються, переходячи в найбшьш стшт неоргатчш сполуки азоту - ттрати. Що стосуеться ттрат1в, то встановлено гх висок показники 1з поступовим зростанням в1д весни до осет. Значш тдвищення концентрацИ штрат1в на територп досл1джуваних сш восени пояснюються тим, що тд час дощ1в у Трунтов1 води потрапляли забруднювальш речовини, що стгкали з пол1в, на ят вносили азотш добрива. ВлШку тдвищення можна пояснити внесенням добрив. Отриманг результати говорять про незадовшьний стан Трунтових вод, як джерел децентралгзованого водопостачання, саме зарахунок збшьшення вм1с-ту ттрат1в у даних об 'ект1в. Також встановлено зростання вм1сту ттрит1в, штрат1в, хлорид1в, сульфатгв навесы тд час та-нення сншв та восени тд час дощ1в.
Ключовi слова: Трунтова вода, криниця, хгмгчний показник забруднення, токсиколог1чний показник забруднення, твердкть води.
Природня вода - це особливий коктейль природних мжроелеменпв, в яких формуеться 1 завдяки яким функцюнуе оргашзм людини. По сут1, вода -найбшьш важлива рщина в природа У вод! зародило-ся життя. Життя е лише там, де е вода. В оргашзм! людини клггини можуть функцюнувати лише у водному середовищг Це стосуеться синтезу бшшв, фер-ментативних реакцш та шших обмшних процеав. Найбшьш близька до тако! води е джерельна. З якою насолодою людина тд час спраги припадае до животворно! вологи джерела. Якою смачною та корисною е природня артез1анська вода.
Справжня природна питна вода - це вода, яка створена природою, мае в своему склад! ва необхщш м1кро- 1 макроелементи в оптимальному, само-оргашзованому сташ, завдяки чому така вода мае власну бюенергетику, е живою системою та максимально вщповщае за основними характеристиками вод! оргашзму людини
Проте внаслщок активно! господарсько! д1яльносп людини на Планет р1зко знижуеться яшсть питно! води. Вода, яка отримана !з природних джерел або пробурених свердловин, без зовшшнього впливу на х1м1чш 1 ф1зичш властивосл природно! мшерально! води - е великим дефщитом у нашому сьогоденному житп.
В основному переважна частина сшьського насе-лення споживають воду з колодяз1в та !ндивщуальних свердловин, яш у переважнш б1льшост1 перебувають у незадовшьному техшчному сташ, питна вода вико-ристовуеться без попереднього очищення та знезара-ження, не вщповщае сангтарним нормам благоустрш прилегло! територп до криниць, вщсутшсть стоку 1 можливють пщтоку дощових вод.
Актуальтсть дослгдження. За даними Спшьно! мотторингово! програми ВООЗ/ЮН1СЕФ, доступом до централ1зованого водопостачання користувалося лише 22% альських мешканщв. Решта сшьських жител1в використовують шш1 джерела - струмки, кринищ, неглибок свердловини. Особливо гострою ця проблема е в Бережанському райош, оскшьки ос-
новним джерелом водопостачання 1 надал залиша-ються кринищ та поверхнев! води.
У сшьськш мюцевосп поширено використання децентрал1зованих джерел водопостачання (колодяз1в та !ндивщуальних свердловин). Вс вони мають нор-мативну зону сангтарно! охорони, це одна з основних саштарних вимог, яка запобйае токсиколопчному та х1м1чному забрудненню води в них. Що стосуеться розмщення колодяз1в на територп приватного домо-володшня, то, враховуючи невелику площу земельних дшянок, на них неможливо створити необхщну зону !х сан1тарно! охорони. I тому поряд з джерелом водопостачання часто м1стяться 1 господарськ! споруди для тварин, 1 туалети з вигребами, 1 гнойов1 купи, яш е джерелами н1трат1в, що призводять до забруднення ними грунту 1 ввдповвдно грунтово! води в нш (Hordejnk, 1996). Найб1льш розповсюдженим е забруднення тдземних вод сульфатами, хлоридами, сполу-ками азоту (нирати, ам1ак, амон1т), нафтопродуктами, фенолами, сполуками зал1за, важкими металами, що робить !х непридатними для використовування у пит-них щлях (Zapolskyi, 2005). Детальн1ше у наших дос-л1дженнях ми зупинилися на вивченн1 проблеми в Укра!ш глобального забруднення грунтових вод неор-ган1чними сполуками н1трогену, серед яких в основному переважають нгтрати. До грунтових вод н1трати потрапляють через грунт, основними джерелами за-бруднення якого е м1неральн1 добрива, рцда стоки з тваринницьких комплекс1в, природш опади, а також орган1чн1 вщходи (2еп1и and Belousova, 1988; 2акоп икга1пу, 2002; Derzhavni sanitarni погту ta pravyla, 2010). Варто вщмггати, що н1тратний азот найб1льш рухома форма азотних сполук у грунп: вони легко вимиваються необх1дним потоком води аж до р1вня грунтових вод, де вщбуваеться пост1йне !х нагрома-дження, а в результат! - нгтратне забруднення. При цьому в грунт! !х вм!ст незначний (Zapolskyi, 2005).
Бережанський район переважно аграрний, а тому с!льське господарство стало одним з найбшьших за-бруднювач!в водних ресурс!в, зокрема п!дземних. Небезпечним джерелом забруднення природних вод,
особливо в перюди весняно! повеш i зливових павод-шв, е дифузнi стоки з сiльськогосподарсыcих угадь. З них виноситься в середньому в 3-4 рази бiльше бю-генних i завислих речовин, шж з природних угвдь (Michalczyk, 1996; Himicheskij i bakteriologicheskij analiz, 2004). Отже, якщо врахувати стан забруднення пвдземних джерел, то питания задоволення потреб сiльського населення у питнш водi високо! якостi е надзвичайно гострою проблемою.
Одним з найпоширешших видiв забруднень тако! води е забруднення сполуками нiтрогену, насамперед нпратами i нiтритами. Значна !х концентрация у водi може бути досить небезпечною для людини (Linnik. 1999). Динамжа складу, спiввiдношення концентрацiй мшеральних i органiчних форм нiтрогену вказуе на напрямок домiнуючих процесiв самоочищення во-дойм.
Метою дослгджень було проведення мошторин-гових спостережень за якютю колодязно! води (шахт-них колодязiв, криниць, iндивiдуальних свердловин), що пропонуеться мешканцям в сiльських населених пунктах Бережанського району Тернопшьсько! облас-т за комплексом органолептичних, фiзико-хiмiчних (гравiметричний, титриметричний, колориметричний i спектрофотометричний), хiмiчних показнишв.
Матерiал та методи дослвджень
Матерiалом для проведення дослвджень були се-реднi зразки децентралiзоваиих джерел водопоста-чання за хiмiчними показниками, а саме пiдгрунтовi води (криниш), шахтнi колодязi, iндивiдуальнi сверд-ловини на територiях, що пiдлягають техногенному впливу у сшьських мiсцевостях. В^^р, зберiгания та транспортування проб води проводили зпдно з ГОСТом 17.1.5.05-85, рН води визначали потенцюметрич-но, вмiст нiтрат-iонiв - зпдно з ГОСТом 18826-73, органолептичш показники - згiдно з ГОСТом 335174, хлориди - згiдно з ГОСТом 4245-72, ттрити -зпдно з ДСТУ ISO 6777-2003, ашак - зпдно з ДСТУ ISO 6778-2003. Проаналiзовано так показники: рН, вмют хлоридiв, сульфатiв, нiтратiв, нирипв, азоту амонiйного та загальну твердеть води. Зразки води вiдбирали сезонно (зима, весна, лгго, осiнь) у рiзних точках регюну дослвдження (Zapolskyi, 2005). Вмiст хлоридiв визначали титриметричним методом, який базуеться на осадженш хлорид-iонiв розчином нiтрату аргентуму AgNO3 за присутностi дихромату калiю K2CrO4 як iндикатора (Himicheskij i bakteriologicheskij analiz, 2004). Шд час титрування AgNO3 спочатку утворюеться осад AgCl бiлого кольору. Коли всi хло-рид-iони осадженi, при подальшому додаванш утво-рюеться цегляно-червоний осад хромату аргентуму Ag2CrO4. Якщо вмiст хромат юшв не перевищуе 100 мг/дм3, для титрування використовували розчин нпрату аргентуму з концентрацiею 0,01 моль/дм3 Визначення загально! твердостi води проводилося на основi титрування Сa 2+ та Mg2+ розчином ЕДТА. Для фжсування точки еквiвалентностi використовували барвник ерюхром чорний Т. При рН = 7-11 оргашч-ний барвник, що вщноситься до класу металохромних iндикаторiв, утворював з катiонами забарвлеш ком-
плекснi сполуки. Вмiст сульфат-юшв визначали фо-тометричним методом з використанням розчину хлориду барш в сумiшi глiколю i етилового спирту. До 5 мл дослщжувано! води додавали 1-2 краплi хлоридно! кислоти (1 : 1), 5 мл стандартного розчину i ретельно змiшували. Через 30 хв вимiрювали оптичну густину при довжинi хвилi 300 нм в кюветi 2 см. Вмют суль-фат-iонiв визначають за градуювальним графiком (Hordejnk, 1996). Вмют ттратш визначали колориме-трично з фенолдисульфокислотою за утворенням нировмюного фенолу жовтого кольору (Linnik, 1999; Himicheskij i bakteriologicheskij analiz, 2004). Визначення нприпв засноване на здатносп нiтритiв дiазо-тувати сульфатну кислоту (реактив Грiсса) з утворен-ням дiазосполуки з 1-нафтиламiном червоно-фiолетового кольору. Вмiст амонiю визначали фото-метричним методом за яшсною реакцiею з реактивом Несслера, рН води визначали за допомогою iономiра. Одержат дат тддавали статистичнiй обробщ.
Результати та ix обговорення
В 16 населених пунктах району проводився водо-забiр зi свердловин, зокрема: селах Барашвка, Бiще, Жукiв, Комарiвка, Куропатники, Лiтятин, Потутори, Посухiв, Шибалин. В 33 населених пунктах забiр питно! води проводиться iз природшх джерел. Вiдсу-тнi системи централiзованого питного водопостачан-ня в 5 населених пунктах, а саме: селах Барашвка, Бще, Посухiв, Рибники та Саранчуки.
Органолептичнi показники. Аналiз зовшшнього вигляду, кольоровостi, смаку та присмаку, запаху, мутностi (Derzhavni sanitarni normy ta pravyla, 2010) показав, що яшсть води, вiдiбраноi з населених пунк-тiв району (Бараиiвка, Бще, Посухiв, Рибники та Саранчуки) iз нецентралiзоваиих джерел, вiдповiдае встановленим нормам i мае достатньо високу яшсть.
Фiзико-хiмiчнi показники. Найбшьш агресивною (стосовно хiмiчних i бiологiчних процесiв, стшкосп до рiзних форм мiграцii елеменпв, агресивностi вiд-повiдно до металiв тощо) е вода зi свердловин (показ-ник рН = 7). Менш агресивною за показником рН е джерельна вода та вода iз шахтних колодязiв. Найни-жчi показники рН у зразках води «Бще» та джерела у райош Сторожисько (6,1 та 6,9 вщповвдно). За якiс-ним складом (вмют катюшв i анiонiв, мiнералiзацiя) серед тдземних вод Тернопiльськоi областi, яш вико-ристовуються для нецентралiзованого водопостачан-ня, суттево переважають гiдрокарбонатно-сульфатнi кальцiево-натрiевi води з мiнералiзацiею 0,2-0,8 г/дм3. I, зокрема, у Бережанському райош шдземш прiснi води мають пдрокарбонатно-сульфатний кальцiево-натрiевий склад при загальнш мiнералiзацi! 0,50,7 г/дм3.
Жорсткiсть води, як вщомо, визначаеться присут-нiстю у нш розчинених солей кальцiю та магшю. Нами були визначенi окремий вмют кожно! iз солей i, звичайно, загальна жорсткiсть для вах вiдiбраних зразкiв води. Аналiз показав, що вода в уах вщбра-них зразках середньо! жорсткостi, зпдно з А.А. Зени-ним (Zenin and Belousova, 1988). Джерельна вода «Барашвка» (5 ммоль/дм3), шахтна вода «Посухiв»
(4 ммоль/дм ) характеризуються як м'яш води. Для ycix зразшв води жорстшсть кальщева. Тому процес кип'ятшна та утворення двооксиду вуглецю допомо-жуть знизити жорcткicть води (але за показниками жорстшсть перебувае в межах норми). Характеристика вмюту сульфалв, хлоридiв не показала перевищень ГДК. Вмicт хлоридiв у дослвджуванш водi не переви-щуе 90 мг/дм3 (ГДК 350 мг/дм3). Встановлена значна рiзниця мiж вмютом cyльфатiв: у водi, що постачаеть-ся з свердловин, вмicт сульфапв складае 88,5 мг/дм3, у вод^ що подаеться iз шахтних колодязiв, складае 152,4 мг/дм3. Анал1з показав низький вмicт cyльфатiв у водi з свердловин. Найвища к1льк1сть сульфапв мютиться у водi «Бще» - 121,0 мг/дм3, найнижчий вмicт сульфапв - у водi «Барашвка» - 36,1 мг/дм3. Серед джерельних вод найвищий показник вмicтy cyльфатiв е в джерельнш водi «Сторожисько» (112,3 мг/дм3). Аналiз на вмicт хлоридiв показав, що у зраз-ках джерельно! та води зi свердловин його вмют не-значний, далекий до значень ГДК, i перебувае в межах ввд 30 до 90 мг/дм3.
Токсикологгчн! показники. Проводився аналiз на вмют водорозчинних форм таких металiв у водг мар-ганець, кадмiй, нiкель, кобальт, хром (III), цинк, сви-нець, мвдь, алюмiнiй, залiзо. Результат був оч^ва-ний. Вмicт жодного iз металiв не перевищуе ГДК зпдно з нормативними документами (Derzhavni sanitarni normy ta pravyla, 2010) i вiдрiзняютьcя за вмicтом мiж собою несуттево. Проте виявилась особ-ливють: життево важливi елементи мicтилиcя у водi в надто низьких концентращях. Це своею чергою стосуеться марганцю, мiдi й особливо цинку. Не слщ недооцiнювати вмicт метал1в у водi. Небезпечне пере-вищення вмicтy елементiв, як i надто низький рiвень, також призводить до негативних наслвдшв. Марга-нець допомагае yтилiзyвати двооксид вуглецю у водi (жорcткicть), бере участь у процесах в1дновлення нiтратiв; цинк i мвдь належать до достатньо активних мшроелеменпв, якi впливають на рicт, нормальний розвиток i функцюнуванна органiзмy людини. Напри-клад, при нормi у 1 мг/дм3 найвищий вмют цинку 0,16 мг/дм3 у вод^ яка постачаеться з свердловин, а серед-нш вмют цинку у водi складае 0,06-0,08 мг/дм3, що е надто низьким.
Дослгджувався вмгст Himpamie, Himpumie, амгаку.
Найбшьш забруднеш штратами води шахтних коло дягав, що мають невелику глибину залягання 1,56 м та здшснюють забiр води з поверхневих водонос-них горизонпв. Першими в1д поверхнi землi заляга-ють грyнтовi води, що приурочеш до четвертинних вiдкладiв, як1 покривають майже всю територш району. Вони характеризуються змшним рiвневим режимом та бшьш-менш поcтiйним фiзико-хiмiчним складом. Глибина залягання грунтових вод становить вiд 0 до 20 м, для господарсько-питних потреб m води кап-туються через шахтш колодязi та iндивiдyальнi свердловини. У зв'язку з господарською дiяльнicтю цей водоносний горизонт часто забруднений залишками мiнеральних добрив, пеcтицидiв, а також нафтопро-дуктами i солями важких метал1в. Про наявнють ви-сокого нiтратного фону у грунтових водах свщчить також забруднення оргашчними сполуками, як1
nponmjH jaHmor 6ioxiMiHHHx nepeTBopeHb Big aMomn-Hoi' go HiTpaTHoi' $opM. TpaHc^opManio cnojiyK HiTpo-reHy y BogHOMy cepegoBHgi MO^Ha nogaTH TaK:
- HaaBHicTb ioHiB aMoHio b rpyHToBHx Bogax - pe-3yjbTaT giajbHocTi MiKpoopraHi3MiB. y geaKux Bunag-Kax ioHH aMoHio Mo^yTb yTBopoBamca BHacmgoK aHa-epo6Horo BigHoBjieHHa HnpHTiB Ta HiTpaTiB. nigBmge-hhh BMicT ioHiB aMoHio CBignrnb npo noripmeHHa caHi-TapHoro CTaHy Bogu. 3pocTaHHa BMicTy 3yMoBjeHe Hag-xog^eHHaM y rpyHToBi Bogu rocnogapcbKo-no6yTOBHx CTinHHx Bog, a3oTHux i opramnHux go6puB. Bhcokhh BMicT aMornnHoro HiTporeHy y Bogi кpнннцb nacre cy-npoBog^yeTbca npucyTHicTo n rnmux He6a®aHux peno-bhh, HanpuKjag MapraHmo, 3aji3a, cipKoBogHo Togo;
- HiTpuTH aK npogyKT 6ioxiMiHHoro oKucHeHHa aMoHio e cnojyKaMH HecTinKHMH i BuaBjaoTbca jHme npH nopiBHaHo cBmoMy 3a6pygHeHHi g^epena (Pennington, and Chavez, 2000; Mackey et al., 2014). BaKTepii' pogy
Nitrosomonas oKHcjooTb ioHH aMoHio go NO -, a 6aK-
2
Tepii' pogy Nitrobacter gam oKucjooTb NO2 b NO3;
- TpeTiM KoMnoHeHToM b cHcTeMi B3aeMonepeTBopeHb cnojyK HiTporeHy e HiTpaTH, go po6jaTb Bogy He6e3-nenHoo, 3oKpeMa gja grren, ToMy go npH nepeBHgeHHi BMicTy y Bogi Buge 3a caHiTapHy HopMy npH3BogaTb go Ta^Knx 3axBopoBaHb, 3oKpeMa, go BogHo-HiTpaTHoi' MeTreMorjo6iHeMii', aKa Mo^e npH3BecTH go jeTajbHoro HacjigKy. HaaBHicTb HiTpaTiB y Bogi noB'a3aHa i3 npome-caMH HiTpH^iKanii aMoHiHHHx ioHiB b npHcyTHocTi khcho, aTMoc^epHHMH onagaMH, ctwhhmh BogaMH Ta 3mhbom i3 cijbcbKorocnogapcbKHx yrigb (Obukhov, 1988; Rozkowski, 1996).
HiTpaTH e npoMmHHM npogyKToM po3KjagaHHa op-raHMHux penoBHH (Huang et al., 2012). .HaHmor 6ioxiMi-hhhx nepeTBopeHb «aMorn^iKamia - HnpH^iKama -gemTpH^iKama» Mo^e 6yTH nproynuHeHHH Ha neBHin cTagil, me 3ane®HTb Big 3oBHimHix yMoB. Po3KjagaHHa opramKH b aepo6HHx yMoBax 36aranye po3HHHH HiTpa-
TaMH (NO3) Ta HiTpHTaMH (NO2), aKi iHTeHcmmo nor-jHHaoTbca pocjHHaMH (Obukhov, 1988). npoHHKHyBmH 3 noToKaMH BogH rju6me 3a KopeHeBHH map, mi cnojyKH He 3aTpHMyoTbca b6hphhm KoMnjeKcoM rpymy, a noT-panjiaoTb y rpyHToBi Bogu i MirpyoTb i3 Ix noToKoM. CaMe TaKHH MexaHi3M npunHaTo BBa^ara HanBiporigHi-muM mjaxoM 3a6pygHeHHa Bog. OT^e, BMicT HiTpaTiB 36ijbmyeTbca y jiTHbo-ociHHin nepiogu Ha Bcix TepuTo-piax, go noB'a3aHo 3 naBogKoM 3 Bogo36opiB. 36ijb-meHHa BMicTy HiTpaTiB BoceHH noB'a3aHo 3i 36ijbmeH-HaM po3MipiB 3MHBy HiTpaTiB B nepiog ociHHix gogiB.
npucyTHicTb HiTpaTy aMoHio b KoHmeHTpamiax no-pagKy 2 Mr/j He BHKjHKae nopymeHHa 6ioxiMinHHx npo-meciB y BogonMi; nignoporoBa KoHmempama mie! peno-bhhh, aKa He BnjHBae Ha caHiTapHHH pe^HM BogonMH, -10 Mr/j. ^ogo gu Ha jogHHy - po3pi3HaoTb nepBHHHy ToKcuHHicTb BjacHe HiTpaT-noHy; BTopuHHy, noB'a3aHy 3 yTBopeHHaM HiTpuT-ioHiB, Ta TpeTHHHy, 3yMoBjeHy yTBopeHHaM i3 HiTpuTiB Ta HiTpo3aMiHiB. CMepTejbHa go3a HiTpaTiB gja jogHHH cKjagae 8-15 r (Zapolskyi, 2005). HopMaTHBHe 3HaneHHa r^,K 3a BMicTOM HiTpaTiB cTaHoBHTb 45 Mr/gM3 (Zenin and Belousova, 1988).
,3,am gogo BMicTy gocjig^yBaHHx noKa3HHKiB Bigo-
бражеш у табл. 1. Встановлено, що на даиiй територп дослвдження вiдмiчаються низькi концентраци нпри-пв протягом всього перiоду досладження. О^м поо-диноких випадкiв його зростання: восени (до 0,02 мг/дм3) та навесш (до 0,04 мг/дм3), що поясню-еться збiльшениям кiлькостi опадiв i вiдповiдно зрос-танням поверхневого стоку з сшьськогосподарських угiдь. Незначш концентраци нiтритiв у грунтових водах на територп району (рвдше понад 0,01 мг/дм3) обумовленi 1хньою крайньою нестшшстю. Вони окис-люються, переходячи в найбiльш стiйкi неорганiчнi сполуки азоту - нiтрати. Стiйкiсть ниратних форм призводить до нагромадження !х у грунтових водах за рахунок шфшьтраци грунтових розчинiв, найбагат-ших цими сполуками, i ще б№ше в результатi госпо-дарсько! дiяльностi (внесення на поверхню грунту азотних мшеральних i оргаиiчних добрив) та забруд-нення середовища газоподiбними, твердими i редкими азотними сполуками (Zakon Ukrainy, 2002). У дослъ джуваних пробах води ¡з нецентралiзоваиих джерел даний показник не перевищуе норми, о^м осенi, коли вiн становить 52,35 мг/дм3. Значнi пiдвищення концентраци нiтратiв восени пояснюються тим, що пвд час дощiв у груш^ води потрапляли забрудню-вальнi речовини, яка сикали з полiв, на яш вносили азотнi добрива. Влгтку падвищення можна пояснити внесенням добрив.
Таблиця 1
Стан якосл водних ресурсiв децентралiзованого водопостачаиия за деякими хiмiчними показниками у рiзнi пори року
Пори року
Назва села зима весна лио осшь
Нприти, норма
0,00 мг/дм3
Бще 0,003 0,003 0,003 0,002
Жуюв 0,004 0,004 0,004 0,004
Барашвка 0,004 0,004 0,004 0,003
Посухш 0,003 0,004 0,002 0,003
Нпрати, норма
50 мг/дм3
Бще 50,78 60,4 1 77,2 104,7
Посухш 96,65 58,59 137,9 181,6
Жуюв 39,46 25,5 39,87 52,35
Барашвка 62,02 47,34 56,38 109,4
Хлориди, норма
250 мг/дм3
Бще 54 76,5 79,3 88
Жуюв 32 56,3 57,2 78,1
Барашвка 48,3 68 42,9 84,7
Посухш 58 33 65,9 90,2
Сульфати, норма 250
мг/дм3
Бще 78,5 95,3 96,2 121,7
Жуюв 38,09 63,5 75 152,4
Барашвка 36,1 60,32 40 80,3
Посухш 65,08 44,44 79,49 112,45
У середньому перевищення нормативiв щодо вмю-ту нiтратiв у колодязнiй водi складало 1,1-1,6 раза. Щодо перюду дослвджень, то природно, що в теплу пору року вмют ттратш у водi був значно вищим, н1ж
в холодний перiод. ^¡м того, на якiсть колодязно! води впливае цiлий ряд чиннишв, зокрема характер та гранулометричний склад грунту, дози та асортимент використовуваних органiчних i мiнеральних добрив, застосування пестицидiв, характер складування побу-тових вiдходiв, тип вбиральш (вигрiбна яма), близь-шсть до автошляхiв, наявнiсть iндивiдуально! чи ко-лективно! автостоянки тощо.
Висновки
У статп наведенi данi щодо динамши хiмiчних по-казникiв (водневий показник, хлориди, сульфати, твердiсть, нирати, нiтрити, азот амонiйний) джерел питно! води нецентралiзоваиого водопостачання. Встановлено попршення якостi води у досл1джених зразках навесш та восени. Улику та взимку ситуащя полiпшуеться. Зг1дно з ГДК - як1сть води вщповщае нормi, однак флуктуацiйнi в1дхилення проаналiзова-них показнийв св1дчать про зниження буферно! емко-стi та порушення регуляторних мехаиiзмiв пiдтри-мання хiмiчного балансу в дослiджених пробах води.
References
Derzhavni sanitarni normy ta pravyla (2010). «Hihiienichni vymohy do vody pytnoi, pryznachenoi dlia spozhyvannia liudynoiu^> (DSanPiN 2.2.4-17110) http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0452-10 (in Ukrainian).
Himicheskij i bakteriologicheskij analiz (2004). Viddil derzhavnogo analitichnogo kontrolju ta monitoringu. 17.03.2004 (in Russian). Hordejnk, T. (1996). Wyniki monitoringu jakosci zwyklych wod podziemnych w latach 1991-1995 (siec krajowa), PIOS, Bibl. Monit. srod. Warszawa. Huang, J.-C., Lee, T.-Y., Kao S.-J., Hsu S.-C., Lin H.-J., & Peng T.-R. (2012). Land use effect and hydrological control on nitrate yield in subtropical mountainous watersheds. Hydrology and Earth System Sciences. 16(3), 699-714 doi: 10.5194/hess-16-699-2012.
Linnik, P.N. (1999). Heavy metals in the surface waters of Ukraine: content and migration ways. Hydrobiological Journal. 35(1), 22-41. doi: 10.1615/HydrobJ.v36.i3.20. Mackey, K.R.M., Chien, C.-T., & Paytan, A. (2014). Microbial and biogeochemical responses to projected future nitrate enrichment in the California upwelling system. Frontiers in Microbiology. 5. doi: 10.3389/ fmicb.2014.00632. Michalczyk, Z. (1996). Zrodla Roztocza. Monografia
hydrograficzna, Wyd. UMCS. Lublin. Obukhov, I. (1988). Biogeochemistry of heavy metals in
urban areas. Soil science. 5, 78-81. Pennington, J.T., & Chavez, F. (2000). Seasonal fluctuations of temperature, salinity, nitrate, chlorophyll, and primary production at station H3/M1 over 1989-1996 in Monterey Bay, CA. Deep Sea Research Part II: Topical Studies in Oceanography.
HayKOBHH BicHHK ^HyBME iMeHi C.3. IW^KOTO, 2018, T 20, № 84
47(5-6), 947-973. doi: 10.1016/S0967-0645(99)00132-0.
Rozkowski, J. (1996). Przeobrazenia skladu chemicznego wod krasowych poludniowej che_sci Wyzyny Kra-kowskiej (zlewnia Rudawy i Pradnika), Wyd. US; Kras i Speleologia, Numer specjalny 1.
Zakon Ukrainy (2002). «Pro pytnu vodu ta pytne vodopostachannia» vid 10.01.2002 r.
http://consultant.parus.ua/?doc=019RM32609 (in Ukrainian).
Zapolskyi, A.K. (2005). Vodopostachannia, vodovidvedennia ta yakist vody: Pidruchnyk. K.: Vyshcha shkola (in Ukrainian).
Zenin, A.A., & Belousova, N.V. (1988). Gidrohimicheskij slovar'. L.: Gidrometeoizdat (in Russian).
