УДК 619: 614. 9
Логачова Л.О., к.вет.н., доцент © Тарасова Т.О., к. е.- г. н., доцент Хартвсъка державна зооветеринарна академ1я Шаболтас A.B., саштарний лкар,зав.лаборатор1ею Калш1ченко Н.М., лжар-лаборант-ппешет Дергач1всъкарайонна саштарно-етдемюлог1чна станщя
ГЮеШЧНА ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ВОДИ ТА ВЩНОВЛЕНОГО МОЛОКА
ЗА BMICTOM HITPATIB
Вивчено, що не дотримання саштарно-г1г1етчних вимог до джерел забруднення сприяе тдвищенню nimpamie, особливо в колодязти eodi та в в\дновленому молощ .
Ключое1 слова: вода, nimpamu, вгдновлене молоко.
Вступ.. Проблема штратного забруднення водних pecypciß у цшому i джерел води, що використовуеться для питних потреб, е актуальною в Украшг Слщ зазначнтн, що Украша внкорнстовуе для пнтннх потреб, головним чином (на 70 %) поверхнев1 води, як1 за р1внем забруднення не в1дпов1дають вимогам сан1тарного законодавства на джерела водопостачання [1-3].
У сучасний пер1од , особливо в сшьськш м1сцевост1, навколо великих мегапол1с1в, тепличних господарств, тваринницьких ферм, в основному , на приватних подв1р'ях, як1 мають вщ 6 до 10 соток земл1, практично не виконуються вимоги щодо розташування джерел водопостачання до джерел забруднення (15 мдо житлових прим1щень - 20м до вигр1бних ям).
Надм1рне застосування азотних добрив та недотримання сан1тарно-ririeHi4HHx вимог до джерел забруднення води привело до пщвищення вмюту н1трат1в в rpyHTi i, як насл1док, у використованих для водопостачання грунтових i поверхневих водах, а також в продовольчих i кормових с1льськогосподарських культурах, що стало причиною виникнення захворювань серед д1тей та с1льськогосподарських тварин[1]. Досл1джувачами США, Шмеччини, Pocii' встановлено, що штрати та н1трити визивають у тварин та людей метгемоглоб1нем1ю, рак шлунку, впливають на нервову та сердцево-судинну систему. При вживанн1 води та корм1в з високим bmIctom штрапв у Kopie, овець, свиней пщвищуеться число аборт1в. Досл1дження хрон1чних отруень у тварин показали, що в першу чергу вражаються Ti органи i тканини, де ¿нтенсивно розмножуються кл1тини [9-11].
Тому в сучасний перюд особливе значения прид1ляеться якост1 води, в першу чергу, за вмктом н1трат1в i н1трит1в. Так з 1977 до 2010 року допустима кшьюсть н1трат1в зг1дно з ГОСТ-77р, ГОСТ- 2874-82 та ДСанШну 2-24-171-10 виросла в 5 раз - з 10мг/л до 50мг/л, а н1трит1в-з 0,003 до 0,5мг/л. Важливим у
© Логачова Л.О., Тарасова Т.О., Шаболтас A.B., Калшченко Н.М., 2012
101
ршенш проблем штрат1в е визначення джерел забруднення штратами, !х усунення I введения постшно д1ючого контролю на вЫх етапах виробництва, переробки, збер1гання I вживання продукт1в харчування [16,17].
1снуе маловивчена проблема хрошчно! штратно! штоксикаци сшьськогосподарських тварин у випадку згодовування 1м корм1в з пщвищеним вмютом штрат1в [1]. Зокрема у буга!в спостер1гаеться некросперм1я, у кор1в -част1 затримки послщу, ендометрити, зниження молочно! продуктивности Зменшуеться жива маса новонароджених телят, вони часто хворшть, смертшсть 1х досягае 80% [7]. Значно пщвищуеться вмкт штрат1в у молощ [6].
Одержання молока з мш1мальним вмютом штрат1в можливе за умов забезпечення кор1в повнощнними ращонами, з оптимальним бшково-цукровим сшввщношенням, а також за наявност1 ефективно! системи мошторингу штрат1в у кормах, що дасть можливють своечасно коригувати ращони кор1в. Повщомлення про вмют нпрапв у молощ суперечливг Виявивлено у молощ р1зних кор1в весною вщ 20 до 330 мг/кг штрат1в, восени 5-35 мг/кг [10].
Згщно з вимогами максимально допустимий вмют штрат1в у молощ 10 мг/кг. За вимогами ВОЗ кшькють штрат1в у молощ не повинна перевищувати 5 мг/кг [18].
Метою даного дослвдження було:
1.Проанал1зувати яюсть води за вмютом штрат1в в пробах з р1зних водних джерел (колодязях, свердловиш, водопровод!). Показники пор1вняти з даними ДСанПш 2.2.4.-171-10
2.Визначити саштарну яюсть вщновленого з сухого молока при приготуванш молочних сумшей. Отримаш показники пор1вняти з нормативними показниками (ДСТУ 2661-94 «Молоко питне. Вимоги стандарту» .
Матер1ал 1 методи. Дослщження питно! води ¿з свердловини, колодязьно! та водопроводно! проводили в 2009-2011 роках в умовах Дергач1всько! районно! саштарно-епщемюлопчно! станци та експрес-анал1зи на кафедр1 ппени тварин та ветеринарно! саштари в Харювсью державнш зооветеринарнш академи за загальноприйнятими методиками [14-16]. Для досладв були обраш джерела водопостачання с. Мало! Данил1вки та с.Караван Дергач1вського району Харювсько! области Вщбирання, доставку проб води провордили вщповщно з вимогами ГОСТУ 288180. Було ввдбрано й проанал1зовано 40 проб води, з них 22- колодязно! I 10 - з свердловини, 8-водопровщно! мережг Глибина колодяз1в вщ 5метр1в (с.Караван) до 14метр1в (с.МалаДанил1вка) глибинасвердловин-20-30м.
Вщновлення молока проводили з стандартно! сумш1 сухого незбираного молока в умовах лаборатори кафедри технологи переробки та стандартизаци продукт1в тваринництва вщповщно до технолопчних шструкцш. [12,13]. Дослщження його за вмютом жиру, кислотшстю, густиною, бактер1альною забруднешстю проводили згщно дшчих стандарт1в.
102
Результата та обговорення. Результата дослщження води з р1зних водних джерел у 2009-2010 роках наведен! в таблиц! 1.
Анал1з отриманих даних свщчить, що вмкт штрат1в з р1зних водних джерел коливаеться вщ 0 до 290 мг/л - отриманий в колодязнш вод1 I в середньому в три рази перевищуе допустим! значения державного стандарту (ГОСТ-2874-82).
Таблиця 1
Вид водного джерела Всього проанал1зовано проб 3 них з перевищенням гдк ГДК, мг/л, ГОСТ 2874-82р Вм1ст нирапв, мг/л
мш. макс. сер.
Вода питна водопроввдна 8 - 45,0 2,5 42,3 22,4
Вода з колодяз1в 22 10 45,0 0 290, 145,0
Вода з1 свердловин 10 3 45,0 3,6 45,0 24,3
В 2011 рощ були проведен! аналопчш дослщження якост1 води з р1зних водних джерел, але пор1внювали отримаш показники з новим державним стандартом СанПшом 2.24-171-10, згщно якому допустима кшькють нптраив не повинна перевищувати 50 мг/л. Даш наведен! в таблиц! 2.
Таблиця 2
Вмкт штрат1в в пробах води з р1зних водних джерел в 2011р.
Вид водного джерела Всього проанал1зовано проб 3 них з перевищенням гдк гдк, мг/л Вм1ст нирапв, мг/л
мш. макс. сер.
Вода питна водопроввдна 8 - 50,0 2,5 43,2 29,9
Вода з колодяз1в 22 10 50,0 0 340,0 170,0
Вода з1 свердловин 10 1 50,0 1,4 180,0 110
Анал1з таблиц! свщчить про пщвищення вмюту штрат1в в уЫх джерелах води - до 340 мг/л, а в середньому - з 29,9 до 170мг/л. Яюсть колодязно! води не вщповщала допустимим вимогам, \ в середньому бшьш шж в три рази перевищувала допустим! значения нового ДсанПшу 2010року. Найбшьший вмют штратних юшв встановлений у вод1 колодяз1в с. М.Данил1вка на вул.1Травня та Гагарша - в 4 рази, по вулищ Зелена та Горького - в 3 рази перевищення гранично допустимо! концентраций Також встановлено, що в колодязнш вод1 спостер1гаеться коливання вмкту штрат1в - вщ 3,1 до 340,0 мг/л, у вод1 з1 свердловин - вщ 3,6 до 65,0 мг/л, у водопровщнш - вщ 2,5 до 43, 2 мг/л. В цшому результати показали, що з дослщжених колодяз1в виявилися чистими (до 50 мг/л), 48 % колодяз1в мала забруднення вщ 50 до 100 мг/л I 27 % колодяз1в були досить забруднеш (понад 250 мг/л). Вищий р1вень штрат1в
103
(пор1вняно з ДСан.Пш-2010 - 50мг/л) у вод1 пояснюеться тим, що поблизу водозабору ¿снуе джерело забруднення води (територ1я ферми та примщення для утримання худобидеплищ, вигр1бш ями, що е порушенням дшчих ветеринарних i саштарно-ппешчних норм. Вщомо, що згщно з ДБК 360-92 вигр1бш ями необхщно розмщувати на вщсташ 15метр1в вщ житлових примщень i 20 метр1в - вщ джерел водопостачання. Для наочного иор1вняльного анал1зу отриманих результат на рис.1 вщображено р1вень штратного забруднення р1зних водних джерел.
200 180 -I 160 = 140 ■2 120 а. 100 = 80 5 60
Ш 40 20 0
Рис 1.Пор1вняння середньоного вмкту штрат1в у пробах води з рпннх
водних джерел
Задачею настуиних дослщжень було визначити саштарну якють вщновленого молока за вмютом штрат1в при використанш води з р1зних вододжерел та пор1вняти з державним стандартом (ДСТУ 2661-94-вщновлене молоко). Отримаш результата наведен! в таблиц! 3.
Даш таблиц! свщчать про те, що на яккть вщновленого молока впливае вмют штрат1в у водг Так, вщновлене молоко з води колодязно! мало найбшьшу кшьюсть штрат1в (на 6% бшьшу по вщношенню до стандарту), а найменша кшьюсть вщм1чена у молощ, вщновленому з води, яку одержали з свердловини.
Висновки:
1. Результати наших дослщжень свщчать про наявшсть суттевого штратного забруднення води в Дергач1вському райош Харювсько! област1 особливо в криницях, максимальна юльюсть якого пщвищилась (з 290мг/л,- в 2009-2010роках до 340мг/л, або в середньому - з 145мг/л до170мг/л), що в три рази перевищуе допустим! значения державного стандарту.
2. Вмкт штрат1в в вщновленому молощ залежить вщ якост1 води, яка використовуеться при виробництв1 бшкового молока. Бактер1альна забруднешсть готового продукту знаходиться в межах вимог стандарту. При виробництв1 молока бшкового проводиться пастеризащя сумшг
3.Необхщно оргашзувати проведения мошторингу якост1 грунт - вода -корми -тварина - молоко - сухе молоко - вщновлене молоко за вмютом штрат1в (концепщю комплексно! системи зооппешчного мошторингу штрапв у
гдк
——I—-1—-
ВОДОПрОВЩ Колодяз1 Свердловини Вид водного джерела
104
кормах, вод1 I молощ (КСМН), яка базуеться на принципах стандарт1в системи управлшня навколишшм середовищем та провести паспортизацш колодяз1в з врахуванням джерел накопичення штрат1в у водг
Таблиця 3
Якзсть вщновленого молока в залежносл вщ вм1сту мтрат1в
Показники В1дновлено в вода ДСТУ-97- сировина ДСТУ 2661-94-в1дновлене молоко
водопроввдна питна з колодяз1в з свердло вини
Масова частка жиру,% 2,5 2,5 2,5 3,4 1,0-2,5
Кислотн1сть,°Т 24 24 23 16-17 25
Густина ,кг/м3 1035 1035 1035 1027 1036
Бактер1альна забруднешеть, КУО в1г, не б1льше 1х105 1х106 1х105 1х105 Зх106 1х105
Нирати, мг/кг (основне) 9,5 10,2 9,1 10 -
Н1трати, мг/кг (вщновлене з сухого молока) 10,4 10,6 10 10 -
Л1тература
1. Ажипа Я.И. Скологические и медико-биологические аспекты проблемы загрязнения окружающей среды нитратами и нитритами / Я. И Ажипа, В.П.Реутов, Л.П.Каюшин// Физиология человека.- 1990.- Т.16,№3.- С.131-149
2. Боговский П.А.Азотные удобрения и проблема рака /П.А.Боговский.-1980.-С.18 - 25.
3. Голосов И.М. Санитарно-гигиеническая оценка и использование воды в животноводстве./ И.МГолосов - М.,1978.- 119с
4.ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая»
5. Державш саштарш норми та правила « Г1г1ен1чн1 вимоги до води питно1, призначеною для споживання людиною» ДСанПш 2.2.4-171-10
6. ДСТУ 2661-94 «Молоко питне. Вимоги стандарту
7. Демчук М.В. и др. Загрязнение вод нитратами, профилактика и интоксикация с.х. животных./ М.В.Демчук- Инф.листок.-Львов,1991.- № 12-92.-5с.
8. Державний стандарт Украши ДЗСТ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закуп1вл1».- К,1997.-15с (3 доповненням 28 кв1тня 2007 р.№95 наказ Держпоживстандарт Укра!ни)
9. Кулакова Е.Г. Качество воды и обезвреживание стоков свиноводческих помещений / Ветеринария е.- х. животных, 2006.- №8.-С.74-75.
Ю.Логачова Л.О. Вплив забруднення води штратами на сан1тарну як1сть молока в умовах особистих господарств/ Л.О.Логачова, Т.О.Тарасова, А.В.Шаболтас//Проблеми зоо1нженер11 та ветеринарно!
105
медицини: 36. наук. праць,Вип. 16(41 ),Ч 2,т. 1. -Ветеринарш науки. -Харюв-С. 210214.
11.Логачова Л.А. Санитарно-гигиеническая оценка воды и ее влияние на качество молока, полученного в личных подвориях/ Л.А.Логачева, Н.В.Черный Т.А.Тарасова//Мат.межд.научн.-практ.конф Селекционно-технологические аспекты повышения подуктивности с.-х.животных в современных условиях аграрного производства.-Брянск, 2008.-С.21-23.
12.0хрименко О.В. Лабораторный практикум по химии и физике молока/ О.В Охрименко, К.К Горбатова., А.В Охрименко.- 2005. - 256 с.
13.0хрименко Д.В. Исследование свойств молока и молочных продуктов/ Д.В Охрименко. А.В.Охрименко.- Вологда, 2001. - 255 с.
14.Практикум для лабораторно-практичних занять з ririeHH тварин/ Високос М.П.,Чорний М.В., Захаренко М.О. - Харюв:Еспада,2003.-218с.
15. Руководство к практическим занятиям по методам санитарно-гигиенических исследований / Азевич З.Ф., Громов А.И, Галич А.А. Под ред. Л.Г.Подуновой.-М.: Медицина, 1990. - С.304
16.Руководство по контролю качества питьевой води Том 2. Гигиенические критерии и другая релеватентная информация. Всемирная организация здравохранения. Женева,1987,С-.130-137
17.Чорний М.В., Засекш Д.А. Еколого-ветеринарна стратепя захисту тварин вщ захворювань /Сшьськогосподарська еколопя:Навчальнеий поЫбник для ВНЗ // за ред.В.О.Головка, А.З.Злотша, В.Л.Мешковой.-Х.:Еспада,2009.-С.299-369.
18.Tomasz Przysucha, Henryk Grodzki, Teresa Nalecz-Tarwacka, Jan Slosarz The influence of housing and milking system on hygienic quality of raw milk in central Poland // Наук. в1сник Льв1всько! нац. акад. вет. мед. ¿м.С.З.Гжицького. -Льв1в. - 2005. -Т. 7 (№2). - Частина 5. - С. 185-190.
Summary
Logachova L.O.,candidate of veterinary sciences Tarasova T. O..,candidate of agricultural sciences Kharkov State Zooveterinary Academy Shaboltas A.V. Kaliniuchenco N.M,., doctores - hygienistes of Dergachi sanitary epidemiological station HYGENICAL ESTIMATION OF QUALITY OF WATER AND RENEWED MILK IS AFTER CONTENT OF NITRATES It is studied, that the not observance of sanitary-hygenic requirements to the sources of contamination assists the increase of nitrates, especially in well water and in the renewed milk .
Key words: water, nitrates, renewed milk.
Рецензент - д.вет.н., професор Демчук М.В.
106