CC BY
107
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8910 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.4.033:637.5.072
The influence of the factor of the method of hybrid pigs feeding while growing on the meat quality
V.M. Nechmilov
Ascania Nova Institute of Animal Breeding in the Steppe Regions named after M.F.Ivanov, Ascania Nova, Ukraine
Nechmilov, V.M. (2018). The influence of the factor of the method of hybrid pigs feeding while growing on the meat quality. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 56-60. doi: 10.32718/nvlvet8910
In this article have been presented results of the analysis of the influence of the method of feeding pigs during growing-finishing on the quality of meat when fattening to live weight 100, 110 and 120 kg, in terms of the combined use of feed of different humidity during rearing and fattening. The pig meat of commercial hybrid (Y xL)x "MaxGrow " was characterized by a low level of water-holding capacity, regardless of the live weight of animals at slaughter and feeding methods, which is negatively associated with the loss of free moisture during further storage and processing of meat raw materials. According to the color of the meat no significant difference was found between the groups, but the meat of pigs, live weight 110 and 120 kg little compared to the darker coloration on a scale of "Pork Quality Standards". Animals that consumed wetter feed during the full cycle of growing-finishing and fattening were superior to their counterparts in the content of intramuscular fat (P < 0.01). With the increase in live weight of animals, the fat content in the meat of pigs which used a liquid type of feeding during rearing increased. The difference in fat content was especially pronounced between animals that consumed on growing-finishing dry and liquid feed when slaughtering them with a live weight 120 kg. The effect of the combination of feeding method for these groups was n2 = 39.3% (P < 0.01). Two-factor analysis showed the effect of both factors - the feeding method 1 = 15.2% (P < 0.001) and live weight 1 = 20.1% (P < 0.01), on the level of intramuscular fat in pigs. Factors of feeding (if = 26.2%) and live weight (if = 18.7%) had a reliable effect (P < 0.001) on the energy value of pork meat in the studied genotype. Feeding young animals moistened with multiphase method, followed by fattening with liquid feed contributed to the formation of a certain mode of consumption and mechanism of assimilation of nutrients in piglets, which led to a more intensive accumulation of intramuscular fat.
Key words: pig, commercial hybrid, feeding method, meat quality, combination, factor.
Вплив способу годiвлi пбридних свиней на дорощуванш на яюсть м'яса
В.М. Нечмшов
1нститут тваринництва степовихрайотв НААН, Асканiя-Нова, Украгна
В cmammi подано результаты anrnijy впливу фактору способу годiвлi nidceuuKie nid час дорощування на ямст показники м 'яса при вiдгодiвлi до живог маси 100, 110 i 120 кг, в acnекmi комбтованого використання корму рiзноi вологоcmi у перюд дорощування та вiдгодiвлi. Встановлено, що м 'ясо свиней комерцшного гiбрuдy (Й*Л)х "MaxGrow " вuрiзнялоcя низьким рiвнем вологоутриму-ючог здamноcmi незалежно вiд живог маси тварин при забог та cnоcобiв згодовування кормiв, що негативно пов 'язано з втратами втьног вологи при подальшому зберкант та переробщ м 'ясног сировини. За показником кольору м 'яса значущог рiзнuцi мiж група-ми не встановлено, однак м'ясо свиней живою масою 110 i 120 кг мало nорiвняно темтше забарвлення за шкалою "Pork Quality Standards". Тварини, що споживали бшьш вологi корми впродовж повного циклу дорощування i вiдгодiвлi, переважа-ли аналог1в за вмктом внутрШньом 'язового жиру (Р < 0,01). 3i збтьшенням живог маси тварин вмкт жиру в м'яа свиней яким використовували рiдкuй тип годiвлi тд час дорощування тдвищувався. Рiзнuця за вмктом жиру особливо була виражена мiж тваринами як1 споживали на дорощуват сухий та рiдкuй корм при забог ix живою масою 120 кг. Вплив комбтацп способу годiвлi для цих груп становив n2 = 39,3% (Р < 0,01). Двофакторний aнaлiз зacвiдчuв дю обох фaкmорiв - способу годiвлi Г = 15,2% (Р < 0,001) i живог маси n2 = 20,1% (Р < 0,01), нарiвень внутршньом'язового жиру свиней. Фактори способу годiвлi (if = 26,2%) та живог маси (1 = 18,7%) мали надшний вплив (P < 0,001) на енергетичну цттсть свинячого м 'яса в до^джуваному генотит. Годiвля молодняку, зволоженого мультифазним способом, з наступною вiдгодiвлею рiдкuм кормом сприяла формуванню певного
Article info
Received 04.09.2018 Received in revised form 08.10.2018 Accepted 09.10.2018
Ascania Nova Institute of Animal Breeding in the Steppe Regions named after M.F. Ivanov, Str., Coborna 1, Askania Nova, Kherson region, Chaplinka district, 75230, Ukraine. Tel.: +38-096-873-90-98 E-mail: nic.pov@ukr. net
режиму споживання та мехатзму асимтяцп поживних речовин у поросят, що призвело до бшьш штенсивного накопичення внут-рШньом 'язового жиру.
Ключовi слова: свит, комерцшний гiбрид, спо^б годiвлi, яюсть м 'яса, комбтащя, фактор.
Вступ
Остантм часом значно тдвищився попит споживчо-го ринку на тсну свинину. Збшьшуються потужносп штенсивного розведення та вiдгодiвлi комерцшних порвд i мiжпородних поеднань свиней з перспективою подальшого загального тдвищення м'ясно1 продук-тивностi тварин за рахунок генетичних та техно-лопчних факторiв. Проте жорстш умови штенсивного вирощування i вiдгодiвлi свиней, тдвищення виходу м'яса в тушах негативно впливають на як1сть свинини (Bahelka and Fl'ak, 2000; Bankovska, 2015).
Переробна галузь стикаеться з проблемою прояву вад м'яса свиней - PSE (pale, soft, exudative - блвде, м'яке, водянисте) i DFD (dark, firm, dry - темне, жорстке, сухе), що е причиною ряду негативних наслвдшв iнтенсивного виробництва i офщшно визна-но фактором основного економiчного ризику для свiжоï та перероблено1 свинини (Monin et al., 1987; Kuo and Chu, 2003). Це обумовлюеться ютотним зрос-танням частки поголiв'я свиней, що надходять до переробних пвдприемств з промислових комплексiв, в м'язовiй тканинi яких пiсля забою виявляються наслiдки значних ввдхилень вiд звичайного розвитку автолтгичних процесiв, що називають вадами м'яса або патолопями, дистрофiями, мiопатiями тощо (Adzitey and Nurul, 2011; Kalinchyk et al., 2012).
Тому в сучасних умовах штенсивного виробництва продукци свинарства важливим фактором е використання науковообгрунтованих ресурсозберта-ючих та екологобезпечних технологш. Так1 подходи е актуальними i поряд з використанням iнтенсивних способiв годiвлi, вiдзначаються гнучшстю взаемо-замiни окремих елементiв в годiвлi тварин з метою зниження собiвартостi та пiдвищення якостi свинини.
У практиц свинарства застосовуються три основш способи подготовки кормiв до згодовування тваринам: вологий, сухий i комбшований. Сухi комбiкорми у своему складi мiстять 14-17% вологи, зволожеш комбiкорми - до 65-75% вологи, ради кормосумiшi або кашi - понад 80% вологи (Halibarenko et al., 2005).
Дослвдження (Pohodnja, 1990; Chae et al., 1997) сввдчать, що в бiльшостi випадкiв свит ввддають перевагу вологим кормам на ввдшну вiд сухих i рвдких. Вважаеться, що причина вибору тваринами зволожених кормiв пов'язана з можливютю у конку-рентнiй ситуацiï швидко спожити ïжу при менших фiзичних затратах. Встановлено, що при в№ному виборi тваринами корму, iз загальноï кiлькостi спожи-того сухi концентрати складали 32,5%, вологi -67,5%.
Вивчаючи питання процесiв травления у свиней пвд час споживання кормiв з рiзною концентрацiею вологи, науковцi дшшли висновку, що кращi умови для перетравлювання створюються при вологостi кормосумiшi 60-70%. Такий рiвень вологи забезпечуе умови для оптимального функцiонувания слинних
залоз, а також для сприятливо! секреторно!, кислотно! та ферментативно! д1яльност1 шлунку. При згодо-вуванш свиням корму волопстю понад 80% кис-лотшсть шлункового вмюту знижувалася, пор1вняно з кормом волопстю 70%, а також на 8-11% зменшу-вався р1вень використання азоту (Tkachev, 1973).
Щкавими е також результати дослвджень впливу на продуктившсть кастрапв i свинок комбшованого використання корм1в р1зно! консистенцп з перюдич-ною !х взаемозамшою пвд час в!дгод1вл1. Виявилося, що кастрати мали кращ1 в1дгод1вельш якосп при замш зволожених корм1в сухими, а свинки - навпаки дещо ввдставали у росп. При р1зкш змш консистенцй' корму - редкого на сухий, прирости в1дгод1вельного молодняку практично не зм1нювалися (Ngapo and Gariepy, 2008).
Таким чином, е науков1 пвдтвердження, що продуктивна д1я корму залежить не лише ввд його х1м1ч-ного складу i поживних властивостей, а й ввд способу згодовування. Однак серед науковшв i практиков свинарства ввдсутня однозначна думка щодо переваг i недолшв сухого, зволоженого та вологого способ1в год1вл1, !х комбшованого використання протягом дорощування i в1дгод1вл1, а також впливу на м'ясну продуктившсть i як1сть м'яса свиней. Отже, бшьш поглиблене вивчення цього питання е актуальним.
Метою наших дослвджень було визначити вплив фактору способу год1вл1 на яшсш показники м'яса свиней, вирощених до живо! маси 100, 110 i 120 кг, в аспекп комбшованого використання корму р1зно! вологосп у перюд дорощування та в1дгод1вл1.
Матерiал i методи дослiджень
Дослвдження проводили на промисловому комплекс, де використовували пбридний молодняк, оде-ржаний ввд поеднання комерцшних порвд 1рландсько-го походження ф1рми Hermitage Genetics: двопород-них свиноматок йоркшир i ландрас (ЙХЛ), яких штучно оаменяли спермою кнурiв синтетично! термша-льно! лiнi! "MaxGrow".
З 28 по 77 день молодняк утримували в вдентичних умовах i годували повнорацюнними комбiкормами виробництва власного комбiкормового заводу, згвдно зi схемою, що прийнята у господарствi. Для досль джень було сформовано три групи. На дорощуванш годiвля поросят I контрольно! групи здшснювалась за допомогою самогодiвниць сухим кормом без зволо-ження. У II дослвднш групi годiвля тварин ввдбувала-ся з кормових автомалв зi зволоженням корму в них за допомогою двох зрошувачiв. Роздавання корму для поросят III дослвдно! групи здiйснювалось за допомогою системи порцшно! годiвлi Spotmix II фiрми Schauer з автоматичним зволоженням корму. Воло-гiсть корму регулювалася на рiвнi, близькому до 1 до 2,7 за допомогою комп'ютерно! системи управлшня.
З 77 дня молодняк трьох груп ввдгодовувався в ана-лопчних умовах з використанням редкого способу год1вл1 де сшввщношення води до корму склало 3 до 1, до передзабшно! живо! маси 100, 110 та 120 (±5) кг.
Забш свиней проводили в умовах м'ясопереробного щдприемства ТОВ "Глобинський м'ясокомбшат". Зраз-ки для анатзу ввдбиралися через 24 години охолоджен-ня туш з найдовшого м'яза спини (m. longisimus dorsi) на р1вт 9-12 грудних хребц1в.
Показники активно! кислотшсп (рН) вим1рювали на тушах портативним приладом "LF-Star CPUPistole" (Шмеччина) через годину (рН1) та 24 години шсля забою (рН24).
Оц1нку ф1зико-х1м1чних показник1в якосп м'язово! тканини свиней проводили за методичними рекоменда-щями ВАСГН1Л (Kovalenko et al., 1987) та зпдно з ДСТУ ISO 2917-2001 (Miaso ta miasni produkty, 2002). Колр м'яса - за бальною шкалою "Pork Quality Standards" (1999, NPPC). Х1м1чний анал1з зразк1в м'яса та корм1в проводили за загальноприйнятими методиками (Vlizlo et al., 2012).
Обробку результапв експериментальних до-слвджень здшснювали з використанням метод1в опи-
сово! статистики, а також двофакторного дис-персшного анал1зу за допомогою сучасних пакетв прикладних програм Microsoft Excel 2007. До-стов1рн1сть р1зниц1 приймали для р1вшв значущосп Р < 0,05, Р < 0,01 та Р < 0,001.
Результата та ïx обговорення
Анал1з результапв дослщжень ф1зико-х1м1чних та х1м1чних показнишв якосп м'яса свиней породно-лшшного пбриду (ЙхЛ)х "MaxGrow" сввдчить, що у тварин III групи автолпичш процеси пвд час до-зр1вання м'язово! тканини в туш1 проходили штен-сившше, нгж у аналопв шших груп (табл. 1, 2, 3). Про це сввдчить деяке зниження р1вня активно! кислот-носп (рН) через 1 годину та через 24 години шсля забою свиней, що, незалежно ввд вагово! категори, спостерталося у найдовшому м'яз1 тварин, яш доро-щувалися на рвдких кормах.
За показником кольору значущо! р1знищ м1ж гру-пами не встановлено, однак м'ясо свиней живою ма-сою 110 i 120 кг мало пор1вняно темшше забарвлення за шкалою "Pork Quality Standards".
Таблиця 1
Показники якосп м'яса комерцiйного гiбриду свиней живою масою 100 кг за рiзних способiв !х годiвлi у перь од дорощування (n = 10), х ± S-
Спосiб годил свиней у перiод дорощування
Показники сухий вологий зО зволоженням у годшницях вологий мультифазний
Активна кислоттсть рН1 6,64 ± 0,052 6,85 ± 0,057 6,32 ± 0,059
Активна кислоттсть рН24 5,64 ± 0,040 5,62 ± 0,057 5,52 ± 0,040*
КолОр, Minolta L* 52,6 ± 1,39 49,6 ± 1,13 50,8 ± 1,35
Вологоутримуюча здатшсть, % 39,83 ± 1,036 37,57 ± 0,802 40,41 ± 1,036
Загальна волога, % 74,08 ±0,165 74,55 ±0,141 73,65 ± 0,165
Зола, % 1,12 ±0,017 1,12 ±0,006 1,18 ± 0,017
Протеш, % 23,52 ±0,148 23,16 ±0,117 23,26 ± 0,148
Внутршньо- м'язовий жир, % 1,28 ±0,167 1,17 ± 0,156 1,91 ± 0,167*
Енергетична цшшсть, ккал 117,7 ± 1,40 115,1 ± 1,26 122,4 ± 1,40*
Примтка: * - Р < 0,05
Вщповщно до норм якост1, вологоутримуюча здат-нiсть м'яса свиней повинна перебувати в межах 53-65% (Ostapchuk, 1979). М'язова тканина тварин дослвджува-них груп за властивiстю утримувати вологу мала значну рiзницю з нижньою межею норми, що складала ввд 12,26 до 15,43%. Такий низький р1вень вологоутримуючо! здатностi м'яса свиней сучасного комерцшного генотипу е негативним фактором, що пов'язаний зi значними втратами вшьно! вологи при подальшому зберiганнi та переробщ м'ясно! сировини.
Вiдомо, що високопродуктивш м'яснi генотипи свиней вирiзняються високим вмiстом проте!ну в м'язовiй тканиш. Нашi дослвдження також подтвердили цей факт. Однак тварини I групи, що споживали сухий корм протягом перюду дорощування, ввдзнача-лися порОвняно вищими рiвнем проте!ну в м'яс вщ-повщно за вама ваговими категориями в середньому на 1,2%.
Варто ввдмггити, що важливим показником якосп м'яса, який завжди реагуе на змши умов годОвлО i утримання свиней, е вмют внутршньом'язового жиру. У нашому дослщ достовОрно вищим рОвнем вмюту жиру в найдовшому м'язО спини ввдрОзнялися тварини III дослвдно! групи. Ввдомо, що для тсного м'яса вщсоток жиру 2,5% - це оптимальний рОвень полш-шення органолептичних i технолопчних якостей.
Тварини, що споживали бОльш волоп корми впро-довж повного циклу дорощування i вщгодОвлО, пере-важали аналопв за вмютом внутршньом'язового жиру (Р < 0,01). Тобто можна зробити припущення, що використання системи рщко! годОвлО мультифаз-ним способом сприяло формуванню у шдсвиншв тд час дорощування певного режиму споживання та мехашзму засвоення поживних речовин корму.
Таблиця 2
Показники якосп м'яса комерцшного пбриду свиней живою масою 110 кг за р1зних способ1в !х год1вл1 у перюд дорощування (п = 10), X +
Споаб годавл1 свиней у перюд дорощування
Показники сухий вологий з1 зволоженням у год1вницях вологий мультифазний
Активна кислоттсть рН1 6,63 ± 0,068 6,68 ± 0,063 6,31 ± 0,068
Активна кислоттсть рН24 5,65 ±0,035 5,66 ± 0,053 5,53 ± 0,035
Кол1р, МтоИа Ь* 47,8 ± 0,84 49,0 ± 0,943 48,4 ± 1,14
Вологоутримуюча здаттсть,% 39,79 ±0,389 38,40 ± 0,794 40,37 ± 0,389
Загальна волога, % 73,96 ±0,165 74,29 ± 0,124 73,53 ± 0,177
Зола,% 1,13 ±0,019 1,15 ±0,014 1,19 ± 0,019
Проте!н, % 23,31 ±0,173 23,05 ± 0,075 23,05 ± 0,173
Внутршньо- м'язовий жир,% 1,61 ±0,272 1,52 ±0,153 2,24 ± 0,272*
Енергетична цштсть, ккал 119,9 ± 1,96 117,8 ± 1,22 124,6 ± 1,97
Примтка: * - Р < 0,05
Водночас, продовження в1дгод1вл1 свиней редкими кормами спонукало оргашзм до штенсившшого нако-пичення внутршньом'язового жиру. Причому 1з збь льшенням живо! маси тварин вмют жиру в м'яс свиней III групи пвдвищувався. Таке припущення узго-джуеться з висновками шших дослщжень (Affentranger et а1., 1996).
Р1зниця за вмютом жиру особливо була виражена м1ж тваринами I та III груп живою масою 120 кг. Вплив комбшацп способу год1вт для цих груп стано-вив ц2 = 39,3% (Р < 0,01). Двофакторний анал1з засввд-чив даю обох фактор1в - способу год1вл1 П = 15,2% (Р < 0,001) 1 живо! маси П = 20,1% (Р < 0,01), на рь вень внутршньом'язового жиру свиней.
Подальший розрахунок показника енергетично! цшносп найдовшого м'язу спини свиней дослщних груп також засввдчив, що регресшна залежнють взае-мозв'язку енергетичних складових м'яса - протешу 1 жиру, була краще проявлена у тварин III дослвдно! групи. Результати дисперсшного анал1зу сввдчать про достов1рний вплив (Р < 0,001) фактор1в способу годь вл1 ц2 = 26,2% та живо! маси П = 18,7% на р1вень енергетично! цшносп м'яса свиней дослщжуваного генотипу. Варто також вщмггити, що для тварин живою масою 100 кг вплив фактору комбшацп згодовування корму р1зно! вологосп на показник калоршносп м'яса мав бшьшу силу - П = 25,8% (Р < 0,05), шж для ана-лопв у 110 кг - П = 4,39% (Р < 0,09) та 120 кг -П = 24,1% (Р < 0,05).
Таблиця 3
Показники якосп м'яса комерцшного пбриду свиней живою масою 120 кг за р1зних способ1в !х год1вл1 у перюд дорощування (п = 10), X +
Споаб годаий свиней у перюд дорощування
Показники сухий вологий з1 зволоженням у годшницях вологий мультифазний
Активна кислоттсть рН1 6,61 ± 0,065 6,66 ± 0,059 6,29 ± 0,065
Активна кислоттсть рН24 5,68 ± 0,054 5,58 ±0,032 5,56 ± 0,054
Кол1р, МтоИа Ь* 47,2 ± 0,96 49,6 ± 1,13 47,8 ± 0,843
Вологоутримуюча здаттсть,% 40,16 ± 0,871 39,95 ± 0,570 40,74 ± 0,871
Загальна волога, % 73,50 ± 0,128 73,59 ± 0,226 73,07 ± 0,128
Зола,% 1,12 ± 0,011 1,17 ± 0,010 1,18 ± 0,011
Проте!н, % 23,24 ± 0,135 23,02 ±0,112 22,96 ± 0,135
Внутршньо- м'язовий жир,% 2,15 ± 0,190 2,22 ±0,251 2,78 ± 0,190*
Енергетична цштсть, ккал 124,55 ± 1,39 124,3 ± 1,17 129,2 ± 1,39*
Примтка: * - Р < 0,05
Висновки
М'ясо свиней комерцшного пбриду (ЙхЛ)х "MaxGшw" мало низький р1вень вологоутримуючо! здатносл незалежно в1д живо! маси тварин, а також комбшацп способ1в згодовування корм1в у перюди дорощування 1 в1дгод1вл1.
Молодняк, який на дорощуванш споживав р1дкий корм, зволожений за мультифазною системою, мав вищий вмют внутршньом'язового жиру (Р < 0,01),
пор1вняно з аналогами, що отримували корми при сухому та зволоженому у год1вницях способу год1вл1.
Фактори способу год1вл1 (П = 26,2%) та живо! маси (П = 18,7%) мали достов1рний вплив (Р < 0,001) на р1вень енергетично! цшносп м'яса свиней дослщжу-ваного генотипу.
Перспективи подальших дослгджень. В подаль-шому плануеться вивчити шш1 комбшацп способ1в год1вл1 свиней високопродуктивних м'ясних геноти-шв пвд час вирощування з метою пошуку оптималь-них ршень полшшення показник1в якосп м'яса.
References
Bankovska, I.B. (2015). Otsinka miasa svynei za yakisnymy rivniamy. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 6(28), 79-82. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2015_6_19 (in Ukrainian).
Bahelka, I., & Fl'ak, P. (2000). Effects of genotype and plane of nutrition in fattening pigs on fattening, carcass and meat quality traits. Czech Journal of Animal Science, 45(9), 421-428.
Monin, G., Mejenes-Quijano, A., Talmant, A., & Sellier, P. (1987). Influence of breed muscle metabolic type on muscle glycolytic potential and meat pH in pigs. Meat Science, 20(2), 149-158. doi: 10.1016/0309-1740(87)90034-9.
Kuo, C.C., & Chu, C.Y. (2003). Quality characteristics of Chinese sausages made from PSE pork. Meat Science, 64(4), 441-449. doi: 10.1016/S0309-1740(02)00213-9.
Adzitey, F., & Nurul, H. (2011). Pale soft exudative (PSE) and dark firm dry (DFD) meats: causes and measures to reduce these incidences:a mini review. International Food Research Journal, 18, 11-20. http://www.ifrj.upm.edu.my/18%20(01)%202011/(2) %20IFRJ-2010-091%20Nurul[1].pdf.
Kalinchyk, S.M., Alieksieienko, I.M., & Kalinchyk, M.V. (2012). Problemy svynarstva Ukrainy v seredovyshchi svitovoho rynku. Ahrosvit, 12, 9-14 (in Ukrainian).
Halibarenko, M.F., Smirnov, O.P., & Marchenko, H.H. (2005). Vidomchi normy tekhnolohichnoho proektuvannia. Svynarski pidpryiemstva (kompleksy, fermy, mali fermy). K.: Ministerstvo ahrarnoi polityky Ukrainy (in Ukrainian).
Pohodnja, G.S. (1990). Teorija i praktika vosproizvodstva i vyrashhivanija svinej. M.: Agropromizdat (in Russian).
Chae, B.J., Han, I.K., Kim, J.H., Yang, C.J., Ohh, S.J., Rhee, Y.C., & Chung, Y.K. (1997). Effects of Feed Processing and Feeding Methods on Growth and Carcass Trails for Growing-Finishing Pigs. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 10(2), 164169 doi: 10.5713/ajas.1997.164.
Tkachev, E.Z. (1973). Processy pitanija u rastushhih i otkarmlivaemyh svinej. M.: Dubrovicy (in Russian).
Ngapo, T.M., & Gariepy, C. (2008). Factors affecting the eating quality of pork. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 48(7), 599-633. doi: 10.1080/10408390701558126.
Kovalenko, V.A., Orlova, A.S. i dr. (1987). Metodiches-kie rekomendacii po ocenke mjasnoj produktivnosti, kachestva mjasa i podkozhnogo zhira svinej. Moskva: VASHNIL (in Russian).
Miaso ta miasni produkty (2002). Vyznachennia rN (kontrolnyi metod) (ISO 2917:1999, IDT) : DSTU ISO 2917:2001. Chynnyi vid 2003-01-01. Kyiv: Derzhavnyi komitet Ukrainy z pytan tekhnichnoho re-huliuvannia ta spozhyvchoi polityky. Natsionalnyi standart Ukrainy (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. et al. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni: dovidnyk. Lviv: SPOLOM, 2012 (in Ukrainian).
Ostapchuk, P.P. (1979). Spravochnik po kachestvu produkcii zhivotnovodstva. Kiev: Urozhaj, 152-195 (in Russian).
Affentranger, P., Gerwig, C., Seewer, G.J.F., Schworer, D. Kunzi, N. (1996). Growth and carcass characteristics as well as meat and fat quality of three types of pigs under different feeding regimes. Livestock Production Science, 45(2-3), 187-196. doi: 10.1016/0301-6226(96)00011-5.
