CC BY
27
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6702
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 636.087.7:637.5.64
Яюсть свинини при згодовуванш БВМД «Енервж» з карштином
В.В. Бшявцева [email protected]
Втницький нащональний аграрний умверситет, вул. Сонячна, 3, м. Вiнниця, 21008, Украша
Показано, згодовування молодняку свиней, що вирощуеться на м'ясо, БВМД «Енервж» з карштином в дозах 50 i 100 г/т комбжорму, сприяе збыьшенню маси тушi на 14 кг, виходу м 'язово! тканини на 2,14 - 2,46% при зменшенн вiдсотка жиро-во! i юстково! тканини, а також збыьшенню товщини тдшюрного шпику на попереку, крижах i зменшенню на ши! i холщ.
БВМД «Енервж» з карн тином в рацюю молодняку свиней полтшуе показники водоутримуючо! здатностi м 'язово! тканини, и азотисто! частини i калорiйностi при невiрогiдному зменшенн нiжностi та мармуровостi, яш корелюють iз зменшенням виходу жирових частин тушi.
Дан результати одержан вна^док проведення науково-господарського до^ду на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико! бто! породи, по 11 голiв в кожтй. Початкова жива маса становила 8,5 кг при вiдлученнi вiд свиноматок у 28-добовому вщ. Молодняк вирощувався до досягнення збтних кондицт - живо! маси 100 - 117 кг, тсля чого був проведений контрольний забт i вiдповiднi обчислення продуктiв забою та фiзично—хiмiчних показниюв м 'язово! тканини.
Молодняк вирощувався з врахуванням фаз годiвлi у вiдповiдностi з особливостями iндивiдуального росту i розвитку в перший рж життя. В зв 'язку з цим, тварини друго! групи у фази 20 - 35 кг,35 - 65 кг i 65 - 110 кг одержували БВМД «Енервж» - стартер, гроувер i фжшер з дозою карнтину 50 г/т концкормiв, а третьо! в такому ж план - 100 г/т. Перша, контрольна група споживала БВМД без карнтину.
Фон годiвлi свиней забезпечував середньодобових приростiв за 127 дiб основного перiоду до^ду 761 та 722 г у до^д-них групах, проти 676 г в контролi.
Ключовi слова: молодняк свиней, БВМД «Енервж», карн тин, згодовування, маса тутi, морфологiчний склад, фiзико— хiмiчнi показники.
Качество свинины при скармливании БВМД «Энервик» с карнитином
Показано, скармливание молодняка свиней, выращиваемого на мясо, БВМД «Енервж» с карнитином в дозах 50 и 100 г/т комбикорма, способствует увеличению массы туши на 14 кг, выход мышечной ткани на 2,14 - 2,46% при уменьшении процента жировой и костной ткани, а также увеличению толщины подкожного шпика на пояснице, крестце и уменьшении на шее и холке.
БВМД «Енервик» с карнитином в рационе молодняка свиней улучшает показатели водоудерживающей способности мышечной ткани, ее азотистой части и калорийности, при уменьшении нежности и мраморности, которые коррелируют с уменьшением выхода жировых частей туши.
Данные результаты получены в результате проведения научно-хозяйственного опыта на трех группах-аналогах молодняка свиней крупной белой породы по 11 голов в каждой. Начальная живая масса составляла 8,5 кг при отъеме от свино-
Citation:
Bilavtseva, V.V. (2016). Quality of pork at feeding PVMD «Enervik» with karnitin. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 8-12.
В.В. Белявцева [email protected]
Винницкий национальный аграрный университет ул. Солнечная, 3, г. Винница, 21008, Украина
маток в 28-суточном возрасте. Молодняк выращивался до достижения сбойных кондиций - живой массы 100 - 117 кг, после чего был проведен контрольный убой и соответствующие вычисления продуктов убоя и физически-химических показателей мышечной ткани.
Молодняк выращивался с учетом фаз кормления в соответствии с особенностями индивидуального роста и развития в первый год жизни. В связи с этим, животные второй группы фазы 20 - 35 кг,35 - 65 кг 65 - 110 кг получали БВМД «Енер-вик»-стартер, с дозой карнитина 50 г/т концентрата, а третьей в таком же плане - 100 г/т. Первая, контрольная группа потребляла БВМД без карнитина.
Фон кормления свиней обеспечивал среднесуточных приростов за 127 суток основного периода опыта 761 и 722 г в опытных группах, против 676 г в контроле.
Ключевые слова: молодняк свиней, БВМД «Енервик», карнитин, скармливания, масса туши, морфологический состав, физико-химические показатели.
Quality of pork at feeding PVMD «Enervik» with karnitin
V.V. Bilavtseva [email protected]
Vinnytsya National Agrarian University Soniachna Str., 3, Vinnytsya, 21008, Ukraine
It is shown that feeding young pigs raised for their meat, BVMD «Enervic» Carney Tina in doses of 50 and 100 g/t offeed, promotes weight gain carcass weight up to 14 kg, the yield of muscle tissue in 2.14 - 2.46% while reducing the percentage of fat and bone tissue, and increased subcutaneous thickness of fat on the lower back, sacrum and decrease at the neck and withers.
BVMD «Enervic» Carney Tina in the diet of young pigs improves podotremata ability muscle, its part of the nitrogen and caloric content, with nevrona reduce tenderness and marbling, which are correlated with the decrease in the yield offat parts of the carcass.
These results were obtained in the result of carrying out of scientific and economic experience into three groups-analogues of young pigs of large white breed at 11 goals each. Initial live weight was 8.5 kg at weaning from sows at 28-days age. The calves were reared to achieve the failed condition - live weight 100 - 117 kg, and was followed by monitoring slaughter and the appropriate calculations of slaughter products and physically-chemical parameters of muscle tissue.
The youngsters were grown, taking account of the phases offeeding in accordance with the characteristics of individual growth and development in the first year of life. In this regard, the animals of the second group phase 20 - 35 kg, 35 - 65 kg 65 - 110 kg received BVMD «Enervic» - starter, with a dose of Carney fence 50g/t of concentrate, and the third in the same plan - 100 g/t. First, the control group consumed BVMD without carnitine.
Background feeding pigs provided the average daily gains for 127 days of the main period of experience 761 and 722 g in the experimental groups, versus 676 g in control.
Key words: young pigs, BVMD «Enervic», Carney ting, feeding, carcass weight, morphological composition, physico-chemical parameters.
Вступ
При вирощуванш молодняку свиней на м'ясо основна увага дослвднишв зосереджуеться на питаннях продуктивносп i оплати корму продукщею. Але яко! якосл ця продушця, з бшыносп публшацш мало вь домо. Особливо це важливо в даний час, коли на ринку кормiв з'являеться велика шльшсть рiзноманiтних кормових добавок у виглад премжав, БВМД, ферме-нтних композицш, пробютичних препарапв i окремих речовин-стимуляторiв обмшних процеав в органiзмi тварин. Тому оцшка якосп продукци, зокрема свини-ни, е досить важливою проблемою, яка пов'язана з безпечшстю та еколопчшстю одержувано! сировини при И використанш на харчовi цш.
Пвдвищення середньодобових прироспв свиней при використанш в годiвлi нових кормових факторiв зумовлюе скорочення термшу досягнення забшних кондицш i певним чином впливае на яшсш показники свинини - полшшуе, чи попршуе !х. Це в основному стосуеться фiзико-хiмiчних властивостей м'язово! тканини, як найбшьш цшно! в харчовому вщношенш.
Вщомо, що фiзико-хiмiчний стан м'язово! тканини характеризуеться !! технолопчними i харчовими влас-тивостями. Тому важливо мати свинину з високими
яшсними показниками, що залежить в основному ввд двох груп фактов - генетичних i зовшшнього сере-довища. Перша група факторiв е проблемою селекць онерiв. А серед технолопчних факторiв важливе значения мае годiвля. Дослвджень в цьому напрямку проведено порiвняно мало.
Про вплив нових кормових факторiв на яшсть свинини йдеться в поввдомленнях багатьох авторiв (My-sik et al., 1986). Так, при згодовуванш молодняку свиней ферментного препарату «Мацераза» в^^чено збшьшення забшно! маси i маси туш^ а також тенде-нцш до пвдвищення в м'язовш тканиш вмюту зв'язано! вологи i рН, що супроводжувалось незнач-ним зменшенням показнишв н1жносп та калоршносп. А вмют азоту, триптофану та бшшв не зазнав ютотних змш (Gucol et al., 2008). Серед насичених жирних кислот в м'язовш тканиш збшьшувався вмют пальмь тиново! та мiристиново! i зменшувалась шльшсть стеариново! кислоти.
В шшш робоп поввдомляеться, що споживання в рацюш молодняку свиней мацеробацилiну та мацера-зи не справляе суттевого впливу на водоутримуючу здатнiсть м'язово! тканини i рН, але дещо зменшуе вмiст жиру, нiжиiсть i мармуровють. Вмiст бiлка та показник мармуровосп п1двищувались вiдносно кон-
трольного значения. Ф1зико-х1м1чш показники були одержан на фон в1ропдного зб1льшення прироспв та маси туш1 тварин (Gucol and Kyryliv, 2008).
На жаль, поввдомлень про вплив згодовування препарапв карнггину на яшсть свинини майже немае (Polishhuk and Bulavkina, 2010).
Мета роботи - дослщити морфолопчний склад туш1 та ф1зико-х1м1чш показники м'язово! тканини молодняку свиней при згодовуванш БВМД «Енервт» з карштином.
Матерiал i методи дослвдження
Науково-господарський дослш проведено на трьох групах-аналогах молодняку свиней велико! бшо! породи, по 11 гол1в у кожшй (табл. 1).
Початкова жива маса становила 8,5 кг. Поросят вь длучали вш свиноматок в 28-добовому вщ1, шсля чого формували групи в зр1вняльному перюдг
Молодняк вирощувався до забшних кондицш з врахуванням фаз год1вл1 вщповвдно до з особливостей 1ндив1дуального росту i розвитку в перший рж життя тварин.
Рацiон тварин складався iз дертi ячменю, пшеницi та БВМД «Енервт» згiдно зi схемою дослщу. Норму-вання годiвлi проводилось за обмшною енергiею в МДж та ЕКО, ввдповщно до нових рекомендацш (Get-ja et al., 2010; Bogdanov et al., 2012). Корм згодовував-
ся двiчi на добу в сухому виглядг Водозабезпечення здшснювалось iз соскових автонапувалок. Утримува-лись тварини в групових станках по 11 голiв, вщповь дно до шлькосп груп, в типовому свинарнику для вирощування молодняку. Проводився щодобовий облiк спожитих кормiв та щомюячне зважуваиия.
Для вивчення забiйних показнишв в кiнцi основного перюду дослiду був проведений контрольний забш, по три типовi голови з кожно! групи. При цьому визначали передзабiйну, забiйну масу тварин, масу i вихвд тушi.
В середнш пробi найдовшого м'яза спини визначали фiзико-хiмiчнi показники м'язово! тканини за методиками, викладеними в спещальних посiбниках (Mysik et al., 1986; Povoznikov et al., 2003). Зокрема, вмiст вологи, жиру та азоту визначали загальноприй-нятими методиками зоохiманалiзу; водоутримуючу здатнiсть та нiжиiсть м'яса - методом пресування за Грау i Гамм, в модифiкацi!' В. Воловинсько! та Б. Ке-льман; iнтенсивнiсть забарвлення - колориметричним методом за Февсоном i Кирсаммером; активну кисло-тшсть (рН) - потенцiометричним методом на ушвер-сальному рН-метрi 0П-204/1; показник мармуровосл м'яса - методом ВНД1МП; калорiйнiсть - розрахун-ковим методом, на основi даних хiмiчного складу м'яса (вмюту жиру i бшка).
Бiометрична обробка цифрового матерiалу проведена за М.О. Плохшським (Plohynskyj, 1969).
Таблиця 1
Схема науково-господарського дослщу
Характеристики n^irai по перюдах
Групи Юльюсть зрiвняльний основний
тварин, гол. 14 - 20 кг 20 - 35 кг 35 - 65 кг 65 - 110 кг
(15 дб) (31 доба) (36 дб) (60 дб)
1 (контрольна) 11 ОРх з БВМД ОР з БВМД без карштину ОР з БВМД без каротину ОР з БВМД без каротину
2 11 ОР з БВМД ОР з БВМД «Енервж» - стартер, 50 г/т карттину ОР з БВМД «Енервж» - гроуер, 50 г/т каротину ОР з БВМД «Енервж» - фшшер, 50 г/т каротину
3 11 ОР з БВМД ОР з БВМД «Енервж» - стартер, 100 г/т карштищу ОР з БВМД «Енервж» - гроуер, 100 г/т каротину ОР з БВМД «Енервж» - фшшер, 100 г/т каротину
Примiтка: ОР - основний рацiои
Результати та ix обговорення
Тривалють вирощуваиия пiддослiдних тварин ввд початково! живо! маси 20 кг i до досягнення забiйних кондицш становила 127 дiб. За цей час тварини пер-шо! (контрольно!) групи мали шнцеву живу масу 107,2 кг, друго! 119 кг i третьо! 113,7 кг, а забшну масу - ввдповвдно 79,48 кг, 92,05 кг i 92,38 кг (табл. 2).
Тобто, за забшною масою рiзниця мiж контрольною групою i дослвдними становить вiдповiдно 12,6 кг i 12,9 кг на користь останшх. А маса тушi тварин друго! та третьо! груп була бшьшою вш контрольного показника на 14,0 та 14,33 кг (Р < 0,05 - 0,01). Ц дан вказують на те, що обидвi дослiджуванi дози карнiтину в складi БВМД «Енервт» мають однаковий вплив на збшьшення масових показнишв тша тварин в кiнцi !х вирощування на м'ясо.
Показники морфолопчного складу туш свщчать про те, що каршгин в рацiонi молодняку свиней зумо-
влюе збiльшения шльшсних показник1в складових частин тушi - м'язово!, жирово! i кiстково! тканин.
Зокрема, шльшсть м'язово! тканини у тварин друго! групи була на 11,76 кг бшьша (Р < 0,05), а третьо! - на 12,16 кг (Р < 0,01) порiвняно з контрольним рiв-нем. Вмют жирово! тканини зб№шувався ввдповшно на 1,53 та 1,2 кг (невiрогiдно). Кiлькiсть сухожилля i к1сток переважала контрольний показник значно ме-нше - на 0,7 та 0,97 кг.
За виходом складових частин тушi вiрогiдно!' рiз-ницi м1ж групами не юнуе. Спостерiгаеться лише тенденцiя до збшьшення виходу м'язово! тканини у тушах свиней дослвдних груп на 2,14 та 2,46% при зменшенш виходу жирово! тканини на 0,31 - 0,92%, а шстково! - на 1,87% та 1,54%. Щ даш сввдчать про те, що споживання карнггину в рацюш свиней певним чином впливае на збшьшення виходу м'язово! тканини в тушах при вшповвдному зменшенш жирово! та шстково! тканин.
Таблиця 2
Морфолопчний склад тушь М ± m, n = 3_
Показник Групи
1 (контрольна) 2 3
Забшна маса, кг 79,48 ± 2,5 92,05 ± 2,21х 92,38 ± 4,2
Маса туш^ кг 62,33 ± 1,12 76,33 ± 1,50хх 76,66 ± 3,58х
в т. ч.: м'язова тканина 44,8 ± 1,94 56,56 ± 2,83х 56,96 ± 1,8хх
жирова тканина 8,2 ± 2,27 9,73 ± 1,59 9,40 ± 1,36
юстки i сухожилля 9,33 ± 2,18 10,03 ± 0,32 10,30 ± 0,51
Вих1д, %
м'язова тканина 71,90 ± 3,25 74,04 ± 2,35 74,36 ± 0,86
жирова тканина 13,12 ± 3,51 12,81 ± 2,4 12,20 ± 1,22
юстки i сухожилля 14,98 ± 0,71 13,15 ± 0,3 13,44 ± 1,0
Сукупш даш морфолопчного складу туш свиней показують, що у тварин обох дослвдних груп Bei пока-зники були майже однаковi, але вищi ввд контроль-них. Тому для практичного використання доцiльно застосовувати в склащ БВМД дозу 30 г на 1 т комбь корму.
Якiсть туш певною мiрою залежить вiд ступеня т-
дшкiрного жировiдкладення. В даному дослiдi за середньою товщиною щдшшрного шпику м1ж група-ми вiрогiдно! рiзницi не мае (табл. 3). Спостертаеться лише тенденцiя до збшьшення його товщини в досль дних групах на 2,1 - 2,5% в порiвняннi з контролем. Тобто, iз збiльшенням маси туш, пвдвищуеться i пока-зник середньо! товщини шпику.
Таблиця 3
Товщина шпику свиней, см. М ± m, n = 3
Показник Групи
1 (контрольна) 2 3
На ши! 2,59 ± 0,37 2,12 ± 0,03 2,20 ± 0,08
На холщ 4,25 ± 0,04 4,05 ± 0,37 4,06 ± 0,33
На попереку 1,92 ± 0,24 2,58 ± 0,21 2,13 ± 0,24
На крижах 2,31 ± 0,14 2,52 ± 0,33 2,93 ± 0,48
Середне 2,76 ± 0,19 2,82 ± 0,23 2,83 ± 0,22
Вимiрювання товщини шдшшрного шпику в рiз-них топографiчних точках тушi показало, що у тварин дослвдних груп дещо тоншим був шар шпику на рiвнi ши! (на 18,5 - 15,06%) та холки (на 4,71 - 4,5%). В той же час на попереку та крижах товщина шпику невiро-пдно переважала контрольний рiвень.
Про вплив згодовування БВМД «Енервт» на фiзи-ко-хiмiчнi показники м'язово! тканини свиней свщ-чать данi табл. 4. Першi три показники дають оцiнку водоутримуючо! (пдратацшно!) здатностi м'язово! тканини. Так, у дослщних групах зменшуеться вмют вiльно! вологи (на 2,93 - 3,37%) при зб№шенш шль-косп зв'язано! (на 0,96 - 2,57%). Факт позитивний i вказуе на пвдвищення гiдратацiйно! здатностi м'язово! тканини тд впливом згодовування дослiджуваного кормового фактора.
Показник рН в першiй та другш групах був однако-вим, в третш - на 3,28% знижувався. Iнтенсивнiсть заба-рвлення м'язово! тканини в другш груш знижувалась, а в третш - щдвишувалась. Кращою нiжнiстю характери-зувалась м'язова тканина тварин друго! групи (на 7,38%). Показник мармуровосп в дослвдних групах знижувався (на 10,7 i 13,3%) пор1вняно з контролем, що корелюе iз середньою товщиною шпику на тушах.
М'язова тканина тварин дослвдних груп характеризуемся вищою калоршшстю (на 12,1 - 13,1%), що узгоджуеться з пiдвищенням вмiсту бiлка та жиру. Рiзнi форми азоту i бiлка також переважають !х вмiст у тварин дослвдних груп порiвняно з контрольною.
Варто зазначити, що дослвдження фiзико-хiмiчних показник1в якосл м'язово! тканини при згодовуваннi нових кормових факторiв пов'язане з одержанням
даних про технолопчш та харчовi властивостi одер-жувано! продукци.
Загальноввдомо, що як1сть м'яса характеризуеться не загальним вмiстом води, а !! кiлькiстю у зв'язанiй формi. Вологоутримуюча властивiсть вiдноситься до числа найважливших факторiв, якi визначають як1сть м'яса. Доказано, що соковипсть, нiжнiсть, смак та iншi властивостi багато в чому залежать ввд властиво-сп м'яса утримувати воду.
При оцшщ нiжностi (консистенци, жорсткостi) важливе значення мае к1льк1сть жирово! та сполучно! тканин, а стан останньо! залежить вщ рiвня рН. Величина рН визначае також стушнь гвдратаци м'язових бiлкiв. Чим вище значення рН вщносно iзоелектрич-но! точки м'язових бшшв, тим вища водоутримуюча здатнiсть м'яса та можливiсть одержання соковитих i нiжних продуктiв при зб№шенш !х виходу.
Iнтенсивнiсть забарвлення м'яса е одним iз важли-вих показник1в, який оцiнюеться споживачем, i за яким судять про товарний вигляд продукту, ступiнь роботи певних груп м'язiв, а також про деяш хiмiчнi перетворення в процеа зберiгання м'яса. Залежить колiр м'яса значною мiрою вiд рН, при пвдвищенш рН колiр м'яса темше.
Отже, дослiджуванi показники якосп м'язово! тканини взаемопов'язанi й дають реальну картину стану м'язово! тканини свиней тд дiею нового кормового фактора. Загальний висновок за щею групою ознак полягае в тому, що БВМД «Енервт> з каршти-ном в рацiонi свиней мае позитивний вплив на бшь-шють дослiджуваних фiзико-хiмiчних показникiв за обох доз його використання.
Таблиця 4
Показники якост найдовшого м'яза спини свиней при згодовуванм БВМД «Енервж», М ± m, n = 3
Показник Групи
1 (контрольна) 2 3
Загальна волога, % 75,21 ± 0,3 73,23 ± 0,1хх 74,41 ± 0,24
в т.ч. вшьна,% 31,67 ± 0,66 28,74 ± 0,67 28,3 ± 0,41
зв'язана,% 43,54 ± 0,96 44,5 ± 0,72 46,11 ± 0,27
Суха речовина,% 24,79 ± 0,3 26,76 ± 0,1 25,59 ± 0,24
рН 4,89 ± 0,06 4,87 ± 0,04 4,73 ± 0,03
1нтенсившсть забарвлення, е.100 7,56 ± 0,33 6,6 ± 0,28 8,16 ± 0,41
Нiжнiсгь, см2 /г загального азоту 271 ± 14,46 251 ± 12,93 259 ± 8,38
Мармуровiсгь, коеф. 25,51 ± 1,22 22,78 ± 0,43 22,11 ± 0,85
Калорiйнiсгь, кДж 7210 ± 204,02 8082 ± 54,88 8154 ± 97,32
Бшок, % 18,06 ± 0,74 21,13 ± 0,16 21,56 ± 0,37
Жир, % 7,34 ± 0,23 7,70 ± 0,12 7,62 ± 0,22
Азот загальний,% 3,22 ± 0,12 3,71 ± 0,02 3,78 ± 0,06
Азот бшковий,% 2,89 ± 0,12 3,38 ± 0,02 3,45 ± 0,06
Висновки
1. Використання в годiвлi молодняку свиней БВМД «Енервт> з карштином впливае на збiльшення показникiв маси туш^ кiлькостi та виходу м'язово! тканини в них, без вiрогiдних змш жирово! та шстко-во! тканин.
2. БВМД «Енервш>> з карттином в рацiонi свиней зумовлюе тенденцiю до збiльшення товщини шдшкь рного шпику на попереку i крижах та зменшення !! на ши! i холцi.
3. Згодовування молодняку свиней БВМД «Енер-вш>> з карнiтином мае позитивний вплив на б№шють фiзико-хiмiчних показник1в м'язово! тканини, зокре-ма полiпшуеться водоутримуюча здатнiсть м'язово! тканини, !! азотиста частина i калорiйнiсть при невь рогiдному зменшеннi нiжностi i мармуровосп, як1 корелюють зi зменшенням виходу жиру в тушь
Перспективи подальших досл1джень пов'язанi iз вивченням перетравносп корму та обмiнних процесiв в органiзмi свиней пвд впливом БВМД «Енервт> з карнiтином.
Бiблiографiчнi посилання
Gucol, A.V., Mazurenko, M.O., Bolohovs'ka, V.A.
(2008). Jakist' svynyny pry zgodovuvanni
fermentnogo preparatu «Maceraza>>. Visnyk
derzhavnogo agroekologichnogo universytetu. Zhytomyr. 1, 2(23), 146-150 (in Ukrainian). Gucol, A.V., Kyryliv, Ja.I. (2008). Vplyv zgodovuvannja fermentnyh preparativ na jakist' mjasa molodnjaku svynej / Naukovyj visnyk LNUVMBT im. S.Z. Gzhyc'kogo. L'viv. 10, 3(3), 32-35 (in Ukrainian). Povoznikov, M.G., Mazurenko, M.O., Gucol, A.V. (2003). Metody ocinky vgodovanosti m'jasnoi' hudoby ta vyznachennja jakosti m'jasa. Kam'janec' Podil's'kyj: Abetka (in Ukrainian). Plohynskyj, N.A. (1969). Praktycheskoe rukovodstvo po byometryy dlja zootehnykov. Plohynskyj. M.: Kolos (in Ukrainian).
Polishhuk, A.A., Bulavkina, T.P. (2010). Suchasni kormovi dobavky v godivli tvaryn ta ptyci. Visnyk Poltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii'. Poltava. 2, 63-66 (in Ukrainian). Bogdanov, G O., Rudenko, Je.V., Kandyba, V.M. (2012). Rekomendacii' z normovanoi' godivli svynej. K.: Agrarna nauka (in Ukrainian). Mysik, A.T., Belova, S.M., Fomichev, Ju.P. (1986). Spravochnik po kachestvu produktov zhivotnovodstva M.: Agropromizdat (in Russian). Getja, A.A., Petrychenko, V.F., Tymchenko, V.N. (2010). Suchasni tehnologii' godivli svynej. Rekomendacii'. Poltava (in Ukrainian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 3.09.2016
