CC BY
10
УДК 619:616.995.77
Катюха С.М., кандидат ветеринарних наук © Л1ховоз Л.К., кандидат ветеринарних наук 1нститут етзоотологп УААН, м. Piem, Украгна
АКТИВН1СТЬ ПОТЕНЦ1ЙНИХ АГЕНТ1В БЮЛОГ1ЧНОГО КОНТРОЛЮ ЛИЧИНОК МОШОК У ВОДОТОКАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
Предстаелет результати до^дження широко розповсюджених паразитie еодних фаз мошок (Diptera, Simuliidae) - мтроспоридт (Microsporidiida) i мермтид (Mermithidae). З'ясоеано, що перспектиетсть гх еикористання при розробщ методie бiологiчног боротьби з мошками еизначаеться еисокою специфiчнiстю до хазягна, здаттстю самосттно поширюеатися е його популяцИ, сттко зберйатися у еодотоках i обмежуеати чисельтсть кроеосоае до дуже низького рieня.
Ключоei слова: мошки, мжроспоридп, мермтиди, еодотоки, бiологiчнi методи боротьби.
Вступ. На територп Захщного Полшся Украши масовий напад мошок зареестрований у заплавах великих i середшх рiчок та поблизу мелюративних кан^в, яю е основним мшцем виплоду найбшьш злюних видiв кровососiв родiв Schönbaueria, Boophthora i Simulium [2, 6]. Найвища актившсть нападу кровосисних мошок та поява симулидотоксикозу тварин приурочена до середини травня, коли юнують сприятливi умови розвитку преiмагiнальних фаз.
На сьогодш единим способом боротьби з мошками е використання iнсектицидiв, всi iншi методи знаходяться в експериментальнш стади [3]. Для попередження забруднення зовшшнього середовища стiйкими шсектицидами i в зв'язку з набуттям комахами резистентност до хiмiчних препараив тривають пошуки iнших способiв 1х знищення.
Новi перспективи вiдкривають бюлопчш методи боротьби, якi в собi включають використання ефективних ентомофагiв - паразиив, мiкроорганiзмiв та iнших природних ворогiв [4, 7]. Однак 1х застосування пов'язане з технiчними труднощами пошуку, масового розведення й недостатшм регiональним вивченням 1х фауни, екологи, бюлоги та методiв штродукцп.
Метою дослщжень було вивчення паразитофауни личинок мошок та сезонност паразитування у них мжроспоридш i мермiтид, як потенцшних агентiв бiологiчного контролю, у водотоках Рiвненськоl й Волинсько! областей.
Матер1ал i методи. У процес роботи ми обстежили 9 рiчок та !х приток на територи Рiвненсько! й Волинсько! областей. На заражешсть мiкроспоридiями i мермiтидами дослщжено бiльш нiж 30000 личинок мошок.
Мжроспоридюз мошок вивчали за методикою 1.В. Iссi (1990) [1]. Вiзуально вiдбирали личинок, якi мали характерш для мiкроспоридiозу патологiчнi змiни: бiло-матовi включення в жировому тiлi, пгантизм, а також характерну С-
© Катюха С.М., Л1ховоз Л.К., 2008
104
подiбну позу „лежачо! собаки". Таких личинок ми вщмивали дехлорованою вщстоюванням водопровщною водою i розтинали пiд бiнокулярною лупою. З жирового тша й iнколи з кишечнику готовили нативш i фжсоваш препарати. Нативнi препарати розглядали пщ мiкроскопом у роздавленiй краплi з фiзiологiчним розчином або з чорною тушшю, що значно краще. З тих же личинок робили мазки, яю тсля висушування фiксували метиловим спиртом i фарбували за Романовським-Пмза. Кожна личинка мошки, яка тдлягала розтину, зберiгалась в окремому флакош з дистильованою водою до мжроскотчного пiдтвердження або виключення ураженостi ll' мiкроспоридiозом. Зараженi личинки використовувались для виготовлення суспензп спор, яку використовували в рiзних бiологiчних дослiдах. Життездатшсть спор провiряли по екструзи (викиду) полярно! нитки.
В дослiдженнях iз вивчення мермiтидозу мошок використовували методику I.A. Рубцова (1977) [5]. З ввдбраного матерiалу було видiлено для дальшого утримання в лаборатори близько двох тисяч екземплярiв постпаразитичних личинок мерм^ид. В результатi лабораторного культивування вiд постпаразитично! до швазшно! личинки мерм^ид одержано десятки тисяч 1'х iнвазiйних личинок. Утримування i розвиток мерм^ид вiдбувалися в дехлорованiй водопровщнш водi.
Результати дослщження. Першу появу уражених мiкроспоридiями личинок симулпд спостер^али в третiй декадi квiтня, а у деяких вцщв зустрiчали навт у зимуючих стадiях. Температурний режим водойм у цей час коливався вщ +8 до +19 °С. Комплекс мжроспоридш складали: Plistophora simulii Lutz et Spl., Pl. debaisieuxi J., Thelohania varians Leger., Th. fibrata Str., Th. bracteata Str. 1х виявляли переважно в уах обстежених водотоках, навiть забруднених промислово-побутовими вщходами. Як правило, екстенсивнiсть ураження личинок мжроспорцщями неоднакова у рiзних водоймах, у рiзнi роки та в рiзних генерацiях. Вона коливалась у широких межах - вщ 5 до 30% й iнодi зростала до 55% - р. Устя та 70% - р. Горинь. Найбшьшу швазшшсть симулид зареестровано наприкiнцi травня - 42% та з юнця липня до вересня - 39%, а
мшмальну вiдмiчено взимку - до 3% (рис. 1).
% 45
40 35 30 25 20 15 10 5 0
Рис. 1. Сезонна динамика паразитування мермггид i мпкроспоридш у личинок мошок
я
1
'-[
Л IJxL*
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
М1сяц1
□ - Мерм^иди □ - Мшроспориди
105
Дослщ, проведений у першш декадi травня по зараженню новонароджених i3 яйцекладок у штучному бютош личинок, шляхом нанесення на них суспензи мiкроспоридiй, дав позитивний результат. При цьому було зазначено, що у теплу сонячну погоду, коли верхш шари води на^ваються, личинки симулпд мiгрують у бшьш прохолоднi, заглибленi мiсця, де е сприятливi умови для зараження паразитами. Через 11 дiб ураженi особини добре вирiзнялися на загальному фош сiро-зелених, сiро-коричневих та iнших вщтшюв рухливих мас симулид, оскiльки мали матово-бiлий або матово-коричневий колiр. Згодом у них розвивався пгантизм та повшстю був вщсутнш процес заляльковування. За рахунок ураження мiкроспоридiями павутинних залоз, такi личинки не в змозi були пружно триматися у потощ води. М^сцями на дш бiотопу знаходили бiльше уражених личинок, шж 1х було на субстрата Це доводить, що визначення вщсотка ураження популяцiй мошок мiкроспоридiозом у природi часто бувае заниженим.
Появу осередкiв масового ураження мерм^идами личинок мошок зустрiчали в першш-другш декадi травня, з екстенсившстю ураження 40%. Протягом червня швазшшсть поступово знижувалася до 20%, а поим до 10% i 5%. Л^нш пiк ураження, що не поступався за масовiстю iнвазiйностi травневому, наставав у першш декадi серпня, в перюд другого пiдйому активност мошок, i становив 35%. Паразитування мермiсiв тривало по жовтень.
Вiдмiчено, що найбiльш улюбленими мiсцями розмноження мермтид е невеликi екологiчно чист рiчки з багатою мiкрофiтною рослиншстю, не твердим, мiсцями торф'яним, або болотним дном. До таких оптимальних бютотв належать рiчки Путилiвка i Стубла. В результатi визначення видового складу паразиив по фiксованих препаратах встановлена наявшсть: Gastromermis boophthorae Welch. et Rubz., G. likhowosi sp. n. Rubz., Isomermis rossica Rubz. У мермтид, як ендопаразитiв симулид, можна було вирiзнити такi особливоси, як безумовна висока патогеннiсть та вщсутшсть вузько! спецiалiзацil.
Пiд час лабораторних спостережень за розвитком нематод виду Gastromermis boophthorae Welch. et Rubz., зiбраних у стади постпаразитично! личинки, виявилось, що при юмнатнш температурi 18-20 °С протягом 11-14 дiб вiдбуваеться статеве дозрiвання, тсля чого починаеться копуляцiя. Дроблення свiжовiдкладених яець помiтне вже через 1-1,5 доби, стадiя морули настае через 3-4 доби, бластули - 5-7 дiб, гаструли - 8-9 дiб, а формування ембрiона, який закручуеться С-подiбно або в кiльце, через 10-11 дiб. Через 11-12 дiб, пiсля вiдкладання яець, масово з'являються iнвазiйнi личинки i спостерiгаеться велика кшьюсть розiрваних оболонок яець. Слщ при цьому вiдмiтити, що частина мермтид при лабораторному культивуваннi, особливо пщ час копуляцп, уражаеться i гине вiд грибкiв, навiть при регулярному !х видаленнi.
Висновки. 1. Значну роль у зниженнi чисельност кровососiв вiдiграють мшроспоридп i мерм^иди. Вони можуть повнiстю пригнiчувати розвиток уражено! популяцп мошок у водотоках Захiдного Полiсся Украши.
106
2. Уражешсть паразитами личинок мошок синхрошзуеться i3 сезоном 1х масового розвитку й залежить вщ фiзико-хiмiчних умов водотоку.
3. Перспектившсть використання мiкроспоридiй i мерм^ид, як потенцiйних агентiв бюлопчно! боротьби з симулпдами, вигiдне тим, що 1х можна культивувати в лабораторних умовах до швазшно! стади.
Лггература
1. Исси И.В., Кадырова М.К., Пушкарь Е.Н. Микроспоридии мошек (определение и краткое описание видов микроспоридий мировой фауны). -Ташкент: Фан, 1990. - 124 с.
2. Лиховоз Л.К. Изучение биологических основ борьбы с мошками в Западном Полесье УССР: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 03.00.19. - Л., 1974. - 19 с.
3. Павлов С. Д., Павлова Р.П. Состояние исследований и перспективы защиты животных от гнуса и пастбищных мух // Проблемы энтомологии и арахнологии: Сб. научн. тр. / ВНИИВЭА. - Екатеринбург: «Путиведь», 2001. - Т.43. - С. 181-193.
4. Рубцов И.А. Естественные враги и биологические методы борьбы против насекомых медицинского значения. - М., 1967. - 120 с.
5. Рубцов И. А. Мермитиды. Происхождение, биология, распространение. - Л.: Наука, 1977. - 191 с.
6. Сухомлин К.Б., Зинченко О.П., Каплич В.М. Современное состояние фауны в лесных биоценозах Восточно-Европейского Полесья // Науковий вюник Волинського ДУ iм. Л.Укра1нки. - Луцьк, 2007. - Ч.2. - С. 181-185.
7. Weiser J. Nemoci hmyzu. Academ. - Praha, 1966. - 554 p.
Summary S.N. Katyukha, L.K. Likhovoz Institute epizootologi UAAS, Rivne
THE ACTIVITY POTENTIAL AGENTS OF BIOLOGICAL CHECKING MAGGOTS OF BLACK-FLIES IN THE DRAINAGES OF WEST POLYSSYA
OF UKRAINE
The results of the study of broadly wide-spread parasites of the water phases of black-flies (Diptera, Simuliidae) - microsporidies (Microsporidiida) and mermithids (Mermithidae) presented. It has been established, that perspective their of use at development of the methods of the biological fight with black-flies is defined by high specificity to the master, by ability of spread in his populations, steadfast be saved in the drainages and limit by the number of the master before very low-level.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2008
107
