CC BY
63
УДК 161.2 + 616.31 Т.ОЛещенко
ТЕРМ1НИ В СТОМАТОЛОГИ: 1МЕННИКИ ЧОЛОВ1ЧОГО РОДУ ДРУГО1 В1ДМ1НИ В РОДОВОМУ В1ДМ1НКУ ОДНИНИ
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя», м.Полтава
Наш1 досл1дження внормованост1 медичноТ те-рмшологи, зокрема галуз1 стоматологи, фунтують-ся на тому, що «вивчення науковоТ термшологи характеризуеться т1сним переплетенням теоретичного I методичного (прикладного) аспект1в» [1].
Термшолопчна система стоматологи - одна з найскладшших у мов1 медицини. Стр1мка штерна-ц1онал1зац1я медичноТ комун1кац1Т та утворення велико' кшькосп нових терм1н1в спонукають лшгв1-ст1в до поглибленого вивчення медичноТ стомато-лог1чноТ терм1нолексики. Цими положеннями зу-мовлюеться актуальнiсть досл1дження, яким ми продовжуемо цикл власних статей про функцюну-вання наукового стилю в мов1 стоматолог^ [2- 6].
Мета дослщження - висв1тлити окрем1 пра-вописн1 особливост1 базових терм1н1в стоматологи - 1менник1в чолов1чого роду 2 вщмши в родовому в1дм1нку.
Матерiали дослiдження - науков1 тексти з1 стоматолог^ (дисертац1Т, журнальн1 статт1).
Результати дослщження та 1х обговорення
Унормування I правильне застосування терм1-носистеми стоматологи безпосередньо залежить вщ розв'язання низки проблем: неточне лексичне позначення наукових понять; уживання сл1в, не властивих украшськш мов1, зокрема ТТ науковому стилю; наявн1сть терм1нолог1чноТ полюеми (бага-тозначност1); порушення лексичних, стилютичних, I особливо - правописних норм.
Особлив1 труднощ1 в терм1носистем1 стоматологи, як I загалом в украТнському правопиа, ви-кликае вживання родового вщмшка однини 1менник1в чолов1чого роду 2 в1дм1ни, як1 залежно вщ Тхнього значення мають закшчення -а, -я або -у, -ю. Розб1жност1 в трактуванн1 закшчень родового в1дм1нка (-а чи -у) в словниках зумовлен об'ективним чинником - певною невпорядован1стю цього роздту в украТнському правопис1. Так, за правописом, закшчення -а (у твердш I м1шанш групах) та -я (в м'якш груп1) приймають 1менники, коли вони означають: назви ос1б, власн1 1мена та пр1звища; назви тварин I дерев; назви предмет1в; назви населених пункт1в (з уточненням (Кривого Рогу I под.); шш1 географ1чн1 назви; назви м1р дов-жини, ваги, часу тощо; числов1 назви; назви машин I Тхшх деталей; терм1ни шшомовного поход-ження, як1 означають елементи будови чогось, конкретш предмети, геометричн1 ф1гури, а також украТнськ1 за походженням суф1ксальн1 слова-терм1ни [14, с.69]. Зак1нчення -у, -ю мають 1менники чолов1чого роду на приголосний, коли
вони означають: речовину, масу, матер1ал; зб1рн1 поняття, зокрема назви кущових I трав'янистих рослин I сорт1в плодових дерев; назви буд1вель, споруд, прим1щень та Тхшх частин (з уточнення-ми); назви установ, заклад1в, орган1зац1й; пере-важна бтьшють сл1в з1 значенням м1сця, простору тощо (з уточненнями); явища природи; назви почутпв; назви процеав, сташв, властивостей, ознак, формац1й, явищ сусптьного життя, загаль-них i абстрактних понять; термши 1ншомовного походження, що означають ф1зичн1 чи х1м1чн1 про-цеси, частину площ1 й т. ш.; назви 1гор I танц1в; б1льш1сть (пдкр. наше) складних безсуф1ксальних сл1в (кр1м назв 1стот); переважна бтьшють преф1ксальних 1менник1в 1з р1зними значеннями (кр1м назв 1стот); назви р1чок, озер, г1р, остров1в, швостров1в, краТн, областей I т. ш. [14, с.69 -71].
Як бачимо, на жаль, жодноТ згадки про 1менники, як1 належать до медичних термш1в, у правопис1 немае. З огляду на гостру необхщнють упорядкування медичних термов ц1еТ граматичноТ категори ми розробили Тх детальну класиф1кац1ю [3, с.66 -73; 4, с.210-216].
Пропонуемо власну класиф1кац1ю в1дм1нкових зак1нчень найпоширен1ших терм1н1в терапевтич-ноТ стоматологи, як1 е вищевказаними 1менниками.
1менники чолов1чого роду 2 в1дм1ни в родовому вщмшку однини мають закшчення -а (у твердш I м1шанш групах), -я (в м'якш груп1), коли вони озна-чають:
а) назви конкретних предмет1в - стоматолопч-них шструмент1в, пристроТв, елемент1в облицю-вання: амальгамтреГера, бора, бранша, вазокон-стриктора, верифiкатора, вiнiра, глибиномiра, десенситайзера, дрильбора, екскаватора, екс-трактора, електрода, зонда, нструмента (але iнструментарю), каналонаповнювача, контейнера, кламера, К-римера, К-файла, лазера, мас-теркоума, мкромотора, мтчика, наконечника, пасф1'ндера, пнцета, полiра, пустера, рашптя, рутфейсера, скейлера, слинов дсмоктувача, спредера, стопера, тампона, термоаплкатора, упора, файла, флера (як штифт), фiнiра, флоса, шаблона (пристрш, креслення), але шаблону (зразок); шпателя, штифта, штопфера;
б) назви зуб1в I власне 1менник «зуб»: зуба, моляра, премоляра, р'зця;
в) назви вид1в кл1тин, анатом1чних утвор1в, окремих тканин: в!дламка, вузлика, енамелоблас-та, еттел'юцита, еритроцита, гютюцита, горбика, гранулоцита, дентикля, зачатка, каме-ня (одиничне значення), лейкоцита, перикмата,
петрифката, одонтобласта, пародонта, пер-одонта, пухирця, пухиря, рога, рубця, сосочка, фолiкула, цементоцита, язика.
Закшчення -у, -ю мають 1менники чолов1чого роду 2 вщмши в родовому в1дм1нку однини, коли вони означають:
а) назви переважно''' б1льшост1 хвороб, зокрема хвороб зуб1в I щелепно-лицево''' д1лянки: абсцесу, автамнозу, альвеолту, артриту, артрозу, га-льванозу, герпесу, г'тг'Шту, гперкератозу, гло-ситу, дисколориту, епулсу, забою, iнфiльтрату, каменю (зб1рне значення), кандидозу, кар'есу, кератозу, мкозу, некрозу, остеом'ел'ту, отеопо-розу, оститу, паплту, папломатозу, пародон-титу, пародонтозу, перелому, пер одонтиту, пер оститу, пульп ту, стоматиту, флюорозу, хейлту, шоку;
окрему групу складають назви хвороб, як1 сво-'ми зовшшшми проявами е свого роду анатом1ч-ними утворами, переважно на шк1р1 чи слизових оболонках: вовчака, гноячка, пемф'гоТда, свища, сипа, фурункула, ячменя та 1менник правця [4, с.214]; за цим же принципом мае бути екхмоза, проте словники, на наш погляд, неправильно ф1к-сують закшчення -у [11, с.632; 15, с.445];
б)назви тканин зуба, окремих його елемент1в, сукупн1сть оргашв у систем!: апарату (жувально-го, зубощелепного), дентину, ептелю, каналу Сале канальця), предентину, пункту (ретенцшно-го), рогу (пульпи), уступу, цементу, шару; 1мен-ник прикусу;
в) назви процеав, л1кувальних технологш, пре-парат1в, речовин: абразиву, адгезиву, аерозолю, акантол'зу, акрилату, актиномкозу, амелогене-зу, аналзу, анамнезу, бюценозу, бондингу, галь-ванозу, герметику, г стогенезу, дез нфектанту, дентиногенезу, депофорезу, доступу, евгенолу, ексудату, емброгенезу, кальмецину, кальцемну, композиту, компомеру, кондицонеру (гель орто-фосфорно'' кислоти), кофердаму, кюретажу, лаку, лквору, макро-, мiкрофiлу, мндаму, нальоту, ормокеру, оротату кал ю, патогенезу, п гменту, порошку, прикусу, проколу, прополсу, наркозу, пол'1метилметакрилату, праймеру, ротокану, силеру, сил кату, спонг озу, стоматидину, токоферолу, убстезину, ультракаУну, фiлеру (як речовина), фторапатиту, фтор-гелю, цементу; але: активатора, бондинг-агента, нг б тора, iнiцiатора (фотопол1меризаци), каталзатора, наповнювача, окислювача, стаб л затора.
За нашими спостереженнями, найб1льш1 труд-нощ1 в користуванш термшами з ортопедично! стоматологи теж викликае родовий вщмшок однини 1менник1в чолов1чого роду 2 вщмши, що зага-лом характерно I для користувач1в укра'нською мовою в цтому.
Серед найпроблемн1ших у вищезгаданому аспект! питань щодо термов ортопедично' стоматологи - 1менник ¡мплантат. У наукових I навчально-методичних працях виявляемо '¡мплантата й '¡мплантату. Пщкреслимо, що в цьому питаны слщ дотримуватися норми, яку ф1ксуе найавторитетшший науковий перекладний
словник [11, с.196],- iмплантата; так само -трансплантата [11, с.551]. Це законом1рно, бо цей 1менник п1дпадае п1д правило правопису, згщно з яким терм1ни шшомовного походження, як1 означають конкретнi предмети, мають закшчення -а. За цим же правилом закшчення -а (-я) мають так1 1менники-термши, як1 вживаються в мов1 ортопедично' стоматологи: абажура (форми опоки); абатмента, артикулятора (Бонвтя, Пз1, Монсона, Хайта), атачмена, болта, бора, важе-ля, в'дламка, вiнiра, гарнтура (штучних зуб1в; пров1зорних коронок), гачка (напр., для пщшмання п1днеб1ння), гвинта, гiнгiвоформера, гребеня, дискотримача, дистилятора, дозатора, елева-тора, еталона (кольору зуба); злiпка, зонда, зуба, нструмента (напр., для введення амальгами в порожнину зуба; для зняття зубного каменя), каркаса Снапр., металевого каркаса базису протеза), кламера, коефiцiента (жувально''' ефективност зуб1в за Агаповим, Оксманом); контрфорса, контрштампа, кореня, корнцанга, крампона, моляра, наконечника, обтуратора, оклюдатора (Бонвтя), осколка, пелота, плунжера (Елокса), протеза, пульпекстрактора, скальпеля, сканера, скелера, стержня, стерилзатора, тампона, тигля, феномена (По-попа-Годона), цоколя, шарнiра, шлiфа, шпателя, штифта, штопфера \ под1бн1.
Натомють цтковито обфунтовано закшчення -у (-ю) мають так1 1менники з вщповщною семантикою: афнажу, бруксизму, вивиху, гелю, гпсу, гло-ситу, гною, кар есу, наркозу, опакеру, перелому, порошку, праймеру («БУЫТАС», «СШМА»); прикусу, припою, транспаренту (опалового в сучас-них системах керам1чних мас), уступу (напр., пришийкового; препарованого зуба; абатмента), цементу.
У термшолопчнш систем! ортопедично'' стоматологи функцюнують 1менники, закшчення яких (-а чи -у) регламентуються лексичним значенням слова: алмаза (коштовний камшь) - алмазу (мше-рал); апарата (прилад: апарата Оксмана; апа-рата Л'мберга; апарата Катца) - апарату (установа; сукупнють оргашв, об'еднаних сшльною функц1ею: жувального апарату; опорно-рухового апарату); блока (операцшного; ппсового; блока керування; г'дроблока) - блоку (напр., об'еднання держав); елемента (напр., опорного елемента мостопод бного протеза; встановлення внутр -шньоксткового елемента) - елементу (напр., х1м1чного); '¡нструмента (х1рурпчного) - нстру-менту (зб1рне знач.); каменя (одиничне, напр., зубного каменя) - каменю (зб1рне); клина (предмет) - клину (просторове поняття); корпуса (в знач. «тулуб»; частина приладу) - корпусу (споруда; вшськове з'еднання); органа (анатом1чний утв1р) -органу (установа; друковане видання; зааб); упора Сножного упора стоматолог чного кр сла) -упору (д1я); центра (в математик) - центру (напр., центру !мплантата); шаблона (напр., за до-помогою хiрургiчного шаблона виконували пло-тне свердлння для формування ксткового ложа пд ¡мплантат) - шаблону ( у знач. зразок).
У лексиц1 з ортопедичноТ стоматологи зустр1-чаються, на жаль, I лексикограф1чно заф1ксован1 неточност щодо родового в1дм1нка. Це стосуеться насамперед 1менник1в «базис» \ «секвестр». Обидва вони полюем1чн1 (багатозначн1). Так, 1мен-ник «базис» тлумачними словниками трактуеться насамперед як фтософське поняття - «сукупн1сть виробничих в1дносин, що становлять економ1чну структуру сусп1льства» [8, т.1, с.57]. У такому абстрактному значены, звюно, цей 1менник мае закш-чення -у. Але орфограф1чн1 словники не ф1ксують закшчення -а, не враховуючи шшого, конкретного, значення цього 1менника - те саме, що база, основа (як конкретний предмет), 1з яким цей 1менник широко застосовуеться в лексиц1 з ортопедичноТ стоматологи. Тому I в працях з ортопедичноТ стоматологи мусимо вживати: перелом базису зубного протеза. А тлумачн словники поки що зовам не враховують значення цього слова як сто-матолопчного термша.
Так само 1менник «секвестр» мае два значення: «1. юр. Заборона або обмеження, накладене органами державноТ влади на користування при-ватним майном. 2. мед. Дтянка омертвтоТ ткани-ни, що вщдтилася вщ здоровоТ» [8, т.3, с.259]. Ц1-лком очевидно, що ц1 значення в1др1зняються насамперед за ознакою конкретност чи абстрактно-ст1 як визначального критер1ю вибору закшчення родового вщмшка: для першого значення - -у, для другого - -а. Проте словники ф1ксують лише закшчення -у [10, с.684; 3, с.476].
Суперечливою е лексикограф1чна ф1ксац1я за-к1нчень 1менник1в «в'дбиток» (-а) [2, с.99] I «в'д-тиск» (-у) [10, с.109], хоча в ортопедичнш стоматологи вони мають сптьне значення.
Окремих коментар1в, на наш погляд, потребу-ють 1менники «орган» \ «апарат», як1 широко вживаються в мов1 медицини, зокрема I в р1зних галузях стоматологи.
1менник «орган» мае два значення: 1) частина оргашзму; 2) установа; друковане видання; зас1б [10, с.470]. П1дкреслимо, що з першим значенням, яке визначальне в медицин!, цей 1менник у родовому вщмшку однини мае закшчення -а: емалево-го органа; будова зуба як органа \ т.д.
1менник «апарат» також мае два значення: 1) пристрш; 2) установа; сукупнють оргашв [10, с.25]. Звщси особливост вживання в1дм1нкових закш-чень так1:
- у значенн1 «пристр1й» - закшчення -а: вивча-ли будову системи «Вектор» (фiрма «йигг-йвМа!»} як стоматологчного апарата;
- у значены «сукупнють оргашв» - закшчення -у: досл'!джували особливост/ функцонування зубощелепного апарату \ под.
Необхщно пщкреслити, що до неузгоджених правописних питань належать закшчення родового вщмшка таких 1менник1в: пародонт, перодонт, кондицонер. Розглянемо Тх докладные. Осктьки «пародонт - це комплекс тканин, що оточують зуб. До нього входять ясна, цемент кореня, пер1-одонтальна зв'язка (перюдонт) I альвеолярна кют-ка» [13, с.75], то за семантичними ознаками 1мен-ники пародонт, перодонт явно пщпадають п1д
категорш, яка в правопис1 визначена як «речови-на, маса, матер1ал» [14, с. 69], а отже, мають уживатися i3 закшченням -у - так само, як назви шших тканин зуба: цементу, дентину. Натомють вiдомi натепер авторитетнi термiнологiчнi словники фксують цi iменники i3 закiнченням -а [11, с.364; 14, с.269].
1менник «кондицонер» донедавна мав значен-ня конкретного предмета - апарата, «за допомо-гою якого досягаються потрiбна температура, во-логiсть повiтря тощо в закритих примщеннях» [12, с.287]. 1з таким значенням цей iменник уживаеться в родовому вiдмiнку iз закiнченням -а: кондицю-нера. Проте сучасна мова, як i загалом сусптьст-во, дуже динамiчна. 3i стрiмким розвитком новiтнiх технологiй у рiзних галузях науки, технiки, вироб-ництва розширюеться семантика багатьох с^в. Так, нинi в побутi широко вщомий кондицiонер як косметичний зааб для догляду за волоссям - iз таким значенням iменник мае вживатися iз закш-ченням -у: кондицонеру. Незамшним атрибутом сучасних терапевтичних лкувальних технологiй став кондицiонер - протравлювальна рiдина. Без-перечно, що з таким значенням теж мае бути кондицюнеру. Проте словники поки що неправо-мiрно фксують ттьки закiнчення -а.
Неправильно i парадоксально, на наш погляд, зафiксоване закiнчення
-а родового вщмшка iменника «мономер» [10, с.380] («низькомолекулярна хiмiчна сполука, яка е первюним матер'алом для синтезу полiмерiв» [12, с.369]). Адже в цьому ж авторитетному дже-релi [10, с.555] для iменника «пол'шер» цтком правильно як назви, що пщпадае пiд категорiю ре-човини, матерiалу, вказуеться закiнчення родового вщмшка -у. Цтком очевидно, що за украТнсь-ким правописом [14, с.69] мае бути: мономеру, полiмеру: Деяю виробники вводять катал'зато-ри, що сприяе перебгу в'тьнорадикально)' реакцп, пдвищуючи ступнь пол!'меризаци мономеру i зменшуючи поглинання води; До складу порошку полiмеровмiсних С1Ц входять часточки волокон чи затвердлого пол'шеру [13, с.153].
Перспективи подальших дослщжень - про-довжити дослщження лексичноТ та правописноТ специфки стоматолопчноТ' термiносистеми.
Висновок
Кожному дослщнику, лiкарю, зокрема i стоматологу, необхiднi розвинутi чуття науковоТ' мови, мов-ний смак, володшня науковим стилем мовлення i письма, мовними засобами наукового, насамперед вузькоспецiалiзованого тексту. Цi якостi е результатом цтеспрямованоТ' роботи над собою, можливосп для якоТ' вщкривае пропонована стаття.
Лiтература
1. Крыжановская А.В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А.В. Крыжановская, Л.А.Симоненко.- К.,1987.- С.4.
2. Лещенко Т.О. Мовно-жанрова специф1ка науковоТ статп з1 стоматолог1Т як цтюного наукового твору / Т.О. Лещенко, Т.В.Шарбенко // УкраТнський стома-толопчний альманах. - 2012. - №1.- С.3-11.
3. Лещенко Т.О. Професмна мова медика / Т.О. Ле-щенко.- Полтава, 2004.- 140 с.
4. Лещенко Т.О. Украшська мова за профес1йним спрямуванням / Т.О. Лещенко, Т.В.Шарбенко.-Полтава, 2010.- 234 с.
5. Лещенко Т.О. Унормованють терммшв терапевтич-ноТ стоматологи / Т.О.Лещенко, Т.В.Шарбенко, О.С.Павленкова // Укра'шський стоматолопчний альманах.- 2014. -№1. - С.100-108.
6. Лещенко Т.О. Унормованють термов з ортопеди-чно' стоматологи / Т.О.Лещенко, Т.В.Шарбенко //Укра'шський стоматолопчний альманах.- 2012.-№2.- С.93-99.
7. М1сник Н.В. Медичний словник як основне джерело систематизаци та унормування галузево' термшо-логи / Н.В. М1сник // Украшська терм1нолог1я I су-часн1сть: матер1али II Всеукр. наук. конф. - К., 1997.- С.197-199.
8. Новий тлумачний словник украТнськоТ мови: у 3-х т.- К.: Акошт, 2001.
9. Нов1тнш роайсько-украшський словник / Укладач Коврига Л.П.; за ред. проф. Степаненка М.1.- Хар-юв: Белкар-книга, 2006.- 1072 с.
Р^
Висв1тлен1 правописн1 особливост1 внормованого вживання базових термов терапевтично'' та ортопе-дично'' стоматологи в украшськш мов1 - 1менник1в чолов1чого роду 2 вщмши в родовому в1дм1нку. Запро-понована власна класиф1кац1я.
Ключовi слова: внормованють, медичний терм1н, правопис, терапевтична стоматолопя, ортопедична стоматолог1я, 1менник, родовий вщмшок.
Резюме
Проанализированы особенности унормированного употребления базовых терминов терапевтической и ортопедической стоматологии в украинском языке - имен существительных мужского рода 2 склонения в родительном падеже. Предложена авторская классификация.
Ключевые слова: унормированность, медицинский термин, правописание, терапевтическая стоматология, ортопедическая стоматология, имя существительное, родительный падеж.
UDK 161.2 + 616.31
TERMS IN DENTISTRY: THE ENDS OF MASCULINE NOUNS IN THE SECOND DECLENSION IN GENITIVE CASE
T.O.Leschenko
The Higter State Educational Department of Ukraine «Ukrainian Medical Stomatological Academy», Poltava
Summary
Terminological system of Dentistry is one of the most difficult language in medicine. The fast internationalization of medical communication and formation of the large number of new terms assist the linguists to the in-depth study of medical dental terminology. These provisions predetermined the relevance of research, which the author continues a series of articles on their academic functioning in the language style of dentistry.
The aim of the research is to cover spelling features of dentistry basic terms - masculine nouns in the second declension in genitive case.
The material of research - scientific texts on dentistry (thesis, journal articles). The results of study and their discussion
Normalization and proper use of terminosistemy dentistry is directly dependent on solving a number of problems: inaccurate lexical marking of scientific concepts; the use of words not peculiar to the Ukrainian language, in particular scientific style; the terminological polysemy (multiple meanings); violations of lexical, stylistic and especially spelling rules.
Particular difficulties in terminosistemy dentistry, in general Ukrainian spelling, causes the genitive singular masculine nouns in second declension.
The author offers his own classification of case endings for the most common terms of therapeutic stomatology, which are the above nouns.
Conclusion
Every researcher, doctor, including dentist, needs a developed flair for scientific speech, language taste, the possession of the scientific style of speech and writing, language research, especially highly specialized text. These qualities are the result of purposeful work, opportunities which open the article.
Keywords: normalization, medical term, spelling, operative dentistry, prosthetic dentistry, noun, genitive.
10. Орфограф1чний словник украшсько''' мови.- К.: До-Б1ра, 1994.- 864 с.
11. Роайсько-укра'шський словник науково' термшоло-ги: Бюлопя. Х1м1я. Медицина.- К.: Наук.думка, 1996.- 660 с.
12. Словник ¡ншомовних слю/ Уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута.- К.: Наук.думка, 2000.- 680 с.
13. Терапевтична стоматолопя: пщручн. для студ. стом. ф-ту вищ. мед. навч. закл. 1У рюня акред.; за ред. А.К. Нколшина.- Вид.2-ге, випр. I доп.- В1н-ниця: Нова Книга, 2012. -680 с.
14. Укра'шський правопис.- К.: Наук. думка, 1993. -240 с.
15. Усатенко О.К. Роайсько-украшський словник ме-дично' термшологи / О.К.Усатенко.- К.: Наук. думка, 1996.- 463 с.
Стаття надшшла 17.02.2017 р.
езюме
