CC BY
16
малини, ожини шорсткоТ, неснЧсько'Г з дом'ппкою дягелю лжарського, материнки, жабр1ю ладанного, чтробою звичайного, нлямистого, буквиш лтарсысоУ та ¡н. Всього в досл!джуваиому perioni Розточчя зростас блнзько 100 пидш продуктив-них люових медоноав i пилконосш, ям належать до 37 родин.
Для визначеиня медоносних pecvpciB perioiiy i розподЫу медозбору за пе-рюдами сезону пеобхщно користуватнсь багатор1чпими даними про характер цвь пния медоносних рослин у дашй мкцевостг За материалами "Лпопису природи" заповедника "Розточчя" та lia ochobï власних фенолопчних спостережень протя-гом 1987-99 pp. складетго календар П131Т]Иня основних медоноав, який включае близько 30 вид1в. За термшами цвтння медоносш i пилконосш рослини подшя-ють то 4 гругтиг ранньовесняш (шдбш, пролкка дволиста, л'нцина звичайна, шд-сшжник звичайний, ряст бульбистий i порожнистий, медупка темна, ф1алка дивна, собача, анемона fli6poBiia, pbiii види верби), песняш (терен звичайний, груша звичайна, яблуня лкова, чорниця, клен гостролистий, яв1р, черешня), лтп (липа сер-нелиста i широколиста, малина, Bci види ожини, ¡ван-чай), ocinni (верес).
Па основ! л1тературних джерел та власних спостережень, можна стверджу-вати, то на територп Укра'шського Розточчя склалися сприятлнв] умови для роз-пнтку люового бдж!лы|ицтва: у склад1 л1сових ф1тоценозт нал1Чуеться понад 100 нектаропродуктивних вшив, як! за термшами цвгпння забезпечать медозб1р про-тягом вегеташ'йного перюду. Найбшьшу нектаропродуктивтсть л'юот упддя ма-ють весною та вл1тку, восени кормовою базою для бдж'ш можуть служити тЬьки cocHoni бори з вересовим покриттям. Розвиток бджшьництва в perioHi матиме пози-тивне еколопчне значения, воно слриятиме, штенсившшому плодо- та насшнеутво-ренню, розмноженню, збереженню видового р1зноманптя ентомофшышх видт.
Лпература
1. Дебришок IO.M. Продуктившсть насаджень в борових типах Jlicy Розточчя II Науковий nkпик: 36. науково-тсхш'чник проць. Нин. 4. — Льт'в: УкрД)ПУ. 1995. - С. 121-127.
2. Ковалев Л.М. п др. Учебник пчеловода. - М.:, Колос. 1970. - 432 с
3. Гябчук- В.П. 11едеревна продукция ;iicy. ~Jir,nin: Cuir. 1996. — 312 с.
4. Сорока M.I. Судишн рослипи Державного запов1дника "Розточчя".- Препринт. - JlbBin, 1990.-278 с.
5. Сорока M.I. PiViKicni та зникаюч1 види рослнн УкраТнського Розточчя // Науковий nic-ник: Зб'фннк пауково-техшчник праць. Нин. 4. -Jlbnin: УкрДЛГУ. 1995 - С. 77-81.
УДК 581.46:582.623 М.М. Парна. M.I. Шанайда - Терптъчьський ДПУ
ш. В. Гнатюка
ТЕРАТОЛОПЧШ 3MIIIII РЕНРОДУКТИВ1ШХ СТРУКТУР ВИД1В РОДУ ВЕРПА (SALIX L.)
У зв'язку ¡3 дослшжеииям особливостсй статспоТ реиродукнп пид1в ролу Salix досить важлипим с вивчення морфологи ix генеративних оргашв. Рпноматтш вшхилення в бу-дов1 kbItok були пиявлеш у тести прелставпиюв даною роду (S. alba f. vilellina pendula, S. cinerca. S. triandra. S. caprca. S. aurita. S. fragilis x S. alba). Остановлено, то характер пномалпЧ квпок у pi3inix вил1в верб под1бннй. Особливу увагу було придшено статистич-1пй обробш морфометричних показиик1в kbitok рпних сексуалышх титйв.
I. Лтсове тя сялово-пяркопе госппларство 67
М.М. Вата, M.I. Shanayda
Abnormalities variation of the reproductive structures of spccies of genus Salix L.
Solving the problems of Salix species peculiarities of sexual reproduction the rcseach of the mophology of its generative organs is of great importens. Hie different abnormalities in constractions of flowers were discovered in species S. alba f. vitellina pendilla. S. cinerea. S. triandra, S. caprea, S. aurita, S. fragitis x S. alba. It was distingwiiiiiched that cliaractcr anomalies of flowers in different species Salix are simular. F.special attention was payed to the morphometric dates of flowers of different sexual types.
Одшею 3 важливих ознак покритонасшних росли» € тип розмноження. Враховуючи те, що статеве розмноження е основною умовою вдосконапешгя рос-линних форм у npoueci ïx еволюцп, стае зрозумшим його домшування над шшими типами розмноження. Навггь у вид ¡в, яю розмножуються як статевим, так i веге-тативним шляхом, що характерно представникам роду Salix, при вегетативному розмкоженш забезпечуеться шдтримання чи збшьшення po3Mipie популяцп при вщносно стабшышх умовах середовища, а при статевому - еволюшйне вдоскона-лення виду. При цьому Bci фшолого-бюх)м!чш i генетичш можливосл рослинннх орган13М1в слрямоваш на створення умов для формування високофертильиих ор-гашв генеративного розмноження [15].
Проблема формування та функцюнування opranin статевого розмноження у рослин перебувае в ueinpi уваги багатьох досшдиимв [3, 7, 8, 10, 13, 14 та in.|. У бшьшосп випадюв основними об'ектами досл1джетгь з питань ста л г культургп ро-слини (oripoK, конопля, спаржа, шпинат, шовковиця та in.). Дикоросл! внди рослин у таких досл1дженнях використовуються значно pifliue, що утруднюе вивчення проблеми стат1 ¡з загальних еволюшйних позицш |7, 13, 14|.
Виходячи з цього, метою нашем роботи було дослщження морфо-функцю-нальних особливостей статевих структур пид1в роду Salix в норм! та при 3Mitti сек-суашзацп.
Види роду Salix широко розповсюджет на територп Захщного Подшля як в природних М1сцезростаннях, так i в культура У ряду особин цього роду ми сно-стер1гали тератолопчш вщхилення в будогп kbîtok i cyuniTb, яким ряд дослцшикт надають важливого еволюшйного значения [11, 18, 20, 21].
Об'ектами дослщжень були S. alba f. vitellinapendula Rihd., S. cinerea L., S. triandra L., S. caprea L., S. aurita L., S. fragilis x S. alba L. Досшдження проводили протягом 1996-1999 роив.
Для вивчення бюморфолопчних ознак проби генеративних opraniB брали 13 10 пагошв кожноУз 10 особин pi3Hoï стат1 дослщжуваних пид!В. У зв'язку з В1д-cyTHicno у кв1тках вкщв роду Salix оцвпини, ми вимфювали довжину маточок, тичинок та ¡нтерсексуальних спорофшв. Розм1ри нормальних тичинок i маточок у двостатевих кв1тках не наводяться, осюльки квггки такого типу зрщка трапляють-ся на однодомних особинах (3,42 % у S. alba, 3,89 % у S. triandra тошо), тод1 як п-нандроморфш з ¡нтерсексуальними спороф1лами становлять в середньому 10,4 % (S. alba) та 11,78 % (S. triandra). Статистичну обробку отриманих даних здшеню-вали за методикою Г.Ф.Лакша [9].
Представники роду Salix е дводомними рослинами, у яких апохламщж кпггки 3Î6paiti в одностатев! суцв1ття типу сережка [16]. Андроцей в HopMi складаеться з 2 або 3 тичинок. Пнецей паракарпний, утворений двома плодолистками, на кожному з яких формуеться в р1зних видт рЬна мльюсть насшних зачатюв.
68 До |25-р|ччя УкрДЛТУ
nniii морфометричш покачники геиератипних opranin рпиих статевих тшпв у да-них ВИД1В (табл.).
Результат« дослщжеиь, наведен! п таблшп, свщчать про досить широкий уйапазон мшливосп довжини тичинок (озпака I), п тон час як довжина маточок (ознака 2) е бгльш стабптьним показником. Мшливкть довжини анокарпних маточок (ознака 3) можна вважати середньою, а щтерсексуальних спорофшв (ознака 4) - нижчою за середню. Середш розм1ри тичинок нормально! будови в ycix до-слщжуваних вид1в е бшьшими, шж маточок, i кi показники, очевидно, можна вважати видоспециф1чними та специф1чними для особин pi3HoY статг В аномаль-них структурах kbItok однодомних особин Bcix вид!в ми спостер1гали наявтпсть сшльноТ тенденщ! у змпп 'ix довжини: апокарпш маточки в шлому довил, шж в норм), а ¡нтерсексуальш спорофши коротип за нормалыи маточки i тичинки. От-же, вар1ювання морфопараметр1в рпних статевих тишв спорофшв у вид!в роду Salix мае певш законом1рност1.
Табл. Пар'гювания морфопараметр!« phnux статевих munie четок midie роду Salix
№ 11азва виду Ознаки Статистичш показники
lim X s V,% P,%
1 3.7-5.2 4.390 0.477 10.790 1.970
.V, alba 2 3.5-4.2 3.853 0.189 4.900 0.895
f. vitellina pendula 3 3.6-4.5 4.103 0.258 6.286 1.148
4 2.9-4.1 3.527 0.317 8.996 1.642
1 4.2-5.3 4.817 0.280 5.823 1.063
1. S. triandra 2 4.5-5.2 4.865 0.019 3.967 0.886
3 4.0-5.4 4.660 0.458 9.835 1.796
4 3.4-4.7 4.050 0.387 9.545 3.018
I 8.5-11.0 9.750 0.791 8.108 2.564
3. S. cinerea 2 5.8-6.5 6.140 0.222 3.617 1.144
3 6.8-8.0 7.410 0.409 5.526 1.447
4 - - - - -
1-ловжина тичинок; 3 -довжина анокарпних маточок;
2- ловжина магочок; 4 - допжмиа нттерссксуалмшх спорофшв (т тшякаИи на илодолистках).
На особинах, як1 змшили свою стать, тичинков1 i маточкогп куртки трапля-ються у рпних ешввщношеннях. Встановлено, що бшьшосп' (61'льше 60 %) однодомних особин S. cinerea та S. triandra властиве переважання жшочоУ тенденцп, г S. alba - чолов1чо1. Однак зауважимо, що iiepini два види широко розповсюджеш' на територн Захщного Подшля в нриродних м1сцезростанняч, а останшй вид тра-нляеться лише у штучних насадженнях, як1 здебш.шого створюються вегетатив-ним шляхом |16]. Мабуть, для встановлення законом ¡рностей розповсюдження однодомних особин з переважанням чоловгюУ або жшочоУ тенденнн доцшьно брати види роду Salix, як\ зростають в нриродних умовах. У aheparypi зазнача-ггься, що на одних i тих же однодомних екземплярах р1зних нид1в верб кшьюсне сшпвщношення суцв1ть р1зних статевих тип ¡в може змиповатися по роках |5, 12]. Аналопчне явище ми спостер1гали у 5. cinerea та S. triandra. На одшй жшочш особиш S. cinerea з апокарпним типом пне нею в окрем1 роки(1997-98) з'являлась невелика юльмсть пнандроморфних kbItok. При подальшому спостережешм (1999 р.) на них же особицах жодноУ квЬки ¡з ознаками протилежно'Г стал нами не виявлено. Под1бш явиша можуть бути наслщком того, шо у багатор1чних рослин мехашзм визначення i регуляцн стат1 с складним пор1вняноз однор1чними, ocKi-
I. Лкове та еялово-паркопе госполярство 7 1
льки в pi3Hi роки змшюються умови навколишиього середовища, яю можуть впливати на формування у них р1зних статевих ознак [14].
В даний час досить поширеною е точка зору, зпдно з якою поя па однодом-них особин i двостатевих kbítok у дводомних вид1в рослин обумовлена проявами атавктичних ознак предкових форм |5, 6, 8, 12, 22]. Разом з тим, деяю достдники акдентують увагу на можливе формо- та видоутворювальне значения аномал')й: "...вместе с "нормальным" морфогенезом в создании видов дикой флоры принимает также участие и тератогенез. Этот путь имеет место тогда, когда аномальные особенности растений... наследственно закрепляются естественным отбором и впоследствии оказываются признаками, характерными для того или иного вида" [20, ст. 22].
Опд зазначити, що показником дощльност) i досконалосп оргашзащУ статевих форм рослин е Ух висока фертилыпсть [8]. 3 uieV точки зору терати з пони-женою фертилыпстю (такими е бтлышсть аномалш kbítok Salix) повишп ejiíMiny-ватися в npoueci еволюшУ. Зпдно з пппими поглядами, тератолопчш змши в роз-витку репродуктнвних структур хоч на перших порах шсля утворення е в перева-жшй Glimiioctí випадюп стерильними, проте згодом Ух фертилынсть може шдио-витися, хоча для цього noTpiÖHO дуже багато часу [11]. Очевидно, не виключена можливють, що однодомшсть особин i двостатевкть kbítok верб в подальшому можуть закршитися природним добором в npoixeci еволюшУ i стати титювими ознаками для вид i в цього роду. Разом з тим, це, мабуть, не торкаеться i i панд ро-морфних kbítok з штерсексуальними спороф!лами, ос kí льки цей тип аномал i й ха-рактеризуеться близьким розмвденням MÍKpo- та макроспорофшш, що призводить до порушення ф1зюлого-бюх>М1чних npouecÍB, а, вщтак, до втрати фертилыюсп репродуктивними структурами верб. У шдтвердження цього положения говорить той факт, що у жодногоз вншв локритонасшних рослин штерсексуальш спорофши не закршились в npoueci еволюци як видова ознака, в той час як дпостагев! та од-ностатев! kbítkh характер»i для великоУ юлькосп вид'ш i передаються по спадково-ctí з поколшня в поколшня.
JIÍTepaTypa
1. Барна М.М., Шанайда МЛ. Особливосп формування чоловншх генеративштх структу р у видт роду Salix L. II Hay*, записки Терноп. держ. пед. ун-ту im. В.Гиаттока. Сер1я 4: Бюлопя, № 3; 1998.-С. 3-7.
2. Барна М.М., Шанайда МЛ. Явище однодомности та б'юлопя цвгпння вид'тв роду Salix L.Z/Наук. записки Терноп. держ. пед. ун-ту ¡м. В.Гнатюка. Сер.: Бюлопя, № 1(4), 1999. - С. 3-10.
3. Бородина К.И., Мш аль М Д. Тератология цветков иптерсексуальных растений конопли // Онтогенез. - 1986. - Т. 17, № 3. - С. 407-415.
4. Вавилов Н.И. Закон гомологических рядов в наследственной изменчивости. - Л.: Наука, 1967.-59 с.
5. Василенко 1.Д. Kbítkh i сущиття у деяких видт та пбртадв Salix I.. // Укр. ботан. журн.-1976.-Т.33,№4.-С. 85-90.
6. Василенко 1.Д. Будова kbítok пбрида Salix fragilis х S alba f. vilellina pendula Redh. // Укр. ботан. журн. - 1989. - Т. 46, № 4. - С. 24-26.
7. Джапаридзе Л.И. Пол у растений. 4.1,2. - Тбилиси: Изд-во АН Гр.ССР. 1963-1965. -307 с.-302 с.
8. Кордюм F..J1., Глушенко Г.И. Цитоэмбриологичеекие аспекты проблемы пола покрытосеменных. - Киев: Наук. ;[умка, 1976. - 200 с.
9. Лакни Г.Ф. Биометрия,-М.: Высшая школа, 1980. - 293 с.
10. Лейсле Ф.Ф. Вляние внешних условий на изменчивость растений и вопрос о природе цветка // Ботан. журн. - 1 %:>. - Т. 47, № 12. - С. 1742-1760.
72 До (2$-р1ччя УкрДЛТУ
11. Лодкина М М. Тератология цветка. морфологическая природа era органов и проблема гомологии с точки зрения генетики развития // Батан, журн. - 1977. - Т. 62. № 12. - С. 1731 - 1741.
12. Малютнна Е.Т., Малютин К.Г. О полигамное ги и морфологттеской природе частей цветка у некоторых видов Salix // Ботаи. жури. - 1972. - Т. 57. № 6. - С. 623-631.
13. Мннина Е.Г. Смещение пола у растений воздействием факторов внешней среды. - М.: Ичд-во ЛИ СССР, 1952. - 198 с.
14. Минина Е.Г. Определение пола у лесных древесных растений (сексуализация древесных) //Труды Инст. Леса. - I960. - Т. 47. - С. 76-163.
15. Сндорский А.Г. Современные представления о вероятных эволюционных причинах появления современных раздельнополых форм у покрытосеменных растений // Успехи совр. биол. - 1979. - Т. 88, вып. 3(6). - С. 445-456.
16. Скворцов Л.К. Salix L. // Флора Европейской части СССР. Том 5. - Л.: Наука, 1981. -
С. 10-33.
17. Старова Н.В., Еременко Е.А. Сексуализация тополей // Бюлл. Глав. бот. сада. - 1970. -№2.-С. 31-37.
18. Тахтаджян А.Л. Морфологическая эволюция покрытосеменных. - М.: Моск. об-во ис-ныт. природы, 1948. - 300 с.
19. Тутагок В.Х. Тератология цветка. - Баку. Ичд-во АН АзССР: 1969. - 112 с. 20. Федоров Ал. А. Тератология и формообразование у растений /11-е Комаровское чтение. - М., Л.: Изд-во АН СССР. 1958. -28 с.
21. Федоров Ал. А. Тератология и закон гомолошческих рядов Н.И.Вавилова // Ботан. журн. - 1968. - Т. 53, № 4. - С. 461 -469.
22. Шабуров В.И. Полигамия у ив как результат гибридизации // Проблемы генетики и селекции на Урале (информ. материалы). - Свердловск. 1977. - С. 139-141.
23. ШаиаКла M.I. До питания фертильносп генеративних opraniB ВИД1В роду Salix !.. // Ви-вчення онтогенезу рослин природиих та культурних флор у боташчннх закладах i дендропарках Свразн: MaTepiaira 11-V Mixnap. наук. конф. - Бша Церква, 1999. - С. 316-320. 24. Rainio A.J. Uber die lntersexualitat bei der Gattung Salix (Dissertation). -1 lelsinki, 1926. - 106 s.
УДК 630* 624.901 Проф. Б.Я. Галоид, д.тм. - ¡вано-Фрапмвське
обласиеуправлшня лкового господарства Укра'та
РЕАЛН СЬОГОДЕННЯ В КОНТЕКСТ1 Л1С0В01 НАУКИ I ПОЛ1ТИКИ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВК1ЛЛЯ
Всеб!чний анал'п результат негативного впливу людини на зовннпне се-редовище в р1зних природних умовах переконуе, що прсый репони в цьому вщ-ношенш е найбшын вразливими.
Про актуалыисть збереження довюлля в репош УкраТнських Карпат евщ-чить опрацьована Державна програма сошалыю-економ^чного розвитку цього реп-ону, розробка якоТ була передбачена постановою Кабшету Мипстр1в УкраГни В1'д 24 травня 1993 року № 368. Програма передбачае вирнпення проблеми шляхом збереження стабшьност1 природних процест натуральних екосистем з одночасним за-стосуванням економ'тно випдних 1 еколопчно допустимих способ1в 1 метод ¡в розвитку шфраструктури краю. У зв'язку з цим передбачасгься переор1енташя напря-мк1в розвитку народногосподарського комплексу региону та ефективне викорис-тання туристичних 1 рекреацшно-лжувальних ресурсов, збереження юпматорегу-люючих 1 нриродозахисних функцш Карпат; обмежения I строгу регламентацию буд1вництва нових промислових тдприсмств 1 об'екпв. а також рашоналпашю структури сшьськогосподарського виробнинтва, розширення комплексних досль джень природно-ресурсного потеншалу репону. Л1с с одним ¡з компонентов приро-дноТ екосистеми. Вш е основою функшонування пщприемств люового господарст-
1 ■ Л^спве та гядпво-паркове госиолярство 73
