Лісові медоноси українського Розточчя і перспективи їх використання Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Укра'1нський державний лкотехшчний унiверситет

УДК630*425:1630*18+630*453} Асп. А.Я. Andpytie - УкрДЛТУ;

Г.В. Стрямець, к.с.-г./и - Природный заповедник "Розточчя"

Л1СОВ1 МЕДОНОСИ УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ I ПЕРСПЕКТИВИ IX ВИКОРИСТАН11Я

Наведено характеристику nicomux медоносов за складом, життевими формами, wic-цем зростання, перюдом цвтння на територп Укра'шського Розточчя. Дано оцтку Jiico-вим насадженням з метою перспективного розвитку бджшьництва в даному perioiii.

A. Ya. Andrusiv - USUFWT; Н. V. Stryametz - Natural reserve " Rozfotchya " Forest honey plants of Ukrainian Roztotcliya and perspectives of their usage

In the article the description of forest honey plants in Ukrainian Roztotchya are represented (on composition, biotic forms, growing place, period of blossom). Forest stands are estimated for perspective of beekeeping development in this region.

Ведения лкового господарства шляхом комплексного використання ба-гатств лгсу — важливе завдання сьогодення. Недеревна продукшя nicy - плоди, ягоди, гриби, лжарськц xapnoei i техшчт рослини, деретп соки, живиця, продукта Л1сового бджшьництва (мед, вкк, прополк, кв1тковий пилок, маточне молочко) дае можливють отримати з 1 га .nicy додатковий прибуток, шо перевищуе у 2,8 рази вартчеть деревини [3]. Зазначимо, що соб1варт!сть дикорослоУ рослинноУ сиро-вини набагато нижча вщ культурно!, а якшть вища. Особливо цшними е продукти лкового бджшьництва: липовий мед, пилок i пергу деревних рослин, бджолиний клей, маточне молочко, яю дедал1 ширше застосовують у медицин!, фармаколог!-чнш, легкш та харчовш промисловосп. Знания еколого-бюлопчних особливостей лкових медонос1в допоможе пас1чникам планувати робота, пов'язаш з розведенням та утриманням бджш, створити необхщш умови для швидкого нарощування Ух ме-дозбору, що п1двищуе рентабельнють naciKH.

Мета робота - визначити найбшын продуктивш медоноси люовга ф!тоценоз1В Розточчя, яю за термшами цвтння i величиною взятка впливають на вгоод товарноУ продукшУ та ошнити перспективи розвитку бджшьництва на дашй територп.

Об'ект дослщження - л1сов1 медоноси, вивчалися за складом, життевими формами, мюцем зростання, перюдом цвтння на територп УкраУнського Розточчя. За географ1чним районуванням Розточчя - крайшй niflpir ПодшьськоУ височи-ни лкостеповоУ зони. Це частина Головного Свропейського водод1лу, що бере початок в околицях м. Львова i простягаеться вузьким горбистим пасмом (15-20 км завширшки) на 60 км у пшшчно-захцшому напрямку до кордону з Польшею i на УУ тереш до м. Краешка. Особливост'| рельефу, мозаУчшсть грунтового вкриття, свос-р)дний м1кроюпмат зумовили формування ушкальноУ лковоУ та болотноУ рослин-hocti. Положения Розточчя на стиху трьох флористичних областей - Карпат, По-лкся i Под1лля - зумовило високу насичешсть йога р1зними за походженням та в1ком видами рослин. Тут перекриваються ареали бшыност) основних епроазшеь-ких вид1в дерев та чагарникш. Природш л!си складаються з piflKicniix угруповань, в яких поруч зростають сосна звичайна, смерека, ялиця бьча, дуб черешатий i ске-льний, бук лшовий, липа серцелиста i широколиста, клен гостролистий i яв1р та in. На украУнськж частиш Розточчя зростае 1342 види судинних рослин, 228 з яких потребують охорони чи контролю за станом популяцш |4, 5], тому вивчення ме-

64 До 125-РГ1ЧЯ УкрДЛТУ

доноспв, розвиток бджшьництва на лап!й територИ' матиме як практичну так i нау-копу цшшсть.

Jlicoei медоноси - це велика трупа рослин, з яких бджоли збирають нектар, пилок. У флор1 Укра'ши близько 200 вид1в медопосних рослин маюгь практичне значения для бджшьництва, з них близько 150 зростаг на РозточчК а понад 100 приурочен! до лшових угруповань1.

Табл. 1. Систематичный склад нектаропродуктиепих eudie заповедника "Розточчя"

Родина Юльшсть род^в KijIbK'icn, вщнв I

Вербов! Salicaceae 2 8

JlimnnoRi Corylaceae 1 1

liepe-ioBi Betulaceae 2 4

IjyKtiBi Fagaceae 2 2

Н'язслм Ulmaceac 2 2

Коноплев1 Cannabinaceae 1 1

I pcMKORi Polygonaceae 1 2

1 козликов! Caryophyllaccae 1 1

Жовтецев! Ranunculaceae 3 3

I'yrKOBi Futnariaceae 1 2

Канустяш Brassicaceae 1 1

Топсголис т! Crassulaceae 1 1

PonoBi Rosaceae 12 13

boGoni I;abaceac 2 2

Квасеипцев1 Oxalidaceae 1 1

Кленов! Accraceae 1 2

Жостеров1 Rhannaceae 1 1

JlmioRi Tiliaceae 1 2

Звтроб1йн1 Hyperiaceae 1 2

Ф1алков1 Violaceae 1 3

'1'имелейов1 Tliymeleacea 1 1

11лакунов1I.ythraeeae ! 1

Onarponi Onagraceae 2 2

Зонтичш Apiaceae 2 2

HepecoBi Ericacea 2 2

Ьрусничн1 Vacciniaceae 2 3

1 lepnoUBiTHi Primullaceae 1 2

Тирличев! Gentianaceae 1 1

HIopcTKCuiHCTi Boraginaceae 2 4

Губоцвт l.amiacoac 7 7

Ранников! Scrophulariaccac 1 3

11одорожников| Planlaginaceae 2 2

Маренов! Rubiaceae 1 1

Жнмолостев| Caprifoliaceac 2 4

BanepianoBi Valerianaceae 1 1

АйстроВ1 Asteraceae 9 9

Jlmiiini Uliaceae 1 1

За життевими формами л1сов1 медоноси подшяють на деревш, чагарников!, нашв-чагарников!, трав'янистк Найбшын ноширеними в район! Розточчя трав'я-нистими медоносами е: хаменерш вузьколнстий (¡ван-чай); ластовень л1карський; медунка темпа; герань криваво-червона; лучна, лкова; верошка лжарська, д|бров-на; ф1алка собача, запашна; гпдб1л звичайний; кульбаба лжарська. Серед чагарни-юв ) чагарничмв найбшыиою пролуктившстю вщзначаготься верес звичайний, малина лкова, ожина несшська, сиза, шорстка, чорннця, брусниця, крушина лам-

I. Л|сове та сядоно-паркове госполярпво 65

УкраУнський державний лкотехшчний унiверситет

ка, верба козяча, вушката, ламка, терен звичайний, ппд одноматочковий, украУн-ський. Найпродуктивншшми на Розточч1 деревами-медоносами € липа серцелнста ] широколиста, клен-яв1р, клен-гостролистий, лкова яблуия, черемха звичайна.

Табл. 2. Календар цвтшня трав'янистих та деревио-чагариикових медочосЫ заповедника "Розточчя"

Початок цвтння Масове цвтння Кшець цвп шня

Вид и X £ и § и а и ЕЛ и и в и и X ч

* п .2 * п

о. и о о. а о сх 1) и

Анемона д1бровна 10.03 8.04 2.04 31.03 28.04 18.02 6.05 2.06 19.05

Г1еч1Ночпиця 11.02 17.04 16.3 13.03 22.04 29.3 17.04 30.04 22.04

Весшвка дволиста 25.04 12.05 3.05 11.05 1.07 20.05 4.06 27.06 17.06

Купина багатоюиткова 5.05 16.05 11.05 17.05 10.06 22.05 30.15 1.07 16.06

Дерев!й майже звичай-ний 19.06 15.07 3.07 10.06 27.08 29.07 20.08 24.10 30.09

Зв1роб1Й звичайний 12.06 22.06 14.06 7.07 23.07 12.07 9.08 26.08 18.08

Черемха звичайна 9.04 10.05 25.04 16.04 15.05 2.05 23.04 25.05 12.05

Малина звичайна 22.05 25.06 31.05 26.05 17.06 3.06 2.061 29.06 17.06

Калина звичайна 7.04 29.05 13.05 13.04 28.05 15.05 24.05 2.06 26.05

Бузина червона 13.05 22.06 22.05 25.05 12.07 19.06 29.04 6.06 17.05

Бузина чорна 28.05 5.06 14.05 7.05 27.06 29.05 2.05 2.07 10.06

Ожина шорстка 3.06 14.07 20.06 9.06 7.10 15.07 23.09 25.10 8.10

Ожина ведмежина 8.05 25.06 5.06 15.05 12.07 19.06 20.05 20.10 30.08

Ожина сиза 2.06 18.06 10.06 8.06 30.06 24.06 27.07 24.09 27.08

Чорниця звичайна 1.05 12.06 8.05 5.05 10.06 14.05 11.05 17.06 20.05

ГГервопшт весняний 7.02 26.04 21.03 24.02 4.05 23.04 20.03 19.05 4.05

Зубниця залозиста 6.03 07.04 19.03 2.04 13.04 6.04 12.04 20.05 30.04

Медунка темна 20.02 17.04 21.03 29.02 28.04 6.04 10.04 14.05 25.04

Кульбаба лжарська 23.04 23.04 22.04 1.05 4.05 3.05 10.05 10.05 9.05

Суниця лкова 30.04 13.05 8.05 15.05 24.05 17.05 5.06 21.07 30.06

Мати-й-мачуха 3.02 19.03 2.03 15.03 25.04 31.03 16.04 28.05 28.04

Хамеперт вузьколистий 11.06 12.06 10.06 20.07 20.07 19.07 22.08 22.08 22.08

Пшшка весняна 21.02 26.03 16.03 6.03 19.04 28.03 7.04 2.05 20.04

Глщ одноматочковий 14.05 23.05 18.05 25.05 28.05 24.05 30.05 30.05 29.05

За складом деревних пор'щ лки подшяють на хвойш, м1шаш, листяш. Чисто хвойш люи, соснов1 бори - займають приблизно 5 % вщ загапыюТ плоии л1с1в району [1]. Головними медоносами соснових бор!в € чорниия, брусниця, верес, крушина ламка. Найб1лыною нектаропродуктившстю вщзначаються мнлаш лки з нез1мкнутим деревним наметом, розвинутим чагарниковим \ трав'яним ярусом. В таких л'|сах зростають липа серцелиста 5 широколиста, клен гостролнстий 1 яв!р, горобина звичайна, ожина шорстка, малина лкова, чорниия. Меншу медоносну цшшсть мають широколистяш Л1'си, утвореш з одше'У немедоносно'У або слабоме-доносноУ породи (бука, дуба). Шеи, в склад! яких с значна кшьюсть липи, дають велику к'шьюсть нектару за короткий термш, його бджоли не встигають з!брати, тому значна частина пропадар |2]. У Розтоцьких л*1сах частка липи ружо переви-шуе 30 %. Л1сов1 упддя включають не тш>ки площу, вкриту деревною рослиншс-тю, а й узл1сся, галявини, зруби та згарища (як1, за статистикою, становлять 1-2 % »¡д загально'У плоил Л1ав). Саме так1 упддя мають найбшьшу медоносну шншеть. В умовах Розточчя на зрубах найчастнпе утворюються сущлып зароет! ¡ван-чаю,

66 До 125-р1Ч"|я УкрДЛТУ

малини, ожини шорсткоУ, неспЧськоУ з домпнкою дягелю лжарського, материнки, жабр1ю ладанного, зв1робою звичайного, нлямистого, буквиш лтарськоУ та ¡н. Всього в досл!джуваному perioni Розточчя зростас блнзько 100 вид'т продуктивна люових медоноав i пилконоав, яю належать до 37 родин.

Для визиачення медоносних pecvpciB perioiiy i розподЫу медозбору за пе-рюдами сезону пеобхщно користуватнсь багатор1чпими даними про характер цвь пння медоносних рослин у дашй мкцевость За материалами "Лпопису природи" заповедника "Розточчя" та lia ochobî власних фенолопчних спостережень протя-гом 1987-99 pp. складено календар ивтння основних медоноав, який включае близько 30 вид1в. За термшами нвтння медоносш i иилконосш рослини подшя-ють то 4 гругтиг раниьовесняш (шдбш, пролкка дволиста, л'нцина звичайпа, шд-сшжник звичайний, ряст бульбистий i порожнистий, медунка темна, ф1алка дивна, собача, анемона fli6poeiia, pbni види верби), весняш (терен звичайний, груша зви-чайна, яблуня лкова, чорниця, клен гостролистий, яв1р, черешня), лтп (липа сер-пелиста i широколиста, малина, Bci види ожини, ¡ван-чай), ocinni (верес).

Па основ! л1тературних джерел та власних спостережень, можна стверджу-вати, то на територп УкраУнського Розточчя склалися сприятлнгп умови для роз-пнтку люового бдж1льництва: у склад1 л>сових ф1тоценозт нал1Чуеться понад 100 псктаропродуктивних вшив, як! за термшами iinî riпня забезпечать медозб1р про-тягом вегетацшного перюду. Найбшьшу нектаропродуктивгнсть л'юот упддя ма-ють весною та вл1тку, восени кормовою базою для бдж'ш можуть служити тЬьки cochobî бори з вересовим покриттям. Розвиток бджшыпштва в perioiii матиме нози-тивне еколопчне значения, воно сприятиме, штенсипшшому плодо- та насшнеутво-ренню, розмноженшо, збереженню видового рпноманптя ентомофшьних видт.

Лпература

1. Дебришок IO.M. Продуктившсть насаджень в борових типах Jlicy Розточчя II Науковий пкпик: 36. науково-тсхтнчник прань. Нин. 4. - Льш'в: УкрД)ПУ. 1995. - С. 121-127.

2. Ковалев Л.М. п др. Учебник пчеловода. - М.:, Колос. 1970. - 432 с

3. Рябчук- В.П. 11едереина продукция ;iicy. ~Jir,nin: Cuir. 1996. — 312 с.

4. Сорока M.I. Судишп рослипи Державного заповотшка "Розточчя".- Препринт. - JlbBÎB, 1990.-278 с.

5. Сорока M.I. PiViKiciii та зпикаюч1 види рослин УкраУнського Розточчя // Наукотш aic-iimc: ЗГмрнмк пауково-техшчннк нраць. Нин. 4. - Jlbnia: УкрДЛГУ. 1995 - С. 77-81.

УДК 581.46:582.623 М.М. Парна. M.I. Шанайда - Терптъчьський ДПУ

ш. В. Гнатюка

ТЕРАГОЛОПЧШ 3MIIIII РЕНРОДУКТИВ1ШХ СТРУКТУР ВИД1В РОДУ ВЕРПА (SALIX L.)

У зв'язку ¡3 дослшженням особливостсй статспоТ репродукнп вид1в ролу Salix досчть важливим с вивчення морфологи ix гемсрптивних оргашв. Рпномамггш вшхилення в бу-лот квтж були виявлеш у тести представннюв даното роду (S. alba f. vilellina pendula, S. cinerca. S. triandra. S. caprca. S. aurita. S. fragilis x S. alba). Остановлено, то характер пномалпЧ квпок у piiiiiix вид1в верб под1бннн. Особи иву увпгу було придшено статистич-1пй обробш морфометричних показтшв kbitok piiiinx ссксуалышх титнв.

I. Лтсове тя сялово-пяркопе госппларство 67