CC BY
93
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6901
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
EKOHOMIHHA EŒEKTHBHICTB BHPOEHH^BA TA nEPEPOBKH nPO^YKTIB CMBCBKOrO rOCnO^APCTBA
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 338.108.007.2
ГГ1 • w • • • •
1еорш прииняття управл1нських р1шень в менеджмент1 п1дприемства
•• i • • та 1х класиф1кащя
Львiвський нацюналънийунгверситет ветеринарног медицини та бютехнологт 1мен1 С.З. Гжицъкого,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
В статт1 висвгтлено поняття «управлгнсъке ртення», визначено етапи прийняття i реалгзацп управлгнського ртення. Уточнено понять «управлтсъке рiтення» та здшснено доповнення класифжацп управлiнсъких рiтенъ в менеджментi за рiзними ознаками «за знаходженням об 'екта управлтня людини по вiднотенню до тдприемства», «за сприйняттям пра-щвнитв», «за ступенем значущостi пращвника для оргатзацп» та «за впливом на розвиток iндивiдуалъного управлiнсъкого потенщалу пращвниюв», використання яких дозволитъ приймати быът обтрунтоват ртення з быът прогнозованими на^дками.
Подано основн поняття «ртення» у повсякденному життi, ят трактуютъся: процес вибору, акт вибору, резулътат вибору. Поняття «процес» подано поетапно, при цъому етап безпосереднъого ухвалення ртення можна ототожнити з актом вибору, а фжсоване в писъмовт або устй формi ртення ерезулътатом вибору.
Розглянуто класифжацт управлiнсъких ртенъ й урiзноманiтнено класифжацт управлiнсъких ртенъ, кожна з яких призначена для вiдокремлення таких ознак, як джерело, стутнъ дп на об'ект, змкт, управлiнсъка ознака, проблемна ситу-ащя, стилъ прийняття ртення, методи прийняття ртення. Визначено аспекти прийняття оптималъних та ефективних управлiнсъкихртенъ в умовах тдприемства.
Knmnoei слова: теорiя, управлтня, прийняття, ртення, поняття, менеджмент, тдприемство, класифжащя, колек-тив, ефективтстъ, дiялънiстъ.
Теория принятия управленческих решений в менеджменте предприятия
и их классификация
Львoвcкuй нaцuoнaльный yнuвеpcumеm веmеpuнapнoй медщты u бuomеxнoлoгuй uменu С.З. Гжuцкoгo,
ул. Пекapcкaя, 50, г. Львoв, 79010, y^ama
Citation:
Batyuk, B., Voronuj, I. (2016). Theory management decisions in enterprise management and classification. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 3-8.
Б.Б. Батюк, I.B. Bopoний b_batyk@mail.ru
Б.Б. Батюк, frB. Bopomrn b_batyk@mail.ru
В статье освещены понятие «управленческое решение», определены этапы принятия и реализации управленческих решений. Уточнение понятий «управленческое решение» и осуществлен дополнение классификации управленческих решений в менеджменте по различным признакам «за нахождением объекта управления - человека - по отношению к предприятию», «по восприятию работников», «по степени значимости работника для организации» и «по влиянием на развитие индивидуального управленческого потенциала работников », использование которых позволит принимать более обоснованные решения по более прогнозируемыми последствиями.
Представлены основные понятия «решение» в повседневной жизни, которые трактуются: процесс выбора, акт выбора, результат выбора. Понятие «процесс» подано поэтапно, при этом этап непосредственного принятия решения можно отождествить с актом выбора, а фиксированное в письменной или устной форме решение является результатом выбора.
Рассмотрена классификация управленческих решений и уризноманитнено классификацию управленческих решений, каждая из которых предназначена для отделения таких признаков, как источник, степень воздействия на объект, содержание, управленческая признак, проблемная ситуация, стиль принятия решения, методы принятия решения. Определены аспекты принятия оптимальных и эффективных управленческих решений в условиях предприятия.
Ключевые слова: теория, управление, принятие, решение, понятие, менеджмент, предприятие, классификация, коллектив, эффективность, деятельность.
Theory management decisions in enterprise management and classification
B. Batyuk, I. Voronuj b_batyk@mail.ru
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
In the article the term «administrative decision», the stages adoption and implementation of management decisions. Clarified the concepts of «administrative decision» and made additions classification of administrative decisions in management on various grounds «for finding the control object - man - to the enterprise», «the perception of workers», «the degree of importance of the employee to the organization» and for «influence on the development of managerial capacity of individual employees», the use of which will make more informed decisions more predictable outcomes.
Determined that the decision a response to internal and external influences, which are aimed at solving problems and approaching the maximum desired goal. Implementation of the goals of the company is ensured through the adoption and implementation of many decisions.
One of them presented the basic concepts of a «decision» in everyday life, are treated: the selection process, the act of choice, the election results. The term «process» is presented in stages, with stage immediate decision can be identified with an act of choice, and fixed in writing or orally decision is the result of choice.
The authors stressed that the management decision as a result of creative action manager, aimed at achieving the objectives of the enterprise or solve the problem; based on knowledge of the objective laws of operation of the control system and analyze information about its functioning; determine the program of the team to address effectively the problem that there is; provides a selection of the best alternatives to certain criteria.
We consider the classification of administrative decisions and diversified classification management solutions, each designed to separate characteristics such as source, the degree of influence on the object, content management feature problematic situation, style of decision making, methods of decision making. Certain aspects of optimal and effective management decisions in a company.
The prospect offurther research is to develop systems management decisions in the management of a particular company considering its specificity.
Key words: theory, management, decision, decision, concept, management, business, classification, team effectiveness, activity.
Вступ
Важливють процесу прийняття ршень була усвь домлена людством одночасно з початком його колек-тивно! д1яльност1, вщповвдно ршення стали найб1льш складним видом людсько! д1яльносп. Поряд з цим прийняття ефективних ршень - одне з найбшьш важ-ливих умов ефективного юнування людини, а також розвитку шдприемства.
Ршення ввдповвдна реакц1я на внутршш та зов-шшш впливи, яш спрямоваш на розв'язання проблем i максимальне наближення до задано! мети. Реалiзацiя цшей шдприемства забезпечуеться шляхом прийняття i виконання багатьох ршень.
MaTepia™ i методи дослщжень
Сучасна наука управлшня базуеться на дослвджен-нях таких теоретишв наукового менеджменту, як
Г. Форд, Е. Мейо, М. Фолет, А. Файоль, М. Вебер та шших захщноевропейських вчених, яш розробили та апробували в практичнш дiяльностi основш шдходи до здшснення менеджменту в ycix сферах людського буття (Asmus, 2006). Творчий доробок цих основоположников менеджменту мав величезний вплив на вгг-чизняних вчених радянського перюду (П.М. Керженцев, Ю.А. Тихомиров, В.С. Основш, Г.1. Петров Г.Х. Попов, O.G. Луньов та ш.).
1х послвдовники О.А. Битер, Ю.А. Дайновський, М.Л. Данилович, О.Л. Gршова, Т.С. Клебанова, Ю.Д. Костш, Л.В. Лазоренко, Т.1. Лепейко, Р.М. Лепи, Т.М. Лixтер, О.В. Макарюка, Н.С. Орленко, Ю.Ю. Пщенко, Н.В. Шскуново!, В.С. Пономаренко, В.М. Приймак, Т.В. Смачило, О.О. Солодово!, Г.В. Теплшського, К.В. Ущаповський, Н.Г. Чумаченко, Ф.1. Хмшя та ш. В !х працях розвивасться понятшний апарат теори прийняття управлшських ршень, розроб-люються методики й моделi прийняття ршень в рiзниx
сферах управлшня шдприемством, зокрема: швести-цшнш, фшансовш, маркетинговш, управлшня конку-рентоспроможнютю шдприемства та ш.
У л1тератур1 пов'язанш з теор1ею управлшня мож-на знайти р1зне трактування поняття «управлшське ршення»: його визначають або як сощальний акт, або як частину управлшського процесу, або як зааб впли-ву управлшсько1 системи на ту, якою управляють. Отже, однозначного поняття управлшського ршення ще не сформульовано, тому актуальним е дослщжен-ня сутносп й специф1ки прийняття ршень у менеджмент! тдприемства та ïx класифжацп, що i е метою дано1 статтi.
Результати та ïx обговорення
Вибiр у бiльшостi випадшв здiйснюеться не випа-дково, а на пiдставi певного аналiзу з урахуванням певних вимог. Поняття «ршення» у повсякденному життi може трактуватися як процес вибору, як акт вибору, а також як результат вибору. Поняття «процес» мае на уваз^ що ршення може здшснюватися
поетапно, при цьому етап безпосереднього ухвалення ршення можна ототожнити з актом вибору, а фжсо-ване в письмовш або уснiй формi рiшення е результатом вибору.
Окремi автори поняття «рiшення» розглядаеться неоднозначно, а саме як процес, як акт вибору i як результат вибору. Рiшення як процес передбачае ча-совий iнтервал, протягом якого воно розробляеться, приймаеться i реалiзуеться. Рiшення як акт вибору включае етап прийняття рiшень здотриманням особ-ливих правил. Рiшення як результат вибору - це во-льовий акт, орiентований на наявшсть альтернатив, сумiжниx цiлей i мотивiв поведiнки людини, яка приймае ршення (Batjuk, 2014).
Зустрiчаються два визначення теорiï прийняття рiшень: розширене i вузьке. У розширеному визна-чент прийняття рiшень ототожнюеться з уам проце-сом управлiння. У вузькому визначеннi прийняття рiшень розумiеться як вибiр найкращого з безлiчi альтернативних варiантiв.
Основм поняття та визначення «управ, ипське рипеппя»
Таблиця 1
Автор Основна частина визначення Додаткова частина визначення (пояснення до нього)
Кардансьюл Н.Л. (Kardanskaja, 1999) сощальний акт який тдготовлено на основi варiантного аналiзу та прийнятноï у встановле-ному порядку оцiнки, що мае директивне значення, мiстить постановку цшей i обгрунтування шляxiв ïx здшснення, оргашзуе практичну дiяльнiсть суб'екпв управлiння, що спрямована на досягнення вказаноï мети
Хмшя Ф.1. (Xmir, 2013) результат творчого процесу (суб'екта) та дш колективу (об'екта управлiння) для вирь шення конкретноï ситуацiï, що виникла у зв'язку з функцiонуванням системи
Дегтяра А. (Dyegtyar, 2012) результат розумовоï дiяльностi людини, що приводить до будь-якого висновку або до необхщних дiй, наприклад повна бездшльшсть, розроблення яюл-небудь дiï або вибiр дiï з набору альтернатив i його реалiзацiя
Приймак В.М. (Pryjmak, 2008) результат аналiзу прогнозування, оптимiзацiï, економiчного обгрунтування i вибору альтерна-тиви з множини варiантiв для досягнення конкретно цiлi управлiння
Пономаренко В.С., Мiнуxiн С.В., Беседовський О.М. (Ponomarenko et al., 2005) процес вибору суб'ектом прийняття ршення (ОПР, iндивiдуальним чи груповим) на основi формалiзацiï проблемноï ситуаци, акту складання сукупностi альтернатив та критерш оцiнки ïx ефективного виршення i визначення впливових факторгв його реалiзацiï й оцшку реалiзацiï з застосуванням методiв контролю вико-нання й оцiнки на^дюв
Фатхутдинов Р.А. (Fathutdinov, 2002) результат аналiзу прогнозування, ошгайзацп, економiчного обгрунтування i вибору альтерна-тиви iз багатьох варiантiв досягнення конкретно мети системи менеджменту
Юдин Д.Б. (Judin, 1989) творчий акт суб'екта управлшня, що визначае програму дiяльностi колективу з ефективного виршення назрiлоï проблеми на основi знання об'ективних законгв функцiонування керова ил системи й аналiзу iнформацiï про ïï стан
Шскунова Н.В. (Piskunova, 2003) вибiр способiв i засобiв зроблений суб'ектом управлшня для приведення об'екта управлшня до норма-тивних параметрiв його функцюнування або для подолання проблемноï ситуаци на об'екп управлшня вщповщно до поставленоï мети й встановлених обмежень
Мочерний С.В., Ларша Я.С., Устенко О.А., Юрiй С.1. (Mochernyj et al., 2006) вибiр однiеï оптимальноï або декшькох най вiрогiднiшиx альтернатив, спрямованих на виршення конкретно проблеми або досягнення поставленоï мети. Такий вибiр здшснюеться переважно з врахуванням наявних ресурсш, певноï сукуп-ностi внутрiшнix i зовншшх факторгв
Ущаповський К.В., Костш Ю.Д. (Ushhapovs'kyj, and Kostin, 2016) результат творчоï дiï ОПР (шдивщуальнл чи груповоï особи), який визначае програму дшльноста колектива по ефективному виршенню проблеми, що назрша, шляхом вибору з альтернативних варiантiв найлшшого за певними крш^ями, на основi знання об'ективних закошв функцiонування керованоï системи i аналь за iнформацiï про ïï стан
Таблиця 2
Класифжащя управлмських рииснь в менеджментi_
Ознака Види управлiнських ршень
I. PiBGHL прийняття 1. Вищий директор або заступник директора з кадрiв. 2. Середнш менеджери з кадр1в, нач. цех1в та вiддiлiв. 3. Нижчий бригадири, майстри.
II. За методами прийняття рь шень 1. Iнтуïтивнi (заснованi на штущп та практичному досвiдi менеджера). 2. Формальш (заснованi на результатах формально дiагностики об'екта людини або групи людей). Наприклад, атестацш персоналу.
III. За функциональною спрямованiстю 1. Ршення з формування складу персоналу. 2. Ршення з використання персоналу. 3. Ршення з навчання та розвитку персоналу. 4. Ршення з регулювання зайнятостi.
IV. За кшьюстю oci6, якi приймають ршення 1. ^д^^альн (приймаються однiею особою). 2. Колективш (приймаються колективом оаб).
V. За часовим горизонтом 1. Поточш (тактичнi) якi приймають майже кожен день (про премтавання, заохочен-ня, догани тощо). 2. Перспективы (стратепчш) наслiдки яких е значними i впливають на дiяльнiсть шдприемства в перспективному перiодi (прийняття на роботу, перемщення на шшу посаду або звшьнення з посади).
VI. За ступенем складност 1. Просп (зпдно з теорiею систем таю, для прийняття яких в керуючш систем достат-ньо шформацп) - наприклад, про премтавання працвника за виконання певного за-вдання. 2. Складнi (згiдно з теорiею систем такi, для прийняття яких в керуючш системi недо-статньо iнформацiï) - наприклад, про прийом на роботу певних працiвникiв.
VII. За повноваженнями та вiдповiдальнiстю 1. Ршення, як приймаються службою шдприемства. 2. Ршення, яю приймаються лшшними менеджерами. 3. Рiшення, якi приймаються вама прац1вниками.
VIII. За виробничою спрямовань стю 1. Рiшення вщносно персоналу, зайнятого виробництвом продукту А. 2. Ршення вщносно персоналу, зайнятого виробництвом продукту Б. 3. Та iH.
IX. За способом доведення до реалiзацiï 1. Письмовi (у виглядi наказiв, розпоряджень тощо). 2. Усш.
X. За триватстю процесу розробки та ухвалення рiшень 1. Швидкоплиннi. 2. Довготривалi.
XI. За ступенем прогнозованост (визначеностi) результатв 1. Прогнозованi (менш ризикованi). 2. Важко прогнозованi (ризикованi) наприклад, прийняття на роботу, призначення на 1ншу посаду.
XII. За способом впливу на об'ект 1. Прямi директивнi (шляхом наказ1в, розпоряджень тощо). 2. Опосередкованi (шляхом створення вiдповiдного клiмату в колектив^.
XIII. За наявшстю ресурсiв для реалiзацiï рiшень 1. Ргшення, якi можна реалiзувати. 2. Ргшення, для реалiзацiï яких недостатньо ресурс1в.
XIV. За договiрними B^orarn-ми з працiвниками 1. Рiшення щодо постгйних працiвникiв. 2. Рiшення щодо тимчасових працiвникiв.
XV. За знаходженням об'екта управлшня людини по вщношенню до пiдприемства 1. Зовнiшнi (ршення про прийняття на роботу). 2. Внутршш (Bei imni рiшення - ршення про перестановку кадрiв, стимулювання, звiльнення тощо).
XVI. За сприйняттям працiвникiв 1. Позитивнi (премшвання, подяка тощо). 2. Негативнi (примусовi вiдпустки за власний рахунок, догани, фаворитизм, взагалi несправедливi рiшення).
XVII. За ступенем значущосп працвника для органiзацiï 1. Ршення щодо найважливших, найцiннiшиx пращвниюв - розумовоï, творчоï працi (керiвники, професiонали, та працiвники iншиx категорш, зайнятi в творчих проектах, шновацшною дiяльнiстю) наприклад, гнучка система оплати пращ, гнучкий графiк роботи тощо. 2. Ршення щодо звичайних пращвниюв.
XVIII. За впливом на розвиток шдивщуального потенцiалу працiвникiв Ргшення, якi спрямованi на розвиток iндивiдуального кадрового потенцiалу працiвни-юв (навчання, стимулювання iнiцiативи, заохочення за яюсну працю тощо). Ргшення, яю не сприяють розвитку iндивiдуального кадрового потенщалу прац1вник1в (зниження фгнансування навчальних програм, будь-якi несправедливi рiшення тощо).
*Джерело: узагальнено авторами на 0CH0Bi [2, 3, 8, 9]
Багато автор1в не погоджуються з вузьким визна-ченням, вважаючи, що прийняття ршень не може обмежуватися лише вибором найкращого ршення. У теорш прийняття ршень мае сенс включати також i ïx виконання, контроль i аналiз результатiв дiй, що послвдували за прийнятим рiшенням. Невiд'емною
частиною теорп прийняття управлiнськиx рiшень е i генерування альтернативних варiантiв ршень. Таким чином, можна зробити висновок про те, що Bei сфор-мованi в серединi XX ст. управлшсьш науки в значнiй мiрi переплетенi, взаемопов'язанi та ïx конкретну
назву визначае перш за все той аспект управлшського процесу, на який зроблений основний акцент.
Iнодi можна почути думку, що практика прийняття ршень ¡снуе сама по соб^ а теорiя - сама по собг Це одне з основних помилок керiвника, що дiе за принципом «я все знаю сам», не кажучи вже про те, що в науш обгрунтовашсть теоретичних висновк1в та цшшсть практичних рекомендацiй по виршенню тiеï чи ¡ншо1 локально1 проблеми безпосередньо залежать вщ правильного розумшня явищ i процесiв, яш ввдносно дано1 проблеми е б№ш загальними, вщ методологи подхода до ïï виршення, свггоглядних i загальнонаукових основ. В1дпов1дно з методичними положеннями необхщ-но розкрити значення поняття «управлшське ршення» та його роль i мюце в управлшт щдприемством.
Теория i практика управлшня повина базуватися на правильному i единому розумшш вживаних термшв, зокрема ще Р. Декарт писав: «Уточнюйте значення слив, i ви позбавите людство половини помилок» (Asmus, 2006).
З урахуванням того, що саме визначення управлшня трактуеться по-ризному, необхщно визначити змют поняття «управлшське ршення» див. табл. 1.
Управлшське ршення це творчий процес мислен-ня суб'екта управлшня, в результата якого визначаеть-ся, як1 заходи треба здшснити в данш фактичнш ви-робничш ситуаци або в ситуаци, що передбачаеться, для розв'язання певноï проблеми й одержання бажа-ного результату.
У процеа розробки та прийняття управлшських ршень слщ ураховувати також необхщшсть дотри-мання загальних принцитв управлшня. Найважливь ши з них таю: оптимальний розподш функцюнальних обов'язшв пращвниюв апарату управлшня; ращона-льне делегування повноважень i вщповщальноста; единоначальшсть та колепальшсть управлшня; конк-ретшсть та ¡ндивщуальшсть вадповадальноста; опера-тившсть керивництва; ефектившсть управлшня; науковий характер управлшня.
Вважаемо, що управлшське ршення як результат творчо1 до менеджера, який:
- спрямований на досягнення цшей шдприемства або виршення конкретно1 проблеми;
- оснований на знанш об'ективних закошв функ-цюнування керованоï системи i анализи шформацп про ïï функцюнування;
- визначае програму дияльноста колективу по ефе-ктивному виршенню проблеми, що назрша;
- передбачае вибир з альтернативних варианта найкращого за певними критериями.
Тобто, неодмшними ознаками управлшського рь шення, як1 повинш бути присутш у його визначенш, е, по-перше, мета; по-друге, джерела iнформацiï; потрете, визначення програми д!яльноста по виршенню проблеми; по-четверте, вибир з альтернативних вариа-нпв найкращого за певними критериями (Ushhapovs'kyj and Kostin, 2016).
Тому, пропонуеться визначення управлшського ршення: це результат анализу, прогнозування, еконо-мичного обгрунтування та вибору альтернативи ¡з багатьох варианта, яш спрямоваш на досягнення кон-кретноï мети в управлшськш д!яльноста.
Управлшсьш ршення е важливим процесом д!яль-носта менеджера, що приймае ршення, осшльки тшь-ки менеджер може забезпечити взаемодио вах функций та елемента управлшня в сучасних умовах.
Розглядаючи класифшадш управлшських ршень, ¡снуе велика к1льк1сть ризноматтних критерпв, як1 мо-жуть бути покладеш в основу класифiкацiï ршень. Разом з тим вони загалом не дають вичерпного поняття про ïx класифшадш. В той же час та чи ¡нша класифша-щя не може бути визнана неправильною, оск1льки кожен доелщник чи фахивець класифжуе ршення за тими ознаками, як1 здаються йому найбшьш важливими.
Сьогодт ризними авторами використовуються й риз-номаштш класифiкацiï управлшських ршень, кожна з яких призначена для вщокремлення таких ознак, як джерело, стушнь ди на об'ект, змист, управлшська озна-ка, проблемна ситуац1я, стиль прийняття ршення, метода прийняття ршення. Досить повш класифiкацiï управлшських ршень наведет в (Ponomarenko et al., 2005).
Класифшуемо управлшсьш ршення в менеджмента див. табл. 2.
Висновки
Отже, висвгглено поняття «управлшське ршення», визначено етапи прийняття i реализацп управлшського ршення. Управлшське ршення в менеджмента е результатом анализу, прогнозування, економичного обгрунтування та вибору альтернативи ¡з багатьох варианта, а також розумово-псиxологiчноï, творчоï дияль-носта керивника, продуктом управлшсь^' дияльноста, а його прийняттям це процес, що спрямований на досягнення конкретноï мети в управлшськш дгяльнос-та. Вироблення ращональних ршень е сферою управлшського мистецтва. Наведена класифшация управлшських ршень дае мождавють охарактеризувати будь-яке ршення за виамнадцятьма ознаками, чис-леншсть яких може зминюватись залежно BiA сощаль-но-економичних та психолопчних факторив.
Наведеш понять «управлшське ршення» та «управлшське ршення в менеджмента» та доповнення класифшацп управлшських ршень в менеджмента «за знаходженням об'екта управлиння людини по вщно-шенню до шдприемства», «за сприйняттям працивни-к1в», «за ступенем значущоста працивника для оргаш-зацiï» та «за впливом на розвиток управлшського персоналу», використання яких дозволить приймати бильш обгрунтовани ршення з бшьш прогнозованими наслидками.
Перспективою подальших дослиджень е форму-вання системи прийняття управлинських ришень в менеджмента конкретного шдприемства з урахуванням його специфики.
Бiблiографiчнi посилання
Asmus, V.F. (2006). Dekart: Klassika filosofskoj mysli. M.:
Vysshaja shkola (in Russian). Batjuk, B.B. (2014). Pidvyshhennja efektyvnosti upravlins'kyh rishen' v agrarnomu sektori nacional'noi' ekonomiky: teorija, metodologija, praktyka: [Monografija]. L'viv (in Ukrainian).
Dyegtyar, A. (2012). Sy'stemny'j pidxid do pryjnyattya derzhavno-upravlinskyx rishen. Visn. Nacz. un-tu vnutr. sprav. 20, 192-196 (in Ukrainian).
Kardanskaja, N.L. (1999). Prinjatie upravlencheskogo reshenija [tekst]. M. : Juniti (in Russian).
Mochernyj, S.V., Larina, Ja.S., Ustenko, O.A., Jurij, S.I. (2006). Ekonomichnyj encyklopedychnyj slovnyk U 2 t. T.2.L'viv: Svit (in Ukrainian).
Pryjmak, V.M. (2008). Pryjnjattja upravlins'kyh rishen' [tekst]: Navchal'nyj posibnyk. K.: Attika (in Ukrainian).
Piskunova, N.V. (2003). Organizacijno-ekonomichnyj mehanizm formuvannja kompleksu upravlins'kyh rishen' shhodo rozvytku vugledobuvnyh pidpryjemstv [tekst]: avtoref. dys. ... kand. ekon. nauk. Donec'k: Instytut ekonomiky promyslovosti NAN Ukrai'ny (in Ukrainian).
Ponomarenko, V.S., Minuhin, S.V., Besedovs'kyj, O.M. (2005). Mehanizm pryjnjattja upravlins'kyh rishen' na
pidpryjemstvi [tekst]: nauk. vydannja. H.: HNEU (in Ukrainian).
Ushhapovs'kyj, K.V., Kostin, Ju.D. (2016). Sutnist' pryjnjattja rishen' u kadrovomu menedzhmenti pidpryjemstva ta i'h klasyfikacija. Visnyk Hmel'nyc'kogo nacional'nogo universytetu. 5(4), 214220 (in Ukrainian).
Fajol', A., Tejlor, F., Ford, G., Jemerson, G. i dr. (1993). Iz istorii razvitija menedzhmenta. M.: Finansy i statistika (in Russian).
Fathutdinov, R.A. (2002). Konkurentosposobnost' organizacii v uslovijah krizisa: jekonomika, marketing, menedzhment [tekst]. M.: IKC «Marketing» (in Russian).
Xmil\ F.I. (2013). Menedzhment. K.: Akademvy'dav (in Ukrainian).
Judin, D.B. (1989). Vychislitel'nye sistemy teorii prinjatija reshenij. M.: Nauka (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^iï 26.09.2016
