CC BY
43
УДК 34.096
М. М. Маськовгга
Львiвський державний ушверситет внугрiшнiх справ, асшрант кафедри теорiï та iсторiï держави i права
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛ1З ПОНЯТТЯ "ПРИСЯГА"
© Маськовта М. М., 2015
У статт розглянуто теоретико-правовий аспект присяги, ïï використання у вггчизнянш i мгжнароднш правовш практиць Зазначено, що присяга е важливим правовим шститутом, який функцiонуе у багатьох галузях права.
Ключовi слова: присяга, клятва, види присяги.
М. М. Маськовита
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВОЙ АНАЛИЗ ПОНЯТИЯ "ПРИСЯГА"
В статье рассмотрены теоретико-правовой аспект присяги, ее использование в отечественной и международной правовой практике. Отмечено, что присяга является важным правовым институтом, который функционирует во многих отраслях права
Ключевые слова: присяга, клятва, виды присяги.
M. M. Maskovita
THEORETICAL AND LEGAL ANALYSIS OF THE CONCEPT OF "OATH"
The juridical conception of oath, its use in the sphere of international theory and practice is considered in the article. The author states that oath is becoming rather widely practiced legal institution, which reflects many branches of law.
Key words: oath, oath species.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток права сввдчить про те, що присяга не втратила свого морального i правового значення в нашi дт, являючи собою яскраве свщчення зв'язку чашв у становленш, формувант та розвитку украшсько!' правово!' системи. Мало того, присяга е досить поширеним правовим шститутом, який знаходить ввдображення в багатьох галузях чинного права, саме тому ïï слвд розглянути ^зь призму загальнотеоретичного значення.
Мета статт - здшснити теоретико-правовий аналiз поняття "присяга".
Стан дослщження. Рiзнi аспекти особливостей поняття "присяга" розглядали таю дослвдники, як: Г. Аджеджанова, М. Ганопольський, О. Гончаренко, В. Завальнюк, М. Кобилецький, О. Кравчук, В. Кривенко, В. Кругляков, П. Михайленко, Н. Мокрицька, М. Никифоров, С. Папенко, В. Шадра, О. Селiванова, С. Семенов та ш.
Виклад основних положень. У фшологи мовленневi акти, реалiзацiя яких е зобов'язанням вчинити якусь дто, називають комдивами. Предикативну основу таких акпв у чистому виглядi являють ввдмшюваш форми дiеслiв "общяю", "клянусь".
До групи цих слш у англшськш MOBi належать: promise, vow, swear, determine, mean (to), propose (to), envisage, guarantee, dedicate (myself to), adopt, espouse, covenant, contract, (bind myself), intend, plan, engage, pledge myself, declare, champion, oppose, give my word, declare my intention, purpose, contemplate, bet, consent, agree, side with, embrace, favour. У росшськш: гарантировать, давать обет, давать обещание, давать (честное) слово, заверять, зарекаться, клясться, обещать (но не сулить), обязываться, присягать.
Укра'нськими ввдповвдниками е: общяю, запевняю, даю слово, даю обггницю, присягаюся, присвячую, проголошую, заявляю (урочисто), клянуся, заприсягаюся, ручаюся, гарантую (в значенш "беру ввдповвдальшсть"), визначаю, встановлюю, виpiшую, приймаю (ршення), припускаю, пропоную, освiдчуюся, передбачаю, розглядаю, присвячую (себе), визнаю, шдтримую, укладаю угоду (договip), маю намip, призначаю, планую, зобов'язуюся, заручаюся, оголошую, декларую (свою позицiю), виборюю (сво! права), протистою (певним д1ям), опираюся, маю намip, маю на мeтi, закладаюся, даю згоду, стаю на бш (приймаю чиюсь пpопозицiю) [3, c. 106-107].
Поняття "присяга" мае конституцшне закpiплeння. У ст. 79 Конституцй Укра!'ни передбачено, що перед вступом на посаду наpоднi депутати Украши складають перед Верховною Радою Украши присягу такого змiсту: "Присягаю на вгртсть Украгни Зобов 'язуюсь усгма свогми дгями боронити суверентет i незалежнсть Украгни, дбати про благо Втчизни i добробут Укралнського народу. Присягаю додержуватися Конституцп Украгни та закотв Украгни, виконувати свог обов 'язки в ттересахycix стввтчизниюв" [7].
Також на конституцшному piвнi передбачено, що новообраний Президент Украши вступае на пост з моменту складення присяги наpодовi на урочистому засвданш Верховно!' Ради Украши. Президент складае таку присягу: "Я, (iм'я та прЬвище), волею народу обраний Президентом Украгни, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вiрнiсть Украгни Зобов'язуюсь уыма свогми справами боронити суверентет i незалежтсть Украгни, дбати про благо Втчизни i добробут Укралнського народу, обстоювати права i свободи громадян, додержуватися Конституцп Украгни i закошв Украгни, виконувати свог обов 'язки в ттересах усх стввтчизниюв, тдносити авторитет Украгни у свтГ [7].
Юридичне значення складення присяги Президентом Укра'ни полягае в тому, що, по-перше, вступ на посаду без складення присяги неможливий. По-друге, моментом складення присяги новообраним Президентом Укра'ни обумовлюеться i припинення виконання повноважень Президента, який дмв до цього моменту. Новообраний Президент не може вступити на посаду до моменту прийняття присяги.
Присягу складають також члени Центрально!, тepитоpiальноi та дшьнично! виборчих комiсiй; полщейсью; громадяни Укра'ни, як вперше зараховаш на посади начальницького складу Нацюнального антикорупцшного бюро; особи, як зараховаш на посаду прокурора; особи, призначет на посаду члена Кабшету Мтс^в Укра'ни; громадяни Укра'ни, як вперше приймаються на службу цивильного захисту; особи, стосовно яких рада адвоката регюну прийняла ршення про видачу сввдоцтва про право на зайняття адвокатською дмльшстю; особи, пpизначeнi на посаду державного службовщ вперше; громадяни Укра'ни, якi вперше зараховуються на службу до податково!' мiлiцii на посади начальницького i рядового складу; особи, як вперше пpизначeнi на посаду судд^ громадяни, якi вперше приймаються на дипломатичну службу i рашше не перебували на дepжавнiй службу громадяни Укра'ни, якi вперше зараховуються на посади рядового i начальницького складу кримшально-виконавчо!' служби; члени Вищо!' Ради юстицii; Уповноважений Верховно!' ради Укра'ни з прав людини; суддi Конституцiйного суду; особи, яким вперше надано право займатися нотаpiальною дмльшстю та iн.
Змiст тексту присяги спрямований на усввдомлення зазначеними вище особами вiдповiдальностi за пpийнятi ршення перед народом Укра'ни, а не перед конкретною особою; в ньому в стислш фоpмi прописано основш оpiентиpи повeдiнки суб'екта, що приймае присягу, виконання яких е його обов'язком.
До рiзновиду присяги, також належать присяги, складет у судових процесах сввдками*, перекладачами та експертами.
Сьогоднi явище присяги активно використовуеться у сферi практики мiжнародного права. У Регламент Свропейського Суду з прав людини мiститься присяга або урочиста заява суддi цього суду: "Присягаю" або "Урочисто заявляю", "що виконуватиму функцй суддi чесно, незалежно та безсторонньо i зберiгатиму таемницю всiх обговорень" [13, с. 15]. Цю присягу перед вступом на посаду складае суду кожен обраний суддя на першому пленарному засiданнi, на якому цей суддя присутнш, або в разi необхiдностi головi суду.
Складення присяги дае можливiсть особi усввдомити повною мiрою вiдповiдальнiсть, яку вона бере на себе, ощнити, чи здатна вона впоратися з поставленим завданням i зрозумгги, що прийняте одного разу ршення стане визначальним i найбшьш значущим протягом усього й життя.
На основi анашзу юридично'' лiтератури i емпiричноi бази стало можливим виявлення особливостей, що характеризують присягу:
1) присяга е феноменом сощально'' дшсносл, породженим кнуючою системою суспшьних вiдносин, що зачшае iнтереси суспшьства, держави i особистостi;
2) поняття "присяга" i "клятва" е тiсно взаемопов'язанi, сушжними категор1ями i спiввiдносяться як частина i цше (клятва - це центральний i необхiдний вербальний (словесний) елемент присяги, який в юторй м^ замiнюватися безсловесним ритуалом, тобто присяга могла приноситися i без клятви). Насамперед звертае на себе увагу використання в юридичнiй лiтературi як термiна "присяга", так i термiна "клятва", якi часто ототожнюють [2, с. 453, 952]. Тим часом пвд присягою слiд розумгги офiцiйне i урочисту обiцянку дотримуватися вiрнiсть, чинити правильно, за законом [5, с. 12]. Клятва - це урочисте твердження, запевнення, пвдкршлене згадкою чого-небудь священного, цiнного, авторитетного для того, хто общяе, запевняе [4, с. 988]. Таким чином, основна ввдмшшсть полягае в тому, що присяга увазi елементи публiчностi та законности а клятва - елемент релтйносп. Маеться на уваз^ що за порушення присяги особа несе ввдповвдальшсть перед державою, а за порушення клятви - перед Богом [11, с. 145].
3) змши суспшьного i державного життя сввдчать про те, що до тепершнього часу юридична природа i значення феномену присяги змiнилися порiвняно з попереднiми етапами й вторичного розвитку (присяга вимагае нового осмислення i пошуку шляхiв пiдвищення ефективносп й реалiзацii в сучаснiй юридичнш практицi) .
Як показуе аналiз iсторичних даних, становлення процесу прийняття присяги в державнiй системi проходило досить тривалий перiод i початковi традицй прийняття присяги виникли в процеш розвитку клятви. Враховуючи щ обставини, Ф. Васильев i Н. Бережкова пропонують видшяти два рiзновиди клятви:
- релiгiйну - урочиста общянка, пiдкрiплене цшуванням Бiблй, хреста, давати правдивi показання або збертати таемницю або не порушувати взят на себе зобов'язання;
- державно-правову, яку складали на основi встановлених нормативно-правових акпв конкретними певними особами в шгересах проведено'' державно'' полггики [1, с. 24].
I в першому, i в другому випадку основу присяги i клятви складае певне зобов'язання дмти вiдповiдним чином. Основна принципова ввдмшшсть полягае в заходах ввдповвдальносп за й недотримання. У разi клятви - це божественна кара, а в разi присяги - заходи державного впливу, або i те, i шше.
В Украiнi складовою частиною шаугурацй Президента Укра'ни е урочиста присяга на вiрнiсть народу Укра'ни. Поклавши праву руку на Святе Письмо i Конституцiю Укра'ни, новообраний Президент виголошуе присягу. Президенти Укра'ни присягають, поклавши руку на
* Свщку, який не досяг шiстнадцятирiчного вшу, головуючий роз'яснюе обов'язок про необхщшсть давати правдивi показання, не попереджуючи про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вщмову вiд давання показань i за завщомо неправдивi показання, i не приводить до присяги (ч. 2 ст. 354 Кримшального процесуального кодексу Укра'ни [9]; ч. 2 ст. 182 Цившьного процесуального кодексу Укра'ни [16]; ч. 2. ст. 142 Кодексу адмшктративного судочинства Укра'ни [6]).
Пересопницьке Свангелiе - видатну рукописну пам'ятку староукра!нсько1 лiтературноi мови й середньовiчного мистецтва. Пiд час iнавгурацii в 1789 рощ перший американський президент Дж. Вашингтон, тримаючи руку на Бiблii, виголосив присягу, текст яко' i зараз повторюють президенти США. Заключна фраза промови Дж. Вашингтона "I допоможе мет Бог" стала афористичною та наявна навпъ у виступах полггиюв [14, с. 133].
Однак у практищ Свропейського суду з прав людини (далi - ССПЛ) визначено, що держава не мае права нав'язувати деякi практики, пов'язат з релтею, зокрема й у прийнятп присяги. У справi "Бускаш та iншi проти Сан-Марино" ССПЛ розглянув той факт, що деяк депутати повиннi принести присягу на Свангелй, щоб зайняти свою посаду. ССПЛ встановив порушення Конвенцй, адже на думку ССПЛ факт складення присяги е^валентний для обраних представниюв клятвi у вiрностi споввдування релшй. Крiм того, вiдповiдно до принципу свободи вибору, людину не можна змусити брати участь у дмльносп релтйно'' громади, якщо вона не належить до ще'' громади [12, с. 17].
Змютом присяги е зобов'язання виконати певну общянку. Особа, що складае присягу, мае здшснювати сво'' дй усвiдомлено, адже вона бере на себе ввдповвдальшсть i присягае у виконанш ввдповвдних зобов'язань. Присяга, як коротка формула, включае iдею служби, iдею обов'язку. Момент переходу ввд звичайно'' людини до статусу особи, яка надшена певними повноваженням -це правовий змют присяги. А морально-етичний змют присяги - це змiст присяги [15, с. 233].
Урочиспсть присяги полягае в тому, що воно мае важливе значення, обумовлюе таю наслвдки: по-перше, задiються позитивнi емоцй, якi спричиняють почуття iдентичностi з формованою сощальною спшьнотою; по-друге, присяга мютить загальну модель поведiнки, яку приймае особа, своервдний орiентир й повноважень i обов'язкiв; по-трете, формуеться почуття ввдповвдальносп за свою поведшку.
Але слiд зазначити, що для того, щоб щ закономiрностi здшснення присяги були бшьш дiевими, необхвдно проведення комплексних заходiв, пов'язаних з роз'ясненням суб'ектам, як приймають присягу, суп закрiплених у нiй норм, а також проведення низки заходiв, що сприяють посиленню й емоцшного впливу. Положення присяги особа, що й склала, повинна дотримувати i виконувати, i при цьому немае мюця для розсуду у 'х здiйсненнi. Отже, присяга - це пвдтвердження вiрностi, покори або ввдданосл яким-небудь зобов'язанням. Основне навантаження в цьому випадку несе потреба в активному емоцшному впливi на сввдомкть тих, хто клянеться. На думку В. Мельника, "присяга, й змют i форма, урочиста процедура й прийняття виконують функцiю своерiдного суспшьного камертона для налаштування суддiвськоi совгсп присяжних засiдателiв i головуючого на гумашстичну "хвилю" вiдповiдно до вимог громадсько'' гуманiстичноi совiстi ..." [10, с. 25].
В. Мельник зазначае, що урочиста процедура складання присяги е ефективним морально-психолопчним регулятором дшсного правосуддя, тому що актуалiзуе й активiзуе у присяжних засiдателiв i головуючого не лише загальнолюдсью потреби, а й загальнолюдськi почуття, що лежать в основi громадсько'' гуманiстичноi совiстi та мотивують прагнення до ютини i справедливостi [10, с. 27].
Присяга як правове явище - це юридичний факт, який являе собою прийняття офщшно'' клятви. Упм, бшьш практично корисним виглядае формулювання не "вдеального" визначення поняття "присяга", а з'ясування змюту (структури) правовоi норми, яка е текстом присяги. Доцшьно, щоб норма права, яка мютить текст присяги, мала все-таки iмперативний характер норми права, яка мютить чiтко визначет юридичнi обов'язки, за порушення яких настае вiдповiдальнiсть. Сьогоднi iнститут присяги служить встановленню правовоi та моральноi вiдповiдальностi перед державою загалом та народом, а не перед окремими особами [8, с. 110].
Складення присяги дае можливють особi усввдомити повною мiрою вiдповiдальнiсть, яку вш бере на себе, оцiнити, чи здатна вона впоратися з поставленими завданням i зрозумгги, що прийняте одного разу ршення стане визначальним i найб1льш значущим протягом усього його життя.
Висновки. Отже, присяга як юридичний феномен знаходить ввдображення в багатьох галузях чинного права. Присяга - це юридичний факт, що являе собою здшснення офщшно'' общянки дотримуватися i виконувати права i обов'язки ввдповвдно до посади, визначальний момент змши спецiального правового статусу суб'ектiв i здiйснюваний в особливому ритуальному порядку на основi спецiалiзованих символiчних дш. Порядок прийняття присяги, сутнiсть i специфiчнi риси присяги як правового явища регулюються сукупшстю норм права, як складають мiжгалузевий комплексний правовий шститут.
1. Васильев Ф. П. Становление и развитие процесса принятия присяги в системе государственных органов в России / Ф. П. Васильев, Н. Ф. Бережкова // Государственная власть и местное самоуправление. - 2005. - № 3. - С. 24-25. 2. Великий тлумачний словник сучасно'Х украХХнськоХ мови / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К., 1ртнь : ВТФ "Перун", 2004. - 1440 с. 3. Дедухно А. Функщональт та структурно-семантичш особливостi комiсивiв (на прикладi мовленневих актiв общянки, клятви, присяги) / А. Дедухно // Фiлологiчнi науки. - 2011. - Вип. 1. -С. 106-113. 4. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный: в 2 т. / Т. Ф. Ефремова. - М., 2000. - Т. 1: А - О. - 1210 с. 5. Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный: в 2 т. / Т. Ф. Ефремова. - М., 2000. - Т. 2: П - Я. -1125 с. 6. Кодекс адмтстративного судочинства УкраХни вiд 06 липня 2005 року № 2747-1У // Вiдомостi ВерховноХ Ради УкраХни. - 2005. - № 35. - Ст. 1358. 7. Конституця УкраХни вiд 28 червня 1996року № 254к/96-ВР //Вiдомостi ВерховноХ Ради УкраХни. - 1996. - № 30. - Ст. 141. 8. Кравчук О. Л. 1сторичний розвиток поняття "присяга" / О. Л. Кравчук // Науковий вкник Мiжнародного гумантарного утверситету. - Серiя "Юриспруденщя". - 2015. - № 13. - Том 1. -С. 107-111. 9. Кримнальний процесуальний кодекс УкраХни вiд 13 квтня 2012 року № 4651-У1 // Вiдомостi ВерховноХ Ради УкраХни. - 2013. - № 9-10. - Ст. 474. 10. Мельник В. В. Искусство защиты в суде присяжных: учебно-практическое пособие. - Москва : Дело, 2003. - 480 с. 11. Мороз О. Л. Об ответственности юридически заинтересованных в исходе дела лиц за дачу ими заведомо ложных объяснений в гражданском судопроизводстве / О. Л. Мороз // Вестник Полоцкого государственного университета. Сер. Б, Экономические и юридические науки. - 2009. - № 4. -С. 144-148. 12. Обзор судебной практики Суда по вопросу свободы вероисповедания. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.echr.coe.int/Documents/Research_report_religion_RUS.pdf. 13. Регламент Свропейського суду з прав людини вiд 04 листопада 1998 року // Практика Свропейського суду з прав людини. Ршення. Коментарi. - 2003. - № 3. 14. Стрш Л. I. Ритуалiзацiя в украХХнському полтичному дискурс / Л. I. Стрш // Науковi записки Нацюнального утверситету "Острозька академiя". Сер. Фiлологiчна. - 2013. - Вип. 33. - С. 132-134. 15. Тресов Н. А. Круглый стол по теме "Институт присяги в России: состояние, проблемы и пути совершенствования" / Н. А. Тресов, А. Р. Лаврентьев // Юридическая наука и практика: Вестник Нижегородской Академии МВД России. - 2015. - № 232-235. 16. Цивтьний процесуальний кодекс УкраХни вiд 18 березня 2004 року № 1618-1У// Вiдомостi ВерховноХ Ради УкраХни. - 2004. - № 40. - Ст. 1530.
