CC BY
20
УДК 342.9
М. М. Маськовгга
Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ, астрант кафедри Teopii' та icTopii' держави i права
1НСТИТУТ ПРИСЯГИ ПРАЦ1ВНИКА ОРГАН1В ВНУТР1ШН1Х СПРАВ: 1СТОРИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
© МаськовгтаМ. М., 2015
Розглянуто кторичш особливост формування шституту присяги прац1вника органiв внутрiшнiх справ та розглянуто структурш особливостi тексту присяг полщп у краТнах свпу. Ключовi слова: органи внутрiшнiх справ, пол^я, присяга, структура присяги.
М. М. Маськовита
ИНСТИТУТ ПРИСЯГИ СОТРУДНИКА ОРГАНОВ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ: ИСТОРИКО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ
Рассмотрены исторические особенности формирования института присяги сотрудника органов внутренних дел и рассмотрены структурные особенности текста присяги полиции в странах мира.
Ключевые слова: органы внутренних дел, полиция, присяга, структура присяги.
M. М. Maskovita
INSTITUTE OF OATH OFFICER OF INTERIOR: HISTORICAL AND LEGAL ASPECTS
The article deals with the historical features of formation of the institute of oath police
officers and examined structural features oath Police countries.
Key words: law enforcement bodies, the police, the oath, oath structure.
Постановка проблеми. Становлення шституту присяги пращвника оргашв внутршшх справ -складний процес, що грунтуеться на юторичних передумовах i суспшьно-полгтичних уявленнях про оргашзащю правоохоронних структур та необхщнють !х реформування з метою вдосконалення. Прийняття Закону Украши "Про Нащональну полщда" свiдчить, що дана шститущя перебувае у станi правового розвитку та еволюцп. Для визначення ролi i мiсця присяги пращвника оргашв внутршшх справ у структурi !х правового статусу доцiльно проаналiзувати дане питання в iсторико-правовiй ретроспективу що дасть змогу виявити проблеми й суперечносп, ефективно використати набутий ращональний досвiд.
Мета статт здшснити iсторико-правовий аналiз присяги працiвника оргашв внутрш^х справ.
Стан дослiдження. Pi3rn аспекти становлення та особливостей шститут присяги працiвника органiв внутрiшнiх справ розглядали таю дослщники: Г. Аджеджанова, М. Ганопольський, О. Гончаренко, В. Завальнюк, М. Кобилецький, О. Кравчук, В. Кривенко, В. Кругляков, П. Михай-ленко, Н. Мокрицька, М. Никифоров, С. Папенко, В. Шадра, О. Селiванова, С. Семенов та ш.
Виклад основних положень. У сучасний перюд розвитку суспiльства продовжують функцiонувати обряди, ритуали i символи, якi е важливою знаковою частиною правово! системи, характеризують i демонструють И праворозумшня та правосприяняття Вони е елементами юторично! традицп держави, невiд'емним атрибутом нацюнально! свiдомостi, правових традицiй, яю формувалися столiттями i складають сучасну правову реальнiсть. Цi явища мають глибокий антропологiчний змiст, оскiльки звертаються до глибинних сфер свiдомостi, виконують не лише правоорiентацiйну, але й правовиховну функщю [1, с. 105].
В Украш iсторично сформувалося, що присяга неодмiнно поеднувалася iз кодексом чесп -найвагомiшою й найвиразшшою ознакою вше! мовноповедшково! системи. Недарма столггтями культивувалися моральнi засади: "Будь господарем своему слову", "Мовивши слово, треба бути йому паном", "Не давши слова - держись, а давши - кршись", "Кажи, не кажи, а свое слово держи", "Хто не додержуе свого слова, той сам себе зневажае". За народними уявленнями, присяга -надзвичайно важлива рiч: той, хто неправдиво присягнув, неодмшно буде вражений якимось нещастям [14, с. 201, 202].
У дохристиянський перюд були поширеш "клятви землею" [5, с. 38]. У цей же перюд, на теренах Кшвсько! Рус "присягали Перунов^ Так само в разi умов з шшими державами, напр. з греками, кияни присягали своему Перуновi в присутносп грецьких полiв-християн" [5, с. 87, 88]. I. Опенко зазначае, що "у початковому лггопису бог Перун згадуеться кшька разiв. Уже мужi князя Олега "водиша мужий на роту (присягу), i кляшася" оружьем сво!м i Перунов, богом сво!м" [5, с. 98]. Присяга за визначенням I.Опенка - "це самозаклинанн, вщоме з дуже давнього часу: людина врочисто й при свщках сама кличе на себе нещастя, коли не викнае общяного". Дослщник видiляв два види присяги: "божба" (це та сама присяга, але не врочиста: "Бий тебе сила божа"; "Щоб я з мюця не встав"; "Щоб я крiзь землю провалився"; "Щоб я пропав" тощо) та "рота" (поганська варяго-слов'янська присяга, що шзшше почала виконуватися й по Церквах, з чим Iерархiя довго боролась)" [5, с. 195].
Клятвене звернення до збро! пов'язане iз вiрою у те, що вона покарае вщступника у разi порушення обггнищ, а заприсягання вищими силами перетворювало роту в найсильшший доказ. Досить часто в присягах промовлялось, що вони можуть порушитись лише тод^ коли "камшь попливе, або хмшь потоне", "коли пiсок проросте".
Використання "формули неможливого" посилювало дiю присяги i вказувало на те, що вона так само не може бути порушена, як i вселенський Закон. Рота порушиться тшьки тод^ коли зруйнуються закони свггобудови i Всесвiт повернеться до свого початкового недиференцшованого стану (хаосу). Отож той, хто порушуе роту, руйнуе Вселенський закон i повертае свгг до Хаосу. На осквернителiв священного чекала найтяжча кара: "Якщо ж хтось iз князiв чи iз людей руських, чи християнин, чи нехрещений, порушить все ж написане на хартп цш, - заслужить смерть вщ свое! збро! i нехай буде проклятий вщ Бога i вiд Перуна як клятвопорушник" [2, с. 513]. Пюля виголошення урочисто! формули, клятви захищалися релiгiйними нормами, а !х порушення пiдлягали суворому покаранню з боку бопв [4, с. 243].
Традищя урочисто! присяги на шонах чи богослужбових книгах юнувала й досi iснуе не лише в Украш, а й в усьому свт. В Украш присягу неодмшно складали козаки. У Сiчi новачок проходив особливi обряди прийому в молодики. Вш присягав вiрно, незмiнно й до кiнця свого життя служити товариству, а тсля входження Запорiжжя до складу Роси - росiйському царевi. Присягу складали в шчовш церквi. Присяга iменем Бога - найуживанiша в християн. Однак, послуговуватися нею, як наголошуеться в "Повчанш Володимира Мономаха", варто дуже обережно: '^ч мовлячи, i лихе, й добре, не кляшться Богом, не хрестiться, як нема нужди шяко!. Коли ж будете хрест цшувати до брати чи до кого, справуйте серця свого, чи зможете на тому встояти, - лиш тодi цшуйте, а присягнувши, присяги тримайте, щоб, переступивши, не погубити душi свое!" [14, с. 202].
У Конституцп гетьмана Пилипа Орлика вщ 5 квггня 1710 року передбачалося, що мiж гетьманом i Генеральною Старшиною, полковниками та генеральними радниками, щоб "була дiева, обопiльна довiра, кожен з них повинен буде скласти формальну присягу шляхом публiчно
здшснено! клятви на вiрнiсть Вiтчизнi, на вщданють своему регiментаревi, на дотримання сво!х повноважень вiдповiдно до посади, яку вони коли-небудь обшматимуть" [3].
У перюд перебування Укра!ни шд владою Росшсько! iмперп (кiнець ХУШ-Х1Х ст.), верховна влада використовувала як дiевий символiчний засiб для формування бажаного для не! становища. За 11 допомогою здiйснювалося примирення розбiжностей мiж верховною владою та етносами, верховною владою й станами. Запроваджуючи та використовуючи присягу, самодержавство найбшьше намагалося за 11 допомогою вплинути на формування бюрократичного апарату, вимагаючи вщ нього чггко! служби, дшових якостей, збереження державно! таемницi, стимулюючи його безмежну вiдданiсть iмператору. У текст присяги йшлося про вщповщальнють посадово! особи перед монархом, а не перед суспшьством i виборцями. У такий спошб самодержавство продовжувало разом з шшими чинниками впливати на збереження свое! влади, обертаючи сво! споконвiчнi прерогативи. Сформована в такий спошб бюрократiя довше, шж iншi прошарки суспiльства, залишалася вiрною нормам традицiйно! полiтично! культури, для яко! сутнiсть служби зводилася до штерешв монарха, а не суспшьства, - не лише через кар'ерш перспективи, а й через сощальну психолопю, переконання, якi конструювалися на основi багатьох факторiв. Серед них присяга займала далеко не останне мюце [15, с. 396].
На теренах Схщно! Галичини протягом 1914-1917 рр. функщонувало вшськове формування Укра!нсью Сiчовi Стрiльцi. Головними органiзацiйними засадами стршецького руху були: добровiльнiсть, взаемодопомога, рiвнiсть, дотримання закону та виконання усталених правил поведшки в суспшьству пошана власно! та чужо! гщносп, моральнiсть, чеснiсть, патрiотизм. Членом товариств м^ бути кожний укра!нець (укра!нка) незалежно вiд соцiального походження та стану. Кожний бажаючий, котрий хота поповнити стршецью ряди, мав присягнути на вiрнiсть Укра!нi. Одна iз стрiлецьких заповiдей мiстила наступнi промови: "Буду добрим сином Укра!ни та добрим вояком i добрим товаришем в стрiлецтвi, щоб спiльним трудом i спiльними силами зробити кращу долю Вiтчизнi" [8, с. 102].
У радянський перюд Указом Президи ВС СРСР "Про спещальш звання рядового и начальницького складу оргашв внутршшх справ" вщ 23 жовтня 1973 р. [7] було затверджено Присягу рядового i начальницького складу органу внутршшх справ, а також Положення про порядок прийняття присяги рядовим i начальницьким складом оргашв внутршшх справ.
Передбачалося, що кожен пращвник органiв внутрiшнiх справ, який е особою рядового i начальницького складу, складае присягу в шдивщуальному порядку. Встановлювалися перюд, протягом якого особа зобов'язання скласти присягу:
а) особи рядового i молодшого начальницького складу - шсля проходження початково! шдготовки та засвоення ними основних службових обов'язюв, значення Присяги та вимог дисциплши в органах внутршшх справ, але не пiзнiше трьох мюящв з дня прибуття до мюця постiйно! служби;
б) курсанти та слухачi навчальних закладiв Мшютерства внутрiшнiх справ СРСР, якi не брали рашше Присягу, - не шзшше трьох мiсяцiв з дня зарахування на навчання;
в) особи середнього, старшого i вищого начальницького складу - не шзшше трьох мюящв з дня зарахування до кадрiв Мшютерства внутршшх справ СРСР.
Присягу складали в урочистш обстановщ пiд керiвництвом начальника органу внутршшх справ, командира пiдроздiлу, начальника навчального закладу. На урочисту церемонiю складання Присяги запрошувалися представники партiйних i радянських органiв, громадських органiзацiй та колективiв трудящих.
Час складання Присяги оголошувався в наказi по органу внутршшх справ, пiдроздiлу, навчального закладу. До цього проводили роз'яснювальну роботу з особами, яю складали Присягу, про значення Присяги, юторичний шлях i завдання оргашв внутршшх справ.
У призначений час особовий склад органу внутршшх справ, шдроздшу, навчального закладу повинен був вишикуватися у встановленш формi одягу. Особи, яю складали Присягу, знаходилися в перших шеренгах (рядах). Начальник органу внутршшх справ, командир шдроздшу, начальник навчального закладу в короткш промовi роз'яснював значення Присяги i того почесного
i вщповщального обов'язку, який покладаеться на пращвниюв оргашв внутрiшнiх справ, яю склали Присягу. Пiсля роз'яснювально! промови начальник органу внутршшх справ, командир шдроздшу, начальник навчального закладу подавав команду "Вшьно" i вiддавав розпорядження приступити до складання Присяги. Особи, яю складали Присягу, почергово викликалися з шеренги, i кожен з них перед строем читав уголос текст Присяги, тсля чого розписувався в спещальному бланку з текстом Присяги i ставав на свое мюце в строю.
Пюля закшчент складання Присяги бланки з текстом Присяги передавалися начальнику органу внутрштх справ, командиру пщроздшу, начальнику навчального закладу. Начальник (командир) вггае тих, хто склав Присягу, тсля чого виконуеться Державний пмн СРСР i Державний пмн союзно! республiки. Пюля виконання Державних гiмнiв особовий склад проходить урочистим маршем. За низько! температури або похмуро! погоди Присягу можна було складати у примщенш.
Особи рядового i начальницького складу, яю не склали Присяги у встановлений день, складали ïï окремо в наступш днi пiд керiвництвом начальника органу внутрiшнiх справ, командира шдроздшу, начальника навчального закладу. Бланк з текстом Присяги та власноручним тдписом особи, що склала Присягу, долучався до особовоï справи пращвника, який склав Присягу. Вiдповiдальнiсть за своечасне i точне виконання цього Положення та облш складання Присяги ушма особами рядового i начальницького складу покладали на начальника органу внутршшх справ, командира шдроздшу, начальника навчального закладу.
У ч. 8. ст. 17 Закону Украши "Про мшщю" вщ 20 грудня 1990 р. [10] передбачалося, що пращвники мшщп складають присягу, текст я^' затверджуе Рада Мшс^в Украïнськоï РСР.
17 квггня 1991 р. Рада Мшс^в Украïнськоï РСР затвердила текст Присяги пращвника оргашв внутрiшнiх справ РСР [9]. Порiвняно з текстом Присяги, встановленоï Указом Президiï ВС СРСР "Про спещальш звання рядового и начальницького складу оргашв внутршшх справ" вщ 23 жовтня 1973 р., новий текст вже не передбачав "до кшця залишатися вщданим ... соцiалiстичнiй Батькiвщинi i справi комунiстичного будiвництва".
28 грудня 1991 р. вже Постановою Кабiнету Мшс^в Украши "Про затвердження нового тексту Присяги пращвника оргашв внутршшх справ Украши" № 382 затверджено текст Присяги пращвника оргашв внутршшх справ такого змюту:
"Я, (пр1звище, ¡м'я та по батъков^, вступаючи на службу до оргатв внутрштх справ Укра1'ни, складаю Присягу i урочисто клянуся завжди залишатися в1дданим народовi Укра1'ни, суворо дотримуватися ïï КонституцИ' та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлшним i дисциплтованим пращвником, зберiгати державну i службову таемницю.
Я присягаю з високою вiдповiдалънiстю виконувати свт службовий обов'язок, вимоги статутiв наказiв, посттно вдосконалювати профестну майстертстъ та тдвищувати рiвенъ кулътури, встяко сприяти змщненню авторитету оргатв внутрШтх справ.
Клянуся мужнъо i ршуче, не шкодуючи своïх сил i життя, боротися i3 злочинтстю, захищати вiд протиправних посяганъ життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрт i громадсъкий порядок.
Якщо ж я порушу цю Присягу, то хай мене покараютъ за ваею суворiстю закону ".
У 1992 р. пращвники оргашв внутршшх справ склали Присягу на вiрнiсть народовi Украши. Складання Присяги почалося з 17 шчня 1992 р. та тривало до кшця мюяця. Переважна бшьшють пращвниюв проголошували текст Присяги украшською мовою, але, за бажанням, це можна було робити й росшською. Детального сценарда урочистого заходу на мюця не надсилалося, тому церемони проходили не скрiзь однаково, але вони повсюдно вщбувалися урочисто, пщ синьо-жовтими прапорами та у супроводi пмну "Ще не вмерла Украши". Пщ час прийняття присяги пращвниками Мшютерства внутршшх справ Украши першим перед строем склав Присягу тодшнш Мшютр внутршшх справ Украши А. В. Василишин [6].
У новому Закош Украши "Про Нащональну полщда" [11] передбачено, що полщейський -це громадянин Украши, який склав Присягу полщейського, проходить службу на вщповщних посадах у полщи i якому присвоено спещальне звання полщп.
Порiвняно з вищенаведеними текстами Присяги, текст Присяги полщейського е скороченим. Однак важливо зазначити, що у текст присяги полiцейського вiдсутнi деонтологiчнi конструкцп, якi були у текстi Присяги пращвника органiв внутрiшнiх справ: "бути гуманним, чесним, сумлш-ним i дисциплiнованим працiвником" та "постшно вдосконалювати професшну майстернiсть та пiдвищувати рiвень культури, всiляко сприяти змiцненню авторитету оргашв внутрiшнiх справ". Сучасна Присяга полщейського мае такий змют:
"Я, (пр1звище, ¡м'я та по батъков1), усв1домлюючи свою високу в1дпов1далътстъ, урочисто присягаю в1рно служити Украгнсъкому народовг, дотримуватися КонституцИ та закомв Украгни, втыювати гх у життя, поважати та охороняти права 7 свободи людини, честъ держави, з г1дтстю нести високе звання пол1цейсъкого та сумл1нно виконувати свог службов! обов 'язки".
У ч. 2 ст. 64 Закону Укра!ни "Про Нащональну полщда" [11] встановлено, що порядок складання Присяги пращвника полщп встановлюеться Мшютерством внутршшх справ0. У проектах закошв, що перебували на розгщщ у Верховнш Радi Укра!ни конкретизувався порядок прийняття Присяги пращвником полiцi!. Так, у ч. 2 ст. 63 проектах Закошв Укра!ни "Про полщда i полiцейську дiяльнiсть" [12, 13] мiститься положення, що "Особа, призначена на посаду полщейського вперше, виголошуе i шдписуе Присягу в урочистш обстановцi в присутносп вщповщно керiвника мiсцево! полiцi!, Керiвника Нацiонально! полiцi!, Фiнансово! полiцi! чи Прикордонно! полiцi!".
Тексти присяги пращвниюв полiцi! у кра!нах свiту схож^ Характерними особливостями присяги е добровшьнють !! прийняттям для виконання обов'язюв. У текстi присяги можна видшити структурнi складовi, що вiдображено у таблищ.
Структура присяги прац1вника полщп
Складов! Кра!на Обов'язок виконання повноважень Обов'язок захишати права ! свободи людини Обов'язок дотримання законодавства Принципи профес!йно! етики
1 2 3 4 5
Закон Коро-лгвства БелъгИ "Про оргатзаци ттегрованог полщейсъко! службы " "Я присягаю ... повтстю виконувати завдання, яю мен! доручет" "Я ... присягаю виконувати Конститущя ! закони белы1йського народу"
Закон Респуб-л1ки Полъща "Про полщт " "Я, громадянин Польщ!, усввдомлю-ючи обов'язки полъ цейського, яю беру на себе, присягаю: в!рно служити народов!, за-хищати встановлений Конституц!ею Респуб-лши Польщ! правопорядок, обер!гати безпеку держави ." " ... обер!гати ...и громадян, нав!ть !з загрозою для життя" "Виконуючи дов!рет мен! завдання, присягаю старанно дотриму-ватися закону, зберпа-ти в!рн!сть конститу-ц!йним органам Республши Польщ!, дотримуватися служ-бово!' дисципл!ни, а також виконувати на-кази та розпорядження начальниюв" "Присягаю зберпати таемниц!, пов'язанн! з! службою, честь, пд-н!сть та добре ¡м'я служби, а також до-тримуватися професш-но! етики"
Закон Чесъког Республгки "Про службов1 в1дно-син службовцгв формуванъ безпеки " "Службов! обов'язки виконуватиму належно та добросовюно та не вагатимуться при захпст! !нтерес!в Чесько! Республ!кп" "Присягаю ... , що при виконант служби ... буду послвдовно до-тримуватися правових та службових припи-с!в, виконувати накази сво!х кер!вниюв та не зловживати свогм становищем" "Присягаю своею чес-тю ! сов!стю, що при виконант служби буду безсторонтм . Буду завжди ! всюди пово-дитися так, щоб своею поведшкою не зашко-дити доброму ¡мен! формування безпеки"
0 Станом на 24 жовтня 2015 року Порядок складення Присяги пращвника полщп Мшстерством внутршшх справ Укра1ни не визначено.
1 2 3 4 5
Закон Респуб- "Урочисто присягаю, "... шанувати права ". законно виконува- "свщомо, вщповщаль-
лгки Словени що при виконант обо- людини та основопо- тиму сво! завдання" но, людяно . викону-
"Про полщт " в'язюв полщи свщомо, вщповщально, людяно та законно виконува-тиму сво1 завдання" ложш свободи" ватиму сво! обов'язки"
Закон Украти "... сумлiнно викону- "... в1рно служити ". дотримуватися ".. .усвщомлюючи
"Про Нацю- вати сво1 службовi Укра!нському народов1 Конституци Украши, свою високу
нальну потцт " повноваження" ... поважати та охоро-няти права 1 свободи людини" втшювати !х у життя" вщповщальтсть" "з пдтстю нести високе звання пол1цейського"
Закон Гонконгу "... буду виконувати ". буду служити ". буду виконувати
"Про потцт " повноваження i добре 1 в1рно . вщпо- повноваження 1
обов'язки чесно, вщно до закону . буду обов'язки чесно,
сумлшно i старанно" щдкорятися, вщстою-вати 1 п1дтримувати закону Гонконгу. " сумл1нно 1 старанно"
Закон 1рланди "... виконуватиму мо1 ". виконуватиму "... виконуватиму мо! ". виконуватиму
"Про Нацю- обов'язки вщповщно обов'язки члена обов'язки вщповщно обов'язки члена
нальну потцт " до закону" Нацюнально! полщи ..з повагою до прав людини ... ввдстоювати му дотримання поваги до вах людей" до закону" Надюнально! полщи справедливо, чесно... принципово 1 неупереджено..."
Закон Велико- "... виконувати ва ". буду добре 1 в1рно "... виконувати ва ". справедливо, чесно,
британи "Про обов'язки сумлшно i служити .. ..ввдстою- обов'язки сумл1нно 1 принципово1
полщт вщповщно до закону" ючи основ1 права людини 1 повагу до вах людей; 1, що я буду, у м1ру можли-востей запобпти зло-чинам проти людини" вщповщно до закону" неупереджено"
Закон ".буду сумлшно
Шотланди виконувати посадовi
"Про полщт " обов'язки констебля"
Закон республики ". урочисто клянусь "... .поважати 1 охоро- "... дотримуватися 1 ". урочисто клянусь
Молдова "Про ... бути втданим няти 1нтереси 1 автори- правильно та неупе- бути .... чесним,
дiяльнiсть народовi Республiки тет держави, права, реджено застосовувати дисциптнованим,
Полщи i статус Молдова.. ..зберпати свободи 1 законш 1нте- закони Республши пильним 1 смшивим"
полщеиського державнi таeмницi та реси людей, захищати Молдова" "Якщо ж я порушу цю
iншi офiцiйну шформа- правопорядок 1 надбан- присягу, то готовий
цю з обмеженим дос- ня держави та людей" нести в1дпов1дальн1сть
тупом ..виконувати за ваею суворютю"
покладенi на мене
обов'язки"
Висновки. Отже, до сьогодш збермося юторично сформоване розумшня присяги працiвника органiв внутрiшнiх справ як рiзновиду ритуалу, в якому акцент спрямований на зовшшню форму здшснення дiяльностi з усвiдомлення змюту. Тексти сучасних присяг характеризуються стислютю, конкретнiстю i вiдсутнiстю в них вказiвок на заохочення чи покарання особи, що складае присягу. Вщсутнють в текст присяги iдеологiчного змюту пов'язане з тим, що сучасш конституцп держав
визнають щеолопчне та полiтичне pi3HOMaHiTTH, багатопартшнють. Основний же акцент у np^H3i спрямований на вiдповiдальнiсть особи, що присягае за доручену !й справу.
1. Завальнюк В. Мифологический контент в позитивном праве: антропологический аспект / В. Завальнюк // Legea si Viata. - 2014. - № 2/2. - С. 103-106. 2. Золоте слово: хрестомат1я лтератури Украгни-Рус епохи середньов1ччя IX-XV столть. - Кн. 1: Лтература раннього Середньов1ччя (до 988 року); Лтература високого Середньов1ччя (988-1240) /за ред. В. Яременка; упор. В. Яременко, О. Слтушко. - К.: Вид-во "Аконт", 2002. - 784 с. 3. Конститущя Пилипа Орлика: оригтал та його ¡стор1я. Шдготувала Вовк О. Б. // Арх1ви Украгни. - 2010. - Вип. 3-4 (269): липень-вересень. - С. 145-166. 4. Купченко Ю. А. Перформативные истоки юридического термина sponde К вопросу о ритуализации права / Ю. А. Купченко // Сибирский филологический журнал. - 2014. - № 1. - С. 243-246. 5. Митрополит 1лар1он. Дохристиянськ в1рування украгнського народу: ¡ст. - рел1г. моногр. - К.: АТ "Обереги", 1992. - 424 с. 6. Михайленко П. Мшщя Украгни в останм роки ¡снування Радянського Союзу та перш1 роки незалежност1 Украгни (1990-1992 рр.) / П. Михайленко, В. Довбня. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/min/uk/publish/printable_article/47427;jsessionid=06304E8A45F0E0 CDBD5B766C4619B8F9. 7.О специальных званиях рядового и начальствующего состава органов внутренних дел: Указ Президиума ВС СССР ОТ 23.10.1973 г. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://russia.bestpravo.ru/ussr/data03/tex14602.htm. 8. Папенко С. Украгнсьм ачов1 стртьщ: присяга на в1ртсть Австро-Угорщини чи боротьба за украгнсьм державм ттереси / С. Папенко // Етмчна ¡стор1я народ1в Свропи. - 2013. - Вип. 39. - С. 102-107. 9. Про затвердження тексту Присяги пращвника оргамв внутрштх справ Украгнськог РСР: Постанова Ради М1тстр1в УРСР в1д 17 кв1тня 1991 року № 95. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/382-91-%D0%BF. 10. Про ммцт: Закон Украгни в1д 20 грудня 1990 року № 565-XII // В\домост\ Верховног Ради УРСР. - 1991. - № 4. - Ст. 95. 11. Про нащональну полщю: Закон Украгни в1д 02 липня 2015 року № 580-VIII // В1домост1 Верховног Ради Украгни. - 2015. - № 40-41. - Ст. 1970. 12. Проект Закону про полщю i пол1цейську д1яльтсть № 1692-1 вiд 27 ачня 2015 року. Суб'екти законодавчог тщативи народт депутати Украгни VIII скликання: Чумак В. В., Сирогд О. I., Сотник О. С., Костенко П. П., Луценко I. В., Сидорович Р. М., Купрт В. М. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=53719. 13. Проект Закону про полщю i полщейську дiяльнiсть № 2822-1 вiд 20 травня 2015року. Суб'екти законодавчог тщативи народш депутати Украгни VIII скликання: Купрт В. М., Луценко I. В. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://w 1 .c1 .rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55253. 14. Селiванова О. Д. Мовленнева культура профестного стлку-вання втськовослужбовщв - складова вшськовог культури сучасног украгнськог армп / О. Д. Селiванова // Втськова освта. - 2013. - № 1. - С. 200-206. 15. Шандра В. Законодавче регулювання тексту присяги (початок XVIII - середина XIX столть): формула присяги / В. Шандра // http://dspace. nbuv. gov. ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/15485/21-Shandra.pdf?sequence=1
