• полшшення маркетингово1 дiяльностi (насамперед шляхом встановлення оп-
тимальних кредитних ставок i залучення нових ктенттв).
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Отже, перманен-тне удосконалення кредитно1' полiтики в^чизняними банками повинно забез-печити оздоровлення фшансового сектору та вiдновлення темшв економiчно-го зростання в УкраАт. Саме це е головним завданням в умовах необхщносл якнайшвидшого подолання наслщюв фiнансовоï кризи у втизнянш економь цi та запорукою забезпечення ïï подальшого розвитку.
Розглянута динамжа та перспективи оптимiзацiï кредитноï дiяльностi на прикладi КБ "Приватбанк" можуть бути основою для здшснення аналопч-них дослiджень щодо надання кредитних послуг у банювськш системi зага-лом та в межах конкретних фшансових установ зокрема, iз подальшим визна-ченням вiдповiдних шляхiв удосконалення.
Лггература
1. Кредитування ф1зичних та юридичних ос1б КБ "ПриватБанк". [Електронний ресурс].
- Доступний з http://www.privatbank.ua.
2. Основн1 показники д1яльносп банюв Украши за даними НБУ. [Електронний ресурс].
- Доступний з http://www.bank.gov.
3. Програма мшрокредитування вщ КБ "Приват Банк". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.privatbank.ua.
4. Рейтинг Асощаци украшських банюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.
5. Статистичш даш офщшного сайту КБ "ПриватБанк". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.privatbank.ua.
Демчишак Н.Б., Ломага Н.Б. Динамика и перспективы кредитной деятельности коммерческого банка в условиях нестабильности финансовой среды
Рассмотрена динамика предоставления кредитных услуг банковскими учреждениями в Украине. Осуществлена оценка кредитной деятельности на примере КБ "Приватбанк". Очерчены перспективы активизации последней в условиях финансовой нестабильности.
Ключевые слова: кредитная деятельность, кредитный портфель, микрокреди-тирование, банковская система, финансовая нестабильность.
Demchyshak N.B., Lomaha N.B. Dynamics and prospects of credit activity of commercial bank in the conditions of financial environment instability
The dynamics of providing credits services by bank institutions in Ukraine is considered. The estimation of credit activity out on the example of KB "Privatbank" is carried. Prospects of its activation in the conditions of financial instability are outlined.
Keywords: credit activity, credit brief-case, micro-crediting, banking system, financial instability.
УДК 334.73.01 (075) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львiвська КА
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛ1З КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ ЗА ГАЛУЗЕВИМИ ТИПАМИ
Видшено HanranoB^i функцюнально-piBHeBi штерпретацп кооперативних систем. Охарактеризовано основш тенденцп та особливосп розвитку Me30eK0H0Mi4H0i теорп кооперативних систем. Виокремлено гaлузевi типи кооперативних систем та здшснено i^rn теоретичний aнaлiз.
4. Економжа, планування i управлшня r^yîi
159
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
Ключовi слова: кооперативы системи, мезоекономiчна теорiя кооперативних систем, виробнич^ споживчi та комерцшш кооперативнi системи, ефективна елас-тичшсть кооперативних систем.
Постановка проблеми. Дослщження кооперативних систем набули значного поширення на сучасному еташ розвитку надюнально! економжи, який характеризуемся революдшним переходом вщ старо!, авторитарно! чи тоталитарно!, сод1ально-полгтично! системи до ново!, демократично!, еконо-м1чною основою яко! е ринкова система господарювання. Анал1зу тендендш та законом1рностей розвитку надюнально! кооперативно! системи в тран-сформадшнш економщ Укра!ни присвячеш прад1 таких в1тчизняних науков-д1в, як В. Апопш, С. Бабенко, Г. Башнянин, I. Копич, в. Рехледький, Ю. Ту-рянський, I. Чупик та шш1. Водночас теоретико-методолопчш аспекти досль джувано! проблеми залишаються не достатньо висв1тленими, немае анал1зу кооперативних систем у розр1з1 !хшх галузевих тишв.
Методика дослщжень. У дослщженш видшено чотири найтипов1ш1 функдюнально-р1внев1 штерпретади кооперативних систем. Охарактеризовано основш тенденди та особливост розвитку мезоеконом1чно! теори кооперативних систем. Видшено галузев1 типи кооперативних систем та здшснено !хнш анал1з.
Результати дослiдження. Завдяки виконаному анал1зу сучасно! кооперативно! л1тератури можемо виокремити чотири типов1 функдюнально-р1внев1 штерпретади кооперативних систем, а саме: вузьку, широку, гшершироку та метагшершироку. Зпдно з гшерширокою (чи гшервисокою) функдюнально-р1вневою штерпретад1ею, кооперативш системи розглядаються як форма гос-подарсько!, сод1ально-духовно!, пол1тично! та шшо! д1яльност1 людей-власни-юв у межах певно! кооперативно! галузь Якщо покласти таке трактування за основу наукового анал1зу, то на його основ1 ми поступово увшдемо в сферу формування мезоеконом1чно! або гшермжроеконом1чно! (чи метамшроеконо-м1чно!) теори кооперативних систем загального чи спед1ального порядку.
Мезоеконом1чний анал1з кооперативних систем повинен спиратися на вщповщну класифжадда дих систем суто галузевого типу. Можна виокремити два типи галузево! класифжади кооперативних систем: загальну { спедь альну. Загальну галузеву класифжадш додшьно застосовувати тод1, коли ми ставимо перед собою завдання йти шляхом формування лише загально! еко-ном1чно! теори кооперативних систем.
Зпдно 1з загальною галузевою класифшад1ею, вс кооперативш системи можна подшити на три типи: виробнич1, комерцшш та споживчь У кооперативних системах першого типу кооперативна д1яльшсть зводиться пере-важно до певних виробничих процеЫв, а комердшних { споживчих процеЫв у них або зовЫм немае, або вони недостатньо розвинеш. За характером вироб-нич1 кооперативш системи надм1рно економ1зоваш, в них сод1альна мета { со-д1альна спрямовашсть економ1чного розвитку слабо виражеш, { тому в пев-ному плаш вони або не е кооперативними системами, або е кооперативними лише "наполовину", квазжооперативними.
Другим типом кооперативних систем е комерцшш кооперативш системи, в яких основна сфера д1яльност1 - де торпвля { сфера послуг. Таю сис-
160
Збiрник науково-техшчних праць
теми е вже власне кооперативними або нормально кооперативними системами, оскшьки у них бшьш-менш розвиненi Bei сфери. I в суто економiчному, i в соцiальному, i в полггичному планах вони вже бiльше вщповщають вимо-гам кооперативно! iдентичностi i краще "вписуються" у традицiйнi парадиг-ми кооперативно! дiяльностi. Щоправда, комерцшш кооперативш системи також не бувають чистими, оскшьки комерцшна дiяльнiсть у них "перепль таеться" з виробничою i споживчою. Однак перша чггко домiнуе, а всi iншi види дiяльностi е додатковими i вторинними. Так само у суто виробничих кооперативних системах первинною, вихщною i базовою е виробнича дiяль-нiсть, а комерцiйна чи споживча е вторинними, похщними i незначними за сво!ми частками чи штенсившстю розвитку. Отже, поняття виробничих i ко-мерцiйних кооперативних систем е концептуальним, а не практичним. У ре-альнiй практицi кооперативно! дiяльностi всi три основнi види дiяльностi тю-но переплiтаються i доповнюють одна одну. Однак у теоретичному аналiзi ми повиннi виходити з дещо спрощеного уявлення про вщносну "чистоту" видiв кооперативно! дiяльностi. Аналiзуючи концептуально виробничi чи комерцшш кооперативнi системи, ми будемо розглядати !х як чистi виробничi i чист комерцiйнi кооперативнi системи.
Тре^м типом кооперативних систем е споживчi системи. У певному вiдношеннi споживчi кооперативнi системи е надкооперативними, чи гшер-кооперативними, оскiльки вони в найбшьш чiткiй формi мають вЫа типовi кооперативнi ознаки. На перший план у них завжди висуваеться завдання за-доволення сощальних i сощально-духовних потреб членiв кооперативу. Це, так би мовити, завершений, чистий, чи досконалий кооператив, або коопера-тивна система, звичайно, якщо вона не зазнала деформаци.
У мезоекономiчному аналiзi кооперативних систем центральне мюце посiдае проблема порiвняльного вивчення !хньо! ефективностi. Якщо такий порiвняльний аналiз за вказаним параметром здiйснювати на фош некоопера-тивних систем, то очевидним висновком буде те, що кооперативш системи мають значно меншу ресурсну (чи витратну) еластичнiсть економiчноï ефек-тивностi, нiж системи некооперативного порядку. Це загальна особливiсть уЫх кооперативних систем, а щоб ïï виявити, кооперативний сектор економь ки треба розглядати як синкретичний, як невщдиференцшований на окремi типи, як певну економiчну одиницю.
Такий аналiз кооперативних систем сильно агрегований, здшснюючи його, ми не звертаемо увагу на галузеве розмаïття кооперативних систем i розглядаемо ïx як цiлiснiсть. У певному розумiннi цей шдхщ може бути кваль фiкований як макроекономiчний аналiз кооперативних систем. У ньому кооперативний сектор економши ми розглядаемо як цшсшсть, яка позбавлена внутрiшньоï специфiки. Такий аналiз кооперативних систем дае змогу вщдь лити кооперативний сектор економiки вщ iншоï, некооперативноï його части-ни i виявити в ньому найзагальшшу i найтиповшу специфiку, а саме: кооперативш системи дещо поступаються за економiчною ефектившстю iншим секторам нащонально!" економiки. I цi iншi некооперативнi сектори нацiональ-но!" економжи ми також розглядаемо в невщдиференцшованому виглядi.
4. Екч)мом1ка, планування i управлшня галузi
161
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
Нижча eлacтичнicть кooпepaтивниx cиcтeм, нiж нeкooпepaтивниx, те означае, що вони мeнш eфeктивнi. Вони cпpaвдi мeнш eфeктивнi вщ cиcтeм нeкooпepaтивнoгo пopядкy, aлe лишe в eкoнoмiчнoмy плaнi, однак бшьш eфeктивнi в coцiaльнoмy i coцiaльнo-дyxoвнoмy плaнax. Пpoтe цeй виcнoвoк cтocyeтьcя лишe poзвинeниx, дocкoнaлиx кooпepaтивниx cиcтeм. У тедоото-нaлиx, дeфopмoвaниx кooпepaтивниx cиcтeмax, coцiaльнo-дyxoвнa eфeктив-нicть мoжe 6ути нe вищою, а нижчою вiд тако1' в нeкooпepaтивниx cиcтeмax.
Нeдocкoнaлi кooпepaтивнi cиcтeми нe мають жoдниx пepeвaг пepeд нeкooпepaтивними eкoнoмiчними cиcтeмaми. Вони мпpoгpaютьм 1'м те лишe в eкoнoмiчнoмy плaнi, а й в coцiaльнoмy та coцiaльнo-дyxoвнoмy. Сaмe тому нeдocкoнaлi кooпepaтивнi cиcтeми нe здaтнi "виживати" в pинкoвиx yмoвax, пpo що cвiдчить вггчизняний дocвiд. Так, за пepioд pинкoвoï тpaнcфopмaцiï нaцioнaльнoï eкoнoмiки (1991-2009) ïï кooпepaтивний ceктop cкopoтивcя нe лишe eкcтeнcивнo (щopaз мeншe нaceлeння oxoплюeтьcя piзними видами ко-oпepaтивнoï дiяльнocтi й oбcлyгoвyeтьcя cиcтeмoю кooпepaцiï), а й irn^cm-но (змeншyeтьcя чаетка кooпepaцiï у виpoбництвi, peaлiзaцiï i отоживанш ВНП). Тoчнiшe, нeкooпepaтивнoмy ceктopoвi eкoнoмiки '^poipae" нинi нe влacнe кooпepaтивний, а квaзiкooпepaтивний ceктop.
Влacнe кooпepaтивнi cиcтeми пocтyпaютьcя нeкooпepaтивним лишe cyтo в eкoнoмiчнoмy плaнi, ane кoмпeнcyють цe вiдcтaвaння пepeвaгaми шкального та coцiaльнo-дyxoвнoгo пopядкy. Якщо бpaти до уваги iнтeгpaльнy eфeктивнicть фyнкцioнyвaння кooпepaтивниx cиcтeм, то вони часто випepe-джають нeкooпepaтивнi ^ст^ми. Сaмe цим i пoяcнюeтьcя ïx життeздaтнicть i тe, що вони "виживають" нaвiть за умов ^c^e^i' кoнкypeнтнoï бopoтьби. Кoнкypeнцiï нe вшримують лишe нeдocкoнaлi, нeпoвнi, дeфopмoвaнi кооте-paтивнi cиcтeми, якi мають погано poзвинeнy coцiaльнo-дyxoвнy i шщально-полггичну cфepи. Дocкoнaлi кooпepaтивнi cиcтeми за iнтeгpaльнoю eфeктив-нicтю в бaгaтьox випaдкax i випepeджaють нeкooпepaтивнi, а тому мають значш пepcпeктиви cвoгo poзвиткy. Oтжe, caмoзбepeжeння кooпepaтивнoгo cercropy нaцioнaльнoï eкoнoмiки за нoвиx pинкoвиx умов повинно пepeдбaчи-ти як нeoбxiднy пepeдyмoвy вiднoвлeння ïx кooпepaтивнoï пpиpoди.
У тpaнcфopмaцiйнiй eкoнoмiцi У^аши в cклaдi кooпepaтивнoгo ^к-TOpy пepeвaжaють нeдocкoнaлi кooпepaтивнi cиcтeми. Сaмe цим i зумов-люeтьcя його низька кoнкypeнтocпpoмoжнicть i нeжиттeздaтнicть. Виpiшeння пpoблeми адаптаци кooпepaтивнoгo ceктopy eкoнoмiки до pинкoвиx умов гocпoдapювaння, на наш погляд, повинно полягати такш його тpaнcфopмaцiï, за якoï i вна^док якoï в його cклaдi нeyxильнo зpocтaтимe чacткa доотона-лж кooпepaтивниx cиcтeм.
На жаль, бшьшють пpaктикiв-кooпepaтopiв пpoблeмy вxoджeння кооте-paтивниx cиcтeм у pинoк poзглядaють лишe з пoзицiй cтвopeння пeвниx c^a-дoвиx pинкoвoï iнфpacтpyктypи. Ми ж вважаемо, що вaжливiшe почати з вщ-нoвлeння влacнoï пpиpoди кooпepaтивниx cиcтeм, "добудувати" ïx у шщально-му i coцiaльнo-дyxoвнoмy плaнax i cпpямyвaти ïxнiй poзвитoк у py^o peaлiзa-ци найвищого кooпepaтивнoгo даалу i мeти - зaдoвoлeння як coцiaльнo-мaтe-piaльниx, так i coцiaльнo-дyxoвниx пoтpeб члeнiв кooпepaтивy, що дасть змогу значно пiдвищити iнтeгpaльнy eфeктивнicть ïxньoгo фyнкцioнyвaння.
Другим важливим напрямом мезоекономiчного анашзу кооперативних систем е ï^râ порiвняльний аналiз у суто галузевому розрiзi i з позицш ïxньоï галузевоï структури як загального, так i бiльш спещального порядку. Як було уже зазначено, з позицш загальноï галузевоï структури в складi кооперативних системи нацiональноï економiки виокремлюють виробничi, комерцшш i споживчi кооперативнi системи [1-5]. Першi за своïм характером е квазжоопе-ративними, другi - власне кооперативними, а трет - надкооперативними, чи гшеркооперативними. ïx вiдповiдно можна квалiфiкувати, як умовно-коопера-тивнi, власне кооперативш i чисто кооперативш. Порiвняльний аналiз цих систем доцiльно здшснювати з позицiй ïx ефективноï еластичност.
Здiйснений нами аналiз свiдчить, що виробничi кооперативнi системи за економiчною ефективнiстю дещо перевищують як комерцшш, так i спо-живчi кооперативш системи. Це можна пояснити тим, що у виробничих системах основним видом дiяльностi е виробнича, яка завжди, або майже завжди ефектившша за дiяльнiсть комерцшну чи споживчу. У споживчих кооперативах також провадиться виробнича дiяльнiсть, однак ïï обсяги обмежеш, а ос-новними видами дiяльностi е все-таки торгова i послугова.
Така функцюнальна структура системи споживчоï коопераци св^ить про те, що цей сектор нацiональноï кооперативноï системи е не лише спожив-чо-послуговим за характером, а й частково, комерцшним, i навггь виробни-чим. Залежно вщ спiввiдношення цих трьох сфер чи сегментв, споживчоï коопераций можна виокремити певш пiдвиди споживчого кооперативного сектору нацiональноï економiки, а саме: квазюпоживч^ власне споживчi та ri-перспоживчi кооперативнi системи.
У квазiспоживчиx кооперативних системах досить значною е частка власне виробничоï i частково комерцiйноï дiяльностi. Такi кооперативш системи за характером функцюнування дуже близькi до виробничих кооперативних систем, з тею лише рiзницею, що в останнix комерцшно-послуговий сектор майже повнiстю вщсутнш або е досить незначним, а виробничий, навпа-ки - домшуе. У квазiспоживчиx кооперативних системах виробнича i комерцшна дiяльнiсть е додатковими, такими, що доповнюють споживчо-послуго-ву. У власне споживчих кооперативних системах досить значною е частка ко-мерцiйноï i споживчо-послуговоï дiяльностi, а виробнича вiдступае на заднш план. Якщо квазiспоживчi кооперативнi системи можна квалiфiкувати як нечист споживчi кооперативнi системи, то власне споживчi - вже як умовно-чистi. У гiперспоживчиx кооперативних системах частка виробничого сектору зведена до мтмуму. Таю кооперативш системи можна квалiфiкувати як числ споживчi кооперативнi системи.
Здiйснюючи порiвняльний аналiз нечистих, умовно-чистих i чистих споживчих кооперативних систем, можна дшти таких фундаментальних те-оретичних висновкiв: по-перше, за рiвнем економiчноï ефективностi нечист споживчi кооперативнi системи (якщо ми ïx розглядаемо у крайньому варiан-тi) значно перевищують умовно-чистi та чист, вони мають значно вище зна-чення витратноï еластичностi результатв, нiж останнi. Це одна з вагомих пе-реваг недосконалих споживчих кооперативних систем. За нашими приблиз-ними шдрахунками, нечистi споживчi кооперативш системи за економiчною
4. Економжа, планування i управлiммя галузi
163
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт yKpa'1'ни
eфeктивнicтю дyжe близько пiдxoдять до одиничного ïï знaчeння, тобто ко-eфiцieнт eфeктивнoï eлacтичнocтi близький до oдиницi. Умовно-чиел i чиcтi cпoживчi кooпepaтивнi cиcтeми значно пocтyпaютьcя за eкoнoмiчнoю eфeк-тивнicтю нeчиcтим cпoживчим кooпepaтивним cиcтeмaм.
1з виклaдeнoгo вищe випливae, що за cyчacниx умов pинкoвoгo peфop-мування вiтчизнянoï eкoнoмiки для того, щоб "yтpимaтиcь на плаву" в ото-живчому ceктopi нaцioнaльнoï кooпepaтивнoï cиcтeми нeoбxiднo пocилювaти ïï влacнe виpoбничy кoмпoнeнтy. Oднaк eмпipичнi факти cвiдчaть пpo тe, що ïï чаетка за ocтaннiй пepioд нeyxильнo cкopoчyeтьcя, що нeгaтивнo впливae на кoнкypeнтocпpoмoжнicть кooпepaтивнoï пpoдyкцiï i поодуг й пoгipшye aдaптaцiйнi пapaмeтpи ^eï cиcтeми до pинкoвиx умов гocпoдapювaння.
Умoвнo-чиcтi та чиcтi cпoживчi кooпepaтивнi cиcтeми e бiльш низько-eфeктивними, нiж нeчиcтi лишe з cyTO eкoнoмiчниx пoзицiй. Oднaк у шщаль-ному та coцiaльнo-дyxoвнoмy acпeктax вони xapaктepизyютьcя значно ви-щою eфeктивнicтю. I тому дocтaтньo пpoблeмaтичним e питання, як з ycix пepeлiчeниx cиcтeм e бiльш eфeктивними. Для цього пoтpiбнo визначити ïx-ню iнтeгpaльнy eфeктивнicть. Якщо coцiaльнo-дyxoвнa eфeктивнicть функщ-онування чиcтиx cпoживчиx кooпepaтивниx cиcтeм нacтiльки пepeвищye ана-лопчний пapaмeтp нeчиcтиx cпoживчиx кooпepaтивниx cиcтeм, нacкiльки ïx eкoнoмiчнa eфeктивнicть e нижчою, нiж циx ocтaннix, то можна cтвepджyвa-ти, що нeчиcтi, yмoвнo-чиcтi i чиcтi cпoживчi кooпepaтивнi cиcтeми e однако-во eфeктивними.
Oднaк цieï oбcтaвини, зазвичай, те пoмiчaють нi пpaктики-кooпepaтo-pи, m нayкoвцi, ocкiльки вони вpaxoвyють здeбiльшoгo лишe eкoнoмiчнy eфeктивнicть ïxньoгo функцюнування, яка нaйбiльшe пpoявляeтьcя в ^po^ кoтpивaлoмy pинкoвoмy пepioдi. Дpyгa cклaдoвa iнтeгpaльнoï eфeктивнocтi фyнкцioнyвaння cпoживчиx кooпepaтивниx cиcтeм - ïxня coцiaльнo-дyxoвнa eфeктивнicть, e мeнш видимою i ïï вaжчe тeopeтичнo зaфiкcyвaти, ocкiльки вона, пo-пepшe, бiльш-мeнш знaчyщe пpoявляeтьcя в гiпepдoвгoтpивaлoмy чи влacнe дoвгoтpивaлoмy pинкoвoмy пepioдax, а тому нe пoтpaпляe в пoлe зopy дocлiдникa, який звик aнaлiзyвaти eкoнoмiчнi cиcтeми в ïx статичному, або кopoткoтpивaлoмy, вapiaнтi; пo-дpyгe, coцiaльнo-дyxoвнa eфeктивнicть також мae eкoнoмiчнy фopмy icнyвaння i втiлюeтьcя в змiнi eкoнoмiчнoï eфeктив-ност! фyнкцioнyвaння, однак цe втiлeння здiйcнюeтьcя з значним лагом чacy, дeкoли нacтiльки довгим, що вiн те пoтpaпляe в пoлe зopy дocлiдникa-кooпe-paтopa з цiлoï низки ^ичин. Тому дocлiдник iнтeгpaльнy eфeктивнicть функцюнування rax чи шшж eкoнoмiчниx cиcтeм cxoплюe лишe з eкoнoмiчнoгo боку, на ocнoвi чого фopмyлюe xибний виcнoвoк пpo мeншy eфeктивнicть чиcтиx cпoживчиx cиcтeм.
Bmcmoekh. Ш^о^ тpaктyвaння кooпepaтивниx cиcтeм дae можли-вicть фopмyвaти i poзвивaти дaлi мeзoeкoнoмiчнy тeopiю кooпepaтивниx ^c-тeм. Цeнтpaльнe мicцe в мeзoeкoнoмiчнoмy aнaлiзi зaймae пpoблeмa пopiв-няльного визнaчeння ïxньoï eлacтичнocтi. Здiйcнeнi дocлiджeння показали, що в eкoнoмiчнoмy плaнi eфeктивнicть кooпepaтивниx cиcтeм значно нижча, шж eфeктивнicть iншиx cиcтeм нeкooпepaтивнoгo cercropy. Oднaк, цe лишe в cyTO eкoнoмiчнoмy плaнi. Якщо ж вжодити з шиpшoгo знaчeння поняття
ефективностi та розглядати !! як штегральну ефективнiсть, то важко однозначно вщповюти на запитання, якi системи - кооперативы чи некооператив-ш, чист чи нечист - ефектившшь Для правильно! вщповщ на це запитання потрiбно здiйснити спецiaльний науковий aнaлiз окремих складових штег-рального рiвня ефективностi та виявити !хнi сшввщношення. Такий aнaлiз реaлiзувaти практично дуже важко, оскiльки соцiaльно-духовнa ефективнiсть не мае чггко! грошово! форми вираження, вона не обов'язково мaтерiaлi-зуеться в економiчних процесах i дуже часто мае позaекономiчну форму ре-aлiзaцi!, зaфiксувaти яку дуже важко.
Лггература
1. Рехлецький G.A. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. -20 с.
2. Рехлецький С. А. Кооперативний каттал в умовах переходу до ринку : дис. ... канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Льв1в : Вид-во ЛНУ, 2002. - 184 с.
3. Гелей С.Д. Теор1я та ютор1я коопераци : пщручник / С.Д. Гелей, Р.Я. Пастушенко. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 513 с.
4. Бабенко С.Г. Основ1 кооперации : навч. поабн. / С.Г. Бабенко, С.Д. Гелей, Я. А. Гон-чарук, Р.Я. Пастушенко. - К. : Вид-во "Знання", 2004. - 470 с.
5. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем в перехщнш економщ / С.Г. Бабенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
Драбовский А.Г. Теоретический анализ кооперативных систем по отраслевым типам
Выделены самые типичные функционально уровневые интерпретации кооперативных систем. Охарактеризованы основные тенденции и особенности развития ме-зо-экономической теории кооперативных систем. Выделены отраслевые типы кооперативных систем и осуществлен их теоретический анализ.
Ключевые слова: кооперативные системы, мезо-экономическая теория кооперативных систем, производственные, потребительские и коммерческие кооперативные системы, эффективная эластичность кооперативных систем.
Drabovskiy A.G. A theoretical analysis of the co-operative systems is after of a particular branch types
The most typical functionally level interpretations of the co-operative systems are selected. Basic tendencies and features of development of mezo-economic theory of the cooperative systems are described. The of a particular branch types of the co-operative systems are selected and they are carried out theoretical analysis.
Keywords: co-operative systems, mezo-economic theory of the co-operative systems, production, consumer and commercial co-operative systems, effective elasticity of the cooperative systems.
УДК330.322.3:338.43 Acnip. М.М. Ковальчук1 -Львiвська фтансова академш
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 У С1ЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВ1 ТА II ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИ
Обгрунтовано розвиток швестицшно! дiяльностi у сшьському господарсга та !! вплив на результати у Ль^вськш область Проaнaлiзовaно основш даш гaлузi та виз-начено спрямування швестицш. !нвестицшш ресурси в тих обсягах, яю фактично ре-
1 Наук. кер1вник: проф. М.1. Яцшв, канд. екон. наук - Льв1вська фшансова академш
4. Екоиомпка, планування i управлшня галузi
165