CC BY
11
УДК 334.73.01 (075) Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львтська КА
ФОРМАЦ1ЙНИЙ П1ДХ1Д ДО АНАЛ1ЗУ КООПЕРАТИВНИХ СИСТЕМ ТА IX ТИПОЛОГ1ЗАЦ1Я
Проаналiзовано капiталiстичну та соцiалiстичну штерпретащю кооперативних систем. Охарактеризовано етапи розвитку кооперативно! власност та вiдповiднi II типи. ОбГрунтовано, що ефективнiсть функцюнування кооперативних систем зале-жить вщ сукупного впливу рiзноманiтних чинникiв як економiчного, так i позаеко-номiчного характеру.
Ключовг слова: капiталiстичнi кооперативы системи, соцiалiстичнi коопера-тивнi системи, кооперативна власшсть, ефективнiсть функцiонування кооперативних систем.
Постановка проблеми. Визначення мюця кооперативних систем у трансформацшнш економщ та !х перспектив передбачае яюсне оновлення тдход1в до анал1зу кооперацп як едносп техшко-економ1чних, сощально-економ1чних, оргашзацшних i духовних вщносин. Вщродження ютинно! при-роди кооперацп спираеться на трактування кооперацп як оргашчно! складо-во! ринково! економжи, що покликана протистояти диктату великого б1знесу та посередницьких структур, поеднуючи економ1чну м1с1ю захисту штерешв учасниюв кооперацп з1 сощальною м1с1ею вщродження солщарносп та ств-роб1тництва, сощально! гармошзацп та гумашзму.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Дослщження проблеми природи кооперативних систем набули значного поширення в економ1чнш кооперативнш лггературь Над II виршенням працюють таю в1дом1 науковщ, як В. Апопш [1], С. Бабенко [2], Г. Башнянин [3-7], I. Копич [4], €. Рехлець-кий [17], Ю. Турянський [5] та rnmi. Однак, вивчивши значний масив лггера-тури з кооперативно! проблематики, ми дшшли висновку, що однозначно! ш-терпретацп природи кооперативних систем немае, проблема потребуе Грун-товного вивчення та дослщження.
Методика дослвдження. У цш робот проанал1зовано формацшний тдхщ до дослщження кооперативних систем та охарактеризовано методоло-пю !х анал1зу з позицш розвитку вщносин кооперативно! власносп.
Результати дослщження. Питаниям 1стинно! природи кооперативних систем придшяють достатньо уваги, починаючи з робгт класиюв кооперацп. При цьому бшьш1сть дослщниюв притримувались i дотепер притримуються формацшного тдходу. Формацшний тдхщ до анал1зу кооперативних систем передбачае !х розгляд як певного мжросуспшьства. У цьому ракурс в кооперативно систем1 видшяють економ1чну, сощальну, духовну, пол1тичну та шш1 сфери. При цьому вузьке трактування передбачае зведення такого мжросус-пшьства до економ1чно! сфери, а широке пов'язане з розглядом економ1чно! та сощально-духовно! сфер в едносп. Надзвичайно широке трактування мае мю-це, коли до наукового анал1зу тдключаеться також суто полгтична сфера.
Зпдно з формацшним тдходом, у структур1 кооперативних систем первинною та базовою виступае економ1чна сфера, яка вкут з техшко-техно-лопчною сферою визначае характер шших складових системи. Виступаючи в якосп похщних, останш доповнюють економ1чну сферу i забезпечують цшю-
нiсть кооперативно! системи. Разом з тим, сощально-духовна та полиична сфера справляють активний зворотнш вплив на економiчну та техшко-техно-логiчну сфери, що виступають при цьому вже як вторинш, похiднi [3, 5, 7].
Зауважимо, що формацшний пiдхiд був домшуючим до початку 90-х рокiв ХХ ст. у вичизнянш економiчнiй лiтературi при дослiдженнi сощально-економiчноl системи та вщносин власностi загалом i щодо кооперативних систем зокрема [13, 14, 16]. Змют кооперативних систем та !х роль в еконо-мiчнiй системi загалом визначались насамперед залежно вiд пануючих ви-робничих вщносин, що спричиняло протиставлення сощалютично! i катта-лютично! кооперацп. Вважалось, що кооперативнi пiдприeмства та оргашза-ци, якi дiють в умовах капiталiзму, е капiталiстичними, зорieнтованими на от-римання прибутку. Нагромадження кооперативно! власносп ними забезпе-чуеться за рахунок додатково! вартосп, що реалiзуеться в процесi кооперативно! дiяльностi. Управлiння кооперативною дiяльнiстю здiйснюють тд-приемцi, або !хш представники, що тюно пов'язанi з монополiями, буржуаз-ними полiтичними партiями та оргашзащями, з держапаратом. При цьому яюсна вiдмiннiсть кооперативiв вiд приватних форм бiзнесу пояснювалась пiдпорядкованiстю кооперативно! дiяльностi забезпеченню виробничих або iнших економiчних потреб сво!х членiв, а не максимiзацil прибуткiв. На ос-новi посилань на класикiв марксизму-лешшзму постiйно пiдкреслювалась теза про нероздшьнють соцiалiзму i кооперацп [15, с. 6; 13, с. 4]. Сощалютична кооперащя вважалась потужним засобом об'еднання трудящих, школою са-мостшного ведення господарства, насамперед для селян. Особливий наголос робився на приналежносп кооперативно! власносп до сощалютично! влас-ностi, яка в перспективi мае поступового зближуватись i врештi-решт злитись з державною (загальнонародною) власнiстю. При цьому домывало досль дження колгоспно! власносп, натомiсть власнiсть споживчо! кооперацп окре-мо майже не розглядалась.
У радянськiй економiчнiй лiтературi основою iснування власностi споживчо! кооперацп визнавався ютотно нижчий рiвень усуспiльнення вироб-ництва на сел^ а також особливостi сiльського розселення, побуту, структури попиту, що зумовлюе необхщнють колективного привласнення в сферi товарного обiгу. При цьому соцiально-економiчний змiст власностi споживчо! кооперацп в межах сощалютично! системи протиставлявся кооперативнш влас-ностi в умовах капiталiзму. Наголошувалось, що в умовах панування загаль-нонародно! власносп на основнi засоби виробництва, докоршним чином змь нюються джерела поновлення i розвитку кооперативно! власностi. Особли-вiсть власностi споживчо! кооперацп порiвняно з колгоспною власнiстю вба-чалась у вiдносно вищому рiвнi !! усуспшьнення в межах Центроспiлки. На сьогодш очевидно, що споживча кооперащя, як i всяка iнша кооперащя в умовах дом^вання державно! власносл, дiйсно набула ознак адмшютративно-командно! економiчноl системи. Держава по суп взяла тд повний контроль дiяльнiсть кооперативiв як у сферi виробництва, так i у сферi товарного обiгу.
В економiчнiй кооперативнш лiтературi згiдно з формацiйним тдхо-дом виокремлено такi основнi точки зору щодо внутршньо! природи коопе-
ративних систем. Зпдно з першою iнтерпретацiею, за генетичною природою кооперативш системи е кашталютичними. Цей пiдхiд е обгрунтованим за певних умов: по-перше, якщо природу кооперативно! системи розглядати в ракурс форми власностi на ресурси, що виступае економiчною основою !! функцюнування; по-друге, якщо власнiсть анатзуеться в !! чистому (тради-цшному чи класичному) виглядь Однак у процеш iсторичного розвитку сформувались рiзнi функцiональнi пiдтипи кооперативно! власностi, що не дае змогу однозначно трактувати генетичну природу кооперативних систем. Кожний функцюнальний пiдтип кооперативно! власностi е вщображенням певного етапу розвитку.
Перший етап - традицшна форма кооперативно! власносп. Дотнуван-ня в цш формi загально-колективно! власностi, яка вщображаеться у формуван-нi неподiльного статутного фонду, свщчить про !! квазюощалютичний (квазь суспiльний) характер. Своею чергою, коли за певних умов починае переважати особисто-майнова частина кооперативно! власносл, форма кооперативно! влас-ност змшюе свiй характер на капiталiстичну чи квазжатталютичну. Тому аб-солютизацiя катталютично! природи кооперативно! системи е хибною.
Другий етап - посттрадицiйна форма кооперативно! власносл. Ця су-часна форма кооперативно! власносп формуеться не лише за рахунок пайових внесюв, але й за рахунок акцюнерного капiталу. Посилення ролi останнього змшюе i внутрiшню структуру власностi, сприяе пiдвищенню частки особис-то-пайово! складово! за рахунок загально-колективно!. При цьому вiдбуваеться подальша капiталiзацiя кооперативно! системи. Вщповщно, змiнюеться i структура продукпв (економiчних благ i послуг), виробництво, розподш, оборот та споживання яких здiйснюеться в кооперативному секторi чи його сег-ментi. Таким чином, змши в структурi кооперативно! власносп при переходi вiд традицшно! до посттрадицiйноl форми посилюють обгрунтованють вис-новку щодо !! кашталютичного характеру. Разом з тим, важливо наголосити, що кооперативнi системи в реальносп е квазiкапiталiстичними, з наявнютю потенцiйноl можливостi поступового !х перетворення в капiталiстичнi.
Третiй етап - штегрована кооперативна власнiсть. Вона формуеться внаслщок взаемопроникнення кооперативного та некооперативного катталу. Результатом цього стае утворення кооперативних корпорацш у формi кооперативних концершв чи кооперативних консорцiумiв [17]. Насамперед станов-лення штегровано! кооперативно! власностi вiдбуваеться у найбшьш розви-нених економiках, але !! частка залишаеться незначною.
Формування штегровано! кооперативно! власносп, з одного боку, зу-мовлюе перетворення кооперативних систем на власне кашталютичш. З ш-шого боку глибинна трансформацiя кооперативних систем у певному сенсi означае втрату !х власно! природи i переродження в напiвкооперативнi (квазi-кооперативш), тобто здiйснюеться декооператизацiя кооперативних систем. Вщповщно, у зв'язку з такими процесами ортодоксальш прихильники кооперативно! теорп та практики такий хщ еволюцil кооперативних систем розцi-нюють як небажаний.
Згiдно з традицшним пiдходом до кооперацiï та кооперативного руху акцiонування кооперативного катталу потребуе обмеження та сурового контролю через загрозу виродження кооперативних систем. Разом з тим, у ко-роткотермшовому ринковому перiодi цей процес розширюе можливостi зосе-редження фшансових ресурсiв у кооперативному сектор^ змiцнюючи конку-рентоспроможнiсть кооперативних структур. Це зумовлюе висновок про ба-жашсть, прогресивнiсть трансформацiï кооперативних систем у квазжоопера-тивнi чи навпь у некооперативнi. Втiм оцiнка цього процесу з точки зору довготермшового перюду кардинально змшюеться, оскiльки декооператиза-цiя е неефективною i небажаною з точки зору соцiального i особливо соцiаль-но-духовного аспекта.
Треба зазначити, що прихильники повноï корпоратизацiï кооперативного сектору наголошують на ïï ефективносп щодо його швидкого економiч-ного оздоровлення, таоруючи втрати в сощально-духовному планi в часi. За-безпечуючи пiдвищення статичноï економiчноï ефективносп, повна корпора-тизацiя стримувала б розвиток кооперативних систем як особливого сектору економжи в майбутньому. При цьому часткова корпоратизащя кооперативного сектору е об'ективно необхщною i потенцшно ефективною.
Перехiд кооперативноï власностi в натвприватну чи власне приватну мае на мет оптимiзацiю розподiлу ресуршв та пiдвищення економiчноï ефективносп. Основним iнструментом цього процесу е акщонування капiталу. Разом з тим, збереження генетичноï природи кооперативноï системи вимагае як перетворення з формальноï на реальну пайову систему, так i розвитку закри-toï форми акцiонування капiталу в кооперативному секторь Розширюючи можливостi адаптацiï кооперативних систем до ринкового середовища за ра-хунок змiцнення ïх фiнансовоï бази, ця форма акцiонування е генетично наб-лиженою до пайовоï системи.
У принципi закрите акщонування в певних випадках може доповню-ватись вщкритим акцiонуванням. Але цей процес мае бути контролювати як держава, так i самi кооперативш структури, адже неминучим наслiдком то-тальноï капiталiзацiï е втрата кооперативними системами ïх власноï природи. За вщсутносп повноï капiталiзацiï кооперативнi системи е потенцшно, а не повнютю катталютичними, причому тiльки з позицш власносп. Разом з тим, катталютичш за соцiально-економiчною природою, кооперативнi системи за цшьовою функцiею, за сощальною спрямованютю можуть бути соцiалiзова-ними (сощалютичними). Це свiдчить про недостатшсть трактування кооперативних систем як суто катталютичних.
Однозначне визначення природи кооперативних систем неправомiрне внаслiдок ïï тiсноï залежностi вiд характеру нацiональноï економiчноï системи, в межах я^ вони функцiонують, спiввiдношення в нш приватного та державного секторiв. Домiнування в змiшанiй економiчнiй системi приватного сектору зумовлюе вщповщну трансформацiю у вiдповiдному напрямi i природи кооперативних систем. Пайовий за походженням кооперативний ка-ттал у цих умовах виступае приватно-колективним i обумовлюе катталю-тичну основу кооперативних систем. Однак це не виключае можливостi по-
дальшо! сощатзацп кооперативних систем та !х трансформацп в квазюощ-алiстичнi. На вщм^ вiд цього, кооперативнi системи, яю функцiонують в умовах панування державного катталу та командно! економiки, набувають характеру сощалютичних чи, в кращому випадку - соцiалiзованих систем. Кооперативна за формою власнють при цьому, по-сутi, е специфiчним рiзно-видом державно! власносп. Таким чином, домшуюча економiчна система адаптуе кооперативнi системи вщповщно до власно! природи. Цей системний тдхвд до аналiзу яюсних характеристик кооперативних систем вперше знайшов вiдображення в роботах класикiв пролетарсько! полггекономп.
В умовах кашталютично! приватно! економ^ кооперативнi системи теж набувають приватнокашталютичного характеру. Разом з тим, у розвине-нiй ринковiй економщ по мiрi збiльшення частки загально-колективно! влас-ностi внаслiдок каmталiзацп прибутку поглиблюеться соцiалiзацiя кооперативних систем. Наслщком цього е поступова еволющя капiталiстичних кооперативних систем до квазжашталютичних, а згодом i до квазюощалютичних.
Соцiалiзацiя економiчних дослiджень та практики функщонування кооперативних систем е наслщком розвитку та ускладнення кооперативних систем, внаслiдок чого вплив позаекономiчних факторiв на економiчну сферу функцiонування кооперативних систем поступово зростае. При цьому об'ект економiчного дослщження - кооперативнi системи - пов'язуеться з об'ектом сощолопчних дослщжень [3, 6, 7].
Мiра соцiалiзацil кооперативних систем залежить вiд того, наскшьки цi системи е розвиненими та складними. Оскiльки простi кооперативш системи характеризуються обмеженим впливом сощально-духовних факторiв на економiчну сферу, то достатшм може бути i чисто економiчний аналiз. На противагу цьому складнi кооперативнi системи характеризуються вщчутним впливом технологiчних, соцiально-духовних та шших факторiв на функщ-онування системи та досягнення !! цшьово! функцп. Це зумовлюе необхiд-шсть iнтегрального за сво!м характером економiчного дослiдження, що не обмежуеться лише економiчним матерiалом, набуваючи при цьому ново! якосп та репрезентативностi. Межею посилення соцiалiзацil кооперативних систем е врiвноваження позитивних соцiально-економiчних та сощально-ду-ховних ефектiв та зниження функцюнально! економiчноl ефективностi, що спричиняються цим процесом.
Однозначне трактування кооперативних систем як суто сощалютич-них теж е неточним та обмеженим. На наш погляд, доцшьно вести мову лише про сощалютичну основу кооперативних систем, i то тшьки за певних умов. Близькими до сощалютичних кооперативнi системи були в умовах адмшю-тративно! економжи, що характеризувалась домiнуванням суспiльноl влас-ностi. У цей перiод система паювання мала формальний характер. У приват-нiй ринковiй економiцi кооперативш системи виступають частково-сощалю-тичними з точки зору вщповщносп кооперативно! власносп загально-колек-тивнiй власностi, що е !! частиною.
Для трансформацшно! економжи властивий процес поступового пе-ретворення сощалютичних кооперативних систем на квазжашталютичш, з потенцшною можливiстю !х переростання в повнютю капiталiстичнi. Цей
процес здшснюеться за двома напрямами: 1) за рахунок збшьшення частини власностi, що мае особисто-пайовий характер; 2) за рахунок тдвищення ролi кооперативноï власност первинних кооперативних органiзацiй в ходi децен-тралiзацiï. Таким чином, анатз процесiв, що вiдбуваються в кооперативному сектор^ зумовлюе висновки про гостру необхщшсть та актуальнiсть не тшь-ки статичного, але й динамiчного аналiзу природи кооперативних систем в умовах трансформацiйноï економiки.
Недосконалiсть статичного тдходу до природи кооперативних систем, що е найбшьш поширеним, у теоретичному планi проявляеться у немож-ливостi прослiдкувати змiни в основi ïх функцiонування. У плат практичного аналiзу вiн стримуе визначення реальних змiн в ефективносп функщону-вання кооперативних систем. Адже на практищ постае питання визначення мiри капiталiзацiï, за якоï тдвищення економiчноï ефективностi в коротко-термшовому перiодi не поглинаеться негативним впливом цього процесу на сощально-духовну ефективнють у довготермiновому перiодi. З огляду на це, актуалiзуеться питання концептуального визначення критичноï точки чи зони капiталiзацiï з врахуванням впливу процесу капiталiзацiï кооперативних систем в умовах трансформацiйноï економiки на штегральну ефективнiсть ïх функцiонування [5]. При цьому штегральна ефективнiсть може розглядатись як результуюча економiчноï, соцiальноï та соцiально-духовноï ефективностi [2, 8-10, 12]. Залежно вiд спiввiдношення ефектiв i дефекпв капiталiзацiï в трьох сферах сумарний вплив на штегральну ефективнють може бути як по-зитивним, так i негативним.
Правомiрно розглядати штегральну ефективнють з урахуванням часового лагу. Адже короткотермшовий позитивний ефект вщ певних економiч-них змш в дiяльностi кооперативних систем (зокрема тдвищення рiвня ïх ка-пiталiзацiï) може переростати в негативний у довготермшовому перiодi. Тому продовження процесу капiталiзацiï е доцшьним, допоки негативний дов-готермшовий вплив поглинаеться або перекриваеться позитивним впливом на ефективнють в короткотермшовому перюдь
Таким чином, можна розглядати кооперативш системи зi зростаючою, стабшьною та спадною iнтегральною ефективнiстю функцюнування. При цьому на концептуальному рiвнi можна стверджувати, що вiтчизнянi кооперативш системи е системами зi спадною штегральною ефективнiстю. Разом з тим, на практищ така типолопзащя е ускладненою через одночасний вплив на ефективнють всього комплексу економiчних, полiтичних та соцiальних процесiв у трансформацшнш економiцi, а не лише капiталiзацiï кооператив-ноï дiяльностi. Так само немае емпiричноï бази для визначення динамжи ча-сових змш в штегральнш ефективностi. Адже лагова ефективнють може бути як зростаючою, так i стабшьною або спадною. Разом з тим, аналiз показуе, що поступово формуються основи для стабЫзацп та подальшого зростання лаговоï iнтегральноï ефективностi функцiонування вiтчизняних кооператив-них систем.
У низщ дослiджень кооперативнi системи розглядають як такi, що не можуть бути вiднесенi нi до кашталютичних, нi до соцiалiстичних. Така точка
зору грунтуеться на специфщ кооперативно! власностi, що не е ш приватною, ш державною [9]. Не вiдкидаючи правомiрностi цього пiдходу, потрiбно од-ночасно застерегти вiд його однозначностi та абсолютизацп. Адже коопера-тивнi системи динамiчно розвиваються, змiнюючись вiд приватно-суспшьних до суспiльно-приватних. Насамперед це властиво для транзитивних економiк, що е свщченням перехiдного характеру кооперативних систем. Це зумовлюе !х вiдставання щодо економiчноl ефективностi порiвняно з приватним сектором при випередженш порiвняно з державним сектором змшано! економжи.
Перевагою кооперативних систем е вища сощальна ефективнiсть. При цьому соцiалiзованiсть кооперативних систем е запорукою вщ !х переро-дження. В зв'язку з цим, небезпечним е втшення в практику iдей зменшення загально-колективно! частки кооперативно! власностi, оскiльки !х стiйкiсть знизиться, що пiдтверджуе практика приватизацп кооперативно! власностi в укра!нських умовах. Низка кооперативiв за внутршшм змiстом повнiстю пе-ретворюються на приватш пiдприемства. Разом з тим, зростання частки осо-бисто-пайово! кооперативно! власносп сприяе пiдвищенню економiчноl ефективносп, що в майбутньому створюе тдстави для позитивного впливу на соцiально-економiчну та соцiально-духовну ефективнiсть. Тому цей про-цес загалом е обгрунтованим та прогресивним i зумовлюе висновок щодо тенденцп поступового наближення впчизняних кооперативних систем до тих, що функцюнують у розвинених ринкових економжах.
Висновки. Дослiдження типiв кооперативних систем та ефективносп !х функцiонування, бшьш поглиблений аналiз впливу процесiв соцiалiзацil на ефективнiсть функцiонування цих систем потребуе спещального наукового дослiдження в межах формацшного пiдходу. Ефективнiсть застосування фор-мацiйного пiдходу до аналiзу кооперативних систем пiдвищиться, якщо його доповнити функцюнально^вневим аналiзом, за якого кооперативш системи розглядаються в межах окремого господарського утворення (тдприемства, товариства тощо), об'еднання кооперативних тдприемств, кооперативно! га-лузi, а також комплексу кооперативних галузей.
Л1тература
1. Апопш В. Нов1 кооперативш принципи та проблеми !х застосування в сучасних умовах / В. Апопш, I. Мельник // Укра!нська кооперащя: юторичш та сощально-економ1чш аспек-ти : зб. статей. - Льв1в, 1998. - Т. 1. - С. 121-141.
2. Бабенко С.Г. Трансформащя кооперативних систем в перехщнш економщ / С.Г. Ба-бенко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 2003. - 332 с.
3. Башнянин Г.1. Економ1чш системи : монография / Г.1. Башнянин. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2006. - Т. 1. - 484 с.
4. Башнянин Г.1. Економ1чш системи: проблеми структуризаци 1 типолопзаци / Г.1. Башнянин, 1.М. Копич, Б.М. Шевчик. - Льв1в : Вид-во "Коопосвгга", 1999. - 220 с.
5. Башнянин Г.1. Ефектившсть кашташзаци 1 л1берашзаци економ1чних систем в умовах ринково! транзици: методолопчш проблеми метролопчного анашзу / Г.1. Башнянин, Ю.1. Ту-рянський. - Льв1в : Вид-во Льв1всько! КА, 2008. - 480 с.
6. Башнянин Г.1. Метролопчш економ1чш системи: вступ у загальну теорто 1 методоло-пю формування економ1чних параметр1в / Г.1. Башнянин. - Льв1в : Вид-во "Новий Свгт-2000", 2005. - 1083 с.
7. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции / Г.И. Башнянин. Львов : Вид-во "Свифт", 1994. - 248 с.
8. Вахитов К.И. Кооперация. Теория. История. Практика: Избранные изречения, факты, материалы, комментарии / К.И. Вахитов. - М. : Изд.-торг. корпор. "Дашков и Ко", 2004. - 557 с.
9. Гелей С.Д. Теорiя та ютор4я кооперацп : тдручник / С.Д. Гелей, Р.Я. Пастушенко. -К. : Вид-во "Знання", 2006. - 513 с.
10. Горбонос Ф.В. Кооперащя: методолопчш i методичш основи / Ф.В. Горбонос. -Львiв : Вид-во ЛАДУ, 2003. - 264 с.
11. Смченко В.М. Методолопчний аналiз вiдносин власностi / В.М. Смченко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1974. - 160 с.
12. Зiновчук В.В. Кооперативна щея в сшьському господарствi Укра1ни i США / В.В. 3i-новчук. - К. : Вид-во "Логос", 1996. - 224 с.
13. Кооперативы сегодня и в будущем (Проблемы, дискуссии, предложения). - М. : Изд-во "Юрид. лит-ра", 1989. - 302 с.
14. Кооперация в странах социализма. - М. : Изд-во "Экономика", 1985. - 222 с.
15. Кузнецов В.М. Новые формы кооперации в СССР / В.М. Кузнецов. - М. : Изд-во "Мысль", 1989. - 283 с.
16. Попов П.А. Потребительская кооперация и формирование коммунистических общественных отношений. - Воронеж : Изд-во "Коммуна", 1970. - 246 с.
17. Рехлецький С.А. Кооперативний каштал в умовах переходу до ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / С.А. Рехлецький. - Львiв : Вид-во ЛНУ, 2002. -20 с.
18. Терешков И.И. Экономические условия образования общенародной коммунистической собственности / И.И. Терешков. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1973. - 253 с.
Драбовский А.Г. Формационный подход к анализу кооперативных систем и их типологизация
Проанализированы капиталистическая и социалистическая интерпретации кооперативных систем. Охарактеризованы этапы развития кооперативной собственности и соответствующие ее виды. Обосновано, что эффективность функционирования кооперативных систем зависит от совокупного влияния различных факторов как экономического, так и внеэкономического характера.
Ключевые слова: капиталистические кооперативные системы, социалистические кооперативные системы, кооперативная собственность, эффективность функционирования кооперативных систем.
DrabovskiyA.G. Formational approach to analysis of the co-operative systems and their typologization
Capitalist and socialist interpretation of nature of the co-operative systems is analyzed. The stages of development of co-operative property and its proper types are described. Proved that the effective functioning of cooperative systems depends on the cumulative impact of various factors, both economic and non-economic nature.
Keywords: cooperative capitalist systems, socialist co-operative system, cooperative ownership, operational efficiency of cooperative systems.
УДК 336:332.1 Доц. О.Р. Закона, канд. екон. наук; доц. Н.В. Савчук,
канд. екон. наук - Львiвська державна фтансова академш
УДОСКОНАЛЕННЯ М1ЖБЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН У КОНТЕКСТ ПРИНЦИП1В БЮДЖЕТНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦН В УКРАШ1
Проаналiзовано ефективнють функцюнування системи мiжбюджетних вщно-син. Запропоновано заходи вдосконалення мiжбюджетних вщносин i3 метою змен-шення залежност мюцевих бюдже™ вщ трансферов i3 державного бюджету.
Ключовг слова: бюджетний процес, мiжбюджетнi вщносини, бюджетна децен-тралiзацiя, мiжбюджетнi трансферти, дотаци вирiвнювання.
