CC BY
10Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) №1. Часть №2. С.368-373.
УДК 811.161.2'371
Лексико-семантична структура аксюномешв (на матерiалi украшсько'Г мови)
Сорока Т.В.
Змальський державний гумантарний унверситет, м. 1змаЛ, Украна
Статтю присвячено характеристик загальнонащональних ценностей як акаолог^чних категорий мовног картини св1ту через встановлення гх семного складу.
Ключовi слова: аксюномен, семантичний аналгз, генералгзована сема.
На сучасному етат розвитку аксюлопчно зорiентованого мовознавства (науковi розвщки щннюного компоненту в семантищ ментальних утворень, обгрунтування щншсно! картини свiту лiнгвосоцiуму) актуальною постае потреба лiнгвiстичного дослiдження фундаментальних категорiй духовно! культури: фшософсько-св^огляд-них, наукових, громадсько-полiтичних, соцiальних, моральних, релшйних, правових та естетичних цiнностей, сукупшсть яких характеризуе вищi запити людини i скла-дае культурний код народу.
Вщображаючись у соцiумнiй свщомосп, цiннiсть сприймаеться як еталон надежного, ключовий життевий орiентир i спонукальний механiзм людсько! дiяльностi [1, с. 116].
Таким чином, в межах заявлено! проблематики основною метою дано! статтг е характеристика загальнонащональних щнностей через встановлення !х семного складу ^ вiдповiдно, розташування в матрищ, яка системно зображуе внутршню ор-ганiзацiю лексичних одиниць.
Матерiалом дослiдження виступають аксiономени (вiд грецького слова ЬоЯб -мцiннiстьм i латинського - потеп - '^м'я, назва") - термiн, що позначае найменування цiнностi [термiн наш - Т.С.]), якi квалiфiкуються як слова на позначення цiннiсно-обумовлених констант культури.
Для розкриття мовних засобiв вираження аксiологiчного знання духовно! культури укра!нського народу нами вобрано з 11-томного Словника укра!нсько! мови (СУМ) 14 аксюномешв з найвищим ступенем полiсемi! шляхом застосування поряд з компонентним аналiзом процедури ступiнчасто! iдентифiкацi!. Данi аксюномени за кiлькiсними показниками генерадiзованих сем (як семантично-похщних ознак, якi мають скорочено-узагальнений змiст, що виводиться лопчним шляхом з вихiдно! се-меми i застосовуеться в моделюваннi горизонтально! ланки матрищ) розпод^ються на двi групи.
Перша група слiв на позначення щнностей в сучаснш укра!нськш мовi представлена найбiльш заповненою дiлянкою матрицi i характеризуеться iменниками жит-тя, порядок, воля, природа, честь, семантика яких передаеться 18-14 лексичними значеннями.
Найвищим ступенем полюемп визначасться aKCiOHOMeH життя (18_^генерад1зо-ваних сем), який являе собою «мапр Bcix можливостей» (за Ортега-i-Гассет), ствер-дження блага в його безпосередносп. Укоршюючись як особистiсна цiннiсть, життя виявляе споконвiчний, вихiдний екзистенцiал буття "Я" i концептуалiзуеться у по-шуку цiлей й сенсу iснування [3, с. 224-229]. За даними СУМ лексема життя характеризуемся як 'вища форма матерИ', 'розвиток , 'стан живого оргатзму', 'пе-piod часу, eiK, лта', 'все пережите, зроблене людиною', 'б1ограф1я', 'жива ¡стота', 'щось дороге, неoбхiдне, важливе', 'прояв фiзичних, духовних сил', 'рух, дiя', 'бадьо-рютъ\ ' сукуптсть явищ', 'буття, iснування', ' дтстсть, реальтсть' , 'усе живе, що оточуе', 'те, що реально ¡снуе\
Аксюномен порядок (17 генералiзованих сем) розкривае семантичну сутшсть за допомогою поеднання двох головних форм свого прояву, а саме: через 'стан , коли все робиться, виконуеться так, як стд, вщповщно до певних вимог, правил та через 'злагоджетсть, оргатзоватсть' у дiях, необхвдних для усшшного функщонуван-ня вше! сощально! системи. Ц фактори вщображаються у вщповщних лексичних значеннях: 'чистота', 'розташування, розмщення', 'режим життя', 'упорядко-ватсть, лад', 'правильтсть', 'норми поведтки', 'дотримування вимог дисциплiни', 'державний, сустльний устрт', 'чинш закони, правила', 'звичай, обряд', 'по^дов-тсть, чеpгoвiстъ , 'споd6 виконання, метод здтснення', 'шикування втська, тд-роздтв\
Семантика аксюномена воля передаеться за допомогою 16 лексичних значень, як встановлюють дiалектичнi едносп i взаемозалежносп, зумовлеш самим буттям украшського етносу: 'психта, психiчний склад', 'прагнення до мети', 'бажання, хо-ттня', 'piшучiстъ , 'наказ, вимога, розпорядження', 'влада, кеpiвнщтвo', 'дозвт, зняття заборони', 'згода, тспереш^^ть, 'вiдсутнiсть обмежень, перешкод', 'прившля', 'особисте життя вдома', 'свобода, незалежтсть , 'перебування не в неволГ, 'звтьнення вiд кртацтва'.
Вагомим аргументом дано! лексично! одинищ виступае бажання i здатшсть лю-дини дiяти у власному життевому процесс iндивiдуальному житп вщповщно до поставлено! мети, долаючи внутршш i зовшшш перешкоди. Сфера особистостi - це, насамперед, можливють здiйснити свою свободу волг Невипадково виплекана мрiя в колективнш свiдомостi украшського народу про пдне людини вiльне життя спря-мовувала всi його зусилля в минулому на ведення нащонально-визвольно! боротьби за створення незалежно! держави.
Внутршня форма п'ятнадцятизначного аксiономена природа розподшяеться на два смисловi блоки, розкриваючи властивостi як органiчного й неоргашчного свiту у всiй сукупносп i зв'язках його форм, так i фiзичнi й психiчнi особливосп людини: 'свШ\ 'сукуптсть явищ', 'форма матерИ', 'буття, iснування', 'навколишне серед-овище', 'рослина(ни)', 'мiсцевiстъ , 'психта, психiчний склад', ^¡зшн особливос-тi людини', 'норов, вдача, характер', 'природжет властивoстi, нахили', 'пoведiнка тварин, птахiв, комах', 'суть, суттсть, змiст'.
Честь - це найвища сощальна цшшсть, яка свщчить про об'ективну й суб'ективну значущють особи, визначувану комплементарно у двох площинах: по-перше, сус-пшьною сутшстю феномена чест е добра, незаплямована репутащя, авторитет людини, И чесне iм'я, на як особистють заслуговуе своею дiяльнiстю, пошана, визнання, виявленi людиш як носiевi втiлених у нш i нею самою великих чеснот або позитив-них якостей, щнностей; по-друге, особистiсний вимiр феномена чест - це ставлення
людини до себе само! як до особистосп, що формусться на 0CH0Bi власного вну-тршньо-духовного свiту, самоповаги, самоусвiдомлення себе як ютоти морально!. Цi трактування мають вiдповiднi фiксацi! в полiсемiчнiй структурi даного аксiономена (14 генералiзованих сем): 'моральна принципи, переконання', 1г1дмстъ\ 'позитивна риса, яюсть , 'репутация, авторитет', 'добре гм'я\ ^ невинность, цнотливжть , 'по-чуття поваги', 'зовтштй вияв поваги', 'на честь', 'визнання', 'загальновизнане зна-чення', 'те(то'), що(чим)...', 'люди(на), особи(а).
На грунт традицшно-народного свторозумшня дослщжуваш iменники, як скла-довi сталих словосполучень, здатнi отримувати додатковi семантичнi вiдтiнки в межах мшросистеми 'у виразах\ наприклад: загробне ^чне) життя - iснування тсля смертi (=генералiзована сема 'свгт'), отримати (ще одне) життя - мати ще один шанс на удачу, усшх у чому-небудь (=генералiзована сема 'тдстава, можлив1стъ), вступати в життя - починати жити, дiяти самостшно (=генералiзована сема 'само-стШшсть'); все в порядку - все добре, правильно, так, як слщ; усе вщбуваеться на-лежним чином (=генералiзована сема 'правильшсть'), в адмiнiстративному порядку - за розпорядженням оргашв виконавчо! влади (=генералiзована сема 'наказ, вимо-га, розпорядження'), у пожежному (пожежшм) порядку - дуже швидко, постшно, термiново (=генералiзована сема 'швидке реагування'); волити волю - виконувати бажання (=генералiзована сема 'бажання, хотгння'), давати/дати волю серцю. - 1. Дозволяти собi розчулюватися, вщдаватися сво!м почуттям. (=генералiзована сема 'натхнення, енерггя'), давати/дати волю ногам - 1. Тшати, швидко б^ти, уникаючи яко!сь небезпеки. 2. Завзято, запально танцювати (=генералiзована сема 'рух, д/я'); витвiр природи - те, що утворилося завдяки яко!сь ди (=генералiзована сема 'рух, д\я'), дитя (син) природи - про людину, яка не тддалася дп цивiлiзацi!, без культур-них навичок, близька до природи (=генералiзована сема 'люди(на), особи(а)'); багато (забагато) честi - не вартий хто-небудь уваги, високо! оцiнки (=генералiзована сема 'увага'), слово чест - словесна формула для запевнення в правдивостi сказаного (=генералiзована сема 'правдивгсть'), робити/зробити честь - бути чиею-небудь прикрасою, гордютю (=генералiзована сема 'оздоба, прикраса'), вшськова честь -внутршш моральнi якостi й принципи во!на, що характеризують його вiдношення до виконання вшськового обов'язку (=генералiзована сема 'обов'язок).
Цiкавим, на наш погляд, е випадок, коли семантика слова розгортасться на рiвнi термiну. Цьому сприяе спiльна генералiзована сема 'в науцГ, яка об'еднуе чотири ак-сюномени життя, порядок, воля, природа. Термш життя вживаеться у фшософи та релiгi! в рiзних значеннях, якi, зокрема, стосуються понять буття, свгдомостг, сенсу життя, концепцп Бога (бог1в), душ1 та шше. Уявлення про саме життя, його походження та розвиток вщмшш й у природничих науках (бiофiзика, хiмiя, бюлопя), однак, бiльшiсть його тлумачень сходяться на кшькох фундаментальних критерiях живо! матери, яю окреслюють цей феномен як процес. Головними сферами науко-вого застосування термшу порядок виступають ботанiка та математика, наприклад: порядок грибiв родини базидiомiцетiв - класифшацшна категорiя, що об'еднуе спорiдненi родини, крива другого порядку - числова характеристика багатьох ма-тематичних об'екпв. У цившьному правi термiном воля позначаеться юридична де-кларацiя намiрiв людини щодо !! майна на випадок смерт^ наприклад, остання воля - запов^, а у мiжнародному приватному правi - автономiя волi - iнститут, згiдно з яким сторони в угодi можуть самi вибирати те право, яке буде регулювати !х вщноси-ни. Термшолопчна семантика слова природа здатна набувати як «^зичного вщтш-
ку», розкриваючи принципи коливальних рухiв у середовищi при дослщженш хви-льовот природи свiтла, так i «панте!стичних ознак», ототожнюючи природу з Богом.
Друга група лексики на позначення щнностей об'еднуе тринадцятизначш (дух, право, час, розум, слава) та дванадцятизначш аксюномени (мова, щастя, мир, любое), семантика яких розкривасться шляхом вк^вки на мюце людини в законодавчо-правовiй системi суспiльства, И темпоральну орieнтацiю, моральну силу, репутащю, а також штереси, мовно-iнтелектуальний потенцiал та почуття.
Спшьною властивiстю бiльшостi лексичних одиниць ще! групи (виняток складае лексема любое) е здатшсть отримувати додатковi семи, вживаючись 'у виразах': за-непадати духом - втрачати бадьорють (=генералiзована сема 'бадьоргсть'), наби-ратися духу - набиратися ршучосп (=генералiзована сема 'ршушсть'), нi слуху, ш духу - нема шяко! звiстки (=генералiзована сема 'нутка, звгстка'), затаТти дух
- не виявляти свого ставлення до кого-небудь (=генералiзована сема 'ставлення'); по праву - справедливо, правильно (=генералiзована сема 'правильтсть'), вступати у права - проявлятися в усш сво!й законнiй силi (=генералiзована сема ' законтсть''); свого часу - а) колись у минулому, у певний перюд чийогось минулого життя (=гене-ралiзована сема 'подп минулого'), з часом - у майбутньому; колись (=генералiзована сема 'майбутне'); жити чужим розумом - дотримуватись у житп чужих поглядiв, переконань (=генералiзована сема 'сукуптсть поглядгв'), свотм розумом - самостш-но (=генералiзована сема 'самостШтсть'); на славу - а) для прославлення кого-, чо-го-небудь (=генералiзована сема 'на несть); Езопiвська мова - замаскований спошб вираження думок з недомовками й натяками (=генералiзована сема 'спосгб виконан-ня, метод здтснення'); скуштувати щастя - зазнати лиха, тяжкого життя, важко! пращ (=генералiзована сема 'що-небудь складне, трудне'); мир душi - уживаеться як усталена форма прощання з померлим та для вираження прихильного ставлення до покiйного при згадуванш його (=генералiзована сема 'добро, щастя').
В якост термшолопзованого мовного знаку три тринадцятизначнi аксюномени дух, право, час й один двадцятизначний - мова виявляють сво! специфiчнi семан-тичнi властивостi в межах мiкросистеми 'в науцГ. Так, у матерiалiстичнiй фшософи та психологи духом вважаеться мислення, свщомють як особлива властивiсть висо-кооргашзовано! матери, вищий продукт !!, а в щеалютичнш фшософи - нематерь альне начало, яке лежить в основi всiх речей i явищ та е первинним щодо матери. Слово право вживаеться для позначення окремо! галузi знань - науки, що вивчае юриспруденщю; правознавство. Термш час широко використовуеться у рiзних сферах об'ективно! дiйсностi: в лшгвютищ для позначення граматично! категори, що ви-ражае вiдношення ди чи стану до моменту мовлення; у фiлософi! - однiе! з основних об'ективних форм iснування матери, яка виявляеться в тривалостi буття; як фiзич-на i астрономiчна величина час виступае однiею з координат простору, вздовж яко! протягнут свiтовi лiнi! фiзичних (матерiальних) тш; в мистецтвознавствi - одним iз трьох чiтко визначених канонiв едносп у творчому методi класицизму (драматур-гiчний закон «трьох едностей»: ди, часу й мiсця); в фiзичному вихованнi та спортi
- тривалютю пробiгу, пропливу i т. ш. на певну дистанцiю (у змаганнях або на тре-нуваннi). Термш мова застосовуеться в лшгвютищ або мовознавсга, зокрема для ви-окремлення !! частин як граматичних категорш слiв, об'еднаних спiльнiстю значення, форм i синтаксично! ролi.
В дослщжуванш групi кожний аксiономен розкривае свою семантичну специфiку по-рiзному, однак можна спостертати певнi перетини як результат зб^у значень мов-
них одиниць в деяких аспектах. Наприклад, iменники дух i розум передаються чотир-ма подiбними формулами тлумачення: 'стан', 'психока, психочний склад', 'суть, сут-ность, змост', 'мислення, усводомлення'. П'ять аксюномешв розум, слава, щастя, мир, любов подшяють мiж собою лексичш значення, що шдпорядковаш семантичнiй мiкросистемi 'люди(на), особи(а)', характеризуючи в цшому як людей певно! терито-ри, суспiльно! групи (аксiономен мир), так i зокрема суб'ектiв з високими розумови-ми, iнтелектуальними здiбностями (аксюноменрозум), а також того, ким пишаються, хто сво!ми заслугами, талантом i т. iн. принiс широке визнання, вiдомiсть кому-, чо-му-небудь (аксюномен слава), або дае радють (аксюномен щастя), викликае гаряче почуття симпати, любовi (аксiономен любов).
Разом з тим у вщношеннях мiж тринадцяти- та дванадцятизначними аксюноме-нами простежуються випадки попарно! акту^заци певних лексичних значень. Так, сема '/нтерес(и)' слiв право i любов визначае те, що найбшьше щкавить кого-небудь, що становить сутнiсть чи!хось думок i турбот. Проблеми, пов'язаш з мiжнародни-ми угодами, договорами, що встановлюють взаемовiдносини держав у виршенш як цивiльних питань, так i военних конфлiктiв обумовлюються генералiзованою семою 'угода, догов1р' аксiономенiв право й мир. Кожний з двох аксюномешв слава та щастя ситуативно нюансуеться, виступаючи складовим елементом комушкативно-мов-ленневих вигукiв, що виражають схвалення i побажання: Слава 1сусу! - Навiки слава! - форма вгання i вiдповiдi на нього. На щастя!- а) дуже добре для кого-небудь; б) щоб був усшх, удача, щоб поталанило кому-небудь.
Крiм спiльних лексичних значень, аксюномени друго! групи характеризуються сво!ми iндивiдуально-вiдмiнними семами, як-от: дух - 'дихання', 'повотря'; 'запах'; 'аромат', 'у ретпйних уявленнях - добра або зла безплотна, надприродна ¡стота, що бере участь у житт1 природи о людини або безсмертна, нематер1альна основа в людит, що становить суть гг життя о в1др1зняе в1д тварини'; право - 'законодав-ство', 'тдстава, можливость7 , 'перевага, привыей', 'у множит - св1доцтво, документ, що дозволяе кому-небудь керувати автомашиною, моторним човном, мотоциклом, катером 7 т. он.'; час - 'пром1жок, в1др1зок' , 'епоха', 'сприятливий, потр1бний момент';розум - '¡нстинкт', 'доцтьтстъ ; мова - 'здаттсть говорити, висловлю-ватися', 'знакова система', 'мовлення', 'чиг-небудь слова, вислови', 'розмова, бесо-да\ 'звуки розмови', 'публ1чний виступ, промова', 'зааб стлкування', 'у програму-ванш - штучна знакова система для передач7 тформацп'; щастя - 'зовтштй вияв задоволення', 'те, що викликае в1дчуття найвищого задоволення життям', 'жит-терад1стстъ ; мир - 'в1дсуттсть ворожнеч1, боротьби', 'мирна праця', 'земля з усом, що на ной ¡снуе (застарше слово)', 'громада, народ', 'свотське, мирське життя'; любов - 'кохання', '¡нтимтстъ , 'внутрошной, духовний потяг', 'пристрасть .
Серед аксюномешв друго! групи видшяеться лексема слава, значущють яко! вба-чаеться, перш за все, в позитивнш семантищ: 'визнання','загальновизнане значення', 'в1дом1стъ, 'герогчно подвиги', 'репутац1я, авторитет', 'добре ом'я\ Однак, ^м зазначеного, у аксюномена знаходимо вказiвки на 'чутку, звостку' та 'безчестя, гань-бу', яю набували негативного змюту через несхвальну думка про чи!сь дп, вчинки. Свою позищю щодо поеднання двох протилежних спрямувань семантизаци слави висловив Б. Стебельський: «Слава - це шби етичний закон, це осуд, що сто!ть на сторош моралi людини-одинищ, спшьноти як цшосп i народу у вшх його поколшнях. Добра слава е найвищою нагородою, погана слава - найвищою карою, що тяжить плямою не лише над живими, але й над мертвими. Цей нацюнальний етос укра!нця
береже його вщ зло! слави i стимулюе до добро!, тдносить його до щеалютичних вартостей» [цитата за 2, с. 240]. Йдеться про визначення слави як найвищого вияву морально-етичних духовних щнностей, пошанованих укра!нцями.
Висновки. В ходi проведеного аналiзу семантичних особливостей аксюлопчних категорiй встановлено, що вони характеризуются максимальною полiсемiею, яка обумовлена самою природою лексики, !! здатнiстю називати та виражати конкретне i узагальнене, денотативне i конотативне, знаходитися в сташ взаемообумовленостi з iншими словами на позначення щнностей. Вживання аксюномешв у сталих виразах й мовленневих висловлюваннях сприяе розкриттю !х подрiбнено! семантики.
Перспективним видаеться дослiдження аксюномешв iз середнiм ступенем полюе-ми з метою !х формалiзованого представлення у вигщщ матрицi.
Список лггератури
1. Боришевський М. Й. Духовш цiнностi в становленнi особистостi - громадянина / М. Й. Боришевський // Педагопка i психологiя. - 1997. - № 1. - С. 114-150.
2. Кононенко В.1. Укра!нська лшгвокультуролопя: Навч. посiб. / В.1. Кононенко -К. : Вища школа, 2008. - 327 с.
3. Нестеренко В.Г. Вступ до фшософи: онтолопя людини. / В. Г. Нестеренко. - К. : Абрис, 1995. - 336 с.
4. Словник укра!нсько! мови / Гол. ред. 1.К. Бшодщ: У 11-ти т. - К. : Наукова думка, 1970 - 1980. - Т. 1 - 11.
Сорока Т.В. Лексико-семантическая структура аксиономенов (на материале украинского языка) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 2. 368-373.
Статья посвящена характеристике общенациональных ценностей как аксиологических категорий языковой картины мира посредством установления их семного состава.
Ключевые слова: аксиономен, семантический анализ, генерализированная сема.
SorokaT.V. Lexico-semantic structure of axionomens (on the material of the Ukrainian language) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 2. - P. 368-373.
The article is dedicated to the semantic analysis of the nouns denoting axiological categories on the material of the Ukrainian language.
Key words: axionomen, semantic analysis, generalized seme.
Поступила до редакци 24.04.2012р.
