CC BY
19
УДК 342.658:330.322
Мирослава CipaHT
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституцшного та мiжнародного права
myroslava55m@gmail. com
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ АКРЕДИТАЦП Ф1Л1Й I ПРЕДСТАВНИЦТВ 1НОЗЕМНИХ ЮРИДИЧНИХ ОС1Б НА ТЕРИТОРП УКРА1НИ
© Срант М., 2017
Розглянуто теоретичш аспекти акредитацн фшш i представництв iноземних юридичних oci6 на територн Укра'ши в №creMi швестицшно-правово! полiтики. Акредитацн ф1л1й i представництв iноземних юридичних oci6 у сферi швестицшно!' дiяльностi як шститут публiчного права проаналiзовано з позицн нац1онального та зарубiжного законодавства.
Ключовi слова: акредитацiя; ф1л1я i представництво; шоземна юридична особа; iнвестицiйна дiяльнiсть.
Мирослава Сирант
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ АККРЕДИТАЦИИ ФИЛИАЛОВ И ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВ ИНОСТРАННЫХ ЮРИДИЧЕСКИХ ЛИЦ
НА ТЕРРИТОРИИ УКРАИНЫ
Рассмотрены теоретические аспекты аккредитации филиалов и представительств иностранных юридических лиц на территории Украины в системе инвестиционно-правовой политики. Аккредитации филиалов и представительств иностранных юридических лиц в сфере инвестиционной деятельности как институт публичного права проанализировано с позиции национального и зарубежного законодательства.
Ключевые слова: аккредитация; филиал и представительство; иностранное юридическое лицо; инвестиционная деятельность.
Myroslava Sirant
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Constitutional and International Law
Ph. D., Assoc. Prof.
THEORETICAL ASPECTS OF ACCREDITATION OF BRANCHES AND REPRESENTATIVES OF FOREIGN LEGAL ENTITIES IN THE TERRITORY OF UKRAINE
The theoretical aspects of the accreditation of branches and representative offices of foreign legal entities on the territory of Ukraine in the system of investment and legal policy
are considered. Accreditation of branches and representative offices of foreign legal entities in the field of investment activity as an institution of public law is analyzed from the position of the national in foreign legislation.
Key words: accreditation; branch and representation; foreign legal entity; investment activity.
Постановка проблеми. Переважна бшьшють суб'екпв, яК здшснюють професшну дiяльнiсть на територи краши, створеш та зареестроваш в Укрш'ш. Саме на них держава покладае нади щодо змiцнення нацюнально1 економiки, створення робочих мюць для населення i, як наслiдок, полiпшення добробуту Украши. Водночас економiка жодно! з держав свгту не може стабiльно розвиватися без вливання у не! шоземних швестицш. Надходження iноземних капiталiв стимулюе ефективний розвиток економiки, сприяе стабшьному функцiонуванню соцiальних i полiтичних шститупв, дае змогу державi iнтегруватися в свгтову господарську систему. Як показують спецiальнi дослiдження, зi зростанням експорту катталу з одних кра!н в iншi пов'язують поглиблення мiжнародного подшу працi, посилення економiчноl взаемозалежностi кра!н у свiтовому господарствi, iнтернацiоналiзацiю економiчноl дiяльностi.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблеми акредитаци iноземних юридичних осiб дослщжували вченi рiзних наукових галузей: загально! теори права (С. С. Алексеев, В. К. Бабаев, В. В. Борисов, Д. А. Керiмов, В. В. Лазарев, Н. I. Матуав, В. С. Самощенко, Л. С. Явич та шш^, кримшального права та кримшологи (Ю. М. Козлова, О. В. Кузьменко, С. О. Кузшченко, В. Л. Ортинський, О. I. Остапенко, В. М. Плшкша, О. П. Рябченко), соцюлоги, политологи, психологи та шших галузей.
Метою статт е аналiз теоретичних аспектiв акредитаци фiлiй i представництв шоземних юридичних ошб на територи Укра1ни.
Виклад основного матерiалу. Свропейський досвiд показуе, що прямi шоземш швестици мають iстотнi переваги над шшими формами фiнансування економiки. Ефективнють iнвестицiй багато в чому залежить вщ адекватностi принципiв, якi використовуються у тому чи iншому проекта Важливiсть тако1 полiтики зумовлена станом економши та фiнансiв держави. 1снуе загальноприйнята думка, згiдно з якою головним напрямом швестицшно-правово1 полiтики е створення умов для сприятливого швестицшного клiмату та залучення бшьшо1 кшькосп iнвесторiв [1, с. 15]. Насамперед вони е додатковим джерелом каттальних вкладень у виробництво товарiв i послуг, нерiдко здiйснюються у виглядi передавання технологи, ноу-хау, передових методiв управлiння. Крiм того, прямi шоземш швестици не обтяжують державний бюджет, не збшьшують зовнiшнiй борг держави. Нарешп, вони е необхiдною умовою для штеграци економiки кра1ни в мiжнародну економiчну систему.
Об'ективнi закони свгтово1 економiки, процеси мiжнародноl м^раци капiталу свiдчать про те, що Украша не може залишатись осторонь вщ активного залучення та використання шоземного капiталу. Способiв залучення в Украшу шоземних швестицш доволi багато.
O. Чернова, I. Чибю до основних способiв здiйснення прямих швестицш зараховують: швестування з нуля, тобто створення за кордоном ново1 оргашзаци, що перебувае у повнiй власност iнвестора; поглинання чи придбання зарубiжних органiзацiй; придбання акцiй або па1в у статутному капiталi шоземно1 оргашзаци, що забезпечують швестору право контролю за дiяльнiстю пiдприемства; створення зарубiжних фiлiй; реiнвестування прибутку, який отримав швестор, у краш розмiщення фши або спiльного пiдприемства; придбання прав користування землею (включаючи оренду), природними ресурсами та шших майнових прав; надання прав на використання певних технологш, ноу-хау [2, с. 88].
М. Бiрка основними формами здшснення шоземними фiзичними i юридичними особами пщприемницько! дiяльностi на територи Укра!ни називае вiдкриття на територи Укра!ни вщокремленого пiдроздiлу (фши або представництва шоземно! юридично! особи), а також його створення, здiйснення дiяльностi через вщокремлеш пiдроздiли шоземно! юридично! особи [3, с. 15]. Створення iноземною юридичною особою вiдокремлених пiдроздiлiв (фiлiй та представництв) на територи Укра!ни е самостшною формою здiйснення iноземних швестицш Згiдно з даними офiцiйного сайта ДФС Укра!ни, на 1 квгтня 2016 року в Укра!ш отримали акредитащю майже п'ять тисяч вщокремлених пiдроздiлiв iноземних юридичних осiб.
Вщкриття фiлiй i представництв у дшовому оборотi доволi часто передуе створенню iноземною юридичною особою на територи Укра!ни самостшно! юридично! особи. Тому створення вщокремленого пщроздшу оцiнюеться як приваблива форма для шоземних iнвесторiв, якi тiльки планують виходити на нащональний ринок, оскiльки iноземна юридична особа через нього може попередньо оцшити потенцшш пiдприемницькi ризики, пов'язаш iз провадженням того чи шшого виду дiяльностi, у такий спо^б, зменшити сво! можливi фiнансовi втрати.
Оскшьки держава залучае iноземнi швестици для розвитку економiки, то найчаспше про правове регулювання створення вщокремлених пщроздшв iноземних юридичних осiб говорять у межах цившьно-правових дослiджень. Це зумовлено тим, що право юридично! особи створити на територи шоземно! держави сво! вщокремлеш пщроздши повнютю охоплене його цившьною правоздатнiстю. Проте без врахування публiчних iнтересiв правове регулювання дiяльностi фiлiй та представництв шоземних юридичних ошб не буде ефективним, а в деяких випадках здатне створити загрозу нащональним штересам та суверенитету держави.
У сучасних умовах товарно-грошових вiдносин, основаних на саморегулюванш економiки, недостатньо. Необхiдна державна система впорядкування та регулювання економiчних вщносин. У зв'язку з цим треба враховувати, що юнують двi основнi антагонiстичнi тенденцi! залучення шоземних швестицш - вшьна циркуляцiя каттатв i регульованi режими.
Перша тенденщя грунтуеться на неокласичних економiчних базових положеннях i !! метою е прогресивна лiбералiзацiя нацiонального контролю питань залучення у кра!ну iноземних швестицш, !х облаштування та подальшого !х використання. Основний принцип, реалiзований у державах з такою политикою, - це принцип нацюнального режиму, згщно з яким нацюнальш й шоземш пiдприемцi виступають на ринку, як правило, рiвноправними суб'ектами. 1накше кажучи, режим iноземних iнвестицiй не може бути менш сприятливим, нiж режим, який надаеться нащональним суб'ектам господарювання.
Друга тенденщя передбачае жорстке втручання держави в процес залучення шоземних швестицш Така тенденщя залучення шоземних швестицш превалюе у зовнiшньоекономiчнiй полгтищ бшьшосп держав, у яких швестици, на вщмшу вщ торпвл^ розглядають як потужшший засiб втручання в економiчний суверенiтет.
Можливiсть держави контролювати допуск у свою економшу шоземних швестицш випливае насамперед з поняття державного суверенитету. Досвiд iноземних держав показуе, що створення велико! кшькосп перешкод шоземним громадянам i оргашзащям у допуску до здiйснення швестицшно! дiяльностi на сво!й територi! е доволi поширеним заходом. Це, наприклад, може бути пов'язано з тим, що держава не бажае допускати активного залучення шоземних швестицш в галуз^ значення яких для нащонально! безпеки велике. У деяких державах политика обмеження допуску шоземних iнвесторiв зумовлена потребами нащональних пщприемщв, що вимагають захистити !х вщ конкуренци з iноземними органiзацiями.
У зв'язку з цим законодавщ багатьох кра!н почали передбачати механiзми перевiрки шоземних швестицш на вщсутнють !х загрози нащональнш безпецi. Не залишилося осторонь вщ цiе! свiтово! тенденцi! нащональне законодавство.
Якщо з початку 90-х роюв, коли тшьки формувалося законодавство, декларувалась вщкритють нацюнально! економiки для припливу шоземного капiталу, то вже в Закош Укра!ни вiд 13.03.1992 р. № 2198-Х11 "Про iноземнi швестици" вводяться елементи захисту публiчних нацiональних штереив. У ст. 8 цього Закону вказано, що законами Украши можуть визначатись територи, на яких дiяльнiсть шоземних iнвесторiв та пщприемств з шоземними iнвестицiями обмежуеться або заборонясться, вiдповiдно до вимог забезпечення нацюнально! безпеки [4]. Закон Укра!ни вщ 31.05.2016 р. № 1390-УШ "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Укра!ни щодо скасування обов'язковосп державно! реестраци iноземних швестицш" скасував обмеження щодо реестраци iнвестицiй [5].
Чинний Закон Украши вщ 19.03.1996 р. № 93/96-ВР "Про режим шоземного швестування" визначае, що створення i дiяльнiсть на територи Украши шоземних iнвесторiв здiйснюються за загальними правилами - на умовах i в порядку, передбаченими Цивiльним кодексом та шшими законами, за вилученнями обмежувального характеру, якi передбаченi законами та метою яких е захист основ конституцшного ладу, моральности здоров'я, прав i законних iнтересiв шших ошб, забезпечення оборони i безпеки держави.
Одним з цих обмежувальних (публiчно-правових за призначенням) механiзмiв, що поширюються на фши та представництва шоземних юридичних ошб i не застосовуються щодо вiдокремлених пiдроздiлiв укра!нських юридичних осiб, е необхiднiсть !х лептимаци на територи Укра!ни.
Така легiтимацiя повинна створювати необхiдне обмеження свободи реалiзацil iноземною юридичною особою свого права на здшснення дiяльностi на територи Укра!ни з метою перевiрки вiдповiдностi створюваних фши або представництва вимогам, яю встановленi для нього законом. Це робиться в кшцевому шдсумку для того, щоб забезпечувати права та законнi штереси суб'ектiв, якi вступатимуть у рiзнi стосунки з такими фiлiями або представництвами. Тобто за допомогою лептимаци держава здшснюе попереднiй контроль за дiяльнiстю фiлiй i представництв шоземних юридичних ошб. Нормативну основу лептимаци фшш i представництв iноземних юридичних ошб на територи нашо! краши становить Закон Украши 19.03.1996 р. № 93/96-ВР "Про режим шоземного швестування".
Державний контроль за створенням фши шоземно! юридично! особи, вщкриттям його представництва, припиненням дiяльностi цих фши, представництва, зокрема за вщкриттям i припиненням дiяльностi представництва шоземно! юридично! особи на територи Украши здшснюеться шляхом !х акредитацi!.
Проте у жодному нормативному акл поняття акредитаци стосовно вщокремлених пiдроздiлiв шоземних юридичних о^б не розкрито. Загалом акредитащя е широко використовуваним адмшютративно-правовим методом, об'ектом застосування якого е не тшьки лептимащя фiлiй i представництв iноземних юридичних осiб, але i легалiзацiя спортивних федерацiй, суб'екпв, що здшснюють дiяльнiсть у сферi забезпечення едностi вимiрювань, оцiнки вщповщносп, посвiдчення прав вищих навчальних закладiв видавати документи про освiту державного зразка тощо.
Однак, незважаючи на це, особливютю правового регулювання акредитаци е вщсутнють у законодавствi единого нормативного правового акта, у якому визначалися б загальш вимоги до !! застосування - наприклад Закон Укра!ни вщ 02.03.2015 р. № 222-УШ "Про лiцензування видiв господарсько! дiяльностi", яким це передбачено.
До того ж, хоч поняття акредитаци використовуеться у численних нормативних актах, лише в деяких з них закршлено визначення цього поняття. У Закош Укра!ни вщ 17.05.2001 р. № 2407-111 "Про акредитащю оргашв з оцшки вщповщносп" та в Регламент (СС) № 765/2008 Свропейського парламенту та Ради, що встановлюе вимоги для акредитаци та нагляду за ринком щодо реалiзацi! продукци та скасовуе Регламент (СЕС) № 339/93, пщ акредитащею розумiють офщшне визнання
органом з акредитацн компетентности фiзично! або юридично! особи виконувати роботи в певнш галузi оцiнки вiдповiдностi [6].
Схоже визначення акредитацн (але сформульоване з процедурно! позицн) мютиться в Квалiфiкацiйних вимогах, порядку та правилах атестацн персоналу з акредитацн, погоджених на засщанш Ради з акредитацн 24 грудня 2015 року № ЗД-09.00.01: ред. 07. Цей документ шд акредитащею розумiе процедуру, за результатами яко! орган видае атестат акредитацн, який засвщчуе, що суб'ект володiе компетенцiею виконувати конкретш роботи з оцiнки вiдповiдностi встановленим вимогам якосл та безпеки продукцн, виробничих процесiв, послуг та шших об'ектiв.
Згiдно зi ст. 1 вже не чинного Закону Укра!ни вщ 17 травня 2001 року № 2407-111 "Про акредитащю оргашв з ощнки вщповщносп" акредитацiя визначена як процедура, в ходi яко! нащональний орган з акредитацн документально засвщчуе компетентшсть юридично! особи чи вщповщного органу з ощнки вщповщносп виконувати певш види робiт (випробування, калiбрування, сертифiкацiю, контроль).
На таких позищях грунтуеться законодавство зарубiжних кра!н. Схоже визначення мiститься у Закош Республiки Казахстан вiд 5 липня 2008 р. № 61-ГУЗРК "Про акредитащю в галузi оцiнки вщповщносп". У статтi 1 цього закону акредитащю розумдать як процедуру офщшного визнання органом з акредитацi! компетентности заявника виконувати роботи в певнш галузi оцiнки вiдповiдностi.
Всi наведеш законодавчi та доктринальнi визначення об'еднуе те, що змют акредитацi! розкрито в них через надшення державою вщповщних суб'ектiв права спецiальними повноваженнями, яю дають !м змогу здшснювати вiдповiднi види дiяльностi.
За твердженням Т. Чечетово!, здiйсненням акту акредитацн держава визнае здатшсть суб'екта виконувати якьнебудь функцi!, тобто виражае йому довiру [7, с. 309].
Основним призначенням акредитацн можна назвати те, що вона визначае момент, з якого фшя або представництво шоземно! юридично! особи мае право розпочати дiяльнiсть на територи Укра!ни. Вщповщно, фшя або представництво шоземно! юридично! особи припиняе дiяльнiсть на територи Укра!ни з дня припинення дн акредитацн.
Акредитащю можна визначити як акт органу державно! влади, що пщтверджуе законшсть входження шоземно! юридично! особи на укра!нський ринок. Вщ цього акту акредитацн безпосередньо залежить спещальна правоздатшсть шоземно! юридично! особи, в тш частиш, яка стосуеться дiяльностi цiе! особи через фш! та представництва на територi! Укра!ни.
Значення акредитацi! полягае у допуску на нащональний ринок вже створено! та зареестровано! в шоземнш державi юридично! особи як пiдприемця (у разi акредитацi! фiлi!) або як представництва штереив юридично! особи в Укра!ш. 1накше кажучи, акредитацiю можна розглядати як процес, що являе собою послщовшсть певних дш держави з легалiзацi! iноземно! юридично! особи на територи Укра!ни. У цьому випадку легалiзацiя розглядаеться як процедура виршення питання про видавання дозволу на заснування вщокремленого пщроздшу шоземно! юридично! особи (фш! або представництва).
Враховуючи викладене, видаеться доцшьним розглядати призначення акредитацн фшш або представництв шоземних юридичних остб у двох взаемопов'язаних аспектах - як забезпечення реалiзацi! шоземною юридичною особою належного !й права на ведення у межах Укра!ни свое! дiяльностi та забезпечення прав, свобод i законних штереств iнших громадян, суспiльства та держави.
Доцшьно видiлити три основш функцi! акредитацi!: фiксувальну, контрольну й облшову.
Суть фiксувально! функцi! зводиться до того, що за допомогою акредитацн держава фшсуе виникнення нового суб'екта права (фш! або представництва шоземно! юридично! особи), тобто визнае його правоздатним учасником цившьного обпу в кра!ш. 1ноземна юридична особа мае право
здшснювати дiяльнiсть на територiï Украши через фшш, представництво з дня ïx акредитаци. Вщповщно, шоземна юридична особа припиняе дiяльнiсть на територiï Украши через фшю, представництво з дня припинення дiï акредитацiï фiлiï, представництва.
Значення контролювально1' функцiï проявляеться в тому, що за допомогою акредитаци держава мае можливють обмежити допуск до цившьного обiгу суб'ектiв, яю не вiдповiдають встановленим законом вимогам (наприклад, подали недостовiрнi вiдомостi, створеш в протизаконних цiляx тощо).
Облшова функцiя акредитацiï дае змогу створити шформацшну базу даних про вс створенi на територiï Украши фши та представництва шоземних юридичних ошб, доступну не тшьки для держави, але i для вшх защкавлених осiб. Проявом цiеï функцiï е створення в нашш краïнi державного реестру акредитованих фшш, представництв шоземних юридичних ошб, порядок ведення якого визначила Державна фюкальна служба [8].
Враховуючи викладене, важливо визначити, з якого моменту вщокремлений шдроздш шоземно1' юридично1' особи вважаеться створеним в Украш. Можливi двi вщповда на це питання -з моменту прийняття рiшення про це шоземною юридичною особою або з моменту акредитаци в Украш. Чинне законодавство не дае змоги чггко вiдповiсти на це питання.
Наприклад, у Положенш про порядок вщкриття та дiяльностi в СРСР представництв шоземних фiрм, банкiв та оргашзацш встановлено, що представництво iнофiрми вважаеться вщкритим в СРСР з дати видавання дозволу на його вщкриття.
1накше сформульовано норми у Закош Украши "Про режим шоземного швестування". Законом закршлено, що шоземна юридична особа мае право здшснювати дiяльнiсть на територи Украши через фшш, представництво з дня 1'х акредитаци. Схожу позищю вщображено в нормi 1нструкци про порядок реестрацiï представництв шоземних суб'екпв господарсько1' дiяльностi в Украш [9]. Вiдповiдно до цього документа свщоцтво про акредитацiю та внесення у реестр державних фшш шоземних юридичних ошб, акредитованих на територи Украши, що пщтверджуе право фши шоземно1' юридично1' особи на здшснення дiяльностi на територiï Украши.
З наведених норм випливае, що акредитащя породжуе лише право фши на здшснення пщприемницько1' дiяльностi. Це дае пщстави припускати, що фшя як органiзацiйна структура вважаеться створеною рашше (мабуть, з моменту прийняття про це ршення iноземною юридичною особою).
Своерщш за змiстом норми регламентують правове становище фшш i представництв шоземних некомерцшних оргашзацш. 1ноземна некомерцшна неурядова органiзацiя повинна повiдомити уповноважений державний орган про створення на територи Украши свое1' фши або представництва. Це наводить на думку про те, що фшя або представництво некомерцшно1' неурядово1' оргашзаци на момент подавання такого повщомлення вже вважаються створеними.
Однак у Закош Украши вщ 22.03.2012 р. № 4572-VI "Про громадсью об'еднання" мютиться уточнювальна норма про те, що правоздатнють фiлiï або представництва шоземно1' некомерцiйноï неурядово1' органiзацiï на територи Украши виникае з дня внесення до реестру вщомостей про вщповщний структурний пiдроздiл iноземноï некомерцiйноï неурядово1' органiзацiï. Оскiльки з теорiï права вщомо, що правоздатнiсть особи виникае з моменту його створення, можна зробити висновок про те, що фшя або представництво шоземно1' некомерцшно1' неурядово1' органiзацiï вважаеться створеним з дня внесення вщомостей про нього до вщповщного реестру (тобто, по суп, з дня його акредитаци).
Зауважимо, що встановлення значення акту публiчноï влади в процедурi лептимаци суб'екта права е проблемою не тшьки у разi створення вщокремлених пщроздшв iноземниx юридичних осiб. Насамперед ця проблема виникае пщ час державно1' реестрацiï юридичних осiб.
Багато представниюв науки цивiльного права грунтуються на тому, що орган публiчноï влади не може сво1'м ршенням створити суб'екта приватного права, оскшьки це суперечить
основним принципам цившьного права, грунтуеться на свободi волi, зокрема в питаннях створення суб'екив права - юридичних oci6.
Наприклад, Н. Щербаков зазначае, що до моменту ухвалення ршення про державну реестрацiю юридично! особи воно вже фактично юнуе. До зазначеного моменту вже е вс елементи, яю пiдтверджують ту чи шшу форму утворення юридично! особи. Державна реестращя, що е актом публiчноï влади, юридично оформляе це юнування, надаючи можливiсть юридичнiй особi виступати в цивiльному обiгу вщ свого iменi та брати на себе вщповщальнють за рахунок належного ш майна за всiма своïми зобов'язаннями.
Схожу думку висловила А. Мерник. Державну реестращю не можна розглядати як владно-державну дiяльнiсть адмiнiстративних органiв. Рееструючи юридичнi особи, вони не реалiзують управлiнських функцш, а фiксують факт появи новоï незалежноï правосуб'ектностi, яка виникла у формi юридичних осiб [10, с. 90]. Дотримуючись логiки зазначених авторiв, можна припустити, що фiлiя або представництво iноземноï юридичноï особи створюються не в момент ik акредитацн, а в момент, коли шоземна юридична особа прийняла рiшення про ik створення.
Однак у наведенш позицiï е формально-юридичнi суперечностi. Вщповщно до норм статтi 87 Цившьного кодексу Украши юридична особа вважаеться створеною з дня внесення вщповщного запису в единий Державний реестр юридичних ошб.
З цього випливае, що для створення юридично!' особи необхщна наявнють складного юридичного складу, що включае в себе не тшьки вщповщно волевиявлення засновниюв, але i акт публiчноï влади у виглядi реестрацп юридичноï особи. Як зазначае В. Кочин, для створення юридичних остб акт державноï реестрацп виступае публiчно-достовiрним вираженням державноï вол^ яка надiляе створювану юридичну особу цившьною та iншою правосуб'ектнiстю, моментом, що фшсуе встановлення зв'язку юридичноï особи з державою. У результат настання юридичного факту юридична особа набувае правосуб'ектшсть, може здiйснювати цивiльно-правовi угоди та iншi юридично значущi дп в межах своеï правоздатносп, встановленоï законом, але при цьому повинна дотримуватися правил, яю встановлеш цим правопорядком [11, с. 141]. 1накше кажучи, без державноï реестрацп юридична особа не юнуе ш юридично, ш фактично.
На нашу думку, щ висновки можна застосувати i щодо процедури створення в межах Украши вщокремлених пщроздшв шоземних оргашзацш. Незважаючи на виражену шоземною юридичною особою волю щодо створення на територи Украши вщокремленого пщроздшу, останнш вважаеться створеним лише з моменту акредитацн, тобто з моменту видання акта публiчноï влади.
У зв'язку з цим обгрунтованою видаеться думка про те, що акредитащю (як i державну реестращю) слщ розглядати як складову частину адмшютративно-правового статусу суб'екта права (зокрема i вщокремленого пщроздшу iноземноï юридичноï особи). Вщповщно, за вщсутносп такого елемента суб'ект права взагалi не юнуе.
Висновки. Публiчно-правова природа акредитацн фшш i представництв шоземних юридичних ошб грунтуеться на тому, що така акредитащя створюе необхщнють перевiрки вщповщносп створюваноï фши або представництва вимогам, як встановленi законодавством. За допомогою акредитацн держава здшснюе попереднiй контроль за дiяльнiстю фiлiï або представництва iноземноï юридичноï особи. Акредитацiю фшш i представництв шоземних юридичних ошб слщ визначити як процедуру, в результат якоï держава визнае можливють здiйснення iноземною юридичною особою дiяльностi на територ^ Украïни за допомогою своïх вiдокремлених пiдроздiлiв. Законодавство не дае змоги однозначно визначити, в який момент фшя або представництво iноземноï юридичноï особи вважаються створеними в Украши: чи в момент прийняття ршення про це шоземною юридичною особою, чи в момент акредитацн на територи
Украши. На нашу думку, фшя або представництво шоземно1 юридично1 особи вважаються створеними з моменту акредитаци, тобто з моменту видання акта органу публiчноl влади.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бортник Н. П. Принципи фшансового контролю в cucmeMi твестицтно-правовог полтики / Н. П. Бортник С. С. Самое, // Вicнuк Нац. ун-ту "Львiвcька полтехтка". Юрид. науки. - Львiв: Вид-во Львiвcьког полтехтки. - 2015. - № 824. - С. 14-21. 2. Чернова O. В. Сучасний стан залучення прямих шоземних швестицш в економту Украши / O. В. Чернова, I. Е. 4a6ic / Наук. ei^rn Нац. ун-ту ДПС Украши (економта, право). - 2014. - № 1 (64). - С. 85-93. 3. Бирка М. I. Розвиток системи залучення прямих шоземних швестицш на тдприемства дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.04 /Марiя Iгорiвна Бирка. - Львiв, Нац. ун-т "Львiвcька полтехтка", 2016. - 271 с. 4. Про шоземт швестици: Закон Украши вiд 13.03.1992 № 2198-XII // Вiдомоcmi Верховног Ради. 1992. № 26. Ст. 357. 5. Про внесення змш до деяких законодавчих акmiв Украгни щодо скасування обов'язковоcmi державног реестрацИ шоземних швестицш: Закон Украгни вiд 31.05.2016 № 1390-VIII // Вiдомоcmi Верховног Ради. - 2016. - № 28. - Ст. 531. 6. Регламент (СС) № 765/2008 Свропейського Парламенту та Ради, що встановлюе вимоги для акредитаци та нагляду за ринком щодо рeалiзацiг продукцп та скасовуе Регламент (СЕС) N 339/93. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_938 7. Чечетова-Терашвм Т. М. Науково-методичне забезпечення аналiзу рeзульmаmiв рeалiзацiг полтики дерегулювання економти / Т. М. Чечетова-Терашвм // Економiчнi шновацИ - 2015. - Вип. № 60. - Кн. III. - С. 306-314. 8. Порядок взяття на облт та реестра^ю вiдокрeмлeнuх тдроздмв шоземних компанш, оргашзацш // Державна фicкальна служба. Офщйний портал. [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/komentari-fahivtsiv-dps-ukr/print-197192.html 9. Наказ Мiнicmeрcmва зовтштх eкономiчнuх зв'язюв i mоргiвлi Украгни вiд 18.01.1996 р. № 30 "Про затвердження Ыструкцп про порядок реестрацИ представництв шоземних cуб'екmiв господарськог дiяльноcmi в Украгт" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0034-96 10. Мерник А. Правовi аспекти дiяльноcmi державних рeеcmраmорiв вiддiлу державног реестрацИ речових прав на нерухоме майно в конmeкcmi проведення адмiнicmраmuвног реформи в Украгш /А. Мерник // Вicнuк Нащональног академИ правових наук Украгни. - 2015. - № 3 (82). - С. 88-96. 11. Кочин В. В. Види господарськог дiяльноcmi юридичних оаб: проблеми теорИ та практики / В. В. Кочин //Юридичний вicнuк. - 2016. - № 1 (38). -С. 139-144.
REFERENS
1. Bortnyk N. P. Pryntsypy finansovoho kontrolyu v systemi investytsiyno-pravovoyi polityky [Principles of financial control in the system of investment and legal policy]. N. P. Bortnyk S.S. Yesimov/ Visnyk Nats. un-tu "L'vivs'ka Politekhnika". Yuryd. nauky. L'viv: Vyd-vo L'vivs'koyi politekhniky Publ. 2015. No 824. pp. 14-21. 2. Chernova O. V. Suchasnyy stan zaluchennya pryamykh inozemnykh investytsiy v ekonomiku Ukrayiny [The current state of attraction of direct foreign investments into the economy of Ukraine] O. V. Chernova, I E. Chybis. Nauk. visnyk Nats. un-tu DPS Ukrayiny (ekonomika, pravo). 2014. No 1 (64). pp. 85-93. 3. Byrka M. I. Rozvytok systemy zaluchennya pryamykh inozemnykh investytsiy na pidpryyemstva spetsial'nist': [Development of the system of attraction of foreign direct investments in enterprises] dys. ... kand. ekon. nauk: spets. 08.00.04 / Mariya Ihorivna Byrka. - L'viv, Nats. un-t "L'vivs'ka politekhnika", 2016. 271 p. 4. Pro inozemni investytsiyi: [Про шоземш швестици]. Zakon Ukrayiny vid 13.03.1992 No 2198-XII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady. 1992. No 26. St. 357. 5. Pro vnesennya zmin do deyakykh zakonodavchykh aktiv Ukrayiny shchodo skasuvannya obov"yazkovosti derzhavnoyi reyestratsiyi inozemnykh investytsiy: [On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine regarding the abolition of the mandatory state registration of foreign investments]. Zakon
Ukrayiny vid 31.05.2016 No1390-VIII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady. 2016. No 28. St. 531. 6. Rehlament (YeS) No 765/2008 Yevropeys'koho Parlamentu ta Rady, shcho vstanovlyuye vymohy dlya akredytatsiyi ta nahlyadu za rynkom shchodo realizatsiyi produktsiyi ta skasovuye Rehlament (YeES) N 339/93. [Regulation (EC) No 765/2008 of the European Parliament and of the Council laying down requirements for the accreditation and market surveillance of sales of products and repealing Regulation (EEC) N 339/93]. Available at ://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_938 7. Chechetova-Terashvili T. M. Naukovo-metodychne zabezpechennya analizu rezul'tativ realizatsiyi polityky derehulyuvannya ekonomiky [Scientific and methodological analysis of the results of the implementation of the policy of deregulation of the economy]. Ekonomichni innovatsiyi. 2015. Vyp. No 60. Kn. III. pp. 306-314. 8. Poryadok vzyattya na oblik ta reyestratsiyu vidokremlenykh pidrozdiliv inozemnykh kompaniy, orhanizatsiy Yi Derzhavna fiskal'na sluzhba. Ofitsiynyy portal. [The procedure for registration and registration of separate subdivisions of foreign companies, organizations // State fiscal service. Official portal]. Available at: http://sfs.gov.ua/yuridichnim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/komentari-fahivtsiv-dps-ukr/print-197192.html 9. Nakaz Ministerstva zovnishnikh ekonomichnykh zv"yazkiv i torhivli Ukrayiny vid 18.01.1996 No 30 "Pro zatverdzhennya Instruktsiyi pro poryadok reyestratsiyi predstavnytstv inozemnykh sub"yektiv hospodars'koyi diyal'nosti v Ukrayini" [Order of the Ministry of Foreign Economic Relations and Trade of Ukraine dated January 18, 1996 No. 30 "On Approval of the Instruction on the Procedure for Registration of Representative Offices of Foreign Business Entities in Ukraine"]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0034-96 10. Mernyk A. Pravovi aspekty diyal'nosti derzhavnykh reyestratoriv viddilu derzhavnoyi reyestratsiyi rechovykh prav na nerukhome mayno v konteksti provedennya administratyvnoyi reformy v Ukrayini [Legal aspects of the activity of state registrars of the state registration of real rights to real estate in the context of carrying out administrative reform in Ukraine]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny 2015. No 3 (82). pp. 8896. 11. Kochyn V. V. Vydy hospodars'koyi diyal'nosti yurydychnykh osib: problemy teoriyi ta praktyky [Types of economic activity of legal entities: problems of theory and practice]. Yurydychnyy visnyk 2016. No 1 (38). pp. 139-144.
Дата надходження: 04.06.2017р.
