CC BY
66
УДК 378.1:339.9
Н. I. ГУПКА-МАКОГ1Н
ТЕОРЕТИЧН1 ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 АУДИТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В У СФЕР1
М1ЖНАРОДНО1 ЕКОНОМ1КИ
Визначено на основi анализу сучасних досл1джень положення, на яких мае Трунтуватися методика формування тшомовноЧ аудитивно'1' компетентностi майбутшх ф^вщв у сферi мiжнародноi економжи: розвиток nmxi4mx процеав i психологiчних механiзмiв; розширення словникового запасу i забезпечення розумтня граматичних структур; цшеспрямоване формування навчально-стратегiчноi компетентностi студентiв; розвиток автономп студентiв, формування у них рефлексивних умть; активтсть процесу аудтвання; ттегроване навчання аудтвання з тшими видами мовленневог дiяльностi; формування навичок письмово'1' фжсаци прослуханого i використання iiяк ефективног стратеги в аудтвант текстiв для кращого 1'хнього розумтня i запам 'ятовування тформаци; iндивiдуалiзацiя навчання; застосування проблемних завдань; науково обтрунтований вiдбiр навчального матерiалу
Ключовi слова: тшомовна аудитивна компетенттсть, майбутнi фахiвцi у сферi мiжнародноi економжи, навички, вмтня, стратеги.
Н. И. ГУПКА-МАКОГИН
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ АУДИТИВНОЙ КОМПЕТЕНЦИИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ В СФЕРЕ
МЕЖДУНАРОДНОЙ ЭКОНОМИКИ
Определены на основании анализа современных исследований положения, которые должны быть в основе методики формирования иноязычной аудитивной компетенции будущих специалистов в сфере международной экономики: развитие психических процессов и психологических механизмов; расширение словарного запаса и обеспечение понимания грамматических структур; целенаправленное формирование учебно-стратегической компетенции студентов; развитие автономии студентов; интегрированное обучение аудирования с другими видами языковой деятельности; формирование навыков письменной фиксации как эффективной стратегии во время аудирования текстов для лучшего их понимания и запоминания информации; индивидуализацию обучения; применение проблемных заданий; научно обоснованный отбор учебного материала.
Ключевые слова: иноязычная аудитивная компетенция, будущие специалисты в сфере международной экономики, навыки, умения, стратегии.
N. HUPKA-MAKOHIN
THEORETICAL PRECONDITIONS OF FOREIGN LISTENING COMPREHENSION COMPETENCE FORMING OF FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELD OF INTERNATIONAL ECONOMICS
The conditions based on the analysis of modern researches which must be laid into the foundation of the methodology of foreign listening comprehension competence forming in the field of the international economics have been defined: the development of psychic processes and psychological mechanisms; vocabulary expansion and providing with grammatical structures comprehension; purposeful forming of educational and strategical students' competence; the development of students' autonomy, their reflexive skills forming; listening activity; integrated listening learning with other language skills; forming of written skills for listening and using the written fixation as effective strategy of listening for better understanding and information memorizing; learning( educational) individualization; problem tasks using; scientifically grounded selection of teaching material.
Keywords: foreign listening comprehension competence, future specialists in the field of international economics, skills, strategies.
Сучасш умови та вимоги до фахiвцiв у сферi мiжнародноl економши зумовлюють необхщшсть володшня ними шоземною мовою на piBHi, який забезпечуе здатшсть
здшснювати ефективне мiжкультурне спiлкування у професшнш галузi. Якiсть спiлкування, можливють отримання необхщно! шформацп суттево залежить вщ сформованостi шшомовно! аудитивно! компетентности фахiвцiв.
Нинi iснуе багатодослiджень з проблеми оволодшня iншомовними аудитивними навичками та вмшнями студентами мовних (О. Бочкарьова, Р. Вшович, I. Задорожна, О. ^ваченко, Д. Позняк й ш.) та немовних (Г. Гаврилова, Л. 1ванова, А. Мiхiна, Н. Новоградська-Морська, В. Яковлева та ш.) спещальностей. 1з захiдних учених формування аудитивно! компетентност вивчали А. Андерсон, Т. Лшч, Дж. Морлi, Л. Ванде^фт, К. Гох а ш.
Однак досi у вiтчизнянiй наущ не розроблена методика формування шшомовно! аудитивно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв у сферi мiжнародно! економiки. Для розробки тако! методики необидно проаналiзувати юнукга дослiдження з проблеми та виокремити положення, на якi ми опиратимемося в подальшому у процесi створення вiдповiдно! методики. Крiм того, обмежешсть, а iнколи i повна вщсуттсть середовища спiлкування, наближеного до автентичного, спричиняють труднощi сприйняття iншомовного мовлення на слух студентами немовних спещальностей, що свiдчить про необхiднiсть аналiзу iснуючого досвiду з метою устшного подолання чи уникнення цих труднощiв.
Мета статтi - проаналiзувати сучасш науковi розвiдки з проблеми формування шшомовних аудитивних навичок та вмшь студентiв i визначити положення, на яю доцiльно опиратися при розробщ методики формування iншомовно! аудитивно! компетентности майбутнiх фахiвцiв у сферi мiжнародно! економiки.
Практика свiдчить, що при аудтванш виникають стани, якi суперечать повнощнному прояву особистостi, знижують !! активнiсть, спричиняють певнi психологiчнi бар'ери. Серед причин !х виникнення Н. Агеева називае: недостатню пiзнавальну мотиващю; труднощi емоцiйного (нерiшучiсть, емоцiйна нестшюсть, ситуацiйна тривожнiсть, невпевненiсть), когнiтивного (властивост пам'ятi, уваги, недолiки сприйняття, дефщит уяви, недосконалiсть процесiв сприйняття i мислення, недостатнiй рiвень володiння мовою загалом), органiзацiйного (неготовнiсть до самостшно! дiяльностi, необхiдну для оволодiння аудитивною компетентнiстю на необхiдному рiвнi; недостатню сформовашсть навчальних навичок i вмшь, здатност до практичного вирiшення поставлено! мовленнево! задачi) характеру; труднощi сощально! комунiкацi! та адаптацi!. Дослiдниця шдсумовуе, що бар'ери виникають на мотивацшному (емоцiйно-смисловi бар'ери), анал^ико-синтетичному (когштивш та операцiйнi бар'ери) та виконавчому (комушкативш бар'ери) рiвнях аудiювання, i робить логiчний та обгрунтований висновок про необхщшсть оволодiння студентами стратепями подолання психологiчних бар'ерiв, серед яких вона видшяе стратегi! образного прогнозування мовленневих моделей та аудiовiзуального сприйняття тексту, що базуються на розвитку механiзмiв (мовленневий слух, артикуляцiя, слухова пам'ять), формування вiзуальних i слухових образiв та ймовiрного прогнозування змюту незавершеного висловлювання, розширення словникового запасу i забезпечення розумiння граматичних структур, здшснення контролю та самоконтролю [1, с. 8-9]. Ми погоджуемося з викладеними положеннями i вважаемо за необхщне враховувати !х в навчанш iншомовного професiйно орiентованого аудiювання.
Цшною е думка Н. Агеево! про необхщшсть вщображення у процесi навчання аудтвання iноземною мовою його зв'язку з шшими видами мовленнево! дiяльностi, передусiм з читанням вголос, оскшьки в основi як читання, так i аудiювання лежить спiльна модель сприйняття мовлення. У процеш сприйняття мовлення функщонуе механiзм внутрiшнього промовляння. Чим повшьшше здiйснюеться внутрiшне промовляння, тим повшьшшим е розкодування сми^в при аудiюваннi. Читання передбачае i внутрiшне, i зовнiшне промовляння, тож забезпечуе певну автоматизащю процесiв при сприйнятп. При читаннi вголос та аудтванш задiянi два рiзнi, але взаемопов'язаш процеси з однаковими складовими: при читанш вголос робота оргашв артикуляцi! при промовляннi контролюеться через слух, а при ауддаванш внутршне промовляння також забезпечуе певний контроль, коли слуховий образ тдтверджуеться артикуляцшним [1, с. 16]. Услiд за дослщницею вважаемо за необхiдне рекомендувати студентам читати вголос з метою
формування певних механiзмiв сприймання та закршлення еталону ритмiчно! одиницi. Однак ми не зовшм погоджуемося з думкою вчено! щодо доцiльностi одночасного аудитивного та вiзуального сприйняття тексту. Вважаемо, що таке сприйняття доцшьне лише пiсля аудитивного пред'явлення (у т. ч. з вщеорядом), коли студенти не зрозумши значну частину шформацп.
Д. Морозов [10] обгрунтовуе залежнiсть ефективностi професiйно орiентованого ауддавання вiд рiвня розвитку внутрiшнiх процешв - сприйняття, розпiзнавання мовних образiв, розумiння !х значень, антиципацi!, осмислення шформацп, утримання в пам'яи, внутршнього промовляння, а також вмотивованостi студенев до оволодiння аудитивними навичками та вмшнями. Психологiчнi механiзми постiйно взаемоддать мiж собою, про що свщчать, на думку автора, iдентичнiсть механiзмiв аудiювання рiдною та iноземною мовами, яю вiдрiзняються лише рiвнем функщонування, ступенем сформованостi, оперування засобами та способами формування i формулювання думки; операцшш механiзми, на основi яких функщонують сприйняття, осмислення, ймовiрне прогнозування тощо - аналiз, синтез, узагальнення, декодування, е^валентна замiна, перифраз, вiдбiр, структурування, порiвняння, скорочення, видiлення головного и другорядного, встановлення смислових зв'язюв, тдтвердження чи вiдхилення гiпотез, вибiр оптимального рiшення [10, с. 11]. Отже, для забезпечення ефективност процесу аудтвання необхiдно цiлеспрямовано i систематично розвивати вщповщш психологiчнi механiзми.
А. Мiхiна в сво!й дисертацi! [9] дослщила оволодiння стратегiями аудiювання, яю сприяють ефективностi процесу розумiння тексту i вiдбiр яких здiйснюеться свщомо i цiлеспрямовано. Погоджуючись з необхщшстю оволодiння майбутнiми фахiвцями стратегiями аудтвання, вважаемо, однак, дещо суперечливим погляд авторки на стратеги як комплекс умшь (разом з такими компонентами, як визначення цшей, планування, свщома дiяльнiсть з оволодiння планом, усвщомлення результату дiяльностi) [9, с. 85]. Ми схильш трактувати стратегi! як оргашзовану, цiлеспрямовану та регульовану послщовшсть визначених дiй [8, с. 445] для досягнення результату.
У дослщженш А. Мiхiно! висловлена цiнна для нас думка, що вправи для формування стратегш смислового сприйняття мовлення повинш включати, крiм аудитивних, завдання на говоршня, читання, письмо. При цьому формування вщповщних стратегiй авторка пропонуе здшснювати впродовж трьох етатв: визначення цiлi/планування, виконання плану, контроль/самоконтроль (рефлекшя, аналiз, оцiнка, корекцiя). Вважаемо такий тдхщ доволi обгрунтованим для вибору студентами стратегш, оптимальних для виконання певного завдання, але не для ознайомлення з окремими стратепями, за якого алгоритм дш, на нашу думку, повинен бути дещо шшим.
К. Колесшкова розглядае навчання аудтвання з письмовою фшсащею ютотно! шформацп студенпв першого курсу мовних спещальностей. Хоча !! дослiдження стосуеться майбутшх учителiв iноземних мов, деяю його положення доцiльно використати при розробщ методики формування iншомовно! аудитивно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв мiжнародно! економши. В дисертацi!, зокрема, наголошуеться на доцшьност когнiтивно! спрямованостi навчання, яка передбачае природнш шлях пiзнання, властивий психщ людини, аналiз процесу навчання. Крiм того, послiдовно доводиться теза про те, що навчання аудтвання буде бшьш ефективним iз письмовою фшсащею прослуханого, оскiльки сприятиме розвитку умшь осмислювати шформащю з використанням прийомiв критичного мислення в процеш сприйняття мовленневого повiдомлення, дае змогу краще усвщомити структуру аудiотексту i допомагае зберiгати увагу в разi виникнення труднощiв розумiння iнформацi! i не забувати !! навiть при невеликому обсязi оперативно! пам'ятi [7, с. 67]. Письмова фшсащя ютотно! iнформацi! в процесi аудiювання розглядаеться авторкою як сукупшсть паралельних процешв смислового сприйняття, когнiтивно! розробки шформацп, зумовлено! комунiкативним завданням, i графiчного вiдображення в стислiй формi значущих для слухача сми^в. Використання письмово! фiксацi! передбачае включення в систему вправ для навчання аудiювання серп тдготовчих вправ, як1 дозволяють оволодгги прийомами письмово! фiксацi!, а також мовленневих вправ, в яких письмова фшсащя iстотно! iнформацi! застосовуеться при ауддавання текстiв [7, с. 11]. При цьому записувати
нeoбхiднo ocнoвнy iнфopмaцiю (за дoпoмoгoю cлiв чи cимвoлiв); для 4oro пoтpiбнo oвoлoдiти yнiвepcaльнoю cиcтeмoю пpийoмiв фiкcaцiï, а тaкoж виpoбити cвoï влacнi [7, c. 55].
На ocнoвi aнaлiзy poбoти К. Кoлecнiкoвoï ми зpoбили виcнoвoк, щo мeтoдикa фopмyвaння iншoмoвнoï ayдитивнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнiх eкoнoмicтiв-мiжнapoдникiв пoвиннa бaзyвaтиcя на пoлoжeннях кoгнiтивнoгo пiдхoдy i пepeдбaчaти poзвитoк миcлeння, пaм'ятi, yвaги, уяви, cпpийняття, ocнoвних пcихoлoгiчних мeхaнiзмiв тoщo, а татож включати впpaви для фopмyвaння нaвичoк пиcьмoвoï фiкcaцiï пpocлyхaнoгo та пoдaльшoгo викopиcтaння пиcьмoвoï фiкcaцiï як eфeктивнoï cтpaтeгiï пpи ayдiювaння тeкcтiв для кpaщoгo ïx poзyмiння i зaпaм'ятoвyвaння iнфopмaцiï.
Цiкaвими y ram^cri нaшoгo дocлiджeння e peзyльтaти, oтpимaнi О. Бoгдaнoвoю [2]. Xo4a ïï poбoтa cтocyeтьcя навчання ayдiювaння на пoчaткoвoмy eтaпi iнтeнcивнoгo кypcy для дopocлиx, aвтopкoю oбгpyнтoвaнo бaгaтo щнних iдeй. Зoкpeмa, дocлiдниця ввaжae, щo ayдiювaння e пpoцecoм активним i твopчим, а тoмy cлyxaч ж пoвинeн зaлишaтиcя пacивним peципieнтoм, a бути активним cyб'eктoм дiяльнocтi, бути в пoшyкy виpiшeння пpoблeм, cфopмyльoвaниx мoвцeм [2, c. 37]. Вiдпoвiднo y нaшoмy дocлiджeннi ми тeж бyдeмo бaзyвaтиcя на iдeï актившеи пpoцecy ayдiювaння.
Пpи цьoмy О. Бoгдaнoвa нaгoлoшye на нeoбxiднocтi викopиcтoвyвaти piзнi oпopи (вiзyaльнo-зoбpaжaльнi - cxeми, гpaфiки, дiaгpaми, малюнки, фoтoгpaфiï; вiзyaльнo-вepбaльнi - ключoвi cлoвa, план, дpyкoвaний вapiaнт ayдioтeкcтy), щo зaлyчaють кiлькa aнaлiзaтopiв пpи ayдiювaннi i, oтжe, пiдвищyють яcкpaвicть oбpaзy, який cпpиймaeтьcя; зaбeзпeчyють кpaщe ocмиcлeння та бшьш тoчнe cпpийняття ycнoгo мaтepiaлy; cпpияють poзвиткy мoвнoï здoгaдки. Кpiм тoгo, aвтopкa ввaжae, щo ^авильвд opгaнiзoвaнa cиcтeмa oпop пpи ayдiювaннi мoжe cлyгyвaти кoнтpoльoвaним cпocoбoм poзвиткy caмocтiйнocтi cтyдeнтiв, poзвaнтaжye ïx пам'ять, cкepoвye yвaгy, знiмae пcиxoлoгiчнe нaпpyжeння пpи cпpийняrтi вeликoгo oбcягy ayдioiнфopмaцiï, збiльшye eмoцiйний вплив на ^yxa4a, cтимyлюe твopчe миcлeння. Вiдпoвiднo викopиcтaння вiзyaльнo-зoбpaжaльниx oпop мoжe iнтeнcифiкyвaти навчальний npo^c зaгaлoм y зв'язку iз збiльшeнням мoвнoгo мaтepiaлy i мiцнocтi йoгo зacвoeння, iндивiдyaлiзyвaти пpoцec навчання ayдiювaння (з ypaxyвaнням iндивiдyaльниx ocoбливocтeй cпpийняrтя i xapaктepy iндивiдyaльниx пoмилoк), а тaкoж зaбeзпeчити oднoчacнy активу poбoтy вcix члeнiв нaвчaльнoï ^упи [2, c. 60-68].
У poзpoбцi мeтoдики фopмyвaння iншoмoвнoï ayдитивнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнix фaxiвцiв у cфepi мiжнapoднoï eкoнoмiки ми бyдeмo oпиpaтиcя на oкpeмi iдeï О. Бoгдaнoвoï, зoкpeмa: aктивнocтi пpoцecy cпpийняття, щo peaлiзyютьcя шляxoм poзpoбки вiдпoвiдниx завдань, яю бaзyютьcя на мaтepiaлi ayдioпoвiдoмлeнь; дoцiльнocтi викopиcтaння вiзyaльниx oпop для олабших cryдeнтiв, а тaкoж пpи пpeд'явлeннi ayдioпoвiдoмлeння вeликoгo oбcягy, щo poзвaнтaжyвaтимe пам'ять, cпpиятимe кoнцeнrpaцiï уваги i в peзyльтaтi - кpaщoмy poзyмiннi пpocлyxaнoгo. Вiзyaльними oпopaми мoжyть алугувати i завдання, cфopмyльoвaнi так, щoб зocepeджyвaти увагу cryдeнтiв на ocнoвниx acпeктax пoвiдoмлeнь i ключoвиx чи ^в^мих лeкcичниx oдиницяx. Пpи po6ori з вiдeoфoнoгpaмaми такими oпopaми мoжyть cлyгyвaти cyбтиrpи. Пpи цьoмy ввaжaeмo, щo cтyдeнтaм нe вapтo в^азу пpoпoнyвaти пepeгляд вiдeoфpaгмeнтa iз cyбтитpaми. ïx мoжнa дoлyчaти пpи пoвтopнoмy пepeглядi (за нeoбxiднocтi) чи ^и пepeглядi oкpeмиx ypивкiв, яю викликали ocoбливi rpyднoщi в cтyдeнтiв.
Вapтe aнaлiзy дocлiджeння Р. Вiкoвич [4], в ятому poзpoблeнo та пpeдcтaвлeнo aвтopcькy мeтoдикy навчання cтyдeнтiв мoвниx cпeцiaльнocтeй aнглoмoвниx тeлeнoвин. Hayкoвцeм oбгpyнтoвaнo, щo навчання ayдiювaння тeлeнoвин дoцiльнo здiйcнювaти iнтeгpoвaнo з навчанням ïx oбгoвopeння, якe e зacoбoм кoнтpoлю poзyмiння cтyдeнтaми нoвиннoгo пoвiдoмлeння, а татож caмocтiйним yмiнням, щo poзвивaeтьcя на змicтoвнiй ocнoвi ayдioтeкcтy [4, c. 10]. Оотбливу увагу дocлiдниця пpoпoнye пpидiляти poзвиткy cтpaтeгiй, пoв'язaниx з мoвнoю i мoвлeннeвoю здoгaдкoю, виcyвaнням гiпoтeз, зicтaвлeнням фaктiв та явищ iнoзeмнoю i piднoю мoвaми, в iншoмoвнiй i piднiй кyльтypax, а тaкoж фopмyлювaнню виcнoвкiв й yмoвивoдiв. Викopиcтaння вiдeoмaтepiaлiв iнoзeмнoю мoвoю, ввaжae вoнa, e eфeктивним зacoбoм фopмyвaння у cтyдeнтiв cтpaтeгiй автотом^го навчання, ocкiльки caмe цi тexнoлoгiï дoзвoляють викopиcтoвyвaти звyкopяд i cyбтитpи piзними мoвaми, yпoвiльнювaти чи пpиcкopювaти тeмп вiдтвopeння вiдeo- i звyкopядy
тощо. Кpiм того, систематичне застосyвання вiдео стимyлюe фоpмyвання y студенпв соцiально-афективних стpатегiй за pахyнок «опоpи на устх» y випадкy пpогpесy в pозyмiннi все бiльших фpагментiв автентичного iншомовного мовлення [4, с. 27-2S].
Таким чином, навчання шшомовного пpофесiйно оpieнтованого аyдiювання майбyтнiх економiстiв-мiжнаpодникiв повинно пеpедбачати фоpмyвання yмiнь pозyмiти вiдеоповiдомлення, якi ваpто пpопонyвати студентам для самостiйного пеpеглядy як з метою оволодшня ними навичками та вмшнями аyдiювання, так i фоpмyвання в них соцiально-афективних стpатегiй та с^атеий автономного навчання.
Дослiджyючи навчання аyдiювання в немовномy BH3, Г. Гавpилова [S] пpопонye тpиетапнy модель. H пеpшомy етапi здiйснюeться адаптащя слухового апаpатy стyдента до с^ий^^я iншомовного мовлення, для чого ^опонуеться аyдiювання iз зоpовими опоpами, багатоpазове пpослyховyвання, пpомовляння текстy пpо себе тд час пpослyховyвання, пеpеказ тексту. Завданням дpyгого етапy е pозвиток навичок та вмiнь аyдiювання адаптованих текспв (дво- i тpиpазове пpослyховyвання текстiв, викоpистання зоpових опоp, попеpедня семантизацiя незнайомих слiв, вiдповiдi на запитання по аyдiотекстy, пеpеказ тексту, його обговоpення, записyвання пpослyханого тексту. Hа тpетьомy етапi пеpедбачено фоpмyвання вмiнь аyдiювання автентичних записiв, яю вiдобpажають pеальнi умови (шуми, швидкий темп мовлення, акценти тощо). H цьому етапi пеpедбачаeться вiдключення зоpового каналу (слухання iз закpитими очима), що забезпечуе зосеpедження на слуховому спpийняттi i здiйснюeться шляхом викоpистання впpав на pозвиток здогадки, пеpедбачення настyпноï iнфоpмацiï; з опоpою на ключовi слова з подальшим заповненням пpопyщеноï iнфоpмацiï; шляхом письмового викладу ^ослуханого тексту; пеpеказ ypивкiв; послщовний пеpеклад ypивкiв тексту з поступовим збшьшення об'ему iнфоpмацiï для тpенyвання слyховоï пам'ятi [S, с. S2—S3]. Г. Гавpилова pобить висновок, що запpопонований нею метод дае можливють: пiдвищyвати концентpацiю уваги, оскшьки вiдключення зоpового каналу уможливлюе концентрацию уваги на слуховому, що, вщповщно, пpизводить до ефективнiшого спpийняття аyдiоiнфоpмацiï; активiзyвати обpазнy, коpоткочаснy зоpовy i слухову пам'ять; викоpистовyвати механiзм внyтpiшньоï обpазноï вiзyалiзацiï, оскiльки студенти можуть уявляти почуту iнфоpмацiю у виглядi зоpових обpазiв [S, с. 92-93].
Анашз pезyльтатiв дослiдження Г. Гавpиловоï дозволяе нам ствеpджyвати пpо необхщшсть навчання стyдентiв концентpyвати увагу, оскшьки саме внyтpiшня зосеpедженiсть стyдентiв ^изводить до покpащення pозyмiння [S, с. 24]. Вважаемо, що студентам по^бно допомагати у пiдбоpi ефективних стpатегiй концентpацiï уваги, однieю з яких може бути слухання iз вщключенням зоpового каналу (тобто слухання iз закpитими очима).
Багато цiнних щей мютиться в pоботi I. Щyкiноï [11], пpисвяченiй pозpобцi методики побудови багатоpiвневоï моделi навчання аyдiювання в системi пpофесiйноï пiдготовки вчителя iноземноï мови. Так, автоpка ствеpджye, що тдвищення навчальноï автономiï стyдентiв може ошташзувати пеpехiд з одного piвня володiння аyдiювання на iнший, а також пiдвищити особисту вiдповiдальнiсть студенпв за pезyльтати в пpоцесi аyдитоpноï та позааyдитоpноï pоботи з викоpистанням piзноpiвневих завдань та аyдiо- i вiдеоматеpiалiв. Також дослiдниця обrpyнтовye важливють pефлексiï, яка дозволяе подолати pозpив мiж теоpетичним знанням i його ^актичним застосуванням, визначити межу свого незнання, що стимулюе стyдентiв до подальшого вдосконалення. I. Щyкiна за^опонувала алгоpитм pозвиткy pефлексiï: пеpший етап - аналiз власних дiй ^и pоботi з аyдiо- та вщеомат^алами, власного досвiдy аyдiювання; дpyгий етап -сшввщнесення власних дiй з юнуючим алгоpитмом дiй чи стpатегiями yспiшного аyдiювання загалом i щодо конкpетного типу завдання; тpетiй етап - ствоpення альтеpнативних стpатегiй усшшного аyдiювання. Пpи цьому вона пеpеконливо доводить, що необхiдною умовою pозвиткy pефлексивних yмiнь в навчаннi ауддавання е викоpистання пpоблемних завдань [11, с. 14-1S].
Базуючись на pезyльтатах пpоаналiзованого дослiдження, вважаемо, що для фоpмyвання пpофесiйно оpieнтованоï аyдитивноï компетентност майбyтнiх фахiвцiв сфеpи мiжнаpодноï економши значну увагу ваpто пpидiляти pозвиткy автономiï стyдентiв, у т. ч. в ^оцес позааyдитоpноï самостiйноï pоботи, фоpмyванню в них pефлексивних умшь та застосуванню пpоблемних завдань.
У дocлiджeннi Л. Iвaнoвoï [6] cтocoвнo фopмyвaння ayдитивниx yмiнь cтyдeнтiв нeмoвниx cпeцiaльнocтeй на пoчaткoвoмy стужт навчання тeж йдeтьcя пpo важливють caмocтiйнoï poбoти, нeoбxiднoю yмoвoю ято!' e пcиxoлoгiчнa гoтoвнicть cтyдeнтa як cyб'eктa, щo пepeдбaчae пoзитивнy навчальну мoтивaцiю, вpaxyвaння пcиxoфiзioлoгiчниx ocoбливocтeй cтyдeнтcькoгo вiкy, який xapaктepизyeтьcя пiдвищeнoю чутливютю дo iнтeлeктyaльнo-eмoцiйнoгo poзвиткy. Викopиcтoвyючи даш пcиxoлoгiï, aвтopкa oбгpyнтoвye дopeчнicть викopиcтaння ayдитивниx вepбaльниx oпop, щo пoяcнюe ycним xapaктepoм внyтpiшньoгo мoвлeння людини, бiльшoю нaпpyжeнicтю та мoбiлiзaцieю пcиxiчниx фyнкцiй opгaнiзмy в пpoцeci cлyxoвoгo cпpийняття; вiкoвими ocoбливocтями cтyдeнтiв вщ 17 дo 21 poкy, яю xapaктepизyютьcя пoнижeнням чyтливocтi зopoвoгo каналу i явним пepeвaжaнням вepбaльнoгo збepeжeння в дoвгoтpивaлiй пaм'ятi; швидшoю peaкцieю на cлyxoвi пoдpaзники пopiвнянo iз зopoвими [6, c. 51]. Отжe, дocлiдниця пpoпoнye викopиcтoвyвaти ayдитивнi вepбaльнi пiдкaзки як зaciб ceмaнтизaцiï нeзнaйoмиx oдиниць. Пpи цьoмy вoнa oporo^e пoeднaний звyкoзaпиc, який пoкликaний зшмати тpyднoщi нe пepeд пpocлyxoвyвaнням ayдioтeкcтy, а cинxpoннo, пiд чac ауддавання (лiнгвoкpaïнoзнaвчий кoмeнтap, пoяcнeння, cинoнiм, антошм чи пepeклaд cлoвa нaнocять на готову фoнoгpaмy в мeтoдичнi паузи пюля нeзнaйoмoгo cлoвa) [6, c. 126].
Ми пoгoджyeмocя з думтою Л. Iвaнoвoï, щo викopиcтaння фoнoгpaми з внyтpiшньoтeкcтoвим зняттям тpyднoщiв e eфeктивним за paxyнoк oднopiднocтi ayдитивниx вepбaльниx oпop, oпepaтивнocтi ïx годання, щo нe вiдвoлiкae i ж poзciюe увагу cтyдeнтiв на дpyкoвaний тeкcт. Пpoaнaлiзyвaвши зaзнaчeнe дocлiджeння, пpoпoнyeмo за дoцiльнe викopиcтoвyвaти (за нeoбxiднocтi та мoжливocтi) вepбaльнi пiдкaзки тд чac пpocлyxoвyвaння cтyдeнтaми тeкcтiв чи пepeглядy вiдeoфpaгмeнтiв. Пpи цьoмy ввaжaeмo ycнy ceмaнтизaцiю eфeктивнoю на ayдитopниx зaняттяx (пepeдyciм у виглядi дeфiнiцiï чи пoяcнeння aнглiйcькoю мoвoю виклaдaчeм). Cтвopeнню пoeднaнoгo звyкoзaпиcy мoжyть пepeшкoджaти пeвнi тexнiчнi тpyднoщi. Однак за мoжливocтi ïx пoдoлaння звyкoзaпиc a6o вiдeoзaпиc iз cинxpoнним кoмeнтapeм (ocoбливo пeвниx тepмiнiв) мoжe cтaти eфeктивним зacoбoм у нaвчaннi ayдiювaння мaйбyтнix фaxiвцiв мiжнapoднoï eкoнoмiки, а татож oвoлoдiння ними вiдпoвiднoю лeкcикoю.
Мeтoдикy навчання cтyдeнтiв мoвниx cпeцiaльнocтeй пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo ayдiювaння зaпpoпoнyвaлa О. Бoчкapьoвa [3] Ha увагу зacлyгoвyють виoкpeмлeнi aвтopкoю пpoфeciйнo opieнтoвaнi ayдитивнi вмшня, а тaкoж oбrpyнтoвaнa кopeляцiя нaвичoк i вмiнь, тpyднoщiв i пcиxoлoгiчниx мexaнiзмiв пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo ayдiювaння. Автopкa здiйcнилa peтeльний вiдбip ayдитивнoгo мaтepiaлy вiдпoвiднo дo oбrpyнтoвaниx у ïï дocлiджeннi кpитepiïв. Так, дo зaпpoпoнoвaнoï cиcтeми впpaв yвiйшли aвтeнтичнi, кoмyнiкaтивнo cпpямoвaнi фaxoвi ayдioтeкcти, якi гов'язат з тeмoю мaйбyтньoï cпeцiaльнocтi, мютять нoвизнy та пiзнaвaльнy цiннicть, дocтyпнi за змicтoм, iз тeмпoм мoвлeння 250 cклaдiв/xв., oбcягoм пoвiдoмлeння вщ 1-2 дo 30 xвилин, пocлiдoвнicтю виклaдeння фaктiв, чiткoю oкpecлeнicтю «cмиcлoвиx вix», нeзнaчним oбcягoм дeтaлiзyючoï iнфopмaцiï та iнфopмaцiï, яка пoтpeбye iнтepпpeтaцiï та дoмиcлювaння з бoкy peципieнтa, гpaдaцieю за piвнeм змicтoвoï cклaднocтi, з наявними пpиpoдними oпopaми ^и пpeд'явлeннi ayдioпoвiдoмлeння та наявним чepгyвaнням бiльш i мeнш нacичeниx iнфopмaтивниx eлeмeнтiв [3, c. 87-90].
Як бaчимo, мeтoдикa фopмyвaння пpoфeciйнo opieнтoвaнoï ayдитивнoï кoмпeтeнтнocтi мaйбyтнix фaxiвцiв cфepи мiжнapoднoï eкoнoмiки пoвиннa пepeдбaчaти ч^^ визнaчeння нaвичoк i вмiнь, якими мають oвoлoдiти cтyдeнти, нayкoвe oбгpyнтyвaння кpитepiïв вiдбopy нaвчaльнoгo мaтepiaлy, того peтeльний вiдбip.
Оcoбливий iнrepec у кoнтeкcтi тематики нaшoгo дocлiджeння стяговить нayкoвий дopoбoк Л. Вaндeгpiфтa i К. fox. Учeнi, зoкpeмa, нaгoлoшyють на нeoбxiднocтi poзвиткy мeтaкoгнiтивниx dpaien^ Цшавим e ïxнiй aнaлiз piзниx пiдxoдiв дo навчання ayдiювaння. Так, у шмушкатившму пiдxoдi, на думку вчeниx, cлyxaння чacтo iгнopyerьcя тд чac reмaтичниx ypoкiв, якi пepeдбaчaють iнreгpaцiю видiв мoвлeннeвoï дiяльнocтi; а ташж у пpoцeci викoнaння ci^erna^ кoмyнiкaтивниx завдань, зазвичай, бiльшoю мipoю opieнтoвaниx на гoвopiння. В ocoбиcтicнo-opieнтoвaнoмy пiдxoдi cryдeнтiв навчають ycвiдoмлювaти CTpareriï, oднaк на зaняrтяx вoни ж завжди мають мoжливicть
випробувати чи використати !х, оволодшня аудитивними навичками та вмiннями часто вщбуваеться iндивiдуально i студенти не завжди мають належну змогу скористатись досвщом iнших [12, с. 9—11]. У запропонованому дослщниками метакогнiтивному пiдходi передбачено забезпечення:
• усвщомлення студентами свого типу слухача - когштивних та афективних факторiв, якi впливають на ефективнiсть процесу аудтвання (наприклад: Я завжди хвилююсь, коли починаю слухати якусь шформащю чи У мене проблеми з концентращею уваги, особливо на початку розмови);
• розумшня студентами мети i цiлей завдання, необхщних для виконання дiй (наприклад: Я знаю, що у мене повшьна реакщя на цифри. Отже, я повинен бшьш вправлятися в слуханш бiзнес-новин чи iнших текспв з великою кiлькiстю цифр);
• знання стратегш аудiювання - загальних, специфiчних для певних видiв завдань, неефективних (наприклад: Не варто намагатись надто сильно сконцентруватися на тексту це тшьки тдвищить мiй рiвень напруження) [12, с. 87-88];
• планування стосовно конкретного завдання (наприклад: Подумайте про стратеги, яю, можливо, вам будуть потрiбнi для виконання завдання) та власного просування (наприклад: Сформулюйте цМ для розвитку власних аудитивних навичок i вмшь);
• мошторинг виконання конкретного завдання та загальних успiхiв (наприклад: Проаналiзуйте, чого Ви досягли, враховуючи поставлеш цт);
• оцiнка якостi виконання конкретного завдання та рiвня аудитивно! компетентности загалом (наприклад: Оцiнiть ефективнiсть розробленого Вами плану з розвитку аудитивних навичок та вмшь) [12, с. 99-100].
Не заперечуючи важливост комушкативного та особисто орiентованого пiдходiв, ми також будемо опиратися на положення, що подають Л. Ванде^фт i К. Гох, якi, на нашу думку, передбачають певну автономт студенпв i розвиток рефлексивних умiнь, а також цшеспрямований розвиток навчально-стратегiчно! компетентности студентiв.
Таким чином, на основi аналiзу сучасних дослiджень ми виокремили т положення, якi повиннi бути покладеш в основу методики формування шшомовно! аудитивно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв у сферi мiжнародно! економiки: розвиток у студенев мислення, уваги, уяви, сприйняття, основних психологiчних механiзмiв (мовленневий слух, оперативна, довготривала пам'ять, ймовiрне прогнозування тощо); розширення словникового запасу i забезпечення розумiння граматичних структур; цшеспрямований розвиток навчально-стратепчно! компетентностi студенев, формування ефективних стратегiй аудiювання, в т. ч. афективних для створення позитивного настрою та подолання психолопчних бар'ерiв; розвиток автономп студентiв, формування у них рефлексивних умшь; актившсть процесу аудiювання; iнтегроване навчання аудтвання з iншими видами мовленнево! дiяльностi; конкретизацiю аудитивних умiнь, якими мають оволод^и студенти; формування навичок письмово! фiксацi! прослуханого i використання письмово! фiксацi! як ефективно! стратегi! в ауддавання текстiв для кращого !х розумiння та запам'ятовування iнформацi!; iндивiдуалiзацiя навчання вiдповiдно до рiвня розвитку психiчних процесiв та механiзмiв, сформованост аудитивних навичок i вмiнь шляхом використання рiзних видiв опор; застосування проблемних завдань; наукове обгрунтування критерпв вiдбору навчального матерiалу i його ретельний вiдбiр.
Перспективу подальших дослщжень вбачаемо у визначеннi критерi!в вщбору навчального матерiалу для формування англомовно! професiйно орiентовано! аудитивно! компетентностi майбуттх економiстiв-мiжнародникiв та розробцi вiдповiдно! системи вправ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агеева Н. В. Стратегии преодоления студентами психологических барьеров при аудировании иноязычной речи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 19.00.07 / Н. В. Агеева. - Курск, 2009. - 22 с.
2. Богданова Е. Г. Обучение аудированию на начальном этапе интенсивного курса (исследование учебных функций визуальных опор): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Е. Г. Богданова. - М., 2006. - 274 с.
3. Бочкарьова О. Ю. Методика навчання майбутшх учител1в англшсько!' мови професшно спрямованого аудшвання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. Ю. Бочкарьова. - К., 2007. - 281 с.
4. Ыкович Р. I. Методика навчання студенпв мовних спещальностей аудшвання англомовних теленовин: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Р. I. Ыкович. - К., 2011. - 344 с.
5. Гаврилова А. В. Обучение аудированию иноязычной речи в условиях неязыкового вуза (на материале английского языка): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / А. В. Гаврилова. - СПб., 2006. - 182 с.
6. Иванова Л. И. Обучение студентов начального этапа неязыкового вуза аудированию при самостоятельной работе с техническими средствами (на материале английского языка): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. И. Иванова. - К., 1997. - 211 с.
7. Колесникова Е. А. Обучение аудированию с письменной фиксацией существенной информации студентов первого курса языкового педагогического вуза (английский язык): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Е. А. Колесникова. - М., 2008.- 240 с.
8. Методика навчання шоземних мов i культур: теор1я i практика: тдручник для студ. класичних, пед. i лшгвют. ун-пв / О. Б. Бпич, Н. Ф. Бориско, Г. Е. Борецька та ш.; за заг. ред. С. Ю. Школаево!. - К.: Ленвгг, 2013. - 590 с.
9. Михина А. Э. Методика формирования стратегий аудирования у студентов неязыкового вуза (английский язык): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / А. Э. Михина. - Улан-Удэ, 2009. - 363 с.
10.Морозов Д. Л. Обучение профессионально-ориентированному аудированию на основе совершенствования психологических механизмов речи: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Д. Л. Морозов. - Нижний Новгород, 2009. - 24 с.
11.Щукина И. В. Методика построения многоуровневой модели обучению аудированию в системе профессиональной подготовки учителя иностранного языка: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / И. В. Щукина. - М., 2009.- 20 с.
12.Vandegrift L. Teaching and learning Second Language Listening. Metacognition in action / Larry Vandegrift, Christine C. M. Goh. - NY and London: Routledge, Taylor & Francis Group, 2012. - 315 p.
REFERENCES
1. Ageeva N. V. Strategii preodoleniya studentami psikhologicheskikh baryerov pri audirovanii inoyazychnoy rechi: avtoref. dis. na soiskanie nauchn. stepeni kand. ped. nauk : spets. 19.00.07 «Pedagogicheskaya psikhologiya» / N. V. Ageeva. - Kursk, 2009.- 22 s.
2. Bogdanova E. G.Obuchenie audirovaniyu na nachal'nom etape intensivnogo kursa (issledovanie uchebnykh funktsiy vizual'nykh opor) : dis ... kandidata ped. nauk : 13.00.02 / Bogdanova Elena Germanovna. - M., 2006. - 274 s.
3. Bochkar'ova O. Ju. Metodyka navchannja majbutnih uchyteliv anglijs'koi' movy profesijno sprjamovanogo audijuvannja : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Bochkar'ova Olena Jurii'vna. -K., 2007. - 281 s.
4. Vikovych R. I. Metodyka navchannja studentiv movnyh special'nostej audijuvannja anglomovnyh telenovyn : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Vikovych Roksoljana Igorivna. - K., 2011. - 344 s.
5. Gavrylova A. V. Obuchenye audyrovanyju ynojazbichnoj rechy v uslovyjah nejazbikovogo vuza (na materyale anglyjskogo jazbika) : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Gavrylova Anna Vladymyrovna. - Sankt-Peterburg , 2006.- 182 s.
6. Yvanova L. Y. Obuchenye studentov nachal'nogo эtapa nejazbikovogo vuza audyrovanyju pry samostojatel'noj rabote s tehnycheskymy sredstvamy (na materyale anglyjskogo jazbika) : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Yvanova Ljudmyla yvanovna. - K., 1997.- 211 s.
7. Kolesnykova E. A. Obuchenye audyrovanyju s pys'mennoj fyksacyej sushhestvennoj ynformacyy studentov pervogo kursa jaz^ikovogo pedagogycheskogo vuza (anglyjskyj jaz^ik) : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Kolesnykova Ekateryna Alekseevna. - M., 2008.- 240 s.
8. Metodyka navchannja inozemnyh mov i kul'tur: teorija i praktyka: pidruchnyk dlja stud. klasychnyh, pedagogichnyh i lingvistychnyh universytetiv / [O. B. Bigych, N. F. Borysko, G. E. Borec'ka ta in.]; za zagal'n. red. S. Ju. Nikolajevoi'. - K.: Lenvit, 2013. - 590 s.
9. Myhyna A. Э. Metodyka formyrovanyja strategyj audyrovanyja u studentov nejazbikovogo vuza (anglyjskyj jaz^ik) : dys ... kandydata ped. nauk : 13.00.02 / Myhyna Alla Эduardovna. - Ulan-Шэ, 2009. - 363 s.
10. Morozov D. L. Obuchenye professyonal'no-oryentyrovannomu audyrovanyju na osnove sovershenstvovanyja psyhologycheskyh mehanyzmov rechy : avtoref. dys. na soyskanye nauchn. stepeny kand. ped. nauk : spec. 13.00.02 «Teoryja y metodyka obuchenyja y vospytanyja (ynostranmie jaz^iky, uroven' vыsshego professyonal'nogo obrazovanyja)» / Morozov Dmytryj Leonydovych. - N. Novgorod, 2009. - 24 s.
11. Shhukyna Y. V. Metodyka postroenyja mnogourovnevoj modely obuchenyju audyrovanyju v systeme professyonal'noj podgotovky uchytelja ynostrannogo jazbika : avtoref. dys. na soyskanye nauchn. stepeny kand. ped. nauk : spec. 13.00.02 «Teoryja y metodyka obuchenyja y vospytanyja (ynostranmie jaz^iky)» / Y. V. Shhukyna. - M., 2009.- 20 s.
12.Vandegrift L. Teaching and learning Second Language Listening. Metacognition in action / Larry
Vandegrift, Christine C. M. Goh. - NY and London: Routledge, Taylor & Francis Group, 2012. - 315 p.
УДК 371.134: [001.8: 630х+674]
о. е. гриджук
ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В НА ОСНОВ1 ВИВЧЕННЯ ФАХОВО1 ЛЕКСИКИ Л1С1ВНИЦТВА
Й ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ
Обтрунтовано доцшьнкть вивчення фаховог лексики студентами технгчних вищих навчальних заклад1в (ВНЗ) з метою формування термтолог1чно1 компетенцИ. Охарактеризовано два типи парадигматичних вгдношень у сучасних термтосистемах лгавництва i деревооброблення (синотмгчнг та антонiмiчнi). Визначено основнi типи термiнологiчних синонiмiчних об'еднань. З'ясовано причини розвитку термiнологiчноi дублетностi. специфк прояву антонiмii в межах до^джуваних груп лексики. Описано групи антонiмiв за семантичним критерieм. Запропоновано типи вправ для вивчення термiнiв-синонiмiв та антонiмiв у курсах «Укра'шська мова за професшним спрямуванням» i «Фахова термiнологiя».
Ключовi слова: мовнокомуткативна компетенттсть, термiнологiя лiсiвництва та деревооброблення, парадигматичш вiдношення, синонiмiя, антонiмiя.
О. Е. ГРЫДЖУК
ФОРМИРОВАНИЕ ЯЗЫКОВОЙ И КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НА ОСНОВЕ ИЗУЧЕНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ЛЕКСИКИ ЛЕСОВОДСТВА И ДЕРЕВООБРАБОТКИ
Обоснована целесообразность изучения профессиональной лексики студентами технических высших учебных заведений с целью формирования терминологической компетенции. Охарактеризованы два типа парадигматических отношений в современных терминологических системах лесоводства и деревообработки (синонимические и антонимические. Выделены основные типы терминологических синонимических объединений. Указаны причины развития терминологической дублетности, специфика проявления антонимии в пределах исследуемых групп лексики. Описаны группы антонимов по семантическому критерию. Предложены типы упражнений для изучения терминов-синонимов и антонимов в курсах «Украинский язык по профессиональному направлению» и «Профессиональная терминология».
Ключевые слова: языковая и коммуникативная компетентность, терминология лесоводства и деревообработки, парадигматические отношения, синонимия, антонимия.
O. HRYDZHUK
THE FORMATION OF LANGUAGE AND COMMUNICATIVE COMPETENCE OF STUDENTS BASED ON STUDY OF THE PROFESSIONAL TERMINOLOGY OF FORESTRY AND WOOD TECHNOLOGY
In the article the necessity for the students of higher technical educational institutions to study professional lexicon in order to form a terminological competence is stressed. The two types of paradigmatic relations such as synonymic and antonymic in modern forestry and wood technology terms are considered. The main types of terminological synonymous associations are also identified. Some reasons of the development of terminological doublets are explained. Some peculiarities of the functioning of antonymy in these vocabulary groups are defined. The groups of antonyms according to the semantic criterion are described. Some types of exercises for studying the terminological synonyms and antonyms in the courses "The Ukrainian Language for Proficiency" and "The Professional Terminology" are proposed.
Keywords: language and communicative competence, forestry and wood technology terminology, paradigmatic relations, synonymy, antonymy.
