CC BY
26
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
education (educational and qualification levels "Bachelor", "Specialist") / Ukl.: Solovey M.I., Nikolayeva S.YU., Spitsyn YE.S. ta in. - K.: Lenvit, 2006. - 106 p.
3. Pelekh Y.V. Tsinnisno-smyslovyy kontsept profesiynoyi pidhotovky maybutoho pedahoha: monohrafiya [Value and semantic concept of professional training of the future teacher] / YU. V. Pelekh; za redaktsijeju M. B. Yevtukha. - Rivne: Tetis, 2009. - 400 p.
4. Pedahohichna praktyka z metodyky vykladannya inozemnykh mov u serednikh navchalnykh zakladakh [Teaching Practice on the Methodology of Teaching Foreign Languages in Secondary schools] / Kol. avtoriv pid ker. S. YU. Nikolayevoyi i V. V. Chernyshch - K.:Lenvit, 2003. - 250 p.
5. Pedahohichna praktyka: navch.-metod, posib. [Teaching practice] - U 2 ch. / Za red. L. V. Pshenychnoyi. A. A. Sbruyevoyi, O.V.Peretyatko. - Sumy: SDPU, 2004. -180 p.
6. Pidlasyy I.P. Interaktyvnyy pidruchnyk dlya pedahohiv rynkovoyi systemy osvity [Interactive tutorial for educators of the market education system] / I. P. Pidlasyy - K.: Vydavnychyj Dim «Slovo», 2004. - 616 p.
7. Sernyak O. M. Teoretyko-metodychni osnovy pedahohichnoho upravlinnya kolektyvnoyu navchalUno-piznavalnoyu diyalnistyu uchniv. Metodychni rekomendatsiyi do vyvchennya spetskursu. [Theoretical and methodological foundations of pedagogical management of cooperative learning and cognitive activity of students ] / O. M. Sernyak. - Ternopil: TNPU, 2008. - 60 p.
8. Soroka H.I. Planuvannya ta analiz vykhovnoyi roboty shkoly [Planning and analysis of the educative work in schools]. - Kharkiv: Osnova, 2003. - 63 p.
9. Tovazhnyanskyj L. L., Romanovskyy O. H., Ponomarov O. S. Pedahohika upravlinnya [Pedagogical management]. - Kharkiv: NTU "KHPI", 2003. - 408 p.
УДК 378:37.091.12.011.3 - 051: [811.111:37.091.33-028.17
1РИНА Б1ЛЯНСЬКА
iryna.bezruka@hotmail.co.uk асшрантка,
Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет iMern В. Гнатюка
м. Тернопшь, вул. М. Кривоноса, 2
ПСИХОЛШГВ1СТИЧШ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 АУДИТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ЗАСОБАМИ
ХУДОЖН1Х АУД1ОКНИГ
Розкрито психолгнгвгстичн! особливостг аудгювання художнгх аудгокниг та визначено передумови формування тшомовног аудитивног компетентностг майбуттх учителгв на Их основ!, проаналгзовано функщонування психгчних процесгв та психологгчних механгзмгв аудгювання, а також механгзмгв художнього сприйняття. Виокремлено та проаналгзовано так механизмами аудгювання художнгх аудгокниг: психгчнг процеси (сприйняття, мислення, память, увага), психологгчнг механгзми (мовленневий слух, внутргшне промовляння, ймовгрнгсне прогнозування, осмислення, оперативна память), механгзми художнього сприйняття (емоцИ та почуття, уява, апперцепцгя, образне та асоцгативне мислення), механгзми смисловог переробки iнформацП (механгзм еквiвалентних замiн, перекодування, компресИ, розширення, трансформаци). Обтрунтовано важливiсть механiзмiв обробки тформаци для осмислення художнiх творiв на слух та визначено вiдповiднi умiння. Зроблено висновок, що для ефективного формування тшомовног аудитивног компетентностi засобами аудiокниг необхiдно: враховувати iнтереси студентiв, мотивувальт чинники та установки; розвивати умтня переробки тформаци; тренувати роботу механiзмiв аудiювання; активувати апперцепцт перед прослуховуванням; створити умови, за яких студенти мають можливкть подшитись своею проекцiею твору, створити «вторинний текст».
Ключовi слова: аудитивна компетенттсть, аудiокниги, аудiювання, психолiнгвiстичнi передумови, психологiчнi механiзми, художне сприйняття.
ИРИНА БИЛЯНСКАЯ аспирантка,
Тернопольский национальный педагогический университет имени В. Гнатюка
г. Тернополь, ул. М. Кривоноса, 2
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
ПСИХОЛИНГВИСТИЧИСКИЕ ПРЕДПОСЫЛКИ ФОРМИРОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ АУДИТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ СРЕДСТВАМИ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ АУДИОКНИГИ
Раскрыты психолингвистические особенности аудирования художественных аудиокниг и определены предпосылки формирования иноязычной аудитивной компетентности будущих учителей. Внимание сосредоточено на рассмотрении функционирования психических процессов и психологических механизмов аудирования и работе механизмов художественного восприятия. Выделены и проанализированы такие механизмы аудирования художественных аудиокниг: психические процессы (восприятие, мышление, память, внимание), психологические механизмы (речевой слух, внутреннее проговаривание, вероятностное прогнозирование, осмысление, оперативная память), механизмы художественного восприятия (эмоции и чувства, воображение, апперцепция, образное и ассоциативное мышление), механизмы смысловой переработки информации (механизм эквивалентных замен, перекодирования, компрессии, расширения, трансформации). Обоснована важность механизмов обработки информации для осмысления художественных произведений на слух и определены соответствующие умения. Сделано вывод, что для эффективного формирования иноязычной аудитивной компетентности средствами аудиокниг необходимо: учитывать интересы студентов, мотивирующие факторы и установки; развивать умение переработки информации; тренировать работу механизмов аудирования; активировать апперцепцию перед прослушиванием; создать условия, при которых студенты имеют возможность поделиться своей проекцией произведения, создать «вторичный текст».
Ключевые слова: аудитивная компетентность, аудиокниги, аудирование, психолингвистические предпосылки, психологические механизмы, художественное восприятие, проекция, вторичный текст.
IRYNA BILIANSKA PhD student,
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
Ternopil, Kryvonosa 2 Street
PSYCHOLINGUISTIC PREREQUISITES FOR DEVELOPING LISTENING COMPETENCE OF PRE-SERVICE TEACHERS THROUGH FICTION AUDIOBOOKS
The quality of the professional training of foreign language teachers presupposes high level of their listening competence. However, in non-authentic language environment developing proficiency in listening is recognized as a difficult task. Therefore, Ukrainian methodologists are in search of new ways to improve listening skills of pre-service teachers. The purpose of this article is to explore recent research into psycho-linguistic issues and analyse the grounds for the development of listening competence by means of fiction audiobooks. This paper therefore deals with the analysis of cognitive processes and psychological mechanisms, listening stages (motivational, analytically-synthetic, executive and controlling). It goes on to focus on artistic perception and its mechanisms and the information processing mechanisms. Since fiction is an art of words, specific features of listening to audiobooks are primarily related to the category of art. It is revealed that at all levels of the structure of an artistic text (genre, plot, structure) there are some authors guidelines which guide, direct attention and activate apperception. The typical benchmarks of audiobooks that help to activate apperception (genre, cover, title, sample, summary, reviews, author / narrator, volume, rating etc.) have been determined. It has been found that listening to an audiobook should result into its "projection" in the recipients mind. The "projection" may be materialized through a secondary text. It is concluded that the mechanisms of listening to fiction audiobooks are: 1) mental processes (perception, thinking, memory, attention); 2) psychological mechanisms (speech hearing, articulation, anticipation, comprehension, working memory); 3) mechanisms of artistic perception (emotions and feelings, imagination, apperception, figurative and associative thinking); 4) information processing mechanisms (mechanism of equivalent replacements, transcoding, compression, expansion, transformation). Thus, the following prerequisites for developing listening competence of future teachers have been singled out: 1) interests of students, motivating factors should be considered; 2) students must be taught to analyze, synthesize and process information while listening 3) psychological mechanisms should be developed; 4) apperception should be activated before listening; 5) students should be able to share their "projection " of the audiobook.
ЛМГВОДИДАКТИКА
Keywords: audiobooks, cognitive processes, fiction, language processing, listening, listening competence, projection, psychological mechanisms.
Яюсть професшно! тдготовки майбутшх учителiв iноземних мов передбачае високий piBeHb сформованостi !хньо! шшомовно! аудитивно! компетентность Така компетентшсть «повинна забезпечувати усне профeсiйнe спшкування майбутнього вчителя шоземно! мови - як на рiвнi виконання основних та безпосередшх профeсiйних обовязкiв (проведення занять з шоземно! мови), так i на рiвнi профeсiйного усного спшкування i3 зарубiжними колегами» [22, с. 125]. Однак в умовах вщсутност природного шшомовного середовища аудтвання визнаеться науковцями найскладнiшим видом мовленнево! дiяльностi, а це спонукае до створення нових ефективних методик i3 застосуванням сучасних засобiв, одним i3 яких е аудiокнига (АК).
Вивченням психолшгвютичних передумов сприйняття та розумшня мовлення на слух займались таю украшсью психолiнгвiсти, психологи та методисти: В. В. Волков, Н. I. Герасименко, С. В. Засекш, Л. В. Засекша, Л. О. Калмикова, С. I. Куранова, I. М. Лапшина, Т. Б. Патирко, О. О. Сeлiванова, О. Б. Тарнопольський, Н. В. Харченко та ш. Бшя витоюв психолшгвютики стояли В. П. Белянш, Л. С. Виготський, Н. I. Жшкш, О. О. Залевська, О. О. Леонтьев та ш. Значш теоретичш та емтричш психолiнгвiстичнi дослiджeння здiйснили Г. Альтман, Л. Вандер^фт, М. Гарман, Г. Гьорман, Д. Рiчардс, Д. Рубш, Д. Фiлд, П. Г. Фрщман та iн. Вагомий внесок зроблено вченими у розв'язанш проблем смислового сприйняття тексту та вивчення взаемоди продуцента/рецишента i тексту, а також тексту i його проeкцiй. Однак, одшею з актуальних проблем в психолшгвютищ залишаеться проблема адекватного сприйняття та розумшня художнього твору (ХТ).
ХТ вважаеться методистами одним iз найскладшших для осягнення студентами на в^х етапах навчання [21, с. 20]. Щоб повнiстю рeалiзувати потенщал художнiх АК з метою формування та вдосконалення шшомовно! аудитивно! компетентной майбутнiх учитeлiв нeобхiдно розробити вщповщну методику, яка б враховувала психолшгвютичш особливостi пeрeбiгу процесу аудiювання ХТ.
Мета статт - проаналiзувати психолiнгвiстичнi передумови формування шшомовно! аудитивно! компетентности майбутнiх учитeлiв засобами художнiх АК.
Загальновщомо, що аудiювання - це рецептивний, реактивний, зовшшньо не виражений, але внутршньо активний процес слухового та смислового сприймання озвученого мовлення [25, с. 130]. Аудтвання - це вид мовленнево! дiяльностi, а будь-яка дiяльнiсть включае спонукально-мотивацiйну, анал^ико-синтетичну та виконавчу фази; завданням викладача е врахування особливостей кожно! фази та цшеспрямована органiзацiя дiяльностi [9, с. 76]. Перша фаза аудтвання рeалiзуеться складною взаемодiею потреб, штелектуально-тзнавальних мотивiв та мети дiяльностi. Тому врахування штерешв студeнтiв, мотивувальних чинниюв та установок е нeвiдемною складовою у навчаннi аудiювання. На другш фазi - аналiтико-синтeтично! переробки шформацп - виконуються послiдовнi розумовi операцп, що приймають, декодують та беруть участь у «внутршньому оформленш» повщомлення. Так, для успiшного протiкання процесу аудтвання нeобхiдно навчати студeнтiв аналiзувати, синтезувати та обробляти сприйняте на слух мовлення. Третя фаза - виконавча - завершуеться умовиводом, осмисленням повщомлення (його розумшням або нерозумшням), що е внутршшм результатом. Ц фази повиннi враховуватись при розробщ системи вправ для навчання ауддавання на основi художнiх АК.
Враховуючи складний внутрiшнiй характер аудiювання, що не тддаеться безпосередньому аналiзу, а також те, що художш АК - це складш i велию за обсягом аудiо матeрiали, необхщшсть зворотно зв'язку у навчальних умовах е очевидною. На основi аналiзу науково! лiтeратури [5; 13] вважаемо за доцшьне видiлити фазу контролю, яка повинна завершувати навчальну аудитивну дiяльнiсть. Це фаза зворотного зв'язку, на якш внутрiшнiй результат аудтвання повинен стати матeрiальним за рахунок письмового чи усного висловлювання-реакцп.
У психологи процес аудтвання розглядаеться крiзь призму функцiонування пiзнавальних психiчних проце^в та психологiчних мeханiзмiв, якi власне i визнаються
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
дослщниками одним i3 основних факторiв успiшного / неустшного сприйняття та розумiння iншомовного мовлення на слух. До найважливших тзнавальних психiчних процесiв аудiювання вiдносяться таю процеси: сприймання - цтсне вщображення предметiв, ситуацiй i подiй, що виникае при безпосередньому впливi фiзичних подразникiв на рецепторну поверхню оргашв чуття; мислення - процес опосередкованого та узагальненого тзнання людиною предмеив i явищ обективно! дiйсностi в ix iстотних властивостях чи зв'язках; увага - це усвiдомлене зосередження свщомосп людини на певних обектах; память - форма псиxiчного вщображення, яка включае запамятовування, збереження i поступове вщтворення минулого досвiду [23].
Важливу роль тд час аудтвання iншомовного мовлення вiдiграють наступнi психолопчш меxанiзми: мовленневий слух - здатшсть розрiзняти звуки мовлення та щентифшувати ix з вiдповiдними фонемами [14, с. 282]; внутршне промовляння -перетворення звукових образiв на артикуляцшш у внутрiшньому мовленнi [14, с. 283]; ймовiрнiсне прогнозування - здатшсть передбачати структурне, лшгвютичне та смислове розгортання висловлювання [14, с. 282]; осмислення - процес розкриття i встановлення зв'язюв та вщношень, який мае результативну сторону i може призвести до позитивного та негативного результату: розумшня або нерозумшня сприйнятого на слух мовлення [8, с. 90]; оперативна память - шдсистема памят^ яка забезпечуе оперативне утримання та перетворення iнформацiï, яка поступае вщ органiв чуття та з довготривало! памятi [1, с. 116].
Суть аудтвання полягае в тому, щоб слуховим аналiзатором виокремити сприйманий обект та втзнати його, зютавивши з еталонами, якi зберiгаються у довготривалш памятi. Перша дiя - це розрiзнення, а друга - утзнання. Щоб розрiзняти та втзнавати iншомовне мовлення, необxiдно перебудувати мовленневi меxанiзми, котрi пристосованi до рщно! мови [7, с. 162]. Вс псиxiчнi процеси та псиxологiчнi мехашзми функцiонують взаемопов'язано, тому збiй у робой одного з них знизить яюсть роботи шших. Беручи до уваги шдивщуальш особливостi студентiв, зрозумшо, що псиxологiчнi меxанiзми аудiювання не можуть функцюнувати у всix однаково, тому вдосконалення цих меxанiзмiв мае здшснюватись iндивiдуально пiд час самостшно! роботи з АК.
Зрозумiло, що в основi сприйняття на слух ХТ лежать и ж процеси, котрi iснують при сприйняттi будь-якого аудюповщомлення. Враховуючи те, що ХТ мають сво! особливостi, вважаемо за доцшьне проаналiзувати, як вони проявляються у процесi аудiювання xудожнix АК.
Для аналiзу проблеми сприйняття ХТ у звукозапису беремо до уваги дослщження психолопв, лiтературознавцiв, методистiв. Особливосп сприйняття ХТ дослiджували: I. С. Варняк, В. М. Вертугша, О. О. Залевська, В. О. Мартиненко, Л. М. Метельська, А. I. Новшов, О. В. Орлова, О. О. Оваченко, В. В. Черниш, та ш. Методжичну проблему використання ХТ для розвитку шшомовних умшь вивчали С. Д. Брумф^, Г. Д. Вщовсон, С. Н. Кандлш, Р. А. Картер, М. Н. Лонг, В. Неш, М. Г. Шорт та ш.
Особливостi аудтвання xудожнix АК пов'язанi передусiм з категорiею xудожностi, яка е специфшою як тексту, так i його звукового оформлення. Вщомо, що «шяю навчальнi мiркування, обумовленi завданнями практичного оволодшня мовою (необxiднiсть збагатити словниковий запас студенев, забезпечити зв'язок тематики ХТ iз тематикою навчальних нехудожшх творiв i т.д.), не можуть слугувати виправданням для використання у навчальному процес л^ературних творiв без урахування рiвня ïx художностЬ> [20, с. 13]. Орiентацiя на високохудожню л^ературу е необxiдною для розвитку естетично! потреби та смаку студенпв.
Оскiльки художня лiтература - це мистецтво слова, основною функщею ХТ визнаеться естетична функщя, що реалiзуеться у впливi на емоцiйну сферу особистоси, викликаючи певнi почуття, емоцп та переживання. Ми переконанi у тому, що художне аудю оформлення творiв професiйними нараторами подвоюе естетичний вплив на слухача, активiзуе уяву i «запускае меxанiзми художнього сприймання» [18, с. 20], сприяючи активнш та творчш ролi слухача у цьому процесс Враховуючи велику кшьюсть безкоштовних xудожнix АК, начитаних не професюналами, варто зазначити, що монотонне, емоцшно безбарвне мовлення не може забезпечити художнього сприйняття
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
HaBiTb високохудожнього твору. Тому, одним i3 основных критерпв вiдборy художньо! АК повинно бути И художне озвучення.
За О. В. Орловою, «художне сприйняття - це функцюнальний процес лiтерaтyрного дiaлогy мiж автором i читачем, який обеднуе авторське св^осприйняття, закодоване в текст художнього твору, та читацьке сприйняття, зумовлене апперцепщею, aсоцiaцiями, настановами i спрямоване на розкодування знаково! системи й розyмiння змiстiв у сyпроводi вiдчyттiв та емоцiй, що пробуджуються в дyшi рецитента» [16, с. 118]. Таким чином, аудтвання художшх АК можна розглядати як рiзновид мовленнево! дiяльностi, сyтнiсть якого полягае в естетичному сприйнятл художнього озвученого твору.
Очевидним е те, що важливу роль у сприйнятл та розумшш художшх АК поряд iз шзнавальними психiчними процесами вдаграють i тaкi емоцiйнi психiчнi процеси, як почуття та емоцп. Сприймаючи твiр, людина перебувае пiд дiею певних моральних установок, цiннiсних орiентaцiй, що впливають на !! ставлення до персонaжiв та !хнiх вчинюв. Однак, як зазначае О. В. Орлова, емоцп, як читач отримуе в процес естетичного сприйняття, вiдрiзняються вiд емоцiй, що зявляються за звичайних життевих обставин. Це вторинш емоцп, тому що читач переживае бшь, жах, радють не в реальному житл, а в уявних подiях та ситyaцiях [16, с. 120]. О. В. Орлова стверджуе, що «естетичш емоцп накопичуються в процес сприйняття художнього тексту i здaтнi, набравши критичну масу, вибухнути катарсисом» [16, с. 120].
Поряд iз емощями та почуттями, важливе значення тд час ayдiювaння художшх АК вдаграе aпперцепцiя, уява, образне та асощативне мислення. Апперцепцiя - рiзновид i влaстивiсть сприймання, в якш виявляеться залежшсть сприймання вщ попереднього iндивiдyaльного досвiдy людини, !! знань, iнтересiв, актуальних для не! потреб [23]. У психолопчних процесах дiею aпперцепцi! вважають «вплив шдивщуальних якостей, здiбностей, настанов, досвiдy субекта на переб^ i результат процесу сприйняття» [16, с. 123]. О. Орлова зазначае, що читацька апперцепщя складна i вaрiaтивнa та залежить вщ багатьох умов та обставин. У вс рiвнi структури ХТ (жанр, хронотоп, сюжет, композищю) автори закладають певш орiентири. Тaкi орiентири виконують «фyнкцiю психологiчних настанов, як концентрують увагу, aктивiзyють чуттево-емоцшну роботу читача» [16, с. 120]. Ознаки жанру, назва твору, мюце i час, де вiдбyвaеться дiя, спрямовують читацьке сприйняття у потрiбномy нaпрямi.
Важливими для aпперцепцi! е читацью передбачення, якi нayковцi називають «горизонтом читацьких очшувань» [16, с. 120]. Видаеться слушним визначити, на як саме очiкyвaння доцiльно орiентyвaтись при виборi сучасних англомовних художшх АК. Анaлiз англомовних сaйтiв, на яких АК е доступними для потенцшного слухача (Audible, Simply Audiobooks, Audiobooks.com, AudiobooksNow, iTunes, AudiobookStore, On the Go Books, Audio Books Corner, AudioQueue) уможливив виявлення основних орiентирiв, якi допомагають вибрати АК вщповщно до власних iнтересiв, а також активувати дда aпперцепцi!: назва жанру, обкладинка АК, назва твору, озвучений зразок, короткий виклад, рецензп (вщгуки), iмя автора/наратора, обсяг, рейтинг.
Дослщження лiтерaтyрознaвцiв, психологiв свiдчaть, що суттеву роль у сприйнятл ХТ вщ^рае саме назва жанру. Через категорт жанру хyдожнiй досвiд читача починае взaемодiяти iз структурою певного твору. Зв'язок категорп жанру зi сприйняттям вiдобрaжaеться у поняттi «жанрове очiкyвaння». Апелюючи до попереднього читацького досвщу, реципiент розyмiе, що може чекати вщ прочитання твору певного жанру [2, с. 58]. Особливу роль серед вербальних орiентирiв вдаграють заголовки. Вважаеться, що саме заголовок у згорнутому виглядi вщображае основну думку тексту. С даш, що залежно вщ склaдностi тексту i вiд доречностi, точностi заголовка можна спрогнозувати вщ 20 до 80 % текстового повщомлення [17, с. 234].
Обкладинка аудю книги (!! зовшшне оформлення) вiдiгрaе значну роль тод^ коли слухач не ознайомлений iз автором та його творчютю, але шукае ту книгу, яка защкавить, впаде в око. Малюнок на обкладинщ може стати тим спонукальним фактором, який викличе бажання прослухати аудю твiр, тому що «оформлення книги, як з джерела, народжуеться зi змюту тексту» [24, с. 228]. Дуже важливим е озвучений зразок АК (обсяг 5 хв), який створюе почaтковi враження вщ прослуханого, дозволяе припустити чи
_ЛМГВОДИДАКТИКА_
вибрана книга вщповщае очшуванням слухача. Для не носпв мови, це один iз найважливших орieнтирiв, адже дозволяе визначити чи вибрана книга е доступною для розумшня, чи голос та вимова наратора е приемними та зрозумшими для сприйняття. Разом iз рецензiями рейтинг орiентуе слухача на рiвень популярностi АК, И якiсть, недолши чи переваги (сюжету, аудiо оформлення тощо). Короткий виклад дае можливють ознайомитись iз персонажами, мiсцем i часом дп, темою твору тощо. Зобразимо схематично, як активуеться апперцепщя та формуються очшування слухача (рис. 1).
Рис. 1. Формування очгкувань слухача перед прослуховуванням АК ХТ.
Смислове сприйняття тексту визнаеться методистами одним iз найскладшших видiв мовленнево-розумово! дiяльностi. Результатом тако! дiяльностi е формуванням у свщомост реципiента «читацько! проекцп» (у контекстi нашого дослiдження - «проекцп слухача»). Про виникнення тако! «проекцп» у свщомост реципiента, на нашу думку, свщчить розрiзнення науковцями понять «текст» i «твiр». Значення цих понять унаочнюеться науковцями у структурi лiтературно-художнього комунiкативного акту [10]: автор - авторський твiр - ХТ - читач (рецитент) - читацький твiр.
Спочатку у свщомост автора зявляеться ХТ як щеально-образна дiйснiсть. Використовуючи знаки певно! мови, автор записуе його, щоб ознайомити шших iз сво!м авторським твором. Такий твiр - матерiалiзований та закодований у словеснш формi -називають текстом. Вiн виконуе роль своерщного повiдомлення, котре автор робить доступним для сприймання. Читач (рецитент) виступае одержувачем ще! текстуально! шформацп, внаслщок процесу читання яко! у свщомосп читача повинен зявитися власний (читацький) твiр, який ми розумiемо як «проекцiя». Саме вiд умшня реципiента спiлкуватися iз ХТ та майстерносл автора залежить поява читацького твору. Власний твiр розбудовуеться в уявi читача на основi ХТ. В. П. 1ванишин робить висновок, що «художнiй текст - це знакова система, покликана, з одного боку, матерiалiзувати авторський твiр, а з шшого, сприяти постанню в уявi реципiента читацького твору» [10].
Важливо вщзначити, що безпосереднiй вплив на сприйняття та розумшня рецитентом художшх АК мають наратори. Ланцюг взаемодп автора, наратора та слухача можна зобразити аналопчно до ланцюга взаемодп автора та читача ХТ: автор -авторський твiр - художнш текст - наратор (диктор/актор) - озвучений художнш текст (мовлення) - слухач (рецитент) - твiр слухача (проекщя).
Отже, результатом аудтвання ХТ е «проекцiя тексту на свщомють, де пiд впливом мовних засобiв тексту формуються певнi ментальш структури», якi i е результатом розумшня [15, с. 64]. ХТ стимулюють рецитенпв висловити свое ставлення до подш, персонажiв чи !х вчинкiв, а отже i подiлитись своею проекцiею твору. Для того, щоб проекщя, яка виникла в уявi слухача, матерiалiзувалась, слухач повинен И певним чином
_ЛIHГВОДИДAKTИKA_
oфopмити, зpoбити дocтyпнoю для iнших, тoбтo cтвopити уотий чи пиcьмoвий «втopинний тскст». У лaнцюгy взaeмoдiï aвтopa, нappaтopa тa peципieнтa цeй тeкcт бyдe кiнцeвoю лaнкoю: aвтop - aвтopcький твip - хyдoжнiй тeкcт - rnpaTOp (диктop/aктop) - oзвyчeний хyдoжнiй тeкcт (мoвлeння) - cлyхaч (peципieнт) - твip cлyхaчa (пpoeкцiя) - «втopинний тскст».
Отжe, пpoeкцiя пpocлyхaнoгo XT - цс peзyльтaт ocмиcлeння, o6po6^, iнтepпpeтaцiï тa пepeкoдyвaння мoвних, хyдoжнiх тa кyльтypних знaкiв y зpoзyмiлi для peципieнтa знaчeння тa oбpaзи, щo виникae y йoгo cвiдoмocтi i мсжс cтaти дocтyпнoю для шших шляхoм мaтepiaлiзaцiï. A втopинний тeкcт - цe мaтepiaлiзoвaнa peципieнтoм пpoeкцiя хyдoжньoгo тeкcтy, пoкликaнa виpaзити влacнe ocoбиcтicнe cтaвлeння дo cпpийнятoгo.
Шляхoм eкcпepимeнтy (мeтoдoм «зycтpiчнoгo тeкcтy») A. I. Hoвiкoв пiдтвepджye aктивнy poль peципieнтa y пpoцeci cпpийняття тeкcтy, кoтpий «нe пacивнo peeCTpye iнфopмaцiю, щo мicтитьcя i тeкcтi, нe e пpocтo «eкpaнoм», та якoмy пpoeктyeтьcя змicт тeкcтy, aлe caM кoнcтpyюe нiби «зycтpiчний тeкcт», чи «кoнтpтeкcт»» [15, c. 65]. 3a A. I. Hoвiкoвим, кoнтpтeкcт - цe нaбip вepбaлiзoвaних pea^rn peципieнтa, щo виникae y того cвiдoмocтi в пpoцeci cпpийняття тa ocмиcлeння тeкcтoвoï iнфopмaцiï. В oфopмлeннi (мaтepiaлiзaцiï) цих peaкцiй бepyть y4aCTb тaкi мeхaнiзми: мeхaнiзм eквiвaлeнтних зaмiн, мeхaнiзм пepeкoдyвaння, кoмпpeciï, poзшиpeння, внyтpiшнiх тpaнcфopмaцiй. CaMe зa paхyнoк них oпpaцьoвyeтьcя i пepepoбляeтьcя oбpaзнe, мeтaфopичнe, eмoцiйнe мoвлeння aвтopa, eкcплiкyeтьcя iмплiцитний cмиcл твopy, вiдбyвaeтьcя фopмyлювaння дyмoк тa лeкcикo-гpaмaтичнe oфopмлeння peaкцiй, y^oro чи пиcьмoвoгo виcлoвлювaння.
Рoзглянeмo вищeзгaдaнi мeхaнiзми дeтaльнiшe.
Meхaнiзм пepeкoдyвaння - цс вcтaнoвлeння eквiвaлeнтнocтi мiж зтагами piзнoï пpиpoди iз зaлyчeнням гаду мeнтaльних oбpaзiв як пocepeдникa y ^oMy пpoцeci. [4, c. 41]. Вчeнi poзглядaють XT як отст^му piзнoмaнiтних кoдiв [12, c. 15]. Ц кoди (кyльтypнi, нaцioнaльнi, хyдoжнi) тaкoж пoтpiбнo вмiти впiзнaвaти, poзшифpoвyвaти тa пepeкoдoвyвaти y влacнy отстсму кoдiв. Пepeбyдoвa вихiднoгo мaтepiaлy мсжс здiйcнювaтиcь y тpьoх нaпpямкaх: кoмпpeciя, poзшиpeння тa внyтpiшнi тpaнcфopмaцiï [18, c. 40].
Meхaнiзм eквiвaлeнтних зaмiн - цс лeкcикo-ceмaнтичнi зaмiни. Зaвдяки йoгo викopиcтaнню «тeкcт cкopoчyeтьcя тa пepeтвopюeтьcя y фiкcoвaнi cигнaли, зa дoпoмoгoю яких йoгo пoтiм мoжнa вiдтвopити, aлe тими cлoвaми-eквiвaлeнтaми, щo збepiгaють зaгaльний cмиcл цьoгo тсксту» [S, c. 90].
Koмпpeciя - пepeтвopeння пepвиннoгo тeкcтy нa втopинний чepeз cкopoчeння мoвнoгo кoдy. ^м^с^я пpoявляeтьcя y внyтpiшньoмy тa зoвнiшньoмy мoвлeннi. G дaнi, щo в ^o^ci ycнoï пepeдaчi iнфopмaцiï ^ю ж мoвoю cкopoчeння oбcягy мoвлeннeвoгo пoвiдoмлeння дo 60% e цштом нopмaльним явищсм [6, c. 7]. Дocлiджyючи пpийoми мoвлeннeвoï кoмпpeciï тд 4ac cинхpoннoгo пepeклaдy, I. В. Typrn дoвiв, щo вoни дoзвoляють пepeклaдaчy cинхpoнiзyвaти тсмп cвoгo мoвлeння iз тeмпoм мoвлeння тoгo, хто гoвopить [6, c. 5]. Цс дae пiдcтaви пpипycтити, щo щитами кoмпpeciï дoзвoляють cинхpoнiзyвaти тсмп внyтpiшньoгo мoвлeння iз тeмпoм мoвлeння rapaTOpa хyдoжнiх AK, тoбтo cпpияють згopтaнню внyтpiшньoгo пpoмoвляння, щo, в cвoю чepгy, дoзвoляe зeкoнoмити 4ac для po6ora мeхaнiзмy ймoвipнicнoгo пpoгнoзyвaння. Фaктopaми, щo oбyмoвлюють зacтocyвaння кoмпpeciï тд 4ac пpocлyхoвyвaння хyдoжнiх AK, e: 1) дсфщит 4acy; 2) пoтpeбa в oднoчacнoмy пpoгнoзyвaннi; 3) нeoбхiднicть згopтaння внyтpiшньoгo пpoмoвляння; 4) звшьнсння oпepaтивнoï пaмятi.
Рoзшиpeння (дeкoмпpeciя) - цс лiнiйнe a6o вepтикaльнe poзшиpeння мoвнoï oдиницi (cлoвa, cлoвocпoлyчeння, тсксту), щo виникae в peзyльтaтi нeoбхiднocтi зaпoвнeння фoнeтичних, мopфeмних, лeкcикo-ceмaнтичних, ^шт^чних a6o кyльтypнo-пcихoлoгiчних лaкyн гeнeтичнo нecпopiднeних мoв [11, c. 114]. Ha вщмшу вiд кoмпpeciï, внyтpiшнe poзшиpeння мoжe cпpичинити зб0' тa втpaтy iнфopмaцiï пiд чac ayдiювaння. Цс пoяcнюeтьcя тим, щo poздyми мoжyть «вiдвoлiкaти» yвaгy вiд твopy. 3oвнiшнe poзшиpeння вiдбyвaeтьcя шляхoм уточнснь, пoяcнeнь пoнять, явищ, пoдiй зa paхyнoк фoнoвих знaнь, влacнoгo мoвнoгo i пoбyтoвoгo дocвiдy, щo пpямo пoв'язaнi iз пpocлyхaнoю iнфopмaцieю.
Tpaнcфopмaцiя e зaкoнoмipнoю змiнoю ocнoвнoï мoдeлi, щo пpизвoдить дo cтвopeння втopиннoï мoвнoï cтpyктypи [19, c. 224]. Tpaнcфopмaцiï мoжнa пoдiлити нa ri,
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
що вiдбуваються за рахунок внутршнього мовлення, та зовшшш. За рахунок внутрiшнiх i зовшшшх трансформацiй iнформацiя переробляеться синонiмами, парафразами, еквiвалентними замiнами; змiнюеться простiшими лексико-граматичними та синтаксичними структурами; художнш стиль мовлення трансформуеться на стилютично нейтральний i е характерним для мовлення рецитента.
Науковцi стверджують, що формування аудитивно! компетентностi повинно здiйснюватись за формулою: сприйняття аудюповщомлення, його розумшня i подальше його активне опрацювання. Саме активне опрацювання шформацп, яка сприймаеться, дозволяе формувати мовленневий досвщ особистостi [3, с. 82].
Важливо розвивати психолопчш механiзми, якi беруть участь в обробщ шформацп, за рахунок вщповщних умiнь, конкретизованих нами у табл. 1.
Таблиця 1
Мехатзми та ум1ння смисловог переробки шформацп_
Мехатзм Умшня
Мехатзм екывалентних замш Ушння передавати смисл; умшня робити синонiмiчнi замiни на рiвm слова/словосполучення/речення.
Перекодування умiння Аналiзувати; умiння синтезувати; умшня зютавляти; умiння узагальнювати; умшня штерпретувати; умiння робити висновки; умшня оцшювати.
Компреая Умiння визначати основну щею твору; умiння вiдрiзняти основне вщ другорядного; умiння видiляти основнi смисловi опорнi пункти; умiння виокремлювати ключовi слова.
Розширення (декомпрешя) Умiння використовувати фоновi знання; умiння використовувати мовний та побутовий досвщ; умшня описувати; умшня пояснювати; умшня коментувати.
Трансформащя Умiння перефразовувати; умшня змшювати однi синтаксичнi/граматичнi конструкцi! iншими.
Отже, мехашзмами ауддавання художнiх АК е псиичш процеси (сприйняття, мислення, память, увага), психологiчнi механiзми (мовленневий слух, внутршне промовляння, ймовiрнiсне прогнозування, осмислення, оперативна память), механiзми художнього сприйняття (емоцп та почуття, уява, апперцепцiя, образне та асоцiативне мислення), мехатзми смислово! переробки шформацп (мехатзм еквiвалентних замiн, перекодування, компресп, розширення, трансформаций).
Аналiз функцiонування зазначених механiзмiв дозволив виокремити такi передумови формування шшомовно! аудитивно! компетентностi майбутнiх учителiв засобами художнiх АК: врахування штерешв студентiв, !хнiх мотивiв та установок; розвиток умшь аналiзувати, синтезувати та обробляти сприйняте на слух мовлення, а також «тренувати» роботу психолопчних механiзмiв; активiзацiя апперцепцi! слухача за рахунок визначених орiентирiв та попереднього досвщу; врахування активно! та творчо! ролi слухача у процесi ауддавання художшх АК та !х специфши для створення умов, за яких студенти могли би подiлитися своею проекщею твору.
Л1ТЕРАТУРА
1. Азимов Э. Г. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам) / Э. Г. Азимов, А. Н. Щукин. - М.: ИКАР, 2009. - 448 с.
ЛIHГВОДИДAKTИKA
2. Aнтипoвa A. M. Вocпpиятиe хyдoжecтвeннoгo пpoизвeдeния читaтeлeм-шкoльникoм RaR гаучгая пpoблeмa / A. M. Amarara. [ЭлeRтpoнный pecypc] - Peжим дocтyпa: http://docplayer.ru/27041741-Glava-3-vospriyatie-hudozhestvennogo-proizvedeniya-chitatelem-shkodnikom-kak-nauchnaya-problema.html.
3. Бpeдихинa И. A. Ayдиpoвaниe итаязычных тeRCтoв aRaдeмичecROгo хapaктepa в ycлoвиях пpoфeccиoнaльнoй пoдгoтoвки студснтов мaгиcтpaтypы и acпиpaнтoв / И. A. Бpeдихинa, T. Д. Poжинa, О. C. Cтeпaнoвa // Пeдaгoгичecкoe oбpaзoвaниe в Poccии. - 2016. - №. 4. - C. S1-S6.
4. Вopoбйoвa M. В. Пcихoлiнгвicтичнi acпeRти пepeROдyвaння вepбaльних згак^в нeвepбaльними y пpoцeci aRтyaлiзaцiï змюту iнтepceмioтичних олюзивних зacoбiв (НО мaтepiaлi aнглoмoвнoгo пyблiциcтичнoгo диcRypcy) / M. В. Вopoбйoвa // Hoвa фiлoлoгiя. - 2012. - № 53. - C. 3S-41.
5. Гyпкa-Maкoriн H. I. Haвчaння мaйбyтнiх Фох1вщв з мiжнapoднoï eROнoмiки пpoфeciйнo opieнтoвaнoгo aнглoмoвнoгo ayдiювaння y пpoцeci ca^dm^! poбoти: диc. ... конд. псд. гаук: 13.00.02 / H. I. Гyпкa-Maкoriн. - Tepнoпiль, 2016. - 209 c.
6. Гypин И. В. ^исмы peчeвoй ROмпpeccии щ>и cинхpoннoм пepeвoдe c pyccROгo языко но aнглийcRий: aвтopeф. диcc. ... ганд. филoл. гаук: 10.02.20 / И. В. Гypин. - M., 2009. - 22 c.
7. Жapкoвa T. И. Teмaтичecкий cлoвapь мeтoдичecких тepминoв пo инocтpaннoмy язику. - 2-e изд., cтepeoтип. / T. И. Жapкoвa, Г. В. Copoкoвых. - M.: ФЛИHTA, 2014. - 321 c.
S. 3aдopoжнa I. П. Оpгaнiзaцiя caмocтiйнoï po6o™ мaйбyтнiх yчитeлiв з oвoлoдiння aнглoмoвнoю ROмпeтeнтнicтю в ayдiювaннi / I. П. 3aдopoжнa // HayROвi зaпиcки TepнoпiльcьROгo нaцioнaльнorс пeдaгoгiчнorс yнiвepcитeтy mem Вoлoдимиpa Гштою. Cepiя: ПeдaгoгiRa. - 2013. - № 1. - C. S9-96.
9. Зимняя И. A. Пcихoлoгия oбyчeния инocтpaнным языком в шROлe / И. A. Зимняя. - M.: Пpocвeщeниe, 1991. - 222 c.
10. Iвaнишин В. Шмонта лiтepaтypнoгo твopy: мстодичний пociбниR для cтyдeнтiв i вчигелш / В. Iвaнишин, П. Iвaнишин. - Дporсбич: Видaвничa фipмa "Вiдpoджeння", 2003. [ЕлeRIpoнний pecypc] -Peжим дocтyпy: http://dontsov-nic.com.ua/ivanyshyn-vasyl-ivanyshyn-petro-piznannya-literaturnoho-tvoru/.
11. Koбзapьoвa T. C. Лeкcикo-ceмaнтичнi тpaнcфopмaцiï y пepeклaдi фpaнцyзьких rayкoвo-пoпyляpних тeRCтiв yкpaïнcькoю мoвoю / T. C. Koбзapьoвa // Moвнi i ROнцeптyaльнi кapтини cвiтy. - 2013. - Вип. 46 (2). - C. 113-11S.
12. ЛaнoвиR M. ПepeROдyвaння хyдoжньorс тсксту як ceмioтичнa пpoблeмa лiтepaтypoзнaвcтвa / M. ЛaнoвиR // Бiблiя i Ryльтypa: зб. тук. стшсй. - Чepнiвцi: Pyтa, 200S. - Вип. 10. - C. 15-20.
13. Лeoнтьeв A. A. Пpoблeмы paзвития пcихики / A. A. Лeoнтьeв. - M.: Изд-вo ЫГУ, 19S1. - 5S4 c.
14. Meтoдикa гавчоння iнoзeмних мoв i культу: тeopiя i пpaRтиRa: паучник для cтyдeнтiв клacичних, пeдaгoгiчних i лшгвютичних yнiвepcитeтiв; зо зaг. peд. C. Ю. HiROлaeвoï. / О. Б. Бтич, H. Ф. Бopиcкo, Г. Е. БopeцьRa то ш. - K.: Лeнвiт, 2013. - 590 c.
15. Hoвикoв A. И. Teкcт и "ROнтpтeRст": двс стopoны пpoцecca пoнимaния / A. И. Hoвикoв // Вoпpocы пcихoлингвиcтики. - 2003. - № 1. - C. 64-76.
16. Оpлoвa О. Cпpийняття як лiтepaтypoзнaвчa пpoблeмa / О. Оpлoвa. [ЕлeRтpoнний pecypc] - Peжим дocтyпy: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/1234567S9/1574/1/Orlova.pdf.
17. Cимoнeнкo M. A. KaR читать тскст: пcихoлингвистичecкий пoхoд /M. A. Cимoнeнкo. [ЭлeRтpoнный pecypc] - Peжим дoстyпa: http://xn--S0aai1dk.xn--p1ai/journal/prsk/tom-1-2014-g/gumanitarnoe-obrazovanie-i-vospitanie-v-tekhnicheskom-vuze-traditsii-i-sovremennost/.
1S. CiвaчeнRO О. О. Haвчaння ayдiювaння aнглoмoвних дpaмaтичних твopiв cтyдeнтiв стapших Rypciв мoвних cпeцiaльнocтeй: диc. ... ганд. псд. тук: 13.00.02 / О. О. Ciвaчeнкo. - K., 2009. - 2S4 c.
19. CлoвниR лшгвютичних тepмiнiв: лeRCИROлoгiя, фpaзeoлoгiя, лeRCИROгpaфiя / укгад. M. I. Гoлянич, то iн. - Iвaнo-ФpaнкiвcьR: Видaвeць О. M. ^лшсй, 2011. - 26S c.
20. CмeляROвa Л. П. Teopeтичecкиe ocнoвы OT6opa хyдoжeствeннoгo тeкстoвoгo мaтepиaлa для языROвoгo вузо: (га мaтepиaлe aнглийcROгo язью): aвтopeф. диа ... д-pa псд. rayx: 13.00.02 / Л. П. Cмeлякoвa. - CПб., 1993. - 32 c.
21. Coлoмoнoвa A. A. ЛингвoдидaRтичecкoe oпиcaниe ключсвых ROмпeтeнций инoстpaннoгo студснто-филoлoгa: aвтopeф. диc. ... конд. псд. гаук: 13.00.02 / A. A. Coлoмoнoвa. - M., 2010. - 24 c.
22. Tapнoпoльcький О. Б. Meтoдикa нaвчaння iншoмoвнoï мoвлeннeвoï дiяльнoстi y вищoмy мoвнoмy зaклaдi ocвiти: гавч. пociбниR / О. Б. Tapнoпoльcький. - K.: «IHKÜC», 2006. - 24S c.
23. Tepмiнoлoгiчний cлoвниR Rypcy «Оcнoви пcихoлoгiï то пeдaгoгiки» / yпopяд. О. В. Tapacoвa. -^ивий Piг, 2005. [ЕлeRтpoнний pecypc] - Peжим дoстyпy: http://www.studmed.ru/view/termnologchniy-slovnik-kursu-osnovi-psihologyi-ta-pedagogki_20ff5S60299.html.
24. Фиъ Л. В. Пoпyляpизaцiя видaння зо^б^и RнижROвoгo дизойну / Л. В. Фгть. // УRpaïнcький iнфopмaцiйний ^ocrip. HayROвий жypнaл. Ч. 2 / гол. peд. M. C. Tимoшик. - K., 2014. - C. 225-232.
25. Xapчeнкo H. В. Ayдiювaння як вид мoвлeннeвoï дiяльнocтi дiтeй дoшRiльнorс вшу / H. В. Xapчeнкo // ПcихoлiнгвicтиRa.: зб. щук. пpaць ДВH3 «Пepeяcлaв-Xмeльницъкий дepжaвний пeдaгoriчний yнiвepcитeт iмeнi Гpиrсpiя Cкoвopoди». - Пepeяcлaв-Xмeльницький: ПП «ЖД», 2012. - Вип. 9. - C. 129-137.
_HIHrBOflHflAKTHKA_
REFERENCES
1. Azimov E. G. Novyiy slovar metodicheskih terminov i ponyatiy (teoriya i praktika obucheniya yazyikam) [New dictionary of methodical terms and concepts (theory and practice of teaching languages)], IKAR, 2009, 448 p.
2. Antipova A. M. Vospriyatie hudozhestvennogo proizvedeniya chitatelem-shkodnikom kak nauchnaya problema [Perception of a literary work by a pupil-reader as a scientific problem]. (In Russ.) Available at:http://docplayer.rW27041741-Glava-3-vospriyatie-hudozhestvennogo-proizvedeniya-chitatelem-shkodnikom-kak-nauchnaya-problema.html(accessed 30.06.2017).
3. Bredihina I. A. Audirovanie inoyazyichnyih tekstov akademicheskogo haraktera v usloviyah professionalnoy podgotovki studentov magistraturyi i aspirantov [Listening to foreign language academic texts in during professional training masters and post-graduate students]. (In Russ.) Available at:https://cyberleninka.ru/article/n/audirovanie-inoyazychnyh-tekstov-akademicheskogo-haraktera-v-usloviyah-professionalnoy-podgotovki-studentov-magistratury-i(accessed 30.06.2017).
4. Vorobiova M. V. Psykholinhvistychni aspekty perekoduvannia verbalnykh znakiv neverbalnymy u protsesi aktualizatsii zmistu inter semiotychnykh aliuzyvnykh zasobiv (na materiali anhlomovnoho publitsystychnoho dyskursu) [Psycholinguistic aspects of recoding non-verbal signs during the actualization of the content of intersemiotic allusive means (based on the material of the English-language journalistic discourse)], Nova filolohiia, 2012, № 53, pp. 38-41.
5. Hupka-Makohin N. I. Navchannia maibutnikh fakhivtsiv z mizhnarodnoi ekonomiky profesiino oriientovanoho anhlomovnoho audiiuvannia u protsesi samostiinoi roboty. Dyss, kand. ped. nauk [Training of future international economy professionals to professionally oriented English-language listening in the process of autonomous work], Ternopil, 2016, 209 p.
6. Gurin I. V. Priemyi rechevoy kompressii pri sinhronnom perevode s russkogo yazyika na angliyskiy. Avtoref. diss, kand. fil. nauk [Speech compression in synchronous interpreping from Russian into English], Moskva, 2009, 22 p.
7. Zharkova T. I. Tematicheskiy slovar metodicheskih terminov po inostrannomu yazyiku [Thematic dictionary of methodological terms for a foreign language], «Flinta, Nauka», 2014, 321 p.
8. Zadorozhna I. P. Orhanizatsiia samostiinoi roboty maibutnikh uchyteliv z ovolodinnia anhlomovnoiu kompetentnistiu v audiiuvanni [The organization of future English language teachers selfstudy work on aquiring listening competence], Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia: Pedahohika, 2013, № 1, 89-96 pp.
9. Zimnyaya I. A. Psihologiya obucheniya inostrannyim yazyikam v shkole [Psychology of teaching foreign languages in school], Prosveschenie, 1991, 222 p.
10. Ivanyshyn V. Piznannia literaturnoho tvoru: Metodychnyi posibnyk dlia studentiv i vchyteliv [Cognition of a literary work: A methodological manual for students and teachers] / V. Ivanyshyn, V. Ivanyshyn, (In Ukr.) Available at:http://dontsov-nic.com.ua/ivanyshyn-vasyl-ivanyshyn-petro-piznannya-literaturnoho-tvoru/(accessed 30.06.2017).
11. Kobzarova T. S. Leksyko-semantychni transformatsii u perekladi frantsuzkykh naukovo-populiarnykh tekstiv ukrainskoiu movoiu [Lexical-semantic transformations in the translation of French popular science texts into Ukrainian], (In Ukr.) Available at:http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-2/16.pdf(accessed 30.06.2017).
12. Lanovyk M. Perekoduvannia khudozhnoho tekstu yak semiotychna problema literaturoznavstva [Recoding of artistic text as a semiotic problem of literary criticism], Bibliia i kultura: zb. nauk. st., 2008, Vol. 10, pp. 15-20.
13. Leontev A. A. Problemyi razvitiyapsihiki [Problems of the development of the psyche], M., 1981, 584 p.
14. Metodyka navchannia inozemnykh mov i kultur: teoriia i praktyka: pidruchnyk dlia studentiv klasychnykh, pedahohichnykh i linhvistychnykh universytetiv [Methods of teaching foreign languages and cultures: theory and practice: a textbook for students of classical, pedagogical and linguistic universities] / O. B. Bihych, N. F. Borysko, H. E. Boretska ta in.; [za red. S. Iu. Nikolaievoi], Kyiv, 2013, 590 p.
15. Novikov A. I. Tekst i "kontrtekst": dve storonyi protsessa ponimaniya [Text and "countertext": two sides of the understanding process], (In Russ.) Available at:https://elibrary.ru/download/elibrary_13946932_16651894.pdf(accessed 30.06.2017).
16. Orlova O. V. Spryiniattia yak literaturoznavcha problema [Perception as a literary problem], (In Ukr.) Available at:http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/1574/1/Orlova.pdf(accessed 30.06.2017).
17. Simonenko M. A. Kak chitat tekst: psiholingvisticheskiy pohod [How to read a text: psycholinguistic approach], (In Russ.) Available at:http://xn--80aai1dk.xn--p1ai/journal/prsk/tom-1-2014-g/gumanitarnoe-obrazovanie-i-vospitanie-v-tekhnicheskom-vuze-traditsii-i-sovremennost/(accessed 30.06.2017).
18. Sivachenko O. O. Navchannia audiiuvannia anhlomovnykh dramatychnykh tvoriv studentiv starshykh kursiv movnykh spetsialnostei. Dyss, kand. ped. nauk [Teaching advanced University students to listen to English dramas], Kyiv, 2009, 284 p.
_.IHrBOflHflAKTHKA_
19. Slovnyk linhvistychnykh terminiv: leksykolohiia, frazeolohiia, leksykohrafiia [Glossary of linguistic terms: lexicology, phraseology, lexicography] M. I. Holianych, R. I. Stefurak, I. O. Babii; [za red. M. I. Holianych], Ivano-Frankivsk, 2011, 268 s.
20. Smelyakova L. P. Teoreticheskie osnovyi otbora hudozhestvennogo tekstovogo materiala dlya yazyikovogo vuza: (Na materiale angliyskogo yazyika). Diss, dokt. ped. nauk [Theoretical bases of selection of art text material for language high school], 1993, 32p .
21. Solomonova A. A. Lynhvodydaktycheskoe opysanye kliuchevykh kompetentsyi ynostrannoho studenta-fyloloha. Diss. kand. ped. nauk [Lingvodidactical description of key competences of a foreign philologist], M., 2010, 24 s.
22. Tarnopolskyi O. B. Metodyka navchannia inshomovnoi movlennievoi diialnosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity: navchalnyi posibnyk [Methodology of teaching foreign language speech in a higher linguistic institution: Textbook] / O. B. Tarnopolskyi, K.: «INKOS», 2006, 248 p.
23. Terminolohichnyi slovnyk kursu "Osnovy psykholohii ta pedahohiky" [Terminological dictionary of the course "Fundamental psychology and pedagogy"], (In Ukr.) Available at:http://www.studmed.ru/view/termnologchniy-slovnik-kursu-osnovi-psihologyi-ta-pedagogki_20ff5860299.html(accessed 30.06.2017).
24. Fit L. Populiaryzatsiia vydannia zasobamy knyzhkovoho dyzainu [Popularization of the publication by means of book design] / L. V. Fit. // Ukrainskyi informatsiinyi prostir. Naukovyi zhurnal. Chyslo 2 / Kyivskyi nats. un-t kultury i mystetstv, In-t zhurnalistyky i mizhnarodnykh vidnosyn [za red. M. S. Tymoshyk], Kyiv, 2014, p. 225-232.
25. Kharchenko N. V. Audiiuvannia yak vyd movlennievoi diialnosti ditei doshkilnoho viku [Listening as a speech activiry of preschool children]. - Psykholinhvistyka.: zb. nauk. prats DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». - Pereiaslav-Khmelnytskyi: PP «SKD», 2012, Vyp. 9, p. 129-137.
