CC BY
14
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я
УДК 336.64:334.716(043.3)
Я. О. Ходова
ТЕОРЕТИЧН1 ПЩГРУНТЯ УПРАВЛ1ННЯ Ф1НАНСОВИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОПЕРАЦ1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИеМСТВ У СКЛАД1 ВЕРТИКАЛЬНО 1НТЕГРОВАНИХ ХОЛДИНГ1В
У статт1 наведена аналог1я у змтах фтансового управлтня окремо функщонуючого господарюючого суб'екту при входжент його до складу Iнтегрованого тдприемства. Розглянуто засади управлтня д1яльн1стю фтансами вертикально-ттегрованих холдинг1в, що передбачае певну систему оргатзаци, управлтня та контролю його доч1рн1х тдприемств.
Клю^о^^ слова: господарюючий суб'ект, ттеграцтне об'еднання,див1зюнальна структура,тдконтрольн1 тдприемства.
Актуальшсть теми дослщження. Побудова багатоукладно! економши базуеться на наявност в кра!т рiзних видiв економiчних укладiв у виглядi форм здшснення господарсько! дiяльностi, власностi, оргатзацп господарства. В умовах розвитку нащонально! економiки !! основною господарською ланкою е саме тдприемство. Пiдприемство, як економiчний, сощальний i правовий iнститут мае щлий комплекс економiчних i юридичних властивостей, за якими квашфшуеться як господарюючий суб'ект.
Ефективне функщонування господарюючого суб'екту, як складно! фшансово-економiчноi та оргатзащйно-сощально! системи, визначаеться успiшною взаемодiею усiх пов'язаних елементiв управлiння оргатзащею.На сьогоднi, передовим напрямом забезпечення ефективного функщонування i розвитку промислово! галузi е застосування рiзних форм об'еднання господарсько! спiвпрацi через укрупнення оргатзацшно-виробничих структур за допомогою придбання акщй iнших пiдприемств, що можна розглядати як штеграцшт процеси.
Анал1з досл1джень 1 публ1кац1й.1стотний внесок в удосконалення оргатзацп фiнансового планування, як планування надходжень i використання фшансових ресурсiв для забезпечення розвитку тдприемства в умовах, зробили таю вiдомi зарубiжнi i вiтчизнянi вченi: Ансофф I., Бланк 1.А.,Бр^ем Ю.,Майерс С.,Опарш М.,В.,Поукок, Стоянова С.С., Терещенко О.О. Однак, на сьогодтшнш день вщсутне повне i чiтке визначення щлей, задач та обов'язкiв у фшансовому управлiннi в умовах його штеграцп i набуттям статусу в якост пiдконтрольного пiдприемства.
Метою статт1 епроведення аналоги у змiнах фiнансового управлтня окремо функщонуючого господарюючого суб'екту при входженн його до складу штегрованого тдприемства.
Виклад основного матер1алу. Зпдно Господарського Кодексу Укра!ни, № 436-1У, який набрав чинностi вiд 16.01.2003 самостшним суб'ектом господарювання е тдприемство, створене компетентним органом державно! влади або органом мюцевого самоврядування, або шшими суб'ектами для задоволення суспшьних та особистих потреб шляхом систематичного здшснення виробничо!, науково-дослщно!, торговельно! та шшо! господарсько! дiяльностi [1].
Значения пiдприeмства як суб'екта господарювання, дiючого для задоволення суспiльних потреб через здшснення виробничо!, торговельно! та шшо! господарсько! дiяльиостi в екоиомiцi будь-яко! кра!ни е визначальним. Так, у ринкових умовах створенш життeвi блага здшснюють екоиомiчиий кругообiг через сфери - виробництво, розподiл, обмiи i споживання, але обмiи i розподiл цього суспiльиого иеобхiдиого продукту стае можливим тшьки в умовах наявносп товарiв, робiт, послуг.
Господарська дiяльиiсть здiйсиюеться у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог загальних прииципiв. Загальними принципами господарювання в Укрш'ш е:
- забезпечення економiчноi багатомаиiтиостi та рiвиий захист державою уах суб'ектiв господарювання;
- свобода тдприемницько! дiяльиостi у межах, визначених законом;
- вiльиий рух капiталiв, товарiв та послуг на територп Укра!ни;
- обмеження державного регулювання екоиомiчиих процесiв у зв'язку з необхщшстю забезпечення сощально! спрямоваиостi економши, добросовюно! конкуренцп у пiдприемиицтвi, еколопчного захисту населення, захисту прав споживачiв та безпеки суспiльства i держави;
- заборона незаконного втручання оргашв державно! влади та оргаиiв мюцевого самоврядування, !х посадових осiб у господарсью вiдиосиии.
Дiяльиостi пiдприемства, як окремого господарюючого суб'екту притамаииi конкретш ознаки, якi розкривають !! сутнють i окреслюють коло низки обов'язюв. Пiдприемство, як самостiйиий суб'ект господарювання представляе собою виробничо-техиологiчиу, оргашзацшно-сощальну едиiсть та фiиаисово-екоиомiчиу самостiйиiсть, тому йому мають бути притамаииi наступш ознаки (рис.1)
Рис.1. Ознаки, пщприемства, як самост1йного суб'екту господарювання
Для забезпечення квалiфiкованого управлiння i ефективного господарювання у сучасних умовах, необхщним е класифшащя пiдприемств за ознаками, де пщприемства можна розрiзнити мiж собою за багатьма характеристиками.
Детальшше ми зупинимось на найбшьш вагомих класифшащйних ознаках.
У зв'язку з переходом в^чизняно! економiки до ринково!, стало можливим iснування, а згодом i розповсюдження приватних пiдприемств на територп Укра!ни, яке до того часу не могло юнувати через тутешне законодавство. У наш час, сучасна законодавча база, передуам Конституцiя Укра!ни i Господарський Кодекс, легалiзувала функщонування приватних пiдприемств, що стало значним зрушенням у здiйсненнi господарсько! дiяльностi пiдприемств, як споживчого так i виробничого характеру.
Також пiдприемства вiдрiзняють за класифiкацiйною ознакою у належносп !х до капiталу. Таким чином, розрiзняють:
- нацiональнi - каттал, який належить вiтчизняним пiдприемцям-засновникам свое! кра!ни;
- закордоннi (iноземнi) - каттал е властстю iноземних пщприемщв повнiстю або у переважнiй бшьшосп. Такi пiдприемства створюються у формi представництв, фiлiй або дочiрнiх компанш та рееструються в кра!т розташування;
- спiльнi (змiшанi) - каттал належить пщприемцям-засновникам двох або бшьше
кра!н.
Загалом, будь-яка економiчна тдприемницька дiяльнiсть пов'язана з фазами вщтворювального циклу, таких як виробництво, розподш, обмiн; споживання. Так, за галузево-функщональним видом дiяльностi видiляють наступнi види тдприемництва: виробниче, комерцiйне, фiнансове.
Дощльно надати характеристику саме виробничим пщприемствам. Виробничимпiдприемством прийнято вважати окрему спецiалiзовану одиницю, основою яко! е професшно органiзований трудовий колектив, здатний за допомогою наявних засобiв виробництва виробляти потрiбну споживачевi продукцiю (надавати послуги, виконувати роботи) вщповщного призначення, профшю, асортименту. До виробничих пiдприемств належать заводи, фабрики, комбшати, шахти, кар'ери, порти, бази та iншi
господарсью органiзацii виробничого призначення.
У свою чергу, провщною ланкою галузево-функцiональноi сфери матерiального виробництва е промисловiсть. Саме, промислове виробництво в Укра!т забезпечуе бшьш як третину загального обсягу валового внутршнього продукту i складае близько 80 %
експортно! продукцп кра!ни.
Промисловють е комплексною галуззю, до яко! належать наступн галузевi групи (тдгалуз^: електроенергетика, паливна промисловiсть, чорна металурпя, кольорова металургiя, хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть, машинобудування та металообробка, деревообробна i целюлозно-паперова промисловiсть, промисловiсть будiвельних матерiалiв, легка промисловiсть, харчова промисловють та iнша.
На сьогоднi, найвагомшою класифiкацiею ознакою е класифiкацiя за територiальним ступенем пiдпорядкування. За територiальною цiлiснiстю i ступенем пiдпорядкування пщприемства, як господарюючi суб'екти подiляються на:
- головт (материнськi);
- дочiрнi;
- асоцiйованi.
Головним (материнським) пiдприемством е пiдприемство, яке контролюе дiяльнiсть iнших юридичних осiб через володшня контрольним пакетом акцiй пiдзвiтних (дочiрнiх) пiдприемств. Пiд значним впливом iнтернацiоналiзацii господарсько! дiяльностi та науково-технiчного прогресу на мiжнароднiй основi, вiдбуваеться централiзацiя i концентрацiя капiталу.
Таю процеси призводять до збiльшення i розповсюдження мiжнародних господарських виробничих комплекав, у розпорядженнi яких знаходиться широка закордонна виробнича, лопстична та збутова база з виробничими та фшансовими ресурсами.
Пщконтрольт пiдприeмствa головних (материнських) тдприемств, майно яких повнiстю сформовано за рахунок засновника тдприемства або головному тдприемству належить контрольний пакет акцш таких пiдконтрольних компaнiй називаються дочiрнiми пiдприeмствaми.
Як вже зазначалося вище, промислове виробництво в Укршш забезпечуе бiльш як третину загального обсягу валового внутршнього продукту. Стaбiльний розвиток промислово'! гaлузi сприятиме забезпеченню потужносп i конкурентоспроможностi краши, розвитку науково-техшчного прогресу та зростанню мaтерiaльного рiвня населення. Зростання мiжнaродного руху товaрiв i фaкторiв виробництва об'ективно сформувало потребу у створенн бiльш надшних виробничо-збутових зв'язкiв мiж крашами, лшвщацп численних перепон на шляху руху товaрiв, послуг i фaкторiв виробництва.
На сьогодт, передовим напрямом забезпечення ефективного функщонування i розвитку промислово'1' гaлузi е застосування рiзних форм об'еднання господарсько'1' спiвпрaцi через укрупнення оргатзацшно-виробничих структур за допомогою придбання акцш шших пiдприемств, що можна розглядати як штеграцшт процеси. Процес мiжнaродноi економiчноi штеграцп обумовлений розвитком i поглибленням мiжнaродного подiлу пращ, в результат чого нaцiонaльнi економши «перепштаються». [3]
Створення таких складних економiчно розвинутих оргaнiзaцiйних структур (суб'екпв тдприемницько"1 дiяльностi) вiдбувaеться за допомогою штеграцп кaпiтaлу. Iнтегрaцiйне зростання катталу пiдприемницьких структур з позицп стратепчного упрaвлiння може належати до горизонтально!' чи вертикально! штеграцп.
Горизонтальна штегращя передбачае поглинання або об'еднання катталу пщприемствами, яю виробляють подiбну чи аналопчну продукцiю з ii подальшою реaлiзaцiею через внутрiшню систему розподшу i отриманням додаткового прибутку. Метою тако! штеграцп е тотальне завоювання ринку за допомогою процедур об'еднання чи поглинення компанш.
Якщо, горизонтальна штегращя передбачае об'еднання тдприемств однiеi галуз^ то вертикальна iнтегрaцiя об'еднуе тдприемства рiзних галузей, зв'язаних мiж собою так чи iнaкше технолопчним процесом виробництва вiд добування сировини до реaлiзaцii та транспортування готового продукту. Вертикальна штегращя поширена на тдприемствах гiрничодобувних, метaлургiйних i мaшинобудiвних пiдприемств через злиття 1х катталу.
1нтегроват пiдприемствa, як склaднi економiчно розвинутi оргaнiзaцiйнi структури мають право на добровшьних засадах об'еднувати свою виробничу, наукову, комерцшну та шшу дiяльнiсть, якщо це не суперечить чинному законодавству. У мiжнaродному оборов зустрiчaються i тaкi форми штеграцшних об'еднань, як: картель, трест, синдикат, промислово-фшансова група, холдинг.
Холдинг (Holding) е суб'ектом господарювання, що володiе контрольним пакетом
aкцiй групи тдприемств (дочiрнiх). Мiж холдинговою компaнiею (материнською) та ii дочiрнiми пiдприемствaми встановлюються вщносини контролю-пiдпорядкувaння. Контролююче пiдприемство несе вщповщальтсть за результати господaрськоi дiяльностi дочiрнього пiдприемствa. Так, якщо з вини контролюючого тдприемства дочiрнiм тдприемством було укладено невигiднi для нього угоди або господарсью оперaцii, то контролююче тдприемство мае компенсувати завдат дочiрньому пiдприемству збитки. Холдинговi компанп, залежно вiд 1'х специфiки, можуть виконувати рiзнi функцii: виробничу, комерцшну, збутову, швестицшну, зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Дiяльнiсть холдингово'! компaнii у нaшiй кршт регулюе закон «Про холдинговi компанп в Укршт»,Цившьний кодекс Укра1ни, Господарський кодекс Украши, Закон
Укра'ни «Про aкцiонернi товариства», iншi закони та нормaтивно-прaвовi акти, що регулюють дiяльнiсть холдингових компaнiй та !х корпоративних пiдприемств.
Класичний холдинг складаеться з материнсько! компанп (parent company) на чолi та пiдконтрольнiй 1й дочiрнiх пiдприемств (subsidiaries companies), якi мають статус самостшно! юридично! особи. Дочiрне пiдприемство, як оргaнiзaцiйно-прaвовa форма господарювання визначае певш вiдносини мiж засновником та дочiрнiм пiдприемством: порядок його створення, управлшня, розподiлу прибутку, джерела фшансування дiяльностi, можливу реоргашзащю чи лiквiдaцiю.
Створення тако! форми штеграцшних об'еднань, як холдингова компашя безперечно мае безлiч переваг, до яких можна вщнести:
• можливють концентрацп кaпiтaлiв;
• розширення мaсштaбiв виробництва i диверсифiкaцiя виробництва;
• спшьне здiйснення проектних дослiджень;
• надання податкових преференцп, зниження фюкального тиску;
• можливiсть вaрiювaння фшансовими ресурсами;
• здiйснювaти виробничу, збутову, швестицшну полiтику у масштабах холдингово! компанп через створення замкнутого технолопчного ланцюгу;
• оптимiзaцiю структури управлшня, де керiвництво материнсько! компанп зосереджуеться на розробщ саме стрaтегiчних ршень, що забезпечить ефективнiсть дiяльностi i перспективний розвиток вае! групи.
Пщ час формування холдингу доволi важливе значення мае питання про надшення функщями головною i дочiрньоi компанп, адже тiльки за !х належним виконанням, дiяльнiсть уае! групи, можна признати устшною та ефективною. Холдингова компашя у процес свое! господарсько! дiяльностi виконуе тaкi упрaвлiнськi функцп:
- визначае та координуе стратепчний розвиток групи загалом та ii окремих дочiрнiх пiдприемств;
- центрaлiзуе кaпiтaльнi вкладення i спрямовуе !х у нaйбiльш перспективнi напрями дiяльностi;
- рaцiонaльно здiйснюе оргaнiзaцiю фшансових потокiв за побудованою фiнaнсовою структурою;
- проводить контроль за фшансовими результатами дiяльностi роботи дочiрнiх пщприемств у склaдi групи, складае консолщовану фiнaнсову звiтнiсть;
- здiйснюе кадрову пол^ику з забезпечення високо! якосп кадрового потенцiaлу;
- оргaнiзуе i рaцiонaлiзуе комунiкaцiйнi зв'язки мiж уама ланками групи.
Успiшнa упрaвлiнськa дiяльнiсть фiнaнсaми холдингово! компaнii, передбачае певну
систему оргашзацп, упрaвлiння та контролю його дочiрнiх пiдприемств. Тобто, дочiрне пiдприемство безпосередньо е iнструментом, за допомогою якого, материнська компашя досягае тактичних i стратепчних цiлей свое! дiяльностi. Така спрямовaнiсть материнсько! компанп на устх у конкурентнiй боротьбi через злагоджену роботу дочiрнiх пщприемств, забезпечить злагодженють iнвестицiйноi, виробничо! та збутово! полiтики i буде сприяти устшному освоенню та виходу на новi ринку збуту.
Поширення холдингових компанш, насамперед у промисловому секторi призводить до деяких змiн в системi упрaвлiнськiй дiяльностi промисловими тдприемствами, що увiйшли до групи промислово! iнтегровaноi структури. Цi змiни стосуються багатьох аспекпв упрaвлiння промислового тдприемства у склaдi холдингово! структури, зокрема це стосуеться побудови iерaрхiчноi структурою управлшня холдингу, що обумовлено входженням тдприемства у склад групи i набуттям статусу дочiрнього пiдприемствa. У цьому випадку холдинговi компaнii на чолi з материнською (головною) компашею обмежують дiяльнiсть пiдконтрольних !м господарюючих суб'екпв i позбавляе !х фiнaнсово-економiчноi сaмостiйностi, використовуючи децентрaлiзaцiю упрaвлiння через дивiзiонaльну структуру фiнaнсового упрaвлiння.
Дивiзiональна структура фiнансового управлiння передбачае видшення у складi групи самостшних вiддiлень - «дивiзюшв» i надшенш !х вiдповiдними функцiями, обов'язками, певними повноваженнями i вiдповiдальнiстю згiдно цшей та прiоритетних напрямiв розвитку холдингу. Саме завдяки системi побудови дивiзiональноi структури, як технологи ефективного фшансового управлiння, вiдповiдальнiсть розподiляеться по уам рiвням iерархii мiж дочiрнiми пщприемствами холдингу за центрами, створення яких дозволяе ощнити внесок кожного центру в кшцевий результат роботи холдингу.
Згщно побудови тако! функщонально! структури, давати ощнку роботи пiдроздiлiв потрiбно тiльки за притаманними !м функщями i обов'язками. Промисловi виробничi пщприемства холдингу е виконавцями виробничих завдань i мають вiдношення до центру витрат, тобто не генерують прибуток, а лише контролюють рiвень витрат на виробництво. Вщповщальними за виручку вщ продажу продукци е лопстичш та збутовi компани, якi е центрами доходiв, адже саме в них зосереджуеться прибуток. А вже згодом за допомогою механiзмiв трансфертного щноутворення прибуток перерозподшяеться мiж материнською i дочiрнiми компанiями.Вершиною уае! фшансово! структури ецентр iнвестицiй, де вщповщають за обсяг заробленого прибутку i здiйснюють швестици.
Висновки. Так, при проведенш аналоги iнтегрованого пiдприемства до складу холдингу i окремо функцiонуючого господарюючого суб'екту, можна окреслити певш змiни цiлей, задач та обов'язюв у фiнансовому управлiннi в умовах його штеграци i набуттям статусу в якосп пiдконтрольного пiдприемства.
Якщо, пiдприемство, як окремо функцiонуючий самостшний суб'ект господарювання представляе не тшьки виробничо-технологiчну та оргашзацшно-соцiальну едшсть, а ще й фiнансово-економiчну самостшшсть, яка передбачае: можливiсть самостiйно визначити напрями економiчного розвитку, можливiсть самостшно визначити склад, обсяги продукци що випускаеться, самостiйно обрати напрями розподшу прибутку пiдприемства, самостiйно обрати форми i розмiри матерiального стимулювання.
Що стосуеться можливостей та обов'язюв штегрованих дочiрнiх пiдприемств у складу групи, то вони зазнають певних змш через розподш повноважень. У першу чергу, це стосуеться фшансово! та економiчноi самостiйностi, адже у процеа входження пiдприемства у iнтегровану структуру, таке тдприемство позбавляеться можливостi стратепчного планування напрямiв економiчного розвитку свое! дiяльностi, позбавляеться на свiй розсуд визначати склад продукцп, а найважливше - позбавляеться права самостiйно обрати напрями розподшу прибутку пщприемства. [я]
Фшансове управлшня пiдприемствами на основi введення центрiв вiдповiдальностi у межах холдингу надасть можливють:
- ощнити результати роботи кожного пщроздшу, порiвняння ефективностi дiяльностi рiзних учасникiв холдингу у фшансових показниках;
- децентралiзувати бiзнес;
- покращити систему мотивацп спiвробiтникiв пiдприемств - центрiв фшансово! вщповщальносп;
- використовувати механiзм внутршнього (трансфертного) цiноутворення, що особливо актуально для холдингових компанш, виробництво яких пов'язано з единим технолопчним процесом.
Враховуючи безлiч переваг, а саме створення центрiв фiнансовоi вiдповiдальностi iз врахуванням галузевих особливостей е перспективним напрямком побудови ефективно! системи управлшня холдинговою компашею, основною метою створення яких е контроль за витратами, доходами, прибутками i рентабельностi швестованого капiталу.
Список використано1 л1тератури
1. Господарський Кодекс (Вiдомостi Верховно! Ради Украши (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144)
2. Дiденко О.М., Федоренко В.Г., Руженський М.М., Itkíh О.Ф. Полгтична економiя: Пiдручник /. - К.: Алерта, 2008. - 487 с.
3. Мiжнароднi економiчнi вщносини: Навчальний посiбник [Текст] / О.С. Передрш. -К. : Центр навчально! лiтератури, 2006. - 274 с.
Стаття надiйшла до редакцп 09.11.2014.
Y. Khodova
THEORETICALBASES OF MANAGEMENT OFFINANCIAL MAINTENANCEOF THE OPERATINGACTIVITIES OF INDUSTRIAL ENTERPRISESAS PART OF VERTICALLY INTEGRATED HOLDINGS
The article presents theenhanced characterizationof classificationsinherent inenterprises operatingon the basisof individual actionsof economic entities, which revealtheir essence andoutline the range ofa number ofresponsibilities.
The followinganalogyinfinancial managementchangesseparatelyfunctioningentitywhen enteringit into theintegrated holdingwhich allowedcertain changesto outlinegoals, objectivesand responsibilitiesinfinancial managementin terms of itsintegration andgainingstatus as acontrolledcompany.
It is justified the expediency ofcreation of variousforms ofassociationsof economiccooperation throughconsolidationof organizational andproduction structuresthrough the acquisition ofshares in other companies, whichcan be regarded asthe integration processes, the creation of whichis due tothe developmentanddeepening of the internationaldivision of labor.
It is examined the principles of financial management of vertically integrated holdings, which provide a system of organization, management and control of its subsidiaries which gives such opportunities: to identify areas of economic development, an opportunity to determine the composition and the volume of products, to choose the areas of distribution of profits, to choose the shape and size of material incentives.
It is definedthe advantages of the establishment offinancial responsibility centers, taking into account sectoralcharacteristics, whichis a promisingdirection ofan effective system ofmanagementholding company.
It is proved that the divisional structure of financial management involves the allocation of a group of independent branches - "divisions" and giving them relevant functions, duties, powers and responsibilities defined by the objectives and priorities of the holding. Proved that thanks Built divisional structure, as technology effective financial management responsibility shared by all levels of the hierarchy between the subsidiaries holding the centers, the creation of which allows us to estimate the contribution of each center in the final result of holding.
Financial management of enterprises based on the introduction of responsibility centers within the holding will enable:
- evaluate the results of each unit, comparing the effectiveness of different stakeholders in holding financial performance;
- decentralized business;
- to improve employee motivation system companies - financial responsibility centers;
- use internal mechanism (transfer) pricing, which is especially important for holding companies whose products are associated with a single process.
Ключовi слова: economic entity, integration association, divisional structure, controlled enterprise financial management.
