CC BY
23
Хмельова Наталiя Анатолпвна,
здобувач кафедри цивльного права № 1, Нац1ональний юридичний унверситет ¡мен1 Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харк1в e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ORCID 0000-0003-1052-6228
doi: 10.21564/2414-990x.133.65081
УДК 347.513
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ДЕРЖАВОЮ Ф1ЗИЧН1Й ОСОБ1, ЯКА ПОТЕРП1ЛА В1Д КРИМ1НАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Розглянуто теоретичн основи до^дження вiдшкодування шкоди державою фiзичнiй oco6i, яка потершла вiд кримiнального правопорушення. Зроблено аналiз чинного цившьного законодав-ства Украгни, наукових публжацш, до^джено правовi джерела в частин вгдшкодування шкоди, завданог потерптому кримтальним правопорушенням. Визначено рiзновиди поняття майновог шкоди, завданог кримтальним правопорушенням, а саме: основног шкоди, супутньог шкоди та неодержаних доходiв (упущеног вигоди).
Ключовi слова: держава; потершлий; кримшальне правопорушення; шкода; ввдшкодування.
Хмелева Н. А., соискатель кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ; ORCID 0000-0003-1052-6228
Теоретические основы исследования возмещения вреда государством физическому лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения
Рассмотрены теоретические основы исследования вреда государством физическому лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения. Проведен анализ действующего гражданского законодательства Украины, научных публикаций, исследованы правовые источники в части возмещения вреда, причиненного потерпевшему уголовным правонарушением. Определены разновидности понятия имущественного вреда, причиненного уголовным правонарушением, а именно: основного вреда, сопутствующего вреда и неполученных доходов (упущенная выгода).
Ключевые слова: государство; потерпевший; уголовное правонарушение; вред; возмещение.
Вступ. У систем! цшностей демократичного сусшльства на першому м1сщ стоггь людина. У сучасних умовах нестабильно"! сощально-полггично! ситуа-цп в свт, коли суттево ускладнюються взаемозв'язки сусшльства й особи,
громадянина i держави, шдиввда i колективу, бшьш взаемозалежними стають íхнi iнтереси й проблеми, шдвищуеться !'хня взаемна вiдповiдальнiсть. Усi щ явища та процеси потребують глибокого осмислення, узагальнення i ввдобра-ження в законодавствь При цьому особливо важливе мюце посiдае проблема захисту прав та законних iнтересiв фiзичних осiб, потерпiлих вiд кримшаль-них правопорушень, загалом та законодавчi гаранты вiдшкодування зазна-ченим особам шкоди, спричиненоí протиправними дiяннями. Безперечно, можливкть реального вiдшкодування шкоди державою потершлим вiд кри-мiнального правопорушення особам в нашш державi, як i у будь-якiй iншiй, залежить, насамперед, вщ ефективностi (дiевостi) базового законодавства, в якому встановлено обов'язок держави в особi п правоохоронно!' системи сприяти добровiльному та вживати заходiв щодо примусового вiдшкодування шкоди, завдано!' кримiнальним правопорушенням.
Аналiз лтературних даних i постановка задачi до^дження. Аналiз останшх дослiджень дае пiдстави стверджувати, що окреслена проблематика була предметом дослвдження таких учених, як Г. А. Атанесян, С. П. Голубят-шков, Б. Т. Безлепкш, М. I. Гошовський, О. I. Кучинська, В. Т. Нор та шш^ як дослiджували поняття шкоди, п рiзновиди, суб'ективний та об'ективний характер тощо. Проте оновлення нормативного матерiалу, зокрема змiни до Цивiльного кодексу Укра'ни, прийняття нового Кримiнального процесу-ального кодексу Укра'ни, не може не впливати на науковий та практичний штерес до не!' в умовах сьогодення.
Теоретичним аспектам шкоди, завдано кримшальним правопорушенням, тобто шкоди, що е шдставою для вжиття заходiв для забезпечення и вщшко-дування потерпiлiй особi, в наущ цивiльного права придiлено значну увагу. Однак не дивлячись на серйозну наукову розроблешсть ще!' проблематики, а також i окремих п питань, все ж залишаеться чимало питань, яы ще недостат-ньо дослвджеш, хоча вони мають суттеве значення для теорп цивiльного права. Крiм того, реалп життя ставлять новi питання, якi вимагають теоретичного осмислення та практичного виршення.
Мета i завдання дослгдження. З'ясувати теоретичш основи дослщження вiдшкодування шкоди державою фiзичнiй особi, яка потерпiла вiд кримшаль-ного правопорушення.
Виклад основного матерiалу. Дослiдження правових джерел, в яких зустрiчаеться визначення поняття «шкода», сввдчить про ввдсутшсть единого пiдходу до трактування сутност даного поняття. Так, загальна теорiя права визначае шкоду як негативш наслiдки правопорушення [1]. Висловлена також думка, зпдно з якою «шкода - це негативний наслвдок (результат) певно!' дп, що проявляеться у зменшеннi або втратi (знишеннi) певних благ (майнових чи немайнових), порiвняно з иею ситуацiею, коли б таких дш, що спричинили зменшення (втрату), взагалi не було» [2]. Г. А. Атанесян та С. П. Голубятшков трактують поняття «шкода» як категорш бухгалтерсько!'
експертизи, що зумовлено перш за все тим, що у бшьшост випадыв завдана шкода ввдшкодовуеться в судовому порядку [3]. З щею думкою можна пого-дитися лише частково, оскшьки матерiальна шкода виявляеться за допомо-гою прийомiв господарського контролю на пiдставi даних бухгалтерського облжу. Бiльше того, вщшкодування шкоди може здiйснюватися у добровольному порядку без звернення до суду. Дослвдник Б. Т. Безлепкш вважае, що «з точки зору юридично1, дане поняття характеризуеться як порушення норм об'ективного права, супроводжуване зазвичай порушенням суб'ективних прав...», а шд фактичною шкодою вiн розумiе «зменшення того чи iншого майнового або немайнового блага, яке виступае конкретним об'ектом пося-гання (майнова i немайнова фактична шкода)» [4].
Узагальнюючи рiзнi науковi шдходи до визначення поняття шкоди, пере-конуемось у тому, що ïï необхiдно розглядати як об'ективну категорш, що являе собою тi негативш змiни, що настали в майновому, фiзичному, пси-хiчному, моральному сташ особи внаслiдок учинення злочину [5]. Виходячи з цього, М. I. Гошовський та О. I. Кучинська зазначали: «Шкода, заподiяна злочином, i шкода, що е шдставою для визнання особи потершлою, мае об'ек-тивний характер i тому вона включаеться до об'ективно1 сторони злочину» [6]. Цей об'ективний характер проявляеться й у тому, що вона, будучи заподiяна якшсь особ^ юнуе незалежно вщ чие1сь думки, в тому числ й думки ще'1 особи. Таким чином, «достатньо встановити хоча б у загальних рисах факт заподiяння фiзичноï, матерiальноï чи морально!" шкоди, навiть без конкретизацп ÏT ступеня тяжкостi чи вираження в грошовш сумi» [7], щоб визнати особу потерпiлою вiд кримшального правопорушення. Шкода, завдана кримiнальним правопо-рушенням, це насамперед порушення майнових та особистих немайнових прав особи, яы пiдлягають оцiнцi та вщшкодуванню винною особою.
Професор В. Т. Нор вщзначав, що «матерiальна шкода як один iз шюд-ливих наслiдкiв вчиненого злочину виникае не тшьки внаслiдок посягання на вщносини власностi в формi певних матерiальних об'ектiв. Вона виникае i при посяганш на особу громадянина i його права» [8]. Таким чином, майнова шкода - це шкода, заподiяна кримшальним правопорушенням безпосередньо майну потершлого шляхом викрадення, втрати, пошкодження або знищення, до складу яко1 входять як пряма шкода, викликана будь-яким iз зазначених способiв, так i грошовi витрати на вщновлення здоров'я, а в разi смерт особи -на поховання i утримання непрацездатних члешв сiм'ï [9].
Цивiльно-правова природа вiдшкодування майновоТ шкоди передба-чае розумiння його як об'екта делжтних зобов'язань, яким воно виступае в цивильному правi [10]. Так, вiдповiдно до ст. 1192 ЦК Украши суть ввд-шкодування полягае у поновленнi майновоТ сфери потерпiлого в натурi або в повному вщшкодуванш завданих збитыв [11]. Законодавче визначення реальних збитыв (шкоди) даеться в п. 1 ч. 2. ст. 22 ЦК Украши - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зi знищенням або пошкодженням реч^ а також
витрати, яы особа зробила або мусить зробити для ввдновлення свого пору-шеного права (реальш збитки). 1снуе й чисто цившьна категорiя «упущеноТ вигоди». Згiдно з п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК УкраТни упущена вигода - це доходи, яы особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби ТТ право не було порушене (неодержаш доходи). У юридичнш лiтературi склалися два проти-лежнi погляди науковцiв на цю проблему. Однi вченi заперечують можливiсть вiдшкодування неодержаних доходiв (упущеноТ вигоди) у кримiнальному провадженнi, у тому числ й засобами цившьного позову, в силу вщсутно-ст причинно-наслiдкового зв'язку з фактом злочину. Протилежну позищю займае iнша група вчених, на думку яких ввдшкодування упущеноТ вигоди в кримшальному процес не тiльки можливе, але й необхвдне [12]. В. Т. Нор стверджуе, що «повний обсяг (розмiр) майновоТ шкоди, як вiдомо, крие в собi як позитивну шкоду в майш, так i неодержаш доходи. При цьому вщшко-дування шкоди в натурi (надання замкть знищеноТ або пошкодженоТ речi того ж роду i якостi, вiдновлення ТТ тощо) не е перепоною до ввдшкодування, крiм того, ще й заподiяних збиткiв у виглядi неодержаних доходiв. Потерпiла особа Тх одержала б, якби не було вчинено злочину» [8]. Варто погодитися з думкою вченого у тому, що точка зору про недопустимкть пред'явлення та задоволення цившьних позовiв у частиш вимоги ввдшкодування неодержаних доходiв (упущеноТ вигоди) не е достатньо обгрунтованою. Вона веде до заперечення можливост реалiзацГТ цившьно-правового принципу ввдшко-дування заподiяноТ матерiальноТ шкоди у повному обсязi. Нареши, важко було б зрозумiти лопку законодавця, якщо би вiн при встановленш майновоТ вiдповiдальностi за шкоду, заподiяну делiктом, у тому чи^ й крайнiм його проявом - злочином, ставив правопорушника у бшьш вигiдне становище, зобов'язуючи його ввдшкодувати тiльки ту частину заподiяноТ шкоди, яку складае позитивна шкода у майш, порiвняно з ввдповвдальшстю у договiрних зобов'язаннях, де невиконання або неналежне виконання тягне вщшкоду-вання як позитивноТ шкоди, так i неодержаних доходiв [8].
Судовiй практищ вiдомi випадки, коли у поверненш грошового еквiва-лента упущеноТ вигоди в рамках кримшального процесу постраждалим вщ-мовляють. Як справедливо зазначае А. П. Рижаков, цей рiзновид збитыв може i повинен шдлягати вiдшкодуванню, звичайно ж, тiльки в тих випадках, коли безперечно доведено обставину, що зазначеш доходи особа змогла б отри-мати при звичайних умовах [13]. Цившьне законодавство виходить з принципу повного вщшкодування збитыв. Вщповщно до ч. 3 ст. 22 ЦК УкраТни особа, право якоТ порушено, може вимагати повного ввдшкодування заподiя-них Тй збиткiв, якщо законом або договором не передбачено ввдшкодування збитыв у меншому розмiрi [14]. На включення до майновоТ шкоди упущеноТ вигоди наголошуе i Пленум Верховного Суду УкраТни у своТй постановi вiд 27 березня 1992 року № 6 ^з наступними змшами) «Про практику розгляду судами цившьних справ за позовами про ввдшкодування шкоди», де в ч. 2 п. 9
роз'яснюе, що як при ввдшкодуванш в натура так i при ввдшкодуванш запо-дiяних збитыв гршми потерпiлому на його вимогу ввдшкодовуються неодер-жанi доходи в зв'язку з заподiянням шкоди майну [15].
Шд правом на вщшкодування шкоди, заподiяноï кримiнальним правопорушенням, А. С. Карпиков розумiе суб'ективне право особи, яка потершла вщ протиправних дiй, вимагати вiдшкодування заподiяноï 1и шкоди, як правило, безпосередньо вщ особи, яка вчинила кримшальне правопорушення, або в окремих випадках ввд держави, оскiльки вона не забезпечила належним чином охорону особистих прав i свобод потершло1 особи. Це право е суб'ектив-ним правом, воно належить суб'екту правоввдносин [16].
Аналiзуючи вггчизняш нормативш акти з окреслено1 проблематики, можна дшти висновку, що законодавча база Украши з цього питання сформувалась як на власнш основ^ так i з урахуванням мiжнародних правових акив щодо захи-сту прав осiб, потерпiлих вiд злочину. Ввдповщно до ст. 9 Конституцп Украши чинш мiжнароднi договори, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши, е частиною нащонального законодавства Украши. Основний Закон нашо1 держави також встановив прюритет загальновизнаних мiжнарод-них норм над внутрiшнiм законодавством, а також гарантував дотримання прав людини i громадянина зпдно з цими принципами i нормами. Це твердження можна вщнести й до прав, що вщображають майновi штереси особи, i, зокрема, до права на вщшкодування шкоди, заподiяноï кримшальним правопорушенням.
Обговорення результатiв до^дження. Наведеш вище мiркування дають пiдстави стверджувати, що поняття майновоТ шкоди, завданоТ кримЬ нальним правопорушенням потерпiлому, охоплюе: 1) заподiяну кримiнальним правопорушенням особi пряму, безпосередню шкоду в ïï майновому та грошовому вираженш; 2) не одержанi внаслiдок кримшального правопорушення доходи; 3) оцшеш у грошовому вираженш витрати на лжування, протезу-вання, вiдновлення здоров'я потершлого, а в разi його смерп - на поховання й виплати з шдтримання матерiального добробуту i виховання непрацездат-них членiв потерпiлого та його неповнолiтнiх д^ей; 4) кошти, витраченi державним чи комунальним закладом охорони здоров'я на стащонарне лжу-вання особи, потершло1 вiд кримiнального правопорушення.
Таким чином, можна говорити про три рiзновиди майново1 шкоди, заподi-яно1 кримшальним правопорушенням: 1) основна майнова шкода, iз заподiян-ням яко1 закон пов'язуе настання кримшально1 вiдповiдальностi за вчинення корисливого кримшального правопорушення (насамперед, розмiр викраденого майна); 2) супутня майнова шкода, яка настае при пошкодженш i знищенш рiзних об'екив обстановки мiсця кримiнального правопорушення або пошкодженш одягу жертви правопорушення або його носильних речей (наприклад, розбип окуляри, подертий одяг, зламаш парасольки при грабежi чи розбо1 тощо); 3) неодержаш доходи (упущена вигода).
Висновки. Становлення в УкраТш шституту вiдшкодування шкоди, завдано! кримшальним правопорушенням, вщповвдае загальним тенден-
щям гармошзацп в1тчизняно! правово! системи з основами правового регулювання краТн бвропейського Союзу, сприяе встановленню майновоТ вщповвдальноси за шкоду, запод1яну делштом, у тому числ1 й крайшм його проявом - злочином, а також реал1зацп цив1льно-правового принципу ввдшкодування запод1яноТ матер1альноТ шкоди у повному обсяз1, тобто як позитивно!" шкоди, так i неодержаних доход1в.
Список лiтератури:
1. Теорiя держави i права. Академiчний курс : тдручник / О. В. Зайчук [та in.] ; ред. О. В. Зайчук, Н. М. Отщенко. - Ки!в : Юршком 1нтер, 2008. - 688 с.
2. Кузьмш Д. Л. Облiково-правовi аспекти збиткiв i шкоди / Д. Л. Кузьмш // Проблеми теорп та методологи бухгалтерського облжу, контролю i аналiзу : ]шжнародний зб. наук. праць. Серiя: Бухгалтерський облiк, контроль i аналiз / ввдп. ред. д. е. н., проф. Ф. Ф. Бутинець. -Житомир : ЖДТУ, 2007. - Вип. 3 (9). - С. 112.
3. Атанесян Г. А. Судебная бухгалтерия / Г. А. Атанесян, С. П. Голубятников. - Москва : Высш. шк., 1989. - 324 с.
4. Безлепкин Б. Т. Возмещение вреда, причиненного гражданину судебно-следственными органами : учеб. пособие / Б. Т. Безлепкин. - Москва, 1979. - 204 с.
5. Скрипченко Б. В. Вред как основание признания потерпевшим / Б. В. Скрипченко // Потерпевший от преступления. - Владивосток, 1974. - С. 176.
6. Гошовський М. I. Потерпший у кримшальному процеш Укра!ни / М. I. Гошовський, О. П. Кучинська. - Ктв : Юршком 1нтер, 1998. - 192 с.
7. Герасимчук О. П. Визнання особи потерпшим ввд злочину / О. П. Герасимчук // Ушвер-ситетсью науковi записки. - 2007. - № 1. - С. 210.
8. Hop В. Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве / В. Т. Hop. -Киев : Высшая шк., 1989. - 273 с.
9. Татарин И. И. Понятия имущественного ущерба, подлежащего возмещению в уголовном преизводстве Украины / И. И. Татарин // Международный научно-практический правовой журнал «Legea si viata».- № 1/3. - 2014. - С. 173-177.
10. Цившьне право : тдручник : у 2 т. / [В. I. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. I. Бегова та ш.] ; за ред. В. I. Борисово!, I. В. Спасибо-Фатеево!, В. Л. Яроцького. - Харюв : Право. - 2011. - Т. 2. - 816 с.
11. Цившьний кодекс Украши ввд 16 ачня 2003 р. [Електронний ресурс] // Офщш-ний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/435-15.
12. Гошовський М. I. Характер i розмiр шкоди, завдано! злочином, як елемент предмета дока-зування в кримшальному процеа Укра!т : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Микола !ванович Гошовський ; Львiвський держ. ун-т iм. !вана Франка. - Львiв, 1997. - 24 с.
13. Рыжаков А. П. Возмещение вреда, причиненного преступлением / А. П. Рыжаков. -Москва : Приор, 1999. - 144 с.
14. Коментар до Цившьного кодексу Укра!ни ввд 16 ачня 2003 р. [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал Юрисконсульт народний правовий портал. - Режим доступу : http:// legalexpert.in.ua/komkodeks/gk.
15. Про практику розгляду судами цившьних справ за позовами про ввдшкодування шкоди [Електронний ресурс] : постанова Пленуму Верховного Суду Укра!ни ввд 27 березня 1992 р. № 6 // Офщшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-92.
16. Карпиков А. С. Право на возмещение причиненного преступлением материального ущерба и его реализация в стадии предварительного расследования: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. С. Карпиков. - Москва, 1999. - 152 с.
References:
1. Zaychuk, A.V., Onishchenko, N.M. (Eds.). (2008). Theory of state and law. Academic course. Kiev: Inter Yurinkom [in Ukrainian].
2. Kuzmin, D.L. (2007). Accounting and legal aspects of loss and injury Problems of theory and methodology of accounting, control and analysis: international collected scientific papers. Series: Accounting, control and analysis. F.F. Efimova (Ed.). Zhitomir: ZHHTU, Vol. 3 (9) [in Ukrainian].
3. Atanesyan, G.A., Golubyatnikov, S.P. (1989). Forensic accounting. Moscow: The high. Sch. [in Russian].
4. Bezlepkin, B.T. (1979). Compensation of harm caused to the citizen judicial-investigatory bodies. Moscow, [in Russian].
5. Skripchenko, B.V. (1974). Harm as a basis for victim recognition. The Victim of a crime. Vladivostok [in Russian].
6. Goshovsky I.M., Kuchinsky A.P. (1998). The Victim in the criminal process of Ukraine. Kiev: Inter Yurinkom [in Ukrainian].
7. Gerasimchuk, O.P. (2007). The person is the victim of a crime. University research note, 1, 210 [in Ukrainian].
8. Hop, T.V. (1989). Protection of property rights in criminal proceedings. Kiev: Higher school [in Russian].
9. Tatar, S.S. (2014). The concepts of property damages recoverable in a criminal proizvodstve. The international scientifically-practical legal journal «Legea si viata», 1/3, 173-177 [in Russian].
10. Borisov, V.I., Baranova, L.M., Begova, T.I. et al. (2011). Civil law. V.I. Borisova, I.V. Spasi-bo-Fateeva, V.L. Jarocki (Eds.). Kharkiv: Right. (Vols. 1-2; vol. 1) [in Ukrainian].
11. The civil code of Ukraine dated 16 January 2003. Official web-portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 [in Ukrainian].
12. Goshovskiy, M.I. (1997). The Nature and extent of the harm caused by the crime, as an element of a subject of proving in criminal process of Ukraine. Extended abstract of candidate's thesis. Lvov University of Ivan Franko [in Ukrainian].
13. Ryzhakov, A.P. (1999). Compensation of harm caused by the crime. Moscow: Pravo [in Russian].
14. The commentary to the Civil code of Ukraine dated 16 January 2003. Official web-portal of the legal Adviser national legal portal. Retrieved from: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk [in Ukrainian].
15. On practice of consideration by courts of civil cases in claims about compensation of harm: the resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine of 27 March 1992 No. 6. Official web-portal of the Verkhovna Rada of Ukraine. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=v0006700-92 [in Ukrainian].
16. Karpikov, A.S. (1999). The more C. the Right to compensation for inflicted material damage and its implementation in the stage of preliminary investigation. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
Khmelyova N. A., Applicant of the Department of Civil Law № 1, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ; ORCID 0000-0003-1052-6228
Teoretical basis for the study of reparation by the state physical person, the victim of a criminal offence
Theoretical aspects of harm caused a criminal offence, that is, damage that is the basis for the adoption of measures to ensure reparation to the victim, in the science of civil procedural law received significant attention. However, despite the serious scientific elaboration of this problem and its issues, still have a lot of issues that are still insufficiently study, while they are essential for the theory of civil
law. Analysis of recent research gives reason to believe that the affected problems has been the subject of research by scholars such as G. A. Atanesyan, S. P. Golubyatnikov, B. T. Bezlepkin, M. I. Goshovsky, O. I. Kuchinska, V. T. Nor, and others. However, the update of the regulatory material, in particular amendments to the Civil code of Ukraine, adoption of the new Criminal procedural code of Ukraine, can not affect scientific and practical interest in the conditions of modernity.
Civil-legal nature of compensation of property harm involves understanding it as an object of tort obligations, which it is in civil law. In the legal literature there are two opposite positions of the scholars on this issue. Civil legislation proceeds from the principle of full compensation for losses. The concept of property damage caused by a criminal offence to the victim, covers: 1) caused by a criminal offence the face of a direct, imminent harm to his property and in monetary terms; 2) loss due to criminal offence, and income; 3) evaluated in monetary terms, the cost of treatment, prosthetics, restoration of health of the victim, and in case of his death, burial and payments for the maintenance of physical well-being and education of the disabled family members of the victim and their minor children; 4) the funds spent by state or municipal health protection institution on hospitalization of the person injured from the criminal offence. In summary clarification of the concept of property damage caused by a criminal offence, we distinguish three varieties: 1) major property damage, the infliction of which the law binds the criminal liability for the Commission of acquisitive crime offences (first of all, the size of the stolen property); 2) related property damage, which occurs in case of damage or destruction of various objects in the environment designated criminal offence, or damage to the clothing of the crime victim or his clothing (e.g., broken glasses, shabby clothes, broken canes during the robbery or the robbery, and the like); 3) non-received income (lost profit).
Ormation in Ukraine of the Institute of compensation of harm caused a criminal offence, consistent with the General trends of harmonization of domestic legal system with the legal framework of the European Union. Part of international documents that regulate the right to compensation of harm caused by the crime are ratified by Ukraine and have become part of domestic legislation.
Keywords: state; victim; crime; damage; compensation.
Hadiüwna do pedKomzii 25.05.2016 p.
