Наталiя Анатолмвна Хмельова,
здобувач кафедри цивльного права №1 Нацональний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 347.426.6
ПРОБЛЕМИ РЕАЛ1ЗАЦМ ПРАВ ПОТЕРП1ЛИХ В1Д ЗЛОЧИНУ ОС1Б НА В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ДЕРЖАВОЮ
Розглянуто проблемы реалгзацп прав потерпглих осгб в1д злочину на вгдшкодування шкоди державою за законодавством Украгни. Зроблено аналгз чинного цивгльного законодавства Украти, розглянуто законодавство тших крат в частит вгдшкодування державою шкоди, завданог потер-тлому злочином. Запропоновано в1дповгдний механгзм гх реалгзацп.
Ключовi слова: держава, потерпший, злочин, шкода, ввдшкодування.
Визначення проблем реал1зацп прав потершлих в1д злочину ос1б на вщ-шкодування шкоди державою дозволить встановити особливост зобов'язань
122
© Хмельова Н. А., 2015
держави, що виникають внаслщок заподiяння злочину, та визначити шляхи вдосконалення правового регулювання вщповщних ввдносин в УкраТш.
Чинним цившьним законодавством УкраТни передбачено право потершлих внаслiдок кримiнального правопорушення на вщновлення порушених прав. Але юнують випадки, коли таке вiдновлення неможливе. Причинами цього е те, що, по-перше, винна у вчиненнi кримшального правопорушення особа е неплато-спроможною, а реальне стягнення з неТ коштiв, як правило, розтягуеться на довп роки i бувае нерегулярним. По-друге, дана проблема стосуеться зупинених кримшальних проваджень, за яких особу, яка вчинила кримшальне правопорушення, не встановлено i потершлий позбавлений права пред'явити цившь-ний позов. По-трете, вщновлення порушених прав потершлих е неможливим при нерозкритих кримшальних правопорушеннях, а саме коли особа, яка вчинила кримшальне правопорушення, встановлена, але ухиляеться вщ слщства, а оголошений ТТ розшук не дае бажаного результату. На жаль, за статистикою вщсоток кримiнальних правопорушень, яю вiдносяться до числа зупинених та нерозкритих, чималий. Але особа, яка потершла вщ кримiнального правопорушення внаслщок завдання тяжкоТ шкоди ТТ життю та здоров'ю, розкрадення чи знищення ТТ майна, потребуе негайного вщшкодування таких збиткiв.
Окремi аспекти вiдшкодування державою шкоди, завданоТ потерпiлому злочином, дослiджувалися багатьма вченими. Так, О. Ведерникова, О. Кучин-ська, А. Мазалов, В. Савицький у своТх наукових працях основну увагу при-дшяли дослiдженню питання створення державного фонду ввдшкодування шкоди, завданоТ злочином [1-3]. Р. Абрамович у своТй роботi вивчала питання компенсацп потерпiлому шкоди, завданоТ злочином, як юридичного обов'язку держави за принципом взаемноТ вiдповiдальностi громадянина перед державою i держави перед i"i громадянином [4]. Д. Плачков дослщжував особливостi зобов'язань держави, що виникають внаслщок учинення злочину, специфшу правових рiшень у цiй сферi та перспективи розвитку вдосконалення правового регулювання вщповвдних вiдносин в УкраТш [5].
Вiдповiдно до ст. 3 Конституцп УкраТни людина, ТТ життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в Украiнi найвищою сощаль-ною щншстю. Права i свободи людини та Тх гарантах' визначають змiст i спря-мованiсть дiяльностi держави. Держава вщповщае перед людиною за свою дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави. Зазначеш конституцшш положення вказують на те, що саме держава повинна вщшкодовувати шкоду особ^ яка потерпiла вiд кримЬ нального правопорушення, оскiльки вона взяла на себе турботу про шдтри-мання правопорядку та забезпечення безпеки всiх члешв суспiльства.
Приеднання УкраТни у квiтнi 2005 р. до бвропейськоТ конвенцГТ про вiдшкодування збитшв жертвам насильницьких злочинiв вiд 24 листопада 1983 р., яка закршлюе принципи вщшкодування державою збиткiв особам, як постраждали вiд злочинiв, стало першим кроком держави на виконання вказа-них конституцшних положень. Наступним кроком держави стало закршлення у ст.ст. 1177 та 1207 Цившьного кодексу УкраТни норми про ввдшкодування
державою шкоди потершлому або особам, яы перебувають на його утриманш, якщо не буде встановлено особу, яка вчинила злочин, або вона виявиться неплатоспроможною, за рахунок Державного бюджету УкраТни у випадках, на умовах та у порядку, передбачених законом.
Проте на сьогодш потерпший не мае можливост реалiзувати та захистити своТ права на пiдставi вказаних норм ЦивГльного кодексу УкраТни через вщ-сутнiсть спещального закону, який би врегулював мехашзм вiдшкодування потерпiлим вiд кримiнального правопорушення шкоди державою. Вказане е центральною проблемою в реалiзацiТ ст.ст. 1177 та 1207 ЦК УкраТни, оскГльки в судовш практицi це е шдставою для вiдмови у задоволенш позовiв потерш-лих до держави з вимогами про вщшкодування збитыв.
Одними з основних мiжнародних нормативно-правових актГв, що регулю-ють питання вщшкодування шкоди державою потерпiлим вщ злочину, е бвро-пейська конвенщя про вiдшкодування збиткiв жертвам насильницьких злочишв вiд 24 листопада 1983 р., а також Декларащя основних принцишв правосуддя для жертв злочишв i зловживань владою 1985 р., що мГстить заходи сощаль-ного, правового захисту жертв злочишв, у тому числ й заходи вщшкодування шкоди державою [6-7]. Вщповщно до принцишв бвропейськоТ конвенцГТ, коли вщшкодування збиткгв не може бути забезпечено з гнших джерел, особливо у тих випадках, коли особа, яка вчинила злочин, не вгдома або не мае коштгв, держава повинна виплатити компенсацгю жертвам злочину, яким у результат умисного насильницького злочину було нанесено значну шкоду фгзичному стану чи здоров'ю, а також особам, якг знаходилися на утриманш померлоТ в результатг злочину особи. Аналгзуючи норми статей 1177 та 1207 Цивгльного кодексу УкраТни, можна зробити висновок, що вони вгдповгдають зазначеним принципам бвропейсько'Т конвенцГТ, але досг бвропейська конвенщя не рати-фгкована УкраТною, хоча й було зроблено вгдповгднг спроби.
Так, з метою врегулювання на законодавчому ргвнг потреб та гнтере-сгв потерпглих 26 сгчня 1993 р. Верховною Радою УкраТни було прийнято постанову «Про стан виконання законгв i постанов ВерховноТ Ради УкраТни з питань правопорядку i заходи щодо посилення боротьби Гз злочиншстю» [8], в якш уряду було доручено розглянути питання про Державний фонд допо-моги потершлим вГд злочишв, положення про оргашзащю якого згодом було закршлено в розпорядженнГ Президента УкраТни «Про заходи щодо активГзацгТ боротьби з корупщею та оргашзованою злочиннГстю» вГд 10 лютого 1995 р. [9]. Однак через ввдсутшсть коштГв у державному бюджетГ питання про створення Державного фонду залишилося не вирГшеним.
З метою вдосконалення законодавства щодо статусу потерпглого Указом Президента УкраТни вГд 28 грудня 2004 р. було схвалено Концепщю забезпе-чення захисту законних прав та штересГв осГб, якГ потерпгли вГд злочинГв [10], на реалГзащю якоТ розпорядженням КабГнету МГнГстрГв УкраТни було затвер-джено план заходГв на перГод до 2006 р. [11].
МГжвГдомчою робочою групою Мшктерства юстицГТ УкраТни у 2005 р. було розроблено проект закону УкраТни «Про компенсащю шкоди жерт-
вам насильницьких злочишв» [12], який передбачае компенсацшну виплату з боку держави, коли внаслвдок умисного насильницького злочину, вчине-ного на територп УкраТни, завдана шкода здоров'ю або заподiяно смерть. Але сфера дп даного законопроекту мае набагато вужчий характер порiвняно з нормами статей 1177 та 1207 Цивильного кодексу УкраТни, адже йдеться про компенсащю шкоди, а не про ТТ ввдшкодування, бо природа i порядок Тх здшснення не е тотожними.
Також у Верховнш Радi УкраТни 25 травня 2006 р. було зареестровано законопроект «Про вщшкодування за рахунок держави матерiальноТ шкоди грома-дянам, як потершли ввд злочину» [13], але у 2007 р. його було знято з розгляду. У цьому законопроект йдеться лише про вщшкодування матерiальних збитюв, що також вказуе на те, що сфера його дп також мае вужчий характер порiвняно з нормами статей 1177 та 1207 Цившьного кодексу УкраТни.
На сучасному еташ УкраТна йде шляхом реалiзацiТ iдей правовоТ держави у сферi правосуддя, а тому розробка та прийняття спещального закону, який врегулював би мехашзм ввдшкодування державою шкоди особам, як потер-пiли вiд кримiнального правопорушення, ввдповвдало б вищим моральним принципам сучасноТ цивiлiзацiТ [14]. З метою найбшьш повноТ реалiзацiТ норм ст.ст. 1177 та 1207 Цивильного кодексу УкраТни шд час розробки спещального закону необхщно враховувати принципи бвропейськоТ конвенцп про ввдшко-дування збитшв жертвам насильницьких злочинiв вiд 24 листопада 1983 р., Декларацп основних принцишв правосуддя для жертв злочишв i зловживань владою 1985 р., а також досввд iноземних краТн - учасниць Конвенцп, котрi давно i повною мiрою реалiзують принцип вiдшкодування державою збиткiв, завданих потершлим вiд злочинiв.
Так, у багатьох краТнах свiту запроваджено систему ввдшкодування шкоди, за якою усунення насладив злочину, у тому числ шляхом ввдшкодування завданоТ потерпiлому шкоди, здшснюеться державою за рахунок спецiальних щльових фондiв для матерiальноТ пiдтримки потершлих - як державних, так i приватно-комерцiйних. Надалi суми, виплаченi потершлому, повертаються до бюджету у виглядi вiдрахувань вiд заробiтку засудженого, вартосп конфiс-кованого в нього майна тощо [3].
Такi правовi норми, що передбачають виплату компенсацп зi спещальних державних й громадських фондiв потершлим ввд злочину, дiють у багатьох краТнах, зокрема: Австрп, АвстралГТ, Великобританп, Мексицi, Нiдерландах, Новiй ЗеландГТ, Норвегп, Польщi, США, ФiнляндГi, ФранцГТ, Шмеччиш тощо. У США дiе Фонд допомоги потершлим ввд злочинiв, джерела формування якого включають рiчну суму кримшально-правових штрафiв, призначених федеральними судами з конкретних справ, а також арештоваш судами кошти i вартiсть конфiскованих коштовностей та предметiв, дотацп iз федерального фонду на розвиток послуг для жертв злочишв, пожертвування. Фонд допомоги жертвам злочишв також кнуе у Польшу, джерелами якого е кошти, що надходять за ршенням судiв як вщшкодування збитку, благодшш внески. Також фонд надае допомогу не лише своТм громадянам, а й шоземцям, яш
постраждали на територп Польшу в1д майнових злочишв та злочишв проти особи. Програму компенсацп жертвам насильницьких злочишв та злочишв проти особи мае також Шмеччина. За щею Програмою на компенсащю мають право потерпел в1д насильницьких злочишв особи, як1 перебувають у майно-вш залежност в1д жертв вбивств, шоземщ у раз1, якщо злочин був скоений шсля 30 червня 1990 р. 1 жертва залишилася у Шмеччиш понад три роки. Компенсащя включае витрати на медичш послуги та пенсшне забезпечення у раз1 втрати жертвою працездатност не менш шж на 25 ввдсотыв на термш понад шкть мкящв, а також компенсащю особам, як1 перебували у майно-вш залежност в1д жертв вбивств. У Великобританп держава теж придшяе велику увагу проблем! допомоги жертвам злочишв. В1доме твердження, що британська система компенсацш жертвам злочишв найкраща у свш. У нш визначено широкий перелж злочишв, жертви яких одержують грошову компенсащю, а розм1ри виплат б1льш1, шж в шших краТнах [15].
Напрацьований закордонний досв1д шд час розробки спещального закону необхвдно використати 1 в УкраТш, але з урахуванням специфжи украТнського законодавства, адже головною проблемою державноТ компенсацп шкоди е фшансування таких виплат. Для вир1шення ц1еТ проблеми необхвдно визна-чити коло ос1б, як1 матимуть право на компенсац1ю шкоди, розм1р та джерела такоТ компенсацп, а також орган, який би здшснював повноваження щодо вщшкодування за рахунок держави таких збитыв. Першочергове право на державну компенсащю повинш мати т1 потерп1л1, як1 з р1зних причин (не знайдено особу, що вчинила злочин, неплатоспроможшсть останньоТ тощо) позбавлен1 можливост1 одержати ввдшкодування безпосередньо за рахунок винноТ у вчиненш злочину особи, та як1 зазнали шкоди, запод1яноТ навмис-ними посяганнями на життя й здоров я. Указане в1дпов1дае ДекларацИ' «Про основш принципи в1дправлення правосуддя у ввдношенш жертв злочин1в та зловживань владою». У н1й, зокрема, йдеться про те, що державам варто вжи-вати заход1в щодо надання фшансовоТ компенсацп жертвам, як1 в результат! тяжких злочишв одержали значш тшесш ушкодження, суттево пщрвали свое ф1зичне чи псих1чне здоров'я.
Також ввдповщно до положень ст. 1200 Цивильного кодексу УкраТни право на ввдшкодування збитк1в повинен мати не тшьки потерп1лий в1д злочину, але й непрацездатш особи, як1 були на його утриманн1 або мали на день його смерт1 право на одержання в1д нього утримання, а також дитина потершлого, народжена шсля його смерти Але в будь-якому раз1 обов'язково необхщно враховувати вину потершлого, яка впливае на змшу розм1ру компенсацп шкоди або взагал1 у ТТ в1дмов1, наприклад, у раз1 провокацГТ злочину. Варто передбачити можлив1сть в1дмови в матер1альнш допомоз1 або зменшення ТТ розм1ру для потерп1лого, який своТми д1ями чи повед1нкою у будь-якш м1р1 сприяв вчиненню злочину.
Вщшкодування ж збитк1в у справах про майнов1 злочини доц1льним було б лише у тих випадках, коли злочин ставить потершлого в безвихщне становище. Виплата матер1альноТ допомоги повинна виключатись, якщо особа, якш запо-
дiяно збитки, рашше уклала договiр страхування i отримуе CTpaxoBi виплати, а також коли особа зазнала ушкодження здоров'я чи втратила годувальника, але одержуе за це державну допомогу або пенсш. Водночас необхщно встано-вити мтмальш та максимальнi межi матерiальноï компенсацп потерпiлим та строк, протягом якого потершлий мае право на матерiальну допомогу.
Джерелами надходжень для ввдшкодування державою шкоди повиннi бути кошти не за рахунок платниюв податюв, а i3 загально1 суми надходжень до державного бюджету у виглядп штрафiв як грошових стягнень, що накладаються судом за вчинення кримшального правопорушення у випадках та у розмiрi, встановлених Кримшальним кодексом УкраТни; сум застав, як запобiжного заходу, що застосовуеться шд час проведення досудового розслiдування кримЬ нальних правопорушень або пiд час судового провадження, сплачених особою, яка вчинила злочин; судових витрат у кримшальних провадженнях; грошових сум, отриманих ввд реалiзацiï конфюкованого майна особи, яка вчинила зло-чин; благодшних пожертвувань для жертв злочишв тощо.
На виконання ст. 1177 Цивильного кодексу Украши необхвдно створити в УкраТш державний грошовий Фонд для ввдшкодування особам, якi постраж-дали ввд злочину, шкоди, на рахунок якого б надходили вказаш кошти. Такий орган повинен мати ввддшення на мкцях та мае бути побудований на iерар-хiчнiй систем^ до компетенцп якого входили б виключно питання ввдшкоду-вання за рахунок держави заподiяноï злочином шкоди: ввд розгляду заяв про ввдшкодування шкоди i перевiрки наведених у них факив до виплати ввдшко-дування. Саме цей орган мае стати особою, яка буде представляти державу у цившьно-правових ввдносинах ввдшкодування шкоди, що регламентуються статтями 1177 та 1207 Цивильного кодексу УкраТни.
Таким чином, належне функщонування на практищ дослiджуваного нами механiзму ввдшкодування уможливить вирiшення завдання ефективного поновлення прав осiб, якi потерпiли ввд злочинiв, та своечасного ввдшкоду-вання потершлому шкоди.
Список лiтератури:
1. Ведерникова О. Фонд для жертв преступлений / О. Ведерникова // Социалистическая законность. - 1990. - № 11.
2. Кучинська О. П. Проблеми реал1зацп прав потершлих в кримшальному судочинств1 [Електронний ресурс] / О. П. Кучинська // Часопис Академп адвокатури Украши. - 2010. -№ 9. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2010-4/10koppks.pdf/.
3. Мазалов А. Г. Нерешенная проблема возмещения вреда потерпевшему от преступления / А. Г. Мазалов, В. М. Савицький // Правоведение. - 1977. - № 3. - С. 47-54.
4. Абрамович Руслана. Ввдшкодування шкоди потершлим: теоретичш та практичш проблеми [Електронний ресурс] / Руслана Абрамович. - Режим доступу : http://vu.ua/article/ materials/Analytic/285.html.
5. Плачков Д. Ф. Проблеми реал1зацп права ф1зпчно'1 особи на ввдшкодування шкоди, яка потерпша ввд злочину / Д. Ф. Плачков // Актуальш проблеми держави i права : зб. наук. пр. -Одеса : Юрид. лгг. - 2006. - Вип. 28.
6. бвропейська конвенщя про ввдшкодування збитюв жертвам насильницьких злочишв ввд 24 листопада 1983 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_319.
7. Декларащя основних принцишв правосуддя для жертв злочишв i зловживань владою 1985 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_114.
8. Про стан виконання закошв i постанов Верховно1 Ради Украши з питань правопорядку i заходи щодо посилення боротьби зi злочиншстю [Електронний ресурс] : постанова Верховно1 Ради Украши ввд 26 шчня 1993 р. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/2931_12.
9. Про заходи щодо активiзацiï боротьби з корупщею та оргашзованою злочиншстю [Електронний ресурс] : розпорядження Президента Украши ввд 10 лютого 1995 р. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/35/95-pn.
10. Концепщя забезпечення захисту законних прав та штереав оаб, яю потерпши ввд злочишв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1560/2004.
11. Про затвердження плану заходiв щодо реалiзацiï Концепцп забезпечення захисту прав та штереав оаб, яю потерпiли вiд злочишв, на 2005 - 2006 роки [Електронний ресурс] : розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 20 квиня 2005 р. - Режим доступу : http://zakon0.rada. gov.ua/laws/show/110-2005-р.
12. Про компенсащю шкоди жертвам насильницьких злочишв [Електронний ресурс] : проект Закону Украши. - Режим доступу : http://www.minjust.gov.ua/6808.
13. Про ввдшкодування за рахунок держави матерiальноï шкоди громадянам, яю потерпши ввд злочину [Електронний ресурс] : проект закону Украши. - Режим доступу : http://search. ligazakon.ua/I_doc2.nsf/link1/JF5MV00A.html.
14. Тертышник В. Государство должно помнить, что скупой платит дважды, а Госбюджет мал! / В. Тертышник // Юрид. практика. - 2004. - № 22. - С. 12.
15. Смирнов С. В. О компенсации ущерба в уголовном процессе / С. В. Смирнов // Вестник Днепропет. ун-та. Правоведение. - Днепропетровск, 2007. - С. 70-71.
Хмелева Н. А. Проблемы реализации прав потерпевших от преступления лиц на возмещение вреда государством.
Рассмотрено проблемы реализации прав потерпевших лиц от преступления на возмещение вреда государством по законодательству Украины. Проведено анализ действующего гражданского законодательства Украины, рассмотрено законодательство других стран в части возмещения государством вреда, причиненного потерпевшему преступлением. Предложено соответствующий механизм их реализации.
Ключевые слова: государство, потерпевший, преступление, вред, возмещение.
Khmelyova N. A. Problems of realization of the rights of victims of crimes to compensation by the state.
Problem setting: consider the problems of realization of the rights of victims of crime persons to compensation by the State under the laws of Ukraine. To analyze the current civil legislation of Ukraine, to consider the legislation of the countries in terms of state compensation for damages caused to the victim crime. Suggest a mechanism to implement them.
Recent research and publications analysis: some aspects of state compensation for harm caused to the victim crime investigated by many scientists. Thus, O. Vedernikova, O. Kuchinska, A. Mazalov, V. Sawickiy in his scientific studies have concentrated on the investigation of the creation of a state fund damages caused offense. R. Abramovich's work explored the issue of compensation to the victim harm caused by crime as a legal obligation of the State on the basis of mutual responsibility of the citizen to the state and the state before a national. D. Plachkov investigated features of state obligations arising from causing offense, the specific legal solution of the relations in Ukraine.
Paper objective: identifying challenges the rights of victims of crime persons to compensation by the state will set features the state's obligations arising from causing crime and identify ways to improve the legal regulation of the relations in Ukraine.
Ypa3oea r. O. npaBOynacHurn Ha Buxid i3 moBapucmBa3 06MexeH0K> BidnoBidanbHicmK*
Paper main body: the current civil legislation of Ukraine stipulates the right of victims of criminal offenses on the restoration of rights violations. But there are cases where recovery is impossible. The reasons for this is that, first, is guilty of a criminal offense a person is insolvent, and the actual recovery of funds it usually extends over many years and is irregular. Secondly, the problem relates stopped criminal proceedings in which a person has committed a criminal offense is not established and the victim is deprived of right to file a civil action. Thirdly, the remedy is not possible victims in unsolved criminal offenses, such as when a person has committed a criminal offense established, but avoids investigation and declared her search does not give the desired result. Gained international experience in the development of a special law should be used in Ukraine, but specific to Ukrainian legislation, because the main problem of state compensation is to finance the payments. To solve this problem, determine the range of persons who will be entitled to compensation, the amount and source of such compensation, as well as a body which has the authority to have compensation from public harm.
Conclusions of the research: the proper functioning of the mechanism in practice state compensation of damage caused offense should solve the problem of effective restoration of the rights of persons who are victims of crimes and timely compensation to the victim harm.
Key words: the state, the victim, the crime, the damage compensation.
Hadiumna do pedKorniii 10.03.2015 p.