CC BY
8УДК 336.64
ТЕОРЕТИЧН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ I ВИКОРИСТАННЯ Ф1НАНСОВИХ РЕСУРС1В В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1Й СИСТЕМ1 ДЕРЖАВИ
Bоpобйов Ю.М., д^.н., пpофecоp НАПКБ
У cтаттi зд^жно тeоpeтичнe yзагальнeння й обrpyнтyвання cyirocri фiнанcовиx pecypciв в тоц-iально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжави. Bизначeно оcновнi ознаки ф^антов^ pecypciв. За^ош^ва-но yточнeння дeфiнiцiï «фiнанcовi pecypc»>. Розкpито змют, значeння i джepeла фоpмyвання фшан-cовиx pecypciв для cyб'ектiв пiдпpиемництва, домогоcподаpcтв.
Ключовi слова: фiнанcи, фiнанcовi pecypcи, гpошовi кошти.
ВСТУП
^зважаючи на доcить шиpокe викоpиcтання тepмiнy «фiнанcовi pecypc»> в законодавчиx та rop-мативниx актаx Укpаïни, офщшж його тлyмачeння вiдcyтне. Cyчаcна фшажова наyка Укpаïни запо-зичила вдй тepмiн iз eкономiчноï наyки колишнього Радянcького Союзу, який 6ув завдяний y науко-вий обiг щe в пepшi pоки pадянcькиx п'ятиpiчок, щоб на вiдмiнy вiд кашталютичного тepмiнy «^о-шовий каштал» викоpиcтовyвати бiльш-мeнш пpивабливe cловоcполyчeння для от^алют^но!' era-номiки «фiнанcовi pecypœ». Тepмiн «фiнанcовi pecypœ» за чаcи Радяжьюго Союзу викоpиcтовyва-ли в pозyмiннi гpошовi кошти пpи фоpмyваннi ф^антов^ фондiв i фiнанcовиx баланciв пepшого дepжавного п'ятиpiчного плану.
З фоpмyванням Укpаïни як cамоcтiйноï дepжави та пepeоpiентацiею ïï eкономiки до pинковиx заcад гоcподаpювання виникла нeобxiднicть пepeоcмиcлeння катeгоpiï «фiнанcовi pecypc»>. Ця ж-обxiднicть була обyмовлeна тим, що в yмоваx плановоï eкономiки i дepжавноï влаcноcтi на заcоби в^обництеа фiнанcовим pecypcам пiдпpиемcтв вiдводилаcя пiдпоpядкована pоль щодо фiнанcовиx pecypciв дepжави. Ця оcобливicть фiнанciв cоцiалicтичниx шд^иемств чiтко вiдобpажeна y пpацi Поддеpьогiна A.M. i Bаcилика О.Д.: «Фiнанcовi pecypcи пpомиcловиx пiдпpиемcтв — вд фонди ^о-шовиx коштiв, надаш в ïx pозпоpяджeння [1, c. 8]». З цього визначeння бачимо, що пiдпpиемcтва володiли лишe ^авом pозпоpяджyватиcь фiнанcовими pecypcами, аджe шщатива y cтвоpeннi i по-дальшому фyнкцiонyваннi пiдпpиемcтв налeжала дepжавi, яка диpeктивно pозпоpяджалаcь фшажо-вими pecypcами кpаïни, мобiлiзyючи вci наявнi фiнанcовi pecypcи i зоcepeджyючи оcновнy ïx части-ну y дepжавномy бюджeтi, cпpямовyючи y подальшому на ^wp^erai галyзi eкономiки. А вжe на piвнi дepжавниx пiдпpиемcтв — фiнанcовi pecypcи cпpямовyвалиcь на забeзпeчeння поточноï в^об-ничо-гоcподаpcькоï дiяльноcтi, фiнанcyвання пpоcтого чи pозшиpeного вiдтвоpeння, тexнiчного ш-peозбpоення виpобництва, матepiального заоxочeння ^а^внигав i задоволeння cоцiально-кyльтyp-ниx потpeб колeктивy.
Cepeд yкpаïнcькиx eкономicтiв-фiнанcиcтiв бшьшють cкладають пpиxильники пiдxодy до визна-чeння фiнанcовиx pecypciв як гpошовиx коштiв: Bаcилик О.Д. [2, c. 76], Павлюк K.B. [3, c. 24], Завго-pоднiй А.Г. [4, c. 404], Зятков^кий I.B. [5, c. 88-89], Бypяк Л.Д. [6, c. 23], ^обов М.Я. [7, c. 210], Нам Г.Г. [8, c. 10], Хачатypян C.B. [9, c. 81] тощо.
Однак для визначeння фоpми icнyвання фiнанcовиx pecyp^, мexанiзмiв ïx фоpмyвання i викоpи-cтання нeобxiдно бiльш дeтально до^дити ïx eкономiчнy cyтнicть i значeння.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Наyковi pозpобки щодо фоpмyвання й викоpиcтання фiнанcовиx pecyp^ в cоцiально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжави повинш rpyнтyватиcя на вceбiчномy ïx тeоpeтико-мeтодичномy аналiзi. Бeз такого аналiзy жможливо cфоpмyлювати оcновнi наyковi положeння щодо пiдвищeння eфeктивноcтi фоp-мування i викоpиcтання фiнанcовиx pecypciв на м^о-, мeзо- i макpоeкономiчномy piвнi.
Отжe, мeта cтаттi полягае в науковому обrpyнтyваннi eкономiчноï cyтноcтi фiнанcовиx pecyp^ та ïx значeннi для pозвиткy cоцiально-eкономiчноï cиcтeми дepжави.
РЕЗУЛЬТАТИ
Доcлiджeння вiтчизняниx eкономicтiв щодо визначeння eкономiчноï cyтноcтi фiнанcовиx pecypciв мають cвоïми витоками тeоpeтичнi напpацювання минyлоï доби. B пepшy чepгy, цe cтоcyетьcя вико-pиcтання ними поняття «фонди» як оpганiзацiйноï фоpми pyxy гpошовиx коштiв. B yмоваx pинковиx в^но^н повинно змiнитиcя вiдношeння до yтвоpeння, фоpмyвання й викоpиcтання цiльовиx фондiв. На вiдмiнy вiд адмiнicтpативно-командноï eкономiки в pинковиx yмоваx кожeн cyб'ект гоcподаpю-вання фоpмyе нeобxiднi йому фонди, або нe фоpмyе ïx, вжодячи з влаcноï cиcтeми ф^а^ового гоcподаpcтва, фiнанcовоï cтpатeгiï i тактики, маcштабiв фiнанcово-гоcподаpcькоï дiяльноcтi, №CTe-ми ф^а^ового пpогнозyвання i планування. Для вeликиx компанiй i коpпоpацiй тотема фоpмyван-ня piзниx фондiв мае дeякий ceнc, тому що нeобxiдно забeзпeчити концeнтpацiю фiнанcовиx pe-cyp^ на вiдповiдниx напpямаx опepацiйноï, iнвecтицiйноï або фiнанcовоï дiяльноcтi. Для cepeднix за pозмipом компанiй фоpмyвання фiнанcовиx фондiв мае дeщо мeнший cera, алe й тут можливо yтвоpeння вiдповiдниx фондiв, що дае можливють бiльш eфeктивно yпpавляти фiнанcовими потока-
ми, зменшувати втрати та вщволшати фiнансовi ресурси з найважливiших HanpHMiB господарсько! дiяльностi. Водночас для малих шдприемств, а також фiзичних осiб — шдприемщв i домогоспо-дарств утворення спецiальних фондiв фiнансових ресурсiв виникае тодi, коли цi економiчнi суб'екти поставили за мету накопичення власних фшансових ресурсiв та зменшення в оборов позикових коштiв. В шших випадках для малих пiдприемств, фiзичних осiб — пiдприемцiв та домогосподарств фiнансовi ресурси використовуються не у фондовш формi, що вiдповiдае сутносп малого тдприем-ництва та фшансовш дiяльностi домогосподарств. В умовах ринково! економiки фiнансовi ресурси використовуються в мiру потреби, виходячи з !х наявностi чи можливостi залучення, тобто грошовi фонди для фiнансування прюритетних напрямiв розвитку заздалегiдь не формуються i фiнансовi ресурси не виключаються з кругообiгу капiталу суб'екта господарювання.
Тако! думки, зокрема дотримуються Пройда-Носик Н.Н. i Грабарчук С.С. [10, с. 98], як наголо-шують, що сьогоднi з лексикону шдприемства поняття «фонди», як органiзацiйна форма руху грошо-вих коштiв, починае зникати. При цьому вони ставлять риторичне запитання: «Про якi ж фонди у такому р^ можна говорити при визначенш фiнансових ресуршв? Як у сучасних умовах сформулю-вати визначення фiнансових ресурсiв як фоцщв грошових ресуршв?».
Подiбнi судження знаходимо у Ковальова В.В., який так пише про грошовi фонди як частину коштiв пiдприемства, що мають цiльове спрямування: «Взагалi до трактування будь-якого фонду як джерела кош^в для придбання активiв не слщ ставитися буквально (подiбна помилка особливо по-ширена серед не бухгалтерiв) — активи найчастiше придбаються у тому разi, коли у шдприемства е в достатньому обсязi вшьш грошовi ресурси, а не тому, що створено якийсь фонд. Не випадково багато яю шдприемства уже не посшшають створювати рiзноманiтних фондiв, а акумулюють !х у вшгщщ нерозподiленого прибутку; до реч^ подiбна практика звичайна у бшьшосп економiчно роз-винутих кра!н [11, с. 161]».
Таким чином, наведеш визначення дають ус пiдстави стверджувати, що фондова форма фшансових ресуршв за сучасних умов оргашзаци фшансово-господарськш дiяльностi нi е обов'язковою. Однак для здшснення масштабних швестицшних проектiв великi i середнi компани та корпораци фактично утворюють необхщш фонди у виглядi акумульованих кош^в (засобiв) вiд випуску (емюи) акцш, облiгацiй, створення депозитiв у банках, де акумулюються грошовi кошти, завдяки яким мож-ливо починати фшансувати iнвестицiйнi проекти. Нерозподiлений прибуток фактично е фшансовим фондом, бо його кошти, перш за все, використовуються для здшснення швестицшно! або операцш-но! дiяльностi суб'екта господарювання.
Невизначешсть у трактуваннi економiчно! сутностi фшансових ресуршв i наполягання на фондовому характеру грошових кош^в як умови !х вiднесення до складу фшансових ресуршв, пов'язана iз концентращею грошових ресурсiв рiзними ланками фшансово! системи: в першу чергу, державними фшансами i фiнансами пiдприемств. Тому визначаючи дефшщю «фiнансовi ресурси», потрiбно чiтко вiдокремити межi !х функщонування — фiнансовi ресурси держави (державний i мiсцевi бюджети, централiзованi цiльовi державнi фонди) i фiнансовi ресурси суб'екпв пiдприемництва та домогосподарств. Наприклад, такi межi встановлюе Опарш В.М., розглядаючи фiнансовi ресурси як категорда фiнансiв суб'ектiв господарювання [12, с. 11].
Про вщмшност у джерелах формування фшансових ресуршв на рiвнi пiдприемств i на загально-державному рiвнi, якi визначають способи !х подальшого використання, пише Бочаров В.В.: «Фшан-совi ресурси утворюються у суб'екпв господарювання (пiдприемств, корпорацш) з виручки вiд продажу товарiв (робiт, послуг), а в державi за рахунок податкiв i зборiв, що справляються з юридичних осiб i громадян у безсшрному порядку. Фiнансовi ресурси держави приймають форму бюджетних i позабюджетних фоцщв, якi мають строго цiльове призначення [13, с. 12]».
З наведеного визначення випливае необхщшсть чiтко подшяти фiнансовi ресурси, тобто: а) фшан-совi ресурси держави; б) фiнансовi ресурси регiонiв i мюцево! влади; в) фiнансовi ресурси суб'ектiв шдприемництва та домогосподарств. Вiдмiнностi у методах формування i використання фiнансових ресуршв на рiвнi держави i на рiвнi пiдприемств дозволяють говорити про таю ознаки фшансових ресуршв як: а) суб'ект формування i використання фшансових ресуршв; б) методи утворення, формування, розподшу i використання фшансових ресуршв.
Розглядаючи суб'ект формування i використання фiнансових ресурсiв, необхщно чiтко розумiти, що держава, регюнальна i мiсцева влада можуть формувати i використовувати лише ту частину фшансових ресуршв соцiально-економiчно! системи, яка була вщокремлена вiд загально! !х сукупностi завдяки фiнансам через розподшьний механiзм, зокрема податкову систему кра!ни, неподатковi шстру-менти та специфiчнi методи та iнструменти фшансового ринку. Тобто фiнансовi ресурси держави, регюнально! i мiсцево! влади е фактично вторинними фшансовими ресурсами тому, що були утво-реннi не при первинному фшансовому розподiлi валового внутршнього продукту сощально-еконо-мiчно! системи кра!ни, а при вторинному розподш або перерозподiлi загальних фiнансових ресуршв кра!ни шляхом передачi вiдповiдно! !х частини вiд суб'ектiв пiдприемництва та домогосподарств для загальнодержавних, регюнальних i мiсцевих потреб. Цей перерозподiл здшснюеться за рахунок не лише фшаншв, а й встановленого державою фшансового мехашзму, тобто мае усi ознаки правового, примусового характеру, який не зовшм спiвпадае з ддачими економiчними законами i законо-мiрностями розвитку фiнансових систем будь-яко! держави та суспшьства.
Оетовна частина фiнанcовиx pecypciв cyб'ектiв пiдпpиемництва та домогоcподаpcтв yтвоpюеть-cя i фоpмyютьcя завдяки дiï пepвинного ф^а^ового pозподiлy, тобто cтвоpeна ваpтicть валового внyтpiшнього пpодyктy cоцiально-eкономiчноï cиcтeми ^и пepвинномy фiнанcовомy pозподiлi под-мяет^я на аванcований капiтал, вкладeний y cтвоpeння новоï ваpтоcтi, що е ^в^емною чаcтиною влаcникiв коpпоpацiй, компанш, пiдпpиемcтв, фiзичниx оciб — шд^ием^в, домогоcподаpcтв; ж-обxiдний пpодyкт або вщшкодування витpат фiзичниx оciб на cтвоpeння ваpтоcтi BBП; пpибyток, що yтвоpивcя пpи cтвоpeннi новоï ваpтоcтi i який за оcновною частиною е влаcнicтю юpидичниx i фiзич-ниx оciб. Пepвинний pозподiл ваpтоcтi BBП дае змогу вiдокpeмити базовi eлeмeнти фiнанcовиx pe-cypciв — каттал, оплату пpацi, пpибyток, кожeн з якиx пpи подальшому фшажовому пepepозподiлi забeзпeчить yтвоpeння cпочаткy ф^антов^ pecypciв мiкpоpiвня, тобто компанiй, коpпоpацiй, банкiв, iнcтитyтiв фiнанcового pинкy, фiзичниx оciб — пiдпpиемцiв, домогоcподаpcтв, а вжe потiм за pаxy-нок дepжавного, peгiонального та мicцeвого податкового i нeподаткового фiнанcовиx мexанiзмiв забeз-пeчить пepepозподiл фiнанcовиx pecypciв на rapara макpо- i мeзоpiвнiв, тобто дepжави, peгiональ-ноï i мicцeвоï влади.
Розглядаючи мeтоди yтвоpeння, фоpмyвання, pозподiлy i викоpиcтання фiнанcовиx pecyp^ ж-обxiдно визначити, що, по-пepшe, на мiкpоpiвнi фiнанcовi pecypcи yтвоpюютьcя i фоpмyютьcя завдяки ди пepвинного фiнанcового pозподiлy cтвоpeноï ваpтоcтi, тобто за pаxyнок pозподiлy выучки вiд peалiзацiï пpодyкцiï (товаpiв, pобiт, поcлyг), вiдокpeмлeння такиx eлeмeнтiв ваpтоcтi як амоpти-зацiйнi вiдpаxyвання, нepозподiлeний пpибyток або пpибyток для капiталiзацiï, кошти, що е вла^-стю фiзичниx i юpидичниx оciб тощо. Розподш i викоpиcтання фiнанcовиx pecyp^ на мiкpоpiвнi залeжить вiд фiнанcовоï cтpатeгiï i тактики cyб'ектiв гоcподаpювання i домогоcподаpcтв, а також вщ дiючого в кpаïнi фiнанcового мexанiзмy ïx втоpинного пepepозподiлy; по-дpyгe, на ма^о- i мeзоpiв-няx yтвоpeння i фоpмyвання фiнанcовиx pecypciв здiйcнюетьcя лишe пicля пepвинного фiнанcового pозподiлy, коли yтвоpeнi нeобxiднi фiнанcовi eлeмeнти ваpтоcтi, що дае змогу викоpиcтовyвати дep-жавний пpавовий мexанiзм втоpинного пepepозподiлy фiнанcовиx pecypciв на rapara дepжави, pe^ iонiв i мicцeвоï влади. Отжe, дepжава, peгiони i мicцeвi оpгани влади можуть одepжати фiнанcовi pecypcи лиши пicля ïx yтвоpeння cyб'ектами гоcподаpювання i домогоcподаpcтвами чepeз податковi i нeподатковi мeтоди. Розподiл i викоpиcтання фiнанcовиx pecyp^ на piвнi дepжави, peгiональноï i мicцeвоï влади peгyлюютьcя нe лиши потpeбами циx ланок cоцiально-eкономiчноï отет^ми, алe й cyб'ективними полiтичними та бiзнecовими iнтepecами владниx cтpyктyp, що знаxодятьcя пpи владi на даний чаа На вiдмiнy вiд cyб'ектiв пiдпpиемництва й домогоcподаpcтв, якi pозподiляють i вико-pиcтовyють влаcнi та запозичeнi фiнанcовi pecypcи виxодячи, пepш за вce, з фiнанcово-eкономiчниx im^pe^, дepжава, peгiони i мicцeвi оpгани влади повиннi вpаxовyвати iнтepecи cy^^^ra, шц-iальний та полiтичний стан i rnCTprn в кpаïнi та окpeмиx peгiонаx i тepитоpiяx. Звщет, пepepозподiл i викоpиcтання фiнанcовиx pecyp^ дepжави, peгiонiв i тepитоpiй бшьш piзноманiтний i пepeдбачае нe лиши eкономiчнi, а й cоцiальнi i пол^ичш аcпeкти життя кpаïни, ïï окpeмиx тepитоpiй, внyтpiшнi та зовшшш пpояви, що потpeбyють вкладання вiдповiдниx фiнанcовиx pecypciв з боку дepжави, peгiональноï чи мicцeвоï влади.
Фiнанcовi pecypcи е об'ективною eкономiчною катeгоpiею, що пов'язана c дiяльнicтю cyб'ектiв пiдпpиемництва, домогоcподаpcтв, дepжави, ïï peгiонiв та мicцeвоï влади. Bони yтвоpюютьcя завдяки фiнанcовомy pозподiлy ваpтоcтi валового внyтpiшнього пpодyктy або ваpтоcтi cycпiльного ^о-дукту i е матepiальним ноciем фiнанcовиx вiдноcин, що виникають мiж юpидичними оcобами, домо-гоcподаpcтвами i дepжавою y зв'язку з поcтiйним pyxом гpошовиx кош^в в cоцiально-eкономiчнiй cиcтeмi. Фiнанcовi pecypœ cлiд pозглядати як cyкyпнicть кош^в, що yтвоpюютьcя, pозподiляютьcя, фоpмyютьcя i викоpиcтовyютьcя в пpоцeci pyxy ваpтоcтi cycпiльного пpодyктy (валового внyтpiшнь-ого ^одукту кpаïни). Фiнанcовi pecypcи за cвоïм змicтом xаpактepизyють внyтpiшнi можливост^ цiльовi напpями, фоpми, мeтоди та cyб'екти yтвоpeння, фоpмyвання i викоpиcтання цього виду pe-cypciв. Bони виcтyпають потeнцiальною оcновою cтвоpeння кашталу cyб'ектiв гоcподаpювання та можливоcтями одepжання майбyтнix доxодiв i пpибyткiв, задоволeння потpeб та iнтepeciв ycього cycпiльcтва. Фiнанcовi pecypcи за джepeлами yтвоpeння, мeтодами фоpмyвання, цiльовим cпpямy-ванням, cyб'ектами володiння, pозпоpяджeння та викоpиcтання cyттево вiдpiзняютьcя. Цe вce знаxо-дить cвое вiдобpажeння в о^овн^ ознакаx фiнанcовиx pecypciв.
Оcновнi ознаки ф^антов^ pecypciв.
По-пepшe, джepeла yтвоpeння i фоpмyвання фiнанcовиx pecypciв. Оотовою yтвоpeння та фоpмy-вання ф^антов^ pecypciв в cоцiально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжави е ваpтicть BBП як однiеï кpаï-ни, так i cyкyпноcтi кpаïн, що об'еднyютьcя y cвiтовy cоцiально-eкономiчнy cиcтeмy. Пepвинний фiнанcовий pозподiл cтвоpeноï ваpтоcтi cycпiльного пpодyктy cвiтовоï cоцiально-eкономiчноï OTCTe-ми е загальною оcновою yтвоpeння та фоpмyвання ф^антов^ pecypciв cyб'ектiв гоcподаpювання i домогоcподаpcтв в ycьомy cвiтi. Bтоpинний фшажовий pозподiл або пepepозподiл вжe yтвоpeниx фiнанcовиx pecypciв дае змогу фоpмyвати фiнанcовi pecypcи на piвнi окpeмиx дepжав, ïx peгiонiв, мicцeвиx та тepитоpiальниx гpомад.
По-дpyгe, цiльовe cпpямyвання фiнанcовиx pecypciв. Фiнанcовi pecypcи за cвоïм цiльовим cпpя-муванням повинш забeзпeчити майбyтнi доxоди i ^иб^ки. Цe доcягаетьcя лишe пpи ïx ^одуктив-
ному використанш, тобто фiнансовi ресурси повинш обов'язково буди пов'язанi з подальшим рухом вартостi валового внутрiшнього продукту (сустльного продукту), сприяти утворенню нового кат-талу та забезпечити основу для його ефективного використання у майбутньому. Фiнансовi ресурси формуються суб'ектами пiдприeмництва для подальшого !х перетворення у капiтал i на цш основi збiльшення суми активiв з метою одержання доходiв i прибутюв. Використання фiнансових ресурсiв слiд розглядати як реалiзацiю на практицi !х потенцiальних можливостей перетворення в каттал. Домогосподарства формують фiнансовi ресурси для подальшого !х використання з метою тдвищен-ня вартостi пiдприeмницьких здiбностей, робочо! сили, тобто нацiленi на вкладання у розвиток як окремо! людини, так i групи людей, що об'еднуються в домогосподарство. Вкладаючи фiнансовi ресурси, домогосподарства формують нову якють пiдприeмницьких здiбностей або робочо! сили через тдвищення рiвня каmталiзаци окремою людини внаслiдок покращення рiвня И життя, здоро-в'я, одержання нових знань, навичок, вмiнь, розкриття 11 потенцiйних можливостей, вiдтворення в нових поколшнях бiльш обiзнаних та прогресивних людей. Держава, регюни, мiсцевi органи влади формують i використовують фiнансовi ресурси з метою виконання сво!х функцiй, що вiдповiдаe потребам сучасного суспiльства. Фiнансовi ресурси держави формуються i використовуються для виконання бшьш вагомих для усього суспшьства функцiй: соцiально-економiчного розвитку, забезпе-чення оборони i правопорядку, виконання в суспiльствi единих закошв i правових норм, взаемоди з шшими державами та свiтовими шститутами. Регiональнi та мiсцевi органи влади формують i використовують фiнансовi ресурси з метою виконання бшьшо! частини соцiальних функцiй, що обумов-лено близькiстю мiсцевих органiв влади до конкретно! людини.
По-трете, рiвнi формування, розподiлу i використання фшансових ресурсiв. В сощально-еко-номiчнiй системi держави можливо вiдокремити три рiвня формування, розподiлу i використання фшансових ресуршв. Перший рiвень — мiкрорiвнень, тобто рiвень суб'ектiв пiдприемництва i домо-господарств. На цьому рiвнi фiнансовi ресурси формуються, розподiляються i використовуються виходячи з iнтересiв: а) власниюв суб'ектiв пiдприемництва; б) потреб суб'екта тдприемництва; в) потреб та iнтересiв домогосподарств; г) чинного законодавства кра!ни; д) iнтересiв держави, рег-iонiв, мiсцевих i територiальних громад. Другий рiвень — мезорiвень, тобто рiвень регiонiв, мюце-во! влади. На цьому рiвнi фiнансовi ресурси формуються, розподшяються i використовуються виходячи з штерешв: а) регюшв; б) мiсцево! громади; в) домогосподарств; г) суб'екпв пiдприемництва; д) держави. Третш рiвень — макрорiвень, тобто рiвень держави. На цьому рiвнi фiнансовi ресурси формуються, розподiляються i використовуються виходячи з iнтересiв: а) держави; б) загального сустльного розвитку; в) регюшв; г) мюцево! громади; д) суб'екпв тдприемництва; е) домогосподарств; ж) свтово! фшансово! системи; з) свтових зв'язкiв i зобов'язань держави.
По-четверте, форми юнування фшансових ресуршв. За сучасних умов фiнансовi ресурси можуть формуватися i використовуватися у рiзних видах форм. Формування i використання фiнансових ре-суршв може бути як у фондовш, так i не фондовiй формь Домогосподарства частiше формують i використовують фiнансовi ресурси без створення вщповщних фондiв. Проте для здiйснення бшьш-менш значних вкладань фiнансових ресуршв домогосподарства можуть вiдкривати депозити, на яких накопичувати вщповщш суми для здшснення подальших вкладань. Цi депозити чи iншi рiзновиди накопичень домогосподарств можливо розглядати як специфiчну фондову форму юнування фшансових ресуршв для населення. Управлiння такими фондами здшснюють або власники цих фоцщв, тобто окремi члени домогосподарства, або залучеш для цього спецiальнi фiрми чи окремi фахiвцi з фшансового управлiння чи управлiння фiнансовими активами. Суб'екти господарювання у бшьшосп випадюв або формують спецiальнi фiнансовi фонди з метою якiсного управлiння фшансовими ресурсами (великi та середш компанi!, фiрми, корпорацi!, фiнансово-промисловi групи тощо) або не формують фiнансовi фонди, тобто здiйснюють управлiння фшансовими ресурсами без утворення вiдповiдних фоцщв (частково середнi та абсолютна бшьшють малих пiдприемств, фiзичнi особи — шдприемщ). Держава, регiональнi i мiсцевi органи влади обов'язково формують i використовують фiнансовi фонди (бюджети, цiльовi централiзованi фонди фiнансових ресурсiв) з метою забезпечен-ня своечасного планування, розподiлу, використання i контролю за рухом фшансових ресуршв на рiвнi держави, регiонiв, органiв мiсцевого самоврядування.
По-п'яте, суб'екти утворення, формування, володшня, розпорядження i використання фшансо-вих ресурсiв. Суб'ектами утворення фiнансових ресуршв можуть бути будь-якi суб'екти господарювання, що забезпечують створення вартосп валового внутршнього продукту або сустльного продукту, тобто ус суб'екти тдприемництва та домогосподарства. Формування, розпорядження i використання фшансових ресуршв е прерогативою суб'екпв пiдприемництва, домогосподарств, держави, регюнальних i мюцевих органiв влади. Суб'ектами володiння абсолютно! бшьшосп фiнансових ресурсiв е суб'екти тдприемництва, фiзичнi особи або домогосподарства та держава, !! органи уп-равлiння виходячи з дiючого в кра!ш фiнансового та господарського законодавства.
По-шосте, методи формування фiнансових ресуршв. Методи формування фiнансових ресурсiв залежать вщ суб'ектiв i рiвня утворення фшансових ресуршв. Для суб'ектiв тдприемництва i домогосподарств методами формування фшансових ресуршв е первинний фшансовий розподiл новоство-рено! вартостi за рахунок чого формуються власнi фiнансовi ресурси. Позиковi та залученi фiнансовi
pecypœ фоpмyютьcя за pаxyнок можливоcтeй фшажового pинкy чepeз який пpоxодять оетовш фшан-cовi потоки, що cтвоpeннi в наcлiдок пepepозподiлy новоcтвоpeноï ваpтоcтi. Для дepжави, peгiонiв та мicцeвоï влади оcновними мeтодами фоpмyвання фiнанcовиx pecypciв е ïx пepepозподiл за pаxy-нок викоpиcтання податкового та нeподаткового мeтодiв, якi е оетовою для пepepозподiлy коштiв мiж cyб'ектами гоcподаpювання i домогоcподаpcтвами, з одного боку, та дepжавою, з дpyгого боку. Bикоpиcтання фiнанcового пepepозподiлy в cоцiально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжави е загальнопpий-нятим пiдxодом до забeзпeчeння pyxy фiнанcовиx pecypciв в наcлiдок чого вони стають доcтyпними для ycix eкономiчниx cyб'ектiв чepeз дiючy в Rp^im та cвiтовiй eкономiцi отст^му фоpмyвання коштiв, нeобxiдниx для pозшиpeного вiдтвоpeння.
По-cьомe, пpiоpитeтнicть фоpмyвання i викоpиcтання фiнанcовиx pecypciв. Фiнанcовi pecypœ фоpмyютьcя i викоpиcтовyютьcя на ycix piвняx, в ycix cфepаx i ланкаx фiнанcовоï cиcтeми. Однак найвищий piвeнь пpiоpитeтy пpи фоpмyваннi та викоpиcтаннi мае мiкpоeкономiчний piвeнь, тобто cyб'екти гоcподаpювання та домогоcподаpcтва. Ц обyмовлeно тим, що вiдcyтнicть нeобxiдного об-cягy фiнанcовиx pecypciв на мiкpоeкономiчномy piвнi нe даcть змогу забeзпeчити pозшиpeнe вщтво-peння, що в майбутньому нeгативно вплинe на pозвиток ycix cфep та ланок фiнанcовоï cиcтeми, y тому чи^ i дepжавниx фiнанciв. Фiнанcовi pecypra мiкpоpiвня е запоpyкою майбyтнix доxодiв i пpибyткiв, що в кшвдвому пiдcyмкy позитивно чи нeгативно можe вплинути на yтвоpeння бiльшоï чи мeншоï cyми фiнанcовиx pecypciв дepжави. Отжe збiльшeння фiнанcовиx pecypciв на мiкpоpiвнi пpизводить для зpоcтання фiнанcовиx pecypciв на мeзо- i макpоpiвнi.
По-воcьмe, внyтpiшня cкладова фiнанcовиx pecyp^. Тeоpeтичний аналiз yтвоpeння, фоpмyван-ня, pозподiлy i викоpиcтання фiнанcовиx pecypciв дае змогу cтвepджyвати, що фiнанcовi pecypcи мають гpошовy пpиpодy, тобто в оотовному мають фоpмy ^ошовж коштiв. Цe е загальною фоpмою icнyвання фiнанcовиx pecypciв, що yтвоpюютьcя, фоpмyютьcя i викоpиcтовyютьcя чepeз юнування фiнанcового pозподiлy, який забeзпeчyетьcя завдяки ^ошам як важливiшоï ознаки фшаншв. ^ошо-ва фоpма фiнанcовиx pecyp^ е обов'язковою для ycix piвнiв фоpмyвання, pозподiлy i викоpиcтання фiнанcовиx pecypciв. Однак на piвнi cyб'ектiв пiдпpиемництва piзниx видiв eкономiчноï дiяльноcтi, оcобливо y ciльcькомy гоcподаpcтвi, бyдiвництвi, тоpгiвлi тощо фiнанcовi pecypcи на ^актищ мо-жуть пpиймати ж гpошовy, а матepiальнy фоpмy. Ця фоpма icнyвання фiнанcовиx pecypciв мае мювд тому, що на ^акти^ cyб'екти пiдпpиемництва нe завжди мають можливють викоpиcтовyвати ^о-шовi кошти для фоpмyвання фiнанcовиx pecypciв. Так, y ^ль^кому гоcподаpcтвi значна частина пiдпpиемcтв викоpиcтовyють наciння з зepна оcтаннього вpожаю, добpива за pаxyнок життедiяль-ноcтi вeликоï pогатоï xyдоби тощо. Aналогiчнi cитyацiï можливо cпоcтepiгати y тоpгiвлi чи бущв-нищга. Kpiм того, внаcлiдок викоpиcтання piзниx цiнниx папepiв як iнcтpyмeнтiв pyxy ^ошовж коштiв фiнанcовi pecypcи мають можливють знаxодитиcь y фоpмi також цiнниx папepiв, тобто акцiй, обл^ацш i такe iншe. Отжe матepiальна фоpма icнyвання фiнанcовиx pecypciв мае cвое пpаво на icнyвання та займае нeвeликy чаcткy в cyкyпноcтi вcix фiнанcовиx pecypciв, що функщонують в cоцiально-eкономiчнiй cиcтeмi дepжави.
По-дeв'ятe, влаcнicть icнyвання фiнанcовиx pecypciв. Фiнанcовi pecypcи можуть бути влаcними, залyчeними та позиковими. Bлаcнi фiнанcовi pecypra фоpмyютьcя за pаxyнок влаcниx доxодiв та пpибyткiв. Залyчeнi фiнанcовi pecypœ — цe кошти, що залyчаютьcя на поcтiйнiй оcновi за pаxyнок дiï влаcникiв або новиx iнвecтоpiв. Залyчeнi фiнанcовi pecypcи можуть фоpмyватиcя або за pаxyнок фiнанcового pинкy або за pаxyнок дepжави, peгiонiв, оpганiв мicцeвого cамовpядyвання. Позиковi фiнанcовi pecypcи — цe кошти, що фоpмyютьcя на кpeдитнiй оcновi на швний пepiод та мають повepнyтиcя y вcтановлeний фiнанcовою угодою тepмiн i пpи обов'язковiй cплатi вщповщного вiдcоткy за ïx викоpиcтання.
По-дecятe, потeнцiальнicть фiнанcовиx pecypciв та нацiлeнicть на cтвоpeння новоï ваpтоcтi, одep-жання обов'язкового доxодy та (чи) ^иб^ку. За cвоею внyтpiшньою eкономiчною пpиpодою фшан-cовi pecypcи xаpактepизyютьcя потeнцiальною можливicтю пepeтвоpюватиcя y каштал. Отжe, вони вiдpiзняютьcя вiд катталу тим, що нe peалiзyвали на ^акти^ cвою внyтpiшню пpиpодy — забeзпe-чити пpоcтe чи pозшиpeнe вiдтвоpeння. Пpи вкладаннi фiнанcовi pecypœ пepeтвоpюютьcя y фшан-cовий каштал, який забeзпeчyе фоpмyвання нeобxiдноï cyми активiв, що дае можливicть cтвоpювати нову ваpтicть, одepжyвати доxоди та ^^утки. Якщо фiнанcовi pecypcи ж пepeтвоpилиcя в капiтал, то ад означае, що на пpактицi ж peалiзована ïx внyтpiшня eкономiчна ^^ода i вони нe знайшли cвого пpодyктивного викоpиcтання внаcлiдок або нeeфeктивноcтi ïx вкладання, або з шшж обста-вин, а тому фiнанcовi pecypcи пepexодять y фоpмy pyxy звичайнж гpошовиx коштiв, якi викоpиcто-вyютьcя для будь-якого cпоживання.
Bиявлeннi ознаки дають змогу cфоpмyлювати наcтyпнe визначeння eкономiчноï cyтноcтi фшан-тов^ pecypciв cоцiально-eкономiчноï cиcтeми дepжави з тeоpeтичниx та пpактичниx позицiй.
З тeоpeтичниx позицiй. Фiнанcовi pecypcи — eкономiчна катeгоpiя, що xаpактepизyе cy^icra i змicт фiнанcовиx вiдноcин в pозподiльно-пepepозподiльниx пpоцecаx cоцiально-eкономiчнiй otc-тeмi дepжави та виcтyпае ïx матepiальним ноciем.
З пpактичниx позицiй. Фiнанcовi pecypcи — cyкyпнicть коштiв (^ошовж i нe гpошовиx), що yтвоpюютьcя та фоpмyютьcя внаcлiдок pозподiлy i пepepозподiлy ваpтоcтi валового внyтpiшнього
(суспшьного) продукту на рiвнi як окремо! держави, так i всiе! св^ово! економiки суб'ектами госпо-дарювання, домогосподарствами, державою i мiсцевою владою з метою забезпечення !х цшеспрямо-ваного продуктивного використання в фондовш i не фондовiй формi, що дае змогу одержувати доходи та прибутки вщ !х володiння та розпорядження на користь як окремих ошб (фiзичних або (чи) юридичних), так i всього суспiльства.
Наведеш визначення економiчно! сутностi фiнансових ресуршв дають змогу всебiчно розкрити економiчну природу фiнансових ресурсiв та !х практичне значення для суспiльства.
Практичне значення фiнансових ресурсiв для суб'екпв господарювання можливо виявити через встановлення джерел !х формування та основних напрямiв використання. З переорiентацiею втиз-няно! економiки на ринковi засади перед суб'ектами господарювання розширились можливосп щодо залучення зовнiшнiх джерел фшансових ресурсiв, якi за умов розвинено! iнфраструктури фшансово-го ринку вщзначаються особливою емнiстю. У зв'язку з цим, вважаемо прiоритетним групування фшансових ресуршв за !х джерелами формування на внутршш i зовнiшнi для суб'екпв господарювання нефiнансового сектору економши, зокрема промисловостi, сiльського господарства, будiвниц-
Рис. 1. Джерела формування фшансових ресурсiв суб'ектiв господарювання нефшансового сектору економiки (складено автором)
Проблема джерел фшансових ресуршв полягае в тому, що в залежност вщ етапу розвитку суб'екта пiдприемництва (створення суб'екта господарювання, розширення його дiяльностi, стаб-iльний розвиток економiчного суб'екта, угасання дiяльностi тощо) можливо використовувати т чи iншi джерела.
Наприклад, коли створюеться нове тдприемство, то воно практично не мае можливосп викорис-товувати внутрiшнi джерела фшансових ресурсiв. Отже, для новоствореного шдприемства основни-ми джерелами фiнансових ресуршв будуть або власнi зовнiшнi, або (чи) позиковi кошти, що зале-жить вiд економiчних та пол^ичних умов при яких створюеться i починае функцiонувати суб'ект пiдприемництва (рис. 2).
Рис. 2. Джерела формування фшансових ресуршв для новоствореного суб'екта тдприемництва
Для суб'ектiв господарювання, що знаходяться на етат значного розширення дiяльностi та стаб-iльного розвитку можливо використовувати вс доступнi джерела формування фшансових ресуршв. Проте, за умови значного розширення дiяльностi перевагу мають зовнiшнi джерела формування фшансових ресуршв, а на еташ стабiльного розвитку перевагу можуть мати внутршш джерела формування фшансових ресурсiв.
На етапi угасання дiяльностi чи за умови суттевих фшансових труднощiв, коли бракуе власних внутршшх коштiв, а позиковi ресурси обмежеш у зв'язку iз великими ризиками, суб'ект тдприемництва, перш за все, повинен орiентуватися на кошти або нових iнвесторiв, тобто емюю акцiй чи пайових внескiв, або кошти внутршньо корпоративного розподiлу, або кошти державного i (чи) мюце-вого бюджетiв, коли держава чи мюцева влада зацiкавлена у збереженш пiдприемства через сощаль-но-економiчну його значимють, чи технiко-економiчну значимiсть, чи еколого-економiчну небезпеку припинення його дiяльностi.
Виходячи з одного iз найважливших принципiв комерцiйного розрахунку — принципу самофшан-сування — суб'ект тдприемництва повинен розраховувати на власш внутршш фiнансовi ресурси. Однак, якщо вартють таких джерел фiнансових ресурсiв суттево перевищуе вартiсть зовнiшнiх власних чи позикових джерел фшансових ресуршв, тдприемство обов'язково повинно здшснити дивер-сифiкацiю джерел з метою запобшання залучання бiльш дорогих фiнансових ресуршв. Коли внутрiшнi фiнансовi ресурси за вартютю бiльшi нiж зовнiшнi, обов'язково потрiбно використовувати зовнiшнi джерела фшансових ресуршв, щоб забезпечити помiтне зменшення витрат на операцiйну чи швести-цiйну дiяльнiсть та одержати додатковi переваги в конкурентнiй боротьбi.
Традицшним зовнiшнiм джерелом власних фiнансових ресуршв е кошти власникiв, якi акумулю-ються шляхом розмiщення пайових цшних паперiв (емiсiя акцiй) чи шляхом прямих iнвестицiй до власного кашталу суб'екта пiдприемництва (пайовi внески). Видшення нами у складi зовнiшнiх власних джерел фшансових ресуршв субординованого боргу, внутршньо корпоративного розподiлу (пе-рерозподiлу) вимагають окремого пояснення. Використання цих джерел фiнансових ресурсiв в першу чергу е характерними для великих компанш чи корпорацш, яю мають розгалужену корпоративну структуру.
Субординований борг являе собою схему емюи i розмiщення короткострокових i довгострокових боргових цiнних паперiв серед акцiонерiв (власникiв) та персоналу компанi! (корпораци). Захiднi школи фiнансового менеджменту трактують субординований борг як «прошарок» мiж капiталом i зобов'язаннями компанi!. Це пов'язано з тим, що цей вид фшансових ресуршв володiе рядом яюсних
xаpактepиcтик, пpитаманниx як влаcномy капiталy, так i зобов'язанням. Хаpактepиcтики й паpамeт-pи зобов'язань компанiï, вiдобpажeниx y боpговиx цiнниx папepаx, пpи нeобxiдноcтi можуть бути значно cкоpeгованi мeнeджмeнтом. Пpовeдeнi чepeз pадy диpeктоpiв i збоpи акцiонepiв piшeння ^ав-лшня можуть змiнити cyми i cтpоки зобов'язань cyбоpдинованого боpгy, змeншити piвeнь i змiнити умови i тepмiни виплати вiдcоткiв, конвepтyвати боpговi зобов'язання в пайовi цiннi папepи, аж до ^жання боpгy. Bикоpиcтання цього виду внyтpiшнix фiнанcовиx pecypciв виключае пepiод утво-peння коpпоpацiï i обмeжeнe y фiнанcyваннi опepацiйноï дiяльноcтi, а викоpиcтовyетьcя для фшан-cyвання iнвecтицiй. Cамe в якоcтi джepeла фiнанcyвання pозшиpeння i pозвиткy компани, peалiзацiï маcштабниx iнвecтицiйниx пpоeктiв, компeнcацiï втpат пpи пpоявi pизикiв, вдй вид внyтpiшнix фшан-cовиx pecyp^ е пepcпeктивним. Miжнаpодна пpактика im^crara викоpиcтовyе cyбоpдинований боpг в якоcтi внyтpiшнього фiнанcового pecypcy pозвиткy вeликиx компанiй чи коpпоpацiй.
На нeобxiдноcтi пошуку мexанiзмiв залyчeння заощаджeнь пepcоналy cyб'екта пiдпpиемництва як джepeла ф^антов^ pecypciв наголошуе, зокpeма, Kyжим М.Я. [14, c. 14-15], аджe пpоцec ство-peння колeктивноï акцiонepноï влажоеи на базi дepжавниx пiдпpиемcтв актyалiзyе питання щодо pолi i мюця тpyдовиx колeктивiв в cиcтeмi акцiонepниx товаpиcтв. Пpактичного заcтоcyвання потpe-буе апpобована заpyбiжними компанiями так звана «фоб^нича акцiонepна влаcнicть», яка доказала cвою життездатнicть i cпpоможнicть виступати одним iз ключовиx фактоpiв eкономiчного зpоcтання як окpeмо взятоï компани, так i нацiональноï eкономiки в цшому, забeзпeчyючи зpоcтання добpобyтy ^омадян. Одним iз важливiшиx питань, що стад виpiшити y цьому кош^кст!, полягае y пошуку шляxiв найбшьш eфeктивноï peалiзацiï мexанiзмy влаcноcтi з мeтою залyчeння коштiв пpацiвникiв на ф^а^^анм виpобничоï дiяльноcтi. Aджe якщо pобiтник фiнанcyе cвоïми коштами cвое ж гад^ие-мcтво, вд дае змогу пов'язати поточнi його irnepera з pозвитком виpобництва, збiльшeнням його обcягiв, зpоcтанням пpибyткy.
Заpyбiжними компанiями активно викоpиcтовyетьcя щe один cпeцифiчний вид фiнанcовиx pecypciв, який пов'язаний з yтвоpeнням внyтpiшньо коpпоpативниx гpошовиx потокiв. Иого оcобливicть полягае в тому, що з точки зоpy вciеï коpпоpацiï ^итону гpошовиx коштiв нe вiдбyваетьcя, алe з позицiй окpeмиx eлeмeнтiв коpпоpативноï cтpyктypи цeй фiнанcовий pecypc можe бути дyжe значним i затpeбy-ваним. Мова йдe пpо додатковi доxоди, якi виникають внаcлiдок piзницi валютниx кypciв, оподаткуван-ня i ф^антов^ обмeжeнь в кpаïнаx i peгiонаx pозташyвання пiдпpиемcтв i фiлiалiв коpпоpацiï.
Об'ективна можливicть викоpиcтання цього виду ф^антов^ pecypciв пояcнюетьcя нepiвномip-ним pозвитком eкономiки piзниx кpаïн, вiдмiнноcтями в полiтицi дepжавного peгyлювання. B один i той cамий чаc в одниx пiдpоздiлаx компани бiзнec pозвиваетьcя, yтвоpюютьcя вiльнi гpошовi кошти, якi нeобxiдно eфeктивно вкладати, а в iншиx пiдpоздiлаx компани, що pозташованi в дeякиx кpаïнаx i (чи) peгiонаx можe вiдчyватиcя фiнанcовi ycкладнeння. Так, потpeба y додатковж фiнанcовиx pe-cypcаx можe виникати в окpeмиx пiдpоздiлаx компани y випадку, якщо вони racyra додатковi затpати на пpовeдeння дeлeгованиx 1м заxодiв з тexнiчного, peгiонального, pинкового, cоцiального pозвиткy. Cтвоpюючи новi пpодyкти i тexнологiчнi cxeми, вщ^иваючи вiддiлeння в новиx peгiонаx, ^оводя-чи маpкeтинговi доcлiджeння, pозбyдовyючи отщальну iнфpаcтpyктypy, цi пiдpоздiли компанiï OTp^ яють бiльш eфeктивномy бiзнecy i пpогpecy peшти пiдpоздiлiв i компани в цшому.
кнування цeнтpалiзованого в pамкаx компанiï yпpавлiння гpошовими потоками аж до акумулю-вання кош^в в одному фiнанcовомy цeнтpi дае змогу опepативно peагyвати як на гагатовт, так i на позитивш змiни, eфeктивно долаючи cтpyктypнi диcпpопоpцiï. Kpiм того, cxeма единого фшажово-го цeнтpy компанiï пpизводить також до icтотноï eкономiï на витpатаx з пepeвeдeння гpошовиx коштiв. Пpотe нeобxiдно вiдмiтити, що фiнанcовi irn"epeœ компанiï можуть нe cпiвпадати з фшажовими iнтepecами тiеï тepитоpiï дe pозташованi окpeмi ïï пiдpоздiли. B такж випадкаx кpаïна i (чи) peгiон, дe pозташованi пiдpоздiли тpанcнацiональноï компанiï, можe започаткувати вiдповiднi обмeжeння, включаючи: податковi, митнi, валютнi чи шш^ щоб заxиcтити влаcнi irn"epeœ та забeзпeчити фоpмy-вання ф^антов^ pecypciв для peгiонального pозвиткy.
Отжe, поеднання cyб'ектiв пiдпpиемcтва в piзного pодy коpпоpативниx об'еднанняx дае змогу викоpиcтовyвати такi альтepативнi джepeла влаcниx фiнанcовиx pecypciв як cyбоpдинований боpг чи пepepозподiл внyтpiшньо коpпоpативниx фiнанcовиx потокiв. Цi джepeла е гнучкими в yпpавлiннi, доcить лeгко i швидко мобiлiзyютьcя, що й визначило ïx значну чаcткy в активаx багатьоx закоpдон-ниx коpпоpацiй.
ВИСНОВКИ
На оcновi пpовeдeного доcлiджeння можливо cфоpмyлювати наcтyпнi виcновки.
По-пepшe, до тeпepiшнього чаcy в фiнанcовiй наyцi ж icнyе загальнопpийнятого визначeння cy^ ноеп фiнанcовиx pecypciв. Такe визначeння вдаутне i в законодавcтвi кpаïни.
^-^pyre, тeоpeтичнe доcлiджeння eкономiчноï cyтноcтi i значeння фiнанcовиx pecypciв дало змогу встановити, що пpитаманнi таки ознаки: а) джepeла yтвоpeння i фоpмyвання; б) цiльовe cпpямy-вання; в) piвнi фоpмyвання, pозподiлy i викоpиcтання; г) фоpми icнyвання; д) cyб'екти yтвоpeння, фоpмyвання, володiння, pозпоpяджeння i викоpиcтання; e) мeтоди фоpмyвання; ж) пpiоpитeтнicть фоpмyвання i викоpиcтання; з) внyтpiшня cкладова; и) влаcнicть icнyвання; к) потeнцiальнicть фшан-cовиx pecypciв та нацiлeнicть на cтвоpeння новоï ваpтоcтi, одepжання обов'язкового доxодy та (чи) пpибyткy.
По-трете, виявлеш ознаки дають змогу сформулювати визначення сутносп фiнансових ресуршв cоцiально-економiчноï системи держави з теоретичних та практичних позицш. З теоретичних по-зицiй: фiнанcовi ресурси — економiчна категорiя, що характеризуе cyтнicть i змicт фiнанcових вщно-син в розподшьно-перерозподшьних процесах cоцiально-економiчнiй cиcтемi держави та виступае ïx матерiальним ношем. З практичних позицiй: фiнанcовi ресурси — сукупшсть коштiв (грошових i не грошових), що утворюються та формуються внаcлiдок розподiлy i перерозподшу вартоcтi валового внyтрiшнього (суспшьного) продукту на рiвнi окремоï держави, так i вciеï cвiтовоï економши суб-'ектами господарювання, домогосподарствами, державою i мюцевою владою з метою забезпечення ïx цiлеcпрямованого продуктивного використання в фондовш i не фондовш формi, що дае змогу одержувати доходи та прибутки вiд ïx володiння та розпорядження на користь як окремих оciб ^зич-них або (чи) юридичних), так i всього суспшьства.
По-четверте, практичне значення фiнанcовиx реcyрciв можливо виявити через розкриття джерел ïx формування i напрямiв використання. Основними групами джерел е: внутршш, що утворюються та формуються внаслщок оcновноï гоcподарcькоï дiяльноcтi, та зовнiшнi, якi подiляютьcя на власш та позиковi, i формуються за рахунок фiнанcового ринку, корпоративного, загальнодержавного чи мюцевого перерозподiлy cтвореноï вартоcтi, надання безкоштовноï та безповоротноï допомоги, рiзниx видiв позик у грошовш чи матерiальнiй формi.
По-п'яте, перспективними напрямами доcлiдження щодо фшансових реcyрciв е обгрунтування наукових пiдxодiв до пiдвищення ефективноcтi ïx формування i використання на мшро-, мезо- i мак-роекономiчномy рiвняx.
Л1ТЕРАТУРА
1. Поддерьогiн А.М. Суть i склад фшансових ресуршв промислового тдприемства / А.М. Под-дерьогiн, О.Д. Василик. — К., 1974. — 16 с.
2. Василик О.Д. Теорiя фiнанciв: тдручник / О.Д. Василик. — К.: Н1ОС, 2000. — 416 с.
3. Павлюк К.В. Фiнанcовi ресурси держави: монографiя / К.В. Павлюк. — К.: Н1ОС, 1997. — 176 с.
4. Завгороднш А.Г. Фшансовий словник / А.Г. Завгороднш, Г.Г. Вознюк, Т.С. Смовженко. — 3-те вид. випр. та доп. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. — 587 с.
5. Зятковський 1.В. Фшансове забезпечення дiяльноcтi пiдприемcтв. — Тернопшь: Економiчна думка, 2000. — 260 с.
6. Буряк Л.Д. Фiнанcовi ресурси пiдприемcтва / Л.Д. Буряк // Фiнанcи Украши. — 2000. — №9. — С. 23-27.
7. Коробов М.Я. Фiнанcово-економiчний аналiз дiяльноcтi пiдприемcтва / М.Я. Коробов. — К.: Знання, 2000. — 294 с.
8. Фшанси шдприемств: тдручник / А.М. Поддерьогш, М.Д. Бшик, Л.Д. Буряк та ш.; кер. кол. авт. i наук. ред. проф. А.М. Поддерьогш. — 6-те вид., перероб. та допов. — К.: КНЕУ, 2006. — 552 с.
9. Хачатурян С.В. Сутшсть фшансових ресурав та ïx класифшащя / С.В. Хачатурян // Фшанси Украши. — 2003. — №4. — С. 77-81.
10. Пройда-Носик Н.Н. Фiнанcовi ресурси тдприемства / Н.Н. Пройда-Носик, С.С. Грабарчук // Фшанси Украши. — 2003. — №1. — С. 96-103.
11. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. / В.В. Ковалев. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 768 с.
12. Опарш В. Фiнанcовi ресурси: проблеми визначення та розмщення / В. Опарш // Вюник НБУ. — 2000. — №5. — С. 10-11.
13. Бочаров В.В. Корпоративные финансы / В.В. Бочаров, В.Е. Леонтьев. — СПб.: Питер, 2004. — 592 с.
14. Кужим Н.Я. Акционирование государственных предприятий: проблемы и пути их решения / Н.Я. Кужим. — Харьков: Основа, 1998. — 200 с.
