CC BY
26
УДК 821.161.2
Лкько Л.О., ст. викладач © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологш ¡мет С.З. Гжицького, м. Льеге, Украгна
СВЯТЕ ПИСЬМО ДЛЯ ПРОРОКА
Ноее та цшаее егдкриеаеться е дослгджент при еиечент мистецтеа Тараса Шееченка. Ми зеикли думати про Шееченка е житт1 сустльстеа як когось Великого, Неосяжного, забуеши при цьому, що це була жиеа людина з ееликим i часто розбитим серцем. В статт1 е спроба пояснити деяю сторони фантастичного i уткального поетичного дару.
До^дженш присеячеш темi еикористання поетом бiблiйног лексики. Це пояснюе чому його часто назиеають пророком. Велика сила поета прояеляеться у передбачент майбутнього. Особлиеий для до^дження ттерес еикликають його поезп «Псалми Даеида».
Ключовi слова: бiблiйна лексика, сила сеятого слоеа, братолюбн iдег, нееинн спроби, сеята душа, духоет iдег.
УДК 821.161.2
Лиско Л.А., ст. преподаватель Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Льеое, Украина
СВЯТОЕ ПИСЬМО ДЛЯ ПРОРОКА
Было проеедено исследоеание духоеного наследия поета Т.Г. Шееченка, а именно его духоеные изыскания е поезии. Мы приеикли думать о Шееченко, как о ком-то Великом, Недосягаемом, забыеая при этом, что он был челоеек с жиеым и часто разбитым сердцем. В статье есть попытка объяснить некоторые фантастическые и уникальные стороны поэтического дара. Исследоеание посеящено теме использыеания поэтом библейной лексики; этим обьясняеться, почему его часто назыеают пророком. Огромная сила поэта прояеляеться е его думах про будущее. Особенный интерес для исследоеания еызыеают его поэтичиские работы «Псалмы Даеида».
Ключевые слова: библейная лексика, сила сеятого слоеа, темы искусстеа, братолюбиеые идеи, нееинные идеи, нееинная душа, духоеные идеи.
UDC 821.161.2
Lis'ko L.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
SCRIPTURE FOR PROPHET
Research deals with the new and interesting openings in the field of studying of art of Taras Shevchenko. We used to think about the role of the poet in our life as of somebody Great, Monumental for getting that he was human being with large and
© Лкько Л.О., 2014
273
sometimes broken heart. The article tries to explain some new sides of fantastic and unique character of the poet.
Investigation is devoted to the theme of the using biblical lexis by Taras Shevchenko. That is why he is called prophet. The great power is shown in idealistic pictures of future in the poems of the poet. Especially great interest is devoted to the first great book of the poet "Psalms of David".
Key words: biblical lexis, power of saint word, art themes, brotherloved ideas, virginal attempt, sincere soul, spiritual ideas.
Знедоленому безправному укра1нському народу noTpi6eH був великий муж, який мав би вщвагу говорити один за Bcix. noTpi6eH був новий Боян, naTpiapx, пророк. Таким став Тарас Шевченко - поет вщ Бога. Пророка не можна призначити. Лише обрана Богом людина здатна мужньо i вщверто вам i всюди говорити правду. Проте у свт споконвжу юнують i лжепророки, як вщають вщ себе i керуються силами зла. Якою ж мае бути людина, що li називають i визначають пророком? Пророк передбачае майбутне... Щею силою е Бог.
Саме таким був Тарас Шевченко. Вш бачив те, чого не хотши, та й не могли бачити шш^ i смшиво говорив до свого народу, спираючись на авторитет Божого слова. Бюграфи свщчать, що Шевченко вщ молодих лгг знав i до смерт возив iз собою Святе Письмо, а на вигнанш це було едине його «чтиво». Тому i називають його поетом^блшцем. Його зустрiч iз Бiблiею не була принагiдною. Вш на нiй учився грамотi, з дитинства знав напам'ять фрагменти Святого Письма.
Згодом, у Петербурз^ Карл Брюллов велить своему учню брати малярсью теми з Бiблil, бо там все «просто i зграбно». Молодий слухач академи мистецтв, прислухаючись до порад митця-вчителя, не тримае у себе на квартирi iнших книжок, шж Бiблiя, а ще - «Анархарзiсовi подорожi» та iсторiю Галка.
Саме тод^ коли Шевченко перебував на вершиш свого натхнення i промовляв вогненним словом, як посланець з неба, в Киевi склався гурток молодих людей, якi поклали собi завдання творити визвольнi та братолюбш ще1. Одне слово - Кирило-Мефодивське братство, що свою дiяльнiсть передбачало у ракурсi пророчих ^в 1суса Христа: «Пiзнайте iстину, i iстина звiльнить Вас».
Про авторитетшсть Божого слова для поета свщчить витяг iз його листа до графиш Толсто! вiд 9 ачня 1857 року: «Тепер i що лиш тепер я цiлком повiрив у слово - «Любя, наказуя вы». Що лиш тепер молюся до Бога i дякую йому за безконечну любов до мене. У тому випробуванш очистилося i видужало мое бiдне боляще серце. Воно забрало вщ очей мо1х призму, крiзь яку я глядiв на людей i на самого себе. Воно навчило мене, як любити воропв i тих, хто нас ненавидить. А цього не навчить шяка школа, ^м школи досвiду i тривало! бесiди з самим собою».
«Любт сво1х воропв, добро робт тим, хто ненавидить вас. Благослов^е тих, хто вас проклинае, i молiться за тих, хто кривду вам чинить».
274
Творчкть Тараса Шевченка - згусток добра i правди. Вш Ыяв i вирощував духовнi якостi народу, вiрив у те, що е сила, котрш потрiбно поклонятися, бо вона врятуе людство вiд морального i духовного спустошення, вродження, збiднiння. Цкю силою е Бог. Подiбно до Божих пророюв, Шевченко як речник Украши вiдчувае вiдповiдальнiсть за те, що дiеться на його землi, i свое призначення вбачае у тому, щоб змiнити людей, 1хш стосунки, 1хне життя. Вiн не мовчить - говорить, просить, картае, будить. Власне, у цьому поет розумiе свою мiсiю, бо справжньому пророковi несила спокшно дивитися на спотворений свщ спотворену природу, спотворенi взаемини мiж людьми де «Кайданами мшяються, правдою торгують i Господа зневажають...». Поет часто користуеться бiблiйною лексикою. Наприклад, використовуючи слова «кайдани», «ярма», що у Бiблil вживаються як символ невол^ поет описуе уярмлений рщний народ: «Людей запрягають в тяжю ярма». Автор також використовуе евангельсью образи посiву, передвiщаючи лихi жнива як результат недоброго поЫву: «.. .Побачите, якi будуть жнива!».
Уся система бiблiйних символiв, використаних Шевченком, зводиться до того, щоб застерегти людей вщ лиха, попередити про майбутню вщповщальшсть, навернути на Божу дорогу.
Картини, змальоваш поетом, нагадують «видiння», данi Богом пророкам i описанi ними в бiблiйних книгах. Лише прикiнцевi слова пом'якшують ^зний звинувачувальний тон вск! поеми i одним штрихом при вiдкривають завку обiцяного майбутнього для Божого народу: «I свгг ясний, невечiрнiй, тихо заЫяе...».
Подiбнi iдилiчнi картини - пейзажi майбутнього часто зустрiчаються в Шевченкових творах. Це - його щеал, на фонi якого контрасшше вимальовуеться жорстка дiйснiсть.
Через змалювання iдеалiстичних картин майбутнього проявляеться велика вiра поета у дiеву силу слова - як бiблiйного, так i дарованого йому Богом - поетичного. Саме ця вiра в слово - характерна риса пророка i кожного поета. Адже i бiблiйне слово, i поетове мають одну мету - самоочищення людини, через яке можливе i оздоровлення суспшьства: «Умийтеся! Образ Божий багном не скверште». «Псалми Давидовi»
Вперше слово «псалом» Шевченко вживае в поези «До Основ'яненка»: «Насмiються на псалом той, що виллю словами».
Недарма поет називае так свш вiрш-тугу, в якому вихваляе геро!чне минуле Укра1ни. Адже псалом - це тсня хвали. У його душi звучить псалом безстрашним волелюбним козаком. Це слово було близьке поетов^ як близькими були рщю добрi спогади з дяювсько! шкшьно! лави. Можливо тому перша велика книга малого Тараса, яку вш часто читав над покшними замкть п'яного дяка, вилилася згодом у «Псалми Давидов^». Це рiдкiсне явище навiть у свiтовiй лiтературi. Адже вони е ством душi поета. Перестви псалмiв написанi в зент творчостi поета i датованi 19 лютого 1845 року.
Тематика псалмiв здебшьшого релiгiйного характеру. Псалми е молитвою до Бога, славословленням або повчанням, деяю з них присвячеш
275
особливим подiям. За змктом i структурою вони - кторичш, меЫансью, повчальш. Вважають, що Давид був автором бшьшосп псалмiв. 1ншими авторами традицiйно вважаються Асаф, сини Корея, Соломон, Мойсей, Етан. Авторство 50 псалмiв невщоме. Припускають, що деякi з них написав також Давид. Як творець духовних пмшв вiн е найвщомший з усiх псалмiстiв, i тому новозав^ш письменники визнають його автором книги Псалмiв i часто називають !х Давидовими.
Особливо турбувала Великого Кобзаря, проблема непорозумшь, розбрату мiж укра!нцями. Вiн мрiяв про волю Укра!ни, як результат едностi i згоди: «Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!...».
Хiба не злободенно звучать сьогодш Тарасовi рядки? Читаючи Шевченкiв переспiв, ми зустрiчаемо и ж образи,символи,що i в Давида,але стиль нагадуе народну пiсню
Чи е що краще, лучче в свт, Як у купi жити, З братом добрим добро Певно
Познать, не дшити.
Яко мiрро добровонне з голови чесно!
На бороду Лароню
Спадае росою
I на шити омети
Ризи дорого!
Отак браив благих сво!х
Господь не забуде,
Воцариться в дому тихiм,
В Ым'! тiй великiй,
I пошле !м добру долю
Од вка до вiка
Шевченко синтезував народну тсню iз псалмом. Своею молитвою Кобзар заперечуе
Ненависть i стверджуе любов. Щоб ворога полюбити, треба простити йому його ^хи, треба забути кривду,яку вш заподiяв. Цю щею вiн розвивае на основi Напрно! проповiдi 1суса Христа:»Любiть ворогiв сво!х,благословляйте тих, хто вас проклинае, творт добро тим, хто ненавидить вас, i молiться за тих , хто вас переслщуе...»
Мол^есь, братiя! Молiтесь За ката лютого Його В сво!х молитвах пом'янгге Перед гординею його. Брати мо!, не поклонiтесь.
Пророки-це Божi посланцi.,святi мужi,яких бог час вщ часу посилае до народу, щоб сповютити свою волю,попереджувати про майбутне застеркати вiд грiха.
276
У Бiблi! записаш пророкування так званих великих - 1сая, £ремiя, Сзекш'л. Малих-Дани!л, Оая, Йоiл, Амос, Овдiй, Йона, Михей, Наум, Авакум, Софошя, Огш, Захарiй, Малахiя - пророкiв у ци^ «Книги пророцькi».
Пророчi книги справили на Шевченка таке глибоке враження,Що вiн часто бачив себе в обр^ одного з них, здебшьшого пророка £реми,чи! особистi переживання,поставу,жести i ди Бiблiя зафiксовуе дуже яскраво. Вдаючись до наслщування Божих мужiв,поет запозичив в них алегори,образи,повчальш ктори. Проте поди i геро!в вiн переносить на Укра!ну.
Раче у давшх пророкiв,слово Шевченкове звучить суворо, ^зно, палаюче. Поет повшстю засво!в мову символiв,якими оперуе Бiблiя . Вiн не модернiзуе i не перефразовуе бiблiйну символiку,а проникае в !! первiсне значення.
Скажiть тим, що вони Боязливого серця: Будьте мщш,не лякайтесь!
Ось ваш Бог, помста прийде, Як Божа вщплата,-Вш прийде й спасе вас!
Л1тература
1. Святе Письмо Старого та Нового Зав^у /Переклад тексту - о. 1ван Хоменко, 3-го ЧСВВ. - Рим: Мiсiонер, 2007.
Рецензент — к.ф.н., доцент Костенко В.Г.
277
