CC BY
26
Жовтанецкий В.И., Заблоцкий Б.Ф. Производственные аспекты политики занятости в условиях рынка
Основное внимание сосредоточено на проблеме занятости в условиях рынка и приоритете политики ее усовершенствования. Обосновано формирование политики производства национального продукта в зависимости от потребностей и нужд населения. Дана оценка реального состояния производства национального дохода и национальных расходов и установления равновесия между ними. Определены источники инвестиций, направлений структурных преобразований и занятости населения в секторах экономики.
Ключевые слова: необходимость потребления, производство продукта, национальный доход, национальные затраты, инвестиции, структурные преобразования, занятость, равновесие экономики.
Zhovtaneckiy V.I., Zablockiy B.F. Production aspects of employment policy in the market conditions
The article describes the problem of employment in market conditions and policy priority for its improvement. It is based on the formation of production policy of national product, depending on the consumption needs of the population. The article also analyses the real state of the national income and national expenditure and sets the balance between them. Special focus is made on the sources of investment, on trends of structural reforms and on employment in economy sectors.
Keywords: consumer demand, production, national income, national expenditure, investment, structural reforms, employment, balance of the economy.
УДК336.(100+477)+330.142.23 Ст. викл. С.Е. Коновал -Львыська КА
СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФШАНСОВО1 СИСТЕМИ: АДАПТАЦ1Я ДО УМОВ РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
УКРА1НИ
Розглянуто теоретичш шдходи та дослщжено досвщ кра!н iз розвиненим фшан-совим ринком щодо державного регулювання фшансово! системи. Узагальнено рейтинг фшансово! системи Укра1ни в глобальному економiчному простора Система-тизовано особливостс, переваги та недолжи моделей державного регулювання фшансово! системи та !х можливе застосування в сучасних економiчних умовах Укра!ни.
Ключовi слова: державне регулювання фшансово! системи, моделi регулювання фшансово! системи, модель секторного регулювання, модель мегарегулятора, модель перехресного регулювання.
Вступ. В останш роки загальносвгтовою тенденщею е л1берал1защя та глобал1защя фшансових систем 1, як наслщок, тдвищення мобшьносл катта-лу та зростання економ1чних ризиюв. Саме тому державне регулювання фшансових систем набувае дедат бшьшого значення. Вивчено модел1 державного регулювання фшансових ринков у багатьо працях заруб1жних (Р. Джучч1, М. Дуброва, Г. Герасим, I. Лахмунд, У. Макдоналд, Я. М1ркш, Ф. Мишкин, С. Мошенський, М. Ч1гак, Т. Роуз, Д. Стаглщ, Д. Трахтман, Г. Фетюов та ш) та вгтчизняних (О. Барановський, Г. Башнянин, А. Гальчинський, В. Геець, О. Дзюблюк, I. Д'яконова, О. 1ваницька, В. Корнеев, I. Лютий, В. Мщенко, С. Науменкова, О. Петрик, Ю. Раделицький та ш.) науковщв 1 дослщниюв. Од-нак недостатньо дослщженим е використання светового досвщу державного регулювання фшансово! системи з позицп його адаптацп до укра!нських реалш.
Мета дослщження. Дослщити свiтовий досвiд державного регулю-вання фшансово! системи та визначити прюритетш напрями реформування системи державного регулювання фшансово! системи Укра1ни.
Виклад основного матер1алу. Iсторiя економiчноl думки свщчить про розумiння науковцями взаемозв'язку мiж макроекономiчним розвитком нащ-онально! економiки та ступенем розвитку фшансово! системи ще з класикiв полггекономп, i вже до Велико! депресп було визначено та описано фунда-ментальнi основи взаемозв'язку фiнансового сектору з макроекономжою. Хоч тодi фшансова система ототожнювалась iз банювською системою, з розвитком та ускладненням фшансового сектору до сучасного рiвня виявленi залеж-ностi про взаемний вплив фшансово! системи та вше! економжи принципово не змшилися. У 1912 р. Й. Шумпетер стверджував, що банки (фiнансова система), вибираючи для фiнансування найбiльш ефективш виробництва та про-екти, активно стимулюють впровадження нововведень та забезпечують еко-номiчне зростання у довгостроковому перiодi. 1снувала також протилежна думка про пасивну та вщносну залежнiсть рiвня розвитку фшансово! системи вщ ступеня економiчного розвитку кра!ни, яку вперше висловив англшський економiст та представник кейнсiанства Джоан Вайолет Робшсон у 1952 р. Пюля опублiкування дослiдження американського економюта Роберта Емерсона Лукаса у 1988 р., в якому вiн зазначав про переощнку бiльшостi на-уковщв взаемозв'язку мiж розвитком фшансово! системи та економiчним розвитком загалом, теоретичнi дискуси стосовно ролi та значення фшансового ринку в макроекономiчних процесах перейшли на новий яюсно вищий рiвень.
Це питання вкотре набуло актуальносп пiсля кризи 1997-1998 рр., а в сучасних умовах економiчноl рецесп з 2008 р. дискуси економiстiв теорети-кiв та практиюв стосовно впливу фiнансового ринку на економiчний прогрес стали постшними. Нинi значний внесок у зазначеш дослiдження здiйснюють спецiалiсти Свiтового банку, як шляхом зiставлення показникiв розвитку кра!н iз фiнансовими ринками, що розвиваються, оцiнюють специфiку впливу фондового ринку на макроекономiчнi показники. Емтричш дослiдження виявили iснування жорстко! кореляцп мiж узагальнюючими показниками розвитку нацюнально! економiки та iндикаторами розвитку фшансового ринку (основш з iндикаторiв - частка лiквiдних, тобто залучених на фiнансових ринках, зобов'язань у ВВП; вщношення обсягу депозипв комерцiйних банкiв у центральному банку до величини сукупного внутрiшнього кредиту; вщно-шення кредитiв пiдприемствам реального сектору до ВВП).
Можемо стверджувати, що результатом розвитку економiчноl думки у цьому напрямi було виявлення та доведення безпосереднього впливу рiвня розвитку фшансово! системи кра!ни на !! здатшсть до економiчного росту. По-перше, високий рiвень розвитку фшансово! системи мультиплжацшно прискорюе темпи економiчного зростання, сприяе накопиченню основного кашталу, тдвищуе загальну ефективнiсть суспiльного виробництва, тобто позитивно впливае на макроекономiчний розвиток кра!ни. По-друге, найбiльш вщчутний вплив на нацiональну економiку фшансова система здшснюе у довгостроковому перiодi на 10 i бiльше роюв, тому на поточних результатах щ змiни вiдчуваються слабше.
Реформування державного регулювання фшансово! системи Укра!ни передбачае дослiдження досвщу iнших кра!н у цш сфер^ врахування !х втрат i отриманих наслiдкiв. Щоб порiвняння було можливим, необхiдно iз загаль-ного числа всiх кра!н свпу виокремити тi держави, якi мають спiльнi з Укра-!ною риси. За обсягом ВВП на особу населения, станом на 2010 р., вс кра!ни свпу за даними ВЕФ подшено на п'ять груп: перша стадiя розвитку - краши з факторно орiентованою економiкою з доходом менше нiж 2000 дол. США (1ндш, Сгипет, Киргизька Республжа, Молдова, Фiлiппiни, Таджикистан та ш.); перехiд вiд першо! до друго! стадп - де ВВП становить 2000-3000 дол. США (Китай, Азербайджан, Казахстан, Вiрменiя, Венесуела та ш.); друга стадiя - кра!ни з економжою, орiентованою на ефективнiсть - де ВВП становить 3000-9000 дол. США (Аргентина, Болгарiя, Босшя i Герцеговина, Брази-лш, Колумбiя, Мексика, Перу, Пiвденна Африка, Румушя, Сербiя, Та!ланд, Тунiс, Укра!на, Уругвай та ш.); перехiд вiд друго! до третьо! стадп - де ВВП становить 9000-17000 дол. США (Чил^ Естошя, Литва, Польща, Туреччина, Росшська Федерацiя, Угорщина, Словацька Республжа, Латвiя, Тайвань та iн.); третя стадiя - кра!ни з шновацшно орiентованою економiкою - де ВВП становить бшьше нiж 17000 дол. США (США, Чеська Республжа, Франщя, Нiмеччина, Iрландiя, 1зра!ль, Японiя, 1спашя, Швецiя та iн.) [6].
Фахiвцi Всесвiтнього економiчного форуму (ВЕФ) у 2009 р. класифь кували Укра!ну як кра!ну в стадп "орiентована на ефективнiсть" економiка [6]. Ниш ВЕФ, як мiжнародна неурядова оргашзащя, складае рейтинг фшан-сових систем [3]. Вперше рейтинг фiнансових систем кра!н свiту було скла-дено 2008 р. за такими показниками: ефективнють та обсяг банювсько! дiяль-ностi, надання фiнансових послуг, сприяння бiзнесу в краш, фiнансова ста-бiльнiсть держави. Станом на кшець 2012 р. рейтинг складають по 120 показ-никах, що характеризуюсь стан ринку капiталiв, рiвень доступност до послуг, стабiльнiсть економiчноi системи та можливiсть ведення бiзнесу в крашг На початок 2012 р. у рейтингу ВЕФ за рiвнем розвитку фшансових систем найбшьших кра!н свiту, в якому було представлено 57 кра!н, Укра!на поста 53 мюце [4]. Першi позицп належали (у порядку спадання) США, Ве-ликобританп, Гонконгу, Сiнгапуру, Австралп, Канадi, Нiдерландам, Швейца-р11, Японп та Бельгп. Росп дiсталось 40 мюце - мiж Панамою i Марокко. У жовтнi 2012 р. в цьому ж рейтингу ВЕФ Укра!на знизила сво! позицп до 59 мюця [11].
Отож, мюце Укра!ни е низьким у глобальному економiчному просторi у бiльшостi рейтинпв. Виходячи з отриманих результатiв дослщжения, ос-новнi причини вiдсталостi укра!нсько! економiки, на думку автора, таю:
• полпична иестабшьшсть виаслщок слабкосп пол1тичних шституцш, неза-вершеиоста процесу нацюнального становления краши у поеднанш з неефек-тивною виутрiшиьою та зовшшньою державиими политиками, структуриих деформацш в екоиомщц
• заплутана та гр(^здка иормативио-правова база, що одночасно е як причиною, так i иаслщком иизько! ефективиостi иравово! системи держави, зокре-ма ввдсутшстю гараитоваио! иедоторкаиостi фiзичиого та штелектуальиого права власиостi в Украш;
• високий piBeHb корупци, що призводить до недовiри громадськостi до поль тиюв, впливае на залежнiсть судовоï влади, спричинюе фаворитизм у прийняттi ршень державних чиновникв, необrрунтованiсть та марнотрат-ство державних котив.
Ус1 щ чинники негативно впливають на стан сучасно1 ф1нансово1 сис-теми Украши, i е визначальними причинами економ1чно1 вщсталосп краши загалом; нерозвиненостi фшансового сектору краши; iснування загрози експропрiацiï внаслiдок недотримання законодавства та неможливють дове-дення порушень стосовно права власносп у судi; дефiциту державного бюджету тощо. Саме тому ми вважаемо за необхщне реалiзацiю реальних змiн через реформи, спрямоваш на покращення поличного, економiчного та со-цiального становища в Украшг Першочергове мiсце у цьому процеш, на нашу думку, належить державному регулюваннi фiнансовоï системи Украши.
Державне регулювання фiнансових систем е одшею з основних скла-дових забезпечення розвитку нацiональноï економiки. За умови чггкого визна-чення мехашзму впливу держави на структуру, функцп та умови функцюну-вання фiнансовоï системи, державне регулювання мае значний вплив на роз-виток сфери фшансових послуг та iнфраструктури фшансового ринку. В ос-таннi роки загальносвгтовою тенденцiею е лiбералiзацiя та глобалiзацiя фшан-сових систем i, як наслщок, пiдвищення мобiльностi катталу та зростання економiчних ризик^в. Саме тому державне регулювання фшансових систем набувае дедалi бшьшого значення. В Украш державне регулювання фiнансо-воï сфери мае непослiдовний характер, що позначаеться як на внутрiшньодер-жавних фшансових настроях, так i на iмiджi, фшансовш безпецi та економiч-нiй привабливостi краïни на загальносвгговому ринку. На нашу думку, меха-нiзм впливу держави на дiяльнiсть фiнансовоï системи Украïни потребуе змш.
У свiтовiй практицi по-рiзному тдходять до вирiшення цього питан-ня. Модель державного впливу на фшансову систему держави залежить як вщ нацюнальних особливостей - iсторичного шляху розвитку, форми прав-лiння, територiального устрою, структури нацiональноï економiки та навиь менталiтету, так i вщ загальносвiтових чинникiв - глобалiзацiï та лiбералiза-цiï фiнансових ринкiв, змш свiтовоï кон'юнктури. Тому державне регулювання фшансових систем у рiзних крашах мае рiзнi вияви вщ майже саморегу-лювання до мегарегулювання, вiдповiдно роль державних та саморегулю-ючих органiв е рiзна.
Теоретичш дослiдження та практичний досвiд впровадження мегарегулювання на свиовому фшансовому ринку з другоï половини ХХ ст. призве-ли до виникнення двох альтернативних пiдходiв щодо мегарегулювання. Перший передбачае створення так званоï "розпорошеноï моделi" з вiдокрем-ленням регулювання окремих секторiв фiнансовоï системи по фшансовим iн-ституцiям (об'ектам регулювання), яю вiдповiдають за певш операцiï та нап-рями роботи. При цьому, за рекомендащею Мiжнародноï органiзацiï комiсiй з цiнних паперiв (англ. International Organization of Securities Commissions (IOSCO)), на законодавчому рiвнi повинен визначаеться так званих "провщ-ний" регулятор, який реалiзуе свою дiяльнiсть у сферах впливу кшькох рiз-
них шституцшних регуляторiв [2]. Другий пiдхiд передбачае концентрацiю регулятивной контрольно: та наглядово1 функцiй за фiнансовою системою в межах единого регулятора (мегарегулятора). Таку модель називають "кон-центрованою". Теоретичш моделi "розпорошеного" та "концентрованого" державного регулювання фшансово1 системи на практищ реалiзуються у трьох варiантах: це модель секторного регулювання (традицшна), модель мегарегулятора (единого регулятора) та модель перехресного регулювання. Кожна з представлених моделей перевiрена часом, мае сво1 особливост^ переваги та недолжи. За рекомендащею Свропейського центрального банку, вибiр моделi регулювання фшансово1 системи повинен здiйснюватися кож-ною крашою з врахуванням ïï економiчного стану, полiтичних та iсторичних особливостей [1].
На наш розсуд, вибiр моделi державного регулювання фiнансовоï системи залежить вiд: рiвня економiчного розвитку та форми полiтичного прав-лiння в державi; територiальноï оргатзаци краïни та пов'язаних iз нею системи формування та використання фшансових ресурЫв; рекомендацш та вимог мiжнародних органiзацiй та iнших держав щодо фiнансового регулювання в кршш; ментально:' позицiï очiльникiв держави щодо регулювання фшансово-го сектору тощо. На пiдставi вивчення лiтературних джерел та свггового дос-вiду ми систематизували характернi особливостi, переваги та недолжи моделей державного регулювання фiнансовоï системи (рис.).
Рис. Modmi державного регулювання фшансово'1 системи: переваги та недолжи
(Джерело: складено автором)
У таблиц представлено використання моделей регулювання фшансо-воï системи в деяких крашах iз розвиненим фшансовим ринком.
Табл. Використання моделей регулювання фтансово1 системи у кратах Í3
розвиненим фтансовим ринком
Kpaitia Фiнaнcoвий pинoк Бaнкiвcький ceкгop Cтpaxoвий ceктop
Авcтpaлiя Мeгapeгyлятop Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Аpгeнтинa Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy 3a фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнтpaльний бaнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнютю
Бeльгiя Мeгapeгyлятop Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Бpaзилiя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy 3a фiнaнcoвoю дь яльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з ^гляду зa бaнкiвcькoю дiяльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Beликoбpитaнiя Мeгapeгyлятop Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Iзpaïль Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльшсгю Цeнгpaльний бaнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Iндiя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бaнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Ipлaндiя Цeнгpaльний бaнк Цeнтpaльний бaнк Цeнгpaльний бвнк
^пвшя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бaнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Iтaлiя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бaнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Kaнaдa Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa бaнкiвcькoю та cгpaxoвoю дiяльнicтю Cпeцiaльнe aгeнгcгБo з нвгляду зв бaнкiвcькoю та cгpaxoвoю дiяльнicгю
Kитaй Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнтpaльний бвнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Hiдepлaнди Цeнгpaльний бaнк / Мeгapeгyлятop Цeнгpaльний бвнк / Mera-peгyлятop Цeнгpaльний бвнк / Me-гapeгyлятop
Hiмeччинa Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop / ^н-тpaльний бвнк Meгapeгyлятop
Hopвeгiя Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop Meгapeгyлятop
ПАР Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю тa cгpaxoвoю дiяльнicтю Цeнгpaльний бвнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв фiнaнcoвoю тв cгpaxoвoю дiяльнicгю
Пiвдeннa Kopeя Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Пopтyгaлiя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бвнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Рociя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бвнк Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
CША Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнicтю Цeнгpaльний бвнк / C^-цiaльнe В^НТ^ВС пс нвг-ляду зв бaнкiвcькoю дь яльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнicтю
Фpaнцiя Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю дь яльнютю Цeнгpaльний бвнк / C^-цiaльнe aгeнтcтвo па нвг-ляду зв бaнкiвcькoю дь яльтс^ Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв cгpaxoвoю дь яльнютю / Дepжaвнe aгeнтcтвo
Чилi Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зa фiнaнcoвoю тa cгpaxoвoю дiяльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нaглядy зв бaнкiвcькoю дiяльнicтю Cпeцiaльнe aгeнтcтвo з нвгляду зв фiнaнcoвoю тв cгpaxoвoю дiяльнicгю
Ш^щя Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Япoнiя Мeгapeгyлятop Meгapeгyлятop Meгapeгyлятop
Джepeлo: cклaдeнo aвтopoм та ocнoвi aнaлiзy нayкoвиx пyблiкaцiй.
На наш погляд, теоретичне обгрунтування моделей регулювання фь нансово! системи е надзвичайно важливим, i в сучаснiй Украш мае переваж-но академiчне та дослщницьке спрямування. В умовах економiчноl та поль тично! ситуацп в Украш, враховуючи досвiд колишнiх радянських сощалю-тичних республш, надмiрна абстракщя вiд реальних показникiв та потреб економжи буде стримувати та перешкоджати процесу виходу Укра!ни з кри-зового стану. Зокрема, запровадження моделi мегарегулятора фiнансового ринку з початку 2004 р. у Казахстан (повна назва - Агентство Республжи Казахстан iз регулювання та нагляду за фшансовим ринком i фiнансовими оргашзащями) багато вiтчизняних дослiдникiв наводили як приклад для нас-лiдування шшими кра!нами на етапi трансформацп, зокрема й Укра!ною. У квiтнi 2011 р. назване Агентство було лжвщоване з переданням його функцш та повноважень Нащональному банку Республiки Казахстан [10]. У Росп, станом на жовтень 2012 р., експерти розробили поетапне створення фшансо-вого мегарегулятора до 2016 р. Для цього заплановано поступове внесення змш у законодавство, нормативну базу та адмшстративш регламенти -бшьш шж тисяча нормативних актiв. Процедуру створення самого мегарегулятора в Росп ще не визначено, найiмовiрнiше його утворення буде на основi Центрального банку, а не Федерально! служби з фшансових ринюв (ФСФР). Можливим е варiант збереження ФСФР з переданням функцш пруденцшного нагляду Центральному банку. Попередня схема утворення фшансового мегарегулятора в Росп передбачае три етапи: на першому, до серпня 2013 р. ФСФР буде приеднане окремим агентством до Банку Росп; на другому, до шчня 2014 р. мае вщбутися взаемна шгегращя шдроздЫв ФСФР та ЦБ; на третьому - до шчня 2016 р. мае вщбутися структурна оптимiзацiя Банку Росп [7, 8].
В Украш, у шчш 2011 р., заступник голови НБУ 1гор Соркш зазначив, що у Сврош спостерiгаються тенденцп до посилення ролi центральних банкiв на фшансових ринках та вщмова вiд юнування единого регулятора; законодав-чо встановлений розподш повноважень мiж регулюючими органами в Украш вщповщае вимогам сьогодення [9]. Позищю НБУ щодо неактуальной! створення в Украш мегарегулятора фшансового ринку було тдтримано Державною комiсiею з регулювання ринюв фшансових послуг [5]. На нашу думку, ос-новними передумовами переходу до моделi мегарегулювання фшансово! системи е високий рiвень координованосп та iнтегрованостi всiх структурних елеменпв фiнансового сектору в краш та використання широкого спектра фь нансових продукпв. Тому, на пiдставi озвучено! позицп НБУ, можемо ствер-джувати, що в Украш розробка концепцп мегарегулятора фiнансового ринку Укра!ни не отримала достатньо! пiдтримки та практично! розробки.
Висновки. Попри застосування рiзних моделей державного регулювання фшансово! системи, у бшьшосп кра!н свиу основним регулюючим та наглядовим фшансовим органом е Центральний банк; пруденцшний нагляд може передаватись окремому державному органу, вщокремленому вiд Центрального банку, за умов демократичного суспшьства з метою запоб^ання та виршення фiнансових суперечностей та скандалiв.
Враховуючи сучасний економiчний та полiтичний стан в Укра1ш, на 0CH0Bi вивченого свггового досвiду регулювання фшансово1 системи ми вва-жаемо за доцiльне обрати найменш витратний у часi та ресурсах варiант удосконалення державного регулювання фшансово! системи Укра1ни, а саме ll реформування у напрямi наближення до свггових стандартiв функцюнуван-ня Центральних банюв.
Л1тература
1. Recent developments in supervisory structures in EU and acceding countries. - 18 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.ecb.int/pub/pdl7other/report_on_supervisory _structuresen.pdf.
2. Supervision of Financial Conglomerates, Documents jointly released by the International Organization of Securities Commissions, the International Association of Insurance Supervisors and the Basle Committee on Banking Supervision. February 1999. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.bis.org/publ/bcbs47.pdf.
3. ВЕФ "Укра1на" зайняла 54-е мюце в рейтингу розвинених фшансових рингав свпу. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rbc.ua/ukr/top/show/vef-ukraina-zanyala-54-e-mesto-v-reytinge-razvityh-finansovyh.
4. ВЭФ представил рейтинг финансовых систем 57 стран. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.svobodanews.ru/archive/ru_news_zone/20101104/.
5. Госфинуслуг поддерживает позицию НБУ о неактуальности создания мегарегулятора финрынка. 19.01.2011. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.interfax.com.ua/ news/economic/.
6. Конкурентоспроможшсть Укра1ни: оцшка Всесвггаього економ1чного форуму (за Зв1-том про глобальну конкурентоспроможшсть 2010-2011). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document. - С. 19.
7. Мегарегулятор концептуально откладывается. Медведев отправил на доработку концепцию создания мегарегулятора финансовых рынков. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.gazeta.ru/financial/2012/10/24/.
8. Мегарегулятор финансовых рынков откладывается до 2016 года. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.gazeta.ru/financial/2012/11/06/.
9. НБУ: мегарегулятор в Украине не актуален. 17 Января 2011. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www.interfax.com.ua/news/economic/.
10. О дальнейшем совершенствовании системы государственного регулирования финансового рынка Республики Казахстан. Указ Президента Республики Казахстан от 12 апреля 2011 года № 25 "Казахстанская правда" от 13.04.2011 г., № 123-124 (26544-26545). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.egov.kz/wps/wcm/connect/.
11. Украина опустилась в рейтинге развития финансовой системы до 59-го места из 62-х. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.minfin.com.ua/2012/10/31.
Коновал С.Е. Мировой опыт государственного регулирования финансовой системы: адаптация в условиях развития экономики Украины
Рассмотрены теоретические подходы и исследован опыт стран с развитым финансовым рынком по государственному регулированию финансовой системы. Обобщен рейтинг финансовой системы Украины в глобальном экономическом пространстве. Систематизированы особенности, преимущества и недостатки моделей государственного регулирования финансовой системы и их возможное применение в современных экономических условиях Украины.
Ключевые слова: государственное регулирование финансовой системы, модели регулирования финансовой системы, модель секторного регулирования, модель мегарегулятора, модель перекрестного регулирования.
Konoval S.E. World experience of government regulation of the financial system: adaptation to the conditions of economic development in Ukraine
The theoretical approaches and the experience of countries with developed financial markets on state regulation of the financial system examined. Generalized ratings Ukra-
ine's financial system in the global economic space. Systematized features, advantages and disadvantages of models of state regulation of the financial system and their possible application in the current economic conditions in Ukraine.
Keywords: state regulation of the financial system, the model of regulation of the financial system, the model of sector regulation, mega-regulatory model, a model of cross-regulation.
УДК 630*7 Доц. П.В. Кравець, канд. с.-г. наук;
доц. О.П. Павлiщук, канд. екон. наук; доц. С.В. Розвод, канд. екон. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Kuïe
ОЦ1НЮВАННЯ КЛЮЧОВИХ ЕЛЕМЕНТ1В МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ШДПРИЁМСТВАХ Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Узагальнено теоретичну базу дослщжень щодо оцшювання ключових елемен-tîb маркетингового менеджменту на шдприемствах люово1 галузг На основi статис-тичного та експертного методiв здшснено оцiнювання сучасного стану ключових елеменпв маркетингового менеджменту на шдприемствах люового господарства. Визначено основш проблеми формування та функщонування системи маркетингового менеджменту на шдприемствах люового господарства.
Ключовг слова: маркетинговий менеджмент, маркетингове дослщження, ек-спертне опитування, пiдприемства лiсового господарства.
Постановка проблеми. Динам1чний розвиток сощально-економ1чно-го середовища, процес глобатзаци, перехщ на ринков1 засади господарюван-ня зумовлюють використання на шдприемствах люового сектору економжи ефективних стратегш, що враховують вплив глобальних сил на 1х д1яльнють, розвиток новггшх технологш, посилення конкуренцп у ринковому просторг Ефективна д1яльнють сучасного тдприемства залежить вщ злагодженого функщонування його р1зних складових: виробничо!, фшансово1, збутово1, кадрово! та шших вид1в д1яльносп. При цьому маркетинговий менеджмент е особливо важливим для забезпечення 1х гнучкого пристосування до змшно1 економ1чно! ситуацп на ринку та до потреб споживач1в товар1в та послуг.
Маркетингова складова тдприемств люового господарства стае деда-л1 вагомшим фактором забезпечення 1х ефективно! д1яльносп в умовах рин-ково! економжи та 1з урахуванням глобальних еколопчних загроз, тдтримки ор1ентацп тдприемств люового господарства у динам1чному ринковому се-редовищ1, тдвищення 1х конкурентоспроможност на внутршньому та зов-шшньому, зокрема еколопчно чутливих, ринках. Анал1з та оцшювання еле-менпв маркетингового менеджменту з погляду уих учасниюв ринку, дасть змогу щентиф1кувати т ключов1 завдання, виршення яких сприятиме еконо-м1чному зростанню люово! галуз1, забезпеченню задоволення суспшьних потреб у люових ресурсах за збереження люоресурсного потенщалу.
Метою дослщження е оцшювання ключових елеменпв маркетингового менеджменту на шдприемствах люового господарства з метою окрес-лення конкурентних переваг тдприемств люового господарства у сучасних умовах господарювання, а також щентифжацп проблемних аспекпв формування та функщонування ефективно! системи маркетингового менеджменту
