CC BY
131
Ключевые слова: экономическая безопасность, долговая безопасность, бюджетный дефицит, государственный долг, внутренний долг, внешний долг.
Strichak G. V., Lech G.A. Problems of maintenance of national debt
The analysis of researches and publications is conducted in relation to a national debt; importance of management a national debt is considered for the financial policy of the state, so prospects of forming and development of national economy; certainly influence of national debt on the economy of Ukraine; essence of national debt is explained and the analysis of floating debt of Ukraine is conducted; investigational necessity of leadthro-ugh of effective policy of economic security.
Keywords: economic security, promissory safety, budgetary deficit, national debt, internal debt, external debt.
УДК330.101.2 Астр. Я.О. Тотльницька1 - Львыська державна
фтансова академш
СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Простежено еволющю поглядiв втизняних i зарубiжних дослщнигав щодо природи штелектуального кашталу, на основi чого визначено II власне бачення. Роз-ширено класифжацшш ознаки штелектуального кашталу. Дослщжено структуру ш-телектуального кашталу та визначено умови перетворення штелектуального потен-щалу в штелектуальний каштал.
Ключовг слова: штелектуальний каштал, види штелектуального кашталу, штелектуальний потенщал.
Постановка проблеми. У процеш становлення ново!, "штелектуаль-но1" економжи головними факторами еконсяшчного зростання, визначальни-ми чинниками утримання пдних конкурентних позицш держави на св1тових ринках постають креатиш зд1бносп людини, знання та штелектуальш ресур-си. Питання змши сшввщношення матер1ального виробництва на користь не-матер1ального стали об'ектом багатьох наукових дослщжень. Над 1х вир1шен-ням працювали В. 1ноземцев, А. Нтфоров, I. Мойсеенко та ш Проте серед учених-дослщниюв немае едино! думки щодо дефшщп "штелектуального кашталу", не приведено узгодженост ще! категорп з шшими сощально-еконо-м1чними категор1ями, постае проблема подальшого розроблення питань ефективносп використання штелектуального катталу. Усе це актуал1зуе тему дослщження, обумовлюе виб1р мети та завдань цього дослщження.
Постановка завдання. Метою роботи е визначення сутшсно! характеристики та структури штелектуального катталу, дослщження взаемозв'яз-ку категорш штелектуальний каштал та штелектуальний потенщал.
Виклад основного матерiалу. Теоретичний базис штелектуального катталу е здобутком представниюв класично! школи економ1чно! теорп. Один 1з II засновниюв, В. Петп неодноразово наголошував на "щнносп насе-лення" у нагромадженш багатства, особливим завданням держави вважав ви-ховання обдарованих, неперешчних людей.
Бшьш детально штелектуальш зд1бносп людини на !х вплив на р1вень економ1чного розвитку дослщжував А. Смгг. У пращ "Дослщження про при-
1 Наук. к^вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук - Л^вська КА
роду i причини багатства народiв" людей штелектуально! працi вiн видiляe в окремий клас i стверджуе, що ттелектуальна праця вiдiграe головну роль у розвитку кра!ни. Знання, набутi в процеш навчання i трудово! дiяльностi, учений уподiбнюе капiталу: "Придбання таких здiбностей, враховуючи також утримання !х володаря пiд час його виховання, навчання або учтвства, ста-новлять основний каттал, який немов реатзуеться у його особистостГ', - пи-ше Смiт [1, с. 409].
Теорiя А. Смiта набула подальшого розвитку у працях Д. Ржардо та Дж. С. Мшля, якi вказували на тiсний зв'язок кшькосп вироблено! продукцп та якост знань, наголошували, що будь-яке розширення технiчних знань, будь-яке досконале застосування предмета, засобiв працi та сил природи дае змогу за однаково! ттенсивносп працi виробляти бiльшу кшьюсть продукту [2, 3]. Вагомий внесок у розвиток теорп iнтелектуального катталу здiйснив А. Маршал. У сво!й працi "Принципи аналпично! економп", поряд з тради-цiйними факторами виробництва, якими е земля, праця, каттал, учений видь лив четвертий, який назвав "оргатзащею". Пiд органiзацiею вш розумiв су-купнiсть знань, що забезпечують ефективну органiзацiю землi, пращ та катталу [4, с. 285]. Своерщним "трамплшом" для подальшого просування вперед А. Маршал вважав освпу, i наголошував на необхщносл фшансово! тдтрим-ки обдарованих дней, аргументуючи це тим, що "економiчна вигода вiд ви-користання одного великого промислового вщкриття цiлком достатня для покриття витрат для цшого мюта" [4, с. 290].
Незважаючи на значну кiлькiсть наукових дослщжень, поняття тте-лектуального капiталу в науковому обiгу не вживалося. Вперше його вико-ристав Дж. Гелбрейт у 1969 р. у лисп до М. Калецью. Проте як наукову еко-номiчну категорiю його почали дослщжувати лише у 90-х роках, що зумови-ло ютотш вiдмiнностi у трактуваннi сутi. Аналiз лiтературних джерел iз ще! проблематики дозволив видшити три пiдходи до трактування суп штелекту-ального катталу - за щнтстю, за процесом, за результатом.
гС
Шдчоди до дослщження поняття «¡нтелектуальний каттал»
И
| 3 позицш щнностей 3 позищй процесу ^ 3 позицШ результату
-*-^ +
Ьггелектуальний каштал -це сукупшсть цшностей
1нгелеюуальний каштал -
це актив, який мае здатшсть до в!дтворення. залучення в процеЫ
кру гооб! гу
1нтелектуадьний кап!тал -це активн, здатш забезпечити конкуренты перевал! особам, ффмам, держав1 та створю ют ь умови для отримання прибутку
Рис. 1. Шдходи до визначення поняття "ттелектуальний каттал"
Прихильники першого тдходу розглядають "iнтелектуальний капiтал" як сукуптсть цiнностей. Так, В. Садовський i С. Стеценко пiд ттелектуаль-ним капiталом розумiють знання, навики, досвщ, як е невiд'емними вщ !х но-сiя - людини [5]. Л. 1ноземцев стверджуе, що ттелектуальний каттал - це т-формащя та знання - специфiчнi за своею природою i формою учасп у вироб-ничому процеш чинники [6, с. 340]. Ми вважаемо так! визначення неповними,
оскiльки вщнесення до складу iнтелектyaльного кaпiтaлy лише знань та ш-фоpмaцiï залишае поза увагою iншi його компоненти - ствоpенi людьми засо-би, що викоpистовyються у пpоцесi iнтелектyaльноï пpaцi. Тому вважаемо, що бшьш повне визначення цiеï кaтегоpiï у межах такого тдходу дае Б. Леонтьев, який pозглядaе це поняття як вapтiсть yсix наявних штелектуальних aктивiв, вpaxовyючи iнтелектyaльнy влaснiсть, ^^одт та нaдбaнi pозyмовi здiбностi й навички, а також нагромаджеш бази знань i ^p^m вiдносини з шшими суб'ектами [7]. Таким чином, iз позицп сyкyпностi цiнностей, штелектуальний каштал - це актив, що володiе здатшстю пpиносити доxiд.
У межах дpyгого пiдxодy кaтегоpiю "штелектуальний каштал" pозгля-дають як актив, що мае здатшсть до вiдтвоpення, залучення в пpоцесi кpyгообi-гу. З тaкоï позицiï сyтнiсть цiеï кaтегоpiï pозглядaють А. Василик, Л. Едвшсон та iн. Василик А. твеpдить, що iнтелектyaльний кaпiтaл - це авансована ште-лектуальна вapтiсть, що в пpоцесi свого обиу та кpyгообiгy пpиносить додатко-ву вapтiсть [S]. Л. Едвiнсон зазначае, що штелектуальний каштал - це знання, яке можна конвеpтyвaти у вapтiсть, пеpетвоpити на пpибyток та оцшити [9].
Пpедстaвники тpетього пiдxодy pозглядaють цю кaтегоpiю як pезyль-тат. Е. Бpyкiнг шд iнтелектyaльним кaпiтaлом pозyмiе немaтеpiaльнi активи, яю слугують пiдrpyнтям iснyвaння та конкypентниx пеpевaг пiдпpиемствa [7]. Д. Клейн i Л. ^усак шд теpмiном "нтелектуальний кaпiтaл" pозyмiють штелектуальний мaтеpiaл, який фоpмaлiзовaний, зaфiксовaний i викоpисто-вуеться для виpобництвa бшьш цшного майна [10]. Таким чином, сутшсть ш-телектуального кaпiтaлy як pезyльтaтy полягае у його здатносп до забезпе-чення конкypентниx пеpевaг конкpетним особам, пiдпpиемствaм, деpжaвi та ствоpення умов для отpимaння пpибyткy.
Отже, "iнтелектyaльний кaпiтaл" - це надзвичайно складна та багато-аспектна економiчнa кaтегоpiя, яка дослiджyеться з позицш цшностей, ^о-цесу та pезyльтaтy. Пpоaнaлiзyвaвши нaведенi вище визначення, ми пpийшли до висновку, що "штелектуальний каштал" - це сукупнють piзного pодy ште-лектуальних цшностей, що в пpоцесi свого обну та кpyгообiгy пpиносять до-даткову вapтiсть та забезпечують конкypентнi пеpевaги особi, пiдпpиемствy чи деpжaвi. 1нтелектуальний кaпiтaл - це один iз piзновидiв кaпiтaлy, що мае вщповщш ознаки i вiдтвоpюе xapaктеpнi лише йому специфiкy та особливос-т [11, с. 15]. Основними його ознаками е те, що [12]:
• фоpмyвaння штелектуального катталу потребуе певних фшансових, тpyдо-вих та мaтеpiaльниx витpaт у чаи та i^oTOpi;
• ствоpений та функцюнуючий штелектуальний кaпiтaл пpиносить додану вapтiсть;
• об'ективними е якiснi та кшьюсш вiдмiнностi мiж залученим та pеaлiзовaни-ми iнтелектyaльним pесypсaми у ствоpеннi iнновaцiй та викоpистaннi штелектуального потенщалу.
1нтелектуальний кaпiтaл, так само як i фiзичний, генеpyе у собi потiк цiнностей, пpиносить додану вapтiсть, так само як i фiзичний, вимагае вкла-день pесypсiв, зазнае моpaльного зносу, мае потpебy в pеновaцiï, однак ютот-но вiдpiзняеться вiд фiзичного. Головними особливостями штелектуального катталу е те, що [13]:
• штелектуальний каптал не мае матер1ально! природи;
• не мае ф1зичного зносу, тобто не амортизуеться в процес використання, а навпаки, втрачае свою вартгсть саме в1д того, що не використовуеться;
• штелектуальний каттал ощнюеться за допомогою як вартгсних, так [ невар-ттсних, як кшьюсних, так [ яюсних показникв;
• швестици в штелектуальний каптал забезпечують його власнику одержання бшьшого доходу, шж вкладення в матер1альш активи.
Визначальна особливють ттелектуального катталу полягае в тому, що ним волод1е не лише тдприемець, але й найманий персонал. 1нтелекту-альний каттал виникае внаслщок взаемоди людей, людей та тформацтних ресуршв, а також людей 1 елеменпв ф1зичного катталу в процеш виробниц-тва. Вт мютить у соб1 все, що знае оргатзащя. Це можуть бути ще1, р1зт ти-пи знань, шновацп, ноу-хау, знання, якими володтоть ствроб1тники оргат-зацп, база знань оргатзацп, електронна мережа й база даних на 11 основу ствроб1тництво 1з кшентами, тобто все, що дае змогу реагувати на зм1ну ринково1 кон'юнктури швидше за конкурента. Отже, штелектуальний кат-тал - це сукупшсть явних 1 неявних знань, яю оргашзащя може перетворити в прибуток.
Так само, як юнуе р1зномаштна кшьюсть визначень штелектуального капггалу, дискусшним е питання вид1в штелектуального катталу. Обгрунту-вавши суперечносп у розкритл структури штелектуального капггалу у ба-гатьох автор1в вщсутшстю класифжацшних ознак, яю б дозволили видшити у загальнш кшькосл його елеменпв деяк однорщш сукупносп, О. Кендюхов пропонуе таю класифжацшт ознаки штелектуального катталу: за роллю у виробничо-господарському процеш, за типами, належтстю 1 використанням у виробничо-комерцтнш д1яльносп [14].
За значенням у виробничо-господарському процеш штелектуальний каттал можна подшити на:
• основний (знання, квал1ф1кац1я [ досввд сшвробпникш, торгов! марки, лщен-зи, патенти, ктентура, контракти, портфель замовлень);
• забезпечувальний (оргашзацшна структура, корпоративна культура, цшшсш настанови, психометричш здатност й лояльшсть персоналу).
За типами цей каттал е: персошфжованим; шфраструктурним; кль ентським; марочним; формал1зованою штелектуального власшстю. Кожен з названих титв мютить вщповщш види штелектуального катталу:
• персошфжований - пов'язаш з роботою знання й умшня, творч1 зд1бносп, ос-вггу, професшну квал1ф1кащя, лояльшсть, цшшсш настанови [ психометрич-т характеристики персоналу;
• шфраструктурний - шформацшш технологи, оргашзацшна структура, фшо-соф1я управлшня, корпоративна культура [ дшова сшвпрапя);
• ктентський - вщносини з покупцями, контракти, портфель замовлень, фран-шизи та лщензшш угоди;
• марочний - торгов1 марки, товарш знаки, корпоративна марка (1м'я) [ марка обслуговування;
• формал1зована штелектуальна власшсть - патенти, авторське право, вироб-нич1 секрети, оригшальне програмне забезпечення, "ноу-хау", права на дизайн [ бази даних.
За належтстю iнтелектуальний капiтал бувае:
• невiдчужуваний - що не може бути вщдшеним ввд його ноая, скопшованим та перенесеним до шшо! особи (знання, досввд, навички, творч1 зд1бносп, цшшст настанови 1 лояльшсть);
• вiдчужуваний - той, який може бути скопшований, проданий 1 (або) перенесений до шшо! особи чи оргашзаци (лщензш, патент, торгова марка, прог-рамне забезпечення [ бази даних) [15-17].
За використанням у виробничо-комерцшнш дiяльностi ттелектуаль-ний каттал подiляють на той, що перебувае у використаннi, у розвитку (про-сування ново! торгово! марки), у резервi або на консервацн.
Пропонуемо розширити запропоновану градацiю ознак штелектуаль-ного капiталу iншими класифжацшними ознаками, а саме (рис. 2):
• за формою власност (приватний, колективний, державний);
• за джерелами формування (власний, залучений, змшаний).
Ц класифiкацiйнi ознаки не е вичерпними, !х можна доповнювати ш-шими ознаками, враховуючи завдання i цш, якi при цьому вирiшуються.
Рис. 2. Види ттелектуального капталу
Одтею з головних проблем, яка виникае тд час вивчення штелекту-ального катталу, е визначення його структури. Системного тдходу щодо визначення структури ттелектуального катталу немае, хоча бшьшють дос-лiдникiв видiляють людський, оргатзацшний (структурний) та споживчий капiтал (табл.).
• людський (особистий) каттал - знання, навички, досвщ, ноу-хау, творч зд1бносп, креативний споиб мислення, моральш цшносп, культура пращ,
ставлення до pоботи i до клieнтiв тощо [7]. Це знання, що ïx пpaцiвники„ за-биpaють" i3 тобою, коли вони звiльняютьcя з mдпpиeмcтвa [1З]. Це cyмa ш-телек^^ьн^ aктивiв нa piвнi пеpcонaлiй, колективниx тa шституцюналь-ниx aктивiв (mдпpиeмcтвa зaгaлом), a тaкож iнтелектyaльноï влacноcтi вдао-вiдного piвня (пеpcонaльноï тa колективноï). Тaким чином, людcький каптал фоpмyeтьcя як cклaдовa тaкиx елементш:
Табл. Шдходи до формування структуры ттелектуального капталу
Автоp Елементи iнтелектyaльного кaпiтaлy
Е. Бpy-кiнг - людcький кaпiтaл (знання тa доcвiд пеpcонaлy); - pинковий кaпiтaл (ктЕнтсью взаемозв'язки, договоpи та кошракти); - iнтелектyaльнa влacнicть (патенти, тоpговi мapки, aвтоpcькi пpaвa, що 6ули виготовленi пpaцiвникaми, aле знaxодятьcя y влacноcтi фipми. якa мае повне пpaво нa ïx викоpиcтaння); - iнфpacтpyктypний кaпiтaл (фiлоcофiя yпpaвлiння фipми, ïï кyльтypa та бiзнеc-тpaдицiï)
К.-Е. Свейбi - зовнiшня cтpyктypa (тicнi взаемовдаошни мiж mдпpиeмcтвом та ш-шими cyб'eктaми pинкy); - внyтpiшня cтpyктypa (кyльтypa та тpaдицiï фipми, а також комп'ютеpи. iнфоpмaцiйнi меpежi, затоби зв'язку та теxнологiï, яш безпоcеpедньо викоpиcтовyють пpaцiвники y cвоïй pоботi); - iндивiдyaльнa компетентнicть (влacтивicть шдиввда до певниx дiй y нaйpiзномaнiтнiшиx cитyaцiяx) [З].
- клieнтcький каптал (iмiдж, бpенди, тоpговi мapки, взаемозв'язки, що cпpияють налагодженню та змшненню клieнтcькиx взаемов^^^ crocy» кш); - оpгaнiзaцiйний кaпiтaл (об'ективно дiючi факт^и та умови, що вплива-ють на фоpмyвaння iнтелектyaльного кaпiтaлy на певнш визнaченiй те-pитоpiï, зо^ема: пpaвовi ноpми, iнcтитyцiонaльнi cEлaдовi науки та вiти, кaпiтaлiзaцiя компанш, cоцiaльнi iнcтитyти, теxнологiï, теxнiчне i ^о^амне забезпечення, iнтелектyaльнa влacнicть, ^p^pai'mm куль-тypa); - людcький каттал [З].
О. Пан-кpyxiн
Ю. Гава - людcький кaпiтaл (знання, навики, yмiння, доcвiд, твоpчi здiбноcтi üpa-цiвникiв, кне вмiння ^ац^тати та пpиймaти piшення в кон^етню ш-тyaцiяx, cтвоpювaти iмiдж фipми та будувати cтpaтегiчнi й тактичш цi-ni); - теxнологiчний каттал (шотоби оpгaнiзaцiï виpобництвa, cпоcоби уп-paвлiння ним, теxнологiï виpобництвa, теxнологiï cоцiокyльтypниx взaeмовiдноcин, логicтичнi зв'язки) [З].
А.е. Ни-кифоpов Люд^кий iнтелект (кpеaтинi та mдпpиeмницькi здiбноcтi); штучний ш-телект (забезпечення cтвоpення, обpоблення та пеpедaчi iнфоpмaцiï, забезпечення iнтелектyaльноï дiяльноcтi; штелектуальш пpодyкти (здат-нicть cтвоpювaти нове знання)
лк = mi + кк + ib,
де: П - xapaктеpиcтики aктивiв людини: i = 1...З (1 - пcиxологiчнi xapaкте-pиcтики, 2 - ^офе^т нaвички (компетенцiï), З - отщальш xapaктеpиcтики (ефективнicть щ>ащ, ïï нaпpyженicть, iнтенcивнicть тощо)); КК - ключовi компетенцiï, iндивiдyaльнi тa колективш, cфоpмовaнi na оcновi бiзнеc-пpоце-ив; IB - iнтелектyaльнa влacнicть (iндивiдyaльнa тa колективнa).
• оpгaиiзaцiйиий (cтpyктypиий) кaпiтaл - патеити, лщеизп, иоу-xay, ^о^ами, товapиi зиаки, пpомиcловi зpaзки, теxнiчие й пpогpaмие забезпечеиия, оpгa-иiзaцiйиa cтpyктypa, коpпоpaтивиa культа, комп'ютеpиi та aдмiнicтpaтивиi cиcтеми тощо [7]. Це знання, що задышают^я ycеpедииi фipми [13]. Пiд оp-гaиiзaцiйиим кaпiтaдом будемо pозyмiти cтpyктypy yпpaвлiиия в^об^^ твом та збутом пpодyкцiï i зиаиь. До cтpyктypниx aктивiв в^т^ять: оpгcтpyктypy гоcподapcькиx шстем (ОС), оpгaиiзaцiйиy кyльтypy (ОГК), «рук^у бази зиаиь (СБЗ), cтpyктypy компетенцш (СУК) тощо.
OK = ОС + ОГК + СБЗ + СУК.
• шоживчий (те^ежний, мapкетинговий) кaпiтaд - включае зв'язки з еко-иомiчиими коитpaгеитaми (поcтaчaдьиикaми, шоживачами, поcеpедникaми, кpедитно-фiиaиcовими ycтaиовaми, оpгaиaми влади, cпоживaчaми та iи.), ш-фоpмaцiю пpо екоиомiчииx коитpaгеитiв, icтоpiю вдаошн з иими, TOpro-вельиу мapкy (бpеид) [18].
Пpедcтaвленi нiдxоди до поняття "штелектуальний кaнiтaд" та тлума-чення його cтpyктypи дають змогу вiдобpaзити piзноcтоpоннicть доcлiджень та необxiднicть методологiчниx i методичниx узагальнень викоpиcтaння його cтpyктypи та нотенцiaдy. Теоpiя iнтелектyaльного нотенцiaдy дае змогу cфоp-мувати iнтелектyaдьний кaнiтaд нiднpиeмcтвa як чинник його pозвиткy, онти-мiзyвaти менеджмент, знизити cтyнiнь pизикy, тдвищити обrpyнтовaнicть i онеpaтивнicть yнpaвлiнcькиx piшень, cнpямовaниx на забезнечення конку-pентоcпpоможноcтi i cтiйкоcтi pозвиткy.
Никифоpов Ю. визначае iнтелектyaдьний нотенцiaл економiчниx ctc-тем як можливicть здiйcнення шновацшного pозвиткy на оcновi paцiонaдьно-го викоpиcтaння iнтелектyaдьниx pеcypciв [12, c. б]. В економiцi pеcypcи i по-тенцiaл ноняття нов'язaнi, але не тотожш. Реcypcи cтaновлять нотенщал за умов невноï cтpyктypи, новноти ïx викоpиcтaння та якоcтi, що вщповщае теx-нологiï виpобництвa визнaченоï нpодyкцiï та нониту на не^ тобто взaeмодiï зi зовнiшнiм оточенням [12, c. 3]. Таким чином, у тpaктyвaннi ттелектуального потенщалу видшяють тaкi ознаки:
• мождивicть pеaлiзaцiï iииовaцiйииx екоиомiчииx пpоцеciв за paxyнок вико-pиcтaиия iителектyaдьииx pеcypciв [19, c. 3];
• фоpмyвaння конкypентниx пеpевaг за paxyиок викоpиcтaиия iнтелектyaдьииx aвyapiв [18];
• иевичеpпие дж^ело фоpмyвaиия твоpчиx иовaцiй, потужний чинник pозвит-ку й yдоcкоиaдеиия бiзнеc-дiяльноcтi, ефективиий зaciб завоюваиия pиикy товapiв i поcлyг, а також лiдеpcтвa у коикypеитиомy cеpедовищi [19]. 1нтелектуальний нотенцiaд нpононyють pозглядaти як стогему з вла^
тивими ïй елементами, зв'язками i властивостями та ^стемою забезнечення [18]. З теоpетичного погляду, iнтелектyaдьний нотенцiaд означае можливicть доcягнення мети, а iнтелектyaдьний кaнiтaл - зашб ïï доcягнення [19], отже, штелектуальний каттал - це ефективно викоpиcтaний штелектуальний потенщал. Мюце ттелектуального кaнiтaдy у гоcнодapcькомy ^оцеи бyдь-якоï оpгaнiзaцiï можна ноказати за дономогою моделi (pиc. 3). 1нтелектуальний ка-нiтaд у загальному випадку xapaктеpизye cиcтемy знань, yмiнь, докуменлв та вiдноcин, як можуть стати джеpелом доxодy для людини чи оpгaнiзaцiï [12].
Рис. 3. Взаемозв 'язок категорш ттелектуального капталу, потенщалу та тновацш
Висновки. 1нтелектуальний каттал - це одна iз найскладшших еко-номiчних категорт, яку дослщжують з позицiй щнностей, процесу та результату. Якщо тдсумувати вш означення катталу, то можна визначити загальш властивостi iнтелектуального катталу, якi зводяться до таких узагальнень:
1) каттал виступае як економ1чна категор1я [ за сво!м сощально-економ1ч-ним зм1стом не е майном;
2) каттал мае вартасну ощнку [ е "самозростаючою" вартастю;
3) каттал юнуе лише за певних сощально-економ1чних умов, властивих ринковому середовищу;
4) каттал розглядаеться як авансована вартють [ тсля завершення круго-обну повертаеться з додатковим доходом;
5) каттал е частиною багатства тдприемця [ може бути тноващею;
На основi дослiдження ми зробили висновок, що "iнтелектуальний каттал" - це сукупнiсть рiзного роду штелектуальних цiнностей, якi в процес свого обiгу та кругообiгу приносять додаткову вартють та забезпечують конкурент переваги особi, пiдприемству чи державь 1нтелектуальний капiтал можна розглядати як рiзновид капiталу, який мае вщповщш ознаки капiталу i водночас вщтворюе характернi лише для нього специф^ та особливостi.
1нтелектуальний каттал потрiбно вiдрiзняти вiд такого поширеного в економiчнiй науцi поняття, як "ттелектуальний потенцiал". З теоретичного погляду, iнтелектуальний потенцiал означае можливiсть досягнення мети, а ттелектуальний каттал - зашб и досягнення, отже, ттелектуальний каттал - це ефективно використаний ттелектуальний потенщал.
Ддвищення ролi i значення iнтелектуального капiталу у формуванш економiки нового типу визначае напрямки подальших дослiджень, що стосу-ються визначення елементного складу ттелектуального катталу, розробки методики i методiв оцiнки iнтелектуального капiталу та ттелектуального потенщалу тдприемства, вимiрювання ттелектуального катталу i його результата, оцiнки його вкладу у виробничий процес i можливiсть включення у стратепчне та оперативне управлiння.
Л1тература
1. Смит А. Исследования о природе и причинах богатства народов / А. Смит. - М. : Изд-во "Наука". - 1992. - 572 с.
2. Рикардо Д. Сочинения / Д. Рикардо. - М. : Гос. изд-во полит. лит-ры, 1995. - 360 с.
3. Милль Дж.С. Основы политической экономии / Дж. С. Миль. - М. : Изд-во "Прогресс". - 1980. - Т. 1. - 496 с.
4. Маршалл А. Принципы экономической науки / А. Маршалл. - М. : Изд-во "Прогресс-Универс". - 1993. - Т. 1. - 415 с.
5. Городянська Л.В. Управлшня штелектуальним капггалом i забезпечення тдприемств штелектуальними ресурсами / Л.В. Городянська // Актуальш проблеми економжи : наук. еко-ном. журнал. - 2008. - № 1. - С. 127-132.
6. Иноземцев В.Л. За пределами экономического общества / В.Л. Иноземцев. - М. : Изд-во "Fcfdemia-Наука", 1998. - 640 с.
7. 1лляшенко С. Сутшсть, структура i методичш основи оцшки штелектуального катта-лу тдприемства / С. 1лляшенко // Економжа Укра1ни : полiтико-економiчний журнал. - 2008.
- № 11. - С. 16-26.
8. Василик А. Система чиннигав формування та розвитку штелектуального катталу в Укра1ш / А. Василик // Укра1на: аспекти пращ. - 2006. - № 6. - С. 39-43.
9. Орлова Т. Интеллектуальный капитал: понятие, сущность, виды / Т. Орлова // Проблеми теори i практики управлшня. - 2008. - № 4. - С. 109-118.
10. Гава Ю.В. 1нтелектуальний каттал - шлях до екож^чного зростання Укра1ни / Ю.В. Гава // Актуальш проблеми економ™ : наук. економ. журнал. - 2006. - № 4. -С. 129-134.
11. Мамонтова Н.А. Управлшня вартютю штелектуального катталу: теорiя i практика / Н.А. Мамонтова // Актуальш проблеми економжи : наук. економ. журнал. - 2009. - № 12 (102). - С. 13-18.
12. Никифоров А.С. 1нтелектуальний потенщал та штелектуальний капггал: критери розмежування / А.С. Никифоров // Проблеми науки. - 2011. - № 6. - С. 2-6.
13. Терон 1.В. 1нтелектуальний каттал як основне джерело багатства в постiндустрiаль-ному суспiльствi / 1.В. Терон // Формування ринкових вщносин в Укра1ш. - 2007. - № 7. -С. 90-94.
14. Башнянин Г.И. Экономическое измерение: структура, принципы, функции / Г.И. Башнянин. - Львов : Изд-во "Свит", 1994. - 248 с.
15. Pietruszka-Ortyl A. Proces zarzadzania kapitalem intelektualnym organizacji / A. Piet-ruszka-Ortyl // Przeglad organizacji 6/2004. - С. 11-15.
16. Глухов В.В. Экономика знаний / В.В. Глухов. - СПб. : Изд-во "Питер". - 2003. -
528 с.
17. Роос И. Интеллектуальный капитал. Вы можете управлять тем, что можете измерить / И. Роос // Маркетинг. - 1998. - № 3. - С. 67-72.
18. Мойсеенко 1.П. Управлшня штелектуальним потенщалом / 1.П. Мойсеенко : моног-рафiя. - Львiв : Вид-во "Аверс", 2007. - С. 142-149.
19. Гадзало А.Я. Значення штелектуального потенщалу в умовах поглиблення еврош-теграцшних процешв / А.Я. Гадзало // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2006.
- № 8. - С. 138-142.
Топильницкая Я А. Суть и значение интеллектуального капитала
Прослежена эволюция взглядов отечественных и зарубежных исследователей о природе интеллектуального капитала, на основе чего определено ее собственное видение. Расширены классификационные признаки интеллектуального капитала. Исследована структура интеллектуального капитала и определены условия преобразования интеллектуального потенциала в интеллектуальный капитал.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, виды интеллектуального капитала, интеллектуальный потенциал.
Topilnytska Ya.O. The essence and importance of intellectual capital
The evolution of views of domestic and foreign researchers on the nature of intellectual capital on the basis of which defined its own vision. Extended classification features of intellectual capital. The structure of intellectual capital and the conditions of transformation of the intellectual potential of intellectual capital.
Keywords: intellectual capital, types of intellectual capital and intellectual potential.
