CC BY
31
I.M. КОРН1ЛОВА,
к.е.н., доцент, Кивський нацональний университетiм. Тараса Шевченка,
Т.В. ЛЯШЕНКО,
студентка мапстратури, спе^альнють «Менеджмент органiзацiй i адмiнiстрування», Кивський на^ональний университетiM. Тараса Шевченка
Методичний ¡нструментарш оцшювання ¡нтелектуального кашталу оргашзацп
У статт розглянуто сутн!сть i структуру нтелектуального капиталу як економiчного явища. Визначено основн подходи до оц/нювання нтелектуального капталу орган'1зац/1 та розглянуто конкретно методи й показники оцнки. Видлено метод оц/нювання iнтелектуального капиталу, який е найбльш прийнятним до використання втчизняними органiзацiями.
Ключов! слова: нтелектуальний каптал, людський капитал, структурний каптал, кпентський каптал, аудит капталу, методи оцнювання нтелектуального капталу.
И.Н. КОРНИЛОВА,
к.з.н., доцент, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко,
Т.В. ЛЯШЕНКО,
студентка магистратуры, специальность «Менеджмент организаций и администрирование»,
Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Методический инструментарий оценивания интеллектуального капитала организации
В статье рассмотрены суть и структура интеллектуального капитала как экономического явления. Определены основные подходы к оценке интеллектуального капитала организации и рассмотрены конкретные методы, показатели оценки. Выделен метод оценки интеллектуального капитала, который является наиболее приемлемым для использования отечественными организациями.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, человеческий капитал, структурный капитал, клиентский капитал, аудит капитала, методы оценки интеллектуального капитала.
I.M. KORNILOVA,
PhD, associate professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv,
T.V. LIASHENKO,
master's degree, Management of organizations and administrating, Taras Shevchenko National University of Kyiv
Methodological tools for evaluation of intellectual capital of organisation
The article considers the essence and structure of intellectual capital as an economic phenomenon. The main approaches to the evaluation of intellectual capital and the specific methods and indicators within each of them are identified. The method of evaluation of intellectual capital, which is the most appropriate to use by national organizations, is selected.
Keywords: intellectual capital, human capital, structural capital, customer capital, capital audit, methods for assessing intellectual capital.
Постановка проблеми. Перехщ до постЫдустрнльноУ еконо-мки супроводжуеться формуванням новоУ парадигми управлЫня, яка виводить на переднм план такий вид економнного ресурсу, як ¡нтелектуальний капггал. Саме капггал знань, тобто ¡нтелектуаль-ний капггал, стае рушмною силою економнного розвитку.
Нин поруч ¡з виршенням завдань ефективного використання матервльних, фЫансових ¡ трудових ресурса важливе мюце починае займати питання управлЫня ¡нтелектуальним капиталом, який е основою багатства та визначае конкуренто-спроможнють як окремих оргаызацм, так ¡ економнних систем у цтому. При цьому ефективне управлЫня даним видом капралу е неможливим без розумЫня його сутност та стану, в якому вЫ перебувае на певний момент функцюнування тюУ чи ¡ншоУ органваци. Зважаючи на це проблема виявлення сут-ност та визначення методичного ¡нструментарш, який може бути використаний для оцЫювання поточного стану ¡нтелек-туального капралу, е досить актуальною на сьогоднг
Лнал!з дослщжень та публкацш з проблеми. Питання сутност та оцЫювання ¡нтелектуального капралу оргаызацм набувае все бтьшоУ уваги серед науковцв. Так, дослщжен-
ню даноУ теми присвячен прац¡ таких вчених, як Т. Стюарт, М. Мелоун, Д. Дафф^ К.-Е. Свейб^ Л. Eдв¡нсон, Е. Брук¡нг, I. Бриль, А. бвсеев, В. Базилевич, С. Кравченко, Н. Ляшенко, I. Просв^ина, О. Чуприна та ¡нших. Зокрема, обгрунтовуеть-ся необх¡дн¡сть здмснення оц¡нювання стану ¡нтелектуального капгталу орган¡зац¡й ¡ розглядаються основн¡ методичн п¡дходи до проведення такоУ оцЫки [5]. Анал¡зуeться сутн¡сть стратег¡í управлЫня ¡нтелектуальним кап¡талом ¡ розглядаються деяк варт¡сн¡ показники його оцЫювання [2]. Визна-чаються переваги та недолки певних моделей оц¡нювання ¡нтелектуального капралу, як¡ в¡дносяться до структурного пщходу, а також розглядаються показники, що можуть бути використан для вим¡ру поточного стану ¡нтелектуального капралу орган¡зац¡й конкретних сфер функцюнування [6, 9].
У бтьшост наукових джерел увага дослщниюв придтя-еться головним чином загальному опису певних метода оц¡нювання ¡нтелектуального кап¡талу органваци. При цьому в¡дсутнe системне бачення методичного ¡нструментарш для оцЫювання даного виду капралу, що ускладнюе можливють його практичного використання.
© I.M. КОРН1ЛОВА, Т.В. ЛЯШЕНКО, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (165)/2015 77
Метою сташ е poзгляд i cиcтемaтизaцiя ocнoвниx ме-тoдичниx пiдxoдiв дo oцiнювaння iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy opгaнiзaцiï тa виявлення нaйбiльш пpийнятнoгo метoдy, який мoже 6ути викopиcтaний для пpoведення oцiнювaння Ыте-лектyaльнoгo кaпiтaлy в дiяльнocтi вiтчизняниx пiдпpиeмcтв.
Виклад основного матеpiалy. B yмoвax cтaнoвлення Ы-телектyaльнoï екoнoмiки, щo бaзyeтьcя нa iнфopмaцiï тa знa-нняx, знaчнo зpocлa yвaгa нayкoвцiв дo пoняття Ытелекту-aльнoгo кaпiтaлy. Дaний теpмiн yпеpше бyлo вжитo y 19B9 poцi aмеpикaнcьким дocлiдникoм Дж. Гелбpейтoм, який пpи-piвнювaв iнтелектyaльний кaпiтaл дo iнтелектyaльнoï дiяль-нocтi. Пoдaльшoгo ж poзвиткy вiн нaбyв нaпpикiнцi XX ст. y пpaцяx бaгaтьox вчениx.
Пщвищення нayкoвoгo i пpaктичнoгo iнтеpеcy дo Ытелек-тyaльнoгo кaпiтaлy cтaлo вiдoбpaженням нoвoгo бaчення джеpел poзшиpенoгo вiдтвopення в yмoвax пocилення ган-кypенцiï нa pинкy, ycвiдoмлення знaчення немaтеpiaльниx чинникiв як ocнoви iннoвaцiйнoгo тa екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Ha cьoгoднi не юнуе eдинoгo тa oднoзнaчнoгo poзyмiння кaтегopiï «iнтелектyaльний кaпiтaл», пpo i^o cвiдчить нaяв-нicть вели^Т кiлькocтi тpaктyвaнь, нaдaниx piзними нayкoв-цями. Узaгaльненo мoжнa виoкpемити тpи ocнoвнi пiдxoди дo poзкpиття cyтнocтi iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy [1, c. B3]:
- визнaчення iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy чеpез poзгляд йo-гo cтpyктypи (iнтелектyaльний кaпiтaл як cyмa немaтеpiaль-ниx aктивiв opгaнiзaцiï; cyкyпнicть людcькoгo тa мaшиннoгo iнтелектiв тoщo];
- визнaчення iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy чеpез aнaлiз йo-ro пpизнaчення, poлi, яку вiн вiдiгpae y пpoцеci cycпiльнo-гo вiдтвopення (iнтелектyaльний кaпiтaл як фopмaлiзoвaний i зaфiкcoвaний iнтелектyaльний мaтеpiaл, пpизнaчений для виpoбництвa бiльш цiннoгo мaйнa; знaння, щo викopиcтoвy-ютьcя для oтpимaння кoнкypентниx пеpевaг тoщo];
- визнaчення iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy чеpез ycтaлене poзyмiння cyтнocтi кaтегopiï кaпiтaлy як певнoгo вклaдення, щo yмoжливлюe oтpимaння дoxoдy (iнтелектyaльний кaпiтaл як знaння, здaтнi пpинocити пpибyтoк; iнтелектyaльнi pеcyp-^ opгaнiзaцiï, cпpoмoжнi cтвopювaти нoвy вapтicть тoщo].
Cклaднicть caмoï кaтегopiï «iнтелектyaльний кaпiтaл», вщ-cyтнicть oднoзнaчнoгo ïi тpaктyвaння oбyмoвлюe, cвoeю чеpгoю, нaявнicть знaчнoï кiлькocтi пiдxoдiв дo визнaчен-ня cтpyктypи iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy. Piзнi нayкoвцi виo-кpемлюють тi чи Ы|±л cклaдoвi дaнoгo виду гапталу, якi чacтo cпiвпaдaють зa змютом, aле вiдpiзняютьcя зa cвoeю нaзвoю. Haйпoшиpенiшим е пiдxiд, зaпpoпoнoвaний T. Cтюapтoм [12, c. BB] i poзвинyтий низкoю вiтчизняниx нayкoвцiв, як ввaжa-ють дoцiльним пoдiл iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy нa тpи o^o-вн cклaдoвi - людcький, opгaнiзaцiйний (cтpyктypний) тa клieнтcький (cпoживчий] кaпiтaли з вiдпoвiдним внyтpiшнiм бaгaтoелементним нaпoвненням.
Уpaxyвaння piзниx acпектiв poзyмiння iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy дoзвoляe йoгo poзглядaти як cy^mc^ немaтеpi-aльниx aктивiв opгaнiзaцiï, як cтaнoвлять caмy ocнoвy Ыте-лектyaльнoï дiяльнocтi (знaння тa вмiння пpaцiвникiв), е í'í pе-зyльтaтoм ^'екти iнтелектyaльнoï влacнocтi, нaлaгoдженi cтocyнки з клieнтaми тoщo] aбo ж cтвopюють неoбxiднi пеpе-дyмoви для ïï здiйcнення (бaзи дaниx, iнфopмaцiйнo-кoмyнi-кaцiйнi меpежi тoщo], якi е гoлoвним джеpелoм як пoтoчнoï
oпеpaцiйнoï, тaк й iннoвaцiйнoï дiяльнocтi будь-яга'!' opra^-зaцiï тa зaбезпечyють зpocтaння ïi вapтocтi й кoнкypентo-cпpoмoжнocтi нa pинкy. Taке poзyмiння iнтелектyaльнoгo га-пiтaлy кoмплекcнo вiдoбpaжae йoгo cтpyктypне нaпoвнення тa цiльoве пpизнaчення.
Ha ^o^^ caм пo co6í фaкт вoлoдiння iнтелектyaльним га-пiтaлoм уже не зaбезпечye дoвгocтpoкoвoгo ycпixy cyб'eктaм гocпoдapювaння. Haтoмicть пеpcпективний poзвитoк мo-же бути зaбезпечений тiльки тим opгaнiзaцiям, якi зд^ню-вaтимyть пocлiдoвне yпpaвлiння тa poзшиpене вiдтвopення iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy. Одним iз ключoвиx питaнь y циx пpoцеcax е oцiнювaння пoтoчнoгo cтaнy тa вapтocтi Ытелек-тyaльнoгo кaпiтaлy [B, c. 55]. ^и цьoмy пpoцедypa oцiнювaн-ня е cклaдoвoю чacтинoю зaгaльнoгo ayдитy iнтелектyaльнo-ro кaпiтaлy, щo пеpедбaчae poзгляд немaтеpiaльниx aктивiв opгaнiзaцiï, ix дoкyментaльне oфopмлення, фiкcaцiю cтaнy нa пoтoчний мoмент i, якщo це мoжливo, визнaчення ïx вapтocтi.
^д вpaxoвyвaти, щo чacткa iнтелектyaльниx aктивiв, вклю-чениx в iнтелектyaльний ^п^тал, мoже вимipювaтиcя тa вклю-чaтиcя в бyxгaлтеpcький oблiк (пеpшoю чеpгoю це piзнi фop-ми iнтелектyaльнoï влacнocтi] [11]. Boднoчac ocнoвнa чacтинa iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy не мae пpямoï гpoшoвoï oцiнки, щo ycклaднюe пpoцеc визнaчення йoгo кoмеpцiйнoгo пoтенцia-лу тa нaпpямiв ефективнoгo викopиcтaння. 3poзyмiлo, це ви-кликae диcкyciю cеpед нayкoвцiв, якi пpoпoнyють зaпpoвaди-ти нoвi фiнaнcoвi тa yпpaвлiнcькi кoнцепцiï, змiнити тpaдицiйнi бyxгaлтеpcькi теpмiни тощ^. Hеoбxiднicть poзв'язaння пpo-блеми метoдичнoгo зaбезпечення oцiнювaння iнтелектyaль-нoгo кaпiтaлy opгaнiзaцiй пocилюeтьcя пpичинaми aктyaлiзa-цп йoгo пpaктичнoгo зacтocyвaння, a caме [4]:
- ycyнення внyтpiшнix дж^ел неефективнoгo викopиc-тaння iнтелектyaльнoгo гапталу;
- зняття нетoчнocтей oцiнoк pинкoвoï вapтocтi кoмпaнiй;
- oтpимaння виxiднoï iнфopмaцiï для poзpoбки cтpaтегiï poзвиткy iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy.
Iнтелектyaльний кaпiтaл мae дocить неoднopiднy cтpyктypy, щo ycклaднюe йoгo oцiнювaння. Taк, вapтicть oдниx cклaдo-виx (пaтентiв, лiцензiй, тoвapниx знaкiв] мoжливo визнaчи-ти вiднocнo легкo, oднaк oцiнити iншi (opгaнiзaцiйнy кyльтypy тa cтpyктypy, здiбнocтi пpaцiвникiв, зв'язки з клieнтaми] е нa-бaгaтo cклaднiше. 3aгaлoм, зaлежнo вщ тoгo, як oцiнюeтьcя iнтелектyaльний кaпiтaл opгaнiзaцiï тa йoгo cклaдoвi, видтя-ють тaкi двa aгpегoвaнi пiдxoди (див. pиc.].
Якщo гoлoвнoю ме^ю oцiнювaння iнтелектyaльнoгo кaпi-тaлy opгaнiзaцiï е визнaчення iï мaкcимaльнo тoчнoï вapтoc-тi, eдинo мoжливим CTae викopиcтaння вapтicнoгo пiдxoдy, який зaбезпечye oтpимaння кoнкpетнoгo знaчення зaгaль-нoï вapтocтi iнтелектyaльнoгo кaпiтaлy opгaнiзaцiï. ^и цьoмy в межax вapтicнoгo зacтocoвyють витpaтний, дoxoдний aбo pинкoвий (пopiвняльний) пiдxiд.
Bитpaтний пiдxiд пеpедбaчae, !o вapтicть iнтелектyaльнo-ro кaпiтaлy дopiвнюe чи cyмi витpaт, щo були здiйcненi paнi-ше зaдля йoгo фopмyвaння aбo пpидбaння, чи cyмi витpaт, неoбxiдниx для oтpимaння aнaлoгiчнoгo кaпiтaлy нa дaний мoмент чacy. Цей метoд е дocить oбмеженим y викopиcтaн-нi, тoмy !o pезyльтaти витpaт в iнтелектyaльнiй cфеpi е дo-cить непеpедбaчyвaнi тa не мaють пpямoгo зв'язку з oбcягa-ми кaпiтaлoвклaдень [13, c. 28].
ArperoeaHi пщходи до оцшювання —^^
¡нтелектуального катталу
CTDVKTvpHHÜ тлял: ^ Ваоткний пшхш: ^
• базусгься на внкорнстанш р1зних • застосовують при визначенш
одиннць внмгрювання для загально1 вартосп штелектуального
кожного з елементш кашталу тдприемства;
штелектуального кашталу; • варпсть окремих компоненпв
• не передбачае загального кашталу не розраховуеться;
вартюного оц1нювання; • включае в себе витратний,
• використовуеться в нефшансових доходний i ринковий шдходи
моделях ! V У
ArperoeaHi шдходи до оцшювання ¡нтелектуального кашталу*
* Складено авторами на ochobí [8; 13, с. 26].
Зпдно з доходним глдходом BapTicTb ¡нтелектуального ка-глталу оpгaнiзaцií доpiвнюe дисконтованому готоку доходiв, як очiкують отримати гротягом усього герюду використання цього кaгiтaлу. Доходний гiдхiд включае в себе низку методiв оцiнювaння iнтелектуaльного кaгiтaлу, серед яких основни-ми вважаються методи: додано''' економiчноí вapтоcтi (EVA, ),
розрахунково''' вapтоcтi немaтеpiaльних aктивiв (CIV), доходу на каттал знань (KCE), Нтелектуального коефiцieнту додано' вapтоcтi (VAIC) (нaведенi в табл. 1).
При використанн доходних методiв оцiнювaння Нтелектуального кaгiтaлу оpгaнiзaцií cлiд звернути увагу на недо-статню точнють загально' оцiнки, гов'язану з вгливом на го-
Таблиця 1. Основн дoхoднi методи oцiнювaння ¡нтелектуального катталу*
Метод Основний покаэник OyTHÍcrb методу
Метод доданоГ eK0H0MÍ4H0T вартост1 [EVA] EVA = NOP AT — i x NA, де NOP AT (Net Operating Profits After Taxes) — чистий операц1йний прибуток пюля виплати податюв до виплати вщсотюв; /— варпсть катталу; NA — варт!сть чистих актив1в, обчислена за даними балансу Вважаеться, що вартють ¡нтелектуального катталу створюеться його здатнютю генерувати бтьший прибуток, н1ж буде необхщно в1ддати власников1 катталу даного суб'екта господарювання
Метод розрахунковоТ BapTocTi нематер1альних активíb (CIV) де Pv — середтй прибуток суб'екта господарювання за 3 попередн1 роки; R t — середня рентабельнють галуз1 за 3 попередн1 роки; — середня балансова вартють суб'екта господарювання за той же перюд; £ — номер року, за який зд1йснюються розрахунки; п — ктькють рок1в планового горизонту, на якому обчислюеться вартють ¡нтелектуального катталу; Т — ставка податюв ¡з прибутку; / — ставка дисконтування Вважаеться, що вартють ¡нтелектуального катталу створюеться його здатнютю генерувати додаткову, пор1вняно з середньогалузевим р1внем, рентабельнють суб'екта господарювання
Метод доходу на каттал знань (КСЕ) де ^t — середтй прибуток суб'екта господарювання за 3 попередт роки та 3 наступн1 (за прогнозом); R-t — середня рентабельнють галуз1 за той же перюд; В I 'r — середня балансова вартють суб'екта господарювання за той же перюд Вважаеться, що вартють ¡нтелектуального катталу створюеться його здатнютю генерувати додаткову, пор1вняно з середньогалузевим píbhgm, рентабельнють суб'екта господарювання, яка збережеться, щонайменше, ще впродовж трьох роюв
Метод ¡нтелектуального коефщ1енту доданоГ eapTOCTi (VAIC) VAIC = CEEi ЧЬ HCEt ЧЬ SCEir де СЕЕ — головний виробничий коефМент: де VA — р1зниця виторгу вщ реал1зац1Т та повноТ вартост1 сировини. натвфабрикат1в й ¡нших матер1ал1в, купленихдля виробництва продукцй (загальна додана вартють); СЕ — балансова вартють актив1в; НСЕ — ефективнють людського катталу: де ^ ^ — загальт витрати на оплату працк SCE _ ефективнють структурного катталу: де — структурний каттал тдприемства, що знаходиться за формулою: SC = VA — НС. VAIC оц1нюе не саму величину ¡нтелектуального капггалу, а ефективнють його використання: чим вище показник VAIC, тим ефективнше орган1зац1я використовуе власт ресурси. Позитивним вважаеться результат, коли показник ефективност1 використання ¡нтелектуального катталу на пщприемств1 бтьше одиниц1 (VAIC >1 )
* Складено авторами на ochobí [В, с. 57; 2, с. 11 ].
тенц¡йн¡ дисконтован¡ доходи значноУ к¡лькост¡ фактор¡в, а не лише ¡нтелектуальних актив¡в орган¡зац¡í.
Ринковий (порюняльний) п¡дх¡д полягае в прирвнюван-н¡ вартост¡ ¡нтелектуального активу органвацп до вартос-т¡ аналог¡чних активв, що продаються на ринку [12, с. 136]. Застосування даного пщходу до оцЫки дозволяе одержати точн результати, однак для тих складових ¡нтелектуального капралу, за якими ¡снують аналоги (переважно, це стосуеть-ся об'ектю ¡нтелектуальноУ власност¡).
У межах вартюного п¡дходу також вид¡ляeться класифка-ц¡я метод¡в оц¡нювання ¡нтелектуального капгталу, запропо-нована К.-Е. Свейб¡ [14]:
- методи прямого вим^ювання (Direct Intellectual Capital methods): базуються на ¡дентифкацп та грошовм оц¡нц¡ окремих актива або окремих компонент¡в ¡нтелектуального капралу, п¡сля чого виводиться ¡нтегральна оц¡нка;
- методи ринковоУ капгтал^аци' (Market Capitalization methods): обчислюеться р^ниця м¡ж ринковою каттал^ацЬ ею (вартютю) органвацп' та балансовою варт¡стю УУ актив¡в. Отримана величина розглядаеться як вартють ¡нтелектуального кап¡талу або нематерюльних актив¡в оргаызацп';
- методи рентабельност актив¡в (Return on Assets methods): базуються на обчисленн р^ниц м¡ж вщношен-ням неоподаткованого доходу суб'екта господарювання за певний перюд до вартост¡ його матер¡альних активв (показ-ник ROA) та аналопчним показником у середньому по галу-з¡. Добуток отриманоУ р¡зниц¡ та вартост матер¡альних акти-в¡в оцЫюваного суб'екта господарськоУ д¡яльност¡ е середым доходом в¡д ¡нтелектуального кап¡талу. Пюля цього шляхом дисконтування одержуваного грошового потоку визначають вартють ¡нтелектуального капралу.
Одним ¡з загальновизнаних метод¡в оцЫювання ¡нтелектуального кап¡талу е q-Ыдекс Тоб¡на, який також можна вщне-сти до варт¡сного п¡дходу [5]. ВЫ розраховуеться шляхом дЬ лення ринковоУ вартост¡ орган¡зац¡í (добуток цЫи акци на Ух к¡льк¡сть) на суму, яку необхщно витратити для замщення фЬ зичних актив¡в (у деяких випадках на балансову вартють ор-ган¡зац¡í). Тобто q-¡ндекс ТобЫа обчислюеться за формулою: q = Ринкова вартсть орган^зацп / Балансова вартсть орган '1зацц
Даний показник вщображае вс складов¡ вартост¡ оргаыза-цп, як¡ не показан¡ в балансових зв¡тах. Поруч ¡з такими рв-номан¡тними факторами, як прогнозован¡ майбутн доходи, думки експерт¡в, в ньому опосередковано врахован немате-р¡альн¡ активи, що охоплюються термЫом «¡нтелектуальний капрал». Значення q-¡ндекса Тоб¡на б¡льше одиниц означае, що ринкова варт¡сть оргаызаци перевищуе балансову вар-т¡сть ¡, в¡дпов¡дно, в б¡ржов¡й ц¡н¡ вщображеы деяк¡ незарее-строван¡, але вим^яы активи орган¡зац¡í. Значення q-¡ндекс ТобЫа менше за одиницю св¡дчить про можливу недооцЫку орган¡зац¡í б¡ржею, осктьки б¡ржова варт¡сть орган¡зац¡í мен-ша за сумарну балансову варт¡сть УУ активв [5, с. 338]. При цьому слщ враховувати, що q-¡ндекс Тоб¡на може вщобража-ти вплив багатьох ¡нших параметр¡в, тому його варто розгля-дати як приблизну оцЫку вартост¡ ¡нтелектуального кап¡талу.
У випадку, якщо головною метою оцЫювання ¡нтелектуального капралу орган¡зац¡í е визначення внутр¡шн¡х джерел неефективност¡, забезпечення адекватного формулювання
й досягнення стратепчних цтей, розвиток ¡нтелектуального та, вщповщно, ¡нновац¡йного потенц¡алу органвацп', доцть-ним е використання структурного п¡дходу, який передбачае застосування як варт¡сних, так ¡ натуральних (к¡льк¡сних), в¡дносних та яюсних показник¡в, а також розгляд ¡ оцЫюван-ня кожноУ окремоУ складовоУ ¡нтелектуального кап¡талу.
Проте слщ враховувати, що неф¡нансов¡ показники також недосконал^ вони мають суттeв¡ недолки, серед яких най-важлив¡шими е ускладнення пор¡вняння та сумування окремих елементв ¡нтелектуального кап¡талу, а також сумывна достов¡рн¡сть результат¡в вим^ювання [9, с. 156].
В економнних лгтературних джерелах можна знайти ктька десятк¡в р¡зноман¡тних методик оц¡нювання ¡нтелектуального капралу, що в¡дносяться до структурного пщходу. Серед них найпопулярншими е так¡ три авторськ¡ методи: монитор не-матер¡альних актив¡в К.-Е. Свейб¡ (Intangible Assets Monitor), Skandia Navigator Л. ЕдвЫсона та метод збалансованоУ сис-теми показник¡в Каплана-Нортона (Balanced Scorecard).
Mон¡тор нематер¡альних актив¡в К.-Е. Свейб¡ (Intangible Assets Monitor) передбачае подт ¡нтелектуального катта-лу на три складовк компетенц¡я сп¡вроб¡тник¡в, зовншня та внутр¡шня структури. Кожна з цих трьох складових оцЫюеть-ся з погляду зростання, ¡нновацм, ефективност та стабть-ност¡, для чого будуеться матриця оц¡нювання.
Методика Skandia Navigator Л. ЕдвЫсона передбачае оцЬ нювання ¡нтелектуального кап¡талу шляхом анал^у до 164 метрик (91 ¡нтелектуально базовану та 73 традиц¡йн¡ метрики), як охоплюють п'ять компонента: ф¡нанси, кл¡eнти, процеси, оновлення й розвиток, люди. Даний метод базу-еться на побудов¡ матриц¡ для оц¡нювання ¡нтелектуального капралу та мае вигляд комп'ютерноУ програми. ВЫ дозволяе простежити, як людський капрал у взаемоди з¡ споживчим капралом, внутр¡шн¡ми процесами та здатностями до ¡нно-вац¡й створюе фЫансову ц¡нн¡сть органвацп' [7].
Метод збалансованоУ системи показниюв Каплана - Нортона (Balanced Scorecard - BSC) забезпечуе поеднання стра-тег¡чних та оперативних аспекта функц¡онування оргаыза-цп на основ¡ анал¡зу таких чотирьох фактор¡в, як стосунки ¡з клиентами, внутр¡шн¡ б¡знес-процеси, ф¡нанси, розвиток ¡ на-вчання [6, с. 56]. У данм модел¡ ¡нтелектуальний капрал ви-ступае ¡нтегрованою в стратепю частиною актив¡в органвацп'.
Методика BSC призначена дати вщповщь на чотири най-важлив¡ших для орган¡зац¡í запитання:
- як органвацш оц¡нюють клюнти (аспект кл¡eнта);
- як¡ б^нес-процеси можуть забезпечити орган¡зац¡í ви-ключн конкурентн¡ переваги (внутр¡шньогосподарський аспект);
- яким чином можна досягти подальшого пол¡пшення становища орган¡зац¡í (аспект розвитку ¡ навчання);
- як оцЫюють орган¡зац¡ю акц¡онери (ф¡нансовий аспект).
Так званий баланс у концепци BSC мае багатоплановий
характер, охоплюючи зв'язки м^ монетарними ¡ немонетар-ними величинами вим^ювання, стратег¡чним ¡ оперативним рвнями управл¡ння, минулими та майбутнм результатами, а також внутр¡шн¡ми й зовышыми аспектами д¡яльност¡ ор-гашзацп [10, с. 398].
В¡дносно унверсальною в застосуванн¡ по в¡дношенню до ор-ган¡зац¡й р¡зних галузей е методика аудит-оц¡нювання ¡нтелектуального капггалу, запропонована Е. Брук¡нг [3], яка е найб¡льш
TafinMun 2. nepeniK MeTOfliB npoBefleHHn ayflMT-ouiHWBaHHB pi3HMX CKnaflOBMX iHTeneKTyanbHoro KaniTany*
CKnafloBi iHTeneKTyanbHoro KaniTany MeToflM npoBefleHHn ayflMT-ouiH№BaHHfl
P/hkobI aKT/B/ npocTe on/TyBaHHA cnox/BaHlB; rn/6/HHe iHTepB'ra y KnleHTlB; aHanl3 npoflaxlB; ToproB/x B/TpaT; KoHTpaKTlB; KoHKypeHTocnpoMoxHocTl; nnaTexlB; oKynHocTi lHBecT/|l/
IHTeneKTyanbHa BnacHlcTb ak aKT/B AHanl3 p/HKoBoro non/Ty, nnaTexlB, flocArHyT/x 3rofl, 3HaHb i BMlHb, nopT^enra npaB iHTeneKTyanbHoi' BnacHocTl, oi|lHKa BapTocTl o6'bktIb iHTeneKTyanbHoi' BnacHocTl
flraflcbKl aKT/B/ IHTepB'raBaHHA, TecTyBaHHA / aTecTailA, B/ABneHHA 3HaHb, caMooilHKa, oi|lHKa KeplBH/|TBoM / KoneraM/
IH^pacTpyKTypHl aKT/B/ OrnAfl noToHHoro cTaHy, iHTepB'raBaHHA KnleHTlB, npai|lBH/KlB, oi|lHKa cTaHflapTlB, aHanl3 oKynHocTi lHBecT/|l/, floflaTKoBoi' |IhhoctI, BlflnoBlflHocTl KopnopaT/BH/M ilnAM
* CKnafteHO aBTopaMM Ha ochobi [3, c. 151].
np//HATHora flnn B/Kop/cTaHHA bith/3hah/m/ opraHi3a|iAM/, TaK ak e flocTaTHbo 3po3yMlnora Ta He B/Marae 3HaHH/x Bi/iTpaT. flaHa MeTofl/Ka nepefl6aHae npoxoflxeHHA fleKlnbKox eTaniB.
Ha neprnoMy eTani B/3HaHaraTbcA KoHKpeTHi |lnl npoBefleHHA ayfl/T-oiilHraBaHHA iHTeneKTyanbHoro KaniTany, akI MaraTb 6yT/ noB'A3aHl 3 6axaH/M/ nepeTBopeHHAM/ b opraHi3a|ii.
flpyr/Z eTan nepefl6aHae B/3HaHeHHA onT/ManbHoro Ha6opy napaMeTpiB aKT/BlB IHTeneKTyanbHoro KanTany opraHi3a|ii. na-paMeTp CTaHoB/Tb co6ora oflHy I3 xapaKTep/cT/K aKT/By, ak/x flnA 6yflb-AKoro aKT/By e 6e3niH. Hanp/Knafl, p/hkob/z aKT/B «6a3a flaH/x no KnieHTaM» Mae TaKi napaMeTp/, ak H/cenbHlcTb, noBTopHi noKynK/, nopTpeT noKyni|A, np/x/nbHlcTb flo ToproBoi' MapK/ toi^o. Baxn/Bo b npoieci ayfl/T-oiilHraBaHHA cKoHieH-TpyBaT/cA n/rne Ha T/x napaMeTpax aKT/By, akI BlflHocATbcA flo cyTi cnpaB/ Ta BcTaHoBneH/x ilne/.
Ha TpeTboMy eTani Bifl6yBaeTbcA np/cBoeHHA napaMeTpaM BepxHix rpaH/HH/x 3HaHeHb, flo ak/x Heo6xiflHo nparHyT/. Boh/ ABnAraTbcA onT/ManbH/M/ 3HaHeHHAM/ napaMeTpiB flnA koh-KpeTHoi opraHl3a|ii.
HeTBepT/Z eTan 6a3yeTbcA Ha B/6opl MeTofllB ayfl/Ty iHTeneKTyanbHoro KaniTany. flnA pl3H/x cKnafloB/x KaniTany Ta pl3-H/x napaMeTpiB floilnbHo B/Kop/cToByBaT/ pl3Hl MeTofl/. ne-penlK Moxn/B/x MeTofllB ayfl/Ty HaBefleH/Z b Ta6n. 2.
Ha n'AToMy eTani 6e3nocepeflHbo npoBofl/TbcA ayfl/T aKT/BlB 3 B/Kop/cTaHHAM oflHoro h/ fleKlnbKox MeTofllB, 3a3HaHeH/x b/-i^e. Hanp/Knafl, aki^o KeplBH/|TBo opraHl3a|li |lKaB/Tb rporno-b/z B/pa3 aKT/By, Moxe 6yT/ o6paH/M ak MeTofl fl/cKoHTyBaHHA HaflxoflxeHb roTlBK/, TaK i aHanl3 p/HKoBoro non/Ty.
0oct/I 3aBeprnanbH// eTan ayfl/T-oiilHraBaHHA nonArae b floKyMeHTanbHoMy o^opMneHHl Ta HaoHHoMy y3aranbHeHHl oflepxaH/x pe3ynbTaTlB. np/ iboMy Ben/Ke 3HaHeHHA Blfllrpae iHTepnpeTailA pe3ynbTaTlB ayfl/Ty. KlHiieBora MeTora e BapTlc-He B/paxeHHA KoxHoro aKT/By Ha ochobI lHfleKca|li. KoxHoMy napaMeTpy 6yflb-AKoro aKT/By Moxe 6yT/ np/cBoeH/Z iHfleKc, ak// Ha6yBae 3HaHeHHA Bifl 1 flo 5.
flnA HaoHHoro y3aranbHeHHA pe3ynbTaTlB ayfl/T-o|lHraBaHHA Ta ^opMynraBaHHA b/chobkIb nponoHyeTbcA no6yfloBa «Mlrne-Hi», Ha AKy HaHocATbcA cepeflHl 3HaHeHHA iHfleKclB 3a koxh/m
TafinMun 3. CMCTeMaTM3auin MeTOfliB ouiHWBaHHn iHTeneKTyanbHoro KaniTany
napaMeTpM BapTicHMM niflxifl CTpyKTypHMM niflxifl
MeTa B/3HaHeHHA MaKc/ManbHo tohhoi BapTocTl opraHl3a|li b ilnoMy B/3HaHeHHA BHyTplixiHlx flxepen Hee^eKT/BHocTl opraHl3a|li', 3a6e3neHeHHA afleKBaTHoro ^opMynra-BaHHA cTpaTerlHH/x ilneZ, po3B/ToK iHTeneKTyanbHoro Ta iHHoBail/Horo noTeH|lany opraHl3a|li'
MeTofl/ 3aranbHa Knac/$lKai|lA: B/TpaTH/Z niflxifl; p/hkob/Z (noplBHAnbH//) niflxifl; floxoflH// niflxifl: MeTofl floflaHoi' eKoHoMlHHoi' BapTocTl (EVA), MeTofl po3paxyHKoBoi' BapTocTl HeMaTeplanbH/x aKT/BlB (CIV), MeTofl floxofly Ha KanlTan 3HaHb (KCE), MeTofl iHTeneKTyanbHoro Koe$l|leHTy floflaHoi BapTocTl (VAIC). Knac/$iKai|iA K.-E. CBe/6l: MeTofl/ npAMoro B/MlpraBaHHA; MeTofl/ p/HKoBoi KanlTanl3a|li'; MeTofl/ peHTa6enbHocTl aKT/BlB. noKa3H/K q-iHfleKc To6lHa Ta Ih. MohItop HeMaTeplanbH/x aKT/BlB K.-E. CBe/6l (Intangible Assets Monitor). Skandia Navigator fl. EflBlHcoHa. MeTofl 36anaHcoBaHoi' c/cTeM/ noKa3H/KlB KannaHa-HopToHa (Balanced Scorecard). MeTofl/Ka ayfl/T-o|lHraBaHHA E. EpyKlHr
nepeBar/ oflepxaHHA arperoBaHoi' o|Ihk/ BapTocTl iHTeneKTyanbHoro KaniTany opraHl3a|li'; npocToTa B/Kop/cTaHHA; H/3bK/Z plBeHb cy6'eKT/BHocTi (flnA po3paxyHKlB noKa3H/KlB B/Kop/cToByraTbcA KoHKpeTHi $opMyn/ Ta ^aKT/HHl 3HaHeHHA) Moxn/BlcTb aHanl3y cTaHy koxhoi oKpeMoi' cKnafloBoi' iHTeneKTyanbHoro KaniTany opraHl3a|li. Moxn/BlcTb B/Kop/cTaHHA 3a yMoB o6MexeHoi' KlnbKocTl HaABHoi lH^opMa|li'
HeflonlK/ BiflHocHicTb pe3ynbTaTlB oilHraBaHHA (oflepxaHa oilHKa Ha/HacTlrne BKnraHae b ce6e He n/rne BapTlcTb iHTeneKTyanbHoro KaniTany, ane / Bnn/B Ihi±i/x ^aKToplB) 3HaHHl B/TpaT/ np/ 3acTocyBaHHi; cKnaflHlcTb B/Kop/cTaHHA; By3bKa cne|lanl3a|lA 3acTocyBaHHA oKpeM/x MeTofllB (y neBH/x rany3Ax). noplBHAHo b/^/z plBeHb cy6'eKT/BHocTl pe3ynbTaTlB oilHraBaHHA (Hepe3 B/Kop/cTaHHA eKcnepTH/x o|Ihok)
активом. «М0ень» складаеться з п'яти Kin, пронумерова-них вщ 1 до 5, при цьому п'ятiрка знаходиться в центр! та позначае ¡ндекси з високими значеннями. Кожному номеру вщповщае свм кол!р: 1 - червоний, 2 - помаранчевий, 3 - жовтий, 4 - зелений, 5 - синм. «М0ень» дтиться на чо-тири квадранти вщповщно до кшькосп структурних елемен-т!в ¡нтелектуального катталу - ринков! активи, ¡нтелектуаль-на власнють, людськ активи та ¡нфраструктурн активи. При цьому середне значення ¡ндекав для кожного активу наноситься у вигляд! точки у вщповщний квадрант. Слщ вщм!тити, що найважлив0 активи, як! мають найбтьше значення для досягнення поставлених цтей, позначаються точкою з бть-шим д!аметром, аыж решта актив!в.
Виходячи з побудованоУ «мшенЬ> для конкретно! оргаызаци робляться висновки про поточний стан i"i ¡нтелектуального капЬ талу. Т оргаызаци', чиУ активи позначен! переважно червоними точками, знаходяться у небезпечнм зон!, Ух ¡нтелектуальний капитал дуже слабкий, що ускладнюе досягнення корпоративних ц!лей. Синя ж зона, навпаки, е найкращою для оргаызацм та свщчить про високий р!вень розвитку Ух ¡нтелектуального капЬ талу. Так! оргаызацУ, поставивши перед собою цл як правило, легко Ух досягають i рухаються дал! [3, с. 146].
Використання р!зних метод!в при оцНюванн ¡нтелекту-ального кап!талу орган!зац!й залежить в!д багатьох чинни-юв, насамперед цтей, переваг, недолив Ух застосування, що у системному вигляд! представлено у табл. 3.
Проведене дослщження вказуе на необхщнють застосу-вання комплексного п!дходу до застосування методичного ¡нструментарю оцНювання для отримання найбтьш точноУ ¡нформаци при прийнятп управлНських ршень щодо використання та розширеного вщтворення ¡нтелектуального капиталу оргаызацУУ.
Висновки
ОцНювання Нтелектуального капгталу оргаызацУУ являе собою комплексний послщовний процес визначення системи показник!в, забезпечення достов!рност! процес!в оц!нювання, пор!вняння одержаних значень вим!ряних показниюв ¡з бажа-ними (iдеальними) значеннями, а також розрахунок узагаль-неного ¡нтегрального показника ¡нтелектуального капгталу.
Методичний !нструментар!й оц!нювання !нтелектуально-го катталу оргаызацм е досить р!зномаытним та включае в себе вартюний i структурний пщходи. Виб!р конкретних методик i показниюв насамперед залежить вщ того, з якою метою орган!зац!я прагне оцНювати власний ¡нтелектуальний капгтал. На основ! отриманих внаслщок оцНювання висно-вюв мають розроблятися стратеги використання та розвитку Нтелектуального капгталу.
Становлення та розвиток економки знань у глобальних масштабах зумовлюе зростання наукового Нтересу до ви-вчення та розроблення методичного Нструментарю оцНю-
вання Нтелектуального капгталу не лише на р!вн окремоУ ор-гаызацп, але й на р!вн нацюнально'У економки в цтому, що й може стати предметом подальших досл!джень.
Список використаних джерел
1. Базилевич В.Д. 1нтелектуальна власн1сть: п1дручник / В.Д. Ба-зилевич. - [2-ге вид., стер.]. - К.: Знания, 2008. - 431 с.
2. Бриль 1.В. Стратепя управляя iителектуальиим кап1талом пщ-приемств: автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата екоиомiчиих наук / 1.В. Бриль. - Донецьк, 2012. - 24 с.
3. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: ключ к успеху в новом тысячелетии / Э. Брукинг: [Пер. с англ.] / Под ред. Л.Н. Ковачин. -Питер, 2001. - 288 с.
4. Голубкин В.Н. Интеллектуальный капитал в эпоху глобализации мировой экономики / В.Н. Голубкин, Л.П. Клеева, Л.В. Патока // «Бизнес-образование». - 2005. - №1. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.ou-link.ru/pub/business_obraz_1_18.html
5. Евсеев А.Д. Методолопчн аспекти офнки вартост ¡нтелекту-ального капталу / А.Д. Евсеев // «Економка промисловоста. -2012. - №3-4. - С. 336-345.
6. Кравченко С.1. Оцшювання ¡нтелектуального капталу вищих на-вчальних закладв / С.1. Кравченко, О. В. Корнева // «Маркетинг ¡ менеджмент iииовацiй». - 2011. - №3. - С. 55-61.
7. Крикун Н. Методичний ^струме^^й офнки ¡нтелектуаль-ного капiталу пщприемства / Н. Крикун, О. Веретенникова // Журнал «Схiд». - 2009. - №3 (94). - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.experts.in.ua/baza/analitic/ index. php?ELEMENT_ID=44081&print=Y
8. Лукичева Л.И. Подходы к оценке стоимости интеллектуального капитала организаций / Л.И. Лукичева, М.Р.Салихов // Менеджмент в России и за рубежом. - 2006. - №4. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.dis.ru/library/detail.php?ID=26193
9. Ляшенко Н.Е. Методичн пщходи удосконалення анал^у моделей вим^ювання ¡нтелектуального капталу пщприемства / Н.Е. Ляшенко // Наук. прац Полтав. держ. аграр. акад. - 2012. - С. 151-160.
10. М^исциплЫарний словник з менеджменту / За ред. Д.М. Черваньова, О.1. ЖилЫськоУ. - К.: Ннлава, 2011. - 624 с.
11. Просвирина И.И. Интеллектуальный капитал: новый взгляд на нематериальные активы / И.И. Просвирина // «Финансовый менеджмент». - 2004. - №4. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// uran.donetsk.ua/ ~masters/2011/fknt/klimko/ library/tez1.htm
12. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации / Томас А. Стюарт: пер. с англ. В. Ноздриной. - М.: Поколение, 2007. - 368 с.
13. Чуприна О.О. Методолопчн пщходи до оцшювання ¡нтелектуального капталу / О.О. Чуприна, К.С. Чуприн // Вюник Нацюналь-ного унверситету «Юридична академiя УкраУни iмеиi Ярослава Мудрого». - 2013. - №3. - С. 22-33.
14. Sveiby K.-E. Methods for Measuring Intangible Assets / K.-E. Sveiby [Electronic source]. - Access mode: http://www.sveiby.com/ articles/ IntangibleMethods.htm/
