CC BY
88
УДК 342.951:351
H. С. Мороз
Навчально-науковий шститут права та психологи Национального ушверситету "Льв1вська полггехтка" фах1вець деканату повно'' вищо'' освгги
СУТН1СТЬ 1НФОРМАЦП В КОНТЕКСТ1 ЗАГАЛЬНИХ ПРИНЦИП1В 1НФОРМАЦ1ЙНО1 БЕЗПЕКИ
© Мороз H. С., 2016
Проанал1зовано ochobhî пвдходи до правового забезпечення шформацшно!' безпеки особи, суспшьства i держави, а також вщображено погляд на вир1шення найгостр1ших проблем сучасного сусп1льства в 1нформац1йн1й сферь
Ключов1 слова: 1нформац1я, 1нформац1йна безпека, шформацшне сусп1льство, нац1ональна безпека, глобал1защя, ризики.
Н. С. Мороз
СУЩНОСТЬ ИНФОРМАЦИИ В КОНТЕКСТЕ ОБЩИХ ПРИНЦИПОВ ИНФОРМАЦИОННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
Статья посвящена анализу основных подходов к правовому обеспечению информационной безопасности личности, общества и государства, а также формулировке точки зрения на решение самых острых проблем современного общества в информационной сфере.
Ключевые слова: информация, информационная безопасность, информационное общество, национальная безопасность, глобализация, риски.
N. S. Moroz
NATURE OF INFORMATION IN THE GENERAL PRINCIPLES OF INFORMATION SECURITY
This article analyzes the main legal approaches to information security of individuals, society and the state, and the wording of view on solving the most pressing problems of modern society in the information field.
Key words: information, information security, information society, national security, globalization, risks.
Постановка проблеми. 1нформацшне право сьогодт повною м1рою заявило про себе як про новий напрям науково' думки i законотворчо' дмльносп. Водночас найбшьш складними, проб-лемними i суперечливими е питання, пов'язат саме з правовим забезпеченням основних напрямiв шформацшно' безпеки.
3 урахуванням фундаментальних особливостей шформаци та ïï значення в сучасному житп забезпечення шформацшно'' безпеки полягае в едносл трьох основних умов.
Перша - це наявтсть тако'' iнформацiï, яка дае змогу розушти сутнiсть того, що вщбуваеться, орiентуватися в потощ подiй, а головне - адекватно на них реагувати.
Друга - це захист життево важливих шформацшних ресуршв 1 технологш, тдтримка необхвдного балансу м1ж реальними загрозами 1 захищетстю шформадшно! сфери.
Третя - це протидм 1 зовтштм, 1 внутрштм негативним та деструктивним шформацшним впливам, тш шквдливш шформацй, яка ввдображае високий р1вень кримшашзаци суспшьних вщносин, екстрем1стсью та нацюнашстичт стремлшня 1 загалом кримшальну субкультуру та вдеолопю.
Анал!з дослвджень проблеми. В епоху становлення шформацшного суспшьства все бшьший штерес науковщв привертають питання дослщження р1зноматтних аспекпв, пов'язаних з шформащею. Така зацшавлетсть, зумовлена, насамперед, зростанням рол1 шформацй в житп окремо взято!' людини та суспшьства загалом. Упродовж останшх роюв у цш сфер1 створено значну науково-теоретичну основу для продовження подальших дослвджень шформацшних проблем. Грунтовт науков1 дослвдження шформацшно! сфери провели таю вчет, як I. Ар1стова, I. Бачило, К. Беляков, В. Гавловський, Т. Гаман, В. Гриценко, С. Самов, Р. Калюжний, В. Копилов, Б. Кормич, В. Лшкан, О. Логшов, А. Марущак, П. Мельник, О. Олшник, Г. Почепцов, В. Цимбалюк, М. Швець та ш
Мета статт полягае в анал1з1 концептуальних пвдход1в до розумшня шформацшно! безпеки, що дасть змогу поглибити знання стосовно нормативно-правових основ захисту шформацй, напря-м1в д1яльност1 у ц1й сфер1 та порядку прийняття управл1нських р1шень залежно в1д визначеного комплексу заход1в, що набувае особливо!' актуальности в епоху глобашзаци.
Виклад основного матер!алу. Сьогодт володшня шформащею стае одним з виршальних чинниюв контролю над виршенням будь-яких проблем свггово!' спшьноти.
1нформащя стала чинником, здатним призвести до великомасштабних аварш, вшськових конфл1кт1в 1 поразки в них, дезорган1зувати державне управл1ння, ф1нансову систему, роботу наукових центр1в тощо. Водночас володшня шформащею сприяе розвитку вшх сфер д1яльност1 держави та сусп1льства, 1, врешт1-решт, значним усп1хам в економ1ц1, б1знес1, ф1нансах. Однак володшня цшною шформащею покладае на суб'екпв, що мають на не!' ввдповвдт права, високий ступ1нь в1дпов1дальност1 за '' збереження 1 захист в1д можливого зовн1шнього впливу р1знор1дних чинник1в 1 под1й, 1 навмисного, 1 випадкового характеру.
1нформащя та шформацшш технологи сьогодт визначають шляхи та напрями розвитку будь-якого сусп1льства 1 держави, докор1нно впливають на формування людини як особистост1, справляють вир1шальний вплив на визначення '' рол1 та м1сця в сусп1льств1, актив1зують 1 мотивують й тзнання в наущ,ктори та шших сферах.
Необхвдно наголосити на тому, що програми розвитку шформацшних технологш проввдних держав св1ту, 'х ф1нансування на державному р1вн1 виходять на перше м1сце, випереджаючи ракетн1 та косм1чт програми. Водночас стр1мк1сть розвитку шформацшних технологш все бшьше ввддаляе нас ввд розумшня сутносп само!' шформацй, форм 1 способ1в !'!' прояву, метод1в впливу шформацй на розвиток сусп1льства, держави й особи.
Натом1сть ц1 знання нам необх1дн1, насамперед, для того щоб зрозум1ти загальн1 принципи 1 основи шформацшно!' безпеки, для формування всього спектра пов'язаних з нею проблем 1 визначення шлях1в 'х вир1шення.
Термш «шформащя» походить ввд латинського «шЮгтаНо», що означае «роз'яснення, виклад». У Великому тлумачному словнику поняття шформацм визначено так:
1. Те саме, що шформування.
2. Вщомосп про яю-небудь поди, чиюсь д1яльтсть 1 т. ш.; поввдомлення про щось.
3. Коротка стаття, допис у газет1, що мктить фактичт дат.
4. Вщомосп в будь-якш форм1 та вигляд1, на будь-яких нос1ях (у тому числ1 листування, книги, помггки, шюстраци (карти, д1аграми, малюнки, схеми тощо), фотографи, голограми, кшо- , ввдеофшьми, мшрофшьми, звуков! записи, бази даних комп'ютерних систем або повне чи часткове ввдтворення !'х елемеилв), пояснення ос1б та будь-як шш! публ1чно оголошет чи документоват ввдомост [1, с. 504].
Дiaпaзoн тлyмaчeння тepмiнa «iнфopмaцiя» дoвoлi шиpoкий: вiд пpивaтнoгo, пoбyтoвoгo пoдaння iнфopмaцiï (вiдoмocтi, пoвiдoмлeння, щo пiдлягaють oбpoблeнню) дo фiлocoфcькoгo як нaйбiльш зaгaльнoгo i cвiтoгляднoгo ïï poзyмiння [2].
He пoтpeбye дoвeдeння тoй фaкт, щo нi нayкa, нi людита, нi cycпiльcтвo cьoгoднi нe мoжyть eфeктивнo i динaмiчнo poзвивaтиcя бeз збиpaння, oбpoблeння, пepeдaвaння, нaкoпичeння тa викopиcтaння iнфopмaцiï з мeтoю oтpимaння нoвиx знaнь.
У зв'язку з цим з y^oro piзнoмaнiття yявлeнь пpo тлyмaчeння тepмiнa «iнфopмaцiя» нaйчiткiшe видiляютьcя двa ocнoвнi пoгляди m cyтнicть iнфopмaцiï як явищa: opгaнiчний тa aтpибyтивний.
Aтpибyтивний пoгляд та тлyмaчeння пoняття «iнфopмaцiя» пepeдбaчae ткний взaeмoзв'язoк iнфopмaцiï з мaтepieю. B ocнoвy тaкoгo пiдxoдy дo визнaчeння iнфopмaцiï пoклaдeнo пpипyщeння пpo мoжливicть oбмiнy iнфopмaцieю мiж oб'eктaми нeживoï пpиpoди. Oднaк пpaктикa пoкaзye, щo тaкий пiдxiд cьoгoднi нe мoжe пoвнoю мipoю вiдoбpaзити cyтнicть iнфopмaцiï, якoю oбмiнюютьcя з мeтoю ïï викopиcтaння в iнтepecax aнaлiзy, пepepoбки тa зacтocyвaння cyб'eкти <ok™oü» пpиpoди -opгaнiзми, a тaкoж от^теми i мexaнiзми, якi вoни cтвopюють i якими кepyють.
Oтжe, opгaнiчнe пoдaння iнфopмaцiï cьoгoднi бiльшe вiдпoвiдae peaльнoмy cвiтy i, в зв'язку з цим, e бiльш вживaним i тaким, щo викopиcтoвyeтьcя y пoвcякдeннoмy життi [2].
Ocнoвoю opгaнiчнoгo пoглядy нa тлyмaчeння пoняття «iнфopмaцiя» e влacтивicть живoï мaтepiï - opгaнiзмiв вiдoбpaжaти oб'eктивнy peaльнicть i викopиcтoвyвaти peзyльтaти цьoгo вiдoбpaжeння для зacтocyвaння в yмoвax швидкoплиннoï oбcтaнoвки i динaмiчнoгo poзвиткy yмoв icнyвaння - caмoгo життя. Taкий cвiтoгляд бiльшe cтocyeтьcя кaтeгopiï фiлocoфcькoгo тоняти, пpoтe дoпoмaгae зpoзyмiти тa пpoaнaлiзyвaти cyтнicть й iнфopмaцiйниx, i кoмyнiкaцiйниx пpoцeciв, щo нинi e нeвiд'eмнoю cклaдoвoю тa нeoдмiннoю yмoвoю нaшoгo чacy.
Згiднo з opгaнiчним пiдxoдoм дo тлyмaчeння пoняття «iнфopмaцiя» ця кaтeгopiя являe coбoю peзyльтaти вiдoбpaжeння pyxy oб'eктiв мaтepiaльнoгo cвiтy, зaфiкcoвaниx в opгaнiзмi aбo кoлeктивi opгaнiзмiв, якi вoни викopиcтoвyють для aдaптaцiï дo змiн нaвкoлишньoгo cвiтy.
Людита як oб'eкт живoï пpиpoди нaдiлeнa здaтнicтю aдaптaцiï дo змiн нaвкoлишньoï дiйcнocтi. Ha вiдмiнy вiд шшта opгaнiзмiв, людинa здaтнa нe тшьки пpиcтocoвyвaтиcя дo peaльнoгo життя i ушв, aлe й впливaти m yмoви cвoгo icнyвaння. Peaлiзaцiя цта здiбнocтeй людини цiлкoм i пoвнicтю гpyнтyeтьcя нa cпpийняттi, нaкoпичeннi тa викopиcтaннi iнфopмaцiï у фopмi вiдoмocтeй, a тaкoж oтpимaннi тa пepeдaвaннi ïï у фopмi пoвiдoмлeнь.
Oтжe, вiдoмocтi тa пoвiдoмлeння e ocнoвними фopмaми пpoявy iнфopмaцiï.
У тутовт лiтepaтypi пiд вiдoмocтями poзyмiють зaкapбoвaнi в opгaнiзмi peзyльтaти вiдoбpaжeння pyxy oб'eктiв мaтepiaльнoгo cвiтy.
Пoвiдoмлeння - ^ нaбip знaкiв, зa дoпoмoгoю якиx вiдoмocтi мoжyть пepeдaвaтиcя iншoмy opгaнiзмy i cпpиймaтиcя ним.
3a cвoeю cyттю пoвiдoмлeння здaтнe пopoджyвaти в opгaнiзмi людини пeвнi вiдoмocтi, i, з цьoгo пoглядy, oчeвиднo, щo вoнo мicтить цi вiдoмocтi. Пepeтвopeння вiдoмocтeй нa пoвiдoмлeння здiйcнюeтьcя з викopиcтaнням aлгopитмiв кoдyвaння пepeдaниx eлeмeнтiв «iнфopмaцiйнoï» мoдeлi в m6íp знaкiв пoвiдoмлeння, a пoвiдoмлeння - у вiдoмocтi - з викopиcтaнням aлгopитмiв дeкoдyвaння нaбopy знaкiв, щo нaдiйшли, в eлeмeнти «iнфopмaцiйнoï» мoдeлi людини. Бeз peaлiзaцiï згaдaниx aлгopитмiв кoдyвaння i дeкoдyвaння пoвiдoмлeння зaлишaeтьcя пpocтим нaбopoм знaкiв (cимвoлiв).
У цьoмy кoнтeкcтi нeoбxiднo звepнyти yвaгy нa влacтивocтi, щo пpитaмaннi iнфopмaцiï, пoдaнiй у фopмi вiдoмocтeй тa у фopмi пoвiдoмлeнь.
Taк, ocнoвними влacтивocтями iнфopмaцiï у фopмi вiдoмocтeй e:
• динaмíчнícть - мoжливicть змiни, зa дoпoмoгoю oтpимaння i o6po6m вiдoмocтeй, вiднocин мiж oб'eктaми мaтepiaльнoгo cвiтy, вiдoбpaжeними в opгaнiзмi, a тaкoж ïxнiми пapaмeтpaми i xapaктepиcтикaми;
• дyxoвнícть - мoжливicть cпpийняття вiдoмocтeй opгaнaми чyттiв;
• cyб'eктивнicть - зaлeжнicть кiлькocтi й ^нтост! вiдoмocтeй вiд тoгo cyб'eктa, який oдepжye, i тoгo, який oбpoбляe ïx;
• нeзнищeннícть - нeмoжливicть фiзичнoгo знищeння вiдoмocтeй.
Водночас, шформащя, подана у форм1 поввдомлень, характеризуеться такими властивостями:
• статичшсть - незалежшсть набору знаюв, з яких сформовано поввдомлення, ввд того часу, що пройшов з моменту його створення;
• матер1альнкть - здатшсть поввдомлення впливати на органи чуття;
• об'ектившсть - незалежшсть поввдомлення ввд суб'екта, який одержуе, i ввд того, який обробляе його;
• знищеншсть - можливкть фiзичного знищення повiдомлення;
• обмежена ввдтворювашсть - неможливiсть точного ввдтворення повiдомлення без його закрiплення (котювання) на деякому матерiальному носи [2].
Отже, поняття «шформащя» об'еднуе два рiзнорiдних поняття - вiдомостi й поввдомлення, що володiють певними властивостями, як характеризують ïx, i, як наслвдок, надiленi здатнiстю бути предметами людсь^' дiяльностi.
У контекстi нашого дослвдження зазначимо, що сучасний етап розвитку украшського суспшьства характеризуеться зростанням ролi iнформацiйноï' сфери загалом, що являе собою сукупнiсть шформацй, iнформацiйноï iнфраструктури, суб'ектiв, якi здшснюють збирання, формування, розповсю-дження та використання iнформацiï, а також системи регулювання суспшьних вiдносин, що виникають при цьому. Iнформацiйна сфера е вагомим чинником життя суспшьства, активно впливае на стан полн^чно^ економiчноï', оборонноï' та iншиx складових безпеки Украши.
Cьогоднi iнформацiйна сфера розглядаеться i як порiвняно самостiйна сфера, i як допомiжна стосовно шших видiв дiяльностi. В останньому випадку йдеться про те, що шформацшна сфера обслуговуе практично усi сфери суспшьства (економша, полiтика, управлiння, наука, культура, побут, сiм'я), тобто займае «пвдлегле» становище у кожнiй з названих сфер. На думку I. В. Арютово]', як у першому, так i в другому випадку маеться на увазi вузьке тлумачення поняття «шформацшна сфера». Вчена зауважуе, що ниш полггика держави в шформацшнш сферi (вузьке тлумачення) спрямована як на розвиток безпосередньо iнформацiйноï сфери, так i на пвдвищення ефективносп розвитку державностi, безпеки, оборони, прюритетних галузей економiки, фiнансовоï' та грошовоï систем, соцiальноï сфери, галузей екологи та використання природних ресуршв, науки, освiти i культури, мiжнародноï спiвпрацi за допомогою iнформацiйноï сфери. Прюритетом е пiдвищення ефективностi державного управлшня як однiеï з функцш держави.
Водночас I. В. Арктова звертае увагу на те, що сьогодт в нащональному законодавствi не легашзовано поняття «iнформацiйна сфера». На ïï думку, сьогоднi як на побутовому, так i на науковому рiвнi шформацшна сфера розглядаеться як сфера, що формуеться та розвиваеться пвд час iнформацiйноï дiяльностi [3].
Ввдповвдно до ст. 12 Закону Украши «Про шформащю», «шформацшна д1яльтсть - це сукуптсть дш, спрямованих на задоволення iнформацiйниx потреб громадян, юридичних осiб i держави» [4]. З-помiж основних напрям!в iнформацiйноï дiяльностi слвд назвати: полiтичний, економiчний, соцiальний, духовний, екологiчний, науково-теxнiчний, мiжнародний тощо. Основними видами iнформацiйноï дiяльностi е одержання, використання, поширення та зберiгання шформацй.
З усix складових iнформацiйноï сфери з-помiж розглянутих ключовими поняттями i такими, що найбшьш видiляються, е шформащя та шформацшш технологи.
Як правило пвд шформацшними технолопями розумтоть процеси, методи пошуку, збирання, збершання, оброблення, надання, поширення iнформацiï та способи здшснення таких процесiв i методiв.
Iнформацiйнi технологй' великою мiрою визначають можливiсть людини щодо формування, поширення та споживання шформацй, накопичення суспшьством соцiально важливих вiдомостей. 1нформацшт технологй' зумовлюють можливостi сусп!льства з ввдтворення прийомiв, що моделюють штелектуальну дiяльнiсть людини в створюваних нею засобах виробництва, предметах споживання, веденш збройно!' боротьби, забезпеченнi соцiальноï комуткаци.
Натомiсть доводиться констатувати, що внаслвдок розвитку науково-теxнiчного прогресу, зростання ролi iнформацiйниx теxнологiй у повсякденному житп, 1х проникнення в усi сфери дiяльностi суспiльства i держави зростае роль iнформацiйноï безпеки особи, суспшьства i держави, а ïï забезпечення займае особливе мкце в дiяльностi вшх державних iнститутiв.
Одним i3 принцитв правового регулювання вщносин, що виникають у сфер1 шформаци, шформацшних теxнологiй та захисту шформаци, е забезпечення безпеки держави тд час створення iнформацiйниx систем, ix експлуатаци та захисту iнформацii, що мктиться в цих системах, тобто -забезпечення шформацшно! безпеки нашо! держави.
У наукових джерелах запропоновано багато визначень шформацшно! безпеки. Пщ шфор-мацiйною безпекою держави розумтоть стан заxищеностi ii нацiональниx штерешв у iнформацiйнiй сферi, що визначаеться сукуптстю збалансованих iнтересiв особи, сустльства i держави. Пацiональна безпека держави ктотно залежить вiд забезпечення шформацшно! безпеки, i в процесi техтчного прогресу така залежнiсть зростатиме.
1нформацшна iнфраструктура е об'ектом нацiональниx штерешв у зв'язку з ii використанням для реашзаци: важливих функцiй суспшьства i, передусiм, обмiну iнформацiею, що циркулюе у сусшльствц управлiння сощальними та теxнологiчними процесами, вiйськами i зброею, убезпеченням критично! iнфраструктури; комерцшних операцiй торговельного та банкiвського характеру, надання шформацшних послуг. Безпека шформацшно! iнфраструктури полягае у заxищеностi вщ загроз ii здатностi виконувати основш соцiальнi функци.
Пацiональнi iнтереси в шформацшнш сферi визначаються, насамперед, иею роллю, яку вiдiграе iнформацiя, шформацшш технологи та створена на ix основi iнформацiйна iнфраструктура в забезпечент сталого розвитку наци в конкретних юторичних умовах, а також у збереженш нацiональноi iдентичностi. Цi штереси утворюються збалансованою сукупнiстю соцiальниx iнтересiв iндивiда як особистостi, iнтересiв сустльства i держави, що реалiзуються в шформацшнш сфер^ ураховуючи ixm штереси у використанш iнформацiйноi' сфери для збереження нацiональноi' iдентичностi [5].
3 огляду на це необхщно зазначити, що сощальт iнтереси особистостi полягають у пвдтримщ певного правового статусу людини i громадянина в шформацшнш сфер!
Патомiсть, iнтереси суспiльства полягають у використанш шформаци та шформацшно! шфраструктури для розвитку всix сфер сустльного життя.
I нарештi, штереси держави в шформацшнш сферi полягають у використанш шформаци та шформацшно! шфраструктури для ведення державно! полггики, захисту моральних цшностей суспiльства, забезпечення сталого функцюнування iнформацiйноi iнфраструктури, управлшня справами суспiльства.
Пеобxiдно зазначити, що безпека нащональних iнтересiв в шформацшнш сферi визначаеться безпекою об'ектiв iнтересiв, дiяльностi суб'ектiв iнтересiв iз можливого оволодшня об'ектами iнтересiв (дiяльностi з реалiзацii iнтересiв), що здiйснюеться у межах системи сустльних вiдносин, яю опосередковують цю дiяльнiсть.
Висновки. Пщсумовуючи викладене вище, можемо констатувати, що забезпечення шформа-цiйноi безпеки держави досягаеться розробленням та реалiзацiею комплексу заxодiв, спрямованих на пiдтримку стану захищеносп нацiональниx iнтересiв Украi'ни в рiзниx сферах життедiяльностi суспiльства i держави. Особливе мiсце в ^CT^i цих заxодiв займають органiзацiйнi заходи, способи i методи забезпечення iнформацiйноi безпеки.
Особливого значення вирiшення проблеми iнформацiйноi безпеки набувае у сучасних умовах глобашзаци iнформацiйниx процесiв, а також в умовах неоголошеноi вшни на сxодi нашоi держави, що супроводжуеться агресивною iнформацiйною вiйною з боку Росшсько! Федерацй та потоком неправдивоi' iнформацii.
Забезпечення безпеки в шформацшнш сферi передбачае:
- вжиття комплексних заxодiв щодо повноцiнного захисту свого шформацшного простору та входження Украши у свiтовий iнформацiйний проспр;
- виявлення та усунення причин iнформацiйноi дискримiнацii Украiни;
- усунення негативних чинниюв порушення iнформацiйного простору, iнформацiйноi' експан-сй з боку шших держав;
- розроблення й упровадження необхщних засоб1в та режим1в отримання, збершання, поширення й використання сустльно значущо! шформацй, створення розвинено! шфраструктури в шформацшнш сфер!
1. Великий тлумачний словник сучасног украгнсъког мови (з дод. i допов.) / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; 1ртнъ : ВТФ «Перун», 2005. - 504 с. 2. Борисов М. А., Роман О. А. Основы организационно-правовой защиты информации: учеб. пособ. - М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2012. - 208 с. 3. Арютова I. В. Державна шформацшна полтика та Tiреалiзацiя в дiялъносmi ОВС Украши: органiзацiйно-правовi засади: дис. д-раюрид. наук: 12.00.07 / Нац. т-т внутр. справ. - X., 2002. - 408 с. 4. Про тформацю: Закон Украгни вiд 25 червня 2016 року // Вiдомосmi Верховног Ради Украгни. - 2016. 5. Яковецъ Е. Н. Основи правового захисту шформацй та штелектуалъног власностГ: навч. поЫб. - 2-ге вид., доп. i перероб. - М.: Юрлитинформ, 2013. - 440 с.
REFERENCES
1. Vely~ky~j tlumachny~j slovny~k suchasnoyi ukrayins~koyi movy~ (z dod. i dopov.) / uklad. i golov. red. V. T. Busel. - K. ; Irpin : VTF "Perun", 2005. - 504 p. 2. Borysov M. A., Roman O. A. Osnovbi organy~zacy~onno-pravovoj zashhy~tbí y~nformacy~y~: uchebnoe posoby~e - M.: Kny~zhnwj dom «LY~BROKOM», 2012. - 208 p. 3. Aristova I. V. Derzhavna informacijna polity~ka ta yiyi realizaciya v diyal~sti OVS Ukrayiny~: organizacijno-pravovi zasady~: dy~s. d-ra. yury~d. nauk: 12.00.07 / Nac. in-t vnutr. sprav. - X., 2002. - 408 p. 4. Pro informaciyu: Zakon Ukrayiny~ vid 25 chervnya 2016 roku // Vidomosti Verxovnoyi Rady~ Ukrayiny\ - 2016. Availadle at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2657-12/ 5. Yakovecz~ Е. Н. Osnovy~ pravovogo zaxy~stu informaciyi ta intelektuaPnoyi vlasnosti: navch. posibny~k. 2-e vy~d., dop. i pererob. - M.: Yurly~ty~nform, 2013. - 440 p.
