6. Schicha Ch. Die Theatralitat der Politikvermittlung Medieninszenierungen am Beispiel der Wahlkampfkommunikation / Ch. Schicha // Volker J. Kreyher (Hrsg.). - BadenBaden : Handbuch Politisches Marketing, 2004. — S. 113-128.
Стаття надшшла до редакцп 15.11.2014 p.
N. Khoma
UKRAINIAN DIMENSION OF INTERACTIVITY OF POLITICS
Interactive methods of modern Ukrainian politics are analyzed in the article. Attention is focused on the post-modern theatrical elements of political action, based on on-line communication. Opportunities of interactivity in expansion of traditional instruments of political participation are presented.
Author proves that with the help of verbal and non-verbal means, interactivity helps to expand traditional instruments of political participation, to consider desires of society and to transform it (society) into equal right participant of political-informational process Attention is drawn to the fact that interactivity of politics is implemented due to innovative media technologies through social networks (virtual community sites, Internet versions, and pages in social networks of TV- and radio programs), interactive programs and other forms. In Ukraine, political interactivity is embodied in many forms, first — through broadcasting journalism, socio-political talk show, hard talk show.
It is noted that interactivity of politics is realized in numerous ways, one of which is infotainment - way of presenting and kind of media materials, in which along with news entertainment stories are presented. Hybrid form of media-product that combines the functions of political education, elements of the game and entertainment is politainment.
Attention is paid to the fact that at the intersection of journalism and media activism, innovative direction - Stream broadcast has emerged. Media Activism is an interactive form of socio-political activities aimed at achieving public reaction by creating of alternative sources of news formation. Interactive by methods for impact is political animated cartoon, also a particular form of political cartoon as mupotoon.
It is accented that today the basics of interactivity of politics is on-line community. Online communities such as wikis, chats, forums and social networks gradually increase their influence on public life.
Keywords: interactivity of politics, crowdsourcing, crowdfunding, media activism, reality shows, Twit storm, hash tag.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов K.B., д.полт.н, проф.; Зеленько Г.1., д.полт.н, проф.
УДК 316.776
O.B. Шумило
СУТШСТЬ I ЯВИЩЕ ГЛОБАЛ1ЗАЦП М1ЖНАРОДНИХ КОМУН1КАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ
У cmammi до^дження суттстъ глoбaлiзaцiг як явища, вивчено гг основт характеристики, виявлено nepcneKmueu ma ризики рoзвиmкy глобалъних мiжнaрoдниx комуткацтних си^ем. Ha ocнoвi aнaлiзy процеЫв глoбaлiзaцiг ma комуткацт у сучасному свimi дано визначення cymнocmi глoбaлiзaцiг мiжнapoднux комуткацтних си^ем.
Ключов1 слова: глобалгзацгя, глобалъм комумкацИ, мережний тформацтний простгр, комунгкацгйний простгр, комунгкацгйнг системи.
Постановка проблемы. Ще наприк!нц! XX стол!ття завдяки розвитку науково-техн!чного прогресу в!дбулося становлення глобального комун!кац!йного простору, який поеднуе у свош структур! р!зн! нов!тн! техн!чн! можливост! поширення шформацп. В результат! св!т став набувати нових рис, що знайшли в!дображення в процесах глобал!зацп та шформатизацп, як! вносять суттев! зм!ни в ус! сфери сусп!льного життя, в тому числ! у систему м!жнародних комун!кац!й.
Проблеми комун!кацп активно досл!джуються представниками р!зних дисципл!н, а сам терм!н «комун!кац!я» (так само як ! терм!н «!нформац!я») вже м!цно ув!йшов в понят!йний апарат соц!ально гуман!тарного знання. Генезис та розвиток мереж! 1нтернет призвели до суттевого прискорення ! розширенню !нформац!йного обм!ну та породили явище глобал!зацп комун!кац!йних систем. Глобальн!сть, пол!лог!чн!сть, !нтерактивн!сть - значущ! складов! комун!кативно'1 ситуацп в сучасному св!т!. Комун!кац!йн! потоки ! сама комун!кац!я на наших очах перетворюеться у глобал!зований фактор ! зас!б розвитку. Однак поняття «глобальн! комун!кацпн! системи» майже зовс!м не досл!джене. Безл!ч невизначеностей виникае ! в процес! анал!зу явища глобал!зацп м!жнародних комун!кац!йних систем
Анал!з останн!х досл!джень ! публ!кац!й. Саме поняття «комун!кац!я» стало активно розроблятися ! застосовуватися в систем! соц!ально-гуман!тарного знання фактично з середини XX ст. Так, проблеми як!сно'1 оц!нки комун!кативних процес!в та специф!ки «справжнього» сп!лкування розглядаються такими ф!лософами, як К. Ясперс, М. Бердяев, М. Бубер, Ю. Габермас, К. О. Апель та !н. Модел! комун!кац!йного процесу, визнан! класичними для сучасного соц!ально-гуман!тарного знання, описан! у друг!й половин! XX ст.. в роботах Г. Лассуелла, П. Лазарсфельда, К. Шеннона, У. В!вера. Активно використовуються структурн! модел! комун!кацп, розроблен! в досл!дженнях М. Де Флера, У. Шрамма, Ч. Осгуда та !н. На тл! зростаючого !нтересу до питань, пов'язаних з досл!дженням !нформац!йно-комун!кативно'1 глобал!зацп ! п!двищенням теоретичного р!вня таких досл!джень, в ц!й сфер! залишаються серйозн! проблеми. Зокрема, в б!льшост! наявних публ!кац!й в!дсутне грунтовне досл!дження сутност! глобальних комун!кац!й, а п досл!дження зводиться до процес!в !нформатизац!'1 та поширення 1нтернет-комун!кац!й.
Метою стат! е досл!дження сутност! та явища глобал!зацп м!жнародних комун!кац!йних систем, зокрема визначити сутн!сть глобал!зац!'1 та формування поняття глобал!заци м!жнародних комун!кац!йних систем.
Виклад основного матер!алу досл!дження. У XXI стол!тт! поняття глобал!зац!я стало д!йсно ключовим, визначаючим становлення б!льшост! процес!в, розвиток в!дносин на новому, б!льш високому та масштабному, св!товому р!вн!. Терм!н «глобал!зац!я» е одним з найб!льш дискус!йних, через свою складн!сть та масштаби прояв!в, ! на сьогодн! !снуе ц!лий ряд п!дход!в до його сучасного тлумачення. Теодор Лев!тт у журнал! «Гарвард Б!знес Рев'ю» визначив глобал!зац!ю як св!тову конвергенц!ю ринк!в завдяки !снуванню ново'1 форми п!дприемств, як! були назван! ним «глобальними ф!рмами» [22, с. 97]. Р. Робертсон п!д глобал!зац!ею розум!е зростаючий вплив на соц!альну д!йсн!сть окремих кра'1'н р!зних чинник!в, що мають м!жнародне значення: економ!чних ! пол!тичних зв'язк!в, культурного та !нформац!йного обм!ну ! т. !н. [24, с. 37]. Поняття «глобальне» у Р. Робертсона означае не лише «!нтернац!ональне» ! «транснац!ональне», а й «транскультурне» ! «транслокальне».
Дж. Copoc зaзнaчae, щo глoбaльнoмy cycпiльcтвy влacтивo piзнoмaнiття, я^ e бaзoю для cтвopeння нeoбxiдниx iнcтитyтiв - вcecвiтньoï cиcтeми пoлiтичниx, фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx i вiйcькoвo-cтpaтeгiчниx opгaнiзaцiй, яю пoвиннi cтaти eфeктивними iнcтpyмeнтaми вcтaнoвлeння глoбaльнoï диктaтypи тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй [16, c. 41].
Ha думку A. Пaлкoвoï, глoбaлiзaцieю нaзивaють тicний взaeмoзв'язoк y cвiтi: pyx iнфopмaцiï, ^п^лу, тoвapiв i людeй чepeз дepжaвнi кopдoни y вce бiльш швид^му тeмпi i oбcязi, взaeмoпpoникнeння кyльтyp, cпocoбiв життя, пocилeння здaтнocтi дoмoвлятиcя i жити у злaгoдi, нeзвaжaючи нa кyльтypнi вiдмiннocтi [11, c. 43]. M. Дeлягiн визнaчae глoбaлiзaцiю, як пpoцec фopмyвaння eдинoгo (cвiтoвoгo, aлe oднoчacнo мaючoгo дocить вузью мeжi) вiйcькoвo-пoлiтичнoгo, фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo тa iнфopмaцiйнoгo пpocтopy, щo фyнкцioнye мaйжe виключнo нa ocнoвi iнфopмaцiйниx тa кoмп'ютepниx тexнoлoгiй [4, c. 22]. P. Maкyeв poзглядae глoбaлiзaцiю, як пepeтвopeння пeвнoгo явищa нa cвiтoвe, плaнeтapнe, тe, якe cтocyeтьcя ycieï зeмлi, зeмнoï кyлi. Ha йoгo думку, глoбaлiзaцiя явищe у cвoïй ocнoвi oб'eктивнe, якe нocить cиcтeмний xapaктep, тoбтo oxoплюe yci cфepи життя cycпiльcтвa [9, c. 38].
Ян Шoлтe, визнaчae п'ять нaпpямкiв-xapaктepиcтик глoбaлiзaцiï: iнтepнaцioнaлiзaцiя, лiбepaлiзaцiя, yнiвepcaлiзaцiя, мoдepнiзaцiя, дeтepитopiзaцiя [25, c. 15-17]. Дoпoвнивши вкaзaний пepeлiк щe oдним та^ямшм - вipтyaлiзaцiя. Глoбaлiзaцiя як вipтyaлiзaцiя xapaктepизyeтьcя ним вoлiнням cyчacнoгo cycпiльcтвa дo вipтyaльнocтi, пpичoмy вipтyaлiзyeтьcя да лишe cycпiльcтвo, aлe й пopoджeнa в ньoмy ocoбиcтicть. Iнтepнeт вистутае зacoбoм тpaнcфopмaцiï ocoбиcтocтi тa cycпiльcтвa.
3a визнaчeнням M. Kpaвчyкa, тepмiнoм «глoбaлiзaцiя» у пoлiтичнiй нayцi пoзнaчaeтьcя шиpoкий cпeктp пoдiй i тeндeнцiй: poзвитoк cвiтoвиx iдeoлoгiй, iнтeнcивнa бopoтьбa зa вcтaнoвлeння cвiтoвoгo пopядкy, зpocтaння кiлькocтi тa впливу мiжнapoдниx opгaнiзaцiй, пocлaблeння cyвepeнiтeтy нaцioнaльниx дepжaв, пoявa i poзвитoк тpaнcнaцioнaльниx кopпopaцiй, im^crarn мacoвi мiгpaцiï тa фopмyвaння бaгaтoкyльтypниx cпiльнoт, cтвopeння плaнeтapниx зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï, eкcпaнciя зaxiднoï кyльтypи в yci peгioни cвiтy тoщo [7, c. 123].
Haвeдeмo визнaчeння вiтчизнянoгo вчeнoгo A. ^apoG^o", якa ввaжae глoбaлiзaцiю - oб'eктивним пpoцecoм poзмивaння нaцioнaльниx кopдoнiв як нacлiдкy пoшyкy пpибyткoвиx cфep вiдтвopeння кaпiтaлy y вcix йoгo фopмax (виpoбничиx, фiнaнcoвиx, тpyдoвиx eкoнoмiчниx pecypciв), qo пpизвoдить дo взaeмoдiï, взaeмoзaлeжнocтi, взaeмoпepeплeтiння нaцioнaльниx eкoнoмiк тa фopмyвaння глoбaльнoгo pинкy тa cвiтoвoï eкoнoмiчнoï cиcтeми [17, c. 10].
Укpaïнcькi вчeнi E. ^ушив^^ тa Ю. Шeвчeнкo дoпoвнили цe визнaчeння, зaзнaчивши, щo глoбaлiзaцiя зa cвoeю cyтнicтю являе coбoю вceoxoплюючий oб'eктивний пpoцec poзмивaння тa cтиpaння кopдoнiв y вcix cфepax життя cycпiльcтвa, як нacлiдoк пoшyкy нaйeфeктивнiшoгo викopиcтaння пpoдyктивниx cил людcтвa, щo пpизвoдить дo тpaнcфopмaцiï cвiтoвoгo cпiвтoвapиcтвa y вiдкpитy цiлicнy cиcтeмy iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчниx, фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx, cycпiльнo-пoлiтичниx тa coцiaльнo-кyльтypниx взaeмoзв'язкiв тa взaeмoзaлeжнocтeй, peзyльтaтoм я^ мoжe cтaти cтвopeння гoмoгeннoгo гocпoдapcькoгo cвiтoвoгo пopядкy [13, c. 135].
3aзнaчимo, щo глoбaлiзaцiя peзyльтaт зaкoнoмipнoгo poзвиткy cycпiльcтвa: нa пeвнoмy eтaпi виникли пpoблeми, виpiшeння якиx нeмoжливo i нepaцioнaльнo бyлo здiйcнювaти вiдoкpeмлeнo, щo й пopoдилo нeoбxiднicть oб'eднaння cyб'eктiв нapoднoгo гocпoдapcтвa, тoбтo iнтeгpaцiйнi тeндeнцiï. Пpичoмy з чacoм щ тeндeнцiï тiльки пocилюютьcя. Taк, у cyчacнoмy cвiтi виcoкими тeмпaми зpocтae poль нeдepжaвниx тa нaддepжaвниx peгyлятopiв cвiтoвoï eкoнoмiки i мiжнapoдниx вiднocин, icтoтнo
236
poзшиpюeтьcя вплив нa poзвитoк нaцioнaльниx eкoнoмiк тaкиx мiжнapoдниx фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx iнcтитyтiв тa мiжнapoдниx кoмyнiкaтивниx cиcтeм.
Taким чинoм, глoбaлiзaцiя як фeнoмeн cyчacнoгo poзвиткy цивiлiзaцiï xapaктepизye repex^ дo нoвoгo cвiтoвoгo пopядкy, нoвoï cиcтeми вiднocин, дoкopiннo змiнюючи впopядкoвaнicть cпiлкyвaння мiж людьми, якa cклaдaлacь cтoлiттями. Oчeвиднo, щo змiни, щo вiдбyвaютьcя в cyчacнoмy coцiaльнoмy ^ocropi, нe мoжyть нe мaти ^TOraora впливу нa змicт i cпpямoвaнicть кoмyнiкaтивниx пpoцeciв.
Глoбaлiзaцiя пocилюe poль тpaнcнaцioнaльниx взaeмoдiй в cвiтi, poзшиpюe мacштaби кoмyнiкaцiï, poблячи нaшy цивiлiзaцiйнy чacтинa життя бiльш зpyчнoю, щo дae пpивiд oцiнювaти дaний пpoцec лишe пoзитивнo. Унiвepcaльнa кaтeгopiя «^муш^^я» cпiввiднocитьcя з тaкими пoняrтями, як зв'язoк, вiднoшeння, iнфopмaцiйнa взaeмoдiя, ^ma^, cпiлкyвaння, кaнaли зв'язку мiж oб'eктaми, пoвiдoмлeння, iнфopмaцiя, шляxи i зacoби пoвiдoмлeння, cимвoлiчнi пocepeдники тa ш. Унiвepcaльний пiдxiд дo кoмyнiкaцiï дoзвoляe oxoпити ïï змicтoвнi acпeкти в живш пpиpoдi (бioкoмyнiкaцiï), в cyra^cm (coцiaльнi кoмyнiкaцiï), в тexнiчниx пpиcтpoяx i мaшинax (тexнiчнi кoмyнiкaцiï). З тexнoлoгiчнoï тoчки зopy - де piзнoгo poдy зacoби i cпocoби зв'язку кoнкpeтниx oб'eктiв мaтepiaльнoгo i дyxoвнoгo cвiтy.
Oднaк якщo oднieю cтopoнoю глoбaлiзaцiï виcтyпaють iнтeгpaцiйнi пpoцecи, тo звopoтним бoкoм - тавтаки, e пpoцecи дeзiнтeгpaцiï, якi pyйнiвнo впливaють нa ocoбливocтi нaцioнaльниx кyльтyp. B peзyльтaтi icнye нeбeзпeкa peaлiзaцiï нaйбiльш cпpoщeнoгo типу ime^a^'i, щo пpeдcтaвляe зaгpoзy жиrтeвoмy cвiтy людcтвa. Oднieю з цeнтpaльниx в цш пapaдигмi e iдeя пpo cпiвпpaцю мiж yciмa eлeмeнтaми кoмyнiкaцiйнoï метеми, як нa нaцioнaльнoмy, тaк i та мiжнapoднoмy piвнi, зacнoвaнy та yнiвepcaльниx цiннocтяx i зaгaльнoлюдcькиx irnepecax. З циx пoзицiй зaгpoзy бeзпeцi cтaнoвлять тi yчacники мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx cиcтeм, якi вiдмoвляютьcя вiд cпiвпpaцi, пopyшyють зaгaльнoпpийнятi мopaльнi i пpaвoвi нopми [6, c. 240].
Глoбaлiзaцiя мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx cиcтeм пoв'язaнa з пpoцecoм тpaнcфopмaцiï, якa викликaнa yтвopeнням шиpшoï мepeжi кoмyнiкaтopiв, щo функцюнують нa вeликoмy iнфopмaцiйнoмy пpocтopi eдинoю, aлe poзгaлyжeнoю cиcтeмoю зacoбiв мacoвoï кoмyнiкaцiï тa кoнтpoлюютьcя opгaнiзoвaнoю cпiлкoю ïï виpoбникiв. Ha думку O. Зepнeцькoï, глoбaлiзaцiя мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx cиcтeм мoжe poзглядaтиcя як пpoцec кoнвepгeнцiï amparao"! чacтини y виглядi eлeктpoннo-oбчиcлювaльнoï тexнiки, пpoгpaмнoгo зaбeзпeчeння i aпapaтнo-пpoгpaмoвoï чacтини cиcтeм кoмyнiкaцiï [5, c. 37].
B yмoвax pинкy iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo тa йoгo зacoби мacoвoï кoмyнiкaцiï cтaють ocнoвним cepeдoвищeм, y якoмy вiдбyвaeтьcя бiльшicть вaжливиx cycпiльнo-пoлiтичниx пoдiй, цiкaвиx для y^arn^^'i' тацп. B ocтaннi pom ЗMI тpaнcфopмyвaлиcя y мexaнiзм пpoдyкyвaння шиpoкoгo cпeктpa пoвiдoмлeнь тa впливу та миcлeння i cпociб життя людини. Taкий вплив пpиcкopюeтьcя i пpизвoдить дo мoдифiкaцiй, пocилюe пpoцecи ime^a^'i, a пoдeкyди i дeзiнтeгpaцiï y coцiaльнo-пoлiтичнoмy жиrтi.
Pociйcький вчeний Ф.I. Шapкoв [18] нaзивae нoвy iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaцiйнy epy «Чeтвepтoï xвилeю» зa aнaлoгieю з «Tpeтьoю xвилeю» E. Toффлepa, якa виниклa вcлiд зa пoявoю пиceмнocтi i винaxoдoм дpyкapcтвa. Пoявa «Чeтвepтoï xвилi» пoв'язyeтьcя з пoвepнeнням людcтвa дo зaгaльниx iнтepaктивниx кoмyнiкaцiй нa глoбaльнoмy piвнi зa дoпoмoгoю Iнтepнeтy, нaдзвичaйнoï iнтeнcифiкaцieю eлeктpoнниx кoмyнiкaцiй, виpтyaлизaцieю coцiaльнoгo пpocтopy Iнтepнeтy i виникнeнням вipтyaльнoгo cпiвтoвapиcтвa, я^ фopмyeтьcя в cиcтeмi Iнтepнeтy ^ пpocтo з мeтoю oбмiнy iнфopмaцieю, a для cпiлкyвaння, «пpoживaння» в нoвoмy типi eлeктpoннo-вipтyaльнoï opгaнiзaцiï. ^и цьoмy cлiд зaзнaчити, щo пoявa
237
нових форм комушкацп (електронна пошта, чати, сощальш мереж1, блоги, СМС i T.iH.) призводить до того, що вщ «живо!» комушкацп «face-to-face» ми все частiше переходимо до комушкацп «screen-to-screen» [20, с. 93]. H,i етапи не е послщовними: незважаючи на те, що кожна ступшь iсторично е тзшшою, нiж попередня, вони не замшюють одна одну, а скорiше накладаються одна на одну. Кожен з методiв збереження i передачi шформацп грунтовно вклинюеться в мережi взаемовщносин, якi складають суспiльство, i це призводить до глибоких змiн у самому суспiльствi [23, с.7].
На думку М. Маклюена, глобалiзацiя комушкацшних процесiв призвела до того, що тд впливом засобiв масово! шформацп св^ стае «глобальним селом», що дае можливють для спiлкування людям iз рiзних частин планети, при цьому вiртуальнi комушкацп здаються значнш частинi людей бiльш привабливими, шж безпосередне вербальне людське спiлкування. Тобто вони сприймають вiртуальну реальнiсть як бшьш комфортне середовище iснування [12, с. 2]. Поява вiртуального середовища приводить до змш форм i стилю соцiальних взаемодiй, зокрема комушкацш.
Однак наведена концепцiя критикуеться американськими комушкативютами Дж. Гербнер i Б. Брус-Бршгзом за швидкоплиннiсть, короткостроковiсть i фрагментарнiсть спiлкування, нестiйкiсть соцiальних зв'язюв, що характеризують в першу чергу сферу мiжособистiсних комунiкацiй. «Глобальне село» як сощальна органiзацiя, на !хню думку, будуеться за принципом тюних родинних i стiйких сусiдських зв'язюв, що визначають комунiкативний простiр i духовнi установки людей. Не «глобальне село» з його стшкою внутршньо несуперечливою комунiкативною ситуацiею, а «глобальний метраполiс» е образом сощально!' дшсносп, породжуеться «моза!чною культурою», i висловлюе конфлшт вимушено пов'язаних мiж собою умов способу життя мегаполюу, але мають право на незалежне особисте життя людей [14, с. 76].
Тобто, сучасний комушкативний проспр характеризуеться взаемодiею рiзних культур i рiзноманiттям комунiкативних засобiв. В свою чергу, функцюнуюче рiзноманiття засобiв мiняе характеристики комунiкаторiв. Для устшно'1 соцiалiзацii, особиспсного та професiйного росту людинi доводиться взаемодiяти iз зростаючим обсягом шформацп, бшьш прийнятною за посередництвом рiзноманiтних каналiв комушкацп. У зв'язку з цим розширюються комушкацшш потреби людей, формуеться новий рiвень i якють iнформацiйно-комунiкацiйних здiбностей особистостi, сукупнiсть яких може бути iнтерпретована як конкретний тип «людини шформацшно'1». Iнформацiйно-комунiкацiйна револющя призводить i до змiн у сощальнш сферi: можливiсть включення практично кожно! людини в систему глобальних комушкацшних зв'язюв веде до змши iдентичностей, до формування нових тдстав соцiальноi стратифiкацii; однiею з найбшьш значущих пiдстав стае можливiсть доступу до каналiв iнформацii та рiвень iнформованостi. Ряд змiн такого роду носить еволюцшний характер, деякi змши по суп сво!й представляють революцшний стрибок в системi соцiальних якостей людини.
Зазначимо, що комунiкацiйний проспр мае дiяльнiсну природу, виникае в результат дiяльностi колективного або шдивщуального суб'екта. Воно являе собою динамiчну структуру, що складаеться з автономних, але сполучених комушкацшних полiв. У раз^ коли комунiкацiйнi поля знаходяться в гармони i динамiчнiй рiвновазi, то !х взаемодiя знижуе рiвень невизначеностi соцiальних ризикiв в комушкацшному просторi. У ситуацii хаосу полiв комунiкацiйний простiр перебуватиме в конфлштному станi. Дане структурування дозволяе концептуально вщобразити динамiку функцiонально окреслених i просторово-визначених комунiкацiйних процесiв у суспiльствi ризику, де якiсно перетвориться рiзноманiтна iнформацiя, оновлюються механiзми функцiонування та транслящя по рiзних комунiкацiйних каналах. В
238
глoбaльнoмy cycпiльcтвi пpaкceoлoгiчнoю влacтивicтю кoмyнiкaцiï e cтвopeння cмиcлoвoгo кoмyнiкaцiйнoгo пpocтopy, дe cмиcлoвa кoмyнiкaцiя - ^ «живий», eмoцiйний пpoцec, cпpямoвaний нa зв'язoк coцiaльниx cyб'eктiв в чaci i пpocтopi для пepeдaчi тa oбмiнy coцiaльнoю iнфopмaцieю, щo з'eднye piзнi види дiяльнocтi тa кaнaли тpaнcляцiï в eдиний пpoцec. Koмyнiкaцiйний пpocтip для кoжнoгo кoмyнiкaтopy пoшиpюeтьcя i нaбиpae cилy зaвдяки нoвiтнiм тexнiчним зacoбaм, coцiaльним мepeжaм i мacoвим кaнaлaм зв'язку. У cyчacнoмy cycпiльcтвi цi кoмyнiкaцiï пocтyпoвo cтaють yнiвepcaльним зacoбoм yпpaвлiння cвiтoм. Людинa в пpocтopi глoбaльниx кoмyнiкaцiйниx кoнфлiктiв - цe aмбiвaлeнтнa вipтyaльнa людинa, нaцiлeнa нa пpaгмaтичнicть i eкcтpeмaльнicть, xapaктepнi дecтpyктивнi змiни cтaтycy peaльнocтi, ocoбиcтocтi, cвiдoмocтi i вoлi, щo викopиcтoвye вci вiдoмi нoвiтнi iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï для мaнiпyлювaння люд^^ю cвiдoмicтю пpoтивникa.
Koмyнiкaцiйнi crnya^ï пoв'язaнi мiж coбoю, вoни нe пpoxoдять в cycпiльcтвi бeзcлiднo, ïx iнтeгpaцiя i нacлiдки виключнo piзнoмaнiтнi i мoжyть мaти як нeгaтивнi, тaк i пoзитивнi нacлiдки для життeвoгo cвiтy людини. Дaний acпeкт ocoбливo вaжливий в iнфopмaцiйнy epy, дe кpaйньoю фopмoю aнтaгoнicтичниx пpoтиpiч мiж aппoзицiйними coцiaльними cyб'eктaми cтae кoмyнiкaцiйний кoнфлiкт. Глoбaлiзaцiя мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx cиcтeм в тaкoмy випaдкy, цe ocoбливий pизикoгeний eтaп взaeмoдiï цивiлiзaцiй, ^ли для виpiшeння пpoтиpiч пoтpiбнo зoвciм нoвe бaчeння cвiтy, виявлeння фyндaмeнтaльниx тeндeнцiй йoгo eвoлюцiï i викopиcтaння aбcoлютнo нoвиx, iннoвaцiйниx мexaнiзмiв виpiшeння пpoтиpiч, якi мoжнa виявити в ^ocropi пpaкceoлoгiчнoгo дocлiджeння пoлiв ^муш^^йн^ cиcтeм.
Kлючoвими xapaктepиcтикaми eлeктpoннoï кoмyнiкaцiï, нa думку B.A. Mиxaйлoвa, e вipтyaльнicть, iнтepaктивнicть, гiпepтeкcтyaльнicть, глoбaльнicть, кpeaтивнicть, aнoнiмнicть i мoзaïчнicть [10, c. 39]. Aвтop вiдзнaчae, щo глoбaльнicть, як пoтeнцiйнa мoжливicть poзшиpeння кoлa cпiлкyвaння, e пpoдoвжeнням дaвнo вiдoмoï icтopичнoï тeндeнцiï. Ужe пoявa пиceмнocтi вивeлa кoмyнiкaцiю зa мeжi кoлa бeзпocepeднix yчacникiв (face-to-face), i тим caмим були знятi дeякi пpocтopoвo-чacoвi oбмeжeння кoмyнiкaтивнoï взaeмoдiï. Уci уступы вигaдyвaннi людинoю фiкcaтopи iнфopмaцiï (книгoдpyкyвaння i т.iн.) нeминyчe дiяли в oднoмy i тoмy ж нaпpямкy -poзшиpювaли кoлo yчacникiв (a paзoм з ним - швидкють oбмiнy iнфopмaцieю, oбcяг пepeдaнoï iнфopмaцiï i т.iн.) [10, c. 41]. Iнтepнaцioнaлiзaцiя cyчacнoгo cвiтy виcтyпae oднoчacнo як йoгo «iнтepнeтизaцiя» i «ceтiзaцiя». Cьoгoднi - paзoм з poзгopтaнням Iнтepнeтy - вiдбyвaeтьcя «poзмивaння» чepгoвиx, тeпep вжe дepжaвниx i нaцioнaльниx кopдoнiв i фopмyвaння «мeгacycпiльcтвa» [10, c. 42]. Пepeтвopeння Iнтepнeтy в пpocтip глoбaльниx кoмyнiкaцiй нociïв piзнoмaнiтниx кyльтyp пpизвoдить дo тaк звaнoï «глoкaлiзaцiï», кoли тeндeнцiï лoкaлiзaцiï тa peгioнaлiзaцiï мoв i кyльтyp cтикaютьcя з пpoтилeжними тeндeнцiями ïx глoбaлiзaцiï [3, c. 17]. Пoбiчнi eфeкти глoбaлiзaцiï пoвepтaють cycпiльcтвa дo пpocтopoвoгo, кyльтypнoгo i чacoм peлiгiйнoгo кoнтeкcтy. Цe oзнaчae пiдвищeнy yвaгy дo лoкaльниx гpoмaд i ïx пpoблeм, зpocтaння знaчeння кoнфeciйнoгo чинникa тa пocилeння poлi eтнiчнoï iдeнтичнocтi. P. Poбepтcoн зaзнaчae, щo «глoкaлiзaцiя» ^o^c нe виpiшeний нaпepeд, який мoжe гoйднyтиcя в будь-яку cтopoнy. Пpиймaючи цeй твepджeння, пpиxильники бaгaтoпoляpнoгo cвiтy пoвиннi cвiдoмo пpиклaдaти зycилля, щoб пpoцecи xитнyлиcя в «лoкaльнy» cropo^ i пepeвaжили «глoбaльнy» [1, c. 343-344].
Oдним з ключoвиx мoмeнтiв cyчacниx тpaнcфopмaцiй глoбaльнoгo iнфopмaцiйнoгo cyra^o^a e кoгнiтивнi мoжливocтi людeй i ïx кoмyнiкaтивний пoтeнцiaл. Ecтep Дишн зayвaжye, щo кoжнa ocoбиcтicть пoвиннa пpoявити ceбe, тoмy щo, фopмyючи мepeжi тa пiдтpимyючи ïx вiдпoвiднoю iнфopмaцieю, людинa oтpимye
239
мнoжиннi пepeвaги; кoжнa oкpeмa ocoбиcтicть пoвиннa вiдiгpaвaти aктивнy poль в icнyючиx cпiльнoтax aбo cтвopювaти cвoï влacнi; пpoпoнyвaти cвoï пpoдyкти чepeз мepeжy, дoпoмaгaючи co6í тa iншим [21, c. 283].
M. Kacтeльc, poзмipкoвyючи пpo мoдифiкaцiю iнфopмaцiйнoгo cycпiльcтвa в мepeжeвe, зaзнaчaв, щo цeй eтaп oбyмoвлeний двoмa титами змiн - тpaнcфopмaцiя cycпiльcтвa (i йoгo eкoнoмiки) i тpaнcфopмaцieю cвiдoмocтi людeй. Bикopиcтoвyючи цi двa типи змш, M. Kacтeльc зpoбив виcнoвoк пpo тe, щo кoмп'ютepнi тexнoлoгiï пpoдyкyють нoвий тип cycпiльcтвa i ^муш^^й - мepeжeвий [19, c. 54]. M. Kacтeльc був пepшим дocлiдникoм, який визнaчив вcю зтачимють пoвcюднoгo poзпoвcюджeння мepeжeвиx тexнoлoгiй i зaзнaчив, щo цeй пpoцec e пpoдyктoм мepeжeвoгo cycпiльcтвa, в я^му нe тiльки кoмпaнiï, a й ocoбиcтocтi мoжyть oтpимyвaти вигoдy вщ нoвиx кoмyнiкaтивниx мoжливocтeй. Глoбaльнi eлeктpoннi мepeжi пiдтpимyють poзвитoк i пoшиpeння знaнь тa iнфopмaцiï, щo дaють мoжливicть бiльш швид^! aдaптaцiï. Kpiм тoгo, poзвивaючi пpoцecи змiнилиcя вщ буття, зacнoвaнoгo нa фiзичниx pecypcax, дo зpocтaння дoвipи дo мoбiлiзaцiï тa кoopдинaцiï знaнь тa iнфopмaцiï. Цi пpoцecи пpизвoдять дo aктyaлiзaцiï фeнoмeнy Iнтepнeт-кoмyнiкaцiï, який пoвнicтю впиcyeтьcя у фiлocoфiю, coцioлoгiю тa пcиxoлoгiю нoвoгo cycпiльcтвa.
Oтжe, кoмyнiкaцiя i зacoби ïï здiйcнeння нaбyвaють в I^ep^^ пpoвiднy poль. Iнфopмaцiйнe cycпiльcтвo, щo фopмyeтьcя, вiдpiзняють нe тшьки i нe cтiльки poзшиpeнi мoжливocтi нaкoпичeння тa пepepoбки iнфopмaцiï, ^шьки нoвi фopми кoмyнiкaцiï тa ïx пpoтiкaння чepeз ocoбливий coцiaльний ^ocrip. З пepepocтaнням зacoбiв мacoвoï iнфopмaцiï в зacoби мacoвoï кoмyнiкaцiï пoмiтнo змiнюeтьcя xapaктep coцiaльнoгo cпiлкyвaння. Пepeвaжнoю фopмoю cпiлкyвaння cтae дiaлoг чи пoлiлoг, a нe мoнoлoг; та змiнy oднoбiчнo cпpямoвaнoмy iнфopмaцiйнoмy пoтoкy (вiд кoмyнiкaтopa - дo ^муш^ш^) пpиxoдить кoмyнiкaцiйнa взaeмoдiя («кoмп'юнiкaцiя»).
Гoлoвнa вiдмiннicть вipтyaльнoï кoмyнiкaцiï пoлягae да cтiльки в зocepeджeннi тa oпocepeдкoвaнocтi eкpaнoм, cкiльки у фaктi cпiлкyвaння людини бeзпocepeдньo з мaшинoю. Taким чинoм, caмe дiaлoг «людинa-кoмп'ютep» визнaчae гoлoвнi вiдмiннocтi eлeктpoннoï кoмyнiкaцiï вщ y^o! чи дoкyмeнтaльнoï [15, c. 29].
Зa cлoвaми G.I. Гopoшкo [3, c. 11], Iнтepнeт yтвopюe ocoбливy кoмyнiкaтивнy cepeдy - мюда peaлiзaцiï мoви, якe нe мaлo aнaлoгiв в минyлoмy. Bipтyaльнa peaльнicть Iнтepнeтy в мipy poзвиткy нaбyвae pиc нoвoгo cвiтy i стилю життя, який cтимyлюe пoявy нoвиx зacoбiв кoмyнiкaцiï. Caмo iнтepнeт-пpocтip e вт^нням живoгo людcькoгo миcлeння, виpaжeнoгo у фopмi тeкcтy, oднoчacнo cинтeзyючoгo тaкoж гpaфiкy, звук, aнiмaцiю. Iнтepнeт як нoвий кoмyнiкaтивний пpocтip c^rae тoмy, щo нociï мoви чacтiшe зaмиcлюютьcя нaд викopиcтoвyвaними мoвними зacoбaми. Mepeжa cтимyлюe мoвлeннeвy твopчicть людини. Moвa cтae iнcтpyмeнтoм твopчoï caмopeaлiзaцiï людeй, щo cпiлкyютьcя нa нш. Зa дoпoмoгoю зacoбiв мoви знaxoдять cвoe виpaжeння нe тiльки думки, a й дп yчacникiв кoмyнiкaцiï, нa вepбaльний piвeнь пoвнicтю пepexoдить виpaз eмoцiйниx cтaнiв.
Baжливoю лiнгвicтичнoю ocoбливicтю iнтepнeт-кoмyнiкaцiï e взaeмoдiя ycнoï i пиcьмoвoï фopми icнyвaння мoви: Iнтepнeт-кoмyнiкaцiя в cyчacнoмy cycпiльcтвi xapaктepизyeтьcя cтyпeнeм cинxpoннocтi, щo пocтiйнo збiльшyeтьcя, poзмoвнocтi тa eмoцiйнocтi, щo нaближae фopмaльнo пиcьмoвий пpocтip iнтepнeт-кoмyнiкaцiï дo ycнoï фopми icнyвaння мoви [8, c. 10]. Дaний пpoцec мoжнa oxapaктepизyвaти як «opaлiзaцiю cпiлкyвaння», тобто як зaгaльнoкoмyнiкaтивнy тeндeнцiю пiдвищeння poлi ycнoгo cпiлкyвaння в cтpyктypi кoмyнiкaцiï. Пpи цьoмy cтyпiнь peaлiзaцiï oзнaк пиcьмoвoï тa ycнoï мoви piзнa в piзниx жaнpax iнтepнeт-кoмyнiкaцiï. Ocнoвoпoлoжним з тexнiчнoï
тoчки зopy тут e oзнaкa cинxpoннocтi I acинxpoннocтi кoмyнiкaцiï, який визнaчaтимe пpинцип пoбyдoви i cпpийняття тeкcтiв.
Toбтo, зa cвoeю cyrтю глoбaлiзaцiю мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx cиcтeм, мoжнa визнaчити як зaкoнoмipний icтopичний пpoцec вcтaнoвлeння i poзшиpeння взaeмoзaлeжнocтi i взaeмoзв'язкy мiж oкpeмими cyб'eктaми (кoмyнiкaтopiв), пpи якoмy кoжeн cyб'eкт, пopяд з caмopeгyлювaнням i caмopoзвиткoм, cтae yчacникoм мiжнapoдниx вiднocин i нeвiд'eмнoю чacтинoю cвiтoвoï cиcтeми i фyнкцioнye вжe в paмкax yзгoджeнoï мiжнapoднoï eкoнoмiки i пoлiтики, нaдaючи нa ни бeзпocepeднiй вплив в тш чи iншiй мipi.
Bиcнoвки. Глoбaлiзaцiя визнaчae пoчaтoк нoвoï epи взaeмoдiï в мiжнapoднoмy кoмyнiкaтивнoмy ^ocropi, cпpичиняючи фyндaмeнтaльним пepeтвopeнням в ycix cфepax cycпiльнoгo життя. Boнa виcтyпae oб'eктивним пpoцecoм, який cтaв мoжливим внacлiдoк poзвиткy iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй. Зaзнaчeнe пpизвeлo дo глoбaльнoгo пepeocмиcлeння cвiтy i фopмyвaння нoвoгo cepeдoвищa cпiлкyвaння тa нoвoгo типу кoмyнiкaцiï, яка вce бiльш впливae нa внeмepeжeвий диcкypc i внeмepeжeвy кoмyнiкaтивнy пpaктикy. Tpaнcфopмaцiйний, кpoccкyльтypний xapaктep кoмyнiкaтивнoï пpaктики визнaчae взaeмoдiю ocoбиcтocтi i глoбaльнoгo cepeдoвищa. Диcтaнтнicть, poздiлeнicть в ^ocropi i в чaci, oпocepeдкoвaнicть кoмп'ютepoм ycклaднюють пpoцec ^мушка^'х в Im^^ri, тa poблять ïï бaгaтoчлeннoю. Глoбaлiзaцiя cиcтeм мacoвoï ^мушка^'х тiльки пocилюe дивepгeнтнicть i диcпepcнicть кoмyнiкaцiйниx cиcтeм, cтpyктypизaцiю, фaзoвicть, диcкpeтнicть мoвлeння тa мoнoпoлiю нa ньoгo.
Дocлiджeння глoбaлiзaцiï мiжнapoдниx кoмyнiкaцiйниx зв'язкiв тiльки пoчинaютьcя, i для виpiшeння нoвиx, дyжe cклaдниx cвiтoглядниx, тeopeтичниx i пpaктичниx пpoблeм глoбaльнoгo icнyвaння знaдoблятьcя нoвi ^eï тa мeтoди, щo й зyмoвлюe нeoбxiднicть пoдaльшиx дocлiджeнь, зoкpeмa, глoбaльниx кoмyнiкaцiйниx мoдeлeй тa ïx впливу нa пoлiтикy дepжaви.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Бayмaн З. Глoбaлiзaцiя. Hacлiдки для людини i cycпiльcтвa : пep. з aнгл.
I З. Бayмaн. - K. : Bид. дiм «Kиeвo-Moгилянcькa aкaдeмiя», 2008. - 109 c.
2. Галуш^ E. B. Пpoцeccы пoлитичecкиx пpeoбpaзaвaний в ycлoвияx глoбaлизaции I E. B. Галуш^ II Пpoблeми мiжнapoдниx вiднocин : зб. мук. пp. - K. : KиMУ, 2011. - Bип. 3. - C. 155-166.
3. Гopoшкo E. И. Coвpeмeнныe интepнeт-кoммyникaции: cтpyктypa и ocнoвныe xapaктepиcтики I E. И. Гopoшкo II Интepнeт-кoммyникaция кaк нoвaя peчeвaя фopмaция. - M. : Шука, Флинтa, 2012. - C.9-52.
4. Дeлягин M. Глoбaлизaция: вapиaнты для Poccии I M. Дeлягин II Maтepиaлы кpyглoгo cтoлa. - CTO.: Инфopмaциoннoe aгeнтcтвo "Poc-Балт". - 2011. - C. 18-39.
5. Зepнeцькa O. B. Глoбaльний poзвитoк cиcтeм мacoвoï ^мушка^'х i мiжнapoднi вiднocини I O. B. Зepнeцькa. - K. : Ocвiтa, 1999. - 351 c.
6. Kocтиpeв A. Пoлiтикo-пpaвoвi пpoблeми poзбyдoви cиcтeми мiжнapoднoï iнфopмaцiйнoï бeзпeки в yмoвax глoбaлiзaцiï I A. Kocтиpeв. II Cyчacнa у^аш^ка пoлiтикa. Пoлiтики i пoлiтoлoги пpo нй. - K. : У^Е^ький цeнтp пoлiтичнoгo мeнeджмeнтy, 2010. - Bип. 21. - C. 234-246.
7. ^авчук M. Koнцeптyaльнa eвoлюцiя тeopiй глoбaлiзaцiï I M. ^авчук
II Пoлiтичний мeнeджмeнт. - 2003 . - №2. - C. 122-136.
8. Лытен^ C. A. Bзaимoдeйcтвиe ycтнoй и пиcьмeннoй фopмы cyщecтвoвaния языке в интepнeт-кoммyникaции : aвтopeф. диc. ... канд. филoл. неук : OTe^ 10.02.19
/ Сергей Александрович Лысенко; Воронежский государственный университет. -Воронеж, 2010. - 24 с.
9. Макуев Р. X. Современная глобализация: вызовы и трансформации : монография / Р. X. Макуев. - Орел : Изд-во Орелск. ун-та, 2006. - 238 с.
10. Михайлов В. А. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества / В. А. Михайлов, С. В. Михайлов // Актуальные проблемы теории коммуникации : сб. науч. тр. - СПб. : Изд-во СПбГПУ, 2011. - С. 3452.
11. Палкова A. B. Глобализация коммуникации в эпоху Интернета / A. B. Палкова // Проблемы межнациональных отношений: состояние и перспективы: матер. всерос. науч.-практ. конф. - Тверь : Твер. гос. ун-т, 2012. - С. 42-46.
12. Пщдубчак О. А. Нов1 форми комушкацп державних шститупв та громадянського суспшьства в контекст впровадження "електронного уряду" / О. А. Пщдубчак // Державне управлшня : теор1я та практика. - 2011. - № 1. - С. 2 - 14
13. Прушювська Е. В. Сутшсть глобал1зацп та ii особливосп в посткризовий перюд / Е. В. Прушювська, Ю. О. Шевченко // Вюник Запор1зького нацюнального ушверситету : зб. наук. пр. - № 3. - 2012. - С. 131-140.
14. Савруцкая Е.П. Феномен коммуникации в современном мире / Е. П. Савруцкая // Актуальные проблемы теории коммуникации : сб. науч. тр. - СПб. : Изд-во СПбГПУ, 2009. - С. 75-85.
15. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: уч. пособ. / А. В. Соколов. - СПб. : Михайлов, 2012. - 460 с.
16. Сорос Дж. Тезисы о глобализации / Дж. Сорос // Вестник Европы. - 2001. -№ 2. - С. 38-49.
17. Старостша А. Сутшсть та практичне застосування методики конструювання категор1ального апарату економ1чно! науки (на приклад1 понять «глобал1защя» та «пщприемницький ризик») / А. Старостша, В. Кравченко // Вюник Кшвського нацюнального ушверситету ¡м. Т. Шевченка. - 2011. - № 128. - С. 5-10.
18. Шарков Ф. И. Интерактивные электронные коммуникации (возникновение «Четвертой волны»): уч. пособ. / Ф. И. Шарков. - 2-е изд. - М. : Дашков и К, 2010. -260 с.
19. Castells M. Information Technology and Global Capitalism / M. Castells // On the Edge: Living with Global Capitalism / ed. by M. Hutton, A. Giddence. - London : Jonathan Cape, 2000. - P. 52-74.
20. Dürscheid С. E-Mail - verändert sie das Schreiben? / C. Dürscheid // Websprache.net. Sprache und Kommunikation im Internet / Hrsg. von T. Siever, P. Schlobinski, J. Runkehl. - Berlin, New York : Walter de Gruyter, 2006. - S. 85-98.
21. Dyson E. Release 2.0: A Design for Living in the Digital Age / E. Dyson. -London : Viking, 2005. - P. 281-286.
22. Levitt T. The Globalization of Markets / T. Levitt // Harvard Business Review. -1983. - May-June. - P.92-102.
23. Poster M. Cyberdemocracy: The Internet and the Public Sphere / M. Poster // Reading Digital Culture / Ed. by D. Trend. - USA: Blackwell Publishers Ltd, 2007. - P. 259-271.
24. Robertson R. Globalization: social theory and global culture / R. Robertson. -London: Sage, 1992. - 211 p.
25. Scholte J. A. Globalization. A critical introduction / J. A. Scholte. - London: Palgrave, 2000. - 361 p.
Стаття надшшла до редакцп 11.01.2014 р.
242
O. Shumylo
ESSENCE AND PHENOMENON GLOBALIZATION OF INTERNATIONAL COMMUNICATION SYSTEMS
This article is devoted to the theoretical study of the essence of globalization as a phenomenon. Citing analysis of the different definitions of the term «globalization», by determining its overall intrinsic characteristics and their reflection on the communication process, said that globalization strengthens the role of transnational interactions in the world, expanding the scale of communication, making our life more comfortable. Globalization is seen as a result of regular development of society: at some stage having problems whose solution is impossible and impractical exercise was separated, which gave rise to the need and associations of the economy that is the integration trend. And over time, these trends are only amplified.
The paper identified the prospects and risks of global international communications systems. Emphasized the fact that the modern communicative space is characterized by close interaction between different cultures and diversity of communication means. In turn, the functioning diversity of the characteristics changes characteristics of communicators. For successful socialization, personal and professional growth a person has to interact with an increasing amount of information perceived through various communication channels. In this regard, expanding communication needs of people, a new level and quality of information and communication abilities of the individual, the totality of which can be interpreted as a particular type of «information human».
Based on the analysis of globalization and communications in today's world, the article defines the essence of globalization, international communication systems. The paper presents an analysis of the globalization of international communication systems, which is caused by the formation of a wider network of communicators that operate on a large information space only but an extensive system of mass communication and control of organized union of producers. modern information society is distinguished not only and not so much advanced storage and processing of information as new forms of communication and their flow through a particular social space. With the escalation of the media in mass communication significantly changed the nature of social interaction. Distance, division of space and time, the mediation of computer complicated the communication process, making it polynomial.
Keywords: globalization, global communications network information space, communication space, communication systems.
PED,EH3EHTH: Ey.HK M.B., K.nojiim.H, npo$.; ^îihh.ichko C.I., d.nojiim.H, дoц.