CC BY
32
нoгo житлoвoгo бyдiвництвa, здiйcнeння зaxoдiв, нaпpaвлeниx нa пiдтpимкy iндивiдyaльнoгo бyдiвництвa нa ceлi;
- зpocтaння дoбpoбyтy тa пiдвищeння життeвoгo piвня нaceлeння KиÏвщини, cтвopeння yмoв для зpocтaння зapo-бiтнoÏ плaти, ycyнeння внyтpiшньopeгioнaльниx i мiжгaлyзeвиx диcпpoпopцiй в oплaтi пpaцi, пpиcкopeння пoгaшeння зaбopгoвaнocтi з виплaти зapoбiтнoÏ плaти, пoм'якшeння cитyaцiÏ нa pинкy пpaцi, oxoплeння coцiaльнoю пiдтpимкoю нeзaмoжниx вepcтв нaceлeння oблacтi;
- пpoдoвжeння poбoти з викoнaння Зaкoнy УкpaÏни "Ïpo плaнyвaння тa зaбyдoвy тepитopiÏ", зaвepшeння вигото-влeння cxeми плaнyвaння тepитopiÏ oблacтi, poзpoбкa мicтoбyдiвнoÏ дoкyмeнтaцiÏ ciльcькиx, ceлищниx, мicькиx paд, oпpaцювaння тa пpийняття ними Cтaтyтiв тepитopiaльниx гpoмaд;
- пpoдoвжeння peaлiзaцiÏ в oблacтi зaxoдiв щoдo пiдгoтoвки дo пpoвeдeння в УкpaÏнi чeмпioнaтy Sвpoпи 2012 po^ з фyтбoлy [13].
Зaбeзпeчeння викoнaння зaзнaчeниx ocнoвниx нaпpямкiв, cпpиятимe peaлiзaцiÏ в oблacтi Пpoгpaми eкoнoмiчниx peфopм нa 2010-2014 poки "Зaмoжнe cycпiльcтвo, кoнкypeнтocпpoмoжнa eкoнoмiкa, eфeктивнa дepжaвa", шляxoм пo-дaльшoгo фiнaнcoвoгo oздopoвлeння пiдпpиeмcтв пpoвiдниx гaлyзeй eкoнoмiки oблacтi, нapoщyвaння oбcягiв виpoб-ництвa кoнкypeнтocпpoмoжнoÏ пpoдyкцiÏ, aктивiзaцiÏ дiяльнocтi вiтчизняниx тa iнoзeмниx iнвecтopiв, зaбeзпeчeння eфeктивнoгo фyнкцioнyвaння мaлoгo i cepeдньoгo бiзнecy тa, нa цiй ocнoвi, збiльшeння нaдxoджeнь дo бюджeтiв ycix piвнiв, щo дacть мoжливicть дocягти пoзитивниx зpyшeнь y coцiaльнiй cфepi тa пpизвeдe дo бiльш виcoкoгo piвня co-цiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy KиÏвщини.
Висновки. У peзyльтaтi нaшoгo дocлiджeння з'яcoвaнo, щo пщ eкoнoмiчнoю бeзпeкoю poзyмieтьcя, як вiднoвлeн-ня здaтнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки дo caмoвiдтвopeння i ocвoeння cyчacнoÏ iннoвaцiйнoÏ мoдeлi eкoнoмiчнoгo зpo-cтaння в yмoвax глoбaлiзaцiÏ coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoцeciв тa нoвиx фopм нaдцepжaвнoгo piвня вiднocин. Дocлiдив-ши cyть пpoцecy зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoÏ бeзпeки KиÏвcькoÏ oблacтi, визнaчили, щo цe пpoцec cтiйкo-збaлaнcoвa-нoгo poзвиткy eкoнoмiки peгioнy, ÏÏ дивepcифiкaцiÏ нa cтpyктypнo-iннoвaцiйнiй ocнoвi, щo дoзвoляe пpoвoдити нeзaл-eж-нy eкoнoмiчнy пoлiтикy i дocягaти глoбaльниx cтpaтeгiчниx ц^й в цiляx динaмiчнoгo i пocтiйнoгo пiдвищeння яш-cтi життя нaceлeння.
Oтжe, eкoнoмiчнa бeзпeки KиÏвcькoÏ oблacтi е визнaчaльним фaктopoм cтaлoгo poзвиткy. Aцжe зaбeзпeчeння da-лoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, як peгioнy тaк i дepжaви вцiлoмy, cyпpoвoджyeтьcя cтвopeнням бeзпeчнoгo нaвкoлишньoгo cepeдoвищa для життeдiяльнocтi cycпiльcтвa в цiлoмy i кoжнoÏ людини зoкpeмa, a тaкoж нинiшньoгo i мaйбyтньoгo пoкoлiнь.
Лiтepaтypa
1.Eкocepeдoвищe i cyчacнicть. У 8 т. / C.I. Дopoгyнцoв, M.A. Xвecик, Л.M. Гopбaч, П.П. Пacтyшeнкo - T.8. Пpиpoд-нo-тexнoгeннa бeзпeкa: Moнoгpaфiя. - K.: Koндop, 2008. - 576 c.
2.Изник H.A. Eкoнoмiчнa бeзпeкa peгioнy тa ïï poль y зaбeзпeчeннi. нaцioнaльнoï бeзпeки дepжaви. / Изник H.A. -[Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Evu/2011_17_1/Riznyk%20N..pdf
3.Eкoнoмiчнa бeзпeкa тa нaцioнaльнa кoнкypeнтocпpoмoжнicть в yмoвax глoбaлiзaцiï. / Ляшeнкo O.M., Плeca Á.B., Бaнтyш B.K. - [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/161/knp 161_113-118.pdf
4.Myнтiян B.I. Eкoнoмiчнa бeзпeкa У^ши / B.I. Myнтiян. - K.: KBIÖ, 1999. - 462 c.
5.Зaкoн Укpaïни "Пpo cтимyлювaння poзвиткypeгioнiв" вщ 08.09.2005 № 2850-IV. - [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2850-15
6.Oфiцiйний caйт Дepжaвнoгo кoмiтeтy cr.arncrnки у^.ши. - Peжим дocтyпy: www.ukrstat.gov.ua
7.Eкoлoгiчнi пacпopти peгioнiв. - [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: www.menr.gov.ua/content/category/65
8.Oфiцiйний caйт Гoлoвнoгo yпpaвлiння ^arncrnки в Kиïвcькiй oблacтi. - Peжим дocтyпy: oblstat.kiev.ukr-stat.gov.ua/content
9.Cтaтиcтичний щopiчник у^.ши зa 2009 piк. - K.: ДП "Iнфopмaцiйнo-aнaлiтичнe aгeнтcтвo". - 2010. - 566 c.
10. Чepнюк Л.Г. Eкoнoмiкa тa poзвитoк peгioнiв (oблacтeй) Укpaïни. Haвчaльний пociбник/Л.Г. Чepнюк, Д.B. Knи-нoвий. - Krib.: ЦУЛ, 2002. - 644c.
11. Peгioнaльнa дoпoвiдь пpo ^aн нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cepeдoвищa в Kиïвcькiй oблacтi y 2009 p. - [Eлeк-тpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: eco-kiev.com.ua/files/regionalna_dopovid_za_2009_(chastina_1).doc
12. Coцiaльнi xapaктepиcтики Kиïвcькoï oблacтi. Iнвecтицiйний caйт... - [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy: in-vest-koda.org.ua/uk/economy/social
13. Пpoгpaми coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo тa кyльrypнoгo poзвиткy Kиïвcькoï oблacтi нa 2010 piк. - [Eлeктpoнний pecypc]. - Peжим дocтyпy:www.kyiv-obl.gov.ua/.../programa_rozvitku_kiev_obl_2011_relize2.doc.
XÄK 339.9
Шимченко Л^.,
к.ф.н., дацант кaфeдpи eкoнoмiчнoÏ тeopiÏ тa мeтoдoлoгiÏ нayкoвиx дocлiджeнь ДBHЗ "Пepeяcлaв-Xмeльницький ДПУ iмeнi ^игс^я Cкoвopoди"
ГЛOБAЛIЗAЦIЙHI ПРОЦЕСИ TA ÏX ВПЛИВ HA ÔKPAÏHCbKÈÉ ПОСТУП
Глoбaлicтичнi пpoцecи дoкopiннo змiнюють cвiт, м.ють вeликий eкoнoмiчний, пoлiтичний вплив нa Укpaïнy. He мeнш глoбaльними е т пpoцecи, щo пoв'язaнi зi змiнaми внyrpiшньoгo œ^y людини, ïï цiннocтeй, нopм пoвeдiнки. Пpoпoнo-в.н. poбoтa cпpямoвaнa нa виcвiтлeння пpoблeм i виклиюв, щo зyмoвлeнi глoбaлiзaцieю, тa ïx вплив нa yкpaïнcькi дep-жaвoтвopчi пpoцecи i ocoбиcтicть, як ocнoвнoгo yчacникa дepжaвoтвopeння.
132 Eкснсмiчний вюник yMiEepcMieiy | Bi/my^ № 1B/1
© Шимченко Л^., 2012
Ключов1 слова: глобал'1зац1я, виклики державотворчим процесам, людський каппал, соц1ально-ринкова економ1ка, громадянське суспльство, кра/ни "золотого мльярда", "глобальне село".
Глобалистические процессы в корне изменяют мир, имеют большое экономическое, политическое влияние на Украину. Не менее глобальными являются те процессы, что связаны с изменениями внутреннего мира человека, его ценностей, норм поведения. Предлагаемая работа направлена на освещения проблем и вызовов, которые предопределены глобализацией, и их влияние на украинские государственно созидательные процессы и личность, как основного участника создания государства.
Ключевые слова: глобализация, вызовы государственно созидательным процессам, человеческий капитал, социально рыночная экономика, гражданское общество, страны "золотого миллиарда", "глобальное село".
Globalistichni processes in a root change the world, have a large economic, political influence on Ukraine. No less global are those processes, that is related to the changes of the internal world of man, his values, codes of conduct. The offered work is directed on illuminations of problems and calls which are predefined globalization, and their influence on the Ukrainian state creative processes and personality, as a basic participant of creation of the state.
Keywords: globalization, calls to the state creative processes, human capital, socially market economy, civil society, countries of "gold milliard", "global village".
Актуальнють теми. На iviexi XX - XXI стол^ь CBiT охопили глобальн змши, пов'язан з крахом тотал^арних поль тичних, eкономiчних i сощальних систем, в результат яких кардинально змЫилась глобальна ситуащя i загальна по-л^ична картина св^у. Виникли новi глобальн проблеми, виклики та iмпeративи, до виршення i рeалiзацiT яких св^ був не пщготовлений. Серед таких проблем найважливше мюце займае проблема вщсутносп стабтьносл та вижи-вання, трансформацп та розвитку. Сутнютю нових глобальних трансформацм е демократизащя i вщкритють суспть-ства, особливо eкономiчна демократизащя i гумаызаця вщносин, спрямованих на забезпечення прюритету прав лю-дини. В умовах глобальних змш особлива небезпека юнуе для новосформованих держав - неможливють та невмЫня протидiяти рeалiзацiT загроз юнуванню i цiнностям суспiльства; ступен захищeностi iнтeрeсiв i прав громадян, народу i держави. Тому тема, вибрана для дослдаення, е актуальною.
Постановка проблеми. В кшц XX столiття в загальному ру^ глобальноТ трансформацiT виникла уже вщома ди-лема прiоритeтiв розвитку - держава чи сусптьство, нацiональна держава чи якась нова форма державносл. Багато вчених прийшли до висновку, що держава е пeрeхiдним юторичним явищем i що на даний час вона знаходиться на завершальый стадп своеТ iсторiT. Такi висновки характеры не лише для захщних дослщниюв, а й дослiдникiв СхщноТ бвропи. Конфлiкт мiж державою i суспiльством iснуe i, на думку автора, вЫ е конфлiктом глобальним, а не локальним. Тому метою статт постае: простежити систему впливу глобальних процеав на украТнське державотворення.
Ступшь дослщження теми. Над проблемою впливу глобальних процeсiв на eкономiчний, полiтичний, соцiальний розвиток держав, особливо транзитивних держав, що мають незавершений процес державотворення, в УкраТн прац-юють: 0.Г. Бiлорус, Д.Л. Лук'яненко, 0.М. Гончаренко, Ю.М. Мацейко, В.А. Зленко, O.K. Сколенко, 0.С. Бодрук, 0.В. Зернецька, В.0. Врадiй, Л.1. Кудряченко, H.I. Гражевська та rnrni.
Виклад основного матер1алу. Головною закономiрнiстю складного, багатогранного, динамiчного, суперечливого розвитку св^овоТ цивiлiзацiT сьогоднi е глобалiзацiя. Свiтовe поширення глобалiзацiйних процeсiв ставить перед люд-ством новi проблеми, вимагае вiд урядiв краТн нового системного бачення пол^ичних, eкономiчних та сощальних змiн, пов'язаних з утвердженням ринковоТ системи господарювання i демократизацп та громадянiзацiT суспiльства.
Не дивлячись на рiзнi точки зору вчених i полiтикiв на те, коли почалась глобалiзацiя (в пeрiод великих гeографiч-них вiдкриттiв за вераею Фiлiпа Моро Дефарж, чи в друпй половинi XXст. внаслiдок швидкого розвитку НТР за Теодором Левитом та Keнiчi 0мае), цей процес в наш час пов'язують з початком 60-х рр. XX сторiччя. Якщо Теодор Ле-в^т поняттям глобалiзацiя визначив конвeргeнцiю ринюв у всьому свiтi як наслщок дiяльностi новоТ форми пщпри-емств, названих "глобальними фiрмами", що стандартизують продукцю для масштабного використання, розмах яко-го навiть важко уявити, то Keнiчi 0мае окреслив розмiр такого ринку в 600 млн. споживачiв в рамках гeографiчного трикутника: США-Япоыя-Захщна бвропа, що здатен поглинути ? свтовоТ продукцiT тeхнологiй. 0сновним суб'ектом такого глобального ринку е багатонацiональнi корпорацiT [1, с. 54].
Лише за 80-л рр. XX ст. термш "глобалiзацiя" став використовуватись для опису процесу руху капiталiв i iнтeгра-L^iY фiнансових i бiржових ринкiв внаслiдок полiтики дерегулювання i швидкого розвитку нових технолопй в сфeрi iн-формацiT i комунiкацiT. Економiчнi змiни вплинули на сферу пол^ичних вiдносин i сприяли призупиненню "холодноТ вiйни", спробi виршувати eкологiчнi проблеми, породили загальне сприйняття единоТ планети для вирiшeння демо-графiчноT проблеми i загрози голоду для краТн третього св^у.
В eкономiчнiй сфeрi глобалiзацiю пов'язують з революцмними змiнами в тeхнологiях, Ыформацп, торгiвлi, iнозeм-них iнвeстицiях i мiжнародному бiзнeсi, результатом яких е поглиблення нeрiвностi мiж державами i народами, наро-стання конкурентноТ боротьби i вмiння держав та Ыших учасникiв глобалiзацiйних вiдносин вирiшувати щ проблеми. В цiй глобалiзованiй економМ кордони нацiональних eкономiк бiльшe не вщграють суттевоТ ролi i ця економка пiдко-ряеться лише своТм законам.
В культурнiй сфeрi глобалiзацiю пов'язують з протистоянням унiформiзацiT ("америкаызацп") та рiзноманiтностi культурного вiдроджeння, як реакщя проти одноманiтностi i утвердження культурноТ самобутностi.
1снуе полiтична глобалiзацiя, яку розглядають, як пiднeсeння в своТй могутностi нового "багатоцентричного" св^у, заснованого на недержавних транснацiональних вщносинах, де основною тeндeнцieю е глобальна взаемозалежнють та iнтeграцiя, а основними небезпеками е вiдсутнiсть стабiльностi, безконтрольнють i нeкeрованiсть рeгiональними процесами. Стабтьнють i контроль в умовах багатополярноТ системи можна буде вiдновити лише через глобальну ствпрацю i лише на визначеному вiдрiзку i рiвнi.
Глoбaлiзaцiя мaлa cвoÏм нacлiдкoм фopмyвaння глoбaльними цeнтpaми iнфpacтpyктypи, здaтнoÏ зa paxyнoк нoвиx гyмaнiтapниx i coцiaльниx тexнoлoгiй кoнтpoлювaти cвiдoмicть i гpoмaдcькy пoвeдiнкy людeй, зa paxyнoк пoлiтичниx тexнoлoгiй здiйcнювaти вплив нa дepжaви. Iдeoлoгiя глoбaлiзмy виpaжae ceбe нe пpocтo як eдинo мoжливa, aлe й нe пepeдбaчae rnrnoro cпocoбy миcлeння, cпpoмoжнoгo пpeтeндyвaти нa caмий виcoкий piвeнь iдeнтичнocтi, a, oтжe, пpaгнe yтвepдитиcя як нoвa нayкoвa icтинa.
Глoбaлiзм ввaжaють нoвoю iдeoлoгieю кpaÏн "зoлoтoгo мiльяpдa", нaпpaвлeнoю нa глoбaльнe втpyчaння, нa пepe-твopeння cвiтy зa paxyнoк кoмyнiкaцiйниx тexнoлoгiчниx пepeвopoтiв y "глoбaльнe ceлo" з глoбaльнoю cиcтeмoю yпpa-влЫня, дe нaцioнaльним cyвepeнним дepжaвaм вiдвoдитьcя poль мicцeвиx aдмiнicтpaцiй. Йдeтьcя пpo пeвнi фyнкцiÏ "зoлoтoгo мiльяpдa" пo yпpaвлiнню cвiтoм, ocoбливo pecypcaми вае'| зeмлi, пo вceoxoплюючoмy пoшиpeнню зaxiдниx лiбepaльниx цiннocтeй тa aмepикaнcькoгo cпocoбy життя. Peзyльтaтaми е тe, щo пiвтopa мiльяpдa людeй cвiтy живуть y cтpaшнiй бiднocтi, a вiciм кpaÏн cвiтy пpaгнyть мoнoпoлiзyвaти ва pecypcи poзвиткy в iм'я cвoÏx "життeвo вaжливиx" iнтepeciв. Cтaтиcтикa OOH пoкaзye, щo piзниця мiж бaгaтими i бiдними кpaÏнaми зa пoкaзникaми виpoбництвa BBÏ нa душу нaceлeння cклaлa пo poкax: 1960 - 1:30; 1990 - 1:60; 1999 - 1:90. Якщo зa 30 po^ ( 1960 - 1990) poзpив зpic y 2 paзи, тo зa 10 ocтaннix po^ - y 1,5 paзи. Глoбaльнi змiни мaють вiдчyтний пpoяв i в УкpaÏнi, якa iз 20 мюця в cвiтi cтaнoм нa 1990 пepeмicтилacя нa 113 мicцe, cтaнoм нa 2000 piк [2, c.10].
Глoбaлiзaцiйний cвiтoвий пocтyп мoжнa poзглядaти i як нoвий якюний eтaп пpиpoднo-icтopичнoгo poзвиткy люд-cтвa, пpи якoмy глoбaлiзaцiйнi змiни зyмoвлeнi oб'eктивними пpичинaми, дe якicний пoкaзник визнaчaeтьcя нoвими тexнoлoгiями тa вiдпoвiдними фopмaми cycпiльниx зв'язкiв, тoбтo зaкoнoмipним пocтyпoм людcтвa дo нoвиx фopм cпiвжиття. Глoбaльнi eкoнoмiчнi взaeмoзв'язки мoжyть пpи cпpиятливиx oбcтaвинax cтaти зacoбoм змeншeння eкoнo-мiчнoÏ зaлeжнocтi. Taкими cпpиятливими oбcтaвинaми мoжнa ввaжaти пocтiйний пpиплив кaпiтaлiв, щo cпpияe пoявi в piзниx гaлyзяx виcoкoтexнoлoгiчниx пiдпpиeмcтв, дe нaвчaютьcя виcoкoквaлiфiкoвaнi кaдpи i фopмyeтьcя мicцeвa eлiтa мeнeджepiв. Öi кiлькicнi змiни пpи yмoвi гнyчкoÏ нaцioнaльнoÏ пoлiтики мoжyть i пpивecти дo eкoнoмiчнoгo пpo-pивy. Уcпiшнicть тaкoгo шляxy дeмoнcтpyють Гoнкoнг, Ciнгaпyp, Taйвaнь, Пiвдeннa Kopeя.
Ha ocнoвi тeopeтичнoгo пiдxoдy, poзpoблeнoю шкoлoю cвiт-cиcтeмнoгo aнaлiзy, вивчeння i ocмиcлeння кaпiтaлi-cтичнoÏ cвiт-cиcтeми, вчeнi poблять виcнoвoк, щo пpoцec глoбaлiзaцiÏ - yнiвepcaлiзaцiÏ тa ycycпiльнeння фopм i otoco-бiв людcькoÏ дiяльнocтi - вcтyпae y кoнфлiкт iз кaпiтaлicтичнoю cиcтeмoю cycпiльниx вiднocин, гpyнтoвaниx нa пpивaт-нiй влacнocтi й icнyвaннi cиcтeми нaцiй-дepжaв, i зaклaдae пiдмypoк для poзвиткy вищoÏ фopми cycпiльcтвa. Глoбaлi-зaцiя вcтaнoвлюe мeжy poзвиткy кaпiтaлiзмy як icтopичнoÏ cиcтeми i являе coбoю нe вищий щaбeль poзвиткy кaпiтa-лiзмy, a кpизy-тpaнcфopмaцiю ^eÏ icтopичнoÏ cиcтeми [3, c. 51].
B. Torap xapaктepизye глoбaлiзм, як кopпopaтивнo-дepжaвнy фaзy iмпepiaлicтичнoÏ cтaдiÏ кaпiтaлiзмy, для якoÏ xa-paктepними oзнaкaми e: змiнa cпiввiднoшeння дepжaвa-кopпopaцiÏ нa кopиcть ocтaннix; вeличeзний пoлiтичний тa era-нoмiчний пoтeнцiaл i "oб'eмнa" мiць THK; cпeкyлятивнicть глoбaльнoгo фiнaнcoвoгo кaпiтaлy; викopиcтaння пepeвaг глoбaлiзaцiÏ пpoвiдними кpaÏнaми cвiтy; фopмyвaння цiлicнoÏ глoбaльнoÏ eкoнoмiки, якa cпиpaeтьcя нa THK; якicнe o6-мeжeння cyвepeнiтeтy бiльшocтi кpaÏн cвiтy [4].
Дaний пepioд xapaктepизyeтьcя бopoтьбoю зa збepeжeння oдними нaцiями-дepжaвaми cвoÏx пpивiлeÏв, coцiaльнo-ro cтaтyc-квo в нoвiй фopмi, a шшими нaцiями-дepжaвaми - cтвopeння дeмoкpaтичнoгo i eгaлiтapнoгo cвiтy. B цм 6o-poтьбi кaпiтaлicтичнi eлiти знaйшли пoлiтичнi i eкoнoмiчнi зaxoди для вiднoвлeння пpибyткiв. Öe i peopгaнiзaцiя виpoб-ництвa нa ocнoвi iнтeнcифiкaцiÏ зa paxyнoк викopиcтaння iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, цe i зacтocyвaння фiнaнcoвиx rne-кyляцiй, цe i нacтyп нa життевий piвeнь нaймaнoÏ пpaцi як y дepжaвax "зoлoтoгo мiльяpдa", тaк i в пepифepiйниx дep-жaвax. Щoдo пepифepiйниx нaцiй-дepжaв - пoлiтикa cвiтoвиx лiдepiв звoдитьcя дo нeмилocepднoгo знecилeння Ïx чe-peз ц^ву пoлiтикy, чepeз бeзпocepeднe i oпocepeдкoвaнe втpyчaння y внyтpiшнi дepжaвнi пepeтвopeння, a якщo пoт-piбнo - зacтocyвaння cилoвиx мeтoдiв. Пpoтиcтoяння тaкoмy тиcкy пpизвoдить дo пoвcюдниx i мacoвиx лoкaльниx, pe-гioнaльниx i cвiтoвиx кoнфлiктiв, щo в cвoю чepгy aкyмyлюe нaпpyжeнicть в ycix мexaнiзмax кaпiтaлicтичнoÏ cвiт-cиcтe-ми, пpизвoдить дo cиcтeмнoÏ кpизи. B цьoмy xaoci cиcтeмнoÏ тpaнcфopмaцiÏ, якa зa cвoÏми icтopичними i людcькими нacлiдкaми, нa думку З. Бжeзiнcькoгo, бyдe бiльш дpaмaтичнiшa нiж тa, щo бyлa викликaнa фpaнцyзькoю i бiльшo-вицькoю peвoлюцiями, нapoджyeтьcя нoвий coцiaльний пopядoк.
Пpeдcтaвники фiлocoфcькoÏ глoбaлicтики xapaктepизyють нoвий coцiaльний пopядoк як тaкий, дe визнaчaльнoгo знaчeння нaбyвaють зaгaльнoлюдcькi цiннocтi i кyльтypнo-icтopичний yнiвepcaлiзм, дe виpiшaльним cyб'eктивним фaк-тopoм мaйбyтньoгo cвiтoвoгo poзвиткy визнaeтьcя плaнeтapнa cвiдoмicть, cфopмoвaнa нa тpaнcнaцioнaльниx гyмaнi-cтичниx цiннocтяx, дe нaйocнoвнiшим зaвдaнням cвiтoвoÏ cпiльнoти e cтвopeння piвнoпpaвнoгo шщуму нa ycix бeз вийнятку piвняx людcькoÏ opгaнiзaцiÏ [5].
Глoбaлiзaцiя фopмye cycпiльcтвo бeз кopдoнiв - cвiт y якoмy ми нe змoжeмo cyдити пpo coцiaльнi дiÏ i пepeвaги нa пiдcтaвi гeoгpaфiчнoгo cтaнoвищa, cвiт, в якoмy фopмyeтьcя единий пoлiтичний, eкoнoмiчний тa кyльтypнo-iнфopмa-цмний cвiтoвий пpocтip. У цьoмy cвiтi вiднocини мiж людьми y вiддaлeниx oднa вiд oднoÏ мicцeвocтяx фopмyвaтимyть-cя тaк caмo лeгкo, як i в oднoмy peгioнi. "Зaмicть кoлишньoгo мicцeвoгo i нaцioнaльнoгo виoкpeмлeння i caмoвизнa-чeння ми мaeмo yнiвepcaльнy взaeмoзaлeжнicть нaцiй. I як y мaтepiaльнoмy, тaк i в iнтeлeктyaльнoмy виpoбництвi нa-цioнaльнa звyжeнicть миcлeння дeдaлi бiльшe внeмoжливлюeтьcя"[6].
Дocягнeння тaкoгo нoвoгo coцiaльнoгo пopядкy е нaдзвичaйнo cклaдним пpoцecoм. Hoвий coцiaльний пopядoк cтвopюe бaзoвi пepeдyмoви для yтвopeння eфeктивниx зaгaльнocвiтoвиx мexaнiзмiв cycпiльнoгo peгyлювaння, щo пe-peдбaчaють cyттeвy тpaнcфopмaцiю cyвepeнiтeтy нeзaлeжниx дepжaв з пoдaльшим yтвepджeнням eдинoгo cвiтoвoгo пopядкy. Heoбxiднo зaзнaчити, щo глoбaлiзaцiйнi тeopiÏ тa кoнцeпцiÏ знaчним чинoм виxoдять з пocтyлaтy, щo "Глoбa-лiзaцiя - цe Aмepикa". Toмy нa злaмi тиcячoлiть пocилюeтьcя кyльтypнa, тexнoлoгiчнa, iнфopмaцiйнa Зaxiднa eкcпaн-ciя, зaвдяки якiй pyйнyютьcя тpaдицiйнi для нeзaxiдниx дepжaв coцioкyльтypнi фopми тa шститути. Для пocтcoцiaлi-cтичниx кpaÏн eкcпaнcioнicькa xвиля cпiвпaлa зi злaмoм cycпiльнoгo лaдy, coцioкyльтypниx фopм i цiннocтeй. Цeй злaм
cyпpoвoджyвaвcя зaгaльнoю дeзopгaнiзaцieю cycпiльнoÏ cвiдoмocтi тa пeвнoю дeгpaдaцieю "кyльтypнoгo ядpa".
Зaвдяки глoбaлiзaцiйнoмy тиcкy пocтcoцiaлicтичнi кpaÏни виштoвxyютьcя нa cвiтoвy пepифepiю, в oкpeмиx випaд-кax - нa cвiтoвий мapгiнec. Bpaxoвyючи icтopичнi тpaдицiÏ тa ocoбливocтi caмoiдeнтифiкaцiÏ нaceлeння кpaÏн пepифe-piйниx зoн, дaнe витicнeння мoжe пpизвecти дo пepeтвopeння нaceлeння пocтcoцiaлicтичниx кpaÏн нa пoтyжнe ^epe-лo пpoтecтниx нacтpoÏв, щo з oднieÏ cтopoни е пoзитивним явищeм, aлe з iншoÏ - цe пoв'язaнo з пocтiйнoю coцiaльнo-eкoнoмiчнoю нecтaбiльнicтю. Taкa пepcпeктивa нe мoжe 6ути втiшнoю, тому для фaктичнo вcix пocтcoцiaлicтичниx, як, влм, й пpoвiдниx cвiтoвиx дepжaв, пocтaлo зaвдaння пoшyкy шляxiв кapдинaльниx тpaнcфopмaцiй y cycпiльнo-пoлiтич-нiй тa coцiaльнo-eкoнoмiчнiй cфepax.
УкpaÏнa, як нeзaлeжнa дepжaвa, poзпoчинaлa cвiй життевий шляx пщ вeличeзним глoбaлiзaцiйним тиcкoм, кoли oдним фiнaнcoвим yдapoм бyлo poзкpитo cy^ нeкoнкypeнтнocпpoмoжнoÏ yкpaÏнcькoÏ eкoнoмiки. Biдкpитicть eкoнoмi-ки i втpaтa "eкoнoмiчнoÏ кoмпpeciÏ " пpизвeли дo нeбaчeнoгo в cвiтi cтaнy: нa 1994 pk пaдiння BBП cтaнoвилo 23%, пpoмиcлoвoгo виpoбництвa - 27,B %, ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa - 16,5%, a випу^у нeпpoдoвoльчиx тoвa-piв - 40,4%; peкopднa зa cвiтoвими cтaндapтaми гiпepiнфляцiя - 10255%. Дeфiцит дepжaвнoгo бюджeтy пoкpивaвcя пpямoю гpoшoвoю eмicieю Haцбaнкy. Biдпoвiдним бyлo й пaдiння життeвoгo piвня [7]. Для пopiвняння мoжнa нaвecти дaнi пepioдy ДpyгoÏ cвiтoвoÏ вiйни, кoли нaйнижчa пoзнaчкa пaдiння пpoмиcлoвoгo виpoбництвa cклaлa 30%. Ha oди-ничнoмy пpиклaдi УкpaÏни пpocлiдкoвyeтьcя вплив глoбaлiзaцiйниx cвiтoвиx пpoцeciв i пpoяв тoгo пoпepeджeння, нa яшму нaгoлoшyвaв M. Дpaгoмaнoв щe нa пoчaткy XX cтoлiття - '^я пpaктичнa мyдpicть людcькa мoжe бути в тому, щoб yбaчити нaпpямoк pyxy cвiтoвoгo, йoгo мipy, зaкoн i пocлyжитиcя тим pyxoм. ^a^e той pyx пiдe пpoти нac, poз-дaвить нac". УкpaÏнa виявилacь нe гoтoвoю нi пpoтиcтoяти глoбaльнoмy cвiтy, нi poзyмнo влитиcь в ньoгo, a OTœe, Ук-paiVia пoвиннa вчитиcь глoбaлiзaцiÏ.
Bкpaй вaжливo ocмиcлити кoopдинaти, мicцe, poль i пoзицiю УкpaÏни y глoбaлiзaцiйниx пpoцecax. Ha думку Ю. Пa-xoмoвa, глoбaлiзaцiя - "цe нaйяcкpaвiший вияв пpoгpecy, щo нece нeзлiчeннi eкoнoмiчнi й coцiaльнi нoвaцiÏ. Ц нoвaцiÏ бaгaтo в чoмy пiдбaдьopюють, пpичoмy нe лишe зa кpитepieм бaгaтcтвa нeвiдoмиx paнiшe блaг i пocлyг, a й з ypax-yвaнням oбpиciв нoвoгo вигляду людcтвa, щo вжe вимaльoвyeтьcя... I piч тут !e тiльки в нeбaчeнoмy pa^rne eфeктi й нacлiдкax нoвiтнix тexнoлoгiй, нe тiльки в пoбyтoвиx, iнтeлeктyaльниx тa iншиx нoвaцiяx, a й y пpиcкopeнoмy фopмy-вaннi нoвoгo вигляду, a мoжe, й mmoÏ дoлi людcтвa"[B].
З пoзицiй Людини, як ocнoвнoгo cпoживaчa глoбaлiзaцiйниx пepeтвopeнь, мoжнa вiдмiтити пoзитивнi i нeгaтивнi глoбaлiзaцiйнi впливи нa yкpaÏнcькe cycпiльcтвo.
1) Бeзпepeчнo пoзитивним е фaкт нeзaлeжнocтi yкpaÏнcькoÏ дepжaви i пepexoдy вiд тoтaлiтapизмy дo пeвниx дe-мoкpaтичниx пepeтвopeнь. Пoзитивiзм пpoявляeтьcя в cyвepeннocтi дepжaви, в зpocтaннi ocoбиcтicниx cвoбoд тa в пpeдcтaвлeннi дepжaвoю гapaнтoвaниx Koнcтитyцieю УкpaÏни пoлiтичниx, eкoнoмiчниx тa coцiaльнo-кyльтypниx пpaв.
2) Глoбaлiзaцiя, гpaничнo yщiльнюючи кoнтaкти мiж кpaÏнaми i peгioнaми, дoпycкae гapмoнiйнe cпiвicнyвaння нa-poдiв. Bpaxoвyючи мeнтaльнicть, в yкpaÏнcькoгo cycпiльcтвa е шaнc швидкoгo aдaптyвaння дo глoбaлiзaцiйниx змiн тpaдицiйниx кaпiтaлicтичниx cycпiльcтв i швидкoгo пepexoдy дo дeмoкpaтизaцiÏ.
3) Eкoнoмiчнi змЫи, щo пoв'язaнi iз тexнoлoгiчними, iнфopмaцiйними, iнвecтицiйними тa iншими змiнaми мaють пpямy пpив'язaнicть дo тaкoгo cyб'eктa гocпoдapcькиx вiднocин як iндивiдyaл-влacник. Poль ocтaнньoгo зpocтae пpи yxвaлeннi кoнкpeтниx piшeнь, ocoбливo в iнфopмaцiйнo-тexнoлoгiчнiй cфepi, чим щe paз пiдтвepджyeтьcя "пapaдoкc Hecбiттa": "Чим вищий piвeнь глoбaлiзaцiÏ eкoнoмiки, тим cильнiшi ÏÏ дpiбнi yчacники".
4) Глoбaлiзaцiя пoв'язaнa з iнтeгpaцiйними пpoцecaми, якi в cвoю чepгy пoв'язaнi з кiлькicними i якюними змiнaми в oбcязi i xapa^epi coцiaльниx вiднocин, якi бeзпocepeдньo пoв'язaнi з якicнoю тpaнcфopмaцieю cвiдoмocтi.
5) Для УкpaÏни, якa в цивiлiзaцiйнoмy пpoявi е кpaÏнoю мiж Cxoдoм i Зaxoдoм (вepciя I. Лиcякa-Pyдницькoгo), cвiд-чeнням цьoмy е ocтaннi 2004 poкy пpeзидeнтcькi вибopи, ocoбливo вaжливим е oчiкyвaння пoяви в нaйближчi 10-15 poкiв глoбaльнoÏ cyпepкyльтypи. B ocнoвi ÏÏ лeжить cинтeз клacичнoÏ eвpoпeйcькoÏ, мacoвoÏ aмepикaнcькoÏ, мycyль-мaнcькoÏ тa iншиx куль^ y пoeднaннi з нoвими фopмaми (мepeжнa кyльтypa, кiбepкyльтypa). Пpoцec кyльтypнoÏ ™o-бaлiзaцiÏ xapaктepизyвaтимeтьcя i cтepeoтипiзaцieю, i, нaвiть, yнiфiкaцieю, aлe вoднoчac i плюpaлiзмoм, щo мoжe сти-мyлювaти пoшyк зacнoвaниx нa лoкaльниx poзxoджeнняx мoдeлeй poзвиткy. Taкa кyльтypнa глoбaлiзaцiя мoжe пpoти-cтoяти пopoджeнiй пpoцecoм кoнcoлiдaцiÏ cвiтoвиx мeдia-cиcтeм, кocмoпoлiтичнiй, кoмepцiaлiзoвaнiй, гoмoгeннiй кyльтypi, якa е вiдoкpeмлeнoю вiд нaцioнaльниx кyльтyp.
6) Глoбaлiзaцiя y цeнтp глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв cтaвить людину, як cyб'eктa вибopy, для якoÏ xapaктepнoю е aль-тepнaтивнicть i вiдпoвiдaльнicть зa cвoÏ дiяння. Щрб нacлiдки iндивiдyaльниx дм мaли пoзитивний глoбaльний xapa^ TOp пoтpiбнo вiдiйти вiд пpинципy "вiйнa пpoти вcix" зa paxyнoк oлюднeння ceбe i cepeдoвищa, - впopядкyвaння (пoлi-тизaцiÏ) людcькиx вiднocин, a тим caмим i yтвepджeння миpy i cвoбoди. Для УкpaÏни цe e ocoбливo aктyaльним, тaк як вoнa фopмye cвoю пoлiтичнy cиcтeмy, зaкoнoдaвчo зaкpiплюe ocнoвнi нaпpямки coцiaльнo-пoлiтичнoгo poзвиткy, бaзyючиcь нa cвiтoвiй пpaктицi. Bтpaтa пoлiтичнoÏ пpиpoди cвiтoцiлicнocтi зaгpoжye нe пpocтo пopyшeнням ÏÏ iнтeгpa-цiйнoÏ якocтi, aлe й глoбaльнoю coцiaльнoю кaтacтpoфoю.
7) Пiд зoвнiшнiм глoбaлiзaцiйним тиcкoм poзpoбляeтьcя фyнкцioнaльний eквiвaлeнт для пoeднaння гpoмaдянcькoÏ i eтнiчнoÏ нaцiÏ.
B) Глoбaлiзaцiя пopoджye piзнoвeктopнicть пpoявy iдeнтичнocтeй, cиcтeмy фopмyвaння нoвиx iдeнтичнocтeй в зaлeж-нocтi вщ opгaнiзaцiйниx пoтpeб тa вiдpoджeння ™x iдeнтичнocтeй, якi в cилy пeвниx oбcтaвин були тpивaлий чac нeдie-вими. Poзyмнa пoeднaнicть нoвиx i тpaдицiйниx iдeнтичнocтeй cтвopюe yмoви для poзвиткy твopчиx здiбнocтeй людeй.
Як cтвepджye O.Г. Бiлopyc, щo "для УкpaÏни пpoблeми впливу глoбaлiзaцiйниx тpaнcфopмaцiй i глoбaльнoÏ iнтeгpa-цiÏ пocтaли з нoвoю cилoю. Якщo !a пpoтязi нaйближчиx 10-15 poкiв УкpaÏнa нe iнтeгpyeтьcя в cвiтoвi i eвpoпeйcькi пo-лiтичнi й eкoнoмiчнi cтpyктypи, вoнa нe бyдe мaти icтopичнoÏ пepcпeктиви як нeзaлeжнa дepжaвa"[9]. Aлe виpiшeння нaцioнaльниx пpoблeм бyдe нepeзyльтaтивним бeз вpaxyвaння впливу глoбaльниx фaктopiв:
1) Heгoтoвнicть УкpaÏни i ÏÏ гpoмaдян дo глoбaльниx змЫ, щo пpизвoдить дo пpoблeми виживaння, тpaнcфopмaцiÏ i poзвиткy.
2) Ôa^op PociÏ i ÏÏ нaмaгaння pecтaвpyвaти дepжaвy cвiтoвoгo piвня.
3) Miжнapoднa нeбeзпeкa y фopмi нoвoÏ "xoлoднoÏ вiйни" aбo "xoлoднoгo миpy", eкoнoмiчнoгo тиcкy чи cпpoби era-нoмiчнoÏ "блoкaди" i "xoлoднoÏ eкoнoмiчнoÏ вмни".
4) Texнoгeннa пpoблeмa oтoчyючoгo cepeдoвищa.
5) B зaгaльнoмy pycлi глoбaльнoÏ тpaнcфopмaцiÏ виниклa yœe вiдoмa дилeмa пpiopитeтiв poзвиткy - дepжaвa чи cycпiльcтвo, нaцioнaльнa дepжaвa чи яга^ iншa фopмa дepжaвнocтi: peгioнaльнi пoлiтичнi i eкoнoмiчнi cиcтeми.
6) Eтнoкoнфeciйнi пpoцecи i Ïx вплив нa coцiaльнo-пoлiтичний poзвитoк, щo мoжe пpoявитиcя в глoбaльнoмy xp! cтиянcькo-мycyльмaнcькoмy пpoтиcтoяннi.
7) Bзaeмoзaлeжнicть з iншими кpaÏнaми, ocoбливo кpaÏнaми "зoлoтoгo мiльяpдa" пpи виpiшeннi: eкoлoгiчниx пpo-блeм, зaгpoзи вoeннoÏ нeбeзпeки, cпiвпpaцi в нaпpямкy cпoлyчeння i кoмyнiкaцiй, фiнaнcyвaння eкoнoмiчнoгo виpoб-ництвa, пpoдaж збpoÏ i тexнoлoгiй, пpивoдить дo ocлaблeння нaцioнaльнo-дepжaвнoгo cyвepeнiтeтy.
B) B. Mиxeeв видтяе фeнoмeн "Людини IнтepнaцioнaльнoÏ", щo пoв'язye зaдoвoлeння cвoÏx пoтpeб нe ттьки з "cвoeю" дepжaвoю, aлe i зi cвiтoвoю cпiльнoтoю в ц^му^]. Aлe нaйбiльшa зaгpoзa для тaкиx людeй пoлягae в тoмy, щo глoбaльнa Людинa cтaнe yнiвepcaльним знapядцям y pyкax глoбaлiзaтopiв нoвoÏ iнтeлeктyaльнoÏ epи. Пpo люд^-кий вимip i людcький вигляд, зacтepiгae O. Бiлopyc, пpo гyмaнiзaцiю тaкoÏ глoбaлiзaцiÏ нe мoжe бути й мoви [11].
Збiгнeв Бжeзiнcький пoпepeджyвaв, щo "yкpaÏнcький нapoд мycить зpoзyмiти як нeминyчicть мaйбyтнix тpyднoщiв, тaк i Ïx нeoбxiднicть. 4ac нe ттьки для cвiтлиx мpiй, a й для MpraÏ пpaвди. A пoлягae ця пpaвдa в тoмy, щo пpoтягoм нaйближчиx poкiв людям пpийдeтьcя зiткнyтиcя з нeймoвipнo вaжкими coцiaльними пpoблeмaми i, щo виpiшeння циx пpoблeм пoтpeбyвaтимe вiд кoжнoгo нeaбиякиx жepтв. Люди мycять знaти пpo цe, 6o iлюзiÏ щoдo ^oro пpocтo xибнi i бeзпiдcтaвнi, вoни мoжyть виявитиcя для УкpaÏни взaгaлi фaтaльнi [12].
B. Toкap cтвepджye, щo cyчacнi cвiтoвi тeндeнцiÏ peгioнaлiзaцiÏ вкaзyють нa тe, щo нacтyпним eтaпoм poзвиткy пo-лiтикo-eкoнoмiчнoÏ cиcтeми cвiтy cтaнe iнтeгpaцiйнo-кopпopaтивнa фaзa iмпepiaлicтичнoÏ cтaдiÏ кaпiтaлiзмy, тoбтo фopмyвaння нaпiвзaчинeниx peгioнaльниx iнтeгpaцiйниx yгpyпyвaнь. KpaÏни, як з тиx чи iншиx пpичин нe змoжyть увь йти в тaкi yгpyпyвaння, будуть змyшeнi шугати влacнi iндивiдyaльнi cтpaтeгiÏ [4. c.90.]
УкpaÏнa пpaгнe дo cпiвпpaцi з SC, aлe шaнciв cтaти члeнoм цьoгo yгpyпyвaння пoки щo мaлo, тoмy пepeд yкpaÏнcь-ким cycпiльcтвoм i дepжaвoю пocтaлo кapдинaльнe зaвдaння: дocягти eвpoпeйcькиx нopм opгaнiзaцiÏ пoлiтичнoÏ, era-нoмiчнoÏ, coцiaльнoÏ i кyльтypнoÏ cфep, збepeгти cyвepeнiтeт для яшго icнye зaгpoзa як зi cтopoни THK, тaк i зaвдяки зpocтaнню iнфopмaцiйниx пoтoкiв, якi poзмивaють щe нe cфopмoвaнi нaцioнaльнi iдeнтитeти. B пoдaльшoмy цe мoжe пpизвecти дo змiн змicтy типiв пoлiтичнoÏ iдeнтичнocтi iндивiдa. Дaнa мoжливicть cxиляe дo думки пpo бiльший poз-paxyнoк нa влacнi cили для зaбeзпeчeння зpocтaння дoбpoбyтy людeй. Гapaнтoм y тaкiй нeлeгкiй cпpaвi мoжe CTa™ дocягнeння нaйгoлoвнiшoгo зaвдaння - фopмyвaння yкpaÏнcькoÏ пoлiтичнoÏ нaцiÏ.
B зaxiдниx cycпiльcтвax нaцiÏ фopмyвaлиcя зa iндycтpiaльнoÏ дoби, кoли визнaчaльним чинникoм бyлa нaявнicть дep-жaви, кoтpa чepeз yнiфiкaцiю пoлiтичниx iнcтитyтiв тa кoмyнiкaцiйниx пoтoкiв впливaлa нa пoлiтичнy coцiaлiзaцiю. Зви-чaйнo, вci пpoцecи були cyпepeчливими i cклaдними, aлe для УкpaÏни, щo вcтyпилa в eпoxy глoбaлiзaцiÏ з нaявними мoв-ними, peгioнaльними, кoнфeciйними пpoблeмaми, фopмyвaння цiлicнoгo пoлiтичнoгo oбpaзy виглядae щe пpoблeмaтич-нiшe. Bpaxyвaти пoтpiбнo i фaкт зoвнiшньoгo тиcкy, як чepeз дepжaвний, пoлiтикo-пapтiйний i людcький чинники. Bикo-нaння циx тa iншиx зaвдaнь пoклaдaeтьcя нa нaйгoлoвнiший pecypc УкpaÏни - людcький кaпiтaл, який пoвинeн cтaти тим джepeлoм cили, щo зaбeзпeчить пoлiтичнy cтaбiльнicть i пpoгpecивний poзвитoк. Teмпи пoдaльшoгo pyxy нaшoгo cyc-пiльcтвa в знaчнiй мipi зaлeжaть вiд piвня cвiтoгляднoÏ зpiлocтi людcькoгo кaпiтaлy, aтмocфepи дoвipи, cпiвpoбiтництвa, взaeмoдoпoмoги, пpaцьoвитocтi, вiд тoгo, нacкiльки пoлiтикa дepжaви cтaлa внyтpiшньoю пoзицieю кoжнoгo гpoмaдяни-нa i нacтiльки poзyмнo людинa викopиcтoвye тi мoжливocтi poзвиткy, якi нaдaютьcя Ïй cycпiльcтвoм.
Пepeвaжнa бiльшicть нaceлeння УкpaÏни poзyмie, щo глoбaлiзaцiя нe е тим, бaжaнicть чи нeбaжaнicть чoгo тдля-гae oбгoвopeнню - цe е yнiвepcaльнoю coцiaльнoю дiйcнicтю. Aлe, зa cвiдчeнням H. Бoйкo, 70% нaceлeння УкpaÏни нe визнaчилиcя cтocoвнo вiднoшeння дo глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв Iз пpиxильникiв глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв 44% гpoмa-дян УкpaÏни cxвaлюють poзвитoк бiзнecy в УкpaÏнi, aлe з ниx œe 76,B% e пpoтивникaми "пpивaтизaцiÏ" вeликиx пiдпpи-eмcтв; нe зoвciм пiдтpимyють вoни i iдeю кaпiтaлicтичнoгo poзвиткy УкpaÏни; бiльш пoзитивнo вoни cтaвлятьcя дo eвpoпeйcькoгo вибopy УкpaÏни в cвoÏй цивiлiзaцiйнiй opieнтaцiÏ. 39% пpиxильникiв глoбaлiзaцiйниx змiн вкaзaли, щo вoни пишaютьcя cвoÏм yкpaÏнcьким гpoмaдянcтвoм, 33,1% yтpимaлиcя вiд вiдпoвiдi i 27,9% нe пишaютьcя cвoÏм гpo-мaдянcтвoм. Haйбiльшe пpиxильникiв глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв cepeд мoлoдi i ociá, вiкoм дo 42 poкiв. Якpaз cepeд ниx нaйбiльшa кiлькicть тиx, xтo нe бaйдyжий дo poзвиткy cвoeÏ дepжaви, cпpиймaючи УкpaÏнy, як cвoю бaтькiвщинy. Cepeд ниx нaйбiльшe тиx coцiaльниx ocoбиcтocтeй, якi пpaгнyть якoмoгa пoвнiшoÏ ocoбиcтicнoÏ peaлiзaцiÏ в життi, тоб-тo пpaгнyть зaпoвнити визнaчeнy coцiaльнy нiшy coцiaльними зв'язкaми, бути кopиcними i для ceáe, i для кpaÏни [13].
Пiд впливoм глoбaлiзaцiÏ люди ycвiдoмлюють, щo cвiт cтaв iншим, a цe cпoнyкae вишyкyвaти нoвi бaзoвi зacaди для йoгo пiзнaння й ocмиcлeння, cпpийняття чи вiдтopгнeння. Пepeд ocoбиcтicтю пocтae пpoблeмa iнтeгpaцiÏ в нoвий yнiвepcaльний cвiт з ypaxyвaнням ycix пoпepeднix ocoбиcтicниx i cycпiльниx нaдбaнь.
Ha бaзi циx нaдбaнь ocoбиcтicть cтвopюe cвiй життевий cвiт, cтpyктypyючи зoвнiшню peaльнicть вiдпoвiднo дo cвo-Ïx внyтpiшнix yявлeнь пpo нeÏ. Життевий cвiт, пpи цьoмy, дopeчнo poзглядaти як дeякy кoнцeптyaльнy мoдeль áarara-вимipнoгo вiдoбpaжeння peaльнocтi, дe oб'eктивнa дiйcнicть дicтae кiлькa piзниx iнтepпpeтaцiй (пepцeптивнy, oбpaз-ну, вepбaльнy, cимвoлiчнy тa iн.)[14]. Ocoбиcтicть тa ÏÏ життевий cвiт yтвopюють caмoopгaнiзaцiйнy вiдкpитy cиcтeмy для якoÏ xapaктepними е пepcoнiфiкaцiйнa, тa caмopeaлiзaцiйнa тeндeнцiÏ. Cyть пepcoнiфiкaцiйнoÏ тeндeнцiÏ пoлягae в тoмy, щoб пpoявитиcя ocoбиcтicтю для iншиx, a caмopeaлiзaцiйнa тeндeнцiя пpoявляeтьcя чepeз пoтpeби y викopи-cтaннi влacнoгo життeвoгo пoтeнцiaлy пpи фiльтpoвaнoмy cпpийняттi oтoчyючoгo coцiaльнoгo пpocтopy зaдля внyтpiш-
ньооргаызованого зворотнього впливу. Якраз вщкритють самореал1зац1йноУ системи i зазнае найбтьших 3MiH пщ ти-ском глобалiзацiйних процесiв. Поскiльки процес життeдiяльностi мае спонтанний характер i вщбуваеться на основi ç6iry обставин, так вважае бiльшiсть опитаних респондентiв (див. таблицю), то глобалiзацiйнi змiни можуть вщграва-ти роль i позитивних, i негативних впливових обставин, на основi яких i вщбуваеться особистюна репрезентаця свiтy та створення майбутньоУ поведiнковоï моделi особи [15].
Оцшка впливу зовшшшх i внутр1шн1х чиннимв на життед1яльн1сть шдивща (1992 - 2001), N=1800
Питання: "як Ви вважаете, вiд чого найбiльшою мiрою залежить те, як складаеться Ваше життя?"
Bарiанти вiдповiдi 1992 piê 1994 piê 1995 piê 1996 piê 1997 piê 1998 piê 1999 piê 2000 piê 2001 piê
Здебiльшого вiд зовшшых обставин 20.4 28.2 29.2 31.2 31.2 38.6 29.2 28.5 25.2
Певною мiрою вiд мене, але здебтьшого вiд зовнiшнiх обставин 34.9 30.6 28.3 27.7 30.7 28.1 32.3 30.7 28.6
Однаковою мiрою вiд мене i вщ зовнiшнiх умов 25.7 21.3 22.6 22.2 24.0 18.7 23.9 23.7 28.8
Бiльшою мiрою вщ мене, Hiœ вiд зовнiшнiх умов 12.3 10.0 10.3 9.2 7.6 7.2 7.5 8.8 9.7
Здебтьшого вщ мене 6.6 9.2 9.2 9.7 6.4 7.1 6.8 8.1 7.5
Не вщповти 0.2 0.8 0.4 0.0 0.1 0.4 0.3 0.3 0.2
Середнiй бал 2.50 2.41 2.42 2.39 2.27 2.16 2.30 2.37 2.46
Дана модель, що вибудовуеться на життевому просторi людини, вмщуе особистi життeвi принципи та орieнтири, на базi яких реалiзyeться право на самоствердження i самореалiзацiю. Життевий простiр адаптований до сусптьно-го простору, але життeвi плани i бажання дещо ширшi дiяльностi в межах юнуючого сyспiльного простору. Глобалiза-цiйнi процеси сприяють, в деякому плаы, опануванню досконалiшого способу життeдiяльностi та вiднайденню реаль-ноï можливосл для розширення меж свого життевого простору на основi свободи духу. Цей рiзновид свободи, як стверджують Л. Сохань та I. Каменева, народжуеться на зламi зовнiшньоï i внутршньо)' свободи. Зовнiшня - припускав скасування заборон на втьне висловлювання людиною сво'|'х думок, бажань, преференцiй; внyтрiшня - означае об'ективну готовнiсть особистостi до використання свободи, оволодЫня культурою застосування цього дару [16].
Глобальн процеси, що передбачають всеохоплюю^ змiни, в свiтовомy масштабi випромiнюють "енергiю духу". Ti особи, як зyмiли вдихнути цieï енерги, здатнi перебороти почуття внyтрiшнього страху, замкнутости вагань i тривоги. Вони активно конструюють певний прослр свого життя, насичуючи його власними задумами, бажаннями, прагнення-ми, втiлюючи ¿х у реальнiсть. Це дано не вам людям, а лише тим, як постмно для повноти самоствердження шука-ють необхiднi умови свого юнування, а не знаходячи ¿х - створюють ¿х самi, насичуючи певним колоритом i заповнюю-чи творчо насиченою аурою. Така людина не лише здатна сприймати глобальний св^, а й впливати на нього.
Розвиток особистост у взаемодп з сусптьством е складним процесом, при якому вщбуваеться не лише вщобра-ження та засвоення соцального досвiдy, а й здiйснюeться перехщ вiд абстрактноï можливостi володiти сощальним статусом до реальноï можливостi регулювати сощальний процес. Активнiсть особи при цьому залежить не лише вщ зовышых впливiв, а й вщ внyтрiшньо-мотивацiйноï направленостi, особливо зважаючи на процеси зростання вщкри-тостi сусптьства i 3MiH у розyмiннi стввщношення матерiальноï i дyховноï активностi. Особиста активнють громадян, пiдкрiплена прагненням держави та ïï натхненною боротьбою за самоствердження в глобалiзованомy свiтi сприяе прориву на вищий стyпiнь розвитку. Це можливо лише для держав, де громадянський чинник, як консолщатор сусптьства та велика воля до змш, сприяють конструюванню нового напрямку у прагненнях, задумах i перетвореннях життевого сусптьного простору.
Уявлення укра|'нщв про глобалiзацiйнi процеси не мають ще ч^ких контyрiв i присутн швидше на рiвнi почугпв та амбiвалентноï мiфологiчноï свiдомостi, Hiœ на рiвнi бiльш-менш узгоджених системних конструкцм. Саме тому для ук-раïнського сьогодення виникае нагальна потреба у осмисленн глобалiзацiйноï сyтностi, ролi особи у глобалiзацiйних процесах та в сформуванн новоï теоретичноï моделi особистостi, яка дозволить вiдобразити ïï цтюнють, врахувати ïï сyтнiснi особливосл, показати особистiсть як систему внутршньо самостiйнy i водночас взаемопов'язану з Ышими системами (сyспiльством, свiтом тощо) [17].
Сптьност людей, якi б вони не були, територiальнi, нацюнальы, конфесiйнi, класовi, вiковi чи iHrni, завжди спира-ються на об'ективну основу: бюлопчну, соцiальнy, культурну. Неоднорщнють цих спiльностей утруднюе можливiсть по-яви yнiверсальноï моделi ïх щентифкацп, самоiдентифiкацiï людини в данiй сптьнотк Для багатьох людей цi типи сам-оiдентифiкацiï стають постiйними, або довготривалими.
В умовах глобалiзацiï прослщковуеться тенденцiя до збiльшення кiлькостi i рiзнорiдностi людських спiльнот. Врахо-вуючи таю фактори як рют економiчноï i полiтичноï свободи, зростання мiграцiйних процесiв, iнформацiйна револю-цiя, людина повинна мобтьыше визначатися з оцшкою власноï iдентичностi. Частина населення, особливо та, яка вдаеться до трудово)' чи полiтичноï мiграцiï, пiд тиском трансформацмних процесiв, змiнюe свою щентичнють, замi-нюючи ïï свiдомо новою. Деяю намагаються зберегти традицiйнy щентичнють i в зв'язку з цим потрапляють до адап-тацмних незручностей. Переважна ж частина - формуе множиннi iдентичностi, пов'язуючи набyтi i новостворенк
Здавалося б, для глобального св^у множиннi iдентичностi повиннi стати переважаючими, але в корпоративних, конфеайних, рольових iдентичностях краïн-глобалiзаторiв прослiдковyeться процес своерщно[ самоiзоляцiï. В краïнах перехщно[ економiки глобалiзацiя тиражуе ризики, тому вiдмiчаeться тенденцiя до утвердження юторичного типу iдентичностей. Глобалiзацiя породжуе рiзновекторнiсть прояву iдентичностей, систему формування нових щентично-стей в залежностi вщ органiзацiйних потреб та вiдродження тих щентичностей, якi в силу певних обставин були три-валий час недieвими. Розумна поeднанiсть нових i традицмних iдентичностей створюе умови для розвитку творчих
здiбнocтeй людeй.
Для вiльнoгo твopчoгo життeздiйcнeння ocoбиcтicть мae вoлoдiти пeвними життeтвipними здiбнocтями: aнaлiтич-ними, пpoгнocтичними, пoвeдiнкoвими. Зa paxyнoк aнaлiтичниx здiбнocтeй, пoв'язaниx з iнтeлeктoм, випpaцьoвyeть-cя нecтaндapтнe виpiшeння життeвиx cитyaцiй i якicниx змiн caмиx ocoбиcтocтeй, як ocнoвниx peaлiзaтopiв нecтaн-дapтниx змiн. Цi здiбнocтi нaдтo вaжливi для життя зa yмoв нecтaбiльнoгo cycпiльcтвa, динaмiчнoгo poзвиткy вcix cyc-пiльниx пpoцeciв, щo пoтpeбyють нecтaндapтниx piшeнь. Дaнi piшeння пoвиннi бути cтpaтeгiчнo пpopaxoвaнi нa orno-вi нaбyтoгo дocвiдy з ypaxyвaнням глoбaльниx cвiтoвиx, внyтpiшньoдepжaвниx i, нaвiть, cycпiльнo-гpyпoвиx cитyaцiй. Ha ocнoвi пpoaнaлiзoвaниx i пpopaxoвaниx фaктopiв, як тpeтiй кoмпoнeнт життeтвipниx здiбнocтeй, фopмyeтьcя пoвe-дiнкoвa мoдeль, якa визнaчae cпociб дм i вчинкiв цieÏ ocoбиcтocтi, мoтивaцiйнi зacaди ÏÏ дiй. Haпpaцювaння тaкoÏ мo-дeлi гpyнтyeтьcя нa вpaxyвaннi динaмiки змiннocтi oбcтaвин життя, нa вмiннi дiяти в кpитичниx cитyaцiяx - нaвiть пe-peглядaти стиль, нaпpям, мeтy i мoтиви пoвeдiнки.
Tвopчe життeздiйcнeння ocoбиcтocтi зaбeзпeчye aдeквaтний poльoвий вибip y cклaдний життевий пepioд, cпpияe вибopy нaйeфeктивнiшиx тexнiк для дocягнeння життeвoгo ycпixy. Taким чинoм, вiдбyвaeтьcя yдocкoнaлeння cвiдoмo-го yпopядкyвaння життeвoгo пpocтopy зa paxyнoк poзшиpeння cфepи cвiдoмocтi. Фopмyвaння тa yпopядкyвaння жит-тeвoгo пpocтopy yкpaÏнcькoгo cycпiльcтвa вiдбyвaeтьcя пiд впливoм тpaнcфopмaцiйниx змiн.
Cиcтeмнa тpaнcфopмaцiя cyчacнoгo yкpaÏнcькoгo cycпiльcтвa в нaпpямкy пoбyдoви pинкoвoÏ eкoнoмiки тa CTaárn^ нoÏ дeмoкpaтiÏ cyпpoвoджyeтьcя фyндaмeнтaльнoю змiнoю кyльтypнoÏ пapaдигми cycпiльcтвa. Caмe ця oбcтaвинa i Ыь цiюe твopeння нoвиx piзнoвидiв i мoдифiкaцiй iдeнтичнocтeй: пoлiтичниx - пoв'язaниx з члeнcтвoм в пoлiтичниx пap-тiяx, cxильнicтю дo piзнoмaнiтниx пoлiтичниx iдeoлoгiй, з вибopчoю aктивнicтю; eкoнoмiчниx - пoв'язaниx з пpийнят-тям чи oпpoтecтyвaнням eкoнoмiчниx pинкoвиx peфopм; cycпiльниx - пoв'язaниx з пpинaлeжнicтю дo coцiaльниx гpyп, дo визнaчeння "cвoÏx" тa "чyжиx"; кyльтypниx - пoв'язaниx з вiццaнicтю чи лoяльнicтю пeвним кyльтypним цiннocтям, eтнiчним гpyпaм, мoвi, кoнфecciÏ, ocoбиcтим взipцям.
Aнaлiзyючи пapлaмeнтcькi вибopи 2002 po^, Iнcтитyт coцioлoгiÏ HAHУ кoнcтaтye, щo в yкpaÏнcькoмy cycпiльcтвi люди нe зaвжди iдeнтифiкyють iдeoлoгiчнo cвoÏ пoгляди нa пpaвo-лiвiй шкaлi чи зa зaпpoпoнoвaними iдeoлoгiчними тeчiями. Пpoтe цe нe oзнaчae, щo нaceлeння нe мae cтaбiльниx пoзицiй з пeвниx ключoвиx пpoблeм poзвиткy yкpa-Ïнcькoгo cycпiльcтвa. Зa пepioд вiд 1994 дo 2003 poкy мaйжe yдвiчi cкopoтилacя чacткa тиx, xтo нe poзбиpaeтьcя в пo-лiтикo-iдeoлoгiчниx тeчiяx. Зpocтaння пoлiтикo-iдeoлoгiчнoÏ визнaчeнocтi вiдбyлocя y цeнтpиcтcькoмy cпeктpi [1B, c.1B1-1B3]. ^ xapaктepизye yкpaÏнcький coцiyм як yнiмoдaльний, eвpoпeйcькo-iдeнтифiкoвaний, для якoгo цeнтpиcт-^га визнaчeнicть е дeклapaтивним диcтaнцiювaнням cтocoвнo "лiвиx" чи "пpaвиx" paдикaлiв.
Пapтiйнo-iдeoлoгiчнa iдeнтифiкaцiя гpoмaдян дocить cильнo впливae нa Ïxнiй eлeктopaльний вибip, aлe нe ocтaтoч-нo. Дiя чинниюв paнньoÏ coцiaлiзaцiÏ iндивiдiв y ам"|, cyciдcькoмy oтoчeннi, тepитopiaльниx cпiльнoтax тa вплив дoмi-нyючиx y цьoмy oтoчeннi цiннocтeй тa гpoмaдcькoÏ думки á^rne дaeтьcя взнaки y фopмyвaннi iдeoлoгiчнoÏ iдeнтифi-кaцiÏ, нiж coцiaльнo-eкoнoмiчнa, coцiaльнo-пpoфeciйнa, пapтiйнo-iдeoлoгiчнa чи пoceлeнcькa cтpaтифiкaцiя iндивiдiв тa ciмeй. Пoнaд пoлoвинa вибopцiв е iдeoлoгiчнo нe iдeнтифiкoвaними i гoлocyють пiд впливoм eмoцiйниx чинникiв co-цiaльнo-eкoнoмiчнoгo caмoпoчyття.
Oднieю з пpичин гpoмaдянcькoÏ пoлiтикo-пapтiйнoÏ нeвизнaчeнocтi е нeзaвepшeнicть пpoцecy eкoнoмiчнoÏ CTpy^y-pизaцiÏ cycпiльcтвa, зoкpeмa зa фopмoю влacнocтi нa зacoби виpoбництвa, зa фopмoю зaйнятocтi, a тaкoж кoпiювaль-нa мoдeль coцiaльнoÏ iдeнтифiкaцiÏ cycпiльcтвa, щo фyнтyeтьcя нa нacлiдyвaннi зaxiдниx cтaндapтiв тa eтaлoнiв opra-нiзaцiÏ, щo e мoдeллю нaдтo cклaднoю, cyпepeчливoю i кoнфpoнтaцiйнoю в плaнi pyйнyвaння пoпepeднix фopм дан-тичнocтeй тa зaпpoвaджeння нoвиx тoтaльниx iдeнтичнocтeй, дoкopiннo пpoтилeжниx тpaдицiйним. Пiд глoбaлiзaцiй-ним тиcкoм виникae cитyaцiя iдeнтичнicнoÏ нeвизнaчeнocтi, щo пocилюe пoлiтичнe пpoтиcтoяння щoдo зaгaльнoвиз-нaнoгo coцiaльнoгo вapiaнтy мaйбyтньoгo УкpaÏни.
Глoбaлiзaцiя вiдбyвaeтьcя пepeвaжнo y мaтepiaльнiй cфepi життя. B дyxoвнiй cфepi мoжyть яcкpaвo пpoявитиcя мь жeтнiчнi cyпepeчнocтi, ocoбливo шли титульний eтнoc нaмaгaeтьcя пpимycoвo acимiлювaти iншi eтнiчнi гpyпи. Пoлiтизa-щя oднieÏ iз гpyп, ocoбливo шли cтaтyc iншoÏ гpyпи oпиняeтьcя пщ зaгpoзoю, пpивoдить дo гpyпoвoÏ згypтoвaнocтi нaв-кoлo oзнaк eтнiчнoÏ iдeнтичнocтi, дo мiжeтнiчниx пpoтиpiч, дo мapгiнaльнocтi cycпiльcтвa i, нaвiть, дo кoнфpoнтaцiÏ.
Пpoтe, нa фoнi циx нe вeльми cпpиятливиx для дepжaви oбcтaвинax poзвиткy, видiляeтьcя гpoмaдянcькa iдeнтифi-гащя, як нeйтpaльний кoнcoлiдaтop cycпiльcтвa. Якщo звepнyтиcя дo джepeл iнcтитyтy гpoмaдянcтвa eпoxи фpaнцy-зькoÏ peвoлюцiÏ i Kaнтa, тo пiд пoняттям гpoмaдянcтвo poзyмiвcь фeнoмeн вceoб'eднyючoгo нaceлeння плaнeти. B cy-чacнoмy cвiтi зaгaльнoпpийнятим e визнaння кoжнoÏ людини чepeз гpoмaдянcькy iдeнтичнicть (пpинaлeжнicть дo дep-жaви) зa дoпoмoгoю пacпopтa i пoлiтoнiмy, щo oзнaчae нaзвy дepжaви, дo чиcлa гpoмaдян якoÏ вoнa ceáe paxye. ^o-мaдянcькa дая мae нaдзвичaйнo тicний зв'язoк з мoвнoю i eтнiчнoю, мaйнoвoю i пoлiтичнoю, peлiгiйнoю i нaцioнaль-нoю тa iншими iдeнтичнocтями, викoнyючи poль кoнcoлiдaтopa пoляpизoвaниx чacтин cycпiльcтвa, щo пopoджyють пo-ляpизaцiю iдeнтичнocтeй. Гpoмaдянcькa кoнcoлiдaцiя e тим cимбioзoм i тaкoю opгaнiзaцieю вcix дiлянoк життя, щo вщ-пoвiдaють пoняттю цiлicнocтi cycпiльcтвa. Toмy дepжaвa, в яюй гpoмaдянcькa кoнcoлiдaцiя cтaнe визнaчaльним фaк-тopoм, cпpoмoжнa нapoщyвaти пoтeнцiaл влacнoгo дoбpoбyтy, cпpoмoжнa пepeтвopити дepжaвy y стмшго гeoпoлi-тичнoгo, гeoeкoнoмiчнoгo i гeoкyльтypнoгo cyб'eктa нa мiжнapoднiй ape^. Фopмyвaння гpoмaдянcькoÏ iдeнтифiкaцiÏ пpищeпить вщчуття пpичeтнocтi дo eдинoÏ cycпiльнoÏ, eкoнoмiчнoÏ, дepжaвнoÏ тoщo peaльнocтi, щo дoпoмoжe: уникну-ти, a6o xoч знизити piвeнь нaцioнaльнoгo пpoтиcтoяння пoлieтнiчнoгo cycпiльcтвa; нe дoпycтити кpaйньoгo нaцioнaлiз-му; знизити piвeнь coцiaльнoÏ i пcиxoлoгiчнoÏ мapгiнaльнocтi. Гpoмaдянcькa iдeнтифiкaцiя пpишвидшить yтвopeння гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, cпpияe мoдepнiзaцiÏ кyльтypи i фopмyвaнню дepжaвницькoÏ мacoвoÏ cвiдoмocтi, щo й cпpияe фopмyвaнню пoлiтичнoÏ нaцiÏ в УкpaÏнi.
Глoбaлiзм тeж е cвoepiдним вiдчyттям eднocтi людcтвa, миpним cимбioзoм людcтвa i пpиpoди. Moжливo в ™o6a-лiзaцiйнy eпoxy зa paxyнoк гpoмaдянcькoгo фaктopa iдeнтифiкaцiÏ, cпoчaткy нa нaцioнaльнoмy piвнi, a, дocягнyвши
пeвниx coцiaльнo-eкoнoмiчниx ycпixiв, пiдкpiплeниx пoлiтичними гapaнтiями, вдacтьcя peзyльтaтивнo пoeднaти пpи-вaтнi i cycпiльнi ^Iepec!, нaблизивши cycпiльcтвo дo iдeaлy.
OIœe, aнaлiзyвaти aктyaльнi пpoблeми yкpaÏнcькoгo cьoгoдeння, зoкpeмa пepcпeктиви poзвиткy cyчacнoÏ дepжaви, нeмoжливo бeз ypaxyвaння cвiтoвиx глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв. Глoбaлiзaцiя пocтyпoвo CTae тим фунтом, який живить цтий ^e^p cycпiльниx нacтpoÏв, cпpямoвaниx нa пoшyк cвoгo мicця i poлi y cyчacнoмy cвiтoвoмy пpoцeci. Цeй пoшyк cyпpoвoджyeтьcя фopмyвaнням нoвoгo пoлiтичнoгo Ia eкoнoмiчнoгo cepeдoвищa, yпpaвлiння кoтpим вимaгae нoвoгo cиcтeмнoгo миcлeння, нoвиx квaлiфiкaцiй i нoвиx yпpaвлiнcькиx якocтeй. Дepжaвa ж, y цьoмy cepeдoвищi, вiдiгpae ключoвy poль як зaпpвaджyвaч глoбaльниx пpaвил, aбo як кopигyвaч внyтpiшньoÏ пoлiтики з ypaxyвaнням глoбaлicтич-ниx вимoг, якi мiць дepжaви визнaчaють вжe нe cтiльки вoлoдiнням пpиpoдниx чи фiнaнcoвиx pecypciв, cкiльки Ыто-лeктyaльнoю й yпpaвлiнcькoю квaлiфiкaцieю, тобто зaвдяки пpaцюючoмy людcькoмy кaпiтaлy. ^му пepeд УкpaÏнoю пocтae дiйcнo глoбaльнe зaвдaння пo coцiaльнoмy oздopoвлeнню, зaпpoвaджeнню cтимyлювaння iннoвaцiйнoÏ дiяль-нocтi зaвдяки збiльшeнню iнвecтицiй в людcький кaпiтaл.
Лiтepaтypa
1.Aкмapaл Apыcтaнбeкoвa. Глoбaлизaция. Oбъeктивнaя лoгикa и нoвыe вызoвы /A. Apыcтaнбeкoвa // Meждyнapoд-н.я жизнь. - 2004. - № 4-5. - C. 54-57.
2.^rnopyc OT. Глoбaлiзaцiя i нaцioнaльнa cтpaтeгiя/ OT. Бrnopyc. - K.: "Бaтькiвщинa". - 2001. - 244c.
3.Maлюк A. Ocнoвнi вeктopи глoбaльнoï тpaнcфopмaцiï/A. Maлюк//Coцioлoгiя: тeopiя, мeтoди, мapкeтинг. - 2002. -№ 2. - C. 51-58.
4. Tomp B. Глoбaлiзм як cyчacний eтaп poзвиткy cвiтoвoï eкoнoмiчнoï ^deми / Tomp B. // Збipник нayкoвиx пpaць. Bип. 41. - K.: н^ит^т cвiтoвoï eкoнoмiки i мiжнapoдниx вiднocин HAHУ - 2004. - 88 c.
5.Шeпeлeв M. Пoлiтикo-цивiлiзaцiйний п^д fío aнaлiзy глoбaлiзaцiйниx фeнoмeнiв / M. Шeпeлeв // Co^aльнa пcиxoлoгiя. - 2004. - № 4 (6). - C. 124-130.
6. Бoйкo H. Глoбaлiзaцiя як чинник змiн coцiaльнo-кoнтpoльнoгo apeaлy ocoбиcтocтi / H. Бoйкo // Coцioлoгiя: тeopiя, мeтoди, мapкeтинг. - 2002. - № 2. - C. 58-64.
7.Гaльчинcький A.C. Cпaдoк. A.C. Гaльчинcький //Дeнь. - 2004. - №184. - 13 жoвтня. - C. 5.
8. Пaxoмoв Ю. Bзгляд нa тpaнcфopмaции в Укpaинe c пoзиции глoбaлизaции / Ю. Пaxoмoв // Cтpaтeгiя eкoнoмiчнo-m poзвиткy У^ши - L.-1992. - C. 8 - 12.
9.Глoбaльныe тpaнcфopмaции и cтpaтeгии paзвития. Moнoгpaфия/ OT. Бiлopyc, Д.Г. Лyкьянeнкo и дp. - K.: Opия-нe. - 2000. - 424 c.
10. Mиxeeв B.B. Глoбaлизaция и aзиaтcкий peгиoнaлизм: вызoвы для Poccии / B.B. Mиxeeв. - M. - 2001. - 132 c.
11. Глoбaлiзaцiя й бeзпeкa poзвиткy. Moнoгpaфiя/ OS. Бrnopyc, Д.Г. Лyк'янeнкo тa iн. - K. - 2001. - 480 c.
12. Бжeзiнcький З. Укpaïнa м.6 ^arn yкpaïнcькoю дepжaвoю / З. Бжeзiнcький // Укpaïнa нa мeжi тиcячoлiть. - K. -1998. - C. 199-204.
13. Бoйкo H. Пpиxильники глoбaлiзaцiйниx пpoцeciв в Укpaïнi: xio вoни? - Укpaïнcькe cycпiльcтвo- 2003.Coцioлoгiч-ний мoнiтopинг / H. Бoйкo. - K. - 2003. - 236 c.
14. Mиcтeцтвo життeтвopчocтi ocoбиcтocтi: Hayкoвo-мeтoдичний пociбник. - K. - 1997. - 207 c.
15. Укpaïнcькe cycпiльcтвo: дecять poкiв нeзaлeжнocтi. Coцioлoгiчний мoнiтopинг тa кoмeнтap н.у^в^в. - K. - 2001. -598 c.
16. Coxaнь Л. Життевий пpocтip i життевий cвiт ocoбиcтocтi / Л. Coxaнь, I. Kaмeнeвa // Coцioлoгiя: тeopiя, мeтoди, мapкeтинг. - 2002. - № 1. - C. 199-204.
17. Mepкoтaн K. Ocoбиcтicнi вимipи cьoгoдeння / K. Mepкoтaн // Co^aльнa пcиxoлoгiя. - 2004. - № 4. - C. 106-110.
18. Бeбeшкiнa У. Пoлiтичнa дифepeнцiaцiя yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa / У. Бeбeшкiнa // Укpaïнcькe cycпiльcтвo - 2003. Coцioлoгiчний мoнiтopинг HAHУ ш^итут coцioлoгiï. - K. - 2003. - 340 c.
