~ 42 ~ В I С Н И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
УДК 336.221.336.76 (477)
Г. Калач, канд. екон. наук, доц. Нацюн. ун-т ДПС УкраТни, 1ршнь
СУПЕРЕЧНОСТ1 ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1 ФУНКЦ1ОНАЛЬНО-Ц1ЛЬОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ФОНДОВОГО РИНКУ УКРА1НИ
Досл/'джено особливостi /нверс/'йного типу формування фондового ринку та його суперечност^ обфунтовано не-обх/'дн/'сть переходу до функцшнально-цльового регулювання фондового ринку, запропоновано шляхи оптимiзацu шституцюнально! системи шляхом нтеграци функцй регулюючих органв.
Ключовi слова: фондовий ринок, функцюнально-цшьове регулювання,нституцональна система фондового ринку.
Постановка проблеми. В CBiTi вщомо два основних шляхи здмснення Ыституцшного розвитку - еволюця Ыституцм та шституцюнальне реформування (¡нститу-цюнальний конструктивiзм - запозичення, привнесення Ыституцм). Особливiстю формування фондового ринку постсоцалютичних краТн е формування фондового ринку внаслщок iнверсiйного типу системно! трансформацп економiки. "Нверая (на латин inversion - перегортання, перестановка) - термн що означае змшу прямого порядку, стан розвитку процесу, коли завершення стае його початком" [1, с. 87].
Саме Ыверайний тип перетворень визначив Ыститу-цональну структуру украТнського фондового ринку, яка створювалась в короткi термЫи шляхом перенесення у вiтчизняну практику Ыоземного досвiду функцiонування iнститутiв та Ыструментв фондового ринку. Внаслiдок цього виникла низка структурно-функцiональних внутрь шнх протирiч фондового ринку, якi свщчать, що вiтчиз-няна модель фондового ринку залишаеться не сформо-ваною, це вимагае нагального формування теоретичних концепцй та розробки практичних пропозицiй щодо по-дальшого розвитку фондового ринку.
Аналiз ocTaHHix дослiджень i публiкацiй. Значний внесок у розвиток теорп фондового ринку, визначення його особливостей на сучасному етап зробили зарубiжнi та вп"чизняы вченi, зокрема Трахтенберг И.А., Я.Мркн, О.М.Мозговий, 1.О.Школьник, 1.О.Лютий, Кулш О.А. та iншi. Особливостям Ыверсмного типу системних транс-формацiй присвячено прац А.А.Гриценка, Т.В.Гайдая.
Проте, вщдаючи належне науковим напрацюванням вiтчизняних та зарубiжних вчених з дано! проблематики, слщ зауважити, що юнуе потреба у ТТ подальшому дослщженш. Невирiшеними частинами проблеми залишаються обфунтування шляхiв подальшого розвитку ЫституцюнальноТ структури фондового ринку, визначення напрямкв оптимiзуючого та дестабiлiзуючого впливу фондового ринку на стан економiчноТ системи, та пошук шляхiв розв'язання юнуючих суперечностей в системi регулювання фондового ринку.
Метою статт е визначення особливостей Ыверсй ного типу фондового ринку УкраТни, його суперечностей, обфунтування необхiдностi переходу до моделi функцiонально-цiльового регулювання фондового ринку шляхом штегрування розрiзнених управлЫських фу-нкцiй в едину систему.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Праг-нення у короткий термiн побудувати в УкраТш "розвине-ний" фондовий ринок визначило його шституцюнальну побудову шляхом трансплантаци (перенесення) розро-блених в розвинених краТнах iнститутiв та механiзмiв, якi розвивалися в Ышому iнституцiйному середовищi, в украТнську практику без врахування нацюнальноТ спе-цифки. Вiдсутнiсть фундаментальних передумов для трансплантаци шститутв, запозичених як фрагменти соцiально-економiчноТ структури iнших краТн, призвела до виникнення протирiччя мiж рiвнями розвитку форма-льноТ та реальноТ iнституалiзацiТ.
Проявом суперечливоТ взаeмодií формальних та неформальних Ыституцм пiд час реалiзацií iнверсiйного типу розвитку фондового ринку УкраТни е наступнi про-тирiччя фондового ринку:
> протирiччя мiж необхiднiстю виконання держав-ним Ыститутом фiнансiв традицiйних функцiй, пов'яза-них з виконанням бюджету, i сучасних функцй, якi по-в'язанi з формуванням та захистом фЫансових ринкв. Спiввiдношення витрат на виконання сучасних функцш до традицiйних в свт становить 3,5/1, а в УкраТн -1,6 /1. Це означае, що фшансова полiтика нашоТ дер-жави не спрямована на формування конкурентоспро-можного фЫансового ринку, на створення сучасноТ держави. Це протирiччя е основним макроекономiчним протирiччям фiнансового ринку;
> мiж обсягом i динамкою ф^ивного, втiленого в цiнних паперах та реального капталу, що надходить до ем^ентв i визначае динамку Тх розвитку. Внаслiдок цього протирiччя на фондовому ринку виникають "цiновi бульбашки", якi провокують кризовi явища. За перюд з 2000 по 2009 роки показник вщношення каппамзацп ринку цiнних паперiв до обсягу ВВП збтьшився в 4,3 рази, в той час як обсяг ВВП збтьшився за цей перюд лише в 1,7 рази, що говорить про те, що цни на цнш папери формувалися переважно пщ впливом спекулятивно!' складовоТ;
> мiж Ыституцюнальною моделлю реального сектору, яка наближена до континентально-европейськоТ або японськоТ моделi (переважання великих акцiонерiв в струю^ власностi акцiонерних товариств), та шсти-туцiональною моделлю фондового ринку, яка побудо-вана на основi англо-американськоТ моделi (орiентова-ноТ на залучення дрiбних iнвесторiв до iнвестування);
> мiж розгалуженою iнфраструктурою фондового ринку та не значним за обсягом масштабом фондового ринку, функцп деяких iнститутiв цiеí Ыфраструктури дублюються, е неефективними;
> мiж вузько кон'юнктурним пiдходом професiйних учасникв до оцiнки фiнансових iнструментiв та необхщ-нiстю спрямування фiнансових потокв в галузi, якi най-бтьш ефективно використовують iнвестицiйнi кошти;
> мiж необхiднiстю залучення фiнансових ресурсв через фондовий та домiнуванням на ринку сегменту державних цнних паперiв, внаслiдок цього, реальний сектор сприймае не фондовий ринок, а бюджет як при-родне джерело Ывестицмних ресурсв, що, у свою черту пщштовхуе до чергових державних запозичень, ство-рюючи "порочне коло";
> мiж значним обсягом зобов'язань акцюнерних товариств, що виникли в результатi роздержавлення влас-ностi та вiдсутнiстю е^валентного забезпечення пщ-приемств iнвестицiйними ресурсами. Результатом щео-логií приватизацп е недостатня пропозиця привабливих для портфельних Ывестсрв цiнних паперiв на фондовому ринку та нерозвиненють бiржовоТ торгiвлi, це позбав-ляе пщприемства можливостей для залучення фЫансо-
© Калач Г., 2013
вих ресурсiв через механзми фондового ринку i змушуе звертатися лише до системи банквського кредитування;
> мiж необхiднiстю пiдвищення лквщност цiнних паперiв (яка повинна забезпечуватись високим рiвнем дивiдендiв), та обмеженими можливостями емiтентiв здiйснювати такi виплати;
> мiж високими потребами емп"ентв цiнних паперiв в залученнi Ывестицшних ресурсiв за допомогою меха-нiзмiв фондового ринку та низьким рiвнем оцiнки учас-никами ринку потенцйноТ та фактичноТ продуктивностi активiв ем^ентв;
> мiж iнтересами мажоритарних та мшоритарних н весторiв, мiж потребою у великих обсягах Ывестицмних ресурсв та прагненням великих акцiонерiв встановити контроль над пщприемством, шляхом захоплення влас-ностi. Цi протирiччя призводять до загострення корпора-тивних конфл^в, пiдвищення ризикованостi вкладень в цнн папери i справляють вирiшальний вплив на багато аспектв функцiонування фондового ринку;
> мiж полiтикою фшансовоТ лiбералiзацiТ та низь-кою капiталiзацieю нацiональних суб'eктiв фондового ринку. Неконтрольован трансграничнi потоки капiталiв, якi мають переважно короткостроковий, спекулятивний характер, роблять фондовий ринок волатильним i вра-зливим до будь-яких негативних зовншнх чинникiв;
> мiж невиправдано витратною торгвельно-розрахунковою iнфраструктурою фондового ринку та вузьким спектром фшансових послуг, бтьшють яких мае незадовiльнiй рiвень якостi, а законнi права та н тереси споживачiв цих послуг погано захищен.
Отже, сучасний украТнський фондовий ринок склада-еться з окремих елементв, яким не вистачае Ытеграцп в цiлiсну iнтегровану систему. Ефективнють формування та розвитку такоТ системи залежить вiд регуляторного впливу як державних так i недержавних Ыституцм, тому що за способом регуляторного впливу Ыституцмна система фондового ринку УкраТни належить до систем ком-бiнованого типу. Регулювання фондового ринку здмсню-еться: iз зовнi - загальнонацiональними регуляторними Ыституцями та з середини - спецальними iнституцiями.
Розвиток вiтчизняного фондового ринку не можна вважати задовтьним, тому що емггенти не виходять на ринок цнних паперiв з метою отримання необхщних кош-тiв, дос не працюе належно депозитарна система, неефе-ктивно здiйснюеться як державне регулювання, так i са-морегулювання фондового ринку. Невiдкладною е проблема незахищеност законних прав Ывестгрв. Ринок ще не достатньо вщкритий i прозорий для його учасникв.
В практицi функцiонування сучасних фондових рин-кiв за ознакою об'екта регулювання розрiзняють 2 основы моделi органiзацiйно-економiчного механiзму: за секторальним/нституцйним принципом, коли регулювання здшснюеться рiзними органами управлiння ди-ференцшовано по групах фiнансових iнститутiв (об'ект регулювання - комерцшний банк, швестицшна компа-нiя, пенсiйнi фонди, страховi компанiТ), чи за функцю-нальним/цльовим принципом, при якому функцiТ вста-новлення норм, напрямкiв розвитку ринку, контролю, нагляду i захисту прав iнвесторiв здiйснюються рiзними органами управлЫня (дiяльнiсть на фондовому ринку, дiяльнiсть на кредитному та депозитному ринку), крiм того iснують змiшанi модели в яких створюеться единий мегарегулятор фЫансового ринку (об'ектом регулювання при цьому е фiнансовi конгломерати, як включають комерцiйнi та Ывестицшн банки, страховi компанiТ та iншi фiнансовi iнститути) [2].
В УкраТн, як i в деяких шших краТнах з ринками, що розвиваються (Угорщин, 1спанп, Казахстанi) здшсню-ються перехщш кроки до моделi функцюнально-
го/цiльового регулювання фондового ринку. Основним регулятором е Державна ю^ся по цнним паперам та фондовому ринку, окремi функцiТ регулювання здмс-нюють Нацональний банк та Мiнiстерство фшансв.
В сучасному органiзацiйно-економiчному механiзмi регулювання фондового ринку в УкраТн можна вид^ити 4 рiвнi регулювання: рiвень законодавчих органiв, рiвень державних регуляторних органiв, рiвень державних конт-ролюючих органiв; рiвень саморегулiвних органзацй.
Функцiонування законодавчих органiв у складi орга-нiзацiйно-економiчного механiзму регулювання фшан-сового ринку здiйснюеться в нормотворчм дiяльностi ВерховноТ Ради УкраТни, що сьогодн фактично зведена до оформлення законопроектв, якi готуються в структурах виконавчоТ влади.
У системi органiв державного регулювання, що здй снюють управлiнськi функцiТ стосовно фондового ринку (функци його регуляторiв), як найбтьш важливих су-б'ектiв регулювання варто видтити Державну комiсiю з цнних паперiв та фондового ринку, на яку вщповщно до Закону УкраТни "Про державне регулювання ринку цн-них паперiв в УкраТ'ш" покладено контроль та нагляд за дотриманням учасниками ринку цнних паперiв вимог актiв законодавства.
Вiдповiдно до законодавства УкраТни державне регулювання щодо ринку банквських послуг здмснюеться Нацюнальним банком УкраТни, щодо ринкв цiнних па-перiв та похщних цiнних паперiв - Державною к^сею з цiнних паперiв та фондового ринку, щодо шших ринкв фшансових послуг - Державною комiсiею з регулювання ринкв фiнансових послуг УкраТни.
Реалiзацiя державноТ полiтики у сферi приватизацiТ здiйснюеться Фондом державного майна УкраТни.
Антимонопольний ком^ет УкраТни здмснюе контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економiчноТ конкуренцп в процесi обiгу цнних паперiв, контроль за концентрацiею суб'ектв господарювання.
Державний комiтет УкраТни з питань регуляторноТ полiтики та пщприемництва виконуе завдання щодо координування дiяльностi виконавчих органiв у процесi розробки i реалiзацiТ полiтики, що стосуеться розвитку i пiдтримки пiдприемництва в УкраТш та здiйснення державноТ регуляторноТ пол^ики.
Мiнiстерство юстицiТ УкраТни здмснюе завдання щодо забезпечення захисту прав i свобод людини i грома-дянина у визначенй сферi, проведення правовоТ експе-ртизи проектв нормативно-правових актiв, державноТ реестраци нормативно-правових актiв, координаци но-рмотворчоТ дiяльностi центральних органiв виконавчоТ влади та контролю за такою дiяльнiстю.
Мнстерство економiки УкраТни здiйснюе завдання щодо створення сприятливих економiчних умов для фун-кцiонування суб'ектiв господарювання усх форм власно-стi, розвитку ринкових вщносин, конкурентного середо-вища, розроблення пропозицй щодо формування державноТ полiтики у сферi реалiзацiТ прав власностi.
Мiнiстерство фiнансiв УкраТни здшснюе завдання щодо забезпечення реалiзацiТ единоТ державноТ фшан-совоТ, податковоТ полiтики, полiтики у сферi державного внутршнього фiнансового контролю.
При виршенж найважливiших питань розвитку фондового ринку К^ся використовуе iнтелектуальний потенцал Консультацiйно-експертноТ ради КомiсiТ, до складу якоТ входять вченi, спецiалiсти та практики, як надають вагому методолопчну пiдтримку у пiдготовцi законодавчих та нормативних документв.
У рамках законодавства та у вщповщност iз загаль-нодержавною полiтикою у сферi зовжшжх вiдносин, яка мае багатовекторний характер та орiентована на за-
~ 44 ~ В I С Н И К КИвського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
провадження в УкраТт свтэвих стандартiв регулювання економки, Державна коммая з цiнних nanepiB та фондового ринку спвпрацюе з органами регулювання ринку капiталiв iнших краш, мiжнародними органiзацiями.
Процес дезiнтермедiацiï (вщмова вiд посередництва банкiв на ринку позикових каппалв на користь прямого випуску цшних паперiв) сприяв консолщацп сучасних фондових ринкiв, шляхом реформування регулюючоТ системи багатьох краш свггу. Реформування полягало в тому, що замють велико!' кiлькостi спецiалiзованих орга-нiзацiй, що займалися монiторингом та контролем рiзних учасникiв фондового ринку (банкв, торговцiв цiнними паперами) був створений единий регулятор, що здшснюе контроль за фiнансовою системою в цтому. Таким шляхом розвиваються системи регулювання фiнансовоï системи Канади, Норвегп, Данп, Швецп, Австралп, Сшга-пура, краш Скандинавп, Великобритании Японп.
В крашах, де створений единий регулятор, реально вщбулася штеграця фiнансових ринкiв, сформувалися унiверсальнi фiнансовi комплекси, контроль над якими рацюнально здiйснювати з единого центру.
Висновки. Наявнють велико!' кiлькостi регулюючих органв при невеликих масштабах самого фондового ринку в УкраТж породжуе неузгодженють дiй, конфлiкти iнтересiв.
Необхiдно перейти до новоТ моделi фондового ринку, яка б одночасно базувалася як на жорстких нормах та обмеженнях, так i на домовленостях мiж основними учасниками ринку, як стосуються концептуальних засад органзаци та розвитку фондового ринку.
Для цього необхщно:
> посилити спiвпрацю з мiжнародними регуляторами в сферi попередження ризикiв та монiторингу макое-кономiчноï ситуаци;
> досягти взаемоузгодженост мiж рiзними держав-ними регуляторами. Повинн бути створенi постiйно дiючi форми взаемодiï рiзних фiнансових регуляторiв з метою узгодження Ух фшансовоТ полiтики та попередження фшансових криз (сптьж органи, робочi групи, ю^сп тощо). Регулятор повинен не лише розробляти новi правила, захищати права акцiонерiв, сприяти роз-криттю iнформацiï, але й стимулювати реструктуриза-цiю фондового ринку, для того, щоб вш бiльшою мiрою сприяв довгостроковим швестицям у реальний сектор економки. Доцiльнiсть створення в УкраТы единого фь нансового регулятора е предметом наукових дискусй i потребуе додаткового вивчення;
> створити умови для розвитку сптьного швестуван-ня, залучення коштiв дрiбних на фондовий ринок, для цього необхщно розробити заходи податкового стимулювання вкладень в фiнансовi активи для фiзичних осiб;
> створити систему дiевого монiторингу за обсягом шоземних iнвестицiй в рiзнi сегменти фондового ринку, з метою вщстеження потокв спекулятивного капiталу та потокв "брудних" грошей на фондовому ринку;
> сприяти процесам концентраци в банквському секторi фондовому ринку. Треба йти шляхом зосере-дження торгiвлi цiнними паперами на регульованому ринку, дотримуватись вимог, як мiстяться в Директивi 2004/39/еС вiд 21.04.2004 р. "Про ринки фшансових шструмекпв". У вщповщносл до цiеï Директиви, необ-хiдною вимогою до бiржi е наявнють шрингово-розрахунковоТ установи;
> вдосконалення пруденцiйних вимог i пруденцйно-го нагляду, тобто пiдвищення вимог щодо обов'язковоТ наявностi мiнiмального капталу, який би вщповщав рiвневi ризикв фiнансовоï установи; оволодiння процедурами оцшки якостi активiв i забезпечення, а також резервiв для вщшкодування можливих втрат за креди-
тами та швестицями; лiмiтiв для обмеження ризику; наявност адекватноТ системи внутршнього контролю та аудиту [3, с. 222].
Перспективи подальших дослiджень. Потребуе подальшого дослiдження та обфунтування щея створення в Украïнi единого мегарегулятора. Сьогодн юну-ють аргументи як у пiдтримку створення единого мегарегулятора, так i проти цього. Рацюнальнють об'еднання функцюнальних регулят^в пов'язана, в першу чергу, з прагненням до економп витрат на утримання управлшсь-ких структур. Основними причинами створення единого мегарегулятора прихильники цього пщходу вважають: незначний розмiр ринкв капiталу, недостатнiй рiвень регулювання рiзних секторiв ринку, недолiк ресурсв для фiнансування дiяльностi регулюючих органв, непослщо-внiсть нормативно-правовоТ бази [4, с. 63].
Сьогодн пiд мегарегулятором розум^ть модель об'еднаного або штегрованого нагляду за фiнансовим сектором. Така модель дiе зараз приблизно в 50 краТ-нах - як розвинених, так i тих, що розвиваються. Осно-вним спонукальним чинником консолщацп органв регу-лювання фондового ринку е формування додаткових переваг в умовах посилення конкурентного тиску, по-в'язаного з процесами глобалiзацiï.
За формальними ознаками мегарегулятором стае спецiалiзована держустанова, уповноважена регулюва-ти не менше двох iз трьох категорш фiнансових посе-редникiв (банки i страховi компанiï; банки i компанп, що працюють на ринку цшних паперiв; iнвестицiйнi i стра-ховi компанп). 1з цього погляду мегарегулятора в Укра'1-нi ще немае. Основними аргументами на користь створення в УкраТж единого мегарегулятора е наступн:
> основнi учасники фондового ринку - банки, стра-ховi компанп', пенсiйнi фонди або швестицшж структури - використовують т самi фiнансовi iнструменти i зазна-ють тих самих ризикiв, звщси виникае потреба в едностi |'х регулювання;
> велику роль починають вiдiгравати великi фшан-совi конгломерати, що належать одним власникам, але включають до свого складу рiзнi структури. Нагляд за такими оргажзацями припускае консолщований пiдхiд, а це також пщсилюе аргументи на користь створення мегарегулятора;
> переважання на фондовому ринку спекулятивних потогав капiталу зб^ьшуе можливостi його перерозподiлу шляхом штучного манпулювання фiнансовими потоками, сприяе збтьшенню грошей, незабезпечених вiдповiдним приростом виробництва, що потребуе кардинальних змш в струю^ органiзацiйно-економiчного механiзму;
> вщсутнють единих правил i законiв фшансового ринку, гарантiй рiвних прав учасникв i захисту капiталу не сприяють планомiрному розвитку ринку. Наявнють дисбалансу мiж значними швестицшними потребами та обме-женими можливостями отримання iнвесторамти високих доходiв вщ iнвестування потребуе державного контролю за цльовою спрямованiстю iнвестицiйних потокiв. Це дозволить державi гнучкiше реагувати на ризики, пов'язанi зi специфкою дiяльностi пiднаглядних суб'ектiв, а також пщ-вищити рiвень погодженостi при пщготовц нормативно-правових актiв, вплив яких може виходити за рамки окре-мого сегмента i реалiзацiï наглядових функцй;
> в умовах кризи повноваження держорганв, що регулюють банквський i небанкiвський фiнансовi ринки, треба розширювати, а також упроваджувати сучасн стандарти, наближаючись до едино! пол^ики у сферi регулювання фшансових послуг та створення единого мегарегулятора. Вихщ з кризи значною мiрою залежа-тиме вiд скоординованостi дш мiж урядом та НБУ, мiж регуляторами фiнансових послуг та вищоТ влади. Саме
до такого висновку дшшли економiчнi експерти на Все-св^ньому економiчному форумi у Давосi, де обговорю-валась криза в УкраТн [5].
> основними економiчними причинами створення мегарегуляторiв е наявнiсть фЫансових конгломератiв (багатофункцiональних фiрм), дiяльнiсть яких потребуе багатьох узгоджень мiж рiзними державними органами. Саме для подолання цеТ проблеми створюеться мега-регулятор, який будуеться за секторальним принципом - банки, цнж папери, страхування.
lмовiрно, в найближчий перспективу в УкраТн будуть поеднуватися функцiональний та Ыституцйний принцип державного регулювання фондового ринку. В цих умовах необхщним е розвиток рiзних форм взаемодп мiж фЫан-совими регуляторами, як б забезпечили цiлiснiсть та ефективнють регулювання фондового ринку. Подiбна взаемодiя може забезпечуватися у таких формах:
> створення спiльних органiв регуляторiв (колегií, мiжвiдомчi комiсií, робочi групи, експертн ради);
> взаемне узгодження дм та полiтики, врахування взаемних штереав регуляторiв;
> спiльна розробка концептуальних пiдходiв щодо створення моделi ринку, програми його розвитку, запобь гання створенню паралельних структур фондового ринку;
> узгодження процедури обмЫу iнформацiею з метою запоб^ання ризикам, iнсайдерству, завчасне шфо-рмування про новi пiдходи до регулювання;
> спiльне регулювання фiнансових конгломератв, з визначенням основного регулятора, оргажзаця спть-них процедур розробки норм та правил Тх дiяльностi.
Список використаних джерел
1. Гайдай Т.В. 1нституц1йно-еволюцшний пщхщ у дослщженж ¡нвер-с1йного типу системноТ трансформацп [Текст] // Т.В.Гайдай // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. - Вип.37-1. - с.87.
2. Лансков П.М. Совершенствование механизма регулирования финансового рынка: [государством] [Текст] // П.М.Лансков// Ф1нанси и кредит. - 2005 г. - №36. - с. 27-34.
3. Калач Г.М. Сучасн тенденцп ф1нансовоТ полггики у сфер1 фондового ринку. [Текст] // Г.М.Калач // Актуальн проблеми економки. Науко-вий економ1чний журнал. - 2009. - №6 (96). - с. 222.
4. Калач Г.М. Напрями удосконалення шституцшноТ Ыфраструктури фондового ринку. [Текст] // Г.М.Калач// Науковий вюник НацюнальноТ академп ДержавноТ податковоТ служби УкраТни (економ1ка, право). -2007 - №1 (36). - с.63.
5. Суслов В. Хто вщповють перед вкладниками? [Текст] // В.Суслов //Урядовий кур'ер. - 19 лютого 2010. - № 32.
Стаття надшшла до редакцп 11.03.13
Г. Калач, канд. экон. наук, доц. Национ. ун-т ГНС Украины, Ирпень
ПРОТИВОРЕЧИЯ ФОРМИРОВАНИЯ МОДЕЛИ ФУНКЦИОНАЛЬНО-ЦЕЛЕВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ
ФОНДОВОГО РЫНКА УКРАИНЫ
Исследованы особенности инверсионного типа формирования фондового рынка и его противоречия, обоснована необходимость перехода к функционально-целевому регулированию фондового рынка, предложены пути оптимизации институциональной системы путем интеграции функций регулирующих органов.
Ключевые слова: фондовый рынок, функционально-целевое регулирование, институциональная система фондового рынка.
A. Kalach, PhD, Associate Professor
National State Tax Service University of Ukraine, Irpin
THE CONTRADICTIONS OF THE FORMATION OF FUNCTIONAL AND TARGET REGULATION
OF THE STOCK MARKET OF UKRAINE
The characteristics of formation of the inversion type of the stock market and its contradictions were investigated, the necessity of transition to a functional-target regulation of the stock market was proved the ways of optimization of the institutional system by integrating the functions of regulatory authorities were proposed.
Keywords: the stock market, a functional-target regulation, the institutional system of the stock market.
УДК 336.02: 330.341.11
О. Катигробова, канд. екон. наук, асист. КНУ iMeHi Тараса Шевченка, Кшв
СИСТЕМА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ
У статт/' визначено сутнють системи фнансового забезпечення, ïï структуру та нструменти, nроаналiзовано особливостi формування в УкраН та розроблено рекомендацп щодо його подальшого розвитку.
Ключовi слова: фнансове забезпечення, фiнансовi нструменти, швестици, шновацшний розвиток, iнновацiï, державна полтика.
Постановка проблеми. В сучасних умовах зрос-тання взаемноТ залежност краТн Ыновацшний розвиток став запорукою загального прогресу, а також фактором формування та нарощування конкурентноТ сили, забезпечення добробуту населення. Це вщбуваеться шляхом поширення базових та адаптивних Ыновацм в економь чнй системi та Тх реалiзацií за принципом рiзношвидкi-сного руху. Стратепчними факторами успху УкраТни в економiчному змаганн за входження на свпг^ ринки стають Ыновацмж зрушення.
1нновацйний шлях розвитку означае, що практично кожний цикл вщтворення i кожна одиниця швестицш повинн бути носями нововведень, що полтшують або змЫюють технологи виробництва з метою вищоТ кнце-воТ (економiчноТ i соцальноТ) результативность Залучення Ывестицм, органчно поеднаних з нацюнальними
ресурсами та зусиллями, дозволяе генерувати за принципом ланцюговоТ реакци високий Ытегральний ефект на основi застосування сучасних технолопй.
Фшансування шновацмноТ' сфери пщтримуе процес розвитку технолопй та отримання доступу до ринкв, починаючи з моменту здмснення Ывестицм у виробничi ресурси та закнчуючи моментом надходження фЫанав вщ продажу продукци [1, с. 260]. Однею iз особливостей формування сучасноТ нацюнальноТ ЫновацшноТ системи е розробка i реалiзацiя механiзмiв встановлен-ня партнерських та кооперативних вщносин мiж державою i бiзнесом, серед яких провiдну роль вдграе система фiнансового забезпечення Ыновацшного розвитку.
Анал1з останн1х досл1джень i публ1кацш. Досль дженню проблем розвитку iнновацiйноï сфери, ïï фЫан-сування, вщтворення та ефективност використання н
© Катигробова О., 2013