Сучасний стан розвитку ринку генетично модифікованої продукції Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 631.147

Осередчук P.C., к.с.-г.н., доцент, Параняк Р.П., д.с.-г.н., професор, Войтович Н.В., к.е.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологт

iMeni С.З. Гжицъкого

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ РИНКУ ГЕНЕТИЧНО М0ДИФ1К0ВАН01 ПРОДУКЦП

У cmammi проанал1зовано сучасний стан розвитку ринку генетично модифгкованог продукцп у ceimi та в Украж, зокрема компанИ, яю виробляютъ ГМО, та тдприемства, ят використовуютъ генетично модифжовану продукщю. Акцептовано увагу на nocienux площах у всъому ceimi, яю 3aummi генетично модифтоеаними культурами.

Ключое1 слова: генетично модифжована продукщя, тдприемства.

Вступ. В останш два десятил1ття питания виробництва i споживання генетично модифжованих оргашзм1в i продукцп, отримано! з i'x використанням, набувають у CBiTi, i зокрема в Укра1ш, все бшьшо! актуальности

Вщсутшсть об'ективно!, достов1рно1, зважено!, неупереджено!, науково-обгрунтовано! iнфopмaцii породило навколо ГМО багато мiфiв. На сьогодш не вcтaнoвлeнi бyдь-якi негативш нacлiдки для навколишнього середовища i здоров'я людини вщ використання ГМ-рослин i отриманих вщ них продукта харчування i KopMiB, що присутш зараз на комерцшному ринку.

За перюд освоения бioтexнoлoгiй i комерщал1заци продукцп з ГМ-компонентами краши, що займають лiдиpyючi позици, нагромадили великий досвщ у питаниях, яю стосуються aнaлiзy ризиюв, реестраци, використання i регулювання обороту ГМО.

Анал1з останн1х дослщжень i публжацш. Зважаючи на pnHKOBi умови та методи господарювання, посилення конкурентного тиску на продовольчому ринку з боку шоземних i вiтчизняниx виробниюв та, враховуючи високу coцiaльнo-eкoнoмiчнy 3Ha4HMicTb гaлyзi, необхщним постае завдання розробки стратегш розвитку пщприемств, а також CTpaTeri4HHx засад розвитку продовольчого ринку в цшому як з точки зору гарантування продовольчо! безпеки держави, так i прискорення адаптаци вiтчизняниx товаровиробниюв до умов CBiTOBoro ринку.

Академж Нацюнально! академи наук Украши i Украшсько! академи аграрних наук, професор О. Созшов вважае, що громадсьюсть мае не досить 4iTKy уяву про те, що вщбуваеться з трансгенами як в Укра1ш, так i в цiлoмy CBiTi. У в1тчизняних засобах масово! шформаци тематичш публжаци з'являються ешзодично i до того ж з д1аметрально протилежними висновками [7, с. 4].

© Осередчук P.C., Параняк Р.П., Войтович Н.В., 2012

133

Доктор бюлопчних наук, професор, завв1ддшом генетично! шженери 1нституту кл1тинно! бюлогп I генетично! шженерп Нацюнально! академи наук Укра!ни Н. Кучук переконаний, що генетично модифшоваш рослини, - один ¿з двигушв науково-техшчного прогресу. Вони дозволяють вивести нов1 сорти, стшю до шкщншав, що мають покращений склад бшюв I жир1в. На здоров'я людини вони впливають не бшьше, шж звичайш не модифжоваш продукти - !х сородич! [3]. На його думку, якщо хтось ¿з вчених стверджуе, що ГМО шюдлив1, то вш повинен опиратися на авторитетш дослщження. На даний момент досладв, яю доводять, що трансгенш продукти негативно впливають на здоров'я людини, немае ш в Укра!ш, ш за кордоном. При цьому не можна виключати, що так1 даш коли-небудь можуть з'явитися, але при цьому дуже важливо розум1ти, в якш кшькост1 ГМО отримують негативну властивкть. Тому, якщо знати дозу, в якш той чи шший продукт безпечний, то його смшиво можна вживати.

Побоювання з приводу продукцп майбутнього повинш виршуватись на науковш основа Бшьшкть кра!н Свропи вщмовились вщ оголошеного рашше моратор1ю на заборону ГМО.

На наш погляд, заслуговують на увагу слова професора С. Гоукша: "Я не захищаю створення трансгешв. Я кажу, що вони вже мщно ввшшли в наше життя I в найближч1 десять-п'ятнадцять рок1в стануть одним ¿з визначних фактор1в технолопчних I економ1чних переваг будь-якого суспшьства" [8, с.7].

На сьогодш МОЗ Укра!ни затверджено Перелж харчових продукта та продовольчо! сировини, щодо яких здшснюеться контроль вм1сту ГМО: соя, кукурудза, картопля, томати, кабачки, диня, папайя, цикорш, цукровий буряк, ршак, льон, бавовна, пшениця, соняшник, рис, харчов1 добавки та харчов1 продукти для специального д1етичного споживання. У перел1ку е продукти, як1 не мютять ДНК та пщлягають обов'язковому стандартному саштарному контролю - перев1рщ документа та вщповщност1 маркування [9, с. 51].

В зв'язку ¿з розширенням вживання продукта з генетично модифжованими компонентами питания контролю продукта стае все актуальшшим. Тому Кабшет М1шстр1в прийняв розпорядження вщ 24 лютого 2010 р. [6], яким встановлено завдання щодо утворення Нацюнального центру з питань здшснення науково-методолопчно! координаци д1яльност1 випробувальних лабораторш з визначення вмюту ГМО у продукцп, створення колекцп референтних зразюв таких оргашзм1в, зразюв контрольних цшьових таксошв, та завдання щодо проведения м1ж лабораторного пор1вняння результата випробувань продукцп на вмкт ГМО [9, с. 51]. Збшьшуеться кшьккть лабораторш, у яких виконуеться випробування продукцп на вмют ГМО. Вщбуваеться упровадження мехашзму вщстеження продукцп, яка мютить ГМО. Уживаш заходи щодо контролю та регулювання дшльност1 у сфер1 передавання, оброблення та використання ГМО Укра!ни 1 надал1 удосконалюватимуться та своечасно виконуватимуться. Лише у такий споЫб можна досягти позитивних результата у виршенш проблеми щодо

134

безконтрольного застосування ГМО у нашш Kparni та зберегти здоров'я населения i цшсшсть бюлопчних екосистем для майбутшх поколшь.

Метою даного дослвдження е анал1з сучасного стану ринку генетично модифжовано! продукцп у свт та в Укрш'ш, а також И використання украшськими шдприемствами.

Виклад основного матер1алу. Украша ¿мпортуе велику кшькють coi', соевого шроту, соево! муки, а майже 90% ще! культури в CBiTi, генетично модифковаш. Тобто, додаючи И в ковбаси, сосиски, шоколад, iHmi продукти харчування ми годуемо cboix людей генетично модифжованими продуктами. Якщо заборонити добавляти сою в м'ясш та iHmi види продукцп', то ми замкть ще! проблеми отримаемо шшу: ¿з-за дефщиту м'яса власного виробництва в Kparni може розпочатись ажютажний попит на нього, швидко зростатимуть ц1ни. Тому, на нашу думку, без використання штенсивних генетично модифжованих технолог1й людство об1йтись сьогодн1 не зможе. Але ц1ни на ГМ-продукти повинн! бути значно нижчими, шж на натуральн1. Багато виробник1в впевнеш, що збер1гати i розвивати дов1ру споживач1в до марки продукту необхщно, в тому числ1 надаючи всю шформацш про продукт, щоб покупець робив св1домий виб1р. При цьому деяю гравц1 харчового ринку, що не використовують сировину з ГМО, спокшно в1дносяться до модиф1ковано! сировини, як до досягнення науково-техн1чного прогресу, стверджуючи, що шк1дливий вплив ГМО на людину не доведено.

У вир1шенн1 питания про контроль за вмктом ГМО може суттево допомогти впровадження принцип1в системи НАССР (Hazard Analysis and Critical Control Points, що в переклад! означае «Анал1з ризимв i критичн! точки контролю») [4].

У 2011 рощ ГМО культури вирощували рекордна к!льк!сть фермер1в -16,7 млн. oci6.

У 2011 рощ площ1 nociBiB генетично модифжованих культур у CBiTi зросли до 160 млн. га або на 8%. TopiK виробництвом генетично модифжованих культур займалися 16,7 млн. фермер1в, що на 8% бшьше, шж у 2010 р. Такий показник став новим рекордом. Водночас нараз1 в Укра!н1 частка легально використовуваних ГМО дор1внюе 0%. Про це пов1домив експерт аграрних ринюв Асоц1ац11 «Укра!нський клуб аграрного б1знесу» Олександр Вержиховський [11].

Зг1дно з даними останнього досл1дження Агро-Б1отехнолог1чного Агентства ISAAA (М1жнародного 1нституту Захисту Використання Бютехнолопчних Культур), близько 90% фермер1в, як1 пос1яли ГМО культури, е др1бними фермерами з кра!н, що розвиваються. Там nociBHi площ1 генетично модифжованих культур за минулий piK зросли на 11% (на 8,2 млн. га), що демонструе вдв1ч1 швидший темп зростання, н1ж у промислово розвинених кра!нах (на 5%, на 3,8 млн. га).

Найбшьш1 nociBHi площ! у всьому свт бютехнолопчних культур займають соя, бавовник, кукурудза та pinaK. Вперше поави тако! coi' зайняли

135

бшьше 3/4 з 90 млн. га, бавовнику - майже половину - з 33 млн. га, кукурудзи -1/4 ¿з 158 млн. га, таршаку - бшьше 1/5 з 31 млн. га [2].

В кожнш з дев'яти кра!н-лщер1в з вирощування бюлопчних культур площа останшх складала бшьше, шж 1 млн. га (табл. 1), у порядку зменшення площг Сукупна площа пщ поавами бютехнолопчних культур за перюд з 1996 р. по 2009 р. досягла майже 1 млрд. га (949,9 млн. га або 2,3 млрд. акр1в).

Таблиця 1

Площь заияш генетично модифжованими культурами у свт в 2010 р.,

млн. га

№ Генетично модифжоваш культури, що KpaÏHa Площа

з/п вирощуе краша

15 бютехнолог1чнихмега-кра1н, що еирощуютъ 50 тис. га i бшьше генетично

модифжованих культур

1. Соя, кукурудза, бавовник, ртак, кабачки, папайя, цукровий буряк, люцерна США 66,8

2. Соя, кукурудза, бавовник Бразил1я 25,4

3. Соя, кукурудза, бавовник Аргентина 22,9

4. Бавовник 1нд1я 9,4

5. Ршак, кукурудза, соя, цукровий буряк Канада 8,8

6. Бавовник, томати, папайя, солодкий перець Китай 3,5

7. Соя Парагвай 2,6

8. Кукурудза, соя, бавовник Швденно- Африканська Республжа 2,4

9. Соя, кукурудза Уругвай 1,1

10. Соя Бол1в1я 0,9

11. Бавовник, р1пак Австрал1я 0,7

12. Кукурудза Ф1л1пп1ни 0,5

13. Бавовник Буршна Фасо 0,3

14. Кукурудза 1спан1я 0,1

15. Бавовник, соя Мексика 0,1

1нш1 KpaïHU

16. Кукурудза, соя, ршак < 0,1

17. Бавовник Колумб1я < 0,1

18. Кукурудза Гондурас < 0,1

19. Кукурудза Чеська Республ1ка < 0,1

20. Кукурудза Португал1я < 0,1

21. Кукурудза Румушя < 0,1

22. Кукурудза Польща < 0,1

23. Бавовник, соя Коста PiKa < 0,1

24. Кукурудза Сгипет < 0,1

25. Кукурудза Словаччина < 0,1

Джерело: Clive James, 2010 [8].

Cbítobhm лщером з нарощування бютехнолопчних культур е Бразил1я. У 2009 р. вона випередила Аргентину i стала другою найбшьшою крашою по вирощуванню генетично модифжованих культур у cbítí: збшьшення nocibhoï площ1 на 5,6 млн. га було найбшьшим абсолютним зростанням для будь-яко! краши у cbítí, що екв¿валентно 35% зростанню в пор1внянн1 з 2008 роком. I ця

136

краша мае можлив1сть нарощувати обсяги виробництва продукцп' у майбутньому (табл. 2).

Таблиця 2

Дннамжа вирощування генетично моднфжованнх культур в кра'шах св1ту _ у першд з 2002 по 2010 pp., млн. га* [10]__

Краши Роки Ввдхилення 2010р. до 2002р. (+,-)

2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010

США 39,0 49,8 54,6 57,7 62,5 64,0 66,8 +27,8

Аргентина 13,5 17,1 18,0 19,1 21,0 21,3 22,9 +9,4

Канада 3,5 5,8 6,1 7,0 7,6 8,2 8,8 +5,3

Китай 2,1 3,3 3,5 3,8 3,8 3,7 3,5 +1,4

Швденна Африка 0,3 0,5 1,4 1,8 1,8 2,1 2,2 +1,9

Австрал1я 0,1 0,3 0,2 0,1 0,2 0,2 0,7 +0,6

Бразил1я - 9,4 11,5 15,0 15,8 21,4 25,4 +25,4

1нд1я 0,05 1,3 3,8 6,2 7,6 8,4 9,4 +9,35

1спашя 0,05 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 +0,05

Парагвай - 1,8 2,0 2,6 2,7 2,2 2,6 +2,6

Румун1я 0,05 0,1 0,1 0,05 0,05 0,05 0,05 -

Бол1в1я - - - - 0,6 0,8 0,9 +0,9

Примита* - розроблено автором за даними www.isaaa.org

Швидкими темпами впроваджуються бютехнологи в деяких Африканських крашах та Сгиптг В 2009 р. в Швденнш Африщ nociBHi площ1 генетично модифжованих культур в пор1внянш з 2008 р. зросли на 17%; в Бурюна-Фасо nociBHi площ1 Bt бавовнику збшьшилися в 14 pa3iB - з 8,5 тис. га в 2008 р. до 115 тис. га у 2009 р.

Динамжа вирощування основних генетично модифжованих культур в перюд 2002-2010 pp. показана в табл. 3. Особливо широке розповсюдження отримало виробництво генетично модифшовано! coi', кукурудзи, бавовни, площ1 пщ якими в 2010 р. досягли вщповщно 73,3%, 45,8 i 21,0% ycix площ, зайнятих у виробництв1 ГМК. При цьому, в перюд з 2002 по 2010 pp. поавна площа, зайнята генетично модифжованою соею, збшьшилась в 2,8 раза, кукурудзи - в 4,4 раза, бавовни - в 4,0 раза, озимого ршаку - 2,6 раза.

За попередшми даними, до 2015 року юльюсть кра1н, яю будуть вирощувати ГМ-рослини, збшьшиться до 40, к1льк1сть фермер1в, яю будуть вирощувати 61олог1чн1 культури, досягне 20 млн., а загальна площа пщ б1окультурами зросте до 200 млн. га.

Розглянемо KOMnaHii', яю виробляють ГМО. Патенти на понад 90% Bcix вид1в ГМ-нас1ння в свт належать трьом компан1ям-г1гантам:

■ «Монсанто» (Monsanto, США)

■ «Сингента» (Syngenta, Швейцар1я) та И тдроздшу «Сннгента С1дс» (Франц1я),

■ «Байер КропСайенс» ( Н1меччина).

137

Таблиця 3

Динамжа вирощування основних генетично модифжованих культур в __2GG2-2G1G pp., млн. га* [1G]__

Культури Роки Ввдхилення 2010р. до 2002р. (+, -)

2002 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Соя 36,5 54,5 58,6 58,6 65,8 69,2 73,3 +36,8

Кукурудза 12,4 21,1 25,2 35,2 37,3 41,7 45,8 +33,4

Бавовна 6,8 9,8 13,4 15,0 15,5 16,1 21,0 +14,2

Озимий pinaK 2,9 4,6 4,8 5,4 5,9 6,4 7,4 +4,5

iHmi культури 0,1 0,1 0,3 0,1 0,5 0,6 0,5 +0,4

Всього 58,7 90,1 102,3 114,3 125 134 148 +89,3

Примита* - розроблено автором за даними www.isaaa.org

Таблиця 4

_Пщприемства, hkí використовують ГМО [5]_

Kellogg's (Келлогс) виробництво готових сшданшв, в тому числ1 кукурудзяних пласпвщв.

Nestle (Нестле) виробництво шоколаду, кави, кавових напо!в, дитячого харчування.

Unilever (Юншевер) виробництво дитячого харчування, майонез1в, соус1в \ т.д.

Heinz Foods (Хайенц Фудс) виробництво кетчушв, соус1в.

Hershey's (Xepmic) виробництво шоколаду, безалкогольних напо!в.

Coca-Cola (Кока-Кола) виробництво напо!в Кока-Кола, Спрайт, фантом, тошк «К1нл1».

McDonald's (Макдональдс) «ресторани» швидкого харчування.

Danon (Данон) виробництво йогурт1в, кеф1ру, сиру, дитячого харчування.

Similac (Омшак) виробництво дитячого харчування.

Cadbury (КедберО виробництво шоколаду, какао.

Mars (Марс) виробництво шоколаду Марс, Сшкерс, Твжс.

PepsiCo (Пепа-Кола) напо! Пепа, М1р1нда, Севен-Ап.

Серед великих компанш, що виробляють ГМО, слщ назвати ще Du Pont та Advanta. «Greenpeace» оирилюдиив список компанш, яю використовують в сво1Й продукци ГМО. Цкаво, що в р1зних крашах щ компани ведуть себе по-р1зному, в залежносп вщ закоиодавства конкретно! краши. Наприклад, у США, де виробництво та продаж продукци з ГМ-компонентами ншк не обмежеш, щ компани в сво1Й продукци ГМО використовують, а от, наприклад, в Австри, яка е членом Свросоюзу, де дшть досить cyBopi закони по вщношенню до ГМО - hí.

Списокукрагнських компанш, noMinenuxy використантГМО [5]: У TOB ^<М'ясокомб1нат ^<Юв1лейний». Згщно березневому досл1дження Держспоживстандарту, соевий бшок в двох видах шинки комбшату був генетично модиф1кований, bmíct> 5%. ^ TOB ^<М'ясний альянс». За даними Укрметртестстандарту, к1лька вид1в ковбас, що випускаються цим п1дприемством, не тшьки м1стять ГМО> 5%,

138

але й у маркуванш взагал! не вказуеться наявшсть соевого бшка. ^ МПЗ «Колос» «Чершвецьк1 ковбаси». ГМО виявлено в шинка

«Украшська» та «Дшпровська», сосиски «КурячЬ» ^ Торгова марка «Хомич» - ковбаса з м'яса птиц! варено! 1-го гатунку

«Особлива», «Докторська нова», «Куряча». ^ «Алан» (Дн!пропетровськ) - ковбаски варен! «Гном!к», ковбаса

натвкопчена «Салям! класик». ^ М'ясокомбшат «Ювшейний» (Дн!пропетровська обл.) - шинка

«Сорочинська», «Куряча екстра». > ТМ «Добре» ( «Апка», Ки!в) - пельмеш «Левада», пельмен! «Три ведмед!», пельмеш «Апетитн!».

Висновки. Потребуе вдосконалення мехашзм контролю якост! продукт!в харчування, що гарантуватиме споживачам: —!! високу як!сть та безпечн!сть;

— надання права самост!йно обирати товар;

— отримувати повну, достов!рну, об'ективну, науково п!дтверджену шформацш про компан!!, що виробляють продукц!ю з ГМ-компонентами на територи Укра!ни та постачають !! на укра!нськ! ринки.

Л1тература

1. Бовсуновський В. ГМО: снизят цены на продукты / В. Бовсуновский // Сегодня. - 2011. - № 196. - С. 13.

2. Клайв Джеймс. Св!товий стан комерщал!зованих бютехнолопчних / генетично модифжованих культур: 2000 - 2010 piK : [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.isaaa.org // М!жнародна служба з впровадження агроб!отехнолог!чних розробок (ISAAA).

3. Кучук М. В. Генетическая инженерия высших растений : монография/ М. В. Кучук. - К. : Наукова думка. - 1997. - 152 с.

4. Официальный представитель TNO Certification BV в странах СНГ : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.citech.com.ua.

5. Пескша Л., Громова Д. Генетично модифжоваш оргашзми: порятунок чи загроза? - Ки!в: 1нформац!йний центр "Б!блютека ¿м. М. Костомарова", 2009. -28 с.

6. Розпорядження КМУ «Деяк! питания досл!дження продукц!!, яка мктить генетично модиф!кован! орган!зми або отримана з !х використанням» вщ 24.02.2010 № 279-р // Ор1ентир. - 2010. № 11.

7. Созшов О. Агроб!отехнолог!! : бюсферно-ноосферний п!дх!д / О.Соз!нов // В1сник НАН Укра!ни. - 2002. - № 4. - С. 4.

8. Суржик Л. Бютехнолопя в сучасному свт : користь i ризики / Л.Суржик // Дзеркало тижня. - 2001. - № 48. - 10 березня. - С. 7.

9. Шевченко А. Поширення на територи Украши продукцп ¿з вм!стом ГМО / А. Шевченко, В. Данько, К. Кузьминська // Стандартизащя, сертифкащя, як1сть. - 2010. - № 5. - С. 50.

10. http://www.isaaa.org - сайт Institute of Science in Society.

11. http://grainukraine.com/ru/news/id/14266.

139

Summary

Oseredchuk R. - candidate of agricultural science, universitu reader Paranyak R. - candidate of agricultural science, professor Voytovych N. - candidate of ekonomic science, universitu reader Lviv National University of Veteroinary Medicine and Biotechnologies named

after S.Gzhytskiy

In the article we had analysed the modern condition of olevetorment the market of genetically modified products in the world and in Ukraine, fnd in the companies that produce GMP and also they use the geneticallu modified products/We emphasized on the sowing areas thraughout the world, where genetically modified crops were used.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.

140