Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
liNJI
стандартизированной шкале ШБАМВ балльная оценка возросла на 7,4 балла (р < 0,01). Таким образом, проведение реабилитационных мероприятий позволило уменьшить речевые, когнитивные и двигательные нарушения, тем самым улучшив качество жизни ребенка и его социальную адаптацию.
Выводы. В заключение следует отметить, что обсуждавшиеся проблемы ни в коей мере не умаляют значимости вспомогательных репродуктивных технологий в преодолении бесплодия. Однако необходимо уделять первоочередное внимание профилактике бесплодия, оздоровлению подростков и воспитанию адекватного репродуктивного поведения. Необходимо усилить генетический контроль за качеством оплодотворенных яйцеклеток путем включения в обязательную программу преимплантационного скрининга на хромосомную патологию, иммуногенетического скрининга, направленного на выявление НЬА-антигенов-агрессоров, которые играют роль своеобразных маркеров отдельных форм церебрального паралича и степени его тяжести, что отражено в кандидатской диссертации О.С. Евтушенко.
УДК 616-056.57-053.3+332.1
КИРИЛОВА Л.Г., МАРТИНЕНКОЯ.А.
ДУ «1нститутпедiатрi!, акушерства i пнеколоп!НАМН
Укра!ни», м. Ки!в
КЗ «Херсонська обласна дитяча 1^мчна лiкарня», м. Херсон
РЕАЛП ЯКОСП ЖИТТЯ ДПЕЙ, НАРОДЖЕНИХ 3 ЕКСТРЕМАЛЬНО НИЗЬКОЮ МАСОЮ ПЛА
Актуальшсть. Одним iз прюритетних напрямкгв мiжнародних дослгджень у неонатологи ХХ1 столптя е вивчення розвитку дггей iз малою масою тла (Шунь-ко 6.6., 2013). У перюд демографгчно! кризи збереження життя кожно! новонароджено! дитини набувае великого значення. Зпдно зi статистичними даними ВООЗ, що-рiчно в усьому свт передчасно народжуеться близько 15 млн дггей та 1 млн iз них помирае (Женева, 15 травня 2013 р.). За останш роки в Укра!ш збiльшуеться питома вага передчасно народжених дггей. Так, у 2011 рощ на-родилося понад 22 400 дггей, у 2012 рощ — 23 369 дггей. За даними ВООЗ, питома вага дггей, народжених з екс-тремально низькою масою тла, а також власне частота народження дггей iз дуже малою масою тла становить вгд 1 до 1,5 %. В Укра!ш щ показники становлять 0,25 та 0,75 % вщповщно (Шунько 6.6., 2013). Передчаснi пологи залишаються основною причиною смертi ново-народжених дiтей та другою причиною (тсля пневмони) летальних кiнцiв дггей до 5 рокгв (Женева, 2013). У сво!х монографiях 8. Уо1ре вказуе, що серед тих дггей, якг вижили, у 5—10 % формуеться церебральних паралгч, у 25—50 % — когштивш, поведгнковг порушення та со-цгальна дезадаптащя.
Мета. Визначити стан неврологгчного здоров'я г стушнь порушення розвитку дггей, народжених з екс-тремально низькою масою тгла.
Результати дослщжень. У Херсонськгй областг з 2007 по 2012 ргк включно народжено 159 дгтей з екстремально низькою масою тла, що становить 0,2 % усгх новонароджених. 1з них 116 дгтей померло до 1 року, що становить 72,96 % народжених з екстремально низькою масою тла. Нами про-аналгзовано 58 юторш хвороб дгтей, якг знаходилися на лгку-ваннг в КЗ «Херсонська обласна дитяча клЫчна лгкарня» з 2007 по 2011 ргк. Вгк породль такий: 7 жгнок — до 20 рокгв (12 %), 44 жгнки — вгд 20 до 35 рокгв (76 %), понад 35 роив — 7 осгб (12 %). Ргвень освгти е вагомим фактором ризику. Так, 41 жгнка мала неповну середню освпу, що становило 70,7 %, вищу освиу мали тльки 8 жгнок (13,8 %), спецгальну середню освиу — 9 осгб (15,4 %). Треба зазначити, що серед жГнок, якг проживали в мгстг, бтьшють з них, 15 (53,6 %), не мали повно! середньо! освгти, а тгльки 6 (21,43 %) — вищу. Офщшне працевлаштування до виходу у вщпустку у зв'язку з ваптшстю мали лише 32 жгнки (55,2 %).
Серед дггей, народжених з ЕНМТ гз 2007 по 2012 ргк включно, 22 (47,8 %) дитини мають гзольовану розумову вгдсталють, 14 (30,4 %) дггей — церебральний паралгч, 7 дггей (15,2 %) — ретинопатгю, 3 (6,5 %) дитини — епшепсш та в 1 (2,8 %) дитини встановлений дгагноз «туберозний склероз». Лише 2 дитини мали показники розвитку, що вгдповгдали вгку.
Висновки. У нашому дослщженш ми перш за все звер-нули увагу на високг показники летальностг, низьку якгсть життя серед дггей з ЕНМТ та визначили основнг сощальш фактори ризику народження дггей гз масою менше 1000 г.
УДК 616.831-001-06-053.2-031.86
К1РП1ЧОВА Н.Б., ШАПОВАЛОВ О.Г.
Мюька дитяча лкарня м. академка Б.Я. Резнка,
м. Одеса
СУЧАСНИЙ ШДХ|Д ДО РЕАБШТАЦП ДПЕЙ ¡3 НАСЛ1ДКАМИ ЧЕРЕПНО-МО3КОВО1 ТРАВМИ
У зв'язку зг зростанням випадюв гострих черепно-мозко-вих пошкоджень також збгльшуеться г ыльюсть !х наслщюв, що не завжди вщповщають тяжкосп перебггу гострого перю-ду травми. У патогенезг вщдалених наслщюв легко! закрито! черепно-мозково! травми (ЛЗЧМТ) велике значення мають порушення взаемодд структур енергетично! та регуляторно! систем мозку — ггпоталамомезенцефальнг структури, лгм-бгчна система, медгобазальнг вгддгли фронтальних часток мозку, що обумовлюе перевагу у клгнгчнгй картинг проявгв синдрому вегетативно! дисфункци (СВД), порушень по-ведгнки (ПП) та штелектуальних особливостей дитини.
Метою цього дослгдження е вивчення впливу комбшованого препарату гамалате В6 на ефективнють реабглгтацгйно! терапг! у дгтей гз наслгдками ЛЗЧМТ.
Матерiали та методи. КлЫчш спостереження прово-дилися за 60 дтьми вгком 10—15 рокгв гз паритетним гендер-
162
Международный неврологический журнал, ISSN 2224-0713 № 3(65), 2014
BÑJj
Материалы конференции /Proceedings of the Conference/
ним розподалом Í3 наслщками ЛЗЧМТ у вигляд1 СВД, ПП. Основну групу (ОГ) становили 32 дитини, як додатково до патогенетично! терапй отримували препарат гамалате В6 по
2 табл. 3 рази на добу курсом 1 мюяць. Контрольна група (КГ) Í3 28 датей отримувала тльки стандартну терапш. У вах д1тей було вивчено анамнесгичш дан1 (пер1од п1сля ЛЗЧМТ ста-новив вщ 0,5 до 2 роыв), !м було проведено загальноклЫчне обстеження з оц1нкою невролопчного статусу з консульта-Цями вузькопрофтьних фах1вц1в (невролога, кард1олога, офтальмолога, отоларинголога). Ознаки вегетативних зм1н та вихщний вегетативний тонус виявляли за допомогою опитувальника, вегетативну реактивн1сть та забезпечення доповнено проведенням клшоортостатично! проби та ЕКГ-велоергометричного тесту (А.М. Вейн, 1994). Усм датам було проведено електроенцефалографш (ЕЕГ) та добове моттору-вання АТ (ДМАТ). Розлади поведении оц1нювали за шкалою адаптивно! поведнки (АВС) за 3 параметрами: дратшливкть, збуджен1сть; соц1альна дезадаптация; г1перактивн1сть. Ршень 1нтелекту визначали за шкалою Векслера (WISC-R), для ви-вчення пам'ят використали шкалу Бентона. Статистичну обробку даних проводили за пакетом Statistica 8.0.
Результати. В1дзначена кл1н1чна ефективнють проведено! терапй' в обох групах, що полягала у швелюванш основних скарг — головного болю, запаморочення, втомлюваносп, слабкост1, порушень формули сну, периферичних вегетативних змш, але в ОГ ран1ше (до
3 тижн. л1кування — у 83 % датей), н1ж у КГ (до 4 тижн. л1кування — у 79 % датей).
Результати ЕКГ — ВЕМ демонстрували бтьш спри-ятливий профть: в1дзначена менша процентна частка неф1з1олог1чних типiв реагування на ф1зичне навантаження (астеносимпатичного, асимпатикотошчного, гшертен-зивного) — 28 проти 46,4 % ошб КГ, презентабельное^ вегетативних маркер1в ЕКГ-патерну (31,3 i 50 % вщповщ-но); документовано позитивне скорочення часу реституци (5,1 ± 0,38 хв i 6,5 ± 0,42 хв), зниження ктькосл випадюв суб'ективного дискомфорту у вщновному перiодi порiв-няно з КГ (10,5 i 28,6 %). ДМАТ демонстрував вщсутнють over-dipper-патерну в ОГ (17,9 % — у КГ).
У 14 % хворих залишились деяю скарги, але меншо! штенсивноста. За пщшкалами АВС пiсля лкування мак-симальне зниження показниюв вщшчалося за оцiнкою гiперактивностi — на 5,9 пункту в ОГ (на 5,1 у КГ), соЦаль-но! дезадалтаци — на 2,7 в ОГ (на 2,3 у КГ); збудженост — на 3,6 в ОГ (на 3,2 у КГ). При визначенш штелектуаль-них параметрiв найкращi результати отриманi за тестом Бентона для вивчення пам'ят (+1,5 бала в ОГ, + 1,3 бала в КГ). За даними повторно проведено! ЕЕГ вщзначалися: статистично вiрогiдне зменшення кшькосл датей iз ди-фузними загальномозковими змiнами бюелектрогенезу ГМ, ознаками дисфункци сере-динних утворень мозку, з виникненням пароксизмально! активносп на фоновiй ЕЕГ (до 3 тижн. лкування — в ОГ, до 4 тиж. лiкування — у КГ). Вщновний перiод тсля навантажувальних гшервентиля-цiйних проб наприюнщ 1 мiс. лiкування нормалiзувався у 86 % датей в ОГ, у 78 % у КГ, у 14 % ОГ вш зменшився до
2,1 ± 0,3 хв (у 9 % КГ вщповщно до 2,9 ± 0,3 хв). Поб1чних ефект1в при лшуванш не було.
Висновки. Використання в реабштацшнш терапй' у д1тей 1з насл1дками ЛЗЧМТ препарату гамалате В6 демонструе кращий вегетогармон1зуючий ефект, ефект полшшення показник1в б1оелектрогенезу головного мозку (за даними ЕЕГ), стабшзаци розлад1в повед1нкм, 1нтелектуальних розлад1в в1дпов1дно до клшчно! симптоматики та шструментальних досл1джень пор1вняно з1 стандартними схемами л1кування у б1льш стисл1 строки.
Отримаш результати свщчать про потенцшш можливост1 препарату гамалате В6 пщвищувати адаптац1йн1 можливост1 орган1зму до ф1зичних 1 психоемоц1йних навантажень, сприяти стабшзаци щркадаанних ритм1в, пол1пшують яюсть життя пац1ент1в 1з наслщками ЛЗЧМТ, що актуал1зуе пер-спективн1сть подальших дослщжень проблеми.
Препарат гамалате В6 показав хороший профть без-пеки та переносимост у д1тей.
УДК 616.831-009.11+616-009.12-008.6]-031.86
КУТЯКОВА Е.И., ЕВТУШЕНКО О.С., ЕВТУШЕНКО С.К., ОМЕЛЬЯНЕНКО А.А.
Донецкий областной детский клинический центр нейрореабилитации
ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ И СУДОРОЖНЫЙ СИНДРОМ — ВОЗМОЖНОСТИ РЕАБИЛИТАЦИИ
Актуальность. Наличие судорожного синдрома у детей с церебральными параличами (ЦП) в значительной степени затрудняет коррекцию имеющихся двигательных и когнитивных расстройств, ухудшает прогноз заболевания, нарушает социальную адаптацию, что делает эту проблему актуальной в детской неврологии. Судороги ограничивают возможность активной тренировки возрастных навыков, применения стимуляторов ЦНС и физиотерапевтических методов.
В центре осуществляется адаптированная реабилитация детей с церебральными параличами, сочетающимися с судорожным синдромом.
Материалы и методы. За 10 лет (2003-2013 гг.) в центре получили лечение 6758 детей с церебральными параличами в возрасте от 6 мес. до 17 лет: 4053 мальчика и 2705 девочек. Из них: 1862 — дети с судорожным синдромом, принимающие антиконвульсанты, 1034 — дети с судорожным синдромом в анамнезе.
Больным ЦП с редкими эпилептическими приступами (судорожные и бессудорожные) и пациентам с приступами в анамнезе (ремиссия 2-5 лет) проводилось электроэнцефалокартирование. При необходимости осуществлялся ЭЭГ-мониторинг дневного и ночного сна, позволивший в большинстве случаев выявить эпилептические корреляты и определить тактику ведения данного пациента в условиях центра. У 7 детей на ЭЭГ отмечался электрический эпилептический статус сна, потребовавший коррекции антиконвульсантной терапии.
№ 3(65), 2014
www.mif-ua.com
163